З огляду на складну ситуацію в енергетиці ДП “Ліси України” ухвалило рішення підтримати українські домогосподарства та залишити незмінною ціну на дрова для населення (у межах соціальної норми 15 куб. м) та соціальної сфери до кінця опалювального сезону, повідомила преслужба держпідприємства в Telegram
Зазначається також, що за перші десять днів грудня держпідприємство реалізувало приблизно 100 тис. куб. м паливних дров, що відповідає споживанню першої декади листопада, тобто попит на дрова на дрова є високим, але стабільним. При цьому населенню та соціальній сфері компанія щоденно відвантажує 12-15 тис. куб. м дров, що не перевищує показник минулих років.
“Попри тривалі відключення світла українці не стали купувати більше дров. У вересні-листопаді нам інколи телефонували мешканці великих міст, які планували переїзд в села. Запитували про умови купівлі дров, можливість дистанційної оплати. Останній місяць таких запитів майже не фіксується. Мешканці міст або їдуть до родичів, які вже запаслись дровами, або залишаються вдома”, – розповіло держпідприємство.
Дрова є в наявності практично в кожному лісництві ДП “Ліси України”. Заготівля здійснюється на високому рівні, а запас постійно становить не менше ніж 150 тис. куб. м. Поставки для військових частин теж виконуються за графіком і у повному обсязі.
“Паливні дрова, як і раніше, не виставлятимуться на аукціони – всі поставки будуть спрямовані для забезпечення населення”, – запевнили в “Лісах України”.
Учасники панелі «The Strategic Role of the Danube in Logistics and Connectivity» міжнародного форуму в Бухаресті дійшли висновку, що Дунай перетворився на один із ключових логістичних і стратегічних коридорів у контексті війни Росії проти України, зростання гібридних загроз та необхідності посилення військової мобільності НАТО й ЄС. На їхню думку, підвищення стійкості та безпеки дунайської інфраструктури має розглядатися як пріоритет не лише для прибережних держав, а й для всієї євроатлантичної спільноти.
Панель модерував керівник офісів Фонду Конрада Аденауера в Румунії Штефан Гофман. До дискусії долучилися заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба (у форматі відеоконференції), генеральний директор New Strategy Center Джордж Скутару, асоційований експерт Німецької ради з міжнародних відносин Вільфрід Їлґе та контрадмірал у відставці, старший асоційований експерт New Strategy Center, колишній командувач Морського компоненту ВМС Румунії Лівіу Коман.
Спікери наголосили, що після початку війни у 2022 році традиційні транспортні маршрути в регіоні виявилися перевантаженими або вразливими до військових та гібридних атак. Це прискорило розвиток та інтенсивніше використання інфраструктури Дунаю як альтернативного коридору. Україна, за їхніми словами, критично спирається на дунайські порти для збереження експорту зерна та підтримки ширших ланцюгів постачання, тоді як повторювані російські удари по портовій інфраструктурі оголили її вразливість.
Учасники підкреслили, що атаки на портові об’єкти на Дунаї продемонстрували необхідність прискореної модернізації транспортних, перевантажувальних і систем нагляду, а також посилення захисту морської та річкової інфраструктури. Йшлося, зокрема, про розширення пропускної спроможності портів, оновлення флоту, цифровізацію логістичних процесів та поліпшення координації між військовими й цивільними структурами.
За підсумками обговорення панель дійшла висновку, що Дунай є стратегічним вузлом для всієї євроатлантичної архітектури безпеки – коридором військової мобільності, вектором економічної інтеграції та платформою регіональної співпраці. Учасники наголосили на необхідності тіснішої координації між Румунією, Україною та Республікою Молдова, включно з повною інтеграцією України до європейських програм військової мобільності, посиленням портової інфраструктури, усуненням адміністративних бар’єрів і створенням спільних механізмів протидії гібридним загрозам. На думку експертів, зміцнення стійкості та безпеки дунайського коридору є не просто регіональним завданням, а стратегічною умовою стабільності Європи в цілому.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після переговорів із Володимиром Путіним в Ашхабаді (Туркменістан) висловив оптимізм щодо перспектив миру в Україні, повідомляє турецьке агентство Anadolu.
Ердоган заявив журналістам на бору літака, що Анкара також сподівається поспілкуватися з президентом США Дональдом Трампом для оцінки потенційного мирного плану.
“Після цієї зустрічі з Путіним ми сподіваємося мати можливість також обговорити мирний план із президентом США Трампом. Мир не за горами; ми його бачимо”, – сказав Ердоган, маючи на увазі свою двосторонню зустріч із Путіним у Туркменістані в суботу.
Говорячи про регіональну безпеку, Ердоган застеріг від перетворення Чорного моря на зону конфронтації. “Чорне море не слід розглядати як арену суперництва. Це не піде на користь Росії чи Україні. Усім потрібна свобода судноплавства і безпека в Чорному морі”, – сказав він.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Румунії підтверджено два випадки лепри (хвороби Хансена) — перші в країні за більш ніж 40 років, повідомили власті. Захворювання діагностували у двох масажисток у спа-центрі в місті Клуж на північному заході країни. Обидві пацієнтки — громадянки Індонезії 21 і 25 років; ще двох осіб перевіряють.
Міністр охорони здоров’я Александру Рогобете заявив, що відвідувачам спа-центру не варто панікувати, оскільки для передачі інфекції зазвичай потрібен тривалий контакт. За його словами, одна з пацієнток нещодавно повернулася з Азії, де провела близько місяця з матір’ю, яка на той момент перебувала в лікарні з тим же захворюванням. На час епідрозслідування влада призупинила роботу спа-центру.
За інформацією румунської сторони, останній підтверджений випадок лепри в країні фіксували 44 роки тому (тобто на початку 1980-х).
Важливе уточнення: мова йде саме про «перші випадки в Румунії за 40+ років», а не про «перші в Європі» — в медіа іноді люблять спрощувати заголовки.
Що це означає для туристів і системи охорони здоров’я?
Ризик для клієнтів спа, за оцінкою влади, невисокий: лепра передається, як правило, при тривалому тісному контакті з нелікованим хворим; випадкові контакти не вважаються типовим шляхом передачі.
Довгий інкубаційний період робить ймовірним сценарій «зараження відбулося не в Румунії»: симптоми можуть з’являтися через роки, іноді — до 20 років після контакту.
Закриття закладу і тестування контактів — стандартний захід для рідкісних імпортованих інфекцій: навіть при низькій заразності важливо швидко виявити коло тісних контактів (в т.ч. колег) і виключити подальшу передачу.
Інформаційний ризик (страхи/стигма) може бути вищим за медичний: лепра історично сильно стигматизувалася, хоча сьогодні вона виліковна і при своєчасній терапії зазвичай не призводить до інвалідності.
Що таке лепра (проказа, хвороба Хансена):
Збудник: бактерія Mycobacterium leprae. Хвороба частіше вражає шкіру і периферичні нерви.
Передача: переважно через краплі з носа/рота при тісному і частому контакті з нелікованою людиною. Не поширюється через звичайні побутові контакти (рукостискання, обійми, спільне харчування, сидіння поруч).
Інкубаційний період: в середньому близько 5 років, але симптоми можуть проявитися і значно пізніше — до 20 років.
Лікування: лепра виліковна схемою багатокомпонентної терапії (MDT); після початку лікування пацієнт, як правило, перестає бути джерелом інфекції.
Учасники панелі «Security Perspectives for 2026: Possible Developments» в межах форуму з відбудови України в Бухаресті дійшли висновку, що 2026 рік формується як потенційна точка стратегічного перелому для євроатлантичної безпеки на тлі триваючої війни в Україні, уразливості трансатлантичних зв’язків і зростаючого тиску на ЄС щодо посилення власної оборонної спроможності та стратегічної автономії.
Дискусію модерував журналіст телеканалу Antena 3 CNN Радু Тудор. У панелі взяли участь державний секретар Міністерства національної оборони Румунії Сорін Молдован, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС Вадим Галайчук, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, старший науковий співробітник Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланґе та виконавчий директор фонду Kazankai, почесний професор Університету Шідзуока (Японія) Шіґео Мутсушіка.
За словами доповідачів, безпекове середовище Європи у 2026 році визначатиметься поєднанням кількох чинників: тривалим повномасштабним вторгненням РФ в Україну, фрагментацією трансатлантичної єдності та зростанням конкуренції між великими державами, включно з використанням гібридних інструментів. На цьому тлі Європа, на їхню думку, має відігравати «більш зрілу стратегічну роль» – не лише в оборонній сфері, а й у промисловій та енергетичній політиці.
«Європейські держави не можуть більше сприймати безпеку як даність – потрібні власні потужності, які доповнюватимуть, а не замінюватимуть трансатлантичне партнерство», – зазначив Ланґе.
Окрему увагу учасники приділили стабільності Чорноморського регіону та стійкості східного флангу НАТО, які були названі ключовими опорами європейської безпекової архітектури. Було підкреслено, що збереження й посилення підтримки України – військової, економічної та політичної – залишатиметься вирішальним фактором стримування РФ і запобігання подальшій дестабілізації суміжних регіонів. У цьому контексті особливо відзначалися ризики, пов’язані з гібридними загрозами – кібератаками, диверсіями проти критичної інфраструктури, інформаційними операціями.
За підсумками дискусії панель дійшла висновку, що структурні зміни безпекового середовища потребують глибшої координації між європейськими державами, прискорених інвестицій у критично важливі спроможності та адаптації оборонних доктрин до нових операційних реалій. Продовження підтримки України, активне використання західних економічних і правових інструментів – включно з можливим залученням заморожених російських активів – а також зміцнення трансатлантичного партнерства були названі необхідними передумовами збереження регіональної стабільності й формування сталого європейського безпекового порядку.
Україна зберігає стабільні темпи експорту ріпаку і станом на 8 грудня відвантажила 52 тис. тонн, тоді як у листопаді показник становив майже 158 тис. тонн, у грудні експорт залишиться в межах 105–150 тис. тонн, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експорт ріпаку тримається на стабільних рівнях. Почали повертатися сплачені мита, і ліквідність поступово розвертається в бік експортерів”, — зазначили аналітики.
За їхніми даними, на європейському ринку ріпак уже близько двох місяців торгується у вузькому діапазоні EUR477–480 за тонну. Є цінові коливання на 2–3%, але реальної динаміки немає. Проте культура може піти вгору, зауважують аналітики і додають, що ключовим драйвером зараз є соя: у разі її зростання ріпак також може подорожчати до EUR500–510 за тонну.
За їхнім спостереженнями, на внутрішньому ринку ситуація схожа: умовна ціна тримається на рівні $550–560 за тонну, індикативи переробних підприємств — 24–24,5 тис. грн/тонна.
“Ринок загалом стабільний. Є поодинокі випадки вищих цін, але вони індивідуальні. Деякі заводи пришвидшують закупівлі через дефіцит інших культур, зокрема соняшнику, тож можливий невеликий підйом”, — підкреслили експерти.
Вони нагадали, що незабаром активізується форвардна торгівля ріпаком врожаю 2026 року.
“Перші індикативи на ріпак нового врожаю озвучують від $430–435 за тонну CPT порт на поставку незначних партій в липні–серпні. Найкращий період для форвардної фіксації традиційно — січень–березень. Ризиків щодо нового врожаю наразі не видно, але укладати контракти на великі обсяги ще зарано”, — порекомендували в “Пуск”.
