США хочуть обміняти подальшу військову та фінансову допомогу Україні на доступ до величезних запасів рідкоземельних металів. Але деякі з них, можливо, вже перебувають під контролем Росії, і ЄС також претендує на свою частку.
Президент США Дональд Трамп висунув нові умови щодо подальшої фінансової та військової допомоги Україні.
У понеділок він заявив журналістам, що Вашингтон продовжить допомагати Україні у відбитті російської агресії лише в обмін на рідкоземельні корисні копалини.
Київ вже дав зрозуміти, що готовий обміняти доступ до цих цінних природних ресурсів на підтримку Заходу. Фактично, це був один із пунктів «плану перемоги» президента України Володимира Зеленського, який він представив наприкінці минулого року, коли ще не було зрозуміло, хто займе Білий дім у 2025 році.
У той час Зеленський вів переговори з Трампом і пообіцяв будь-якій країні, яка готова підтримати Київ, «повернення інвестицій», зроблених у його країну. Презентуючи свій план, він також згадав про багаті природні ресурси України, які становлять «трильйони доларів США життєво важливих металів».
Незамінні в сучасній промисловості
Рідкоземельні мінерали необхідні для виробництва багатьох сучасних пристроїв, таких як смартфони, електромобілі та інші високотехнологічні продукти. Вони незамінні у виробництві зброї та аерокосмічній промисловості.
Наразі Китай контролює левову частку промислово використовуваних рідкоземельних мінералів у світі. Згідно з нещодавнім звітом
Всесвітнього економічного форуму, це покриває близько 40% потреб Європейського Союзу (ЄС) у цих ресурсах. Серед інших ключових постачальників – Австралія, Південна Африка, Канада і Бразилія.
Щоб зменшити свою залежність від Китаю, США і ЄС роками спільно працюють над розширенням і збільшенням виробництва життєво важливих ресурсів в інших країнах. До таких металів належать, перш за все, уран, титан, літій, графіт, нікель і алюміній.
Минулого року дослідження
Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки показало, що ринок критично важливих мінералів «подвоївся до понад 320 мільярдів доларів [308,7 мільярда євро] за останні п’ять років і, як передбачається, подвоїться ще раз протягом наступних п’яти».
Величезне багатство критично важливих мінералів
Експерти НАТО також зазначили, що «стратегічне значення критично важливих матеріалів України неможливо переоцінити», стверджуючи, що країна може стати ключовим постачальником рідкоземельних мінералів, в тому числі титану, літію, берилію, марганцю, галію, урану, цирконію, графіту, апатиту, флюориту і нікелю. Ці величезні запаси можуть «зробити значний внесок у глобальний ланцюжок поставок для багатьох, якщо не для всіх» провідних галузей промисловості.
Запаси титану в Україні вважаються найбільшими в Європі і становлять близько 7% світових запасів. Це одна з небагатьох країн, що видобувають титан, який є ключовим ресурсом, наприклад, для аерокосмічної, медичної, автомобільної та морської промисловості.
Україна також володіє одними з найбільших відомих запасів літію в Європі, які оцінюються приблизно в 500 000 тонн. Цей матеріал є критично важливим для виробництва акумуляторів, кераміки та скла.
Україна також є п’ятим найбільшим у світі виробником галію, який використовується для виробництва напівпровідників і світлодіодів (LED). Нарешті, Україна є критично важливим постачальником газу неону, необхідного для виробництва напівпровідників.
У звіті Всесвітнього економічного форуму також зазначається, що Європейська комісія визначила Україну як потенційного постачальника понад 20 критично важливих видів сировини. Єврокомісія рекомендувала Європі продовжувати заохочувати Україну до експорту цих матеріалів і дійшла висновку, що вступ України до ЄС може зміцнити європейську економіку.
Україна – важлива частина ресурсної стратегії ЄС
Київ, схоже, добре усвідомлює свою ключову позицію як потенційного глобального постачальника критично важливих мінералів, необхідних для ключових галузей промисловості. На конференції, присвяченій стратегічним ресурсам, колишній міністр інфраструктури України, співзасновник інвестиційного аналітичного центру «Будуємо Україну» Олександр Кубраков зазначив, що «ми володіємо критично важливими ресурсами, ми стратегічно добре позиціоновані в контексті ЄС, наша логістична інфраструктура добре розвинена, і ми дуже компетентні у відкритті та експлуатації ресурсів».
Але критики кажуть, що оптимальні умови для видобутку критично важливих корисних копалин потребують державного нагляду, стабільної нормативно-правової бази, економічно прийнятної податкової політики та інвестицій. Невідомо, чи зможуть США, якщо вони отримають доступ до деяких критично важливих природних ресурсів України, навіть ініціювати такі структурні зміни.
Тим часом, влада в Києві вже звітує про перші кроки та конкретні плани: «Наразі ми оприлюднюємо дані про ці корисні копалини і розробили багато нормативно-правових заходів», – сказала Олена Крамаренко, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Вона додала, що стратегічною метою є «інтеграція України в ресурсну стратегію ЄС».
Деякі заповідники окуповані Росією
Найбільшою перешкодою для видобутку рідкоземельних мінералів в Україні залишається агресивна війна Росії. Немає достовірних даних про те, скільки родовищ рідкісних мінералів перебуває під російським контролем або в небезпечній близькості до лінії фронту.
Українські експерти розповіли DW, що, на їхню думку, Росія може намагатися отримати контроль щонайменше над двома родовищами літію. З чотирьох відомих в Україні родовищ лише два точно перебувають під українським контролем.
Території Запорізької та Донецької областей, де розташовані інші два родовища, наразі перебувають під російською окупацією.
https://www.dw.com/en/ukraines-rare-earths-are-key-to-its-bargaining-power/a-71531476
Володимир Зеленський, Дональд Трамп, рідкоземельні корисні копалини
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує інвестувати щонайменше EUR1,5 млрд ($1,56 млрд) цьогоріч для підтримки економіки та бізнесу України під час війни, пише Reuters у четвер із посиланням на президента банку Оділь Рено-Бассо.
За її словами, банк зосередиться на приватному секторі України, особливо на енергетиці після неодноразових російських атак на енергомережу та іншу інфраструктуру. «Наш план полягає в тому, щоб продовжувати цей рівень інвестицій. Як мінімум, ми прагнемо отримати 1,5 мільярда євро інвестицій, але якщо ми зможемо зробити більше…, ми це зробимо», – сказала Рено-Бассо журналістам.
Вона також повідомила, що діяльність банку орієнтована на попит, і ЄБРР готовий збільшити свої інвестиції в Україну приблизно до EUR3 млрд на рік після закінчення війни.
Рено-Бассо додала, що енергетичний сектор України був одним із ключових пріоритетів цього року, а також у майбутньому, оскільки проєкти з модернізації галузі та розвитку відновлюваної енергетики можуть стати двигуном приватних інвестицій після закінчення війни.
«Є великий потенціал, тому це викличе великий інтерес з боку іноземних інвесторів, і це викличе більшу активність у країні – це справді стимулюватиме динаміку зростання», – сказала вона.
Як повідомлялося, Рено-Бассо в четвер під час візиту до Києва зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським та іншими офіційними особами. Вони обговорили банківську сферу, логістику, а також підтримку українців.
Від початку повномасштабного вторгнення ЄБРР виділив Україні EUR6,2 млрд, зокрема, EUR2,4 млрд минулого року.
Прогнози економічного розвитку Нідерландів на 2025 рік вказують на помірне зростання, зумовлене внутрішнім попитом та інвестиціями.
Згідно з прогнозами Центрального бюро планування Нідерландів (CPB), після очікуваного скромного зростання економіки на 0,6% у 2024 році, у 2025 році ВВП країни може збільшитися на 1,6%.
За даними Центрального банку Нідерландів (DNB), інфляція в країні 2025 року прогнозується на рівні близько 3% на рік, що вище за середній показник по єврозоні.
У 2025 році уряд Нідерландів планує доходи в розмірі €425,1 млрд і витрати в €457 млрд, що призведе до дефіциту бюджету близько 2,5% від ВВП, що відповідає нормам Європейського Союзу.
Експорт Нідерландів, який є ключовим драйвером економіки, очікується на рівні €70,5 млрд у 2025 році.
Згідно з прогнозами, зростання цін на житло в Нідерландах сповільниться з 13% у 2024 році до 8-10% у 2025 році та 6-8% у 2026 році.
Економічне зростання Нідерландів може зазнати ризиків у разі загострення торговельних конфліктів, особливо між США та Європейським Союзом. Можливе введення високих імпортних мит і заходи у відповідь можуть негативно позначитися на експорті та інвестиціях країни.
Загалом прогнози для економіки Нідерландів на 2025 рік залишаються позитивними, проте країна має бути готова до можливих зовнішніх викликів і адаптувати свою політику відповідно до мінливої глобальної економічної ситуації.
Джерело: http://relocation.com.ua/forecast-economic-development-neder/
Ракета-носій Falcon 9 у суботу вивела на орбіту партію з 21 міні-супутника для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
«У суботу 8 лютого о 14:18 за східним часом (о 21:18 за Києвом) ракета-носій Falcon 9 запустила на низьку навколоземну орбіту 21 супутник Starlink, зокрема 13 із можливістю прямого доступу до стільникового зв’язку», – ідеться в повідомленні на сайті компанії.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовувався 17-й раз, після відділення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas в Атлантиці.
З травня 2019 року в рамках проєкту Starlink компанія SpaceX запустила вже понад 7,8 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 6,9 тис. апаратів перебувають на орбіті в робочому стані.
Компанія SpaceX є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 75 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запросив на неформальну зустріч у дипломатичну резиденцію послів іноземних держав, які володіють українською мовою.
«Сьогодні зібрали в дипломатичній резиденції іноземних послів, які володіють українською. Наш знак поваги до тих, хто ставиться з повагою до нас. Вдячний главам дипмісій за розмову про популяризацію нашої культури, а також про справедливий мир», – написав він у соцмережі Х.
З прапорів країн, прикладених до повідомлення, можна зрозуміти, що запрошені були глави дипломатичних місій таких країн, як Азербайджан, Канада, Хорватія, Німеччина, Велика Британія, Ватикан, Латвія, Чорногорія, Палестинські території, Сербія, Словенія, Іспанія, Туркменістан, Узбекистан, Алжир, Болгарія і Польща.
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю на борту літака Air Force One заявив, що, хоче укласти з президентом України Володимиром Зеленським угоду на $500 млн про доступ до рідкісноземельних мінералів і природного газу в Україні в обмін на гарантії безпеки в будь-якому потенційному мирному врегулюванні, повідомляє в суботу The New York Post.
Як пише видання, також у літаку був присутній радник із національної безпеки Майк Волтц, звертаючись до якого, Трамп сказав: «Давайте продовжимо ці зустрічі. Вони хочуть зустрітися. Щодня гинуть люди. Вбивають молодих красивих солдатів. Молоді люди, як мої сини. З обох сторін. По всьому полю бою».
Зазначається, що віцепрезидент Венс зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським на Мюнхенській конференції з безпеки наступного тижня.
Трамп сказав, що говорив телефоном із Володимиром Путіним, намагаючись домовитися про припинення війни в Україні.
«Я краще не буду говорити», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання, скільки разів говорили два лідери. Але він вважає, що Путіну «не байдуже» вбивство на полі бою.
