В Україні з 1 січня набув чинності закон “Про аграрні ноти”, який передбачає створення окремого Реєстру аграрних нот.
Очікується, що в реєстрі відображатиметься інформація про видачу, зміст і зміну реквізитів аграрних нот, припинення та обтяження аграрних нот, початок примусового виконання зобов’язань за аграрними нотами на підставі спеціальної виписки з реєстру.
У свою чергу Реєстр завдяки автоматизації процесів формування реквізитів аграрних нот, внесення змін, видачі та припинення забезпечить прозорість, ефективність та зручність операцій із аграрними нотами. Автоматизована робота спростить взаємодію між агровиробниками, кредиторами та інвесторами.
Крім того, цифровізація процесів у Реєстрі зменшить трансакційні витрати, пов’язані з видачею та припиненням аграрних нот, що зробить інструмент дешевим і зручним у використанні.
Голова правління Національного депозитарію України (НДУ) Олексій Юдін раніше висловив упевненість, що реалізація проєкту стане важливим кроком у розбудові цифрової інфраструктури аграрного сектору, сприятиме залученню додаткових інвестицій та забезпеченню сталого економічного зростання.
“Цей проєкт є важливим кроком для цифровізації ринку капіталу та сільськогосподарського сектору в Україні. Розробка Реєстру аграрних нот не лише допоможе зміцнити позиції нашої держави на світовому аграрному ринку, а й створить нові можливості для інвесторів”, – акцентував голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов.
У НДУ додали, що це рішення є важливим інфраструктурним елементом і центральною складовою всієї екосистеми аграрних нот, без якої неможливе повноцінне впровадження нового інструменту на ринку.
Як повідомлялося, Міжнародна фінансова корпорація (IFC, член Групи Світового банку) і Національний депозитарій України в жовтні 2024 року уклали грантову угоду, згідно з якою НДУ отримає до $300 тис. для створення і впровадження інноваційного Реєстру аграрних нот.
Український агросектор у 2024 році поставив другий історичний рекорд – $24,5 млрд валютної виручки від експорту агропродукції, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль в інтерв’ю Українському радіо.
“Якщо підсумувати 24-й рік, він приніс нам другий результат за валютною виручкою від експорту. Ми поставили другий історичний рекорд – у країну надійшло $24,5 млрд від експорту продукції агросектору. Це хороший показник”, – сказав він.
Міністр нагадав, що найкращим роком за валютною виручкою від агроекспорту був 2021 рік, коли завдяки високому врожаю агросектор заробив $27,7 млрд.
Коваль звернув увагу, що порівняно з 2023 роком валютна виручка агросектору від експорту зросла більш ніж на $2 млрд.
“Думаю, для всього аграрного сектору 2024 рік був роком стійкості. Українські аграрії витримали, вистояли і проявили себе з найкращого боку. Те, що ми, незважаючи на заміновані землі, воєнні дії, зібрали непоганий урожай, 75 млн тонн – зернові та олійні культури – це гарний результат, враховуючи, що рік був посушливий, і ми змушені були констатувати втрату врожайності. Але загалом Україна не лише встояла, а й наростила свою аграрну міць”, – резюмував міністр агрополітики.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (обсяг торгівлі) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Україна 2025 року експортувала товарів на $41,627 млрд, що на $5,44 млрд, або на 15% більше, ніж 2023 року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“У ваговому вимірі експорт склав 131,179 млн тонн. Це на 30,8 млн тонн більше, що означає зростання на 30,8%. Імпорт теж зріс на 8,6% до $69 млрд”, – написав він у фейсбуці у середу.
Качка уточнив, що імпорт електроенергії зріс на 333% – до $669 млн, акумуляторів – на 103%, до $950 млн, трансформаторів – на 108%, до $596 млн, БПЛА – на 77%, до $1,2 млрд.
“У лідерах імпорту нафтопродукти ($6,8 млрд доларів) і “різне” ($4,5 млрд), безпосередньо пов’язані з війною і обороною. Тож енергетичні виклики й оборона – основні драйвери імпорту. Драйвери зовсім нееластичні. Суттєве скорочення торговельного дефіциту безпосередньо пов’язане з розвитком ВПК і відновленням енергетичної інфраструктури”, – наголосив торговий представник.
Стосовно експорту, Качка зазначив, що завдяки відкриттю навігації в портах у лідери за обсягами експорту вибилася залізна руда – 33,6 млн тонн, що на 89% більше порівняно з 2023 роком, а в грошовому виразі зростання становило 58% – до $2,8 млрд.
Другу позицію за обсягом, за його словами, посіла кукурудза – 29 млн тонн, що на 12,3% більше, ніж у 2023 році, проте в грошовому виразі збільшення становило лише 2,3% – до $5,07 млрд.
Торгпред наголосив, що зворотна ситуація в експорті м’яса птиці: у натуральному виразі він збільшився лише на 5,6% – до 448,4 тис. тонн, але в грошовому – на 20%, до $961 млн.
“Серед товарів, чий експорт склав понад мільярд доларів, особливо хочеться відзначити кабельну продукцію, експорт якої збільшився на 60% і склав $1,27 млрд”, – додав Качка.
Згідно з його даними, зростання виручки від експорту основних металургійних товарів становило 52% для напівфабрикатів – до $927 млн, 38,9% для гарячекатаного прокату – до $809 млн, 125% для труб – до $590 млн, 6,1% для чавуну – до $500 млн і 19,3% для прутків – до $156 млн.
“Певним індикатором роботи харчової переробної промисловості є кондитерські вироби. Є 38% зростання виручки від шоколаду ($264 млн), 26,9% зростання для печива (269 млн), 15,6% для цукерок без шоколаду ($215 млн) “, – написав також торгпред.
У лісопереробці він звернув увагу на те, що експорт дощок (розпиляних лісоматеріалів) скоротився і в обсязі, але все одно залишився вищим за 1 млн тонн, і у виручці – на 1,2%, до $400,9 млн, проте клеєної фанери було експортовано на 95% більше – $125,3 млн.
“Є хороші характеристики і в легпромі. Експорт костюмів, комплектів, піджаків, штанів, комбінезонів для чоловіків склав $99 млн. Це на 646% … більше, ніж у 2023 році. Експорт костюмів, комплектів, жакетів, суконь, спідниць для жінок коштував $71,3 млн, це 114,2% зростання”, – написав Качка.
За його словами, географічно український експорт стає дедалі більш ЄС-центричним: експорт до ЄС зріс на 5,9% – до $24,7 млрд. Пятірку членів ЄС з експорту склали Польща ($4,7 млрд), Іспанія ($2,8 млрд), Німеччина ($2,8 млрд), Нідерланди ($1,98 млрд) та Італія ($1,93 млрд). Водночас зростання експорту в Німеччину становило 40,5%, а ось експорт до Польщі скоротився на 1,1%, уточнив торгпред.
“Загалом торгівля з Польщею скорочується, адже Україна імпортувала з неї на 6,8% менше, ніж у 2023 році. При тому, що Польща й надалі є лідером із постачання товарів із ЄС – $6,8 млрд із $34,3 млрд загального імпорту з ЄС”, – констатував Качка.
Він зазначив, що також скорочується торгівля з Туреччиною – на 7,2% експорт і на 13,5% імпорт.
За його словами, натомість значними темпами зростає імпорт із Китаю: торік він зріс на 37,4% – до $14,3 млрд.
“І це найголовніша зона турбулентності в нашій торговельній політиці, адже торгівля з Китаєм може зазнати докорінних змін через очікувані заходи нової адміністрації США, які колами розійдуться світом і призведуть до рекалібрування тарифних ставок у межах СОТ. Якщо США зазначають, що мають право на перегляд своїх митних ставок, то Україна має ще більше прав на це, оскільки ми вступали до СОТ на нездійснених очікуваннях щодо зниження митних тарифів іншими державами-учасницями СОТ”, – наголосив Качка.
Хто потрапив під увагу Податкової?
4,7 тис. перевірок бізнесу запланувала на 2025 рік Державна податкова служба. Найбільше ДПС звертатиме увагу на компанії з Києва, Одещини та Дніпропетровщини. Щомісяця перевірятимуть близько 400 бізнесів, а найбільше візитів заплановано на жовтень.
З 4,7 тис. перевірок близько 3,7 тис. припадає на компанії, а решта — на фопів. Також перевірятимуть фінансові установи та нерезидентів. Завітає Податкова й до 266 бізнесів, щодо яких є запитання по ПДФО, військовому збору та ЄСВ.
ДПС найбільше зверне увагу на компанії з Києва – 18% від загальної кількості перевірок. На другому місці за перевірками буде Одеська область, а на третьому — Дніпропетровська: 12% та 10% відповідно.
Найбільше перевірок спіткають компанії у сфері оптової торгівлі – 20.7%. Ще 15% перевірок припаде на сільське господарство й мисливство. Трійку закриває виробництво харчових продуктів – 6.2%.
Вже у січні перевірять 287 підприємств, а в лютому ще 371. Загалом, щомісяця ДПС навідуватиметься до близько 400 бізнесів, а найбільше у жовтні – 423.
20 компаній з переліку увійшли до індексу Опендатабота 2024:
– Д.Трейдінг – 165,6 млрд. грн доходу;
– Окко експрес – 61,8 млрд. грн;
– Вінницька птахофабрика – 39,2 млрд. грн;
– Нова пошта – 36,4 млрд. грн;
– Українська бронетехніка – 32,4 млрд. грн;
– Спейсикс – 27,9 млрд. грн.
– Миронівська птахофабрика – 21,4 млрд. грн;
– Пумб – 16 млрд. грн;
– Укрсиббанк – 15,4 млрд. грн;
– Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат – 15 млрд. грн;
– Конкорд конслатинг – 8,5 млрд. грн;
– Енселко Агро – 7,2 млрд. грн;
– Інститут інформаційних технологій Інтелліас – 4,3 млрд. грн;
– Берегівське хлібоприймальне підприємство – 4,3 млрд. грн;
– ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ – 2,9 млрд. грн;
– Тесті фуд – 1 млрд. грн;
– Три О – 906 млн. грн;
– Тріумф медіа груп – 562 млн. грн;
– СК Дніпро-1 – 437 млн. грн;
– Зірка Буковелю – 421 млн. грн.
Дізнатися, чи заплановані перевірки щодо вашого бізнесу або партнерів, можна безкоштовно в Опендатаботі. Для цього надішліть боту код компанії. Якщо бізнес є у плані Податкової — відповідна інформація з’явиться у картці компанії.
Інструкція
Як дізнатися, чи заплановані перевірки Податкової служби щодо вашого бізнесу?
https://opendatabot.ua/analytics/dps-audits-2025
Де в Україні найдорожчі ялинки
Понад 1 млн. хвойних дерев виростили на спеціальних плантаціях у 2024 році за даними Держлісагентства. Кожне друге — сосна. Середня вартість одного дерева зросла у 1,5 рази з 2021 року. Водночас купляти стали менше дерев, аніж до повномасштабної. На Вінничині виростили найбільше дерев цьогоріч, а найдорожче дерева коштують на Закарпатті.
1,07 млн хвойних дерев виростили лісгоспи на спеціальних плантаціях цьогоріч. Це удвічі менше, ніж у 2021 році — 2,05 млн дерев. З них 52% — сосни, ще 44% — ялинки. Решта 4,5% – інші породи хвойних.
Найбільше дерев для продажу виростили у лісах Вінниччини та Житомирщини – 20% та 16% відповідно.
Від початку повномасштабної війни продажі новорічних дерев впали вдвічі.Так, у 2021 році реалізували 445 тис. дерев, а вже у 2022 році — лише 206 тис. Торік обсяги продажу зросли на 20% – до 247,5 тис.
Цьогоріч лісгоспи планують реалізувати близько 200 тисяч новорічних дерев до кінця року. 44,5 тис. дерев легальних ялинок вже продано станом на початок грудня. Водночас 402 випадки незаконної вирубки новорічних дерев зафіксовано до 9 грудня цьогоріч. Це вдвічі більше, ніж за весь новорічний сезон торік. Проте лідером за незаконними вирубками став 2021 рік – 1932 випадки. Варто зауважити, що може йтись як про одиничні спиляні дерева, так й про масові вирубки.
Середня закупівельна ціна ялинки нині становить 154 грн. Це на 15% більше порівняно з минулим роком та у 1,5 рази до 2021. Найдорожчі дерева цьогоріч були продані в Закарпатській області — середня вартість склала 918 грн, найдешевші — у Харківській: 92 грн. Торік найдорожчі ялинки були на Київщині — 414 грн, а найдешевші — на Житомирщині: 95 грн.
Купуючи ялинку, варто перевіряти документи продавця, особливо, якщо дерево не походить з лісгоспів Держлісагентства. Кожне дерево має мати маркування етикеткою або биркою-стяжкою з індивідуальним номером і штрих-кодом.
Їх можна перевірити на сайті Системи електронного обліку деревини. Якщо інформація за номером в системі відсутня, ялинка може бути нелегальною.
Купуючи легальні новорічні дерева, можна убезпечити себе від “хвойних” вирубаних на території ЧАЕС. Також це запобігає нелегальній вирубці дерев в Україні.
https://opendatabot.ua/analytics/legal-christmas-trees-2024
