Еспресо в Україні знову подорожчало: 2025 року за чашечку кави в середньому потрібно було заплатити 41 грн, що на 17% дорожче ніж рік тому, свідчать результати дослідження Індексу Еспресо від Poster POS, виконаного для сервісу Опендатабот.
Згідно з ними, загалом еспресо в Україні зросло в ціні удвічі з початку повномасштабної війни, коли за чашку платили 21 грн.
Станом на кінець грудня найдорожчу каву в Україні п`ють у Львові — 47 грн/чашка, Одесі — 45 грн/чашка та Дніпрі — 43 грн/чашка.
Найдешевша кава третій рік поспіль фіксується в Хмельницькому — 33 грн/чашка, доступною вона є також у Запоріжжі і Кропивницькому — 35 грн/чашка.
Найбільше упродовж року вона подорожчала на прифронтовій Сумщині – на 26%. Минулого року Сумщина була серед регіонів із найдешевшою кавою.
Даних з українських АР Крим та Луганської області наразі немає.
Індекс Еспресо – економічний показник, що використовується для вимірювання вартості стандартної порції еспресо в різних містах світу. Він може бути корисним для порівняння рівня цін і вартості життя в різних місцях. Такий індикатор допомагає оцінити, наскільки велика різниця в цінах на однакові товари і послуги в різних країнах, відображає купівельну спроможність і рівень інфляції, стверджують у компанії Poster POS.
Українська компанія з автоматизації ресторанів Poster POS – українська компанія з автоматизації ресторанів, яка є розробником програми обліку в системі HoReCa і встановлюється на планшетах. Послугами розробника користується понад 50 тис. закладів.
Аграрії станом на 25 грудня 2025 року намолотили 57,597 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,55 млн га, що становить 94% площ, а також олійних культур 17,4 млн тонн із 8,13 млн га, що становить 97,7% засіяних ними виробничих площ.
Згідно з оперативною інформацією Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства про хід збирання сільгоспкультур, наразі намолочено 26,45 млн тонн кукурудзи з 3,84 млн га, пшениці – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га, ячменю – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га, гороху – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га, гречки – 82,7 тис. тонн із 59,4 тис. га, проса – 62,1 тис. тонн із 35,8 тис. га. Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 25 грудня сягнув 934,1 тис. тонн із 331,1 тис. га.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 25 грудня становить ріпаку – 3,317 млн тонн,зібраних з 1,26 млн га, сої – 4,81 млн тонн із 2,028 млн грн, соняшнику – 9,227 млн тонн із 4,838 млн грн.
Цукрових буряків цьогоріч накопано 10,989 млн тонн на 198,8 тис. га.
Урожайність сільгоспкультур в Україні в сезоні-2025 становила пшениця – 45,5 ц/га, ячмінь – 39,8 ц/га, горох – 24,4 ц/га, 71,3 ц/га, гречка – 13,9 ц/га, просо – 17,4 ц/га, ріпак – 26,3 ц/га, соя – 23,7 ц/га, соняшник – 19,1 ц/га, цукрові буряки – 552,7 ц/га.
Мінекономіки констатувало, що найбільше відставання від прогнозованих показників щодо зібраного валового врожаю у сегменті зернових і зернобобових культур продемонстрували кукурудза – 87% від плану, просо (88%), гречка (97%), пшениці та ячменю отримано 98% від плану, гречки – 97%. Інших зернових і зернобобових зібрано 85% від очікувань.
Олійні культури продемонстрували вищий відсоток виконання прогнозів Мінекономіки, ріпак – 102%, соя – 98%, соняшник – 93%.
Прогноз щодо цукрових буряків виявився найбільш реалістичним – 100% від плану.
Як повідомлялося, Мінекономіки оцінювало площі під пшеницею в 2025 році в 5,135 млн га, роком раніше цей показник становив 4,884 млн га (+ 5,1%), ячменем – 1,386 млн га проти 1,398 млн га роком раніше (-0,1%), горохом – 277,8 тис. га проти 210,4 тис. га (+32%), кукурудзою – 4,399 млн га проти 4,070 млн га (+8,1), гречкою – 61,4 тис. га проти 90,3 тис. га (-32%), просом – 40,5 тис. га проти 92,6 тис. га (-56,3%), іншими зерновими і зернобобовими культурами – 345,7 тис. га проти 360,3 тис. га (-4,1%).
Виробничі площі під ріпаком 2025 року становили 1,24 млн га проти 1,26 млн га роком раніше (-1,6%), соєю – 2,063 млн га проти 2,714 млн га (-24%), соняшником – 5,189 млн га проти 5,028 млн га (+3,2%).
Площі під цукровим буряком в цьому році було скорочено на 21,5%% – до 199 тис. га.
Українські аграрії 2024 року закінчили збирання врожаю 22 листопада. На той час було отримано 98% від запланованого врожаю.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив додаткову економічну допомогу Україні на суму 2,5 млрд канадських доларів, яка допоможе розблокувати фінансування від МВФ, від Світового банку, від Європейського банку реконструкції та розвитку.
“Сьогодні ми оголошуємо про додаткову економічну допомогу Україні. Економічна допомога на суму 2,5 мільярда доларів. Це допоможе розблокувати фінансування від МВФ, від Світового банку, від Європейського банку реконструкції та розвитку, щоб розпочати цей процес відновлення”, – сказав Карні на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
У свою чергу, Зеленський подякував Карні за допомогу і наголосив на необхідності зупинити війну.
“І для цього нам потрібні дві речі – тиск на Росію та достатньо сильна підтримка України”, – сказав президент.
Він повідомив, що планує обговорити з Карні посилення протиповітряної оборони.
“Останні тижні ми зробили хороші кроки в дипломатії, але ми не можемо жити в ілюзії, що це дає нам можливість мати менше протиповітряної оборони. З Росією це не працює”, – зауважив Зеленський.
Засновниця проєкту Made in Ukraine, волонтерка, експертка з нематеріальної культурної спадщини Офісу підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій Юлія Савостіна очолила інформаційне агентство “Ре-інформ” при Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.
“Спробую не просто використовувати свої менеджерські скіли та креатив, а й налагодити комунікації з українцями за кордоном, намагаючись достукатись до найвіддаленіших місцин світу, куди нас розкидала велика війна”, – написала Савостіна у Facebook в п’ятницю.
За її словами, “Ре-інформ” підтримуватиме зв’язок із українцями за кордоном, розповідатиме про соціальні програми в Україні, “пояснюватиме, що відбувається вдома, щоб у Парижі, Варшаві й Торонто не думали, що ми тут просто сидимо без світла; боротиметься з фейками та інформаційною мрякою”.
“Робота складна і важлива. Бо українці по всьому світу мають знати, що тут на них чекають і пам’ятають. І що Україна – не лише про війну та виживання, а й про роботу, розвиток, можливості й життя”, – написала Савостіна.
Вона подякувала міністру соціальної політики, сім’ї та єдності Денису Улютіну”за пропозицію і довіру” та відзначила підтримку заступниці міністра з питань європейської інтеграції Ілони Гавронської.
Студент Київського національного університету будівництва і архітектури, ветеран Вадим Гончаренко, увійшов до складу збірної України, яка представлятиме державу на міжнародних змаганнях ветеранів і військових Air Force and Marine Corps Trials у Сполучених Штатах Америки у 2026 році. Про це повідомляє Центр ініціатив БФ «Повернись живим».
За результатами відбору до команди увійшли 15 ветеранів – переможців Всеукраїнських змагань Сил оборони «ГАРТ».
Формування, підготовка та участь української збірної у міжнародних змаганнях відбуваються спільно Міністерством у справах ветеранів України та Центром ініціатив «Повернись живим».
Air Force and Marine Corps Trials – це міжнародні адаптивні змагання для військових і ветеранів, які є офіційним етапом відбору до Warrior Games. Щороку вони проходять у США та об’єднують учасників із різних країн світу, стаючи важливим елементом міжнародного спортивного та реабілітаційного руху ветеранів.
Спортивні досягнення Вадима Гончаренка
Упродовж 2025 року Вадим Гончаренко продемонстрував результати у низці адаптивних і силових видів спорту. Він став чемпіоном України з параармрестлінгу, а також представляв Україну на чемпіонаті Європи.
Протягом року Вадим неодноразово брав участь у змаганнях з функціонального та командного спорту – зокрема у Spartan Race, марафонських стартах, змаганнях з регбі та кросфіту. У листопаді він здобув перемогу на змаганнях зі стронгмену серед військових і ветеранів «Звитяга нескорених», посівши перші місця у кількох силових дисциплінах. Завершення року ознаменувалося новими призовими місцями у веслуванні, пауерліфтингу та богатирському багатоборстві.
Колишній власник англійського футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович заблокував передачу Україні грошей, виручених від продажу клубу в 2022 році, незважаючи на ультиматум прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, пише The Times.
Кошти в розмірі приблизно £2,3–2,5 млрд, отримані від продажу «Челсі» консорціуму інвесторів, залишаються замороженими на рахунках у Великій Британії через санкції, введені проти Абрамовича після повного вторгнення Росії в Україну.
Стармер офіційно вимагає, щоб бізнесмен передав всю суму на гуманітарні цілі для допомоги Україні. Він заявив, що уряд видав спеціальну ліцензію для переказу коштів і готовий звернутися до суду, щоб домогтися виконання зобов’язань.
Однак Абрамович відмовився виконувати цю вимогу. За даними The Times, він відхилив ультиматум і ініціював підготовку до судового захисту, залучаючи висококласних юристів, включаючи екс-радника Білого дому, для відстоювання своєї позиції.
За словами представників Абрамовича, він вважає, що має юридичні підстави оскаржити передачу коштів на умовах, які висуває Лондон. Зокрема, він наполягає, що гроші повинні бути розподілені не тільки на користь України, але і «потенційно іншим постраждалим в результаті війни», що викликає заперечення з боку британського уряду і ЄС.
Уряд Великої Британії наполягає, що кошти повинні бути використані виключно на допомогу Україні, і продовжує тиск на Абрамовича через політичні та юридичні механізми.
