Більш ніж 13,7 млрд грн позичили українці у мікрофінансових організацій за останні три місяці — це понад 2 мільйони мікрокредитів. Загалом від початку року було видано 6,5 млн мікрокредитів на суму 40 млрд грн. 6 417 грн, в середньому, складає сума мікропозики в Україні. Загалом наразі громадяни заборгували понад 25 млрд грн мікрокредитним організаціям. Від початку року сума боргу побільшала на 26%.
2 138 569 мікрокредитів взяли українці за третій квартал. Квартал до кварталу позик незначно меншає — близько 2%. За останні три місяці у мікрокредитних організацій взяли в борг на суму у понад 13,7 млрд грн.
Загалом від початку року до мікрокредитів звертались понад 6 млн разів — а загальна сума позик склала більш ніж 40 млрд.
Попри те, що мікропозик стає трохи менше, середня сума позики за квартал зросла. Наразі у МФО беруть в борг, в середньому, 6 417 грн. До порівняння, на початку року до зарплати позичали 5 773 грн.
Віддають мікропозики не так добре: від початку року загальна сума заборгованості зросла на чверть та сягла 25,15 млрд грн.
Опендатабот проаналізував дані фінзвітності мікрофінансових організацій — серед тих, хто вже встиг опублікувати цю інформацію, та склав рейтинг з топ-10 МФО країни за доходом. Десятку кращих за підсумками трьох кварталів 2025 року очолив УКР КРЕДИТ ФІНАНС, який працює під брендом CreditKasa із доходом у 2,4 млрд грн. До порівняння, за весь минулий рік дохід компанії склав 4,2 млрд грн. На другому місці Credit plus (АВЕНТУС УКРАЇНА) із доходом в 1,67 млрд грн. Замикаю трійцю лідерів позик до зарплати ШвидкоГроші (СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР) із 1,63 млрд грн доходу за три квартали поточного року.
https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2025-9
Українські банки в 2026 році платитимуть податок на прибуток за підвищеною вдвічі ставкою – 50%.
Відповідний закон (№14097) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році Верховна Рада прийняла у середу 272 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За словами першого заступника профільного фінансового парламентського комітету Ярослава Железняка, податок за такою ставкою банки сплачуватимуть щокварталу наступного року і першого кварталу 2027-го, тож це має принести бюджету додатково 15-23 млрд грн у 2026 році та близько 5 млрд грн – у 2027-му.
Це вже третє з початку повномасштабного вторгнення Росії підвищення податку для банків до 50%, але перші два рази – 2023-го та 2024 року – Рада приймала це рішення заднім числом – восени.
Рада з фінансової стабільності (РФС) на засіданні 30 жовтня відзначила системні ризики, які може створити запровадження 50%-вої ставки податку на прибуток банків з 2026 року.
“Підвищення ставки оподаткування банків до 50% створює ризики обмеження кредитування економіки та послаблення фінансової стійкості у воєнний час”, – наголосили в РФС.
Члени ради також зауважили, що очікуваний фіскальний ефект від підвищення ставки до 50% може виявитися значно нижчим за публічно комуніковані розрахунки.
Поміж інших ризиків РФС назвала можливе ускладнення приватизації банків з державною часткою, невиконання окремими установами програм капіталізації у визначені строки, складнощі зі своєчасним виконанням вимог до достатності капіталу відповідно до норм ЄС, ризик порушення зобов’язань, передбачених Меморандумом з МВФ, а також зниження стимулів до детінізації економіки.
Нацбанк зауважував також, що банки і фінансові компанії і без цього мають підвищений порівняно з іншою економікою рівень оподаткування прибутку – 25% проти 18%.
Банки України за 10 місяців 2025 року, за даними НБУ, отримали 131,7 млрд грн чистого прибутку, що на 4,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, та сплатили на 2,1% більше податку на прибуток – 34,7 млрд грн.
Компанія “Будшляхмаш” почала будівництво нового виробничого комплексу у Броварах (Київська обл.) площею 3000 кв. м, де буде розташовано виробництво автомобільних рам, що дозволить довести рівень локалізації комунальної та спецтехніки, яку випускає підприємство, з існуючих 40-60% до 75%, повідомив заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Старт виробництва автомобільних рам заплановано на середину 2026 року”, – написав він у Facebook у вівторок.
За його словами, цього показника (40-60% локалізації) вдалося досягти завдяки ліцензійному SKD-збиранню техніки на базі шасі Daewoo та JAC з правом використовувати власний VIN-код.
“Контракт з цими компаніями передбачає дозвіл на заміну імпортних складових техніки українськими”, – повідомив Кисилевський.
Нардеп зазначив, що після запуску виробництва рам “Будшляхмаш” планує налагодити випуск колісних осей, а також замовляти в інших українських виробників шини, паливні баки та пластикові елементи.
“А вже наступної весни “Будшляхмаш” планує почати освоєння нового виробничого майданчика на околицях Броварів для створення індустріального парку з машинобудівним кластером. На площі 11 га буде збудовано 40 тис. кв. м. промислових будівель. Загальний обсяг інвестицій у цей проект – близько $40 млн”, – повідомив Кисилевський.
За його словами, що інвестиції у нові виробництва стимулює законодавство про локалізацію. Поточного року воно вимагає при публічних закупівлях техніки обов’язкову українську складову на рівні не менше 25%, а у 2026 році рівень мінімальної локалізації збільшиться до 30%.
“Будшляхмаш” виробляє самоскиди, сміттєвози, автокрани, піскорозкидувальні та поливні машини, евакуатори та іншу техніку. У 2025 році обсяги виробництва становлять близько 70 од. на місяць.
За даними opendatabot, 2024 року завод “Спецбудмаш” в Броварах, де виробляється автотехніка групи “Будшляхмаш”, 2024 рок отримав 4,2 млрд грн доходу та 298,5 млн грн чистого прибутку, а за 9 місяців поточного року – вдповідно 3,3 млрд грн та 265 млн грн.
Кінцеві бенефіциари – Мирослав та Олександр Гуйван.
Група компаній “Будшляхмаш” – офіційний представник в Україні вітчизняних і зарубіжних виробників спеціальної, дорожньої та комунальної техніки (бренди JAC, Scania, Renault, MAN, Pronar, Daewoo, Спецбудмаш).
ТОВ “Торговий дім “Будшляхмаш” минулого року отримало 2,18 млрд грн доходу та 22,9 млн грн чистого прибутку, а за січень-вересень 2925 року – відповідно 138,7 млн грн та 1,9 млн грн.
Кінцевим бенефіциаром є Мирослав Гуйван.
В Україні в січні-жовтні 2025 року обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) на м`ясо яловичини в господарствах усіх категорій становили 286,2 тис. тонн, що на 8% менше відносно аналогічного періоду 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
Галузева асоціація уточнила, що у сільгосппідприємствах обсяги забою ВРХ скоротилися до 106,9 тис. тонн (-3%), а в господарствах населення – до 179,3 тис. тонн (-11%) порівняно з січнем-жовтнем 2024 року.
Найбільше (57%) було реалізовано на забій ВРХ на сільгосппідприємствах у Київській (15,41 тис. тонн), Полтавській (13,33 тис. тонн), Черкаській (11,72 тис. тонн), Вінницькій (9,73 тис. тонн) і Чернігівській (9,36 тис. тонн) областях, констатували в АВМ.
Лісництва ДП “Ліси України” розпочали продаж різдвяних ялинок, близько 10 тис. дерев вже реалізовано, повідомила пресслужба держпідприємства.
У “Лісах України” зазначили, що планують реалізувати близько 140 тис. хвойних дерев, саме стільки було продано торік. У лісницьких господарствах наразі вирощують 7,8 млн різдвяних дерев на 2,7 тис. га “ялинкових”. За потреби, заготівля може проводитися також під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів. У разі більш високого попиту держпідприємство пообіцяло заготувати додаткову кількість.
“Ціни на новорічні хвойні дерева соціальні та порівняно з минулим роком майже не змінилися – від 210 до 250 грн. Ялина/ялиця – від 240-280 грн”, – зазначили в “Лісах України”.
Окрім того, лісництва деяких філій ДП “Ліси України” пропонують новорічні ялинки в контейнерах. Ціни стартують від 500 грн в залежності від розмірів.
Різдвяні дерева, що реалізуються ДП “Ліси України”, в обов’язковому порядку маркуються бирками зі штрих-кодом або самоклеючими етикетками, що є підтвердженням їхньої легальності та безпечності.
Купити ялинки можна напряму у ДП “Ліси України” без переплат. Філії держпідприємства традиційно організують роздрібну торгівлю на торгових майданчиках лісових господарств, ярмарках і ринках населених пунктів.
