Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

За січень-червень Україна майже подвоїла імпорт телефонів

Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗВЕД 8517) у січні-червні 2026 року збільшився на 83,6% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до майже $1,23 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.

Згідно зі статистичними даними, зокрема, у червні ввезення цієї продукції зросло майже у 2,2 рази порівняно з червнем минулого року – до $234,8 млн.

Найбільший обсяг цієї продукції в січні-червні було ввезено з Китаю (50,7%, або на $621 млн), її також ввозили зі США ($155,3 млн) та В’єтнаму ($108,7 млн), тоді як минулого року це були Китай ($362,6 млн), В’єтнам ($103,5 млн) та США ($56,3 млн).

Водночас експорт цієї продукції з України за перше півріччя становив $62,5 млн (у січні–червні 2025 року — $60 млн). Поставки здійснювалися переважно до Угорщини (70,2%), Польщі (18%) та на Тайвань (8,4%). У той самий період минулого року продукція також експортувалася переважно до Угорщини (71,5%), а також до Польщі – 23% та Іспанії – 1%.

За даними Держмитниці, як повідомлялося, у 2025 році в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,634 млрд – на 29,5% більше, ніж у 2024 році, зокрема, з Китаю на $907,9 млн.

,

Верховна Рада затвердила новий склад уряду

Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького затвердила новий склад Кабінету міністрів України.

За це рішення на засіданні парламенту в четвер проголосували 264 народні депутати.

Голоси на підтримку нового складу уряду розподілилися наступним чином: фракція «Слуга народу» – 193, «Європейська солідарність» – 0, «Батьківщина» – 1, «Голос» – 2, депутатська група «Довіра» – 17, «За майбутнє» – 14, «Платформа за життя і мир» – 16, «Відновлення України» – 14, позафракційні – 7.

За відставку попереднього складу Кабміну та призначення членів нового уряду на пленарному засіданні у четвер, яке відбувалося пакетом (крім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосували 264 народні депутати.

Зокрема, до оновленого Кабміну перепризначено: першого віце-прем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, віце-прем’єр-міністра з питань гуманітарної політики – міністра культури України Тетяну Бережну, міністра фінансів Сергія Марченка, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютин.

Водночас віце-прем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України призначено Всеволода Ченцова, який раніше обіймав посаду представника України при Європейському Союзі.
На посаду міністра освіти і науки призначено голову Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАОКВО) Андрія Бутенка.

Новим міністром у справах ветеранів став начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Також оновлене Міністерство економіки та навколишнього середовища очолив керівник українського офісу McKinsey & Company Олександр Кравченко, а Міністерство аграрної політики та продовольства — чинний заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

Таким чином, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства буде розділено на два окремі відомства.
У свою чергу, Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб очолив депутат Віталій Безгін (фракція «Слуга народу»), а Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту – голова Київської ОВА Микола Калашник.

Таким чином, посада віцепрем’єр-міністра з питань відновлення України – міністра розвитку громад і територій в уряді більше не існує, і її замінено двома профільними міністрами.
Крім того, міністром юстиції призначено голову комітету Верховної Ради з питань правової політики Дениса Маслова (фракція «Слуга народу»), а на посаду міністра цифрової трансформації – заступницю міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Оксану Ферчук.

Також новим міністром внутрішніх справ призначено голову Національної поліції Івана Вигівського.
Крім того, за квотою президента мають перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сібігу, а також призначити міністра оборони; пропозицій щодо цих кандидатур поки що немає.

Таким чином, посади в новому уряді не отримали: Тарас Качка, Олексій Кулеба, Олексій Соболєв, Наталія Калмикова, Оксен Лісовий, Михайло Федоров, а також Ігор Клименко (можливо, буде висунутий на посаду міністра оборони).
Як повідомлялося, 16 липня Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.

,

Відновлене Міністерство аграрної політики очолив Тарас Висоцький

Верховна Рада України призначила заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тараса Висоцького міністром аграрної політики та продовольства України у складі нового уряду, повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».

Міністерство аграрної політики та продовольства України відновлено шляхом реорганізації Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України.

Як повідомлялося, Міністерство аграрної політики та продовольства у 2019 році було приєднано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Наприкінці 2020 року уряд ухвалив рішення про відновлення діяльності Мінагрополітики, і з 2021 року міністерство знову почало працювати як окремий центральний орган виконавчої влади.

У липні 2025 року Мінагрополітики знову було реорганізовано, а його функції передано новоствореному Міністерству економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України.

Висоцький з вересня 2019 року по травень 2021-го та з липня 2025 року був заступником голови Мінекономіки, який курував напрям агрополітики.

З травня 2021 року обіймав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, доки відомство не було об’єднано з Міністерством економіки. У період з 14 травня 2024 року по 4 вересня 2024 року був в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.

,

Ощадбанк анонсував нову програму підтримки українських садівників грантами до 10 тисяч євро

Ощадбанк анонсував запуск програми «Зелене фермерство в галузі садівництва», в межах якої українські садівники зможуть отримати гранти до 10 тисяч євро та пільгове банківське фінансування для впровадження кліматично стійких технологій. Офіційний старт програми заплановано на 22 липня 2026 року.
Про участь банку в програмі повідомила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька під час її презентації, що відбулась 15 липня в пресцентрі Укрінформу.

Агропромисловий комплекс є одним із ключових драйверів української економіки: він формує 17-19% ВВП країни та забезпечує 41% українського експорту, а понад 70% агровиробників — це малі та середні господарства. Саме на підтримку цього сегмента спрямовано програму, яка допоможе українським садівникам інвестувати в сучасні технології та підвищувати конкурентоспроможність своїх господарств.

«Ощадбанк є одним із лідерів впровадження принципів сталого фінансування у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу. Ми системно розширюємо доступ українських підприємців до сучасних фінансових інструментів, які допомагають інвестувати у кліматично стійкі технології. Сьогодні кредитний портфель Ощадбанку в агросекторі перевищує 17,7 млрд грн і становить понад 53% кредитного портфеля бізнес-напряму ММСБ. Програма «Зелене фермерство в галузі садівництва» дасть українським садівникам додаткові можливості для модернізації виробництва та розвитку своїх господарств», — зазначила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька.

Стале фінансування є одним із ключових напрямів розвитку бізнес-напряму ММСБ Ощадбанку. Банк послідовно розширює партнерські програми з міжнародними фінансовими інституціями та впроваджує фінансові інструменти, які допомагають українським підприємцям інвестувати у проєкти з енергоефективності, декарбонізації та впровадження кліматично стійких технологій.

Умови участі у програмі
Програма стартує 22 липня 2026 року. До цього часу потенційні учасники можуть ознайомитися з її умовами та підготувати необхідні документи.

Учасники програми зможуть отримати:
– грант до 10 тис. євро;
– компенсацію грантом до 20% залишку основної суми кредиту;
– фінансування інвестиційних проєктів, зокрема за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» строком до 5 років;
– можливість подати заявку протягом 30 календарних днів після старту програми.

Детальні умови програми доступні за посиланням: https://bdf.gov.ua/programs/zelene-fermerstvo-v-haluzi-sadivnytstva/.

Програму «Зелене фермерство в галузі садівництва» реалізують у межах проєкту «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу (PROGRESS)», що впроваджується від імені Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) Федерального уряду Німеччини. Вона поєднує грантову підтримку та пільгове банківське кредитування для впровадження кліматично стійких технологій у садівництві.

, , , ,

Курс гривні найближчим часом – огляд і прогноз від експертів КИТ Group

Випуск № 1 – липень 2026 року

Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України

У першій половині липня девальваційні процеси майже непомітні, хоча попит на валюту залишається на високому рівні. Проте офіційний курс – 44,75 грн за долар, а от на початку місяця був на позначці 44,79 грн за долар. Хоча впродовж двох тижнів липня переважали коливання в бік девальвації.
На валютному ринку минулого місяця спостерігалося серйозне збільшення попиту, але НБУ контролював і продовжує зараз контролювати ситуацію: постійно здійснює валютні інтервенції. Ціна відсутності помітної девальвації – понад 5,78 млрд доларів, проданих Нацбанком через інтервенції протягом 1 червня – 3 липня.
Загальні очікування на другу половину липня: агросектор почне активніше експортувати, поступово знижуватиметься тиск на гривню завдяки валютній виручці від агроекспортерів. Водночас НБУ продовжить залишатися головним продавцем, а психологічну межу 45 грн/дол., ймовірно, триматиме через пропозицію валюти з міжнародних резервів. Проте сезонне зниження попиту на валюту сукупно зі збільшенням пропозиції від агроекспорту має підтримати гривню в липні.
Глобальний контекст
У липні ринки перебувають в очікуванні рішення ФРС США щодо ключової ставки, а засідання Комітету ФРС заплановане на кінець місяця. Цікаво, як змінилися прогнози та тренди. Ще нещодавно трейдери очікували, що ставку буде знижено у 2026 році. Проте війна в Ірані та пришвидшення темпів інфляції у США внесли корективи. Наразі ймовірність того, що Федеральна резервна система підвищить ставки на своєму липневому засіданні, зростає.
Тим часом інструмент FedWatch від CME оцінює ймовірність підвищення центробанком процентних ставок на 25 базисних пунктів – у 46,5%. На платформі прогнозного ринку Kalshi ймовірність становить 36%. Прогнози щодо підвищення ставки почали домінувати в інвестсередовищі після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про відновлення блокади США іранських портів поблизу Ормузької протоки та запровадження 20% мита на всі вантажі, що проходять через протоку.
Іншим вагомим чинником впливу на можливе рішення ФРС про підвищення ставки є ситуація з інфляцією. Проте якраз з цінами у США все доволі оптимістично: за даними Бюро статистики праці США, споживчі ціни знизилися у червні на тлі зниження цін на енергоносії та бензин, що є зворотним трендом після різкого зростання в квітні – травні через війну з Іраном. У червні індекс споживчих цін зріс на 3,5% порівняно з червнем 2025 року, що менше ніж в травні (4,2%). Це може стати базою для рішення ФРС не змінювати ставки зараз, а перенести розгляд цього питання на вересень.
Раніше певні сигнали про можливу зміну ставки вже надав голова Федеральної резервної системи Крістофер Воллер, який нещодавно заявив, що ФРС занадто довго чекала з підвищенням ставок на тлі зростання інфляції. Проте додав, що ФРС не повинна надмірно коригувати та занадто швидко підвищувати ставки.
У середині липня долар залишається стабільним після доволі тривалого падіння, а пара EUR/USD торгується на рівні 1,1417, а от розпочинався липень із показника 1,1406 дол./євро. Тим часом індекс долара США, який вимірює курс валюти відносно кошика шести аналогічних валют, 15 липня залишився незмінним на рівні 100,9.
В Європі ж зволікати не стали: ЄЦБ у червні підвищив свою ключову депозитну ставку на 25 базисних пунктів через різке зростання цін на енергоносії. Отже, стратегія змінилась, і якщо ЄЦБ знижував процентні ставки чотири рази у першій половині 2025 року (з 3% на початку року до 2% до середини червня), то в червні курс був змінений, ставка зросла до 2,25%. Причин є кілька, зокрема прискорення інфляції в єврозоні до 3,2% у травні цього року. Крім того, різке зростання цін на енергоносії внаслідок воєнних дій між США й Іраном знову викликають побоювання щодо поставок нафти, а також щодо можливого чергового стрибка інфляції в ЄС.
Внутрішній український контекст
У першій половині липня попит на іноземну валюту дещо скоротився порівняно з червнем. Це можна бачити і за результатами валютних інтервенцій НБУ. Якщо в останній тиждень червня НБУ продав на ринку 1,14 млрд доларів, то за перший тиждень липня – 0,871 млрд дол. Тиск на гривню в липні зменшився, зокрема і через надходження від агроекспорту. Тож девальваційні процеси суттєво уповільнювалися протягом першої половини липня. І якщо розпочинався місяць з офіційного курсу 44,79 грн за долар, то в середині місяця курс досяг позначки 44,75 грн/дол. Стабільності гривні сприяє падіння долара США до євро, але є й чинники, які невдовзі можуть зіграти проти, зокрема відновлення зростання цін на нафту на тлі конфлікту між США й Іраном.
Позитивом є те, що міжнародні резерви в червні зросли: станом на 1 липня за попередніми даними вони становили 51,27 млрд дол. У НБУ поінформували, що в червні резерви збільшилися на 12,1% завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті. Загалом минулого місяця на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 11,3 млрд дол., а за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 269,7 млн дол. Відповідно до балансових даних НБУ в червні продав на валютному ринку 5,147 млрд доларів.
Надходження кредитів і допомоги Україні від партнерів тривають. Наприкінці червня до спеціального фонду державного бюджету надійшло ще 3,9 млрд євро від Європейського Союзу, які мають бути спрямовані на посилення спроможностей оборонно-промислового комплексу та забезпечення термінових поставок для потреб фронту. Перед цим у червні Україна також отримала 3,2 млрд євро для бюджетної підтримки у межах цієї програми, тож загальний обсяг коштів за цим інструментом становив минулого місяця 7 млрд євро. У липні очікується, що виконавчі директори МВФ розглянуть питання першого перегляду програми розширеного фінансування EFF для України та виділення другого траншу близько 690 млн доларів. Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що засідання Ради виконавчих директорів МВФ очікується 20 липня, а Україна вже передала всі необхідні документи Фонду.
Певні неочікувані події в Україні пов’язані з доволі стрімкою зміною уряду в Україні, адже лише 12 липня президент Володимир Зеленський повідомив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів і поінформував про відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Уряд Свириденко пропрацював майже рік. Новим прем’єр-міністром України став Сергій Корецький. Його кандидатуру 16 липня підтримала Верховна Рада.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Процеси повільної девальвації в липні тривають, що, як і раніше, відповідає стратегії гнучкості курсу, запровадженої НБУ. За першу половину липня гривня майже не втратила, адже починався місяць з офіційного курсу 44,79 грн за долар, а в середині липня курс досяг позначки 44,75 грн/дол. На міжбанківському ринку 15 липня торги відбувалися за курсом 44,72–44,76 грн/дол. Незважаючи на помітне підвищення активності на ринку агроекспортерів, які заводять валютну виручку, основним продавцем валюти на міжбанку залишається Національний банк України.
На готівковому ринку в середині липня курс купівлі – 44,35–44,60 грн/дол., а курс продажу – 44,95–45,20 грн/дол. Спреди в липні не змінилися і перебувають у межах 0,40–0,65 грн/дол.
Ключові фактори впливу:
• Послаблення попиту на долар на міжбанківському валютному ринку в першій половині червня та слабкі коливання в бік девальвації. Гривню підтримують інтервенції НБУ, зниження попиту та вихід на ринок агроекспортерів.
• Готівковий ринок – коливання дуже повільні. На готівковому ринку порівняно з останніми днями червня гривня навіть укріпилась, адже з рівня курсу продажу 45,05–45,30 грн/дол. перемістилась у коридор 44,80–44,90 грн/дол.
• Міжнародні фактори: ескалація на Близькому Сході триває, а президент США Дональд Трамп навіть пригрозив завдати ударів по мостах та електростанціях Ірану, якщо країна не повернеться до переговорів.
• Поведінкові очікування ринку: на міжнародному ринку в середині липня увага до чергового засідання Комітету ФРС, запланованого на кінець липня, хоча очікування і відрізняються. Можливою є незмінна стратегія ФРС збереження ставок, але залишається шанс і на підвищення ключової ставки. В Україні головна увага прикута до ситуації на фронту, а також несподіваної зміни уряду.
Прогноз
• Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 44,70–45,00 грн/дол., буде спостерігатися різноспрямований курсовий рух залежно від ситуації з попитом і притоку нової пропозиції від експортерів.
• Середньостроково (2–3 місяці): 44,90–45,30 грн/$. Падіння курсу долара на міжнародному ринку через ризики, пов’язані зі зміною базової ставки ФРС, а також на тлі невизначеності на Близькому Сході, сприяють деякій стабілізації курсу гривні влітку.
• Довгостроково (6+ місяців): у базовому сценарії головним залишається девальваційний тренд, а курс до кінця року може досягнути позначки 46,50 грн/$. На курсові коливання будуть впливати безпосередньо надходження до міжнародних резервів, рівень попиту від імпортерів, ціни на нафту на міжнародному ринку, а також чітка стратегія Нацбанку щодо підтримки інтервенціями валютного ринку.
Курс євро: динаміка й аналіз
У першій половині липня курс євро на вітчизняному ринку трохи підвищився відповідно до укріплення євровалюти до долара США на міжнародному ринку. Якщо липень розпочався з офіційного курсу 51,03 грн за євро, то станом на 16 липня курс – 51,06 грн/євро.
На готівковому ринку України в липні помітна аналогічна динаміка курсу євровалюти. Курс купівлі в середині липня перебуває в коридорі 50,5–51 грн/євро, а курс продажу – 51,35–51,7 грн/євро. Спреди між курсом купівлі та курсом продажу євро в червні – липні підросли: становлять близько 0,65–1 грн., а от наприкінці червня були в коридорі 0,55–0,85 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
• На міжнародному ринку в липні триває укріплення євро, спровоковане здебільшого підвищенням ставок ЄЦБ. Євровалюта зміцнила свої позиції внаслідок монетарної політики ЄЦБ і посилення невизначеності на геополітичній арені стосовно перемир’я між США й Іраном.
• ЄЦБ підвищує ставки: оскільки світові ціни на нафту продовжують зростати, інфляційний тиск на політиків ЄЦБ збільшується, що підсилює очікування наступного підвищення ставок у вересні цього року.
• Дефіциту євро немає, попит дуже помірний. На готівковому ринку продаж євро переважає над купівлею, а курс євро в обмінниках і банках майже не змінюється в перші два тижні липня.
Прогноз:
• Короткостроково (2–4 тижні): на українському ринку євровалюта може залишатись у коридорі 51,20–51,65 грн/€.
• Середньостроково (2–4 місяці): якщо євровалюта продовжить укріплення на міжнародному ринку, то в Україні можуть бути коливання євровалюти в межах 51,80–52,40 грн/€.
• Довгостроково (6+ місяців): наприкінці року курс євро може перебувати у межах 52,80–53,80 грн/€. Основні чинники впливу – рішення ЄЦБ щодо підвищення ставок, рішення Комітету ФРС щодо зміни базової ставки, рівень інфляції в США та в ЄС, ситуація на Близькому Сході та переговори між США й Іраном.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Монетарна політика управляє курсовими траєкторіями. Центробанки США та ЄС планують підвищення ставок. Це впливатиме на позиції долара на глобальному ринку, але одночасно надаватиме інвесторам сигнал про вкладення в надійні валюти.
Ескалація на Близькому Сході впливає на курс валют. Між США та Іраном немає стійкого миру, і чергові удари впливають на позиції долара на світовому ринку. Євровалюта знову посилює свої позиції.
Холодний розум і надійні інструменти – шлях до стабільного прибутку. У ситуації підвищеної невизначеності та високих ризиків доцільно сконцентруватися на надійних і ліквідних валютних активах, надаючи перевагу долару та євро.
Фокус – на безпечних інвестиціях. Стабільність і передбачуваність – це не про 2026 рік. Що означає для інвесторів – обережну стратегію, що включає насамперед збереження капіталу.
Ліквідність – ключовий пріоритет. Головні світові валюти долар і євро логічно включити до валютного портфеля як базу. Оптимальний розподіл валют цього літа – або 60% на 40% з вищою часткою долара, або «50%–30%–20%», де більша частка за доларом, ще 30% – євро, а 20% – швейцарський франк або британський фунт стерлінгів.
Диверсифікація портфеля не потребує поспіху. У світі править балом різка та необережна геополітика, а отже, завдання інвестора – обережні та надійні інвестиції у доларах та євро. Проте невелику частку накопичень можна завжди притримати для заходу в інші валюти чи вкладення у валютні ОВДП терміном на три місяці.
Нафта знову дорожчає, що не додає долару балів. У середині липня ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,43 дол. (або на 1,7%) – до 84,73 дол. за барель, а от нафта West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1,2 дол. (або на 1,5%) – до 79,34 дол. за барель. На тлі ескалації на Близькому Сході нафта може продовжити дорожчати, що сигналізуватиме інвесторам про потребу переорієнтації частки портфеля розміром до 30% в євровалюту.
Облікова ставка НБУ поки що залишається на рівні 15%. У червні 2026 року інфляція в Україні сповільнилася до 7,2%. Це означає можливе зниження депозитних ставок у банках, що підвищить роль валютних заощаджень як інструменту збереження коштів від інфляції.
Купувати євро під час сталого курсу – правильне рішення. На хвилі відсутності різких коливань важливо вчасно здійснити інвестиції в євровалюту, проте не жертвувати при цьому головною часткою портфеля, сформованою в доларах США.
Увага до рішень центробанків США та ЄС і до статистичної інформації про інфляцію в США та єврозоні. Регулярний аналіз економічної ситуації в єврозоні та США допоможе вчасно вносити корективи у короткострокову стратегію, а також вдало виходити з одних валютних активів, щоб без втрат зайти в інші валютні інвестиції.
Що важливо у сфері новин. Найголовніші події, які матимуть серйозний вплив на валюти, відбуватимуться не лише в кабінетах центробанків ЄС і США, але й у геополітиці. Інвесторам варто ретельно слідкувати за новинами стосовно змін ключових ставок у США та ЄС, адже саме такі зміни нададуть підтримку долару або євро. Однак не варто залишати поза увагою і новини зі США щодо подальших дій в Ірані та можливого продовження мирних перемовин між цими країнами. В Україні впливати на ситуацію на валютному ринку будуть новини про нові надходження від партнерів, стан міжнародних резервів, результати масованих атак ворога та можливі пошкодження інфраструктури, а також дані про врожай і рівень агроекспорту.

Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.

ДОВІДКА

KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.

, ,

Україна у січні-червні наростила імпорт алюмінію на 24,5%

Україна у січні-червні-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 24,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $316,841 млн.

Згідно з митною статистикою, у червні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $68,864 млн.

Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-червень поточного року виріс на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $90,732 млн, у червні – $18,339 млн.

Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.

Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.

Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.

, , , ,