АТ «Укрпошта» (Київ) 17 липня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість послуги – 13,246 млн грн. Документи приймаються до 17 серпня.
Уряд Великої Британії має намір знизити віковий поріг для участі у виборах до 16 років, повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в правлячих колах. Згідно з інформацією, ініціатива є частиною масштабної реформи, спрямованої на модернізацію британської демократії та підвищення участі молоді в політичному житті. Законодавчі зміни мають бути представлені найближчими місяцями й охоплять як парламентські, так і місцеві вибори.
“Багато молодих людей у віці 16-17 років уже працюють, платять податки, можуть вступати в армію і беруть участь у суспільному житті. Їхній голос заслуговує бути почутим на виборах”, – заявили представники ініціативної групи.
Наразі у Великій Британії право голосу з 18 років. Однак у Шотландії та Уельсі вже діють положення, що дають змогу голосувати на виборах до місцевих органів влади з 16-річного віку.
За оцінками експертів, ухвалення таких змін на загальнонаціональному рівні може зачепити сотні тисяч молодих виборців. Опоненти ініціативи висловлюють занепокоєння тим, наскільки зрілими можуть бути політичні рішення в такому ранньому віці, однак, згідно з останніми опитуваннями, понад 60% респондентів у віці 16-18 років вважають важливим мати виборче право.
Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Юлії Свириденко затвердила новий склад Кабінету міністрів України. За призначення членів уряду на пленарному засіданні в четвер, яке проходило пакетом (крім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосували 253 народних депутати.
Онлайн-трансляцію засідання українського парламенту в YouTube веде народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
Зокрема, Михайла Федорова підвищили до першого віцепрем’єр-міністра України – міністра цифрової трансформації (раніше – віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації).
Новим віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції став колишній заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
Керівником великого об’єднаного Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства став колишній перший заступник міністра економіки України Олексій Соболєв (до цього посаду міністра економіки обіймала Свириденко, міністра захисту навколишнього середовища – Світлана Гринчук, міністра аграрної політики – Віталій Коваль).
Ще одним новим чиновником став колишній перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, він очолив об’єднане Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України (до цього посаду міністра соцполітики обіймала Оксана Жолнович, а міністра національної єдності – Олексій Чернишов).
Також є кілька чиновників, які залишилися в складі оновленого Кабміну, але на нових посадах, зокрема Герман Галущенко очолив Міністерство юстиції (раніше був міністром енергетики), а Світлана Грінчук очолила Міністерство енергетики (раніше була міністром захисту навколишнього середовища та природних ресурсів).
Крім того, віце-прем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, міністр молоді та спорту Матвій Бедний, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр освіти і науки Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко і міністр фінансів Сергій Марченко зберегли свої посади з попереднього уряду.
Крім того, у четвер за квотою президента мають призначити Дениса Шмигаля міністром оборони, через якого також будуть управлятися і стратегічні галузі промисловості (раніше обіймав посаду прем’єра), а також перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сибігу.
Водночас сьогодні Рада не призначила нового міністра культури, тому що, як зазначав раніше голова фракції правлячої партії «Слуга народу» Давид Арахамія, консультації щодо кандидатур ще тривають.
Таким чином, посади в новому уряді не отримали: колишня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністр юстиції України Ольга Стефанишина (президент призначив її спеціальним уповноваженим президента України з питань розвитку співпраці з США, поки тривають узгодження її кандидатури на посаду посла в США), колишній віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов, колишній міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, колишня міністр соціальної політики Оксана Жолнович, колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль (може повернутися на посаду голови Фонду державного майна України), колишній міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький (може стати постійним представником України в Раді Європи), колишній міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін (очолить «Укроборонпром») і колишній міністр оборони України Рустем Умеров (розглядається варіант призначення його секретарем Ради національної безпеки і оборони).
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що уряд під її керівництвом бере курс на військову, економічну та соціальну самодостатність.
“Для мене велика честь очолити український уряд сьогодні. Наш уряд бере курс на самодостатність: військову, економічну та соціальну. Моя головна мета – реальні позитивні результати, які кожен українець відчує у своєму житті. Війна не дає права на зволікання. Ми повинні діяти швидко і рішуче. Наші пріоритетні кроки в перші 6 місяців – це якісне забезпечення армії, збільшення власного виробництва зброї та підвищення технологічності війська”, – написала Свириденко в мережі Фейсбук після призначення.
Вона додала, що уряд докладе всіх зусиль для підтримки українських підприємців, зокрема, потрібна комплексна дерегуляція, зупинка несанкціонованого тиску на бізнес, прискорення великої приватизації та подальше впровадження ефективних механізмів підтримки.
«Ми вже розпочали роботу над оптимізацією державного апарату і беремо курс на повний аудит витрат з метою їх скорочення. Ніякої політичної лояльності, тільки цифри і результати», – підкреслила вона.
Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету-2025 і збільшення фінансування централізованих закупівель ліків на 3,1 млрд грн.
Як повідомив голова парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Михайло Радуцький у Телеграм-каналі, додаткові кошти потрібні для закупівлі ліків для людей з орфанними захворюваннями, вірусними гепатитами, ВІЛ-інфекцією, туберкульозом, онкологією та іншими критичними станами.
Раніше повідомлялося, що 1 липня уряд підтримав пропозицію збільшити фінансування закупівлі лікарських засобів за рахунок держбюджету на 3,1 млрд грн, що складає 36% додаткової потреби, в той час, як наприкінці травня депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №13308, який передбачає можливість виділення додаткових коштів на централізовані медичні закупівлі на 8,624 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду.
Загалом держбюджет-2025 передбачає виділення на закупівлю ліків 11,8 млрд грн, при цьому, за оцінками Міністерства охорони здоров’я потреба складає 19,8 млрд грн. Таким чином, передбачене фінансування покриває лише 59,4% потреби.
За умови збільшення фінансування на 3,1 млрд грн потреба буде покрита на 75%.
Українські аграрії у 2025 році скоротили виробничі площі під цукровим буряком порівняно з торішніми на 15,4% – до 220 тис. га, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“Підрахунок (площ під цукровим буряком – ІФ-У) Мінагрополітики зупинився на 220 тис. га, а минулого року було 259 тис. га. Ми маємо мінус 15% гарантовано”, – сказав він на засіданні Trend&Hedge Club.
Відповідаючи на запитання, чи не вплинула на цю ситуацію торговельна політика Європейського Союзу, Висоцький зазначив, що однозначно саме це є причиною згортання виробництва цієї культури.
Він наголосив, що українські переробники були дуже розчаровані озвученими весною 2025 року обсягами поставок цукру до ЄС у межах 67 тис. тонн на 2025 рік. Наразі цей поріг поставок підвищено до 107 тис. тонн. Проте в кращі моменти обсяги поставок в ЄС досягали 473 тис. тонн, тож при порівнянні виділеної квоти з піковим обсягом поставок різниця очевидна.
“У нас же, фактично, ренесанс цукрової галузі відбувся за рахунок безмитної торгівлі з ЄС. Потім за рахунок масштабів і оборотів наші виробники почали виходити на інші експортні ринки, але стартом був доступ на європейський наймаржинальніший ринок. Альтернатив по маржинальності у нього немає”, – зазначив заступник міністра.
Висоцький не виключив, що впродовж наступних років виробничі площі під цукровими буряками і далі зменшуватимуться. Водночас зазначив, що всі рішення виробники щодо цього прийматимуть із урахуванням перспектив експорту, зокрема до ЄС.
