З 1 червня 2025 року набирає чинності Угода про взаємне скасування віз між Узбекистаном і Китаєм.
Відповідно до Угоди, громадяни держав Сторін звільняються від візових вимог для в’їзду, виїзду або транзиту територіями обох держав на строк не більше 30 днів за кожне окреме перебування та загалом не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
При цьому строк кожного в’їзду та перебування на території держав Сторін не повинен перевищувати 30 днів.
Безвізовий режим не поширюється на трудову діяльність, навчання, медійну діяльність, а також інші види діяльності, що вимагають попереднього схвалення компетентних органів іншої Сторони.
Рада Європейського Союзу у вівторок, 27 травня, проведе слухання про позбавлення Угорщини права голосу в складі Ради, йдеться в порядку денному Ради з загальних питань Європейського Союзу. Це стане вже восьмим слуханням про порушення Угорщиною.
Процедура щодо можливого порушення Угорщиною статті 7 Договору про Європейський Союз була запущена ще в 2018 році. Тоді Європейський парламент висловив свою стурбованість ситуацією в Угорщині – зокрема, щодо функціонування конституційної та виборчої систем, незалежності судової влади та інших інститутів, прав суддів, корупції та конфлікту інтересів, конфіденційності та захисту даних, свободи слова, академічної свободи, свободи віросповідання, свободи об’єднань, права на рівне ставлення, прав осіб, що належать до меншин, включаючи ромів та євреїв, і захисту від ненависницьких висловлювань проти таких меншин, основних прав мігрантів, шукачів притулку та біженців, а також економічних і соціальних прав.
У квітні 2025 року компанія Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club та платформою SunFlower Sociology провела опитування щодо ставлення громадян України до країн Центральної Азії та Кавказу. Результати демонструють переважно нейтральне або помірно позитивне сприйняття регіону, з чіткими лідерами симпатій — Грузією та Казахстаном.
Грузія отримала найбільшу частку позитивних оцінок: 16,8% українців заявили про повністю позитивне ставлення, ще 37,0% — про здебільшого позитивне. Разом це формує баланс позитиву в 40%. Подібний рівень симпатій має Казахстан: 11,6% — повністю позитивне, 34,2% — здебільшого позитивне, з чистим балансом у 41,9%. На третій позиції — Азербайджан із сумарним позитивом 42,4%, хоча нейтральна оцінка там значно переважає — 45,4%.
На контрасті — країни Центральної Азії. В Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану домінують нейтральні відповіді: 63,4%, 64,3%, 66,4% і 61,3% відповідно. Усі вони мають баланс симпатії нижче 12%, а Туркменістан навіть демонструє нульову підтримку (–0,2%), переважно через низький рівень поінформованості.
Натомість до Вірменії позитивно ставляться 8,4% повністю та 29,9% здебільшого, що виводить її на четверте місце з балансом у 35,5%.
«Попри спільну радянську спадщину, українське суспільство дивиться на країни Центральної Азії здебільшого крізь призму обережності або байдужості. Водночас приклад Грузії і Казахстану демонструє, що тісні міждержавні зв’язки та позитивна інформаційна присутність можуть істотно впливати на громадську думку», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Таким чином, висновки дослідження свідчать: у регіоні з потенціалом до взаємодії з Україною ключовим фактором є не лише історична пам’ять, а й сучасна дипломатична та культурна активність.
КП «Миколаївзалізник» 22 травня оголосило тендер на закупівлю послуг з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) тролейбусів.
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість становить 739,498 тис. грн. Документи приймаються до 30 травня.
Результати останнього соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group разом із аналітичним центром Experts Club і платформою SunFlower Sociology, демонструють загалом стримане або насторожене ставлення українців до країн арабського та мусульманського світу. Дослідження охопило 800 респондентів у квітні 2025 року.
Найбільш позитивне ставлення серед опитаних зафіксоване до Туреччини — 6% українців висловили повністю позитивне ставлення, ще 40,4% — здебільшого позитивне. Сукупний позитивний баланс становить 34,4%. Другою за симпатією серед українців стала Ізраїль — 9% респондентів заявили про повністю позитивне ставлення, 33,1% — про здебільшого позитивне, хоча баланс позитиву тут трохи нижчий — 28,2%.
Далі за рівнем прихильності йдуть Об’єднані Арабські Емірати (з сумарним позитивом 24,9%) та Саудівська Аравія (15,7%). При цьому варто зауважити, що майже 69% українців зайняли нейтральну позицію щодо Саудівської Аравії — це один з найвищих показників серед усіх досліджених країн.
Щодо Єгипту, Катару, Тунісу, Йорданії, Алжиру та Кувейту — тут домінують нейтральні або байдужі оцінки, а позитивний баланс коливається в межах від 6,5% до –3,6%. Ще критичнішим є ставлення до Сирії, Палестини, Іраку та Ірану, де негатив переважає позитив на десятки відсоткових пунктів. Наприклад, Іран має найнижчий результат — лише 2,2% повністю позитивних відповідей, 7,2% здебільшого позитивних і цілих 30,1% негативних оцінок, що дає чистий баланс –55,9%. Аналогічна ситуація з Іраком (–34,2%) та Палестиною (–32,1%).
«Масовий нейтралітет, а подекуди й відкритий негатив у ставленні до багатьох мусульманських країн свідчить про дефіцит інформаційних зв’язків, а також про неоднозначне сприйняття ролі цих держав у глобальній політиці. На цьому фоні Туреччина та Ізраїль мають змогу зміцнювати гуманітарні й економічні мости з Україною», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Таким чином, дані підкреслюють, що глибина зв’язків та реальні дії країн у періоди випробувань визначають рівень громадської довіри в Україні — навіть у віддалених географічно регіонах.
Громадяни України демонструють найвищий рівень симпатії до Канади, Великої Британії, Швеції, Данії та Нідерландів. Такі результати показало дослідження, проведене компанією Active Group у співпраці з аналітичним центром Experts Club і платформою SunFlower Sociology у квітні 2025 року. Лідером за позитивним іміджем стала Канада: 40,6% українців висловили повністю позитивне ставлення, ще 35,7% — здебільшого позитивне. Сукупний позитивний баланс склав рекордні 73,5%.
Велика Британія утримує друге місце із сумарним позитивом у 68,6%. Також у верхній частині рейтингу опинилися Швеція, Данія та Нідерланди з аналогічно високим рівнем позитивного сприйняття — понад 68% сукупного позитиву.
Позиції Франції та Німеччини залишаються сильними, однак вже менш однозначними. Так, у Франції частка «здебільшого позитивного» ставлення особливо висока — 47,7%, хоча «повністю позитивно» її сприймають лише 26,4%. У Німеччині 23,7% респондентів зазначили повністю позитивне ставлення, але рівень недовіри зріс — 7,9% українців оцінюють її негативно.
США викликали неоднозначну реакцію: лише 6,7% українців оцінили цю країну повністю позитивно, тоді як 26,5% висловили негативне ставлення. Іміджовий баланс у США — один з найнижчих серед західних партнерів — лише 5,3%. Схожий рівень розчарування українці продемонстрували й щодо країн Центральної Європи: Угорщина має найгірший імідж серед усіх — лише 4,1% повністю позитивних відповідей і цілих 47,7% негативу, що дає чистий іміджовий баланс –43,6%. У Словаччини цей показник також від’ємний — –14,8%.
«Ці результати — не лише дзеркало громадської думки, а й орієнтир для дипломатичної активності. Країни з високим рівнем підтримки мають найкращі передумови для зміцнення двосторонніх зв’язків з Україною в гуманітарній, безпековій та економічній площинах», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Загалом, результати опитування чітко демонструють, що міжнародна підтримка України у важкі часи безпосередньо формує довіру громадян. Ставлення українців не лише базується на історичних чи культурних зв’язках, а значною мірою залежить від конкретних дій іноземних держав під час війни.
