Як повідомляє Сербський Економіст, ціни на нерухомість в Сербії є ринковими і не «роздутими», заявив член правління Групації посередників в обороті нерухомості ПКС (Privredna komora Srbije – Торгово-промислова палата Сербії) Ервін Пашанович.
За його словами, ринок нерухомості в країні залишається «вільним» і без втручання, а рівень цін підтверджується попитом. Він зазначив, що середня ціна квадратного метра житла в Белграді становить близько 2400 євро, при цьому увага часто концентрується на найдорожчих проектах, хоча на ринку присутні різні цінові рівні.
Пашанович також вказав, що основну частку покупок формують громадяни, які вирішують житлове питання, а не інвестори, оскільки прибутковість оренди, за його оцінкою, передбачає тривалий термін окупності: квартира вартістю 100-150 тис. євро може здаватися приблизно за 600 євро на місяць, що відповідає 24-30 рокам повернення інвестицій.
Він додав, що частка покупців, які придбавають житло із залученням кредиту, досягла 36% і є рекордною, а частка іноземців серед покупців нерухомості в Сербії становить близько 2%.
Пашанович також прокоментував застосування закону про спрощений облік і реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості, зазначивши, що можливий вихід на ринок частини раніше неврахованих об’єктів, на його думку, не призведе до помітного зниження цін, оскільки значна їх частина не розташована в центральних зонах.
За даними Республіканського геодезичного управління Сербії (RGZ), у третьому кварталі 2025 року середня ціна квартир на вторинному ринку в Белграді становила 2691 євро за кв. м, а в новобудовах – 2598 євро за кв. м.
RGZ повідомляло, що загальний обсяг ринку нерухомості Сербії в третьому кварталі 2025 року оцінювався в 1,8 млрд євро при 30 511 договорах купівлі-продажу, а на угоди з квартирами припало близько 60% загальної вартості ринку (1,1 млрд євро).
https://t.me/relocationrs/2087
Пасажиропотік через український кордон у перший тиждень після Нового року, з 3 по 9 січня, зріс приблизно на 27% – до 598 тис., свідчать дані Держприкордонслужби. Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 258 тис. (для порівняння не враховані дані за 7 січня у зв’язку з відсутністю статистики Держприкордонслужби за 30 грудня) з 223 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 271 тис. з 184 тис.
Кількість транспортних засобів, що пройшли через пункти пропуску, цього тижня також зросла до 95 тис. з 77 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами – до 342 з 268.
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи на кордоні з Польщею найбільше легкових автомобілів і автобусів очікували проїзду на виїзд з України на ПП «Краковіц» – 45 і 8. Черга на ПП «Устилуг» становила 25 автомобілів, на ПП “Угринів” – 15 автомобілів, а на ПП «Шегині» – 12 автобусів.
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП «Ужгород» очікували 25 легкових машин і 7 автобусів, в ПП «Малий Березний» – 5 машин.
На кордоні з Угорщиною невелика черга з 5 автомобілів була тільки на ПП «Тиса», тоді як незвично значні черги були зафіксовані в ПП «Порубне» і “Дяково” на кордоні з Румунією – відповідно 50 і 35 автомобілів, а також в ПП «Мамалига» на кордоні з Молдовою – 35 машин.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня дорівнюють торішнім. Тоді за аналогічні 7 днів з України виїхало 302 тис. осіб, а в’їхало 292 тис., тоді як цього тижня – відповідно 295 тис. і 303 тис., хоча потік машин минулого року був вищим – 117 тис. проти 109 тис., що, ймовірно, пов’язано з погодними умовами.
Минулого року в цей тиждень було зафіксовано зростання пасажиропотоку на 16,9%, але наступного тижня було зафіксовано його зниження на 13,3%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 195 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
В 2025 році українські лікарні отримали 16 магнітно-резонансних томографів (МРТ) та шість лінійних прискорювачів, повідомило Міністерство охорони здоров’я.
МОЗ також інформує, що за підтримки донорів платформи UNITED24 придбано 30 броньованих автомобілів для евакуації поранених, сім автомобілів швидкої медичної допомоги, 11 цифрових рентгенівських діагностичних систем та 50 інкубаторів для новонароджених.
Крім цього, у минулому році лікарні отримали високоспеціалізоване обладнання для надання реанімаційної допомоги, слухопротезування, діалізу та підтримки життєвоважливих функцій пацієнтів, зокрема, системи для вентиляції легень, підтримки кровообігу, очищення крові й води, а також інше критично важливе обладнання.
Вперше було закуплено обладнання для створення центрів ядерної медицини у Києві та Львові. Також у 2025 році було придбано 20 апаратів МРТ потужністю 1,5 Тесла, 26 цифрових рентген-систем у межах Ukraine Facility, а також дев’ять позицій важливого обладнання для Інституту серця МОЗ України.
Український Червоний Хрест (УЧХ) розгорнув мобільні теплопункти для підтримки мешканців Києва.
“Волонтери загону швидкого реагування Українського Червоного Хреста спільно з рятувальниками ДСНС України продовжують підтримувати мешканців Києва в умовах пошкодження значної частини енергетичної інфраструктури, що призвело до відсутності електро- та теплопостачання в значній кількості будинків… Спільними зусиллями встановлено мобільні теплопункти, де кияни можуть зігрітися, зарядити мобільні пристрої та отримати необхідну підтримку до відновлення стабільної роботи енергосистеми”, – повідомив УЧК у неділю у Facebook.
За необхідності в теплопунктах люди можуть звернутися і за першою психологічною допомогою.
Як повідомляє Сербський Економіст, організовані злочинні угруповання із Західних Балкан мають зв’язки у Венесуелі та фігурують у розслідуваннях, пов’язаних із контрабандою кокаїну, повідомляє Радіо Вільна Європа (RSE).
За даними RSE, мережі з Балкан в оцінках міжнародних структур, включаючи Europol та Interpol, відносяться до ключових учасників поставок кокаїну з країн Латинської Америки до Європи, а венесуельський напрямок розглядається як одна з ланок такої логістики.
Експерт Global Initiative against Transnational Organized Crime (GI-TOC) Саша Джорджевич заявив RSE, що Венесуела важлива для кокаїнових потоків як «стратегічний вихід» до Атлантики, хоча для балканських груп вона не є єдиною і головною точкою опори в регіоні.
RSE вказує, що інтерес до ролі Венесуели в наркоторгівлі посилився після затримання на початку січня венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, якому в США пред’явлені звинувачення, а 5 січня він не визнав провину в суді Нью-Йорка.
Як один із прикладів RSE наводить справу про затримання біля берегів Аруби судна Aressa в лютому 2020 року – тоді, за даними видання, було вилучено близько п’яти тонн кокаїну і затримано 11 громадян Чорногорії зі складу екіпажу; у березні 2021 року суд Аруби засудив їх до термінів від дев’яти до 15 років позбавлення волі. Крім того, як пише RSE, Europol пов’язував з цією історією громадянина Сербії Мірослава Старчевича, затриманого в травні 2023 року разом з іншими підозрюваними, а розгляд у Сербії, за інформацією видання, знаходиться на стадії судового розгляду.
RSE також зазначає, що в Europol повідомили про відсутність прямої співпраці з Венесуелою, тому дані про можливу причетність балканських груп отримують опосередковано – через правоохоронні органи країн регіону, при цьому МВС Сербії та Чорногорії, за словами RSE, не відповіли на запити до публікації матеріалу.
На ринку пам’яті посилюються очікування подорожчання накопичувачів: TrendForce прогнозує зростання контрактних цін на NAND Flash у I кварталі 2026 року на 33-38% до попереднього кварталу на тлі дефіциту і переорієнтації потужностей під попит серверного сегмента.
Окремо по корпоративному сегменту Nomura Securities (за повідомленням профільних ЗМІ) допускає, що SanDisk може підняти ціни на високоємну 3D NAND для enterprise-SSD більш ніж на 100% кв/кв в березневому періоді 2026 року, тобто фактично мова йде про подвоєння. При цьому пряме перенесення такої динаміки на роздрібні SSD для ПК не гарантоване – сегменти пов’язані виробничими ланцюжками, але відрізняються контрактною структурою і запасами у рітейлу.
Заяви про те, що до березня 2026 року жорсткі диски стануть «практично недоступними», в підтверджених відкритих джерелах не проглядаються. Однак ринок HDD теж стає більш напруженим: повідомлялося про зростання контрактних цін на HDD приблизно на 4% кв/кв у IV кварталі 2025 року і очікуваннях подальшого тиску через попит дата-центрів.
У Європі преміальний NVMe SSD Samsung 990 Pro 1TB в січні 2026 року фігурує в цінових агрегаторах від приблизно 153,99 євро, а масовий WD Blue SN5000 1TB – від 119,99 євро. Якщо сценарій «x2» частково дійде до споживчого сегмента, то такі рівні можуть зміститися до порядку 240-320 євро за 1 ТБ в залежності від моделі і каналів поставок.
У США Samsung 990 PRO 1TB у великих продавців фіксувався близько 139,99 дол., а 8TB HDD Seagate IronWolf на Newegg – від 199,99 дол. (у ряду продавців вище). При подвоєнні собівартості пам’яті і стійкому дефіциті верхні цінові рівні можуть стати «новою нормою», але швидкість перенесення в роздріб буде залежати від складських запасів і промо-активності.
У Китаї за публічними вітринами та промо-матеріалами: WD Blue SN580 1 ТБ зустрічався з цінником близько 405 юанів, а Seagate IronWolf Pro 8 ТБ – близько 1975 юанів наприкінці грудня 2025 року. При посиленні дефіциту сценарій зростання на десятки відсотків виглядає реалістичніше як «базовий», тоді як «x2» – це скоріше ризик для окремих корпоративних позицій і періодів пікового попиту.
