Ринок криптовалют на початку грудня 2025 року залишається під тиском після різкого падіння в листопаді, проте в останні дні демонструє ознаки стабілізації: біткоїн (BTC) торгується в районі $90–92 тис., залишаючись приблизно на 25–30% нижче жовтневого історичного максимуму вище $120 тис.
За даними CoinMarketCap, сукупна капіталізація крипторинку на 6–8 грудня становить близько $3 трлн, що помітно нижче пікових значень осені, на тлі «грудневої розплати» – продовження розпродажів, що почалися ще в листопаді і посилилися через вихід інвесторів зі спотових біткойн-ETF і згортання надлишкового кредитного плеча.
Ethereum (ETH) утримується вище $3 тис. – в районі $3,1 тис. – і на початку грудня виглядає сильнішим за біткоїн: низка оглядів відзначають локальне лідерство ETH і частини великих альткоїнів на тлі відновлення після листопадового зниження. Аналітики допускають спробу руху до $3,5–3,9 тис. при збереженні загального поліпшення настроїв, хоча підкреслюють, що для цього необхідно утримання позначки $3 тис. як ключової підтримки.
Серед факторів, що визначають динаміку грудня, учасники ринку виділяють, з одного боку, очікування зниження ставки ФРС США на 25 б.п. (ймовірність близько 85–90%), що традиційно підтримує попит на ризикові активи, включаючи криптовалюти, а з іншого – тривалий тиск з боку довгострокових власників, які фіксують прибуток, та інституційних гравців, які скорочують позиції після рекордного ралі 2025 року.
Прогноз до кінця 2025 року, за оцінками аналітиків, має стримано-нейтральний характер. Для біткоїна в короткостроковій перспективі ключовим вважається діапазон $82–100 тис.: прорив і закріплення вище психологічного рівня $100 тис. може відкрити шлях до відновлення в бік $110–120 тис., тоді як нездатність утриматися вище $86–88 тис. знову підвищує ризики відкату в нижню частину діапазону.
Щодо Ethereum базовий сценарій передбачає торгівлю в коридорі приблизно $2,8–3,6 тис. з можливими спробами виходу вище при поліпшенні глобального ризик-апетиту.
Експерти підкреслюють, що завершення року пройде під знаком підвищеної волатильності: ринок, по суті, завершує болісне «перезавантаження» надмірного кредитного плеча і спекулятивних позицій. Це створює передумови для більш стійкого зростання в 2026 році на базі інституційного попиту, токенізації реальних активів і подальшого прояснення регулювання, проте в останні тижні 2025 року інвестори, за оцінкою аналітиків, повинні бути готові до різких внутрішньомісячних коливань цін.
ПрАТ “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія” 7 грудня оголосило про намір заключити з СК “Арсенал Страхування” договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 629,8 тис. грн проти очікуваної вартості придбання послуг 640 тис. грн.
Компанія була єдиним учасником тендеру.
АВТОТРАНСПОРТ, Арсенал Страхування, СТРАХУВАННЯ, Центральна енергетична компанія
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «невигідна слабка Росія і Росія, що програла», тому він вважає, що Китай не прагне до закінчення російсько-української війни.
“Безумовно, Китай – міцна країна, міцна економіка, а найголовніше в нашому випадку – це вплив, який Китай точно має на Росію, особисто на Путіна. Але при всій повазі до народу Китаю, до історії, до культури, ми повинні, чесно сказати, я не бачу, щоб Китаю було вигідно закінчення цієї війни. Чому? Тому що, я думаю, що ми читали з вами… нову (безпекову) доктрину США… Це дві великі держави, великі економіки, і це велике протистояння. Це не означає, що це війна, може бути протистояння будь-яке дипломатичне, економічне – це відбувається. І сьогодні Китаю невигідна слабка Росія і Росія, яка програла в цьому форматі. І через це, чесно, страждає український народ«, – сказав Зеленський, відповідаючи на питання журналістів у WhatsApp у понеділок.
Зеленський додав, що якщо »Китаю невигідно зупинити Росію, це означає, що йдеться про продовження війни”.
«Це не означає, що Китай прямо зброєю підтримує Росію, але точно не підтримує зупинку цієї війни. Це остаточно. Плюс, адже є ті чи інші доповіді наших розвідок про поставки верстатів, якихось речей на територію Росії з Китаю, але прямих поставок зброї – мені не доповідали про це», – сказав Зеленський.
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді цього року збільшили виплавку чавуну на 10,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 7,188 млн тонн.
За даними об’єднання “Укрметалургпром”, у листопаді було виплавлено 704,3 тис. тонн чавуну, що є зростанням порівняно з жовтнем.
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді цього року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 3,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,966 млн тонн з 5,741 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, виплавка сталі за цей період знизилася на 3,1% – до 6,813 млн тонн. У листопаді було вироблено 589,1 тис. тонн прокату та 641,1 тис. тонн сталі.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Міністерство фінансів додало на первинні аукціоні у вівторок, 9 грудня, облігації внутрішньої державної позики в євро із погашенням 6 травня 2027 року.
Згідно із оновленим календарем розміщень, решта аукціонів у вівторок без змін: традиційна пропозиціях чотирьох випусків ОВДП у гривні – 1,1 року, 1,7 року, 2,5 року та 3,1 року а також 1,5 річні доларові ОВДП.
Мінфін 18 листопада вже проводив позаплановий аукціон із розміщення ОВДП в євро, на який за пропозиції EUR100 млн було подано заявок всього на EUR6,7 млн, а ставка відсікання залишилася на рівні 3,25%.
Щодо доларових ОВДП, то минулого вівторка Мінфін відмовився виставляти їх на продаж, а на останньому аукціоні 25 листопада за пропозиції $200 млн зміг залучити $121,2 млн, але при цьому знизив ставку відсікання з 4,05% до 4,02%, а середньозважену – 4,01% до 3,98%.
Щодо гривневих облігацій, то їхні ставки розміщення залишаються незмінними з квітня цього року: по 13 міс. паперам – 16,35%, по 19 міс. – 17,1%, по 28 міс. – 17,5% та по 36 міс. – 17,8% річних.
Згідно з оновленим календарем розміщень, на останніх двох аукціонах – 16 та 23 грудня – наразі відсутня пропозиція як валютних ОВДП, так і бенчмарк-ОВДП, якими банки можуть частково формувати резерви.
