Рослинні олії в 2024 році склали 23% українського експорту, 60,9% якого було спрямовано в європейські країни, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики зазначили, що 15% експорту рослинних олій із України було поставлено в країни Близького Сходу, в Південно-Східну Азію – 14,8%, Африку – 4,8%, Азі. (інші країни) – 3,1%, Америку – 1,4%.
При цьому в структурі експорту за продукцією на соняшникову олію припадало 89,0%, соєву – 5,5%, ріпакову – 4,2%, інші – 1,3%.
В УКАБ привернули увагу, що соняшникова олія формує левову частку (89%) у цій категорії, що закріплює за Україною статус ключового гравця на світовому ринку цього продукту, водночас частка соєвої та ріпакової олій також поступово зростає.
Після рекордних показників 2021 року в $7,04 млрд надходжень з експорту олій навіть в умовах повномасштабної війни експортна виручка стабільно перевищує $5,6 млрд щороку. Показник 2024 року ($5,76 млрд) підтвердив, що цей напрямок не просто вистояв, а й успішно адаптувався до нових реалій, залишаючись надійною опорою економіки, підкреслили в бізнес-об`єднанні.
При цьому на відміну від сировинних груп, рослинні олії як продукт переробки мають більш диверсифіковану географію. Хоча Європа залишається лідером, сумарна частка країн Азії та Близького Сходу перевищує 30%, що свідчить про попит на українську олію на віддалених ринках. Підтверджує глобальну потребу в українській олії та загалом покращення в логістиці експорту й збільшення кількості країн-імпортерів – у 2024 році їх кількість зросла до 139 (порівняно зі 133 у 2023 році).
“Рослинні олії залишаються вагомим драйвером зовнішньої торгівлі України серед продукції з доданою вартістю. Одним із критичних факторів експорту залишається питання доступності логістичних шляхів”, – наголосили в асоціації.
В УКАБ нагадали, що 2024 року глибоководні порти Чорного моря відновили своє домінуюче значення, забезпечивши майже половину всього експорту продукції (коли у 2023 році цей показник складав менше 15%), але альтернативні канали експорту – порти Дунаю та “Шляхи солідарності”, досі продовжують відігравати суттєву роль, гарантуючи понад 45% поставок.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів наполягає, щоб митні та правоохоронні органи відреагували на ситуацію з імпортом Україною троянд, 95% яких перетинають кордон нелегально, повідомила голова ТСК, народний депутат (Слуга народу) Галина Янченко.
«Квіткова мафія»: 95% імпортних троянд в Україну завозять нелегально. Ми як парламентська спецкомісія вимагаємо реакції на цю проблему митниці та правоохоронних органів”, – написала вона на фейсбук-сторінці.
За інформацією Янченко, у середу відбулося засідання РКК з питань захисту прав інвесторів, присвячене ситуації з контрабандою квітів.
«З трояндами, що потрапляють в Україну, дійсно відбуваються »чудеса”. Ще півроку тому після звернень бізнесу ми порівняли дані української митниці з європейськими базами і побачили системні зловживання: масове заниження митної вартості, втрати бюджетом понад 600 млн грн за три роки, а також знищення внутрішнього виробника контрабандним демпінгом. Тобто маємо не просто схеми на митниці, а спробу вбити українське квітникарство”, – зазначила нардеп.
Янченко розповіла, що матеріали, які зібрала ВСК, вже лягли в основу кримінальних проваджень БЕБ – попередньо на не менше 100 млн грн зловживань.
«Але цього недостатньо. Ми очікуємо реальних розслідувань і притягнення винних до відповідальності. Якщо ситуація не зміниться, разом із силовими органами вирушимо на спільні рейди та перевірки підозрілих вантажів на митниці», – попередила голова РКК, нагадавши, що під час війни кожна гривня важлива.
У засіданні РКК брали участь представники Держмитниці, БЕЗ, ДБР, Офісу Генпрокурора, а також українські виробники та імпортери.
Як повідомлялося, Україна в 2021 році ввела на три роки спеціальне мито на імпорт зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту. Розмір мита в перший рік його дії склав 56%, у другий – 44,8%, третій – 35,84%.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) за результатами наданих Міністерством економіки результатів дії мита, дійшла висновку, що застосування спеціальних заходів позитивно вплинуло на діяльність вітчизняного виробника, але не повністю усунуло наслідки заподіяної йому шкоди. Тому рекомендації щодо продовження дії мита передані до міністерства.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок комерційної нерухомості Сербії в найближче десятиліття буде розвиватися навколо Белграда і коридорів швидкісних доріг і залізниць, а найбільш динамічне зростання очікується в офісному та індустріально-логістичному сегментах, йдеться в аналітичному звіті «Serbia real estate & construction outlook 2025–2035».
Згідно з документом, до 2035 року якісний офісний фонд Белграда може збільшитися до 1–1,2 млн кв. м. Основний попит буде забезпечуватися ІТ-компаніями, інженерними центрами, фінансовим сектором і міжнародними сервісними центрами, тоді як в Нові-Саді і Ніші формуються більш компактні кластери офісних площ, орієнтовані на технології та дослідження.
Найбільш швидкозростаючим сегментом у звіті названа індустріально-логістична нерухомість. Експерти прогнозують, що до 2035 року сукупний обсяг сучасних складських площ в Сербії може подвоїтися або потроїтися, а ключові логістичні вузли сформуються в зонах Белград–Панчево–Шимановці, Нові-Сад–Рума–Інђія, Крагуєвац–Кралево і Ніш–Лесковац, а також уздовж міжнародних коридорів X і XI.
Окремі галузеві огляди підтверджують стійкість індустріального сегмента: за даними консалтингової компанії iO Partners, у першому кварталі 2025 року на ринку Сербії налічувалося понад 1,2 млн кв. м складських площ класу A, при цьому вакансія залишалася близько 6,5%, а базові орендні ставки – на рівні 5 євро за кв. м на місяць, що вказує на збалансовану структуру попиту і пропозиції.
Серед ризиків для комерційної нерухомості звіт називає можливі затримки інфраструктурних проєктів, високу вартість фінансування та політичні цикли, які можуть впливати на терміни реалізації великих девелоперських програм. В якості стратегічних рекомендацій інвесторам пропонується фокусуватися на енергоефективних офісах і індустріальних парках, прив’язаних до міжнародних транспортних коридорів, а владі – прискорити гармонізацію будівельних норм з вимогами ЄС і цифровізацію процедур для комерційних проектів.
АТ «Національна громадська телерадіокомпанія України» 4 грудня оголосила про намір укласти з СК «Гардіан» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСАГО) 70 од.
Як повідомляють в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість послуги – 350,073 тис. грн., цінова пропозиція компанії 188,9 тис. грн.
У тендері також брали участь СК «Арсенал Страхування» – 266,7 тис. грн, СК «Країна» -275 тис. грн.
Найбільший український оператор мобільного зв’язку «Київстар» з 18 грудня цього року і протягом початку 2026 року буде поступово оновлювати певні тарифи для компенсації зростання вартості ключових ресурсів.
«З 18 грудня 2025 року і протягом початку 2026 року поступово будуть оновлюватися умови деяких тарифів передплати, а починаючи з 1 січня 2026 року і протягом декількох місяців – деяких контрактних і бізнес-тарифів», – повідомила компанія.
Відзначається, що впровадження цих умов відбувається через зростання вартості ключових ресурсів, зокрема, електроенергії для підприємств, яка у вечірні пікові години подорожчала на 60%.
Технічна спільнота ринку телекомунікацій «Мобільний зв’язок України» в Telegram повідомила, що нові тарифи, серед іншого, торкнуться лінійки LOVE UA. Зокрема, LOVE UA База – замість 150 грн стане 200 грн/4 тижні, LOVE UA Безлім 2024 – з 225 грн до 300 грн, LOVE UA Пісня 2024 – з 250 грн до 300 грн, LOVE UA Світло 2024 – з 200 грн до 260 грн, LOVE UA Світло 2024 (з суперсилою Економія) – з 150 грн до 200 грн, а тариф LOVE UA Свобода 2024 – з 125 грн до 190 грн.
Серед інших змін оператор повідомив про розширення з 18 грудня дії «Роумінг як вдома» з 28 до 32 країн за рахунок Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейну та Кіпру.
Для абонентів за кордоном з 1 січня будуть введені роумінгові ліміти 2 тис. грн і 4 тис. грн, що допоможе уникати непередбачених витрат на інтернет.
Як повідомлялося, «Київстар» у третьому кварталі 2025 року отримав прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше, ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання склало 20,4% – до $171 млн.
«Київстар» у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів, це на 3,6% менше, ніж роком раніше, але кількість клієнтів 4G зросла на 2,4% – до 15 млн.
19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46, повідомила віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури України Тетяна Бережна.
«Щойно Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України і прийняв відповідне рішення. Це – важлива міжнародна перемога і визнання того, як відповідально Україна виконує норми міжнародного гуманітарного права навіть під час повномасштабної війни», – написала Бережна у Фейсбуці в четвер.
За її словами, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46. «Це робить Україну однією з країн з найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права», – підкреслила міністр.
Бережна зазначила, що посилений захист – найвищий рівень міжнародно-правової охорони, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Об’єкти, які отримують цей статус, повинні відповідати трьом ключовим вимогам: мати виняткове значення для людства; бути захищеними на національному рівні; не використовуватися для військових цілей.
«В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою в світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці», – підкреслила міністр культури.
За її словами, також з ініціативи України минулого року розпочалася дискусія про міжнародно-правову відповідальність за порушення імунітету об’єктів під посиленим захистом. Результати дослідження, проведені групою міжнародних експертів, були представлені під час 20-го засідання Комітету Другого протоколу.
До списку під посиленим захистом додали такі об’єкти: Акерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область; Успенський собор, м. Харків; Борисоглібський собор, м. Чернігів; Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків; Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса; Садиба Л.Е. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область; Молчанський монастир, м. Путивль Сумська область; Покровська церква, м. Харків; Приморські сходи, м. Одеса; Воскресенська церква, м. Суми; Кирилівська церква, Київ; Спасо-Преображенський собор, м. Суми; Троїцький собор, м. Суми; Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область; Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя; Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса; Одеський національний художній музей, м. Одеса; Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса; Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
«Порушення “імунітету” таких об’єктів є серйозним міжнародним злочином і тягне подвійну відповідальність – як держави, так і окремих осіб», – зазначила Бережна.
Бережна висловила подяку ЮНЕСКО за підтримку України, заступниці міністра культури Анастасії Бондар, а також Ліні Дорошенко та всій команді за виконану роботу. «Також дякую колегам з Міністерства закордонних справ України / MFA of Ukraine за злагоджену роботу», – додала вона.
