Україна в січні-жовтні 2025 року наростила імпорт помідорів на 4,3%, до 81,82 тис. тонн, а огірків – на 13,6%, до 109,56 тис. тонн відносно аналогічного періоду минулого року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт помідорів за звітний період збільшився на 18,2%, до $16,92 млн, а огірків – на 30%, до 23,39 млн.
Основний імпорт помідорів в цей час здійснювався з Туреччини (64,3% усіх поставок), Польщі (11,7%), Нідерландів (11,18%). До трійки найбільших постачальників огірків в Україну увійшли Туреччина (88,2%), Іспанія (3,7%) та Фінляндія (2%).
Рік тому основними постачальниками томатів в Україну в січні-жовтні були Туреччина (73,6%), Польща (12,3%) і Марокко (5,9%), огірків – Туреччина (85,2%), Польща (4%) та Нідерланди (3,1%).
Експорт помідорів у січні-жовтні поточного року становив 393 тонни проти 301 тонни рік тому. Цьогоріч їх купували Молдова (60,6%), Польща (36,4%) та Сингапур (0,8%), торік – Молдова (87,4%), Литва (7,6%) і Малайзія (1%).
Українських огірків за 10 місяців 2025 року було поставлено на зовнішні ринки 2,44 тис. тонн проти 1,01 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Найактивніше їх купували Польща (52,3%), Естонія (37,5%) і Молдова (8%). Рік тому ця трійка лідерів була такою самою, лишень відрізнялися їхні частки у структурі закупівель: на Естонію припало тоді 54,7% поставок, Польщу – 26,3%, Молдову – 10,5%.
Як повідомлялося, Україна в липні 2025 року запровадила антидемпінгові мита на імпорт свіжих огірків та помідорів з Туреччини у розмірі 20,1% і 26,9% відповідно терміном на 5 років. Ці заходи було застосовано для захисту українських виробників від демпінгового імпорту, який завдав шкоди вітчизняним тепличним господарствам.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) придбав та ввів в експлуатацію новий козловий кран у ремонтному цеху (РЦ) гірничого департаменту (ГД).
Згідно з інформацією компанії у корпоративній газеті “Металург”, використання нового крану зробило переміщення вантажів безпечнішим.
При цьому уточнюється, що проєкт із заміни крана реалізовано в рамках роботи над досягненням рівнів корпоративних стандартів FPS з охорони праці.
Провідний інженер управління реалізації проєктів ГД Любов’ю Євсєєнко відзначила, що подібні крани виготовляють індивідуально під потреби тих, хто буде ними користуватися.
“Спочатку ми разом з експертами з ремонтного цеху прописали, що за устаткування їм необхідне. На основі цього було виготовлене креслення, описані параметри майбутнього крана. Потім була робота з підприємствами, які здатні виготовити такий кран якісно, відповідно до стандартів та у терміни, які нас задовольнили б. З кількох варіантів вибрали той, що найбільше відповідав критеріям. Почалася робота з виготовлення обладнання”, – сказала вона.
Начальник РЦ ГД Ігор Малий високо оцінив роботу підрядників, які виготовляли кран, а потім брали участь у його монтажі та налаштуванні.
“Наш цех виконує роботи з ремонтів та виготовлення металоконструкцій, запчастин, вузлів, механізмів. Такий кран нам був дуже потрібний. Він став на заміну старому, роботу на якому вже не можна було вважати безпечною. А ще була нагальна потреба у потужнішому обладнанні: старий кран мав вантажність 5 тонн, але за останній час ми стали частіше працювати з масивнішими виробами та матеріалами”, – пояснив начальник цеху.
Він додав, що підрядник – Київський завод підіймально-транспортного обладнання – виготовив кран швидко, якісно, відповідно до вимог. Разом з краном замінили ще й рейковий шлях, яким він рухається.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Паризький музей Лувр з початку наступного року суттєво підвищить вартість вхідних квитків для більшості відвідувачів із країн, що не входять до Європейського союзу та Європейського економічного простору (ЄЕП). Про це повідомляють Euronews Serbia і сербська газета «Політика» з посиланням на рішення ради музею і матеріали BBC.
Із 14 січня 2026 року квиток для туристів із країн поза ЄС і ЄЕП (до яких, окрім країн ЄС, входять Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) подорожчає з 22 до 32 євро, тобто на 45%.
Під нові тарифи потрапляють, зокрема, громадяни США, Великої Британії, Китаю, а також усіх держав, які не є членами ЄС або ЄЕП, – країн Західних Балкан (включно із Сербією, Чорногорією, Північною Македонією, Албанією, Боснією та Герцеговиною), Україною, Росією, Туреччиною, державами Близького Сходу, Африкою, Латинською Америкою і більшою частиною Азії.
За даними самого Лувру, музей 2024 року відвідали близько 8,7 млн осіб, із них приблизно 69% – іноземні туристи; понад 10% потоку припадало на громадян США, близько 6% – на китайських відвідувачів. Влада Франції та керівництво музею розраховують, що підвищення цін для неєвропейців принесе десятки мільйонів євро додаткового виторгу, які спрямують на посилення безпеки і масштабну реконструкцію будівлі та експозиційних просторів.
25 листопада 2025 року в Українському домі відбулася урочиста церемонія нагородження щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея-2025» — головної національної події, що відзначає лідерів ринку, інновації та здобутки індустрії.
Ведучим церемонії традиційно став Тимур Мирошніченко, а музичну атмосферу вечора створив гурт KADNAY.
Фармацевтична галузь 2025 року: рік сміливості, інновацій і стійкості
Церемонія нагородження об’єднала провідні компанії, експертів та інноваторів року.
Українська фармацевтична індустрія у 2025 році продовжує працювати в умовах повномасштабної війни та економічної нестабільності. Попри тиск обставин, ринок демонструє унікальну здатність адаптуватися: компанії інвестують в інновації, розвивають нові підходи в продуктах і сервісах, впроваджують цифрові рішення та підтримують доступ пацієнтів до якісного лікування.
Цьогорічна церемонія стала вечором подяки всім, хто робить українську систему охорони здоров’я міцнішою, а фарму — конкурентною на глобальному рівні. Перед оголошенням переможців гості вшанували хвилиною мовчання захисників України.
Переможці «Панацея-2025»
КОМПАНІЯ РОКУ
AI Excellence Award, Штучний інтелект у фармації
Переможець: компанія Roche
Компанія відзначена за прорив у застосуванні штучного інтелекту та реалізацію проєкту «Скринінг діабетичної ретинопатії за допомогою ШІ» — інновації, що відкриває пацієнтам доступ до швидкої та точної діагностики.
Інвестори в інноваційне лікування під час війни. Міжнародні спонсори клінічних досліджень
Переможець: MSD
Компанія нагороджена за безперервну підтримку клінічних досліджень в Україні, посилення інвестицій у наукові програми та забезпечення пацієнтів доступом до сучасних методів лікування навіть у воєнний час.
ПРОЄКТ РОКУ
Впровадження eCTD в Україні
Переможець: Державний експертний центр МОЗ України
Україна у рекордні строки перейшла на міжнародний формат реєстраційних досьє eCTD, який використовують ЄС, США та провідні регулятори світу. Цей крок уже визнано одним із найважливіших цифрових проривів української фарми.
ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ РОКУ
Академія Polpharma
Проєкт відзначено за створення сучасного інтерактивного освітнього простору для лікарів із фокусом на практиці, фаховій підтримці та об’єднанні медичної спільноти довкола знань і розвитку.
ПРЕПАРАТ РОКУ — БЕЗРЕЦЕПТУРНА ГРУПА
Лавреати 2025 року:
• АМІКСИН ІС, компанія Інтерхім
• ПРОКТОЗАН НЕО, компанія STADA
• ЛАФЕРОБІОН, компанія STADA
• НІКСАР, компанія Berlin-Chemie Menarini
• ХІЛО-КОМОД, компанія Sona Exim
Ці препарати стали надійними «рішеннями першої лінії допомоги» для пацієнтів у 2025 році.
Динамічний лідер у низькоціновому сегменті
Переможець: ПУЛЬМОБРІЗ, компанія MOVIHealth
Препарат відзначено за високу ефективність, доступність і значний внесок у лікування сезонних респіраторних захворювань.
Проведення «Панацея-2025» стало можливим завдяки підтримці:
• Аналітичні партнери: IQVIA, SMD, Business Credit
• Професійні асоціації: AIMP, АВЛУ, АПРАД, АПАУ, Асоціація операторів ринку медичних виробів, «Фармацевтична ліга України», Українська асоціація науково-обгрунтованої системи охорони здоров’я
• Юридичний партнер: ГелОн
• Туристичний партнер: ДінАдіс
• Медіа-партнери: «Фармацевтична галузь», «Інтерфакс-Україна»
• Організатор: виробнича компанія «Здорово»
Цьогорічна «Панацея» вкотре довела: українська фармацевтична галузь не просто тримається під час війни — вона зростає, реформується та сміливо впроваджує світові стандарти.
Інноваційні рішення, освітні проєкти, підтримка клінічних досліджень та сучасні підходи до лікування — усе це формує нову, сильну та конкурентну українську фарму.
Організатори конкурсу подякували всім партнерам та учасникам за внесок у розвиток галузі та запросили спільноту на церемонію «Панацея-2026».
Інтерфакс-Україна – інформпартнер премії Панацея
Президент України Володимир Зеленський анонсував перезавантаження Офісу президента, Андрій Єрмак написав заяву на відставку з посади глави ОП.
“Я хочу, щоб ні у кого не було жодних питань до України. Тому сьогодні наступні внутрішні рішення. Перше. Відбудеться перезавантаження Офісу президента України. Керівник Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку”, – сказав Зеленський у вечірньому зверненні у п’ятницю.
Він подякував Єрмаку за те, що українська позиція в переговорному треку завжди була ним представлена саме так, як і має бути.
“Завжди це була патріотична позиція. Але я хочу, щоб не було чуток і спекуляцій”, – наголосив президент.
Раніше у п’ятницю НАБУ та САП повідомляли про проведення обшуків у Андрія Єрмака.
Київські підприємства за підтримки Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації гідно представили столицю України на міжнародній виставці електротехнічної та електронної промисловості MATELEC 2025, що проходила з 18 по 20 листопада 2025 року у Мадриді.
На стенді «Made in Kyiv» свої розробки презентували 10 київських компаній:
18 листопада відбулося урочисте відкриття колективного стенду «Made in Kyiv», який об’єднав провідні столичні компанії та став платформою для демонстрації інноваційних рішень у сферах електроніки, енергетики, автоматизації та сучасного виробництва.
У церемонії відкриття взяли участь представники влади та дипломатичних установ, зокрема радник-посланник Посольства України в Іспанії Оксана Скрипець, представниця Мадридської торгової палати Rada Ivanova, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков та його заступник Анатолій Баган.
Вже з першого дня виставки київські підприємства розпочали активні переговори з європейськими партнерами, демонструючи високий технологічний рівень продукції та рішень. На стенді експозиції підприємства представили свої рішення та пристрої для вимірювання та контролю, програмні продукти для управління процесами, апаратуру телеметрії та комунікації, системи освітлення та живлення.
Українсько-іспанський бізнес-форум: нові вектори партнерства
19 листопада в межах участі Києва у MATELEC 2025 відбувся Українсько-іспанський бізнес-форум, який став важливою подією для розвитку двосторонньої економічної співпраці. Форум об’єднав представників промисловості, енергетики, автоматизації та високих технологій України та Іспанії, став ефективним майданчиком для B2B-комунікацій.
Серед учасників і спікерів форуму — представники Посольства України в Іспанії, SERCOBE, Українсько-Іспанської торгової палати, Rotary Club Madrid, CEIM та Торгово-промислової палати Мадрида.
Під час заходу заступник директора Департаменту Анатолій Баган презентував каталог «Кращий експортер року 2025», а також було підписано Меморандум про співпрацю між Департаментом промисловості та розвитку підприємництва КМДА та Rotary Club Madrid International Passport, що відкриває нові можливості для міжнародної кооперації.
За результатами форуму було проведено понад 70 індивідуальних ділових зустрічей, обговорені перспективи спільних проєктів, дистрибуції та виробничої кооперації.
«Цей форум став для нас не просто подією, а важливим сигналом того, що київські підприємства залишаються конкурентоспроможними на європейському ринку. Вражає динаміка переговорів та щирий інтерес іспанських партнерів до наших інженерних рішень. Ми бачимо реальний запит бізнесу Іспанії на співпрацю з Києвом — і це найкраще свідчення ефективності нашої роботи», — зазначив директор Департаменту Володимир Костіков.
Загалом іспанські та європейські компанії високо оцінили інноваційність, інженерну культуру та якість продукції київських підприємств, а участь Києва у виставці MATELEC 2025 стала яскравим прикладом ефективної міжнародної присутності, демонстрацією інвестиційної привабливості столиці та послідовного розвитку експортного потенціалу київського бізнесу.
«Ми не лише презентуємо свої можливості — ми формуємо довіру, будуємо партнерства та відкриваємо нашим підприємствам шлях до нових ринків. Участь у MATELEC 2025 підтверджує: київська індустрія має потужний потенціал та здатна гідно конкурувати на європейському рівні», – підсумував Володимир Костіков.
Інтерфакс-Україна – медіа партнер заходу.
