Віталій Коваль, Голова Фонду державного майна України
Мала приватизація протягом останніх 5 років (з 2019-го до 2023-го) з деякими перервами, зокрема, через повномасштабне вторгнення, системно набирала обертів. Показники минулого року багато в чому перевершили всі попередні результати і продемонстрували ефективність і своєчасність приватизації загалом.
Надходження до бюджету
За підсумками малої приватизації 2019 року, яку проводив Фонд державного майна України, в бюджет надійшло приблизно 561 млн грн. Наступного року ця сума зросла майже в 5 разів і перевищила 2,69 млрд грн. 2021 року бюджет отримав 3,5 млрд грн. 2022-го, коли була перерва в приватизації до вересня, менш ніж за півроку Фонд передав в руки приватних інвесторів активи на суму 1,74 млрд грн.
Минулоріч надходження від приватизації держмайна склали 2,84 млрд грн. Держава повноцінно відновила цей процес і допомагає підтримувати держбюджет коштами, які забезпечують наш захист і оборону від агресора. Загалом за 5 років доходи від приватизації, без урахування об’єктів великої приватизації, становили 11,34 млрд грн.
Щодо ціни проданих Фондом активів, то тут найбільше фінальна вартість майна зросла відносно стартової 2020 року.
Зростання ціни продажу активів відносно початкової вартості
Після падіння цього показника 2021-го, останні два роки він навпаки зростав. Так, 2023 року ціна продажу була більша за початкову загалом у 2,7 рази.
Конкуренція в аукціонах
Підвищення суми надходжень до бюджету та зростання фінальної ціни говорять про важливу річ. Учасники аукціонів, які ФДМУ проводить через систему Prozorro.Продажі, зацікавлені в державних активах та готові за них боротися. Показники конкурентності в торгах за 2023 рік не залишають сумнівів щодо цього.
Середня конкуренція в приватизаційних аукціонах
Протягом 5 років конкуренція в успішних торгах зростала постійно. Та якщо з 2020 до 2022 року її рівень був у діапазоні 3,1-3,6 учасника на один аукціон, то в 2023 році за кожен лот в середньому змагалося вже майже 5 учасників.
Цьогоріч є всі шанси перевищити навіть такі потужні результати: за перший квартал 2024 року в кожному успішному аукціоні в середньому взяли участь уже понад 5 учасників.
Зацікавленість бізнесу в держактивах
Активність бізнесу в приватизаційних торгах зумовлена багатьма факторами. Частина компаній потребують релокації в регіони, віддалені від лінії фронту. Якісь підприємці хочуть побудувати бізнес на готовій матеріальній базі, з інфраструктурою, обладнанням та комунікаціями, які пропонує держава, коли продає, наприклад, єдині майнові комплекси. Хтось потребує нерухомість, склади, цехи, гаражі тощо для розширення своїх поточних потужностей.
Тож підприємництво в Україні розвивається навіть в умовах війни та інших труднощів. І держава прагне надати бізнесу ресурси, які йому в цьому сприятимуть.
Є лоти, в яких ринок бачить настільки великі перспективи та цінність, що конкурують за них одразу десятки учасників. Рекорд належать торгам 2020 року, коли за недобудований гараж в Києві на 50 авто змагалося 48 охочих його придбати. Другий такий лот — нежитлові приміщення в Ужгороді. Цей аукціон, в якому було 47 учасників, відбувся 2023 року.
У результаті такого попиту ціна першого об’єкта в Києві зросла майже в 35 разів (із трохи більше 1 млн до 36 млн грн). А вартість другого лоту в Ужгороді — аж у 818 разів (із 12,2 тис до 10 млн грн).
Зацікавленість бізнесу спрямована на активи різних масштабів, але беззаперечна більшість лотів, проданих через приватизацію, вартувала до 1 млн грн.
Розподіл успішних аукціонів за фінальною вартістю приватизованого об’єкту
2020 року частка торгів, де ціна продажу активу була до 1 млн грн, досягала максимального показника 86%. При цьому 2022 року помітно збільшилася частка аукціонів з фінальною вартістю об’єкта від 1 до 10 млн грн та навіть в діапазоні 10-100 млн грн. Торік тренд знову пішов у зворотному напрямку: почала зростати кількість активів, проданих за ціною до 1 млн грн.
Варто також розуміти загальний економічний контекст в Україні. Різке падіння курсу гривні, криза багатьох ринків, окупація територій та багато іншого вплинуло на можливості бізнесу вести свою діяльність. Особливо болюче це вдарило по невеликим підприємствам, їхні і так невеликі матеріальні ресурси помітно знецінилися, а інших проблем додалося.
Поверенення попиту на недорогі, невеликі держактиви говорить про те, що малий та середній бізнес після перших потрясінь повномасштабного вторгнення відновлює активність та продовжує розвиватися.
Середня кількість учасників приватизаційних аукціонах, відносно фінальної вартості активів
При цьому великі гравці ринку також мають інтерес до крупних держактивів, коли ті з’являються в продажі. Так, в аукціонах з ціною продажу об’єктів понад 100 млн грн 2023 року в середньому брало участь 14,1 учасник. При цьому середня конкуренція в торгах до 1 млн грн минулоріч склала 3,9 учасників.
Ефективність приватизаційних процесів
Загалом приватизаційні аукціони змогли зацікавити тисячі гравців різних ринків. Найбільше учасників торгів, а саме 2035, було 2023 року. Це в 3,3 рази більше, ніж було 2022 року, та майже вдвічі більше 2021-го. 2020-го цей показник перевищував 1340 учасників. А 2019 року, коли приватизація лише активізувалася, їх було орієнтовно 800.
Законодавчі зміни, активність бізнесу, конкурентність торгів та їхня прозорість і відкритість допомогли збільшити ефективність приватизаційних процесів. Водночас протягом останніх років Фонд державного майна також змінив підходи роботи, покращив процес підготовки об’єктів до продажу. Інформація про наявність державктивів для приватизації розповсюджувалася різними каналами комунікації для привернення уваги до цих лотів. А загалом всі відомості про те, які є актуальні лоти, як взяти участь в аукціоні, які результати приносить приватизації, зібрана на окремому спеціальному ресурсі.
Фонд розробив механізм сортування (тріажу) держактивів, залежно від їхнього стану та потреб ринку. Те майно, що не має цінності чи існує лише на папері піде на ліквідацію чи банкрутство. Ті об’єкти, що можуть працювати на благо економіки в приватних руках — йди на приватизацію.
Ефективні кроки ФДМУ та зацікавленість приватних інвесторів дали результат: протягом 2023 року частка успішних аукціонів зросла в рази в порівнянні з попередніми роками.
Зростання частки успішних аукціонів ФДМУ
Найнижчий показник успішності торгів зафіксований у 2021 – 2022 роках: він був на рівні 17% від всіх оголошених. Тож піковий результат у майже 47% минулого року — це різниця в 2,8 рази.
Приватизація протягом 5 останніх років стає ефективнішим, нарощує показники доходу, привертає увагу все більшої кількості підприємців. Це доводить успішність приватизаційної стратегії України, коли держава замість дотацій збиткових активів дає їм нове життя та допомагає генерувати кошти для держбюджету в час, коли від цих надходжень залежить виживання нашої країни.
Віталій Коваль, ПРИВАТИЗАЦІЯ, УКРАЇНА, Фонду державного майна
Кабінет міністрів України виділив ще 5,6 млрд грн на будівництво фортифікацій у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Миколаївській та Херсонській областях, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“На зведення надійних фортифікацій цього року урядом уже виділено 20 млрд грн. Сьогодні додаємо ще 5,6 млрд грн”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок.
Зокрема, з них виділено 1,1 млрд грн для зведення фортифікацій у Донецькій області, понад 1 млрд грн – для Запорізької області, 1,5 млрд грн – для Сумської, а також 300 млн грн і 400 млн грн – для Миколаївської та Херсонської областей відповідно.
Міністерство фінансів України підтримало пропозицію Асоціації “Страховий бізнес” (АСБ) і Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) щодо недопущення оподаткування ПДВ комісійної винагороди страхових агентів, повідомляють у прес-релізі АСБ.
При цьому уточнюється, що норму щодо оподаткування ПДВ містив проєкт закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування страхової діяльності в Україні”.
Як повідомлялося, обидва об’єднання спільно зверталися до Мінфіну, Міністерства економіки, Державної регуляторної служби, Національного банку з проханням не погіршувати податкові умови ведення страхового бізнесу і не порушувати вимоги Директиви ЄС.
“Україна рухається в ЄС, тому ми повинні звіряти всі податкові новації, як зі здоровим економічним глуздом, так і з діючими в Євросоюзі принципами і нормами”, – вважає генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський.
Водночас у прес-релізі уточниться, що оподаткування комісійною винагородою страхових агентів ПДВ прямо суперечить Директиві Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року “Про загальну систему податку на додану вартість”. Стаття 135 “Звільнення від оподаткування інших видів діяльності”, які прямо встановлюють, що “держави-члени повинні звільняти від оподаткування… операції страхування та перестрахування, включно з пов’язаними з ними послугами, які надають страхові брокери та страхові агенти”.
У повідомленні також наголошується, що для обґрунтування своєї позиції, страховими об’єднаннями було зроблено аналіз показників діяльності страховиків України за дев’ять місяців 2023 року та проведено репрезентативне опитування учасників ринку. За результатами яких стало зрозуміло, що держава не отримала б економічного ефекту від цього нововведення, а навпаки, виникли б непрогнозовані додаткові витрати на адміністрування, контроль і моніторинг операцій з ПДВ у страховій діяльності.
“За нашими оцінками, наші пропозиції, підтримані Мінфіном, зберегли кожній страховій компанії принаймні 40-50 тис. грн. щомісяця”, – зазначив Черняховський.
ПАТ “Укрнафта” купила спеціальний дозвіл у “Чернігівнафтогазгеологія” (“дочка” державної НАК “Надра України”), повідомив директор компанії Сергій Корецький у Facebook.
За його словами, завдяки новій ліцензії “Укрнафта” отримає приріст загальних запасів на 1,01 млрд куб. м газу і 100 тис. тонн нафти на 56,5 кв. км площ на північному сході України.
Корецький також зазначив, що це перший спецдозвіл, отриманий “Укрнафтою” за останні 14 років.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
Компанія ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у 2023 році переробили 3,5 тис. тонн різного роду відходів.
“В ОСР “ДТЕК Мережі” працює ефективна система поводження з відходами. Вона побудована на засадах циркулярної економіки і тільки торік допомогла передати на переробку для повторного використання понад 3,5 тис. тонн різного роду відходів”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу у вівторок.
Як ідеться в документі, торік на підприємства ОСР “ДТЕК Мережі” в Дніпропетровській, Одеській, Донецькій та Київській областях і Києві відправили на переробку для повторного використання близько 25% загальної кількості відходів. Це, зокрема, будівельні матеріали, використані шини, макулатура, скло, оргтехніка, нафтопродукти.
“Наші підприємства незважаючи на війну, продовжують реалізовувати принципи циркулярної економіки, зокрема, в частині поводження з відходами. Збирають окремо, зберігають у спеціальних умовах і відправляють на переробку та використання. Завдяки цьому, за останні три роки друге життя отримали близько 20 тис. тонн виробничих відходів ВЗР “ДТЕК Мережі”, – зазначила процитована у пресрелізі керівниця відділу екологічної безпеки “ДТЕК Мережі” Олена Потапенко.
За її словами, наприклад, понад 15 тис. тонн залізобетонних опор було використано в будівництві та для виробництва вторинного щебеню.
Для роздільного збору відходів в ОСР компанії використовуються понад 2 тис. промаркованих ємностей (контейнерів).
“Усе організовано таким чином, щоб запобігти негативному впливу на навколишнє середовище і максимально спрямовувати відходи на переробку та повторне використання”, – додали в енергохолдингу.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес із розподілу електроенергії та експлуатації електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР енергохолдингу обслуговують 5,4 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
Агрохолдинг “Агротрейд” у 2023 році експортував зерно в 13 країн світу, найбільшими покупцями з яких стали Єгипет і Туніс, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, найбільшими покупцями зерна від “Агротрейду” стали Єгипет, Туніс, Туреччина та Іспанія. Зерно також постачалося в Італію, В’єтнам, Грецію, Угорщину, Румунію, Латвію, Кіпр, Болгарію та Австрію.
“Минулого року ми працювали переважно зі звичними для нас країнами призначення, крім Тунісу, до якого вперше експортували великі партії кукурудзи – майже 56 тис. тонн. Таким чином, ця держава одразу посіла друге місце в структурі нашої зовнішньої торгівлі. Загалом найбільші обсяги зерна в компанії придбав Єгипет – понад 35 тис. тонн кукурудзи та понад 25 тис. тонн сої. Уже традиційно великі обсяги агропродукції ми поставили до Туреччини та Іспанії. Наші південні сусіди купували сою та кукурудзу, а іспанці – пшеницю. Найменші обсяги товарів надійшли до Австрії – 320 тонн сої”, – повідомив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності агрохолдингу Андрій Бут.
Як повідомлялося, 2023 року “Агротрейд” поставив на світовий ринок близько 350 тис. тонн зерна. З них частка власної агропродукції склала 35% або 116 тис. тонн, а сторонніх виробників – 65% або 230 тис. тонн.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” Всеволод Кожем’яко.
