Дослідження лікування бойової травми ока є унікальним досвідом українських офтальмологів, який затребуваний на міжнародній арені, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Перспективним і пріоритетним є все, що стосується діагностики, лікування, в тому числі хірургічного, бойової травми ока. Це унікальний досвід нашого відділу посттравматичної патології ока. Досі в світі такого досвіду було небагато, тому результати досліджень наших фахівців у напрямку бойової травми ока мають високу цінність», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також зазначив, що до найбільш затребуваних на міжнародній арені напрямків входить діагностика та лікування дитячої офтальмопатології, зокрема ретинобластоми, ретинопатії недоношених, та дослідження офтальмологічної онкології.
«Фундаментальні дослідження, які наближають нас до розуміння етіології, патогенезу офтальмологічних захворювань, відкривають нові можливості діагностики та лікування», – сказав він.
Білосніжні зуби – це не лише краса, а й впевненість у собі. Якщо ви давно мріяли про відбілювання, зараз ідеальний момент! ADONIS пропонує спеціальну ціну на відбілювання зубів Beyond .
Запишіться на процедуру за телефоном: 0 800 707 707
Повідомте про бажання скористатися акційною пропозицією під час запису
ADONIS – якісна медицина для дорослих та дітей.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 10 по 16 травня зменшився ще на 4,3% – до 491 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд скоротився на 9,7% – з 279 тис. до 252 тис., тоді як на в’їзд збільшився на 2,1% – з 234 тис. до 239 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зменшилася зі 124 тис. до 123 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки зріс з 498 до 526.
Як вказує Держприкордонслужба, у цю неділю станом на 15:00 на кордоні із Польщею черги були на пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” – 35 авто, “Краківець” та “Шегині” – по 20. Щодо інших ділянок кордону, то несподівано велика черга сформувалась на кордоні із Румунією у ПП “Порубне”, де сьогодні проходить другий тур президентських виборів, – 60 машин, тоді як в інших пунктах пропуска затори були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року менше минулорічних, коли Великдень для православних та греко-католиків прийшовся на 5 травня: тоді за подібні сім днів з України виїхало 309 тис. та в’їхало 239 тис. людей, потік машин становив 135 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 21 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Українські підприємства у січні-квітні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 127,209 тис. тонн зі 87,414 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у квітні було експортовано 46,321 тис. тонн (більше на 16,1% до березня), у березні – 39,908 тис. тонн (зростання на 57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. тонн брухту (підвищення на 61% до січня), у січні – 15,696 тис. тонн.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-квітень зросло на 39,4% – до $39,247 млн з $28,155 млн.
Експорт металобрухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (86,96% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,60%) та Німеччини (3,09%).
За перші чотири місяці року Україна імпортувала 33 тонни металобрухту на $12 тис. з Польщі (54,55%), Сейшельских островів (36,36%) та Британських Віргінських Островів (9,09%).
Як повідомлялося із посиланням на дані комітету ВР з економічного розвитку, торік з України в ЄС вивезли майже 300 тис. тонн брухту чорних металів з нульовим митом. Левова частка цього експорту транзитом через Констанцу і інші порти пішла в Туреччину й інші країни, уникаючи сплати мита EUR180 за тонну – це близько 2 млрд грн втрачених надходжень до державного бюджету. Заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський підкреслив, що якби цей брухт пішов на українські заводи, це б створило більше доданої вартості на виробництві, більше податків, ЗСУ могли б отримати більше коштів на фінансування потреб з оборони України.
“Тож з огляду на це, Україна має почати консультації з європейськими партнерами щодо їхньої здатності відслідковувати кінцевого споживача сировини, а також щодо інших більш прикладних заходів для того, щоб ця дефіцитна сировина залишалась і перероблялась в країні (…) Україна має бути максимально твердою у відстоюванні власних національних інтересів”, – резюмував парламентарій.
Крім того, повідомлялось, що через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту металобрухту із встановленням нульового обсягу квоти. Наразі відбувається публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби металобрухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
За чотири місяці 2025 року Україна імпортувала алюмінію та виробів із нього на $166,26 млн (+21,6%), експорт склав $45,06 млн (+17,9%). У квітні імпорт сягнув $49,47 млн, експорт — $13,36 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) виставила в системі “Prozorro.Продажі” 27 з 30 запланованих до продажу лотів металобрухту загальною вартістю 77,12 млн грн.
Розмір запропонованих для продажу лотів – від 130 до 700 тонн, загалом “УЗ” планує продати 12 тис. тонн металобрухту тридцятьма лотами, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
Аукціон відбудеться 26 травня. За всіма лотами він проходитиме у три раунди в англійському форматі (на підвищення ціни).
Металобрухт знаходиться у Київській, Харківській, Львівській, Полтавській, Одеській та Чернігівській областях. Для всіх партій встановлена єдина вартість завантаження в залізничний вагон – 1344,5 грн/тонна (з ПДВ), повідомили в “УЗ”.
“Для нас принципово важливо, щоб торги відбулися з максимальною конкуренцією, залученням учасників і результатом. Ми зі свого боку виконали підготовчу роботу, зокрема перейшли на оновлений ДСТУ, скоротили кількість точок відвантаження тощо”, – цитує члена правління “УЗ” (напрям “Ремонт і виробництво”) Євгенія Шрамка пресслужба компанії.
Раніше повідомлялося, що “УЗ” після майже двохрічної паузи планує відновити аукціони у системі “Prozorro.Продажі” – у компанії повідомляли, що готові виставити на продаж близько 160 тис. тонн металобрухту для поступової реалізації окремими лотами.
