Державний Ощадбанк повідомив про захоплення технічних приміщень паркінгу торгово-офісного комплексу (ТОК) Gulliver у Києві і назвав те, що відбувається, рейдерською атакою.
За заявою банку, 17 грудня в паркінг ТОК Gulliver увірвалася група чоловіків, яка захопила технічні приміщення і забарикадувалася. «Групу бійців супроводжували люди, які представлялися адвокатами і керівниками ТОВ «Автопарк Центр» – юридичної особи, пов’язаної з підсанкційним громадянином Поліщуком В.С.», йдеться в повідомленні.
Ощадбанк зазначає, що до переходу права власності на комплекс до консорціуму Ощадбанку та Укрексімбанку 26 липня 2025 року боржник уклав довгостроковий договір оренди паркінгу з ТОВ «Автопарк Центр». За версією банку, таким чином боржник намагався зберегти контроль над частиною будівлі, проте дія договору оренди припинилася в силу законодавства про іпотеку, і «ніяких прав на приміщення ця юридична особа не має».
На обґрунтування своїх дій учасники захоплення посилалися на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16 грудня 2025 року (суддя Спічак О.М.), повідомив банк. При цьому Ощадбанк підкреслює, що захоплення «не було і не могло бути» виконанням судового рішення: виконавче провадження не відкривалося, а державний виконавець не пред’являв виконавчих документів керівництву держбанків.
Консорціум державних банків також заявив, що не вважає обґрунтованим згадане визначення суду, яким, за оцінкою банків, обмежені права власників «на користь особи, що підпадає під санкції», і має намір оскаржити це рішення. «Всі причетні особи та організатори цієї акції понесуть персональну відповідальність за незаконні дії та завдані збитки», — наголошується в заяві.
Банки додали, що паркінг готували до відновлення повноцінної роботи на тлі поступового запуску ТОК Gulliver після тимчасового закриття через загрозу виникнення надзвичайної ситуації, а кошти від його роботи планувалося спрямовувати на фінансування економіки та ОПК.
Ощадбанк і Укрексімбанк – державні банки України зі 100%-вою часткою держави. ТОК Gulliver розташований в центрі Києва (пл. Спортивна, 1-А).
За даними публічних повідомлень, 26 липня 2025 року було зареєстровано право власності на ТОК Gulliver за консорціумом держбанків (Ощадбанк – 80%, Укрексімбанк – 20%) як на предмет іпотеки за кредитними зобов’язаннями боржника.
ПрАТ «Холдингова компанія “Київміськбуд” очолив Дмитро Нікіфоров.
Згідно з даними реєстрів, на посаді в. о. голови правління »Київміськбуду” він замінив Світлану Самсонову.
За даними джерел ринку, найближчим часом планується зміна всього правління холдингової компанії, 80% якої належать Київміськраді.
Дмитро Нікіфоров – підприємець, колишній власник ТМ «Voda UA», директор «Юнітрейд маркет» та ін.
Як повідомлялося, в листопаді 2025 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України зареєструвала випуск акцій ПрАТ «Холдингова компанія »Київміськбуд” на 2,56 млрд грн без здійснення публічної пропозиції. Процедуру докапіталізації планується завершити до кінця грудня 2025 року.
У жовтні 2024 року Київміськрада підтримала рішення про збільшення статутного капіталу ПрАТ «ХК »Київміськбуд” для стабілізації його фінансового становища шляхом додаткової емісії та придбання акцій на суму до 2,56 млрд грн. Розміщення акцій тривало з 1 жовтня по 28 листопада 2025 року.
«Київміськбуд» також планує ініціювати процедуру превентивної реструктуризації та розробити відповідний план заходів і умов погашення боргів.
ХК «Київміськбуд» створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До її складу входять 40 АТ, в яких компанія володіє акціями, а також шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
На балансі «Київміськбуду» знаходяться 24 будівельні майданчики, на яких зведено понад 120 житлових будинків різного ступеня готовності. Загальна площа незавершеного будівництва перевищує 548 тис. кв. м.
Основним акціонером ПрАТ «ХК »Київміськбуд”, згідно з даними НКЦПФР, є Київміськрада (80%).
Рух вантажного транспорту припинено на автомобільній трасі М-15 Одеса-Рені, повідомив глава Одеської військової адміністрації Олег Кіпер у п’ятницю.
“З огляду на оперативну ситуацію в регіоні та з метою ліквідації наслідків ворожих обстрілів Одеської області рішенням Ради оборони Одеської області від 19 грудня 2025 року припинено рух вантажного транспорту по автомобільній дорозі М-15 Одеса-Рені. Просимо власників транспортних компаній і водіїв врахувати вищезазначену інформацію при плануванні маршрутів вантажних перевезень”, – йдеться в повідомленні в Телеграмі.
Раніше повідомлялося, що в четвер в Одеській області було тимчасово перекрито рух на трасі М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), по території с. Маяки. За даними місцевого видання «Думська», траса була перекрита через удари російських безпілотників. Також повідомлялося, що в районі моста поблизу с. Маяки БпЛА влучив в автомобіль, загинула жінка, постраждали троє дітей.
Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху до окремих пунктів пропуску через державний кордон з Молдовою через ворожу авіаційну атаку. Молдовська сторона повідомила про тимчасове закриття ПП «Маяки-Удобное-Паланка» і «Староказачье-Тудора».
Збори акціонерів ПрАТ «МетЛайф» (Київ) 17 грудня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 313,714 млн грн (на одну акцію – 38,1 грн), повідомив страховик у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з оприлюдненими даними, виплату буде здійснено в доларах США з урахуванням обмежень, встановлених Національним банком України (НБУ) щодо переказу резидентами іноземної валюти за кордон на користь іноземного інвестора/нерезидента на виплату дивідендів, починаючи з 6 січня 2026 року до 17 червня 2026 року.
Як повідомлялося, акціонери «МетЛайф» 28 травня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 270,486 млн грн (на одну акцію – 32,85 грн). Виплата здійснюється з 1 липня 2025 року до 1 січня 2026 року.
ПрАТ «МетЛайф» входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Є лідером українського ринку страхування життя. Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків і критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-листопаді 2025 року зменшився на 7,5% відносно того ж періоду минулого року – до 693,18 млрд юанів ($98,5 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 171,72 млрд юанів, сектор послуг – 506,29 млрд юанів.
При цьому ПІІ Швейцарії зросли на 67%, ОАЕ – на 47,6%, Великої Британії – на 19,3%. Обсяг FDI в листопаді збільшився на 26,1% у річному вираженні. Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2024 року впав на 27,1% і становив 826,25 млрд юанів. Це максимальний спад за всю історію підрахунків (з 2008 року).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” попри режим виживання та дворічну збитковість через війну наростить інвестиції у 2026 році до $500 млн, повідомив керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовіз на заході видання NV “Україна та світ попереду 2026”.
Раніше він повідомляв, що група “Метінвест” від час війни скоротила інвестиції в компанію до приблизно $300 млн на рік з $1-1,1 млрд.
За його словами, до війни в компанії працювало 120 тис. людей, наразі їх кількість скоротилася до 50 тис. Через лави Збройних Сил України пройшло понад 12 тис. – майже кожен четвертий служив в ЗСУ, понад півтори тисячі загинуло.
“До війни були найбільшим експортером і на сьогодні ми залишаємось найбільшим експортером. Але зараз у нас режим виживання. Ми зараз не дивимося на якісь нові стратегічні інвестиції. До війни “Метінвест” був найбільшим приватним інвестором в Україні. Ми в середньому інвестували близько $1 млрд прямих інвестицій “в залізо”, в заводи”, – констатував Водовіз.
Він додав, що на сьогодні плани щодо інвестицій – близько $500 млн на 2026 рік.
“Це досить амбітні плани, зважаючи на те, що компанія вже другий рік збиткова. Ми не отримуємо позитивного кешу вже другий рік, тут нам допомагають акціонери”, – сказав топменеджер, уточнивши, що компанія допомагає ЗСУ і сім’ям працівників, тим, хто служить.
Водовіз також зазначив, що компанія не може зараз інвестувати масштабно, як це було до війни, зокрема і через воєнні ризики, через що банки побоюються кредитувати.
“Ми не маємо зараз вільного доступу до коштів. Є українські банки, в яких можна брати ці кошти, але для великого бізнесу програма “5-7-9” не зовсім підходить, тому що в нас немає інвестицій на 100 млн грн. У нас інвестиції починаються від $20-30 млн. А банки не дають гроші, тому що кажуть: “У вас війна, у вас активи близько зони зіткнення. У нас немає ніякої страховки, щоб це покривати. Чекайте закінчення війни і, можливо, щось буде”, – пояснив керівник офісу.
Він також повідомив, що “Метінвест” проводив переговори з інвестиційною компанії BlackRock про залучення коштів.
“У нас були переговори з BlackRock цілий рік. Ми з ними розмовляли, вони зробили велику роботу, вони понаходили інвесторів в Штатах. Ми розробляли і проєкти, і програми їм показували. А наприкінці ці інвестори кажуть: “Все класно, хлопці, тримайтеся! Але після війни”, – розповів представник групи.
Топменеджер констатував, що наразі є багато програм відновлення країни, але великих грошей вони не виділяють: “Ці кошти в якомусь замороженому стані, і ми не маємо до них доступу, тому ми і не бачимо зараз якихось сильних мотивів для того, щоб інвестувати”.
“Допустимо, що ми знайшли гроші, хочемо інвестувати, хочемо побудувати ще одну домену піч. Але у нас немає людей. Я не буду тут говорити про закон “18-22 років”, коли в нас по 200 людей в день виїжджало – сам цвіт. І де цих людей шукати? А нам, щоб, наприклад, якусь нову домену піч побудувати, від 3 тисяч людей потрібно. Але їх неможливо знайти”, – зазначив Водовіз.
Він також нагадав, що зараз Європа вводить СВАМ, і це дуже сильно вдарить по економіці, особливо по експортерах, оскільки вони повинні будуть платити від 50 до 100 євро за кожну тонну сталі, якщо продавати у ЄС.
“Ми дивимося на нові продукти. Ми хочемо інвестувати в ці нові продукти, наприклад HBI, так зване гаряче-брикетоване залізо, які мають дуже маленькі викиди СО2. І ми зараз шукаємо партнерів для цих про’єктів на наших ГЗК. На цю продукцію є попит на європейських металургійних заводах, якщо там щось залишиться, бо вони теж банкрутують один за одним”, – повідомив Водовіз.
Також у компанії аналізують проєкти з виробництвом електрики, щоб вкладати в них кошти через постійні блекаути.
“Через постійні прильоти у нас вибивають електрику. І через останній приліт, коли ми стояли день-два, ми втратили мільйонів доларів. Я вже не кажу про втрати від самого удару”, – констатував топменеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, переважно, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
