На первинному ринку житла Києва у 2026 році квартири з європлануванням фактично стали новим стандартом попиту. За даними аналітичного дослідження девелоперської компанії «Інтергал-Буд», їхня частка в структурі попиту становить 60-70% залежно від сегмента, а в окремих проєктах комфорт+ та бізнес-класу вже перевищує 75%.
Як зазначають у компанії, тенденція, що почалася ще у 2022 році, у 2025-2026 роках остаточно закріпилася. Якщо у 2022 році частка попиту на квартири з європлануванням становила близько 38%, у 2024 році — 52%, то у 2025 році вона перевищила 60%, а в першому кварталі 2026 року продовжила зростати.
Додатковим фактором зростання стали зміни в державній програмі «єОселя», що набрали чинності в лютому 2026 року. Нові нормативи площі передбачають 52,5 кв. м для сім’ї з 1-2 осіб плюс 21 кв. м на кожного наступного члена сім’ї, при цьому максимальна площа житла, що підпадає під умови програми, істотно обмежена. Якщо квартира перевищує встановлений норматив більш ніж на 10%, покупець фактично втрачає можливість скористатися пільговим кредитуванням або змушений самостійно покривати значну різницю у вартості.
«Класичні планування з довгими коридорами, великими непродуктивними зонами та маленькими ізольованими кухнями стають економічно невигідними. Сьогодні покупець оцінює не кількість квадратних метрів, а сценарій життя, який пропонує квартира. Простора кухня-вітальня, окремі спальні, мінімум коридорів, продумане зонування — це вже не додаткова перевага, а базова вимога. Особливо це помітно серед сімей, які купують житло для власного проживання, а не для інвестицій», — цитує дослідження комерційний директор «Інтергал-Буд» Олена Рижова.
Згідно з даними компанії, серед найбільш масової категорії покупців первинного житла — людей віком до 40 років — кожен другий обирає одно- або двокімнатні квартири з європлануванням площею 38–60 кв. м. Основний мотив — купівля житла для власного проживання. Покупці старше 40 років частіше обирають двокімнатні або ергономічні трикімнатні квартири площею 65-85 кв. м, де ключовими факторами залишаються приватність, окремі функціональні зони та комфорт для всієї родини.
У «Інтергал-Буд» оцінюють, що на тій самій площі європланування дає на 15-20% більше корисного простору порівняно з традиційними рішеннями, а коефіцієнт ефективності простору перевищує 85% проти 65-70% у старому житловому фонді. Це також означає нижчі витрати на ремонт, опалення та обслуговування.
При цьому пропозиція поки що не встигає за попитом. За оцінками аналітиків компанії, лише кожна сьома квартира в новобудовах повністю відповідає критеріям повноцінного європланування — простора кухня-вітальня, ізольовані спальні, відсутність «мертвих» коридорів та логічне функціональне зонування.
У компанії вважають, що квартири із зайвими метрами та застарілою логікою планування вже випали з активного попиту, тоді як компактні та функціональні європланування продовжують швидко продаватися навіть у складних ринкових умовах.
За оцінками «Інтергал-Буд», у 2026–2027 роках ринок може зіткнутися з дефіцитом готового якісного житла саме в сегменті функціональних квартир комфорт-класу, які найбільшою мірою відповідають новій структурі попиту. Серед основних драйверів ринку компанія називає оновлені умови програми «єОселя», обмежену кількість нових проєктів, зростання собівартості будівництва та накопичений відкладений попит.
«Інтергал-Буд» — одна з найбільших девелоперських компаній України, що працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. Компанія реалізує проекти в Києві, Львові, Чернівцях, Житомирі, Рівному, Ужгороді та інших містах. У портфелі девелопера — десятки житлових комплексів, а основним напрямком діяльності залишається будівництво житла комфорт-, комфорт+ та бізнес-класу.
“Нова пошта”, що входить до групи NOVA, лідер експрес-відправлень в Україні, збільшила дохід від звичайної діяльності за січень-березень 2026 року на 26,9% порівняно з аналогічним періодом у 2025 році – до 14,98 млрд грн.
Згідно з опублікованим звітом “Нової пошти”, її чистий прибуток зріс у 4,4 рази – до 1,28 млрд грн.
Валовий прибуток зріс на 20,7% – до 2,71 млрд грн, тоді як прибуток від операційної діяльності зменшився на 10,3% – до 0,79 млрд грн.
У звіті зазначається, що за січень-березень 2026 року чисті грошові потоки від інвестиційної діяльності забезпечили прибуток у розмірі 1,68 млрд грн порівняно з минулорічним збитком, що склав 0,48 млрд грн.
У лютому 2026 року компанія здійснила продаж 99,24% дочірньої компанії ТОВ “Новобокс” за ціною 1,46 млрд грн. Новим власником, згідно з даними системи YouControl, є кіпрська NP Holdings Limited, бенефіціарами якої, як і “Нової пошти”, є Володимир Поперешнюк та Вячеслав Клімов. Після продажу компанія була перейменована в “Нова бокс”.
Власний капітал “Нової пошти” зріс за рік з 11,7 млрд грн до 13,4 млрд грн.
Наголошується, що компанія у першому кварталі 2026 року відкрила 2,6 тис. нових поштоматів, 36 відділень та 329 пунктів приймання та видачі посилок.
До кінця 2026 року планується збільшити мережу поштоматів на 6 тис. юнітів та відкрити 300 мінівідділень по всій країні.
Як повідомлялося, у 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн.
Валовий прибуток компанії у 2025 році збільшився на 15,7% у порівнянні з 2024 роком – до 11,4 млрд грн, прибуток від операційної діяльності також зріс у 2025 році на 25,8% – до 5,2 млрд грн.
Кількість доставлених посилок та вантажів за минулий рік зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. На території Норвегії планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike, перші поставки прийдуть до літа, повідомляється на сайті Міноборони.
Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною. Загалом цього року Норвегія планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони України.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Україні вже до літа цього року.
“Норвегія отримує можливість виробляти технології, які довели свою ефективність, а Україна – дрони, необхідні для перехоплення ініціативи на фронті. Це справжнє win-win партнерство”, – зазначив міністр оборони України Михайло Федоров.
В свою чергу Торе Оншуус Сандвік підкреслив, що “підтримка боротьби України – це найважливіше, що ми робимо для безпеки Норвегії. Це співпраця, яка вигідна обом країнам”.
За його словами, досвід, отриманий у межах цього проєкту, дозволить Норвегії нарощувати виробничі спроможності за критично важливим напрямком.
Міноборони зазначає, що взаємовигідна технологічна та промислова співпраця з партнерами є одним із пріоритетних напрямків для України.
Розмір заробітку ріелторів з однієї угоди в найбільших мегаполісах світу відрізняється майже в чотири рази, хоча ціни на нерухомість залишаються порівняно високими. Про це йдеться в дослідженні глобальної мережі агентів з нерухомості AgentWise.
Згідно з дослідженням, на перше місце за доходом агента з однієї угоди вийшов Париж: при середній ціні об’єкта близько 669 950 фунтів стерлінгів і комісії 5,5% середній заробіток ріелтора становить 36 847 фунтів. Далі йдуть Нью-Йорк з 25 824 фунтами, Сінгапур з 22 515 фунтами, Берлін з 18 618 фунтами та Мадрид з 15 692 фунтами за угоду.
На іншому полюсі опинився Лондон. Незважаючи на один з найдорожчих ринків житла у світі, середня комісія агента там становить лише 1,7%, що дає близько 9 963 фунтів доходу з однієї угоди при середній ціні житла 586 050 фунтів. Трохи вищі показники в Дубаї — 9 993 фунтів, а в Торонто середній дохід ріелтора від продажу оцінюється в 10 018 фунтів.
Дослідження показує, що рівень доходу посередника залежить не стільки від ціни самої нерухомості, скільки від локального регулювання, структури ринку та інтенсивності конкуренції між агентствами. На найбільш конкурентних ринках, таких як Лондон і Дубай, агентам доводиться працювати з мінімальною маржею навіть при високій вартості об’єктів.
До міжнародного рейтингу Best Economic Forecast Awards, який щорічно публікує FocusEconomics, за підсумками 2025 року увійшли шість українських економічних прогнозистів та аналітичних команд.
Серед українських учасників рейтингу названі Дмитро Тараненко та Олена Белан з Dragon Capital, Олексій Блінов з Forbes Ukraine та Blinov Forecasting, Віталій Кравчук та Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (IER), Григорій Кукурудза з Ukraine Economic Outlook, а також аналітична команда ICU.
Рейтинг FocusEconomics охоплює понад 100 країн світу, а щодо України враховує прогнози 32 аналітичних команд з міжнародних банків, дослідницьких центрів та рейтингових агентств. Переможцями в кожній номінації стають ті учасники, чиї прогнози виявилися найточнішими.
У загальному рейтингу по Україні перше місце посіла S&P Global Market Intelligence, друге — Dragon Capital, третє — Олексій Блінов. У номінації з прогнозування ВВП друге місце також отримали Дмитро Тараненко та Олена Белан, а третє — Віталій Кравчук та Олександра Бетлій.
У прогнозуванні інфляції перше місце серед аналітиків по Україні посіли Тараненко та Белан, друге — Блінов, третє — S&P Global Market Intelligence. У номінації з прогнозування облікової ставки перше місце посів Олексій Блінов. У категорії прогнозу балансу держбюджету друге місце посіла команда ICU, а в прогнозуванні платіжного балансу перше місце посів Григорій Кукурудза, третє — знову Олексій Блінов.
У номінації з прогнозування обмінного курсу серед лідерів були представлені лише іноземні аналітичні центри. Це показує, що українські експерти особливо сильні в оцінці внутрішніх макроекономічних параметрів, тоді як у валютних прогнозах лідируючі позиції поки що утримують міжнародні гравці.
ПАТ «Укргазвидобуток» (Київ) 20 квітня оголосило про намір укласти зі СК «Гардіан» договір на послуги зі страхування ризиків під час промислової розробки родовищ нафти та газу. Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг склала 548,8 тис. грн, цінова пропозиція компанії — 501,499 тис. грн.
У тендері також брала участь страхова компанія «ВУСО» з пропозицією на 1 гривню більше.
NAFTA, UKRGAZVYDOBUVANNYA, ГАЗ, ГАРДИАН, ризик, СК, СТРАХУВАННЯ
