Гірничо-металургійна група «Метінвест» придбала у корпорації ArcelorMittal трубний завод у Румунії Tubular Products Iasi S.A. (AMTP Iasi), який контролюється ArcelorMittal S.A. (Люксембург). Згідно з інформацією компанії в середу, група продовжує синергію металургії України та ЄС.
При цьому уточнюється, що 16 грудня «Метінвест» закрив угоду щодо придбання підприємства ArcelorMittal Tubular Products Iași, розташованого в румунському місті Ясси.
Завод виробляє зварні конструкційні труби для будівництва, машинобудування, інфраструктури та аграрного сектора. Його максимальна потужність – 240 тис. тонн продукції на рік.
“Метінвест ще до великої війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Тому новий завод для нас – це унікальна можливість завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі. Це частина нашого внеску в післявоєнне відновлення. Я впевнений, що продукція заводу буде затребувана не тільки в ЄС, а й буде затребувана при відновленні пошкодженої бойовими діями інфраструктури та промисловості України«, – прокоментував завершення угоди генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Підприємство стало першим виробничим майданчиком »Метінвесту” в Румунії. Переговори про придбання заводу тривали кілька місяців. 24 листопада 2025 року група отримала схвалення Європейської комісії на придбання активу на підставі Регламенту Європейського Союзу про злиття, а наступного дня – національного відомства Румунії з питань конкуренції за результатами процедури скринінгу іноземної інвестиції.
«Підприємства »Метінвесту” в Україні історично виробляють великі обсяги гарячекатаного рулону, призначеного як для внутрішнього ринку, так і для експорту. Розташування активу в Румунії – всього в 600 км від Запоріжжя – дозволяє нам щорічно поставляти до 180 тис. тонн гарячекатаного рулону виробництва «Запоріжсталі». Це забезпечить румунському заводу регулярні замовлення і стабільну роботу«, – зазначив операційний директор »Метінвесту” Олександр Мироненко.
Також повідомляється, що в 2026 році планується інтеграція активу в виробничі та організаційні ланцюги «Метінвесту». Завод має п’ять трубних станів, дві лінії поздовжнього різання і дві лінії нанесення покриття. «Метінвест» дотримуватиметься всіх умов трудових договорів із співробітниками підприємства в Яссах.
При цьому нагадується, що крім України та Румунії у групи є активи в Італії, Болгарії, Великій Британії та США.
AMTP Iasi зареєстровано в Румунії, здійснює активну діяльність у сфері виробництва та постачання малих зварних труб з вуглецевої сталі.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також в країнах Європейського Союзу, Великобританії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метінвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метінвест».
Національний банк України (НБУ) минулого тижня зменшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $198,3 млн, або на 18,1% – до $895,3 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зменшилося до $96,0 млн зі $100,2 млн за такий же період тижнем раніше та сумарно склало $384,1 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо збільшилося до $43,6 млн з $30,9 млн на позаминулому тижні, та всі дні продаж безготівкової валюти перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 42,0567 грн/$1, за три дні послабився до 42,2812 грн/$1, але завершив тиждень на рівні 42,2721 грн/$1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався за траєкторією офіційного, та загалом за тиждень долар подорожчав приблизно на 17 коп.: купівля – до 42,12 грн/$1, а продаж – до 42,49 грн/$1.
В той же час через подорожчання євро до долара на світовому ринку після рішення ФРС знизити базову процентну ставку на 25 базисних пунктів (б.п.) гривня подешевшала до євро за минулий тиждень суттєвіше. Так офіційний курс знизився до 49,4678 грн/$1 з 48,9961 грн/$1 тижнем раніше.
“Дефіцит валюти минулого тижня залишався на високому рівні без особливих змін порівняно з першим тижнем грудня. Попри це, НБУ дещо знизив інтервенції, що натякає на тимчасове зменшення дисбалансів на міжбанківському ринку”, – прокоментували ситуацію на ринку в інвестгрупі ICU.
На думку її експертів, Національний банк стурбований непевними перспективами міжнародної підтримки наступного року, оскільки наразі ще нема фінального рішення ЄС щодо репараційної позики, тож подальша політика НБУ буде залежати саме від рішення ЄС щодо репараційного кредиту.
“На нашу думку, воно буде позитивним. Тому ми очікуємо, що НБУ продовжить дотримуватися консервативної валютної політики, дозволяючи лише помірне ослаблення курсу гривні як до кінця цього року, так і впродовж 2026 року”, – вважають в ICU.
Аналітики КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну (ТОВ “Ліберті-Фінанс”), зазначили, що у грудні гривню підтримало кілька важливих чинників, один із найголовніших – це збільшення міжнародних резервів до нового історичного масимкму у $54,75 млрд.
“Поки що ситуація така, що гривня не має переживати різких ривків, проте надалі (вже в 2026 році) на курс гривні буде тиснути низка чинників, серед яких, зокрема, можливі складнощі з надходженням зовнішньої допомоги (та зменшення розміру такої допомоги)”, – вважають у компанії.
За їх короткостроковим прогнозом на один-два тижні курс гривні залишатиметься у базовому діапазоні 42,15–42,50 грн/$1 із можливими різноспрямованими коливаннями, тоді як середньостроково, на два-три місяці, в КИТ Group очікують на курс 42,25–42,95 грн/$1.
“В Україні гривня перебуватиме під впливом кількох ключових чинників: продовження бойових дій, складна ситуація в енергетичному секторі, зниження економічної активності, стабільність надходжень фінансової допомоги від кредиторів і партнерів”, – зазначили у компанії та додали, що більш довгостроково реалістичним виглядає орієнтир 43,4–44,90 грн/$1 до середини 2026 року.
Щодо курсу євро, то, на думку експертів компанії, в разі ще одного зниження ставки ФРС у січні на 25 б. п. євровалюта активніше укріплюватиметься, а на українському ринку її коливання можуть сягнути рівня 50,20–53,20 грн/EUR1.
Джерело: https://bank.gov.ua/ua/markets
https://interfax.com.ua/news/projects/1128490.html
Державна іпотечна установа (ДІУ) 16 грудня оголосила про намір укласти з СК «Гардіан» (Київ) договір на страхування квартир, які передають у фінансовий лізинг на всій території України, від вогню та небезпечної дії природних явищ, від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (включно з крадіжкою, розбоєм, грабежем, навмисним пошкодженням/знищенням майна) і відповідальності перед третіми особами (відповідальності, яка виникає внаслідок володіння майном).
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 972,978 тис. грн., проти очікуваної вартості закупівлі послуг 974,4 тис. грн.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «Ультра Альянс», до цього – СК «Універсальна».
Керівництво київського футбольного клубу «Динамо» прийняло рішення про призначення Ігоря Костюка головним тренером команди, повідомила прес-служба ФК “Динамо”.
“Ігор Володимирович – талановитий тренер, який вже багато років працює в нашому клубі. Він виховав не одне покоління талановитих молодих гравців, багато з яких зараз виступають на найвищому рівні в європейських топ-чемпіонатах. Він добре знає динамівську молодь і не боїться довіряти молодим гравцям, які вже встигли проявити себе на рівні першої команди. Це тренер, який вміє знаходити правильний підхід до гравців” – цитують президента клубу Ігоря Суркіса на сайті клубу.
Керівництво клубу повністю довіряє Костюку і вважає, що він здатний вивести команду на належне місце в українському та європейському футболі.
Як повідомлялося, 28 листопада керівництво київського «Динамо» прийняло рішення звільнити весь тренерський штаб команди на чолі з Олександром Шовковським від виконання обов’язків, йдеться в офіційній заяві столичного клубу на сайті «Динамо». Звільнення Шовковського і команди відбулося після незадовільних результатів, які демонструвала команда в останніх матчах.
Виконуючим обов’язки головного тренера київського гранда був призначений Ігор Костюк.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок короткострокової туристичної оренди в Хорватії з червня 2026 року працюватиме за новими правилами ЄС, що передбачають повне виведення «сірої» оренди з тіні та жорсткий контроль за податковими надходженнями.
Згідно з опублікованими роз’ясненнями, кожному об’єкту, що здається туристам (квартири, будинки, апартаменти), присвоюватимуть унікальний реєстраційний номер. Він стане обов’язковим ідентифікатором під час розміщення оголошень на онлайн-платформах оренди. Розміщення об’єктів без такого номера на сервісах на кшталт Airbnb і Booking.com буде заборонено – відсутність коду автоматично означатиме, що об’єкт працює поза правовим полем.
Процедура отримання реєстраційного номера для власників буде безоплатною і, за задумом влади, має спростити контроль за дотриманням законодавства, а також скоротити частку незареєстрованих об’єктів, що здаються без сплати податків.
Додатково частину повноважень з контролю передають на місцевий рівень: туристичні ради громад безпосередньо стежитимуть за сплатою обов’язкового туристичного податку і зможуть оперативно реагувати на порушення з боку орендодавців, які працюють нелегально або занижують реальні доходи.
Очікується, що посилення правил зробить ринок оренди в Хорватії прозорішим і передбачуванішим для туристів, а також вирівняє умови конкуренції для легальних власників житла, одночасно збільшивши податкові надходження до бюджетів різних рівнів.
Як наслідок, експерти прогнозують подорожчання відпочинку в Хорватії на 10-12%.
https://t.me/relocationrs/1950
Оператори систем передачі (ОСП) України, Словаччини, Угорщини та Румунії запустили в понеділок перші місячні аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, повідомила НЕК “Укренерго”.
Вони проходять 15-17 грудня на платформі Joint Allocation Office (JAO) з поставкою на січень 2026 року. Остаточні результати аукціонів мають бути оголошені 23 грудня. Згідно з інформацією на JAO, потужність перетину з Угорщини складає 460 МВт, з Румунії та Словаччини – по 172 МВт. З України потужність перетину не пропонується.
“Довгострокові аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів – це те, що точно піде на користь українському ринку електроенергії. В умовах масованих російських атак на нашу енергосистему, впевненість у стабільному надходженні імпорту електроенергії кожного наступного місяця нам дуже потрібна”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Віталій Зайченко, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм.
“Ми вдячні партнерам з ENTSO-E та аукціонної платформи JAO, а також колегам з компаній-операторів енергосистем сусідніх держав ЄС за ефективну співпрацю. Сподіваємось, вона буде продовжена, і надалі будуть запроваджені також річні аукціони”, – зазначив Зайченко.
Як вказує НЕК, запровадження таких аукціонів стало можливим завдяки співпраці з ОСП сусідніх держав та за підтримки Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E). Робота над правилами довгострокового розподілу для зовнішніх кордонів ЄС тривала протягом останніх двох років.
“Після погодження цих правил національними регуляторами України, Словаччини, Угорщини і Румунії став можливим розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів шляхом проведення місячних довгострокових аукціонів. Для України це означає можливість ефективнішого цінового прогнозування, а у перспективі – зниження вартості імпортованої електроенергії”, – пояснила “Укренерго”.
Як зазначається в повідомленні, у глобальному вимірі місячні аукціони сприяють більш тісній інтеграції українського і європейського енергоринків та забезпечують посилення стійкості об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, ENTSO-E з початком повномасштабного вторгнення, зважаючи на воєнні ризики, погодилося тільки на добові аукціони з розподілу потужності міждержавного перетину для імпортно-експортних операцій з електроенергією. Водночас трейдери та енергокомпанії неодноразово зазначали, що відсутність довгострокових аукціонів, зокрема, місячних і річних, заважає ефективності залучення імпортної е/е.
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко на початку грудня в коментарі Енергореформі зазначив, що розраховує на успішне проведення перших з початку війни довгострокових (місячних) аукціонів з розподілу міждержавного перетину з Румунією, Угорщиною і Словаччиною.
“Думаю, що ці аукціони відбудуться. Ринок точно чекає довгострокових аукціонів. Тому, гадаю, весь запропонований перетин буде проданий”, – сказав він.
“По Польщі, на жаль, аукціонів не буде, бо польський оператор системи передачі не дає згоди”, – додав глава “Укренерго”.
Варто зазначити, що запущені сьогодні аукціони спільні, тобто проводяться одночасно обома операторами. Про такий механізм ОСП домовилися у 2023 році, і поки за ним проводилися добові аукціони. Місячні аукціони до цього проводилися по Молдові та по Польщі (перетин Добротвір-Замость), де ще діють односторонні аукціони замість спільних.
