Ціни на оперативну пам’ять (ОЗУ) в Європі та США значно зросли, негативно впливаючи на ринок електроніки та комп’ютерів — в Україні та сусідніх країнах така тенденція вже починає позначатися, хоча точних вітчизняних даних поки що мало.
За даними агентства Reuters, за період з вересня по листопад 2025 року компанія Samsung Electronics підвищила контрактні ціни на DDR5-модулі об’ємом 64 ГБ і 96 ГБ більш ніж на 30 %.
Аналітики з Counterpoint Technology Market Research відзначають, що глобальні ціни на деякі DRAM-чіпи зросли в діапазоні 3–11 разів з початку 2025 року.
Портал GameGPU повідомляє, що в Європі комплект DDR5 об’ємом 64 ГБ продається за ціною близько €550, що значно вище звичайного рівня.
TrendForce прогнозує, що вартість пам’яті може ще зрости на 30 % у 4-му кварталі 2025 року і ще на 20 % на початку 2026 року.
Точних статистичних даних для України на момент публікації немає, проте роздрібні магазини і дилери відзначають, що ціни на комплекти DDR5 64 ГБ зросли на десятки відсотків за останні місяці.
Зростання вартості пам’яті призводить до подорожчання комп’ютерів, ноутбуків, ігрових консолей і серверів. Вже є інформація, що виробники і продавці в ЄС готують істотні коригування цін на моделі з високими обсягами пам’яті.
Найбільший обсяг касових витрат загального фонду держбюджету України за січень-жовтень 2025 року припав на оплату праці з нарахуваннями – 1 трлн 260 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
За даними Мінфіну, в жовтні на оплату праці з нарахуваннями було спрямовано 133,1 млрд грн, що становить 39,9% від загального обсягу витрат загального фонду за місяць. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року видатки на оплату праці зросли за десять місяців на 220,7 млрд грн, або на 21,2%, у тому числі в жовтні – на 19,9 млрд грн, або на 17,6%.
Витрати на оплату використання товарів і послуг за січень-жовтень 2025 року склали 458 млрд грн, у тому числі в жовтні – 60,7 млрд грн, або 14,5% від загального обсягу. За десять місяців 2024 року ці видатки становили 416,9 млрд грн, у тому числі в жовтні – 53 млрд грн, що вказує на помітне зростання закупівель товарів і послуг для бюджетного сектора.
На соціальне забезпечення – виплату пенсій, допомог, стипендій – у січні-жовтні спрямовано 524,4 млрд грн, або 16,6% від усіх видатків загального фонду. Це на 58,4 млрд грн, або на 12,5% більше, ніж за той самий період минулого року. При цьому в жовтні 2025 року соціальні видатки були нижчими, ніж роком раніше – 49,4 млрд грн проти 54,2 млрд грн.
Витрати на субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам та організаціям за десять місяців склали 384,4 млрд грн, або 12,1% загального обсягу, в тому числі в жовтні – 37,3 млрд грн. Порівняно з січнем-жовтнем 2024 року ці видатки зросли на 117,9 млрд грн, або на 44,2%, що відображає розширення підтримки окремих секторів економіки та критичної інфраструктури.
Обслуговування державного боргу обійшлося загальному фонду держбюджету за десять місяців 2025 року в 279,9 млрд грн, або 8,8% всіх витрат. У жовтні на ці цілі було спрямовано 33,6 млрд грн. Це на 36,3 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року, що пов’язано як із зростанням обсягу боргу, так і зі зміною умов запозичень.
Нарешті, 156,3 млрд грн, або 4,9% видатків загального фонду за січень-жовтень, було використано на трансферти місцевим бюджетам, включаючи 16,9 млрд грн у жовтні. Порівняно з десятьма місяцями 2024 року ці видатки зросли на 9,3 млрд грн, або на 6,3%.
V Український будівельний конгрес і перша Всеукраїнська премія предметного дизайну Yellow 2025 відбулися 21 листопада в Київському виставковому центрі «Парковий», об’єднавши представників девелоперського ринку, інвестфондів, органів місцевого самоврядування та галузевих експертів, повідомили організатори заходу.
За даними організаторів, Конгрес відвідали 3 474 учасники. В рамках події обговорювалися питання відновлення інфраструктури, дефіциту будівельних кадрів, зростання вартості матеріалів, необхідності оновлення стандартів будівництва та управління проектами. Учасники презентували кейси з модернізації галузі та сценарії розвитку ринку в найближчі два роки.
Серед ключових подій форуму – відкриття Всеукраїнської премії предметного дизайну Yellow 2025 і виступ музиканта Євгена Харчишина («Друга Ріка»), який завершив ділову програму.
Під час панельної дискусії «Еволюція девелопера: я, ти, суспільство» обговорювалася трансформація ролі девелопера – від забудовника до управлінця і партнера громади. Представники аналітичного порталу LUN.ua представили оновлений огляд стану ринку нерухомості, який учасники позначили як «необхідний інструмент планування в умовах невизначеності».
Також була презентована нова освітня платформа DevelopStudy, створена МІБ і Real Estate Business School, орієнтована на підготовку фахівців девелоперського сектора.
Серед основних висновків Конгресу організатори відзначили наступне:
– ринок перебуває в стані турбулентності через зростання собівартості будівельних робіт, нестачу робочої сили та обмеження на інвестиції, проте ознаки стагнації не фіксуються;
– відновлення України вимагає масштабних проектів з модернізації інфраструктури, переходу на сучасні технологічні рішення та енергоефективні стандарти;
– роль девелопера розширюється і включає управління ресурсами, підвищення якості послуг та зміцнення довіри покупців;
– ринок нерухомості 2026 року буде орієнтований на якість, прозорість процесів і стійкі бренди;
– громади стають ключовими учасниками відновлення, оскільки якість підготовки проєктів визначає перспективи залучення інвестицій;
– модернізація професійної освіти та підвищення галузевих стандартів розглядаються як необхідна основа для подальшого розвитку ринку.
В рамках премії Yellow 2025 журі обрало переможців серед 126 заявлених робіт. Премія орієнтована на розвиток предметного дизайну та формування стандартів якості.
Організатором заходу виступила медіа-група DMNTR. Генеральний партнер – компанія «Креатор-Буд», преміум-партнер – Spatium Group, генеральний спонсор – HutJet.
Генеральним інформаційним партнером Конгресу став «Інтерфакс-Україна».
Доходи державного бюджету України за січень-жовтень 2025 року склали 2,97 трлн грн, у тому числі доходи загального фонду – 2,11 трлн грн, що відповідно на 26,4% і 26,1% більше показників аналогічного періоду 2024 року, повідомило Міністерство фінансів.
За підсумками 2024 року доходи загального фонду зросли на 513,9 млрд грн, або на 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, тоді як видатки загального фонду збільшилися на 454,5 млрд грн, або на 15% – до 3 трлн 488,8 млрд грн, випливає з даних Мінфіну.
Спочатку держбюджет-2025 був затверджений з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, у тому числі доходами загального фонду 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, з них за загальним фондом – 3 трлн 591,6 млрд грн.
Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки держбюджету-2025 на 400,5 млрд грн і доходи – на 147,5 млрд грн. У жовтні парламент схвалив додаткове збільшення видатків ще на 324,7 млрд грн для сектора національної безпеки і оборони при одночасному підвищенні доходів на 20 млрд грн.
З урахуванням внесених змін доходи держбюджету-2025 (без урахування грантів) зараз заплановані в обсязі 2 трлн 482,6 млрд грн, тоді як видатки – 4 трлн 337,5 млрд грн. Для загального фонду передбачені доходи 2 трлн 278,7 млрд грн і видатки 3 трлн 990,1 млрд грн.
Таким чином, формально закладений дефіцит держбюджету-2025 без урахування грантів і міжнародної допомоги становить близько 1,85 трлн грн, а дефіцит загального фонду – близько 1,71 трлн грн, значна частина яких, за даними Мінфіну, спрямовується на фінансування сектора безпеки і оборони.
Аналітичний центр Experts Club проаналізував економіку Албанії за 10 місяців 2025 року і представив свій аналіз і прогноз. Албанія за підсумками перших десяти місяців 2025 року зберігає одну з найвищих темпових динамік в Європі при низькій інфляції, стійких валютних резервах і тривалому зростанні туризму, проте стикається з ослабленням промислового випуску і розширенням торгового дефіциту.
За оцінкою місії МВФ і національної статистики, реальний ВВП Албанії зріс приблизно на 3,4–3,6% у річному вираженні в першому півріччі 2025 року, що порівняно з показниками 2024 року і вище середньоєвропейського рівня. Основними драйверами зростання залишаються сектор послуг, будівництво і туризм: тільки іноземні туристи за перші шість місяців витратили в країні близько 2,1 млрд євро, що на 7–8% більше, ніж роком раніше.
Міжнародні інститути очікують, що за підсумками року економіка додасть близько 3,4–3,7%: МВФ після осінньої місії підняв прогноз до 3,5% на 2025 рік, Світовий банк і ЄБРР також виходять із зростання вище 3%.
Інфляція в країні залишається низькою і близькою до цільового рівня. За даними МВФ і національної статистики, річне зростання споживчих цін у 2025 році коливається близько 2–2,3%.
Ситуація на ринку праці помірно поліпшується. Рівень безробіття в другому кварталі 2025 року знизився до 8,5% і помітно нижчий за історичний середній (близько 14%).
Найбільш вразливою ланкою залишається промисловість. Згідно з оцінками дослідницьких центрів і статистики, промислове виробництво в Албанії в першому кварталі 2025 року скоротилося приблизно на 2,1% до аналогічного періоду 2024 року, а в другому кварталі падіння сповільнилося до близько 0,5%. Випуск в обробній промисловості в червні 2025 року був на 0,9% нижче рівня річної давності. Це відображає проблеми традиційних експортних галузей – перш за все текстилю та пошиття одягу, які відчувають тиск через зміцнення національної валюти та демографічний відтік.
Зовнішній сектор залишається слабким місцем макроекономіки. За даними албанських аналітичних центрів та INSTAT, торговельний дефіцит у товарах у першому півріччі 2025 року збільшився до приблизно 25,3% ВВП, незважаючи на високі доходи від туризму. Перекази від мігрантів зросли приблизно на 5%, до 1,2 млрд євро, залишаючись важливим джерелом зовнішніх надходжень, а прямі іноземні інвестиції за той же період стабілізувалися на рівні близько 1,1 млрд євро.
При цьому зовнішня стійкість виглядає комфортною. За даними Trading Economics, міжнародні резерви Албанії у вересні 2025 року досягли 7,3 млрд дол. МВФ у заключній заяві за статтею IV прямо відзначає «сильні резерви, зниження державного боргу і один з найвищих темпів зростання в Європі» як основу для подальших реформ і поглиблення інтеграції з ЄС.
Китай задіює великий флот цивільних вантажних суден і поромів в навчаннях біля своїх берегів, відпрацьовуючи сценарії можливого десантування на Тайвань, випливає з розслідування агентства Reuters, заснованого на супутникових знімках і даних стеження за суднами.
За даними Reuters, влітку 2025 року не менше 12 цивільних суден – шість автомобільних поромів і шість палубних вантажних суден – брали участь у десантних маневрах на пляжі недалеко від населеного пункту Цзешен в провінції Гуандун. Супутникові знімки фіксували вивантаження сотень військових машин безпосередньо на узбережжі по апарелях, без використання портової інфраструктури.
Експерти, опитані агентством, відзначають, що цивільний флот може стати ключовим елементом у разі можливої операції проти Тайваню: за діючими оцінками, у Військово-морських сил і морської піхоти НВАК зараз достатньо власних десантних кораблів і катерів, щоб перекинути приблизно 20 тис. військовослужбовців з технікою в першій хвилі висадки, тоді як для повномасштабного вторгнення, за різними оцінками, було б потрібно від 300 тис. до 1 млн військових.
Розслідування вказує, що використання цивільних суден – частина більш широкої стратегії «тіньового флоту», що дозволяє різко наростити десантні і транспортні можливості КНР і одночасно ускладнити розвідці оцінку масштабів підготовки. За даними Reuters, відстежено понад 100 цивільних суден, залучених до військових навчань або належать компаніям, які регулярно беруть участь у таких маневрах.
У матеріалі наводяться оцінки колишнього головнокомандувача збройних сил Тайваню Лі Сі-міна та інших військових експертів, які називають відпрацювання висадок за участю цивільного флоту «істотним кроком» до формування реальних планів вторгнення. Водночас тайванські чиновники вказують на вразливість таких суден для протикорабельних і переносних ракет і розглядають демонстративні навчання як елемент «когнітивної війни», спрямованої на психологічний тиск на Тайбей і його партнерів.
Reuters підкреслює, що, незважаючи на нарощування можливостей, залишається неясним, чи готова НВАК до реальної десантної операції через Тайванську протоку: масштаб вторгнення важко приховати, а погодні умови, рельєф узбережжя острова і потенційна реакція США та союзників роблять подібний сценарій вкрай ризикованим.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0–2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8–9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі парамілітарні формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів при значно меншому населенні, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280–300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4–5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включаючи 3 авіаносці, десятки есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7–8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245–270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20–21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але в цілому відображають значну кількісну перевагу Китаю при одночасній орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини та союз із США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
