Агрохолдинг ІМК завершив жнива соняшнику з площі 24,8 тис. га і зібрано понад 81 тис. тонн із рекордною врожайністю 3,3 т/га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Fаcebook.
В ІМК навели дані Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, згідно яким станом на 6 жовтня 2025 середня урожайність соняшнику в Україні становила 1,83 т/га.
“Збір врожаю соняшнику був непростий — погода цього року не раз вносила свої корективи. Ми перевищили планові показники по врожайності, середня олійність сягнула рекордних 54%, а на деяких полях вона доходила до неймовірних 64% “, – зауважив операційний директор ІМК Богдан Кривіцький.
ІМК також завершив посів озимої пшениці під урожай 2026 року на площі 21 тис. га, що становить 18% від загального земельного банку компанії.
“Цьогоріч через проблеми із системами автопілотування, спричинені роботою засобів РЕБ, ми були вимушені повернутися до посіву з фізичними маркерами. Попри це, відпрацювали організовано і вклалися в оптимальні строки”, – прокоментував Кривіцький.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва висловила занепокоєння зростаючим обсягом державних боргів під час виступу в середу напередодні щорічного засідання МВФ і Світового банку.
Прогнозується, що до 2029 року глобальний держборг перевищить 100% ВВП за рахунок країн як з розвиненими, так і з економіками, що розвиваються.
«Збільшення боргу призводить до зростання процентних платежів, чинить тиск на вартість запозичень, обмежує інші витрати і знижує здатність урядів пом’якшувати потрясіння», – заявила Георгієва.
За її словами, в результаті допомога розвинених держав найбільш нужденним країнам, на жаль, продовжує скорочуватися.
Темпи підвищення світової економіки, як очікується, становитимуть близько 3% у середньостроковій перспективі, що нижче за показник у 3,7% до пандемії COVID-19.
«Моделі зростання світової економіки змінювалися з роками, зокрема, темпи підйому Китаю неухильно сповільнюються, тоді як Індія перетворюється на ключовий локомотив зростання», – зазначає глава МВФ.
“Для забезпечення стійкого зростання потрібна більш висока продуктивність приватного сектора. Для цього уряди мають забезпечити і захистити основні елементи вільного ринку, включно з правами власності, верховенством закону, достовірними даними, ефективними кодексами банкрутства, сильним наглядом за фінансовим сектором і незалежними, але підзвітними інститутами”, – заявила вона.
За словами Георгієвої, у занадто великій кількості країн продуктивність приватного сектора «обплутана бюрократичною тяганиною», і стартапи не з’являються або не можуть розвиватися. «Конкуренція відіграє ключову роль, і регулювання не повинно допускати або створювати несправедливу перевагу», – вважає вона.
“Тому сьогодні я закликаю всі наші країни-члени провести регулятивне прибирання, щоб вивільнити підприємницьку енергію, підкріплену сильними інститутами і системою управління. Зараз не час завдавати собі шкоди: зараз час навести лад”, – заявила керівник МВФ.
Також вона закликала до дії «мою улюблену, рідну Європу».
«Розгляньте можливість призначення »царя єдиного ринку” з реальними повноваженнями для просування реформ. Усуньте прикордонні тертя на ринку праці, в торгівлі товарами і послугами, енергетиці та фінансах. Створіть єдину європейську фінансову систему. Створіть енергетичний союз. Завершіть свій проєкт. І стежте за динамікою приватного сектора США”, – сказала Георгієва.
За її словами, «одна картинка може сказати більше, ніж тисяча слів». «Подивіться, як сім американських мегакомпаній, жодна з яких не існувала 51 рік тому, можуть похвалитися ринковою капіталізацією, що перевершує за розміром аналогічні компанії в Європі», – зазначила глава МВФ.
Відео аналіз співвідношення держборгу до ВВП дивіться на каналі аналітичного центру Experts Club – https://youtube.com/shorts/skgFqF0c4Gw?si=oJPXANSuNNpWxsmY
У Києві презентовано Diplomatic Legal Hub — постійно діючий консультаційно-юридичний центр для іноземних дипломатичних установ, бізнесу та громадян, створений за ініціативи АО Barristers у співпраці з українськими правниками. Платформа покликана забезпечити безперервну правову підтримку іноземців в Україні та зменшити адміністративне навантаження на посольства й компанії, зокрема у міграційних, кримінальних, господарських, податкових і пов’язаних із воєнним станом питаннях.
Партнер АО Barristers, речник Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук наголосив, що хаб працюватиме як практичний механізм оперативної допомоги.
“Сьогодні ми презентуємо платформу, в якій будь-який представник посольства, іноземного бізнесу чи іноземний громадянин в режимі онлайн 24/7 може повідомити про свою проблему і отримати належну підтримку. Наша команда використовуватиме, серед іншого, інструменти універсальної юрисдикції для захисту від переслідувань”, — сказав він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
За словами Шевчука, іноземні громадяни в умовах війни часто залишаються поза повноцінним державним захистом, тож завданням команди є надати їм швидкий і якісний правовий супровід.
Партнерка АО Barristers Ельвіра Лазаренко, в свою чергу, окреслила сервісну модель хабу.
“Ми супроводжуємо повний цикл — від перетину кордону й правильного оформлення документів до вирішення спорів із міграційною службою, митницею та в судах. Упродовж щонайменше наступних двох років допомога для громадян іноземних держав надаватиметься pro bono”, — зазначила вона.
Адвокат, заступник голови комітету інформаційної політики НААУ, партнер АО “а2кат” Ярослав Куц наголосив на відкритості України для іноземців та інвестицій і пояснив, що хаб створено не лише для допомоги під час воєнного стану, а й із прицілом на повоєнне відновлення, коли очікується зростання ділової активності та міграції. «
“Попри війну, ми залишаємося країною, відкритою всім серцем і душею для іноземців та іноземних інвестицій. Хаб створено не лише для сьогодення — він працює з прицілом на повоєнне відновлення, коли активність іноземних громадян і бізнесу зростатиме”, — додав він.
В свою чергу, керуючий партнер АО “ВІДСІЧ”, голова комітету з кримінального права та процесу Ради адвокатів Харківської області Олександр Олійник звернув увагу на ризики для компаній з іноземним елементом.
“За період повномасштабної війни, за нашими даними, відкрито понад 500 кримінальних проваджень щодо підприємств та осіб з іноземною складовою; у частині справ обвинувальні матеріали вже скеровано до суду. В Україні діє інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб — санкції можуть стосуватися не лише посадових осіб, а й компаній у цілому”, — зазначив Олійник.
Під час заходу наголошувалося, що платформа також допомагатиме у практичних питаннях — від відкриття банківських рахунків до договірного супроводу — й покликана закрити «прогалину сервісів», оскільки комплексну допомогу іноземці нині здебільшого змушені шукати у приватному секторі.
Організатори повідомили про створення секретаріату хабу та наявність онлайн-форми для звернень. Ідеологинею програми названа Ольга Танюшкіна, яка ініціювала підхід, за яким адвокати виділяють частину часу на безоплатний захист іноземців, що допомагають Україні.
Diplomatic Legal Hub ініційовано АО Barristers у співпраці з українськими адвокатами та за підтримки інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна». Серед ключових напрямів — міграційне право, кримінальні та господарські провадження, податкові спори, супровід інвестицій та фінансових операцій. Платформа позиціонується як інструмент правового супроводу для дипломатичних установ, бізнесу та громадян з можливістю звернення 24/7.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1110786.html
Barristers, Diplomatic Legal Hub, Куц, Лазаренко, НААУ, Олійник, ШЕВЧУК
Виробництво рафінованої міді у світі 2025 року збільшиться приблизно на 3,4% – до 28,3 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з міді (ICSG).
Це буде обумовлено триваючим розширенням виробничих потужностей у Китаї та запуском нових підприємств в інших країнах, насамперед у Демократичній Республіці Конго (ДРК), Індії та Індонезії.
У 2026 році, як очікується, випуск міді зросте на 0,9% і складе близько 28,6 млн тонн.
Споживання міді у світі в поточному році, за прогнозами, підвищиться приблизно на 3% – до 28,1 млн тонн, у 2026 році – на 2,1%, до 28,7 млн тонн, йдеться в повідомленні ICSG.
При цьому попит у Китаї, за прогнозами, зросте приблизно на 3,3% у 2025 році і на 1% наступного року. На частку КНР припадає близько 58% глобального споживання міді.
«Азія, як і раніше, буде основним драйвером світового зростання, при цьому попит в інших ключових регіонах-споживачах міді залишиться низьким, особливо в ЄС і Японії», – вважають експерти групи.
«Однак загалом очікується, що світове споживання й надалі підтримуватиметься зростанням виробничої активності в деяких ключових секторах», які є великими кінцевими споживачами міді, «збереженим попитом у зв’язку з переходом на нові енергоносії, урбанізацією, цифровізацією (центрами оброблення даних)», – зазначено у звіті.
За підсумками 2024 року у світі було зафіксовано профіцит міді в розмірі 71 тис. тонн. Цього року надлишок металу на світовому ринку очікується в обсязі приблизно 178 тис. тонн (трохи нижче за квітневий прогноз), тоді як у 2026 році прогнозується дефіцит у розмірі приблизно 150 тис. тонн (у квітні очікували профіцит у 209 тис. тонн).
Роблячи прогнози, ICSG розуміє, що ситуація на світовому ринку може змінюватися під впливом численних факторів, наголошується в повідомленні.
International Copper Study Group, створена 1992 року, є міжурядовою організацією, що слугує інструментом для проведення міжнародних дискусій і співробітництва з питань, пов’язаних із міддю. ICSG – це єдиний багатосторонній інститут, що опікується питаннями виробництва, споживання і торгівлі міддю. До групи входять 25 держав, включно з Росією і Казахстаном, а також Європейський союз.
Відео аналіз найбільших виробників міді у світі з 1970 по 2024 рік дивіться на каналі аналітичного центру Experts Club – https://www.youtube.com/watch?v=_h8iU50z8C0
ПрАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» 7 жовтня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності.
За даними в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 900,706 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером 15 жовтня.
Як повідомлялося переможцем аналогічного тендера роком раніше була НАСК «Оранта».
Fixygen.ua — Україна залишається однією з найактивніших країн світу у сфері криптовалют — як з точки зору впровадження, так і з точки зору інновацій. Незважаючи на триваючу війну та економічні виклики, країна стала регіональним лідером у сфері цифрових активів, поєднуючи високий рівень впровадження на низовому рівні з дедалі більш структурованою нормативно-правовою базою.
Місце України у глобальній криптоекосистемі
Згідно з Глобальним індексом впровадження криптовалют Chainalysis за 2024 рік, Україна посідає 4-те місце у світі, поступаючись Індії, Нігерії та В’єтнаму, але випереджаючи більшість європейських країн та країн G7. За оцінками, понад 6,5 мільйона українців (близько 15–17% дорослого населення) володіють або використовують криптовалюту.
Україна також стабільно входить до топ-10 країн за обсягом криптовалютних транзакцій між рівними учасниками, що свідчить про високий рівень цифрової грамотності населення та широку довіру до інструментів на основі блокчейну.
Ще до 2022 року Україна була визнана Global Crypto Adoption Report однією з найшвидше зростаючих криптовалютних економік Східної Європи. Сьогодні війна лише прискорила цю трансформацію — цифрові валюти стали частиною як гуманітарної логістики, так і транскордонних бізнес-операцій.
Прийняття та випадки використання
Грошові перекази та платежі: криптовалюти слугують альтернативним каналом для грошових переказів, зменшуючи витрати на переказ та обходячи традиційні банківські обмеження.
Заощадження та інвестиції: в умовах інфляції та банківських ризиків криптоактиви використовуються як засіб збереження вартості та захист від нестабільності валюти.
Благодійні пожертви: з 2022 року Україна отримала понад 250 мільйонів доларів у вигляді криптовалютних пожертв, ставши однією з перших країн, яка офіційно прийняла цифрові активи для оборони та гуманітарної підтримки.
Фріланс-економіка: українські ІТ-фахівці та цифрові фрілансери часто використовують стейблкоіни (USDT, USDC) для транскордонних розрахунків.
Нормативно-правова база та ліцензування
Україна є однією з перших країн Східної Європи, яка створила комплексну правову базу для криптоіндустрії.
Закон «Про віртуальні активи» (прийнятий у 2022 році, оновлений у 2024 році) визначає цифрові активи як власність і вводить ліцензування для бірж та кастодіальних гаманців.
У 2025 році Національний банк України (НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розпочали підготовку вторинних нормативних актів, узгоджених з MiCA (Регламентом про ринки криптоактивів) ЄС, що відкриває шлях до гармонізації з європейськими стандартами.
Український парламент також розглядає поправки до податкового законодавства, які передбачають введення 5% ставки податку на прибуток для фізичних осіб та 10% для юридичних осіб, що отримують прибуток від криптовалюти, а також спрощені правила звітності.
Регулятори наголошують, що Україна прагне стати «крипто-сумісною, а не крипто-обмежувальною», забезпечуючи прозорість та підтримуючи інновації та приплив інвестицій.
Інституційні та інфраструктурні зміни
Україна швидко створила місцеву екосистему криптоінфраструктури:
Понад 25 ліцензованих бірж та брокерів працюють на внутрішньому ринку або за угодами про партнерство з організаціями, зареєстрованими в ЄС.
Київ, Львів та Дніпро стають регіональними хабами блокчейну, де працюють стартапи, що спеціалізуються на Web3, DeFi, токенізації та фінансових продуктах з інтегрованим штучним інтелектом.
Міністерство цифрової трансформації продовжує співпрацювати з Binance, Kuna та WhiteBIT у сфері політики щодо блокчейну та цифровізації державного сектору.
Паралельно Національний банк України розробляє власний пілотний проект цифрової гривні (е-гривня) за підтримки Stellar Development Foundation, маючи на меті протестувати платежі CBDC до 2026 року.
Тенденції та виклики
Зростання інституціоналізації: українські криптокомпанії переходять від суто роздрібних моделей до регульованих брокерських та фінтех-структур.
DeFi та токенізовані активи: місцеві розробники все частіше запускають інструменти Web3 для глобальних ринків, зокрема в сферах DeFi, GameFi та токенізації реальних активів.
Безпека та дотримання AML: інтеграція зі стандартами FATF залишається викликом, хоча українські регулятори активно співпрацюють з ЄС для посилення механізмів протидії відмиванню грошей.
Відтік мізків проти глобальної експансії: тисячі українських фахівців у галузі блокчейну переїхали до ЄС, Польщі та країн Балтії, проте вони продовжують працювати над проектами українського походження та залучати іноземні інвестиції в екосистему.
Станом на кінець 2025 року Україна входить до п’ятірки світових лідерів за рівнем впровадження криптовалют, маючи динамічну внутрішню екосистему та зростаючу зрілість регуляторної бази.
Постійне впровадження стандартів, узгоджених з ЄС, а також високий рівень цифровізації та суспільна прийнятність можуть зробити Україну європейським центром інновацій у сфері блокчейну та регулювання віртуальних активів протягом найближчих двох років.
