Кабінет Міністрів України звільнив голову Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олену Думу.
Як повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в телеграм-каналі, відповідне рішення прийнято на засіданні уряду в середу.
“Вчора звернулася до президента Володимира Зеленського з ініціативою повного перезавантаження Агентства з розшуку та управління активами. Президент підтримав план уряду. Сьогодні на засіданні Кабміну звільнили голову агентства. Дала доручення терміново запустити новий конкурс. До конкурсної комісії увійдуть представники уряду та міжнародні партнери, які підтримують Україну в антикорупційній сфері”, – написала вона в телеграм-каналі.
Свириденко підкреслила, що головне завдання – щоб всі арештовані активи, активи осіб, що перебувають під санкціями, та майно, що належало РФ, максимально працювали на оборону та стабільність України.
Раніше в середу Дума заявила, що написала заяву на звільнення з посади голови АРМА і просить уряд її задовольнити.
У свою чергу, голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (фракція «Слуга народу») припустила, що хоч Думу звільнили формально за власним бажанням, відставка може бути пов’язана з тим, що набув чинності закон про реформу АРМА, який дає уряду право звільнити чинного голову у зв’язку з неефективною роботою.
Як повідомлялося, 27 липня президент Володимир Зеленський підписав закон про реформу АРМА.
Вчений Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова професор Андрій Король увійшов до складу експертів міжнародної спільноти офтальмологів Vision Academy.
«Це важлива подія для української медичної спільноти, яка демонструє глибоку інтеграцію в міжнародний науковий простір. Включення професора Короля до складу експертів Vision Academy є високим визнанням його професіоналізму, наукової активності та лідерства в галузі сучасної офтальмології», – повідомляє інститут.
Професор Король – фахівець із захворювань сітківки, завідувач відділом дослідження та застосування лазерів в офтальмології, а також в.о. заступника директора з наукової роботи Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова.
Vision Academy – міжнародне експертне співтовариство, яке об’єднує провідних офтальмологів з усього світу. Його мета – створити платформу для обміну знаннями, досвідом і передовими практиками в галузі офтальмології, особливо в сфері захворювань сітківки.
Vision Academy забезпечує професійне спілкування між експертами з різних країн, розробку консенсусних рекомендацій щодо ведення складних клінічних випадків, створення навчальних матеріалів і публікацій, підтримку наукових досліджень і клінічної практики, орієнтованої на пацієнта.
Спільноту очолюють провідні фахівці-офтальмологи професор Жан-Франсуа Коробельник (Jean-François Korobelnik, Франція) та професор Анат Левенштейн (Anat Loewenstein, Ізраїль).
Державний Укргазбанк (Київ) у січні–червні 2025 року профінансував понад 90 енергетичних проєктів майже на 5,5 млрд грн.
“Цього року ми значно розширили співпрацю з муніципалітетами та комунальними підприємствами(…) Також підписали дві стратегічні угоди з ЄБРР та ЄІБ, які посилюють енергетичну стійкість бізнесу та громад”, – повідомив в. о. голови правління Укргазбанку Родіон Морозов, слова якого наводяться у пресрелізі у вівторок.
Усього від початку року фінансування отримали понад 90 проєктів клієнтів малого, середнього та корпоративного бізнесу. Основними напрямами підтримки стали: будівництво СЕС і ВЕС, впровадження газопоршневих і когенераційних установок, модернізація тепломереж, встановлення генераторів і систем накопичення енергії.
Зазначається, що з червня 2024 року банк уклав кредитних угод за напрямами сталої енергетики та енергонезалежності на загальну суму 7,25 млрд грн. Це, за даними Національного банку, забезпечило йому лідерство на ринку з часткою понад 30% у загальному обсязі енергокредитування.
Унаслідок реалізованих проєктів загальна встановлена потужність нової генерації у 2025 році зросла на 225 МВт, а з червня 2024 року – на 344 МВт.
За даними Нацбанку України, у квітні 2025 року за розміром загальних активів Укргазбанк посідав п’яте місце (220,0 млрд грн, або 5,9% ринку) серед 60 банків, що діяли в країні.
Як повідомлялось, українські банки з червня 2024-го по червень-2025 рр. профінансували проєкти зі встановлення енергетичного обладнання загальною потужністю понад 705 МВт на суму 25 млрд грн.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova у повному обсязі розмістила облігації серії “G” загальної номінальною вартістю 1 млрд грн.
Відповідний звіт про випуск облігацій Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) затвердила 22 липня 2025 року.
Номінал облігації складає 1 тис. грн, інші параметри цього закритого випуску не оголошується.
Як повідомлялося, у квітні 2024 року “Нова пошта” зареєструвала випуски облігацій серій “E” та “F” по 1 млрд грн, термін обігу яких відповідно по 29 липня цього року та 31 травня 2026 року. Номінальна ставка доходності по ним встановлена на рівні відповідно 17% та 16% річних.
В січні цього року “Нова пошта” вже погасила облігації серії “D”, випущені в квітні 2023 року обсягом 800 млн грн.
У травні цього року НКЦПФР схвалила розміщення двох нових випусків облігацій “Нової пошти” – серій “G” та “H” номінальним обсягом 1 млрд грн кожен. Розміщення здійснюється без публічної пропозиції. Компанія декларувала спрямування залучених коштів на розвиток термінальної мережі (35%), в інвестиції в ІТ (15%), в BDF контейнери та автотранспорт (30%) та в тару для розміщення посилок (20%).
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за І квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” лишається експрес-доставка документiв, посилок та палетованих великогабаритних вантажiв. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Національний банк України оштрафував ПрАТ «СК “Перша” (Київ) на 2,557 млн грн за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, визначених Цивільним кодексом України та законами »Про електронну комерцію”, «Про страхування», «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Як повідомляється на сайті НБУ, таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг прийняв 28 липня 2025 року за результатами планової інспекційної перевірки компанії.
Крім того, на страховика накладено штраф у розмірі 320 тис. грн за порушення вимог Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до НБУ.
СК «Перша» отримала письмове застереження про порушення вимог: закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постанови НБУ «Про врегулювання діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, учасників платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації» (зі змінами), а також положень про таємницю страхування, про особливості укладення договорів страхування з споживачами.
Зазначається, що СК «Перша» зобов’язана сплатити штрафи протягом одного місяця з дня набрання чинності зазначеного рішення та до 28 листопада 2025 року усунути порушення, викладені в письмовому попередженні.
ПрВТ «Страхова компанія “Перша” працює на страховому ринку України з 2001 року. Основна спеціалізація компанії – автомобільне страхування. Компанія – член МТСБУ, Ліги страхових організацій України, Національний страховик книжок міжнародних автомобільних перевезень (МДП).
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в першому півріччі скоротився на 15,2% порівняно з тим же періодом минулого року – до 423,23 млрд юанів ($59 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 109,06 млрд юанів, сектор послуг – 305,87 млрд юанів.
При цьому ПІІ держав АСЕАН в січні-червні зросли на 8,8%, Швейцарії – на 68,6%, Японії – на 59,1%, Великобританії – на 37,6%, Південної Кореї – на 2,7%, Німеччини – на 6,3%.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2024 року впав на 27,1% і склав 826,25 млрд юанів. Це максимальний спад за всю історію підрахунків (з 2008 року).
