Агентство Reuters повідомляє, що узбецький стартап Uzum, найбільший гравець у сфері фінтеху та електронної комерції Узбекистану, розглядає можливість лістингу на Лондонській фондовій біржі. Про це в інтерв’ю агентству розповів співзасновник компанії Микола Селезньов.
За його словами, Лондон додано до списку потенційних майданчиків для IPO, поряд із біржами Nasdaq (Нью-Йорк), Абу-Дабі та Гонконгу, де після інвестицій китайської компанії Tencent до Uzum спостерігається зростання інтересу.
Заснована у 2022 році, Uzum за короткий час стала найдорожчим стартапом Узбекистану, оціненим у $1,5 млрд. У серпні компанія залучила $70 млн акціонерного капіталу від Tencent та американського фонду VR Capital, ставши першим «єдинорогом» (startup unicorn) в історії країни. Нині послугами Uzum щомісяця користуються близько 17 мільйонів узбекистанців.
Селезньов зазначив, що первинне публічне розміщення акцій (IPO) планується на 2027 рік, однак конкретну цільову оцінку поки що рано обговорювати.
«Якби ми виходили на Лондонську фондову біржу, ми б, безумовно, розглядали FTSE 100», — підкреслив він.
Під час останнього раунду фінансування Uzum також привернула увагу інвесторів із Великої Британії та країн Близького Сходу. За словами Селезньова, багато з них зацікавлені не лише у самій компанії, а й у економічному потенціалі Узбекистану, який останніми роками активно проводить реформи під керівництвом президента Шавката Мірзійоєва, відкриваючи країну для міжнародних інвестицій.
Селезньов пояснив, що Uzum розглядає зарубіжне IPO через питання ліквідності та структури інвесторської бази, які впливають на оцінку компанії. Водночас він наголосив, що пріоритетом залишається зміцнення позицій на внутрішньому ринку:
«Ми не прагнемо надто швидкого географічного розширення. Спочатку хочемо по-справжньому завоювати і домінувати в Узбекистані, щоб довести, що здатні побудувати систему, конкурентоспроможну і на глобальному рівні», — заявив він.
Таким чином, як зазначає Reuters, Uzum — це не просто швидкозростаючий фінтех-стартап, а символ нової хвилі технологічного розвитку Узбекистану, який демонструє зростаючу довіру міжнародних інвесторів до економічних реформ у країні.
У вересні китайська економіка продемонструвала вищі, ніж очікувалося, темпи зростання в промисловості та роздрібній торгівлі, що вказує на поступове відновлення внутрішнього попиту та активності підприємств.
За даними Державного статистичного управління Китаю, промислове виробництво зросло на 6,5% в річному вираженні — це найвищий показник з червня. У серпні зростання становило 5,2%, а аналітики очікували уповільнення до 5%.
Найбільше додали:
переробна промисловість — +7,3%,
видобуток корисних копалин — +6,4%,
нафтогазова галузь — +8,9%,
випуск автомобілів — +16%,
комп’ютерів і телекомунікаційного обладнання — +11,3%.
Зростання відзначено в 36 з 41 галузі економіки. В цілому за дев’ять місяців 2025 року промислове виробництво збільшилося на 6,2% в порівнянні з тим же періодом минулого року.
Роздрібні продажі у вересні зросли на 3% у річному вираженні. Це трохи менше, ніж у серпні (3,4%), але все ж краще за прогнози аналітиків (2,9%).
Найбільше зросли продажі продуктів харчування (+6,3%), ювелірних виробів (+9,7%) та одягу (+4,7%). Продажі автомобілів зросли на 1,6%, а нафтопродуктів — знизилися на 7,1%.
З початку року роздрібний товарообіг досяг 36,6 трлн юанів (близько $5,1 трлн), що на 4,5% більше, ніж роком раніше.
Інвестиції в основні засоби в цілому трохи скоротилися — на 0,5%, головним чином через спад у будівельному секторі (–13,9%). При цьому вкладення в інфраструктуру та обробні галузі зросли на 1,1% і 4% відповідно.
Рівень безробіття у вересні знизився до 5,2% з 5,3% місяцем раніше.
Експерти аналітичного центру Experts Club відзначають, що китайська економіка зберігає стійкість, незважаючи на уповільнення світового попиту і труднощі в нерухомості.
Довідка Experts Club.
Китай вже кілька років посідає 1-е місце в світі за обсягом економіки, розрахованим за паритетом купівельної спроможності (ПКС), випереджаючи США і ЄС. Це підтверджує його статус найбільшого промислового і споживчого центру планети.
Президент США Дональд Трамп з 27 по 29 жовтня відвідає Японію, проведе переговори з новим прем’єром Санае Такаїті, заявив у середу генеральний секретар японського кабінету міністрів Мінору Кіхара.
«Візит президента Трампа дасть надзвичайно важливу можливість ще більше зміцнити альянс США і Японії», – наводить «Кіодо» слова Кіхари.
Він висловив надію, що поїздка Трампа дозволить встановити особисті довірчі відносини між ним і прем’єром Такаїті, забезпечить спільну реалізацію концепції «вільного і відкритого Індо-Тихоокеанського регіону».
За даними джерел «Кіодо», Такаїті планує обговорити з Трампом спільну відповідь Японії і США на зростання військової присутності КНР у Східно-Китайському і Південно-Китайському морях, ракетну і ядерну програму КНДР. Іншими темами стануть американо-японська торгівля, укладена в липні минулого року інвестиційна угода країн і оборонні витрати Японії.
Очікується, що в понеділок Трамп зустрінеться з імператором Японії Нарухіто, у вівторок – з Такаїті, а також відвідає військово-морську базу США в Йокосуці.
Попереднього разу Трамп побував в Японії в 2019 році. Цього разу, до поїздки в Токіо, Трамп, як очікується, відвідає саміт АСЕАН в Малайзії, а потім відправиться на саміт АТЕС в Південну Корею, де може зустрітися з главою КНР Сі Цзіньпіном.
У свою чергу новий глава МЗС Японії Тосіміцу Мотегі заявив, що буде координувати з Вашингтоном реалізацію американо-японської торговельної угоди, згідно з якою товари з Японії обкладаються митом у 15%.
Парламент Японії напередодні обрав Такаїті – главу правлячої Ліберально-демократичної партії – прем’єром країни.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Екс-міністр внутрішніх справ виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму.
Такаїті вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів, вона є членом найбільшої в Японії консервативної і націоналістичної неурядової організації та лобістської групи «Ніппон Кайгі». Є заступником голови парламентської конференції з відновлення святинь синтоїзму і просування морального виховання. Неодноразово відвідувала синтоїстське святилище Ясукуні – символ японського мілітаризму: візити японських високопоставлених чиновників до храму Ясукуні традиційно викликають різку реакцію в Пекіні, Сеулі та Пхеньяні і розглядаються як образа країн, які постраждали від японської окупації. Також вона критично висловлювалася про економічну політику КНР і відстоювала необхідність знизити залежність від Китаю в економічній сфері.
З квітня поточного року Узбекистан щомісяця приймає понад 1 мільйон іноземних туристів. Такі показники спостерігаються вперше в історії країни, повідомила пресслужба Комітету з туризму при Міністерстві екології, охорони навколишнього середовища та зміни клімату.
За перші дев’ять місяців року Узбекистан відвідали 8,6 мільйона іноземних туристів, що на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За весь 2024 рік країну відвідали 10,06 мільйона туристів, у 2023 році — 6,62 мільйона, а у 2022 році — 5,23 мільйона.
Зростання туристичного потоку порівняно з 2022 роком, коли світ почав відновлюватися після пандемії COVID-19, склало:
Експорт туристичних послуг цього року також досяг рекордного рівня, перевищивши 3,6 млрд доларів США (за весь 2024 рік — 3,4 млрд доларів).
У Комітеті з туризму зазначили, що розвитку галузі сприяли реформи останніх років, зокрема спрощення візового режиму, пільги для підприємців, а також активна промоція Узбекистану за кордоном.
У четвер, 23 жовтня, в Україні без опадів, лише в більшості північних областей вночі місцями невеликий дощ, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер південно-східний, 7-12 м/с, вдень у Карпатах місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 3-8° тепла, вдень 11-16°. У східних областях вночі 1-6° тепла, заморозки на поверхні ґрунту і місцями в повітрі 0-3°, вдень 8-13° тепла. У Києві в четвер без опадів, вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі 5-7° тепла, вдень 14-16°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського, найвища температура вдень 23 жовтня в Києві була зафіксована в 1935 і 1989 роках і склала 21,1° тепла, найнижча вночі – 5,4° нижче нуля в 1999 році.
У п’ятницю, 24 жовтня, на Правобережжі помірні, на Закарпатті та Прикарпатті вдень значні дощі. В Одеській та Миколаївській областях вдень місцями грози.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с, у більшості областей пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 6-11°, у східних і Сумській областях 1-6° тепла. Вдень 11-16°, у південній частині до 19°.
У Києві в п’ятницю без опадів, лише ввечері невеликий дощ. Вітер південно-східний, 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с. Температура вночі 9-11°, вдень 13-15°.
У суботу, 25 жовтня, по всій Україні, крім західних областей, помірні, місцями значні дощі, на півдні місцями гроза. У Карпатах дощ з мокрим снігом.
Вітер південно-східний, на Правобережжі з переходом на південно-західний, 7-12 м/с, вночі в Україні, вдень у західних і Житомирській областях пориви 15-20 м/с.
Температура 8-13°, у західних, Вінницькій та Житомирській областях 2-7° тепла. Вдень 11-16°, на півдні до 19°.
У Києві в суботу помірний дощ, вітер південно-східний з переходом на південно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі та вдень 10-12°.
Понад чверть пенсіонерів продовжують працювати
6,4 тисячі грн склала середня пенсія в Україні за даними Пенсійного фонду станом на початок жовтня 2025 року. Втім майже третина пенсіонерів отримують, в середньому, виплати у розмірі 3340 грн. Загалом майже 10,2 млн пенсіонерів наразі нараховується в Україні. Кожен четвертий продовжує працювати.
6 436 гривень або ж 133 євро (курс на момент публікації матеріалу) становить наразі середня пенсія в Україні. Майже третина українських пенсіонерів — понад 3,3 мільйона людей — отримує лише 3 340 гривень на місяць. Ще 4% пенсіонерів живуть на близько 2 300 гривень на місяць.
Варто зазначити, що торік таких пенсіонерів було ще більше — 26% отримували менш як 3 000 грн, але після індексації виплати підросли до 3 тис грн на місяць.
Водночас є й ті, хто отримує більше. Так, близько 1,5 мільйона людей, або 15% усіх пенсіонерів, мають середню виплату 15 750 грн — це приблизно 325 євро. Ще майже 3 мільйони українських пенсіонерів отримують, у середньому 6 860 грн, а 2,1 мільйона — лише 4 510 грн.
Порівняно з Європою, українська пенсія — одна з найнижчих на континенті. Її розмір приблизно такий самий, як в Албанії — 160 євро. У Румунії та Болгарії пенсії сягають від 450 до 550 євро, а у Польщі та Чехії від 800 до 900 євро на місяць.
Найвищі пенсії в Україні традиційно у Києві — 8 848 грн, що на 37% більше, ніж у середньому по країні. Найнижчі — у західних областях: на Тернопільщині (4997 грн), у Чернівецькій області (5173 грн) та на Закарпатті (5233 грн).
Понад чверть українських пенсіонерів продовжують працювати після виходу на пенсію. Наразі 2,8 мільйона працюючих пенсіонерів отримують, у середньому, 7 069 грн виплат.
https://opendatabot.ua/analytics/pensions-2025-3
