КП «Миколаївзалізник» 22 травня оголосило тендер на закупівлю послуг з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) тролейбусів.
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість становить 739,498 тис. грн. Документи приймаються до 30 травня.
Результати останнього соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group разом із аналітичним центром Experts Club і платформою SunFlower Sociology, демонструють загалом стримане або насторожене ставлення українців до країн арабського та мусульманського світу. Дослідження охопило 800 респондентів у квітні 2025 року.
Найбільш позитивне ставлення серед опитаних зафіксоване до Туреччини — 6% українців висловили повністю позитивне ставлення, ще 40,4% — здебільшого позитивне. Сукупний позитивний баланс становить 34,4%. Другою за симпатією серед українців стала Ізраїль — 9% респондентів заявили про повністю позитивне ставлення, 33,1% — про здебільшого позитивне, хоча баланс позитиву тут трохи нижчий — 28,2%.
Далі за рівнем прихильності йдуть Об’єднані Арабські Емірати (з сумарним позитивом 24,9%) та Саудівська Аравія (15,7%). При цьому варто зауважити, що майже 69% українців зайняли нейтральну позицію щодо Саудівської Аравії — це один з найвищих показників серед усіх досліджених країн.
Щодо Єгипту, Катару, Тунісу, Йорданії, Алжиру та Кувейту — тут домінують нейтральні або байдужі оцінки, а позитивний баланс коливається в межах від 6,5% до –3,6%. Ще критичнішим є ставлення до Сирії, Палестини, Іраку та Ірану, де негатив переважає позитив на десятки відсоткових пунктів. Наприклад, Іран має найнижчий результат — лише 2,2% повністю позитивних відповідей, 7,2% здебільшого позитивних і цілих 30,1% негативних оцінок, що дає чистий баланс –55,9%. Аналогічна ситуація з Іраком (–34,2%) та Палестиною (–32,1%).
«Масовий нейтралітет, а подекуди й відкритий негатив у ставленні до багатьох мусульманських країн свідчить про дефіцит інформаційних зв’язків, а також про неоднозначне сприйняття ролі цих держав у глобальній політиці. На цьому фоні Туреччина та Ізраїль мають змогу зміцнювати гуманітарні й економічні мости з Україною», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Таким чином, дані підкреслюють, що глибина зв’язків та реальні дії країн у періоди випробувань визначають рівень громадської довіри в Україні — навіть у віддалених географічно регіонах.
Громадяни України демонструють найвищий рівень симпатії до Канади, Великої Британії, Швеції, Данії та Нідерландів. Такі результати показало дослідження, проведене компанією Active Group у співпраці з аналітичним центром Experts Club і платформою SunFlower Sociology у квітні 2025 року. Лідером за позитивним іміджем стала Канада: 40,6% українців висловили повністю позитивне ставлення, ще 35,7% — здебільшого позитивне. Сукупний позитивний баланс склав рекордні 73,5%.
Велика Британія утримує друге місце із сумарним позитивом у 68,6%. Також у верхній частині рейтингу опинилися Швеція, Данія та Нідерланди з аналогічно високим рівнем позитивного сприйняття — понад 68% сукупного позитиву.
Позиції Франції та Німеччини залишаються сильними, однак вже менш однозначними. Так, у Франції частка «здебільшого позитивного» ставлення особливо висока — 47,7%, хоча «повністю позитивно» її сприймають лише 26,4%. У Німеччині 23,7% респондентів зазначили повністю позитивне ставлення, але рівень недовіри зріс — 7,9% українців оцінюють її негативно.
США викликали неоднозначну реакцію: лише 6,7% українців оцінили цю країну повністю позитивно, тоді як 26,5% висловили негативне ставлення. Іміджовий баланс у США — один з найнижчих серед західних партнерів — лише 5,3%. Схожий рівень розчарування українці продемонстрували й щодо країн Центральної Європи: Угорщина має найгірший імідж серед усіх — лише 4,1% повністю позитивних відповідей і цілих 47,7% негативу, що дає чистий іміджовий баланс –43,6%. У Словаччини цей показник також від’ємний — –14,8%.
«Ці результати — не лише дзеркало громадської думки, а й орієнтир для дипломатичної активності. Країни з високим рівнем підтримки мають найкращі передумови для зміцнення двосторонніх зв’язків з Україною в гуманітарній, безпековій та економічній площинах», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Загалом, результати опитування чітко демонструють, що міжнародна підтримка України у важкі часи безпосередньо формує довіру громадян. Ставлення українців не лише базується на історичних чи культурних зв’язках, а значною мірою залежить від конкретних дій іноземних держав під час війни.
Прем’єр Індії Нарендра Моді в четвер заявив, що Делі позбавить Пакистан доступу до водних ресурсів з індійської території через ворожу політику Ісламабада.
«Пакистан не отримає жодної краплі води, що належить Індії. Ігри з життями індійців коштуватимуть Пакистану дорого», – наводить Hindustan Times слова прем’єра.
Також він нагадав про позицію Делі, згідно з якою переговори з Ісламабадом йтимуть лише про контрольовану Пакистаном частину Кашміру.
Раніше повідомлялося, що індійська сторона, незважаючи на перемир’я з Ісламабадом після обміну ударами в травні, поки що не повертається до виконання договору про води Інду, що регулює використання сторонами води з кількох річок.
Тим часом, за даними видання Dawn, напередодні голова однієї з панівних у країні Пакистанської народної партії Білавал Бхутто Зардарі заявив, що миру в Південній Азії вдасться досягти, якщо тільки Індія і Пакистан домовляться щодо трьох питань – Кашміру, боротьби з тероризмом і води.
«Народи двох країн бажають миру, який неможливий без вирішення трьох проблем: Кашміру, тероризму та води», – сказав він.
Політик також висловив глибоку стурбованість у зв’язку з використанням Індією водної проблеми у своїх інтересах.
Dawn зазначає, що незабаром Зардарі на чолі пакистанської делегації вирушить до низки країн з метою донести точку зору Ісламабада на регіональну ситуацію.
Договір, укладений 1960 року, регулює використання обома країнами води з Інду і низки інших річок, витоки яких розташовані в Індії. Під час нового витка напруженості між країнами, що розпочався у квітні 2025 року, Індія призупинила виконання договору і перекрила шлюзи на греблях деяких річок. В Ісламабаді побоюються, що такі дії можуть викликати посуху на пакистанській території.
ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” під управлінням ПАТ “Укрнафта” за результатами 2024 року отримало 1,19 млрд грн чистого прибутку, з якого 1,074 млрд грн спрямувало до державного бюджету, повідомляється у пресрелізі “Укрнафти” у четвер.
“У серпні 2024 року “Укрнафтобуріння” відновило роботу на Сахалінському родовищі у Харківській області. Чистий прибуток компанії за 2024 рік складає 1,19 млрд грн. Сьогодні до державного бюджету сплачено 1,074 млрд грн – 90% від чистого прибутку”, – зазначив в. о. директора “Укрнафта” Юрій Ткачук.
Своєю чергою, за словами голови Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олени Думи, Сахалінське родовище є прикладом того, як ефективний менеджмент і чітка правова позиція дають конкретний результат для економіки в умовах війни.
“Ми показуємо, що арештований актив може працювати на державу вже сьогодні”, – цитується у пресрелізі “Укрнафти” Дума.
В компанії нагадали, що у липні 2024 року до державного бюджету України від “Укрнафти” надійшов транш у розмірі 747,7 млн грн, отриманих від управління “Укрнафтобуріння”.
Кабінет міністрів України у липні 2023 року передав корпоративні права ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” в управління ПАТ “Укрнафта”. У грудні 2023 року суд зупинив видобуток газу на Сахалінському родовищі, що знаходиться на території Богодухівського району Харківської області. Однак у серпні 2024 р. компанія відновила свою роботу і, як запевняють в “Укрнафті”, з тих пір працює над нарощуванням показників.
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 р. розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище із запасами 15 млрд куб. м газу.
Обсяг зернових перевезених АТ “Укрзалізниця” в січні-квітні 2025 року скоротився майже на 33% порівняно з аналогічним періодом торік – до 10,092 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов.
“З січня по квітень було перевезено залізницею 10, 092 млн тонн зернових вантажів. Порівняно з минулим роком маємо зниження падіння перевезень майже на 33%, або на 4,96 млн тонн”, – повідомив Ткачов на онлайн-нараді з аграрним ринком в четвер.
За його словами, одна з причин скорочення – великі обсяги перевезення в першій половині 2024 року, пов’язані з роботою “зернового коридору”, який стартував в жовтні 2023-го.
“Через те, що “зерновий коридор” почав працювати з жовтня 2023 року, аграрії не встигли вивезти врожай, і тому ці обсяги перейшли на першу половину 2024 року”, – пояснив Ткачов.
Ще однією причиною скорочення обсягу перевезень зернових залізницею в 2025 році є незначне зменшення врожаю зернових.
Третя причина – відсутність в системі повного обсягу даних, оскільки через кібератаку 23 березня певний час перевізні документи оформлялись в паперовому вигляді. 4 квітня Ткачов повідомляв, що з дати здійснення кібератаки вантажовідправники оформили у паперовому вигляді більше 50 тис. документів – наразі їх обсяг скоротився до 4 тис. Він допустив, що після внесення в електронну систему даних усіх перевізних документів показники роботи вантажної вертикалі буде скориговано.
З 10,092 млн тонн перевезеного в січні-квітні зерна 8,958 млн тонн відправлено на експорт, обсяг якого в січні становив 2,76 млн тонн, лютому – 2,25 млн тонн, березні – 1,68 млн тонн, квітні – 1,1 млн тонн.
Обсяг перевезення зерна за 20 діб травня склав 1,207 млн тонн, середньодобове навантаження становило приблизно 73 тис. тонн.
При цьому, 89% перевезеного залізницею зерна в травні прямувало до портів, у квітні цей показник був 92,6%, у березні – 90%. Тільки 10% всього перевезеного на експорт зерна їхало через західні сухопутні переходи.
Інша ситуація щодо рослинної олії, якої в травні в напрямку портів перевозиться тільки 37,1% від загального обсягу. У квітні показник сягнув 47,3%. Решта обсягів олії перевозиться через Західні сухопутні переходи. Загалом за 4 міс.-2025 на експорт перевезено 511,4 тис. тонн олії, а також 799,4 тис. макухи і шроту.
