Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.09.2024 по 30.09.2024)
Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (АБІІ) затвердив фінансування у розмірі $250 млн для підтримки прискорення кліматичного переходу Узбекистану до зеленої, інклюзивної та стійкої економіки.
Цей проєкт знаменує важливий етап у просуванні сталого економічного зростання відповідно до Стратегії розвитку «Узбекистан – 2030», а також зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів до 2030 року.
Проєкт охопить три взаємопов’язані напрями. По-перше, він покращить структури управління, пов’язані з кліматом. По-друге, буде зосереджений на покращенні управління водними та земельними ресурсами, одночасно сприяючи економічній стійкості. По-третє, проєкт прискорить перехід до низьковуглецевих рішень у ключових секторах, таких як енергетика і транспорт, приділяючи першочергову увагу підвищенню енергоефективності та впровадженню сталих практик.
Крім того, у межах цього проєкту особливу увагу буде приділено впровадженню практик розкриття інформації щодо сталого розвитку та кліматичних ризиків для державних підприємств, а також розширенню ініціатив у галузі відновлюваних джерел енергії, які приносять користь жінкам та вразливим громадам.
Україна до 2028 року планує завершити масштабну реконструкцію міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) Ягодин (на кордоні з Польщею). Згідно з Операційним планом Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС та Республікою Молдова до 2030 року, розміщеним на сайті Кабінету міністрів, заплановано будівництво терміналу, мостового переходу через річку Західний Буг, стоянок вантажного транспорту, реконструкцію під’їзних доріг.
На спорудження терміналу на ПП уже 2025 року передбачається виділити 400 млн грн – половину з необхідної суми 850 млн грн. Решту 450 млн грн буде профінансовано 2026 року, зокрема за рахунок міжнародної технічної допомоги.
Крім того, передбачено «реконструкцію наявної ділянки», для чого 2024 року було виділено 5 млн грн із необхідних 868 млн грн. У 2025 році планується виділити – 65 млн грн, у 2026 році – 400 млн грн і стільки ж у 2027 році. Роботи фінансуватимуться з державного бюджету та за рахунок міжнародної технічної допомоги.
На МАПП «Ягодин» у 2025 році буде впроваджено систему відеоконтролю «Система управління дорожнім рухом», для чого буде виділено 150 млн грн за рахунок міжнародної технічної допомоги. Крім того, до кінця 2025 року буде завершено купівлю скануючої системи мобільного типу з функцією портального сканування. З цією метою буде виділено 55,4 млн грн за рахунок коштів кредиту Республіки Польща. Перший транш – 55,4 млн грн на купівлю системи було виділено 2024 року.
Проєктом реконструкції МАПП «Ягодин» передбачено будівництво нового мостового переходу через річку Західний Буг – 1,5 млрд грн. Для реалізації цього проєкту заплановано виділення 20 млн грн у 2025 році, 500 млн – у 2026 році, 500 млн грн у 2027 році та 480 млн грн у 2028 році, зокрема за рахунок міжнародної технічної допомоги.
Крім того, передбачено капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-07 та під’їздів до автотерміналів пункту «Ягодин» №2 і «Ягодин» №3. У 2025 році для реалізації цього проєкту буде виділено 236,09 млн грн із необхідних 236,66 млн грн, зокрема коштом технічної допомоги ЄС, зокрема, проєкту CEF (покриває 50% потреби проєктів – ІФ-У). У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено 0,56 млн грн.
Крім іншого, передбачено будівництво нових стоянок для вантажного транспорту, для чого 2025 року буде виділено 179,8 млн грн, 2026 року – 227,9 млн грн, зокрема й за рахунок механізмів CEF. У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено 3,74 млн грн із необхідних 411,16 млн грн.
Передбачено реконструкцію та капітальний ремонт автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин протяжністю 69,9 км. У 2026 році передбачається виділення 2,5 млн грн, у 2027 році – 4,5 млн грн і ще 4,5 млн грн у 2028 році з необхідних для реалізації цього проєкту 11,5 млн грн. Фінансування буде надано за рахунок державного бюджету.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив, що йде з посади лідера правлячої Ліберальної партії, але залишиться на посаді глави уряду доти, доки ліберали не виберуть собі нового лідера, передає Reuters з посиланням на виступ Трюдо.
«Я маю намір піти у відставку як партійний лідер. І як прем’єр-міністр після того, як партія обере свого наступного лідера під час жорсткого, загальнонаціонального змагального процесу», – заявив він у понеділок.
Його рішенню про відставку передувало падіння популярності партії та відкриті конфлікти з іншими провідними лібералами. Він заявив, що залишиться на посаді прем’єр-міністра до обрання нового лідера Ліберальної партії.
Трюдо очолює уряд з 2015 року. Але його популярність різко впала через рекордну інфляцію, підвищення цін на продукти, гостру житлову кризу. Нещодавні опитування засвідчили, що у правлячої Ліберальної партії рейтинг на рівні 16%, що є найгіршим показником за понад 100 років. Опозиційні консерватори, навпаки, вийшли на перше місце в електоральних симпатіях.
Раніше стало відомо, що саме в понеділок, 6 січня, Трюдо оголосить про намір піти у відставку. Про це повідомила газета Toronto Star із посиланням на високопоставлене джерело. Місяць тому обраний президент США Дональд Трамп висміяв канадського прем’єр-міністра Джастіна Трюдо, якого назвав «губернатором» неіснуючого штату Канада.
Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.
Трамп прокоментував зустріч із Трюдо у своїй резиденції Мар-а-Лаго у штаті Флорида, зазначивши, що він мав задоволення днями повечеряти з «губернатором Великого Штату Канада Джастіном Трюдо».
«З нетерпінням чекаю нової зустрічі з губернатором, щоб ми могли продовжити наші поглиблені переговори про тарифи і торгівлю, результати яких будуть по-справжньому вражаючими для всіх!» – додав Трамп.
Іспанія має багаторівневу систему оподаткування, що включає державні, регіональні та муніципальні податки. Розглянемо основні податки, що діють у країні на кінець 2024 року – початок 2025 року.
Почнемо з податків для фізичних осіб:
Прибутковий податок (IRPF) – застосовується прогресивна шкала ставок, що складається з федеральної та регіональної частин. Федеральна (центральна) частина ставок включає:
Регіональна влада встановлює додаткові ставки, які можуть варіюватися залежно від автономної спільноти.
Податок на приріст капіталу варіативний, прибуток від продажу нерухомості та інших активів оподатковується за ставками:
Податок на нерухомість (IBI): Щорічний податок, ставка якого варіюється від 0,4% до 1,1% від кадастрової вартості об’єкта, залежно від муніципалітету.
Податок на багатство – застосовується до осіб з чистими активами, що перевищують певний поріг, з прогресивними ставками від 0,2% до 3,5%, залежно від регіону.
Податки для юридичних осіб:
Корпоративний податок на прибуток (Impuesto sobre Sociedades): Стандартна ставка становить 25%. Для малих підприємств з оборотом менше ніж €1 млн передбачено знижену ставку в 23%. Нові компанії можуть застосовувати ставку 15% протягом перших двох років прибуткової діяльності.
Податок на додану вартість (IVA):
Інші податки та збори:
Податок на спадщину і дарування: Застосовуються прогресивні ставки від 7,65% до 34%, проте ставки і пільги можуть значно відрізнятися залежно від автономної спільноти.
Податок на передачу майна (ITP): Стягується при купівлі вживаної нерухомості, ставка зазвичай становить близько 6-10% від вартості об’єкта, залежно від регіону.
Соціальні внески: Роботодавці та працівники зобов’язані вносити внески в систему соціального забезпечення. Загальна ставка для роботодавця становить близько 29,9% від заробітної плати співробітника, а для працівника – близько 6,35%.
Іспанська податкова система характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування при веденні бізнесу або проживанні в країні. Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
http://relocation.com.ua/osoblyvosti-systemy-opodatkuvannia-v-ispanii/
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписав із українським ОТП Банк (Київ) схвалену на початку грудня угоду про покриття до 50% кредитного ризику за новими кредитами банку на суму EUR200 млн, ідеться в повідомленні ЄБРР у понеділок.
“Це п’ята і найбільша така кредитна угода, надана ЄБРР для ОТП, у розвиток успішного співробітництва між двома установами на сьогоднішній день”, – наголошується в релізі.
Уточнено, що це надасть змогу банку фінансувати найважливіші галузі, такі як сільське господарство, енергетика, виробництво і транспорт.
Участь ЄБРР у проєкті, оцінювану в EUR60 млн, підтримуватиметься покриттям ризиків першої втрати, яке фінансують донори, включно з Європейським союзом (ЄС), у рамках Рамкової інвестиційної програми для України (UIF Ukraine Facility).
Зазначається також, що з урахуванням цього проєкту загальний обсяг фінансування під аналогічні гарантії ЄБРР, підписані з початку повномасштабної війни Росії проти України, становить майже EUR2 млрд.
До 20% кредитів із розділенням ризиків у рамках проєкту буде спрямовано на підтримку довгострокових інвестицій приватних мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) у відповідні до вимог ЄС і “зелені” технології, що підвищують їхню конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках. Після завершення інвестиційних проєктів такі субпозичальники отримають інвестиційні гранти, що фінансуються ЄС у рамках ініціативи EU4Business, а також технічну допомогу. ЄБРР уже виділив EUR66 млн грантової підтримки для українських ММСП у рамках кредитної лінії ЄБРР-ЄС4Business, зокрема EUR5 млн на проєкти через ОТП.
Згідно з інформацією на сайті банку, гарантії заплановано надати трьома траншами: двома в розмірі EUR22,5 млн, кожен з яких покриватиме EUR75 млн і одним в обсязі EUR15 млн, для покриття EUR50 млн кредитного портфеля.
Згідно з даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 листопада 2024 року ОТП Банк, 100% “дочка” угорського OTP Bank, посідав 11-те місце (116,9 млрд грн) за загальними активами серед 62 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за 10 місяців минулого року становив 4,82 млрд грн.
З моменту вторгнення Росії 2022 року ЄБРР надав Україні понад EUR5,4 млрд, із них понад EUR1,6 млрд – минулого року.
