Найбільш наочний список «найгірших» формує добірка Pintu News – «10 Altcoins that Crashed During the Month of November 2025». За даними видання, ряд токенів за 30 днів (станом на 23 листопада) втратили від 58% до більш ніж 97% вартості.
Топ-10 падінь листопада 2025 року за версією Pintu
1. LooksRare (LOOKS) – NFT-маркетплейс
– приблизно −79% за місяць
– падіння обсягів торгівлі NFT (мінус 41% з III кварталу за даними Cryptoslam), зниження стейкінгу на 30% і відтік ліквідності.
2. Fwog (FWOG) – Solana meme-token
– близько −69% за 30 днів
– фіксація прибутку великими власниками після раніше різкого ралі, високі показники волатильності.
3. Perpetual Protocol (PERP) – DeFi-деривативи
– близько −67%
– падіння обсягів торгів деривативами в DeFi більш ніж на 28%, зниження відкритого інтересу приблизно на 35%, конкуренція з dYdX і GMX.
4. Clearpool (CPOOL) – on-chain кредитування для інституціоналів
– близько −61%
– спад попиту на беззаставні позики, зростання кредитних ризиків і відтік ліквідності з пулів майже на 45%.
5. Synthetix (SNX) – синтетичні активи та перпети
– −60% за місяць
– скорочення торгової активності на Synthetix Perps майже на 38%, падіння виручки протоколу на 27% і вихід маркет-мейкерів.
6. Story Protocol (IP) – токенізація інтелектуальної власності
– близько −58,5%
– охолодження хайпу навколо Web3-IP, падіння активності з випуску контент-токенів приблизно на 50%.
7. Metaplex (MPLX) – інфраструктура NFT на Solana
– близько −58%
– падіння обсягів NFT на Solana приблизно на 32%, суперечлива токеноміка та обговорення комісій посилили тиск на токен.
8. Jito (JTO) – liquid staking на Solana
– близько −58%
– зниження прибутковості стейкінгу (з ~8,1% до ~6,4% річних), посилення конкуренції з боку інших LST-протоколів.
9. Drift (DRIFT) – деривативна DEX на Solana
– близько −57%
– скорочення обсягів деривативів на Solana приблизно на 35%, ліквідація плечових позицій.
10. Pixelverse (PIXFI) – Web3-гра
– приблизно −97% за місяць
– обвал внутрішньоігрових транзакцій більш ніж на 90% і провал оновлення дорожньої карти фактично знищили капіталізацію проекту.
Загальний висновок Pintu: переважна більшість альткойнів у листопаді втратили понад 50% за 30 днів, а ризики в сегменті низьколіквідних і мікро-кап проектів різко зросли.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» оголосив про намір укласти договір із СК «ВУСО» на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії становила 92,3 тис. грн за очікуваної вартості 274,1 тис. грн.
У тендері брали участь страхові компанії «Гардіан» – 122,8 тис. грн, СГ “ТАС” -153,8 тис. грн, «НАСК »Оранта” -153,8 тис. грн. «Країна»-154,1 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Підприємства та організації України, за попередніми даними, у січні-вересні 2025 року зменшили прибуток від звичайної діяльності до оподаткування на 9,1% – до 655,2 млрд грн (за січень-вересень 2024 року – 720,6 млрд грн), повідомила Державна служба статистики.
Згідно з її даними, за 9 місяців 2025 року підприємства країни, які спрацювали рентабельно, отримали 810,7 млрд грн прибутку, що на 9,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Водночас 24,4% підприємств спрацювали з від’ємним фінансовим результатом. Їхні збитки в січні-вересні поточного року зменшилися на 9,6% порівняно з січнем-вереснем 2024 року – до 155,6 млрд грн.
Офіційний курс на 28 листопада – 42,1928 грн/$1.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayinski-pidpryyemstva-za-9-misyacziv-zmenshyly-donalogovyj-prybutok-na-91/
У січні-листопаді 2025 року хорватський ринок житлової нерухомості закріпив статус одного з найдорожчих і динамічно зростаючих в ЄС. Офіційна статистика і приватні дослідження фіксують двозначне зростання цін при уповільненні кількості угод і посиленні ролі держави у вирішенні проблеми доступності житла.
За даними Державного управління статистики (DZS), середня ціна 1 кв. м нового житла в Хорватії в першому півріччі 2025 року склала 2 754 євро. Це приблизно на 15,9% більше, ніж у першому півріччі 2024 року, і на 5,3% вище, ніж у другій половині 2024 року.
У розрізі територій. – Загреб: близько 2 958 євро за кв. м (+4,5% рік до року), решта Хорватії: близько 2 511 євро за кв. м, при цьому зростання в цих містах і селищах досягло 22% за рік, що відображає швидке подорожчання житла в приморських і туристичних регіонах.
Індекс цін на житло (House Price Index) показує, що в другому кварталі 2025 року ціни на житлові об’єкти зросли на 4,4% до попереднього кварталу і на 13,2% до аналогічного періоду 2024 року. За даними Eurostat, це один з найвищих показників в ЄС за квартальним і річним зростанням.
За оцінками ринкових аналітиків, середня ціна житла (з урахуванням вторинного фонду) восени 2025 року наблизилася до 2 800–2 900 євро за кв. м по країні, що приблизно на 70–80% вище, ніж у 2020 році. При цьому середня ціна квартир оцінюється понад 3 800–4 100 євро за кв. м, а будинки дещо дешевші.
Ринкові дані показують, що розшарування між узбережжям і внутрішніми регіонами посилюється:
У Спліті середня запитувана ціна в жовтні 2025 року досягла близько 5 315 євро за кв. м, майже на 15% більше, ніж роком раніше.
У Дубровнику квартира в середньому коштує понад 4 100 євро за кв. м, а в престижних локаціях діапазон 5 000–7 000 євро і вище.
В Істрії та популярних локаціях Середньої та Південної Далмації типові рівні 3 500–7 000 євро за кв. м залежно від класу об’єкта та близькості до моря.
Внутрішні регіони (наприклад, Славонія) залишаються помітно дешевшими, часто в діапазоні 1 000–2 000 євро за кв. м.
У Загребі середній рівень для квартир оцінюється близько 3 400–3 500 євро за кв. м, проте всередині міста розрив між районами значний. Аналіз приватних оголошень показує, що центральні та «трамвайні» зони столиці сильно відриваються за цінами від околиць.
Окремий тренд 2025 року — стагнація і навіть легке зниження цін на будинки в деяких сегментах. За даними одного з найбільших порталів оголошень, середня ціна будинків у Загребі в середині року була близько 1 200 євро за кв. м, при цьому зростання цін там сповільнилося сильніше, ніж по квартирах.
Незважаючи на високі ціни, ринок поки не демонструє повноцінної корекції. Частина аналітичних оглядів фіксує зниження кількості угод у першій половині 2025 року, однак це практично не вплинуло на рівень цін, особливо в прибережних регіонах, де пропозиція залишається обмеженою.
Водночас зростання ставок за кредитами та жорсткість умов іпотечного кредитування, що почалися ще в 2023–2024 роках, обмежують можливості частини домогосподарств, особливо молодих сімей. Центральний банк Хорватії в 2025 році посилив макропруденційні вимоги до банків та іпотечних позик, прагнучи стримати перегрів на ринку житла та ризики для фінансової стабільності.
За даними звіту Arvio за перший квартал 2025 року, на іноземців припадало близько 7,19% всіх угод з нерухомістю в Хорватії. Лідирують за активністю:
громадяни Словенії – приблизно 30,2% угод іноземців,
Німеччини – близько 21,1%,
Австрії – близько 10,4%.
Загальна кількість угод за участю іноземців знижується вже третій рік поспіль: за оцінками, близько 13,3 тис. у 2022 році, 12,3 тис. у 2023 році і 11,6 тис. у 2024 році.
Іноземці традиційно концентруються на Адріатичному узбережжі (Істрія, Кварнер, Далмація) і островах, де користуються попитом нові квартири і будинки, готові до негайного проживання або здачі в оренду. Саме зовнішній попит у поєднанні з обмеженою пропозицією значною мірою підтримує високий і зростаючий ціновий рівень.
Різке зростання цін і зниження доступності житла спонукали уряд у 2025 році прийняти перший комплексний Національний план житлової політики до 2030 року.
Ключові факти, на які спирається документ:
в країні близько 2,39 млн житлових одиниць, при цьому близько 40% не використовуються для постійного проживання,
за останні п’ять років ціна нових квартир зросла приблизно на 54%,
молоді сім’ї стикаються з труднощами доступу до іпотеки та дефіцитом доступного житла.
Фактично держава намагається одночасно охолодити перегріті сегменти ринку і розширити пропозицію щодо недорогих квартир, особливо в середньо- і довгостроковій оренді.
Виходячи зі статистики за перші три квартали і очікувань учасників ринку, базовий сценарій на кінець 2025 року і 2026 рік виглядає наступним чином:
Зростання цін продовжиться, але більш низькими темпами, ніж двозначні показники 2023-2024 років. Уже в другій половині 2025 року частина аналітиків фіксує уповільнення динаміки, особливо в сегменті будинків і в регіонах далеко від моря.
Розрив між узбережжям і внутрішніми регіонами збережеться: туристичні та преміальні локації дорожчатимуть швидше, тоді як «континентальна» Хорватія залишиться відносно доступною, що може підтримати внутрішню міграцію та локальний попит.
Частка іноземних покупців, за оцінками аналітиків, до кінця 2025 року залишиться на рівні близько 8% від усіх угод або трохи знизиться під впливом високих цін і проблем доступності.
Важливу роль відіграє реалізація Національного плану житла до 2030 року, включаючи запуск програм доступної оренди, активацію порожнього фонду і коригування субсидованих програм купівлі житла.
Для Хорватії, де нерухомість стала ключовим інструментом заощаджень домогосподарств і об’єктом інтересу іноземного капіталу, найближчі роки стануть тестом на здатність поєднати цілі економічного зростання, розвитку туризму та забезпечення базової доступності житла для власних громадян.
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-croatian-housing-market-by-relocation/
Як повідомляє Сербський Економіст, державна енергетична компанія Чорногорії Elektroprivreda Crne Gore (EPCG) оголосила про встановлення найбільшого в Європі вітрогенератора на вітропарку «Гвозд», який будується, що знаменує перехід проекту в заключну фазу реалізації, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на заяву компанії.
Згідно з повідомленням EPCG, на майданчику вітропарку «Гвозд» успішно змонтовано перший вітрогенератор потужністю 7 МВт з вежею заввишки близько 120 м і лопатями довжиною 85 м. Компанія уточнила, що після завершення передмонтажних робіт і постачання обладнання найближчими тижнями почнеться прискорене встановлення інших агрегатів, після чого відбудуться пробна експлуатація і фінальні технічні випробування всього комплексу.
В EPCG зазначають, що вітропарк «Гвозд» має істотно підвищити стійкість і надійність енергосистеми Чорногорії, збільшити частку поновлюваних джерел у структурі генерації та додатково зміцнити позицію країни як одного з регіональних лідерів «зеленої» енергетичної трансформації. Проєкт реалізується відповідно до європейських технічних, екологічних та безпекових стандартів.
Голова ради директорів EPCG Мілутін Джуканович заявив, що встановлення найбільшого вітрогенератора в Європі підтверджує спроможність Чорногорії реалізовувати проєкти, які можна порівняти за масштабом і рівнем технологій із найрозвиненішими енергетичними системами ЄС.
Раніше EPCG повідомляла, що після завершення будівництва вітропарк «Гвозд» забезпечуватиме вироблення приблизно 150 ГВт-год електроенергії на рік, що дасть змогу покрити споживання приблизно 25 тис. домогосподарств без використання субсидій із держбюджету.
ТОВ “Рудомайн” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що займається видобутком залізних руд, за результатами діяльності у 2024 році наростив чистий збиток до 223,561 млн грн із 76,229 млн грн за 2023 рік.
Згідно з річним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 154,65 млн грн, переважно за рахунок зростання собівартості реалізації та витрат на збут.
Дохід за цей торік збільшився на 18,1% – до 2 млрд 707,986 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 1 млрд 796,098 млн грн.
Згідно зі звітом, сумарний обсяг продажів компанією руд всіх видів за 2024 рік становить 1 млн 280,27 тис. тонн, що більше за обсяги 2023 року на 174,88 тис. тонн. Зокрема, реалізовано 757,54 тис. тонн залізної руди. За 2024 рік структура реалізації у розрізі країн не зазнала значних змін: на покупців з Австрії за обсягом реалізації припадає понад 80%, частка реалізації на території України становить 6,48%.
ТОВ “Рудомайн” зареєстровано в травні 2010 року. Основний вид діяльності – видобуток залізних руд. Станом на кінець 2020 року тут були запущені та працювали дві збагачувальні фабрики. Виробнича потужність підприємства становила до 4 млн тонн вихідної сировини. Виробництво готової продукції із вмістом Fe 50-59% (фракція 0-10 мм) становило близько 1,5 млн тонн на рік. Компанія виробляє залізні руди наступних підвидів: агломераційна руда, доменна руда, сира руда, залізна руда.
Починаючи з 2010 року, “Рудомайн” переробив понад 20 млн тон некондиційних руд Криворізького залізорудного басейну. В період 2020-2024 років збільшив парк екскаваторів на 21 одиницю, бурових верстатів – на 2 од., бульдозерів гусеничних – на 6 од., бульдозерів колісних – на 1 од., автогрейдерів – на 3 од., навантажувачів колісних фронтальних – на 13 од. Крім того, провів капремонт тепловозів та придбав сучасні маніпулятори та дозатори для формування вантажу в залізничних вагонах.
Облікова кількість штатних працівників на кінець 2024 року – 1105 осіб.
Компанія має спеціальні дозволи на видобування залізних руд №6236 від 8.12.2017 р., виданий на ділянку родовища №2 кар’єру “Південний” площею 24,2 га та №6511 від 25.05.2021р., виданий на розширення меж ділянки №2 кар’єру “Південний” площею 35,2 га. Термін дії спецдозволів – до грудня 2037 року.
Станом на 31 грудня 2024 року єдиним учасником ТОВ “Рудомайн” є компанія “АРДК Майнінг Ессет Менеджмент Холдінг Лтд” (Кіпр). Кінцевий бенефіціарний власник – Костянтин Караманіц. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі 70%.
Станом на 31 грудня 2024 р. ТОВ “Рудомайн” володіє часткою 33,9% у статутному капіталі ТОВ “Футбольний клуб “Гірник” та 100% у статутному капіталі дочірнього підприємства ТОВ “Долинський гірничо-збагачувальний комбінат”.
Статутний капітал ТОВ “Рудомайн” – 21,907 млн грн, вартість однієї частки – 0,01 грн.
