Євростат опублікував дані про мінімальну заробітну плату в країнах ЄС, які показують значні відмінності: від 551 євро в Болгарії до 2 704 євро в Люксембурзі.
Згідно зі звітом, мінімальна зарплата офіційно закріплена тільки в 22 з 27 країн Євросоюзу. У Данії, Італії, Фінляндії та Швеції законодавчого регулювання мінімальної оплати праці немає.
Країни з найвищою мінімальною зарплатою (в євро, серпень 2025):
Люксембург — 2 704
Ірландія — понад 2 000
Нідерланди — понад 2 000
Німеччина — понад 2 000
Бельгія — понад 2 000
Середній рівень (від 1 000 до 1 500 євро):
– Франція, Словенія, Іспанія, Польща, Литва, Естонія, Чехія, Португалія, Хорватія, Словаччина, Греція.
Низький рівень (від 600 до 900 євро):
– Угорщина, Латвія, Румунія.
Мінімум в ЄС:
– Болгарія — 551 євро.
Експерти відзначають, що такі значні відмінності відображають як рівень економічного розвитку країн, так і їх соціальну політику. Високі мінімальні зарплати характерні для країн Західної Європи, в той час як у Східній Європі базові ставки залишаються в кілька разів нижчими.
Комунальне підприємство “Київтеплоенерго” (“КТЕ”) додало в роботу генератори великої потужності – від 600 кВт до 2 МВт, що можуть бути задіяні на столичних котельнях як джерела резервного живлення у разі надзвичайних ситуацій.
“На сьогодні 136 генераторів розміщено на теплоджерелах. Тобто всі котельні, де є технічна можливість, мають аварійний запас живлення”, – повідомило “КТЕ” в телеграм-каналі.
За словами процитованого компанією заступника голови Київської міської держадміністрації (КМДА) Петра Пантелеєва, генератори великої потужності значно посилили можливості роботи теплоджерел в умовах відсутності електроенергії.
“Ще раніше ми подвоїли кількість мобільних модульних котелень, яких зараз у розпорядженні міста є 51 од. Котельні в аварійному режимі можуть забезпечувати теплопостачання лікарень чи інших критично важливих закладів на період ліквідації пошкодження на енергооб’єкті”, – зазначив він.
За словами Пантелєєва, в Києві зростає кількість житлових будинків, оснащених устаткуванням альтернативного виробництва електроенергії.
“Резервні шляхи живлення, варіанти альтернативних підключень, відпрацювання різних основних і запасних сценаріїв та інструкцій, алгоритмів взаємодії – це невід’ємна складова готовності до зими”, – підсумували в “КТЕ”.
За його даними, за останній місяць місто провело тренування сил цивільного захисту Києва та області для відпрацювання дій в умовах гіпотетичних пошкоджень великих енергооб’єктів. Подібні тестові навчання будуть ще проводитися до того, як розпочнеться подача тепла.
Генеральний директор датської компанії Terma A/S Генрієтта Тюгесен на зустрічі в Міністерстві оборони України повідомила про відкриття представництва в Україні.
Як повідомляє прес-служба українського оборонного відомства, заступник міністра оборони України з питань розвитку авіації Олександр Козенко провів зустріч з делегацією датської компанії TERMA A/S на чолі з генеральним директором. Переговори були присвячені зміцненню авіаційних можливостей Збройних сил України.
Під час переговорів сторони зосередилися на ключових напрямках співпраці, зокрема: досвіді та перспективах інтеграції обладнання виробництва Terma A/S в існуючий парк літаків Повітряних сил ЗСУ, вдосконаленні авіаційних систем і засобів виявлення, попередження та протидії із застосуванням рішень датської компанії.
Під час обговорення заступник міністра також запропонував керівництву Terma A/S розглянути можливість участі в перспективних проектах вітчизняного військового та цивільного літакобудування.
У свою чергу Тюгесен поінформувала українську сторону про відкриття представництва компанії в Україні, що показало серйозність намірів Terma A/S щодо розвитку бізнесу в країні.
Terma A/S – це найбільший датський виробник оборонної та аерокосмічної продукції з більш ніж 2 000 співробітників по всьому світу. Компанія пропонує радіолокаційні системи, авіоніку та космічну електроніку. Штаб-квартира Terma розташована в місті Люструп, Данія.
Кабінет міністрів України надасть додаткову одноразову виплату 2 тис. грн до допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які безперервно працювали протягом шестимісячного періоду, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Підтримка працевлаштування ВПО. Уряд надасть додаткову одноразову виплату 2 000 грн до допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які безперервно працювали протягом шестимісячного періоду”, – написала Свириденко в телеграм-каналі по результатам засідання уряду у середу.
Крім того, зазначається, що переселенці з числа отримувачів пільг або житлових субсидій на всій території України, які не отримали кошти від міжнародних організацій, зокрема на прифронтових територіях, зможуть придбати тверде паливо на зиму.
“Середній розмір виплат сягатиме 8 000 грн. На додаткову підтримку зможуть розраховувати 32 000 домогосподарств. Виплати здійснить ПФУ після завершення виплат міжнародними організаціями у листопаді-грудні”, – розповіла прем’єр.
Болгарія сприймається українцями переважно позитивно, хоча значна частина громадян зберігає нейтральне ставлення. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 44,3% українців позитивно ставляться до Болгарії (35,0% — здебільшого позитивно, 9,3% — повністю позитивно). Лише 3,7% респондентів висловили негативне ставлення (2,7% — здебільшого негативно, 1,0% — повністю негативно). Водночас 48,7% громадян займають нейтральну позицію, а 3,7% визнали, що не достатньо обізнані про цю країну.
«Для українців Болгарія — це не лише країна-член ЄС, але й помітний економічний партнер. У першому півріччі 2025 року обсяг двосторонньої торгівлі склав понад 1,53 млрд доларів, з яких український експорт становив 558,6 млн доларів, а імпорт із Болгарії — майже 980 млн доларів. Від’ємне сальдо у 421,5 млн доларів демонструє асиметрію у відносинах, однак на тлі загального обсягу це підтверджує важливість і стійкість економічних зв’язків», — наголосив засновник Experts Club Максим Уракін.
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній звернув увагу на те, що соціологічна картина свідчить про дружнє, але водночас стримане ставлення українців.
«Майже половина громадян займає нейтральну позицію щодо Болгарії, і це пояснюється відносно обмеженою присутністю цієї країни у публічному та інформаційному просторі України. Водночас позитивні оцінки переважають над негативними майже у десять разів, що свідчить про наявність довіри та добрий потенціал для подальшого розвитку відносин», — додав він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження, присвяченого аналізу міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному середовищі.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БОЛГАРИЯ, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ