Закон “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, який Верховна Рада ухвалила 3 грудня, передбачив більші видатки на підтримку агросектору проти попереднього року майже на 47%, або на 4,5 млрд грн – на рівні 14,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з повідомленням, у держбюджеті-2026 передбачено 9,5 млрд грн для фінансування виплати дотацій на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, а на зрошення/меліорацію — 0,2 млрд грн із цієї суми.
У держбюджеті-2026 закладено підтримку фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець) в розмірі 2,6 млрд грн. На гуманітарне розмінування сільгоспземель уряд передбачив 2 млрд грн.
Крім того, у кошторисі держави передбачено для підтримки бізнесу поповнення фонду розвитку підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” на 18 млрд грн, для фонду інновацій —7,4 млрд грн, на програми підтримки бізнесу — 4,9 млрд грн. У фонд декарбонізації та енергоефективності буде спрямовано 1,9 млрд грн і 0,6 млрд грн відповідно.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) ініціює офіційне звернення до Європейського парламенту щодо правил реєстрації українських організацій у Реєстрі прозорості ЄС.
«Національна асоціація лобістів України найближчим часом направить офіційне звернення до Європейського парламенту з проханням надати чіткі та однозначні роз’яснення щодо того, які саме українські організації зобов’язані реєструватися в Реєстрі прозорості Європейського Союзу для здійснення взаємодії з європейськими інститутами», – повідомила вона агентству «Інтерфакс-Україна».
Асоціація також підніме питання про те, чи повинні українські суб’єкти: громадські організації, професійні об’єднання, бізнес-асоціації, консалтингові компанії, благодійні фонди та інші структури, – проходити додаткову реєстрацію і отримувати статус лобістів при роботі з органами ЄС відповідно до вимог європейського законодавства.
В асоціації зазначають, що з початком дії закону України «Про лобіювання» та активним курсом держави на євроінтеграцію питання гармонізації української практики лобіювання з підходами Європейського Союзу стає критично важливим. Відсутність чітких інструкцій і єдиної позиції може створювати правову невизначеність для українських організацій, які прагнуть працювати в правовому полі ЄС і представляти інтереси України на міжнародному рівні.
«Ми прагнемо отримати офіційне пояснення, щоб українські організації могли діяти відповідно до європейських правил, уникати ризиків і забезпечувати максимальну прозорість своєї діяльності. Це також важливо для захисту іміджу України як держави, яка рухається шляхом цивілізованої взаємодії та відкритої адвокації», – зазначає НАЛУ.
Отримані роз’яснення Європейського парламенту планується оприлюднити і передати українським інститутам, бізнесу та громадським організаціям як офіційний орієнтир для подальшої роботи з органами ЄС.
Фармацевтична компанія АТ “Галичфарм” (Львів) планує за підсумками 2025 року збільшити обсяги реалізації на 15%, йдеться в звіті, розміщеному на її сайті.
Згідно зі звітом, за підсумками дев’яти місяців 2025 року “Галичфарм” випустив 4, 753 млн упаковок готових лiкарських засобiв на 904, 94 млн грн.
Середня вартiсть однієї упаковки вироблених лiкарських засобiв у формі iн’єкцiй становила 132,24 грн, iнфузiй -32,35 грн, рiдини та сиропу – 67,9 грн, таблеток – 22,24 грн.
Виторг компанії за підсумками січня-вересня сягнув 252,449 млн грн.
Крім того, компанія повідомляє, що частка експорту в загальному обсязi продажiв становила 9,13%, а її продукції за кордон було поставлено на понад 23 млн грн. Компанія експортує на ринки Казахстану , Грузiї, Узбекистану, Латвiї та iнших країн.
За оцінками компанії, “Галичфарм” за підсумками дев’яти місяців 2025 року посідає 5-те мiсце за обсягами роздрiбного продажу у грошовому виразі з часткою ринку 1,3%.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року “Галичфарм” скоротила чистий прибуток на 39% порівняно з 2023 роком – до 13,705 млн грн, у 2023 році цей показник становив 22,52 млн грн.
Як повідомлялося, інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку, “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
Більш ніж 13,7 млрд грн позичили українці у мікрофінансових організацій за останні три місяці — це понад 2 мільйони мікрокредитів. Загалом від початку року було видано 6,5 млн мікрокредитів на суму 40 млрд грн. 6 417 грн, в середньому, складає сума мікропозики в Україні. Загалом наразі громадяни заборгували понад 25 млрд грн мікрокредитним організаціям. Від початку року сума боргу побільшала на 26%.
2 138 569 мікрокредитів взяли українці за третій квартал. Квартал до кварталу позик незначно меншає — близько 2%. За останні три місяці у мікрокредитних організацій взяли в борг на суму у понад 13,7 млрд грн.
Загалом від початку року до мікрокредитів звертались понад 6 млн разів — а загальна сума позик склала більш ніж 40 млрд.
Попри те, що мікропозик стає трохи менше, середня сума позики за квартал зросла. Наразі у МФО беруть в борг, в середньому, 6 417 грн. До порівняння, на початку року до зарплати позичали 5 773 грн.
Віддають мікропозики не так добре: від початку року загальна сума заборгованості зросла на чверть та сягла 25,15 млрд грн.
Опендатабот проаналізував дані фінзвітності мікрофінансових організацій — серед тих, хто вже встиг опублікувати цю інформацію, та склав рейтинг з топ-10 МФО країни за доходом. Десятку кращих за підсумками трьох кварталів 2025 року очолив УКР КРЕДИТ ФІНАНС, який працює під брендом CreditKasa із доходом у 2,4 млрд грн. До порівняння, за весь минулий рік дохід компанії склав 4,2 млрд грн. На другому місці Credit plus (АВЕНТУС УКРАЇНА) із доходом в 1,67 млрд грн. Замикаю трійцю лідерів позик до зарплати ШвидкоГроші (СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР) із 1,63 млрд грн доходу за три квартали поточного року.
https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2025-9
Українські банки в 2026 році платитимуть податок на прибуток за підвищеною вдвічі ставкою – 50%.
Відповідний закон (№14097) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році Верховна Рада прийняла у середу 272 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За словами першого заступника профільного фінансового парламентського комітету Ярослава Железняка, податок за такою ставкою банки сплачуватимуть щокварталу наступного року і першого кварталу 2027-го, тож це має принести бюджету додатково 15-23 млрд грн у 2026 році та близько 5 млрд грн – у 2027-му.
Це вже третє з початку повномасштабного вторгнення Росії підвищення податку для банків до 50%, але перші два рази – 2023-го та 2024 року – Рада приймала це рішення заднім числом – восени.
Рада з фінансової стабільності (РФС) на засіданні 30 жовтня відзначила системні ризики, які може створити запровадження 50%-вої ставки податку на прибуток банків з 2026 року.
“Підвищення ставки оподаткування банків до 50% створює ризики обмеження кредитування економіки та послаблення фінансової стійкості у воєнний час”, – наголосили в РФС.
Члени ради також зауважили, що очікуваний фіскальний ефект від підвищення ставки до 50% може виявитися значно нижчим за публічно комуніковані розрахунки.
Поміж інших ризиків РФС назвала можливе ускладнення приватизації банків з державною часткою, невиконання окремими установами програм капіталізації у визначені строки, складнощі зі своєчасним виконанням вимог до достатності капіталу відповідно до норм ЄС, ризик порушення зобов’язань, передбачених Меморандумом з МВФ, а також зниження стимулів до детінізації економіки.
Нацбанк зауважував також, що банки і фінансові компанії і без цього мають підвищений порівняно з іншою економікою рівень оподаткування прибутку – 25% проти 18%.
Банки України за 10 місяців 2025 року, за даними НБУ, отримали 131,7 млрд грн чистого прибутку, що на 4,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, та сплатили на 2,1% більше податку на прибуток – 34,7 млрд грн.
