Україна сьогодні відчуває подвійний тиск: води стає менше, а її якість погіршується, – повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев.
“Від доступу до води залежить промисловість, агросектор і розвиток громад, тому ефективне управління її кількістю має бути одним із ключових інструментів державної політики. Бізнесу важливо розуміти, де є доступ до води, щоб планувати розміщення виробництв і знижувати ризики дефіциту”, – зазначив він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За словами очільника Мінекономіки, з поверхневих джерел забирається 4 074 млн кубометрів води – вдвічі менше, ніж у попередні періоди. Структура використання така: промисловість – 70,5%, житлово-комунальні потреби – 22,1%, зрошення – 4,2%, інші – 3,2%. Соболев зазначив, що останніми роками споживання води промисловістю скоротилося у 1,9 раза, ЖКГ — у 1,5 раза, а зрошення впало понад у десять разів — як наслідок збройної агресії РФ проти України, зокрема знищення Каховської ГЕС, яка забезпечувала водопостачання та зрошення на півдні.
“Мета наших змін – побудувати систему, де кожен кубометр води обліковується, а рішення ухвалюються на основі реальних даних, а не припущень, як основа сучасної, прозорої та збалансованої водної політики”, – заявив міністр.
Він зазначив, що наразі оновлено державний водний кадастр із обліку поверхневих вод. Також протягом минулого року проведено масштабну цифровізацію: оцифровано понад 80 тисяч водних об’єктів, серед яких 60 тисяч водойм і 19 тисяч річок.
Кабінет Міністрів у 2025 році спрямував 34 млн грн на підтримку 10 сільськогосподарських підприємств, які працюють на меліорованих землях у Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Черкаській областях, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства в Телеграм-каналі.
Міністерство уточнило, що завдяки реалізації програми забезпечено зрошення 2,5 тис. га сільгоспугідь і висловило упевненість, що це підвищить стійкість агровиробництва в умовах кліматичних ризиків і воєнних викликів.
“Інвестиції в меліорацію – це інвестиції у розвиток агровиробництва. Завдяки державним механізмам аграрії можуть відновлювати зрошувальну інфраструктуру, ефективніше використовувати землю та планувати виробничі цикли навіть у складних умовах”, – зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко, слова якої наведено в повідомленні.
Мінекономіки нагадало, що держпідтримка передбачає компенсацію витрат на реконструкцію та/або будівництво меліоративних систем. Максимальний розмір виплат становить 26,5 тис. грн на 1 га угідь, де здійснюється гідротехнічна меліорація.
Ринок провайдерів фіксованого інтернету за січень-листопад 2025 року сплатив до державного бюджету на 48,5% більше податків, ніж у 2024 році –6,1 млрд грн, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у п’ятницю у Телеграм.
За його даними, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ) зросли на 61% – до 1,9 млрд грн, податок на прибуток – на 25,8%, до 0,6 млрд грн, а податок на додану вартість (ПДВ) склав 3,27 млрд грн, що на 58,1% більше, ніж торік.
Рівень сплати ПДВ також збільшився на 1,1% – до 9,71%.
Середня заробітна плата у сфері фіксованого інтернету зросла на 26,9% та склала у жовтні 2025 року 17,9 тис. грн, зазначив Гетманцев.
“Водночас, окремі оператори не припинили подрібнення, а робота БЕБ щодо припинення злочинів у цій сфері та притягнення до відповідальності винних осіб поки не набула системного характеру”, – зауважив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
За інформацією національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК), доходи ринку фіксованого інтернету за І півріччя 2025 року зросли на 3% — до 12,1 млрд грн, середній дохід на користувача (ARPU) — на 3,5% — до 237,8 грн, а кількість ліній скоротилась на 0,5% — до 8,4 млн. У сільській місцевості налічувалося 2,5 млн ліній, що на 7,1% більше, а доступність фіксованого інтернету зросла до 17 тис. населених пунктів (без урахування ТОТ).
У швейцарському гірськолижному курорті Кран-Монтана (кантон Вале) в ніч на 1 січня сталася велика пожежа в барі Le Constellation під час новорічного святкування. За оновленими даними влади, загинули близько 40 осіб, ще 119 отримали травми, багато хто – важкі опіки.
Як повідомили представники поліції кантону Вале на брифінгу 2 січня, з 119 постраждалих 113 вже офіційно ідентифіковані. Серед них – 71 громадянин Швейцарії, 14 – Франції, 11 – Італії, 4 – Сербії, а також по одному громадянину Боснії і Герцеговини, Бельгії, Люксембургу, Польщі та Португалії. Національність ще 14 постраждалих уточнюється.
Детальний розподіл за громадянством серед загиблих поки офіційно не опублікований – ідентифікація триває. При цьому італійська федерація гольфу повідомила про загибель 16-річного спортсмена Емануеле Галеппіні; Reuters назвав його першим підтвердженим громадянином Італії серед жертв.
Україна, за даними МЗС, поки не отримувала підтверджень про наявність громадян України серед загиблих або постраждалих; посольство України в Швейцарії підтримує контакт з місцевою владою і правоохоронцями.
Розслідування причин пожежі триває; серед версій, які обговорюють ЗМІ з посиланням на слідство, – використання бенгальських вогнів/іскрових свічок під час обслуговування в переповненому закладі.
Як повідомляє Сербський Економіст, міністерство освіти Сербії повідомило про фінансування підготовки навчальних матеріалів для школярів-мігрантів, включаючи переклад і адаптацію матеріалів українською мовою, оскільки мовний бар’єр залишається одним з ключових викликів при інтеграції дітей в систему освіти.
Міністр освіти Деян Вук Станкович зазначив, що через сербську систему освіти послідовно пройшли понад 5,5 тис. учнів-мігрантів та шукачів притулку. За його словами, міністерство продовжує підтримувати школи, де навчаються діти-мігранти: залучаються ментори та зовнішні консультанти, а навчальні матеріали перекладаються на рідні мови учнів – зараз на українську та арабську.
Станкович повідомив, що в рамках цієї роботи для понад 4 тис. вихователів, вчителів, директорів і фахівців супроводу були проведені навчальні заходи, а понад 70 шкіл отримали підтримку через гранти. Також підготовлено понад 3 тис. індивідуальних планів підтримки і проведено понад 10 тис. додаткових занять; серед заходів супроводу згадувалася і видача книг, підручників та шкільного приладдя.
У міністерстві також зазначали, що робота з перекладу матеріалів та підтримки шкіл ведеться за участю міжнародних партнерів. При цьому обсяг витрат, а також тираж надрукованих підручників або перекладених матеріалів українською мовою в публічних повідомленнях міністерства не розкривався.
Оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції запрацювали в Україні з 1 січня 2026 року, їх затверджено законом «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (№3928-ІХ), ухваленого Верховною Радою 22 серпня 2024 року. Закон запроваджує оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції, встановлює сучасні вимоги до вирощування винограду, виробництва, маркування та обігу вина, а також наближає українську систему до європейських стандартів.
Одним із ключових елементів документу є захист географічних зазначень – класифікація за європейським зразком, згідно з яким впроваджується чіткий поділ вин за походженням на вина із захищеним найменуванням походження (ЗНП) та вина із захищеним географічним зазначенням (ЗГЗ). Встановлено чіткі правила для офіційного визнання та охорони географічних назв, що дає можливість виробникам закріпити за собою регіональні бренди та гарантувати споживачам автентичну якість.
Важливим інструментом для впорядкування галузі буде створення Виноградарсько-виноробного реєстру: держава запроваджує єдину інформаційну систему, де будуть зареєстровані всі ділянки винограду, виробництва винограду та продукти виноградарства. Це гарантуватиме повну простежуваність продукту від лози до полиці магазину.
Крім того, зазначений закон передбачає спрощення умов для малих виноробів, що стимулюватиме розвиток крафтового сегменту та гастротуризму.
Водночас в Україні запроваджуються суворі вимоги до етикетки: чітко регламентується інформація, яка має бути доступна споживачеві, що запобігає фальсифікації вин.
Закон оновлює терміни та класифікацію виноробної продукції, встановлює стандарти якості та вимоги до маркування. Він визначає порядок державного контролю та загальні засади розвитку виноградарсько-виноробної галузі.
