Біткойн у середині січня прискорив зростання і торгується близько $97 024, оновивши локальні максимуми останніх тижнів. Ethereum тримається на рівні $3 366.
За даними CoinMarketCap, глобальна капіталізація крипторинку – близько $3,28 трлн, а частка біткойна – близько 59%, що вказує на концентрацію попиту в найбільшому активі, тоді як альткойни зростають менш рівномірно.
Головний драйвер січня – повернення інтересу інституціоналів через ETF. Американські спотові біткойн-ETF зафіксували сильні притоки, включаючи близько $843,6 млн за 14 січня, а сумарно за кілька днів притоки вимірювалися мільярдами доларів.
Другий фактор – макроекономіка США. Ринок відігравав дані по інфляції і очікування по ставці, що безпосередньо впливає на апетит до ризику і вартість капіталу. Після публікації грудневого CPI біткойн в окремі моменти прискорювався, а волатильність в крипто посилювалася.
Маркери-новини січня, які можуть вплинути на курс.
Регулювання в США. 13 січня сенатори представили проект закону про правила для крипторинку, включаючи розмежування повноважень SEC і CFTC і підхід до стейблкоїнів. 15 січня обговорення в банківському комітеті Сенату було відкладено після публічної критики з боку Coinbase. Для ринку це типовий тригер: зрозумілі правила – плюс до оцінок, затягування і суперечки – привід для нервозності.
Стейблкоіни та платежі. Visa публічно посилює ставку на розрахунки в стейблкоінах: компанія оцінює поточний annual run rate таких розрахунків приблизно в $4,5 млрд, при цьому в обігу, за оцінками, понад $270 млрд стейблкоінів. Будь-які новини про регулювання стейблкоїнів і банківське лобі в США можуть швидко відбиватися на настроях у крипто.
Ризик інцидентів і зломів. У січні ринок вже отримав нагадування про технологічні ризики: окремі токени падали майже до нуля після експлойтів (приклад – інцидент навколо Truebit). Такі події зазвичай б’ють по «другому ешелону» і підвищують попит на якість (BTC, великі протоколи).
Ключова подія місяця – засідання FOMC 27-28 січня 2026 року і подальша прес-конференція. Риторика Федрезерву щодо ставки та інфляції залишається одним з найсильніших зовнішніх факторів для крипто на початку року.
Виплавка чавуну на комбінаті «ArcelorMittal Кривий Ріг» у 2025 році зросла на 16,9% і досягла 2 млн 534,6 тис. тонн. Це найбільший приріст серед усіх основних видів продукції підприємства.
Незважаючи на це, гендиректор Мауро Лонгобардо зазначив, що планувалося працювати постійно двома доменними печами, але через воєнні умови цього не вдалося досягти. Виробництво залишається адаптивним і залежить від енергозабезпечення та ситуації на ринках.
Ключовою метою підприємства залишається збереження виробничого потенціалу і робочих місць для майбутньої відбудови країни.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Вантажообіг морських портів України у 2025 році досяг 82,2 млн тонн, що становило 95,36% плану, водночас прогнозний показник вантажообігу (81,769 млн тонн) було виконано на 100,5%, повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ)
“Попри безпрецедентний безпековий тиск, обстріли портової інфраструктури та масові повітряні тривоги, планові показники вантажообігу за підсумками року виконано більш ніж на 95% від прогнозу, який на 2025 рік визначався на рівні 86,2 млн тонн”, – написало відомство у Telegram.
АМПУ зазначило, що ключовою основою вантажообігу у 2025 році залишалася аграрна продукція — 44,2 млн тонн, або 53,7% загального обсягу. Суттєве зростання продемонстрували контейнерні перевезення: за рік оброблено 215 748 TEU проти 129 902 TEU роком раніше.
Окремим викликом 2025 року в АМПУ назвали масові повітряні тривоги та удари по портовій інфраструктурі. Лише в Одеській області сигнал повітряної тривоги оголошувався понад 800 разів, а сумарна тривалість простоїв склала понад один місяць — мінус місяць до операційної роботи портів.
“Попри це українська продукція була експортована до 55 країн світу”, – підкреслили в АМПУ і подякували Сили оборони, портовиків, стивідорні компанії і фахівців галузі за професіоналізм і витримку, а також Військово-Морські Сили ЗСУ — за забезпечення безпеки судноплавства та функціонування морських коридорів.
ТОВ «Афіна-Груп» (Afina Group), бенефіціарами якого є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик, офіційно завершило процес придбання права власності на ПрАТ «Вінницябитхім», повідомляє прес-служба компанії.
Після виконання необхідних юридичних умов угоди підприємство перейшло у власність компанії. Таким чином завершено тривалий етап приватизації одного з ключових активів української промисловості у сфері побутової хімії.
Як повідомлялося, в серпні 2025 року Afina Group здобула перемогу в онлайн-аукціоні з приватизації націоналізованого ПрАТ «Вінницябитхім», запропонувавши 608,136 млн грн проти початкової ціни 301,406 млн грн.
В Afina Group зазначили, що придбання права власності на «Вінницябутхім» є частиною довгострокової стратегії розвитку українського виробництва. Компанія розглядає підприємство як ключовий майданчик для подальшого розширення портфеля власних брендів, запуску нових продуктів і впровадження сучасних стандартів якості, що відповідають вимогам національного та міжнародного ринків.
Окремий акцент у подальшому розвитку заводу буде зроблено на збереженні та поетапному збільшенні кількості робочих місць у регіоні. Реалізація інвестиційних планів передбачає розширення виробничих потужностей, що створить додаткові можливості для працевлаштування та професійного розвитку фахівців.
Придбання ПрАТ «Вінницябитхім» Afina Group розглядає як відповідальний інвестиційний крок і внесок у зміцнення української промисловості, підтримку економічної стабільності країни та розвиток національних брендів у воєнний час.
Раніше повідомлялося, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції про застосування до російського АТ «Невська косметика» санкції у вигляді стягнення в дохід держави 100% акцій українського ПрАТ «Вінницяпобутхім».
У липні 2022 року арештовані активи ПрАТ «Вінницяпобутхім» були передані в управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За результатами проведеного в липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати керуючим активами підприємством отримало ТОВ «Крайтекс-Сервіс» з Afina Group. Пізніше «Крайтекс-сервіс» заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на «Вінницяпобутхімі».
АРМА припинила управління активом у квітні 2025 року і передала його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.
Під час управління заводом, на його потужностях Afina Group запустила виробництво власних брендів «Вухастик» і Sarmix.
ПрАТ «Вінницябитхім» є одним з найстаріших виробників побутової хімії в Україні з багаторічною історією і значним промисловим потенціалом. Підприємство володіє унікальною для українського ринку баштовою технологією виробництва пральних порошків, сучасною лабораторною базою та розвиненою виробничою і складською інфраструктурою. Завод має стратегічне значення для галузі побутової хімії і відіграє важливу роль у промисловому розвитку регіону.
Afina Group працює на українському ринку понад 20 років і є одним з провідних операторів у сферах дистрибуції, логістики та створення власних торгових марок. Найвідоміші бренди Afina Group: ТМ Вухастик, ТМ SARMIX, ТМ iFresh. Компанія обслуговує ключові національні та локальні торговельні мережі завдяки власній розгалуженій мережі філій та розподільних логістичних центрів. Територія покриття – вся Україна.
Згідно з даними ресурсу YouControl, за три квартали 2025 року ТОВ «Афіна Груп» збільшило виручку на 10,7% – до 2 млрд 286,125 млн грн, його чистий збиток склав 90,576 млн грн проти чистого прибутку 68,525 млн грн за третій квартал 2024 року.
Поставки смартфонів у світі за підсумками 2025 року збільшилися на 1,9% – до 1,26 млрд штук, за попередніми розрахунками International Data Corporation (IDC).
Зокрема, у жовтні-грудні вони зросли на 2,3% порівняно з тим самим періодом 2024 року і досягли 336,3 млн штук.
«Не дивлячись на кризу, спричинену дефіцитом чипів пам’яті, у четвертому кварталі ринок підтримувався стійким зростанням продажів преміальних пристроїв, сильним імпульсом розвитку складних смартфонів і підйомом попиту з боку споживачів в очікуванні підвищення цін», – ідеться в повідомленні IDC.
«Не дивлячись на складний рік, відзначений волатильністю імпортних мит, збоями в ланцюжках постачань і макроекономічними труднощами, що зберігаються в низці регіонів, світовий ринок смартфонів продемонстрував чудову стійкість, завершивши 2025 рік з упевненим ростом на 1,9%», – заявила старша директорка з досліджень IDC Набіла Попал.
«Основними драйверами зростання стали преміальні виробники – Apple Inc. і Samsung, які показали найвищі темпи зростання в п’ятірці лідерів – на 6,3% і 7,9% відповідно». Apple зберегла лідерство третій рік поспіль, досягнувши рекордних обсягів поставок і сильного відновлення в Китаї, чому сприяв успіх серії iPhone 17″, – зазначила Попал.
«Примітно, що сукупна частка Apple і Samsung зросла на два відсоткових пункти – до 39% порівняно з 37% попереднього року, що підкреслює прискорювану тенденцію до преміалізації, оскільки споживачі дедалі більше тяжіють до пристроїв більш високого класу», – додала експерт.
Національна комісія з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) продовжила дозвіл найбільшому українському оператору мобільного зв’язку “Київстар” на проведення тестування технології Starlink Direct to Cell (D2C, прямий супутниковий зв’язок зі смартфоном) до 20 квітня 2026 року, йдеться в ухваленому рішенні.
У документі зазначається, що продовження тестування дозволено на всій території України за виключенням прикордонної території, території ведення бойових дій та тимчасово окупованих територій країни.
Умови передбачають використання оператором смуг 1725-1730 МГц/1820-1825 МГц (2х5 МГц), забезпечення територіального відступу від кордонів з іншими державами на заході країни, а також дотримання заходів для уникнення радіозавад діючим користувачам радіочастотного спектру, йдеться у рішенні.
Як повідомлялось, тестування технології супутникового зв’язку Starlink Direct to Cell, за допомогою якої можна обмінюватися смс-повідомленнями за відсутності мобільного зв’язку, але за прямої видимості неба, у листопаді стало доступним для всіх абонентів “Київстар” в Україні, які мали відповідні смартфони з підтримкою 4G (LTE). Система працює через мережу із групи супутників Starlink Direct to Cell чисельністю більше 650 штук.
Зазначалось, що у 2026 році планується впровадити голосові дзвінки та мобільний інтернет у Starlink Direct to Cell.
“Київстар” у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів, це на 3,6% менше ніж рік тому, водночас кількість клієнтів 4G зросла на 2,4% – до 15 млн.
Компанія в третьому кварталі отримала прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання становило 20,4% – до $171 млн.
Основним акціонером Kyivstar Group з часткою 89,6% є телекомунікаційний холдинг VEON, який до виводу “Київстару” на біржу був 100% його власником.
