Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Забій великої рогатої худоби в Україні зменшився на 8% за 10 місяців

В Україні в січні-жовтні 2025 року обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) на м`ясо яловичини в господарствах усіх категорій становили 286,2 тис. тонн, що на 8% менше відносно аналогічного періоду 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).

Галузева асоціація уточнила, що у сільгосппідприємствах обсяги забою ВРХ скоротилися до 106,9 тис. тонн (-3%), а в господарствах населення – до 179,3 тис. тонн (-11%) порівняно з січнем-жовтнем 2024 року.

Найбільше (57%) було реалізовано на забій ВРХ на сільгосппідприємствах у Київській (15,41 тис. тонн), Полтавській (13,33 тис. тонн), Черкаській (11,72 тис. тонн), Вінницькій (9,73 тис. тонн) і Чернігівській (9,36 тис. тонн) областях, констатували в АВМ.

, ,

У лісництвах України стартував продаж різдвяних ялинок за 210-250 гривень

Лісництва ДП “Ліси України” розпочали продаж різдвяних ялинок, близько 10 тис. дерев вже реалізовано, повідомила пресслужба держпідприємства.

У “Лісах України” зазначили, що планують реалізувати близько 140 тис. хвойних дерев, саме стільки було продано торік. У лісницьких господарствах наразі вирощують 7,8 млн різдвяних дерев на 2,7 тис. га “ялинкових”. За потреби, заготівля може проводитися також під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів. У разі більш високого попиту держпідприємство пообіцяло заготувати додаткову кількість.

“Ціни на новорічні хвойні дерева соціальні та порівняно з минулим роком майже не змінилися – від 210 до 250 грн. Ялина/ялиця – від 240-280 грн”, – зазначили в “Лісах України”.

Окрім того, лісництва деяких філій ДП “Ліси України” пропонують новорічні ялинки в контейнерах. Ціни стартують від 500 грн в залежності від розмірів.

Різдвяні дерева, що реалізуються ДП “Ліси України”, в обов’язковому порядку маркуються бирками зі штрих-кодом або самоклеючими етикетками, що є підтвердженням їхньої легальності та безпечності.

Купити ялинки можна напряму у ДП “Ліси України” без переплат. Філії держпідприємства традиційно організують роздрібну торгівлю на торгових майданчиках лісових господарств, ярмарках і ринках населених пунктів.

У Бухаресті збирають форум про безпеку та інвестиції в Україну

11–12 грудня в Бухаресті відбудеться форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції», який організовує Центр нової стратегії під патронатом Міністерства закордонних справ Румунії та Міністерства закордонних справ України. Цей захід, який проводиться вже вдруге, об’єднує чиновників, представників міжнародних організацій, приватного сектору, міжнародних фінансових інституцій та експертів з різних галузей, таких як оборона, фінанси та банківська справа, енергетика, інфраструктура, цифровізація, кібербезпека та сільське господарство. У конференції візьмуть участь численні представники українських регіональних органів влади, які безпосередньо залучені до планування та реалізації проектів відновлення.

Учасники отримають глибше розуміння ролі Румунії у процесі відновлення України, особливо південних регіонів країни, розташованих поблизу Румунії, а також у питаннях, пов’язаних із зв’язком, енергетикою та проектами транскордонного співробітництва, які мають позитивний економічний вплив на громади як у Румунії, так і в Україні. Протягом двох днів у рамках заходу відбудеться понад 30 панельних дискусій та паралельних сесій за участю гостей з Європи, Північної Америки та Азії. Під час дискусій будуть розглянуті основні елементи реконструкції України: безпека та оборона, інфраструктура, зв’язок, фінансування та інвестиції, зелений перехід, енергетична безпека, цифровізація, людський капітал, сільське господарство та транскордонне співробітництво.

Під час панельних дискусій будуть розглянуті такі важливі теми, як:

● Регіональна архітектура безпеки та можливі дипломатичні події;

● Уроки, винесені з війни в Україні, та як їх можуть застосувати союзники України;

● Співпраця з метою розвитку проектів в оборонній промисловості;

● Проекти з підключення між Румунією, Україною та Республікою Молдова;

● Фінансові інструменти, гарантії, інвестиції та роль приватного сектору;

● Стратегічна роль Дунаю в відбудові України;

● Чорноморські порти;

● Енергетична стійкість, рідкісні мінерали та майбутнє зеленого переходу;

● Хмарна інфраструктура, передова цифровізація та кібербезпека;

● Реінтеграція переміщених осіб, ветеранів та відновлення громад;

● Інтеграція України в ЄС та необхідні реформи;

● Роль місцевих громад та меншин у транскордонній співпраці.

Конференція забезпечує унікальну платформу для налагодження зв’язків між особами, що приймають рішення, та бізнес-спільнотою, фінансовими установами, місцевими органами влади та експертами з різних галузей, сприяючи створенню конкретних партнерств та стійких рішень для відбудови України. Під час конференції буде забезпечено синхронний переклад румунською, українською та англійською мовами, а також онлайн-трансляція.

Медіа-партнер форуму: інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна»

Веб-сайт заходу: https://reconstruct-ukraine.ro/

, , ,

Україна пояснила ЄС мету експортного мита на сою та тимчасової заборони на експорт деревини

Десяте щорічне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) на якому розглянули питання щодо запровадженого Україною експортного мита на сою та ріпак, а також тимчасових обмежень на експорт необробленої деревини, відбулося в Брюсселі, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.

Україна поінформувала партнерів, що у 2025 році було введено 10% експортне мито на сою та ріпак для підтримки розвитку агропереробки всередині країни. При цьому аграрні виробники, які експортують продукцію власного виробництва, повністю звільняються від сплати мита. Відтак запроваджений механізм не створює для них додаткових фінансових витрат.

“Саме за рахунок надходження експортного мита на сою та ріпак держава наповнюватиме спеціальний фонд бюджету, з якого фінансуються програми підтримки сільгоспвиробників. Насамперед, програми для прифронтових територій, а також гранти на переробку, теплиці, сади, компенсації за агротехніку, страхування воєнних ризиків та інші ключові інструменти. Це дозволяє нам зберегти підтримку аграріїв навіть в умовах війни”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.

Учасники зустрічі також обговорили рішення щодо регулювання експорту деревини, включно з тимчасовою забороною на експорт необробленої деревини (крім сосни) та встановленням нульових квот до кінця 2025 року.

Українська сторона наголосила, що такі заходи спрямовані на забезпечення потреб для оборони та критичної інфраструктури, а також зменшення ризиків для екології в умовах війни. Водночас ці заходи запобігають дефіциту сировини на внутрішньому ринку.

Окремо було зазначено, що у Верховній Раді України перебувають на розгляді законопроєкти щодо формування оновленої моделі ринку деревини з урахуванням безпекових викликів.

Українська сторона підкреслила важливість продовження відкритого діалогу з ЄС щодо всіх тимчасових заходів, які держава застосовує в період воєнного стану. При цьому збереження доступу української продукції до європейського ринку залишається одним із ключових факторів економічної стабільності та підтримки національного виробництва.

Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) утворено відповідно до статті 465 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для розгляду питань, пов’язаних з Розділом IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію. КАТС діє відповідно до регламенту, затвердженого Рішенням № 1/2014 Ради асоціації між Україною та ЄС від 15.12.2014 “Про прийняття регламентів Ради асоціації, Комітету асоціації і його підкомітетів”.

Засідання торговельного Комітету збираються щорічно, до його складу входять представники від України та Європейської комісії.

Як повідомлялося, з 4 вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на сою та ріпак для трейдерів. Сільгосптоваровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, або сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, звільняються від цього мита за умови документального підтвердження походження товару. До 2030 року мито буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне 5%.

Кабінет міністрів тимчасово заборонив експорт необробленої деревини (крім сосни) до 31 грудня 2025 року, встановивши нульову квоту на її експорт. Це робиться для забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримки українських деревообробних підприємств і стабілізації галузі.

, , , ,

Економіка Сербії в III кварталі 2025 року зросла на 2 %

Як повідомляє Сербський Економіст, Реальний ВВП Сербії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 2% у річному вираженні, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія (РЗС).

За сезонно очищеними даними, порівняно з другим кварталом поточного року ВВП зріс на 0,6 %.

Найбільший приріст доданої вартості зафіксовано в промисловості та секторі водопостачання – 2,9 %, а також у сфері інформації та зв’язку – 6 %.

Зниження зафіксовано в будівництві, де випуск скоротився на 11,7 %, і в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві – на 0,2 %.

https://t.me/relocationrs/1870

 

, ,

Поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося на 10% за рік, корів стало на 137 тисяч менше

У присадибному і промисловому секторі України станом на 1 листопада 2025 року утримується 2,2 млн голів великої рогатої худоби (ВРХ), у тому числі 1,11 млн корів, що на 3% і 1% менше проти жовтня поточного року і 10% та 10% менше аналогічного періоду минулого року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держкомстату.

Галузева асоціація уточнила, що близько 47% тварин утримується на промислових підприємствах, а 53% – в господарствах населення.

У промисловому секторі, за інформацією АВМ, утримується 947,1 тис. голів ВРХ, що на 2 тис. голів більше (+0,2%) відносно 1 жовтня 2025 року. Поголів’я корів становить 384,1 тис. корів і виросло на 500 голів (+0,1%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах збільшилося на 28,6 тис. голів (+3%), а кількість корів збільшилася на 8,8 тис. голів (+2%).

Водночас у присадибному секторі знаходиться 1,74 млн голів ВРХ, що на 64 тис. голів менше (-6%) порівняно до 1 жовтня 2025 року. Кількість корів у господарствах населення станом на 1 листопада 2025 року становила 721,2 тис. голів, що на 17 тис. голів менше (-2%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 253 тис. голів (-19%), а кількість корів зменшилася на 137 тис. голів (-16%).

Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважив, що поголів’я корів скорочується переважно в присадибному секторі. Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію.

Експерт нагадав, що більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я. Багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.

Втім, МТФ у відносно безпечних регіонах України модернізують діючі та будуть нові потужності. Також вони нарощують висопродуктивне поголів’я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на листопад не менше 40 господарств проводять модернізацію та употужнення ферм.

Втім, в жовтні темпи приросту поголів’я корів у промисловому секторі також сповільнилися, що може бути пов’язано з триваючим “ведмежим трендом” на молочному ринку та зниженням цін на біржові товари та молоко-сировину. За останній місяць поголів’я корів не змінилося і не росло на МТФ в 14 областях, не тільки в прифронтових регіонах, але й у таких відносно безпечних областях центральної і західної України, як Івано-Франківська, Чернівецька, Житомирська, Черкаська та Кіровоградська області, резюмували в АВМ.