Уряд готується до розширення державної програми “Доступні ліки” з 1 липня 2026 року, повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Додамо значну кількість препаратів для лікування серцево-судинних захворювань за всіма діючими речовинами, доступними в Україні. Отримати їх можна буде безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом. Заслухала про це доповідь міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка”, – написала Свириденко в телеграм-каналі.
Вона наголосила, що серцево-судинні захворювання спричиняють близько 60% смертей в Україні. Щороку понад 800 тис. людей отримують діагноз ішемічної хвороби серця, майже 50 тис. – інфаркт. Значну частину випадків можна попередити за умови регулярного лікування і контролю.
“Програма “Доступні ліки” – ключовий інструмент підтримки. Нею вже скористалися 6,18 млн українців, препарати доступні у 17 348 аптеках. У програмі вже 748 позицій, найбільший попит – на препарати для серцево-судинних захворювань. Для багатьох людей це щоденне лікування, тому важливо, щоб воно було доступним і безоплатним”, – наголосила прем’єр.
Вона додала, що у другому півріччі до програми увійдуть препарати за всіма доступними в Україні діючими речовинами, необхідними для амбулаторного лікування таких захворювань відповідно до медичних протоколів. Міністерству охорони здоров’я доручено провести консультації з ринком і підготувати рішення для запуску.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок довгострокової оренди житла в Чорногорії у 2026 році увійшов у фазу охолодження: після бурхливого зростання попередніх років надлишок пропозиції почав змінювати баланс на користь орендарів.
Зараз студії в Чорногорії в середньому пропонуються за ціною 300–400 євро на місяць, однокімнатні квартири — 400–800 євро, двокімнатні — 600–1 200 євро, будинки — від 1 000 євро. У преміальному сегменті вілли та елітні об’єкти можуть коштувати від 2 000 до 10 000 євро на місяць і вище.
Основними причинами стагнації на ринку стали зменшення кількості іноземних мешканців, які залишаються в країні на тривалий термін, та накопичене насичення пропозиції. За словами представника місцевого агентства нерухомості, власники житла все частіше стикаються з тим, що квартири залишаються порожніми довше, ніж рік тому, а орендарі отримують більше простору для переговорів щодо ціни та умов.
Ринок перестає працювати за моделлю 2022–2024 років, коли власники могли швидко здавати об’єкти на тлі напливу іноземців та обмеженої пропозиції. Тепер у низці локацій орендарі дедалі частіше обирають між кількома варіантами, домагаються знижок або вимагають кращих умов щодо договору, меблів та комунальних платежів.
Для Чорногорії цей зсув важливий не тільки для сектору житла, але й для ширшої моделі попиту, яка в останні роки багато в чому спиралася на приплив іноземців, релокантів та інвесторів. Якщо кількість довгострокових орендарів і надалі скорочуватиметься, частина власників може активніше переводити квартири в короткострокову оренду або переглядати цінові очікування в бік зниження.
https://t.me/relocationrs/2698
Україна за підсумками 2025 року поставила на зовнішні ринки 436 тис. тонн м’яса птиці, що на 2% менше порівняно з попереднім роком, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В бізнес-об’єднанні зазначили, що попри незначне річне просідання поточні обсяги експорту на 1% перевищують середній показник за останні п’ять років. Ключовими споживачами української продукції залишаються країни ЄС (30,6%), Близького Сходу (27,2%) та європейські держави поза межами Євросоюзу (22,6%).
За інформацією аналітиків, загальне виробництво м’яса птиці у 2025 році склало 1 390 тис. тонн. При цьому галузь поступово відновлюється: поголів’я на початок 2026 року зросло до 192,3 млн голів (+3%). Частка птиці на промислових підприємствах становить 64%, у господарствах населення та на невеликих фермах – 36%.
“Зростання підтримується переважно промисловими підприємствами, які інвестують у модернізацію та біобезпеку, що дозволяє тримати ефективність попри високу вартість кормів”, – пояснили в асоціації.
Окремим трендом року стало різке скорочення імпорту – до 46 тис. тонн, що на 73% нижче за середнє п’ятирічне значення. В УКАБ це пов’язують із посиленням самозабезпеченості ринку та зростанням потужностей вітчизняних виробників, які успішно заміщають іноземну продукцію.
“Галузь птахівництва працює під тиском економічних та енергетичних викликів, проте зберігає виробничий потенціал. Посилення ролі середніх і регіональних виробників, а також їхні інвестиції в модернізацію відіграють ключову роль у підтримці внутрішнього ринку та нарощуванні експорту, – резюмували в УКАБ.
Інститут ветеранів «Архітектура стійкості» Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА) оголосив про початок підготовки до вступної кампанії 2026 року для ветеранів, військовослужбовців, захисників та захисниць України, а також їхніх дітей та членів сімей.
Як повідомляється в інформації інституту, програма передбачає доступ до вищої освіти без НМТ — за результатами співбесіди, можливість навчання за понад 100 спеціальностями та понад 250 освітніми програмами, а також індивідуальний супровід — від подання документів до працевлаштування або започаткування власної справи.
В інституті підкреслюють, що освіта для ветеранів розглядається не як пільга чи пауза після фронту, а як інструмент повернення до активної професійної ролі та участі у відновленні країни. Тому освітні програми поєднуються з психологічною підтримкою, реабілітаційними компонентами, практичними проєктами та партнерствами з роботодавцями.
Навчання можливе у денному, заочному, онлайн та дистанційному форматах, що дозволяє долучитися до програм з будь-якого регіону України або з-за кордону. Для ветеранів та захисників вступ передбачено без НМТ та ЄВІ — виключно за результатами співбесіди, з урахуванням попереднього досвіду служби, навчання або роботи.
Окремий акцент у вступній кампанії 2026 зроблено на напрямках, критично важливих для відновлення країни, зокрема інженерії, будівництві, архітектурі, IT, управлінні, безпеці, екології, фізичній реабілітації та спорті. В інституті зазначають, що саме ці спеціальності формують основу нової економіки та потребують фахівців із практичним досвідом і високим рівнем відповідальності.
Серед університетів-партнерів програми названо Київський національний університет будівництва та архітектури, Національний університет фізичного виховання та спорту України, Західноукраїнський національний університет, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний університет біоресурсів та природокористування України, Дрогобицький національний педагогічний університет, Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
В інституті уточнюють, що під безкоштовним навчанням мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях та підтримці з боку роботодавців. Вступ відбуватиметься в рамках базової вступної кампанії у стандартні терміни — з 1 липня по 10 серпня, при цьому всі документи необхідно підготувати та подати до 1 липня у відповідний підрозділ навчального закладу.
Деталі та консультації:
+38 073 94 96 179
+38 050 22 35 182
+38 067 49 81 098
Канада входить до групи держав, які мають стабільно високий рівень позитивного сприйняття в українському суспільстві. За результатами опитування, 76,2% респондентів оцінюють своє ставлення до Канади як позитивне. Зокрема, 39,4% українців зазначили «повністю позитивне» ставлення, ще 36,8% — «здебільшого позитивне». Така структура відповідей свідчить не лише про широку підтримку, а й про глибоко сформований позитивний імідж країни.
Водночас рівень негативного сприйняття Канади є мінімальним — лише 2,3% (1,4% «здебільшого негативне» та 0,9% «повністю негативне»). Це один із найнижчих показників серед усіх країн, що фігурують у дослідженні. Такий результат підтверджує, що негативні оцінки мають поодинокий характер і не формують суттєвого впливу на загальне сприйняття.
Частка нейтральних відповідей становить 20,3%, що є помірним показником. Це означає, що хоча більшість українців уже сформували позитивне ставлення до Канади, певна частина респондентів не має достатнього рівня особистого досвіду або інформації для чіткої оцінки. Водночас лише 1,2% опитаних не змогли визначитися з відповіддю, що додатково підкреслює високий рівень визначеності громадської думки щодо цієї країни.
У цілому Канада демонструє один із найбільш збалансованих і позитивних профілів сприйняття: поєднання високої частки «повністю позитивних» оцінок із практично відсутнім негативом формує стійкий репутаційний капітал. Це свідчить про те, що імідж країни в Україні базується не лише на загальних уявленнях, а й на системному сприйнятті Канади як надійного партнера.
«Канада належить до тих країн, щодо яких у українців сформоване не просто позитивне, а стабільно позитивне ставлення. Це результат довготривалої взаємодії, підтримки та присутності в українському інформаційному полі. У таких випадках навіть нейтральні відповіді не розмивають загальну картину, а лише підкреслюють її сталість», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Канада займає провідні позиції серед країн із найвищим рівнем довіри в українському суспільстві. Поєднання високого позитивного сприйняття та мінімального негативу створює основу для подальшого зміцнення двосторонніх відносин, зокрема у сферах політики, економіки та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Канада посідає 41-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $416,2 млн. Імпорт канадських товарів удвічі перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо торгівлі на рівні $139,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Національний банк України (НБУ) з 25 квітня 2026 року пом’якшує низку валютних обмежень, зокрема, спрощує умови купівлі валюти для оборонних підприємств, розширює можливості її переказу за кордон для військовослужбовців-нерезидентів та фахівців-нерезидентів, а також створює умови для реалізації урядової програми підтримки українців за кордоном.
«При виконанні заявок оборонних підприємств на купівлю валюти банки зможуть не враховувати залишки іноземної валюти на рахунках, якщо ці кошти надійшли від іноземних держав або уповноважених ними агентств на фінансування контрактів з виробництва товарів військового призначення та подвійного використання для сил безпеки та оборони», – зазначили в прес-релізі НБУ в п’ятницю.
Таке ж правило діятиме і в разі купівлі валюти за рахунок бюджетних коштів для виконання державного контракту з виробництва товарів військового призначення для цих одержувачів.
Нацбанк також розширив можливості купівлі валюти та її переказу за кордон для військовослужбовців-нерезидентів. Вони зможуть без обмежень купувати та переказувати за кордон іноземну валюту в сумі отриманого грошового забезпечення, якщо ці кошти були зараховані на рахунок з 1 травня 2026 року. Для коштів, зарахованих до цієї дати, діятиме чинний ліміт у межах 400 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.
Крім того, банкам дозволено зараховувати кошти в гривні в межах України на поточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів, які проходять або проходили військову службу в Збройних Силах України або Національній гвардії України.
Для фізичних осіб-резидентів Росії або Білорусі такі операції дозволені без окремого узгодження зі Службою безпеки України, але перекази від резидентів цих країн можливі лише за наявності у такої фізичної особи документа про тимчасовий притулок іншої держави.
Уточнено, що для ідентифікації та верифікації військовослужбовців під час відкриття рахунків банки та небанківські постачальники платіжних послуг зможуть використовувати військово-обліковий документ військовослужбовця, а також дійсні на даний момент військовий квиток, посвідчення офіцера або посвідчення генерала (адмірала).
Регулятор також спростив окремі умови купівлі та переказу валюти для залучення висококваліфікованих фахівців-нерезидентів. Українським юридичним особам дозволено купувати та переказувати іноземну валюту на рахунки фізичних осіб-нерезидентів – членів наглядових рад, рад директорів та виконавчих органів, відкриті за межами України, у сумі виплат, нарахованих з 1 травня 2026 року за цивільно-правовими договорами.
Фізособи-нерезиденти, у свою чергу, зможуть купувати та переказувати за кордон іноземну валюту в сумі виплат, що надійшли з 1 травня 2026 року на їхні гривневі рахунки в українських банках як зарплата, інші виплати, передбачені законом, а також виплати за цивільно-правовими договорами.
НБУ також дозволив ТОВ «Агентство національної єдності» здійснювати перекази за кордон за рахунок бюджетних коштів для реалізації урядової програми підтримки українців за кордоном та сприяння їхньому поверненню в Україну.
Окремо регулятор скасував вимогу для страховиків подавати щомісячні розрахунки щодо виконання вимог до платоспроможності для перебування у переліку компаній, які мають право здійснювати операції з перестрахування з перестраховиками-нерезидентами.
Зміни затверджені постановою правління центробанку від 23 квітня 2026 року, яка набирає чинності з 25 квітня 2026 року.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ вже пом’якшив низку валютних обмежень, зокрема запровадив для бізнесу «позиковий» ліміт, дозволив повертати кошти за товар на рахунки фізичних осіб за кордоном за певних умов, а також уточнив правила валютного нагляду за експортними розрахунками.
