В Україні в сезоні-2025 площі під картоплею зросли на 25% проти минулого року, завдяки сприятливим погодним умовам врожайність також була більшою на четвертину, відтак можна вважати, що врожай другого хлібу українців є на 50% вищим за минулорічний, повідомив директор Інституту картоплярства Микола Фурдига.
“Порахувати, скільки ми виробляємо картоплі, дуже просто. Якщо середня відпускна з господарств ціна становить 8 грн/кг, а минулого року вона становила 20 грн/кг, то маємо, думаю, на 50% більше продукції: виробничі площі розширилися на 25% і врожай завдяки погодним умовам зріс на 25%”, – сказав він на конференції “Стан розвитку картопляної галузі та потенціал переробного підприємства на Волині”.
Фурдига зауважив, що Україна не потребує такого обсягу вирощеної картоплі навіть у разі її глибокої переробки (на чіпси та крохмаль – ІФ-У).
Коментуючи імпорт Україною в 2024-2025 маркетинговому році картоплі в обсязі понад 123 тис. тонн, науковець пояснив, що цей рекордний обсяг реалізації за кордон був викликаний нестандартними погодними умовами 2024 року (в Україні була “рекордна” посуха – ІФ-У). Тому держава вимушена була імпортувати картоплю для задоволення внутрішніх продовольчих потреб. Європейські країни охоче поставляли в Україну продукцію з огляду на її привабливу ціну. При цьому картопля з Єгипту не була домінуючою на ринку, а замала свою традиційну нішу в міжсезоння (лютий-березень – ІФ-У), зазначив він.
Крім того, Україна традиційно імпортує з Європейського Союзу насіннєву картоплю від провідних селекційних компаній, нагадав директор Інституту картоплярства.
Фурдига констатував, що в Україні з початку війни спостерігається тенденція скорочування вирощування картоплі в домогосподарствах і розширення виробничих площ під культурою у фермерських господарствах і навіть в агрохолдингах. Подібну тенденцію він пояснив виїздом населення із сіл за кордон та мобілізацією.
“Наприклад, на Вінниччині, Житомирщині є села, де домогосподарства садили раніше по 30 га картоплі, і зараз якщо садять 2 га, то це ще добре”, – зазначив він і додав, що для домогосподарств вирощування картоплі стає неприбутковим і трудомістким.
Частку вітчизняних сортів картоплі у загальнодержавному виробництві Фурдига оцінив на рівні близько 10-12%, з огляду на те, що їх вирощують здебільшого малі виробники та домогосподарства.
“Безперечно, ми хотіли б мати більшу частку ринку, проте наразі ситуація є такою. Можу лише похвалитися, що в сезоні-2025 вітчизняні сорти вирощували фермерські господарства ТОВ “Біотех ЛТД” і ТОВ “Бровари картопля” в Київській області та СТОВ “Десна” в Чернігівській області. Сумарно вони розмножили вітчизняні сорти для подальшого продажу на площі близько 300 га”, – констатував директор Інституту картоплярства.
Як повідомлялося, 2024 року через несприятливі погодні умови та зокрема посуху Україна отримала врожай картоплі на 18% менший, тобто на 4 млн тонн – приблизно 17,36 млн тонн, проти 21,36 млн тонн у 2023 році.
У Німеччині близько мільйона осіб, яким було відмовлено в наданні притулку, залишаються в країні, повідомляє Epoch Times. Здебільшого ці люди проживають у Німеччині нелегально, чекаючи на рішення за апеляціями або стикаючись із труднощами під час депортації. Влада країни визнає цю проблему й активно шукає шляхи її розв’язання, однак процес депортації ускладнюється політичними, юридичними та гуманітарними аспектами.
Відмова в наданні притулку стосується кількох категорій мігрантів. Серед них:
1) економічні мігранти – люди, які шукають поліпшення умов життя, але не мають підстав для отримання притулку за міжнародними стандартами,
2) мігранти без статусу – ті, хто не має законних підстав для перебування в Німеччині, включно з туристами і людьми з простроченими візами,
3) ті, хто відмовився від перегляду статусу, – мігранти, чиї заяви було відхилено, але вони продовжують залишатися в країні, подаючи нові апеляції.
4) ті, що відмовилися від депортації, – особи, яким було відмовлено в притулку, але які ухиляються від депортації, часто з використанням юридичних прогалин або з гуманітарних причин.
Переважно це громадяни Афганістану, Туреччини та Косово, яким часто відмовляють у наданні притулку через те, що вони не відповідають критеріям для отримання статусу біженця. Ці країни розглядаються як безпечні, з низьким рівнем насильства або політичних переслідувань.
Також до числа відмовників входять люди, які не довели свою приналежність до вразливих категорій, таких як біженці від насильства, переслідування або війни.
Це питання активно обговорюється в німецькому суспільстві, і влада вживає заходів для поліпшення міграційної політики, включно із зусиллями щодо прискорення процесів депортації та реформування системи притулку. Однак політичні та гуманітарні міркування продовжують залишатися основними перешкодами для ефективного вирішення проблеми.
Близько 9% населення Європейського Союзу у 2024 році не могли дозволити собі як слід опалювати своє житло, свідчать дані Eurostat про матеріальну депривацію в рамках огляду «Housing in Europe – 2025 edition».
У статистичному управлінні ЄС відзначають, що проблема енергетичної бідності та високих комунальних витрат залишається значущою для мільйонів домогосподарств, незважаючи на заходи підтримки, вжиті після енергетичної кризи 2022–2023 років.
Особливо вразливими залишаються домогосподарства з низькими доходами та мешканці старого, енергонеефективного житла в ряді країн Східної та Південної Європи.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія не отримала спеціальну ліцензію від OFAC США для продовження роботи компанії NIS, яка потрапила під американські санкції. Про це заявив президент Сербії Александр Вучич. Він також повідомив, що Сербія ухвалила рішення про повне зупинення нафтопереробного заводу в Панчево.
З 25 листопада НПЗ NIS працює в режимі зниженої циркуляції через брак нафти. Вучич зазначив, що NIS вирішить, коли завершити зупинку заводу.
Раніше повідомлялося, що сербський парламент готує поправку, яка дасть змогу Сербії стати власником NIS. Також розглядається можливий продаж 56,15% акцій NIS угорським партнерам.
NIS, дочірня компанія «Газпром нафти», була занесена в американський SDN List у 2025 році.
https://t.me/relocationrs/1865
ТОВ “Джей Енд Уай” (J&Y, Запоріжжя), що займається відновленням зв’язку на постраждалих та деокупованих територіях, у першому півріччі 2025 інвестувало 67,04 млн у придбання складових частин ядра мобільної мережі, йдеться у звіті Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) на її сайті.
За даними регулятора, за перше півріччя 2024 року компанія інвестувала 25,1 млн грн у сферу телекомунікацій, однак тоді у звіті не було додаткової конкретизації їх спрямування.
На офіційному сайті J&Y зазначила, що впроваджує технології 3G та 4G для відновлення зв’язку на деокупованих територіях. Компанія заявила про відновлення більше ніж 10 тис. км мереж на деокупованих територіях та забезпечення зв’язком понад 1 млн людей.
Окрім того, згідно з її інформацією, більше ніж 700 базових станцій модернізовано для підтримки зв’язку стандарту 4G та заплановано будівництво понад 2350 базових станцій.
На сайті також сказано, що компанія є офіційним дистриб’ютором продукції MikroTik/RouterBOARD в Україні.
На порталі пропозицій роботи Work.ua зазначено, що у компанії у Запоріжжі відкриті вакансії електромеханіка електрозв’язку та монтажника ВОЛЗ, а в Києві – інженера з охорони праці, рекрутера та спеціаліста із закупівель із рівнем заробітної плати 30–50 тис. грн. Відповідно до інформації регулятора, у січні-червні цього року в компанії в середньому було задіяно у сфері телекомунікацій 64 працівника.
Згідно з даними НКЕК, у першому півріччі цього року J&Y отримала 2,39 млн грн доходів від надання телекомпослуг, з них 2,26 млн грн – від послуг з використанням ліній зв’язку на швидкості не менше ніж 2 Мбіт/с на суму 2,26 млн грн, на середину року вона мала 1,2 тис. ліній (точок) фіксованого доступу до мережі Інтернет.
За даними YouControl, засновниками J&Y є Аліна Горбунова з часткою 36% та Ірина Сребродольська з Валерієм Еделєвим з частками по 32%. На кінець минулого року незавершені капітальні інвестиції компанії становили 237,8 млн грн, тим часом як чистий дохід від реалізації послуг торік дорівнював 5,6 млн грн.
За даними НКЕК, на середину першого півріччя цього року в Україні були три основних оператора, які надавали послуги зв’язку 3G та 4G – “Київстар”, “Vodafone Україна” та lifecell з доходами від них відповідно 12,17 млрд грн, 9,55 млрд грн та 4,52 млрд грн.
Окрім того про невеликі доходи від надання послуг 3G та 4G звітували також ТОВ “ТриМоб” – 4 млн грн та “Лайкамобійл Україна” – 1,5 млн грн, тим часом як у ТОВ “Інтернаціональні телекомунікації” та ПрАТ “Телесистеми України” вони становили менше 10 тис. грн.
ПАТ «Укрнафта» 2 грудня оголосило тендер на послуги зі страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість придбання послуг становить 471,691 тис. грн.
Документи приймаються до 10 грудня.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
