Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснюють слідчі дії (обшуки) у керівника Офісу президента України – Андрія Єрмака. Як повідомляється в телеграм-каналі НАБУ, слідчі дії санкціоновані і здійснюються в рамках розслідування.
«Деталі – пізніше», – додали в повідомленні.
Народний депутат України Ярослав Железняк написав у телеграм-каналі: «НАБУ вже підтверджує журналістам, що обшуки в рамках операції »Мідас« (в народі “Міндічгейт”). Раніше Железняк повідомляв, що в контексті »плівок Міндіча« про корупцію в енергетичному секторі Єрмак згадувався під псевдонімом »Алі-Баба”.
За інформацією Центру протидії корупції, подробиці обшуку у Єрмака з’являться «скоро», водночас у ЦПК зазначили, що НАБУ згідно із законом не має права розслідувати діяльність президента України. “У НАБУ згідно із законом немає права розслідувати діяльність президента. Таке обмеження було з моменту створення. Також у ФБР немає права розслідувати президента України через дипломатичний імунітет. Тому Зеленському нічого не загрожує, верховний головнокомандувач може і повинен далі захищати Україну від окупантів«, – йдеться в записці ЦПК у телеграм-каналі.
Під час дискусії »Міндічгейт. Дискусія з НАБУ, САП і ветераном Козятинським«, відео якої опубліковано на YouTube-каналі »Української правди«, відповідаючи на питання, чи продовжує Алі-Баба збирати наради і ставити завдання щодо переслідування НАБУ і САП, керівник САП Олександр Клименко сказав: »Так”. Директор НАБУ Семен Кривонос відповів на це питання так: «Я взагалі хочу прокинутися в країні, в якій силовики не ходять до жодних казкових персонажів на наради».
Як повідомлялося, 25 листопада секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Рустема Умерова опитали в НАБУ в статусі свідка у справі про бек-офіс бізнесмена Тимура Міндіча.
10 листопада НАБУ і САП повідомили про масштабну операцію з викриття корупції в сфері енергетики, яка отримала назву «Мідас». Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації, учасники якої вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектора, зокрема АТ «НАЕК “Енергоатом”. »Енергоатом” підтвердив проведення слідчих дій у компанії 10 листопада.
Серед встановлених НАБУ учасників схеми «Мідас» – член Національного енергорегулятора (НКРЕКП) Сергій Пушкар, бізнесмен Тимур Міндіч, колишній виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов і екс-радник міністра енергетики, а раніше заступник голови ФДМУ Ігор Миронюк.
Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
Зокрема, контрагентам «Енергоатому» нав’язувалися умови сплати «відкату» за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Використовуючи службові зв’язки в міністерстві і державній компанії, зокрема, колишній заступник голови ФДМУ, який в подальшому став радником міністра енергетики, а також колишній правоохоронець, який обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому», забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.
Підозри вже оголошені восьми особам, включаючи екс-віце-прем’єра Олексія Чернишова.
Міндіч покинув Україну 10 листопада за кілька годин до обшуків. Як заявили в Державній прикордонній службі України, на законних підставах.
ТОВ “Метінвест Діджитал”, центр IT-експертизи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу “Метінвест”, в січні-вересні цього року отримала чистий збиток у розмірі 9,894 млн грн проти чистого прибутку 48,272 млн грн за аналогічний період минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід за цей період знизився на 3,1% – до 579,713 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 43,165 млн грн.
ТОВ у 2024 році отримало чистий прибуток у розмірі 34,142 млн грн, тоді як завершило 2023 рік з чистим збитком 9,525 млн грн.
“Метінвест Діджитал” – українська ІТ-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації великого бізнесу і реалізує проєкти в Україні, Європі та Північній Америці. Компанія розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з розбудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки та захисту інформації. “Метінвест Діджитал” – ІТ бізнес-партнер групи “Метінвест”, обслуговує понад 30 підприємств холдингу по всьому світу. Компанія є сертифікованим партнером Microsoft (Gold Certified Partner) і SAP (Silver Partner).
Понад 800 співробітників “Метінвест Діджитал” обслуговують підприємства групи.
ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест Діджитал”.
Статутний капітал ТОВ – 78,740 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Влада Грузії проводить масштабну реформу міграційного законодавства, що передбачає посилення контролю за законністю перебування іноземців, створення бази даних порушників і введення обов’язкових дозволів на роботу (work permit) з 1 березня 2026 року.
З 1 жовтня 2025 року профільне міністерство веде спеціальний реєстр іноземців, які перебувають або раніше перебували в країні нелегально. Державні органи отримали право запитувати розширені біометричні дані (включно з відбитками пальців і долонь), а також проводити перевірки в приватних приміщеннях – житлових будинках і на робочих місцях, якщо є підозра на порушення режиму перебування.
Скарги на відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання або на рішення про депортацію не будуть автоматично призупиняти виконання таких рішень. Нові процедури моніторингу поширюються на основні категорії посвідок на тимчасове проживання – по роботі, бізнесу, навчанню і володінню нерухомістю.
Для IT-фахівців запроваджується окремий тип посвідки на тимчасове проживання: претендент має мати щонайменше два роки документально підтвердженого профільного досвіду та річний дохід, не нижчий за 25 тис. дол. США. Така посвідка видається на три роки з можливістю продовження до 12 років.
З 1 березня 2026 року для здійснення трудової діяльності іноземцям у загальному випадку знадобиться чинний дозвіл на роботу. Експерти рекомендують іноземним громадянам і роботодавцям заздалегідь готувати пакет документів – трудові договори, підтвердження доходів, довідки про несудимість, – а також суворо дотримуватися умов уже виданих посвідок на проживання, оскільки порушення можуть призвести до додаткових перевірок, штрафів, депортації та відмов у продовженні статусу.
За даними Національного статистичного управління Грузії (Geostat), 2024 року іноземці становили близько 6,6% населення країни, тобто близько 250 тис. осіб, тоді як 2014 року їх було лише близько 22 тис. (0,6% населення). Дослідження ISET-PI та інших аналітичних центрів свідчить, що у 2015-2024 роках найбільший чистий імміграційний приплив припав на громадян Росії (приблизно 97 тис. осіб), України (приблизно 27 тис.) та Азербайджану (приблизно 14 тис.), помітні групи становлять також вихідці з Туреччини, Індії та Білорусі.
Аналітики зазначають, що подальше посилення міграційного режиму може призвести до часткового відтоку релокантів і членів їхніх сімей до інших юрисдикцій із більш передбачуваними правилами – насамперед до держав ЄС з активними програмами для IT і стартапів (Португалія, Іспанія, Німеччина, Чехія), а також до вже популярних напрямків для вихідців із Росії, України та Білорусі: Сербії, Чорногорії, Вірменії, Казахстану, ОАЕ. Під час вибору країни релокації ключовими факторами, за оцінками консультантів, стають прозорість процедур ВНП і work permit, доступність житла і стабільність політичного курсу.
Інвестиції в розвиток транспортної та логістичної інфраструктури Грузії за 2026-2031 роки становитимуть $7 млрд, заявила міністр економіки країни Маріам Кврівішвілі, виступаючи в Ташкенті на другому форумі інвесторів у Транскаспійський транспортний коридор.
“Для повної реалізації транспортного і логістичного потенціалу Центральної Азії, Каспійського регіону, Південного Кавказу і Чорного моря скоординоване фінансування має вирішальне значення. У зв’язку з цим Грузія взяла на себе зобов’язання інвестувати $7 млрд у ключову транспортну та логістичну інфраструктуру до 2032 року”, – сказала Кврівішвілі, яку цитує пресслужба Мінекономіки.
За її словами, для реалізації цих планів, крім постійної участі міжнародних фінансових інститутів, знадобиться активніша участь приватного сектора.
Міністр повідомила, що пріоритетами у сфері транспорту і логістики Грузії у 2026 році стануть повне оновлення залізничного рухомого складу та вантажного парку, завершення будівництва залізниці Баку-Тбілісі-Карс (БТК), а також впровадження єдиних цифрових послуг як для державного, так і для приватного сектору з метою скорочення часу транзиту країною на 30%.
Вона також анонсувала підписання в грудні цього року угоди про міжнародний транспортний маршрут Каспійське море – Чорне море між Туркменією, Азербайджаном, Грузією і Румунією. «Ця ініціатива дасть змогу створити новий мультимодальний маршрут із Каспійського регіону до Європейського союзу, підвищити транспортну зв’язаність, диверсифікувати маршрути доступу та зміцнити стійкість», – зазначила міністр.
Крім того, Кврівішвілі знову підтвердила плани з будівництва в Анаклії глибоководного порту. «Після запуску порт Анаклія на першому етапі до 2029 року зможе обробляти до 600 тис. TEU, а на другому етапі до 2035 року – щонайменше 1 млн TEU, що дасть змогу Грузії стати основним хабом для центральноазіатських вантажів у чорноморському регіоні», – сказала міністр.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), виставило на аукціон земельні ділянки гірськолижних курортів у Закарпатській області та нижню станцію з канатно-крісельною дорогою і верхню станцію гірськолижного підйомника за згодою власників на загальну суму понад 347 млн грн.
Згідно з оголошенням на платформі «Prozorro.Продажі», в один з лотів увійшли 115 земельних ділянок загальною площею близько 98 га в Хустському районі (Пилипецька ОТГ), 93 земельні ділянки загальною площею понад 98 га у Свалявському (Березниківська СР) та Хуському (Пилипецька ОТГ) районах Закарпатської області, а також нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного підйомника.
Стартова ціна лота – 150,4 млн грн.
До іншого лоту увійшли 145 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Девелопмент», 56 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Інвест», 42 земельні ділянки, що належать ТОВ «Боржава Ленд», і дві земельні ділянки, що належать ТОВ «Думка». Землі розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 176,5 млн грн.
До складу третього лота увійшла 41 земельна ділянка у власності ТОВ «Таурус Інвест», також розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 20,9 млн грн.
Відзначається, що згоду на реалізацію арештованого майна надали власники активів ТОВ «Боржава Девелопмент», ТОВ «Таурус Проперті», ТОВ «Таурус Ленд», ТОВ «Таурус Інвест», ТОВ “Думка”, ТОВ «Боржава Ленд», ТОВ «Боржава Інвест» .
Аукціони за англійською моделлю призначені на 2 грудня.
За даними Opendatabot, кінцевим бенефіціаром зазначених компаній виступає громадянин Австрії Гернот Ляйтнер – представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор.
Як повідомлялося, інвесторів будівництва гірськолижного курорту «Боржава» держава почала шукати ще в 2013 році для реалізації проєкту «Олімпійська надія-2022: створення спортивно-туристичної інфраструктури». Втім, низка проектів, серед яких і «Олімпійська надія-2022», не були реалізовані через розкрадання коштів посадовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами і ДП «Державна інвестиційна компанія», як було виявлено детективами Національного антикорупційного бюро України.
Пізніше, у 2020 році, Ляйтнер представив проект курорту. Старт будівництва планувався у 2021 році.
АКТИВ, АУКЦІОН, Боржава, гірськолижний курорт, КАРПАТИ, Пилипець
Національна академія національної гвардії України 24 листопада оголосила про намір укласти з СК «Універсальна» договір на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 433,9 тис. грн., цінова пропозиція СК «Універсальна» становила 265,4 тис. грн.
У тендері також беруть участь страхові компанії «Гардіан» – 269,4 тис. грн, «Арсенал Страхування» -318,7 тис. грн, “Країна” – 344,4 тис. грн, «Оранта» – 386,2 тис. грн.
Основним акціонером СК «Універсальна» є Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.
