Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в третьому кварталі 2024 року зріс на 2% порівняно з третім кварталом 2023 року, попередні дані Державної служби статистики (Держстат). Згідно з даними статвідомства, порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактора, реальний ВВП за вказаний період збільшився на 0,2%.
Як повідомлялося, Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки у 2024 році з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7%, на 2025 рік із 6,6% до 6,9%.
Мінекономіки очікує зростання ВВП України 2024 року на 3,9% за інфляції 9,5%. За даними Держстату, 2023 року ВВП України зріс на 5,3% після спаду на 28,8% 2022 року.
У першому кварталі 2024 року реальний ВВП зріс на 6,5%, у другому – на 3,7%.
Виручка Телеграм у 2024 році склала понад $1 млрд, повідомив засновник месенджера Павло Дуров.
“2024 рік виявився дуже вдалим для Телеграм. Уперше за 3 роки своєї монетизації Телеграм став прибутковим”, – написав Дуров у своєму телеграм-каналі.
За його словами, грошові резерви компанії на кінець 2024 року становлять понад $500 млн без урахування криптоактивів.
Кількість передплатників Телеграм Преміум у 2024 році збільшилася втричі, перевищивши 12 млн, доходи від реклами “зросли в кілька разів”.
Дуров також повідомив, що за останні чотири роки Телеграм розмістив боргові зобов’язання на суму приблизно $2 млрд, значна їх частина була погашена восени 2024 року.
Інтервенції Національного банку України (НБУ) на міжбанківському ринку минулого тижня підскочили до рекордної позначки за цей і минулий рік – $1 млрд 417,4 млн, це другий найвищий показник за період повномасштабного вторгнення Росії в Україну після $1 млрд 424,1 млн у травні 2022 року, свідчить статистика регулятора.
Згідно з нею, центробанк на 31,8% збільшив продаж інвалюти до попереднього тижня – до $1 млрд 417,6 млн. Водночас купівля залишилася на мізерному рівні, але за тиждень зросла дворазово – до $0,2 млн.
Загалом із початку 2024 року обсяг проданої регулятором валюти становив $32 млрд 942,6 млн, купленої – $126 млн. За аналогічний період 2023 року НБУ продав інвалюти на $27 млрд 937,1 млн, викупив $218,9 млн.
Як свідчать дані, які центробанк встиг опублікувати за цей час, негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та обсягами її продажу звузилося з $50,92 млн до $48,52 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня опустився на 27 коп. – 41,8761 грн/$1, водночас готівковий ослаб на 32 коп. під час купівлі – до 42,25 грн/$1 і на 37 коп. під час продажу – до 42,33 грн/$1.
За минулий місяць офіційний курс гривні опустився на 0,9%, або на 37 коп.
Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 10,2%, або на 3,87 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 14,5%, або на 5,30 грн.
Як повідомлялося, міжнародні резерви України в листопаді 2024 року зросли на $3,344 млрд, або на 9,1%, і станом на 1 грудня, за попередніми даними центробанку, становили $39,925 млрд, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) збільшилися на $3,5 млрд, або на 15,6%, – до $25 млрд 939 млн.
Державний ПриватБанк (Київ) запускає цілодобову послугу валютообміну через спеціалізовані банкомати “АТМ-Recycler”, з лімітом до $1 тис. або євро на одну операцію, комісія на послугу відсутня, повідомляється в прес-релізі держбанку в понеділок.
Зазначається, що операції проводяться за готівковим курсом ПриватБанку на інвалюту. Залишок за операцією менше ніж 100 грн зараховується на картку клієнта або на його мобільний рахунок.
Як уточнили у пресслужбі банку, наразі мережа банкоматів Привату складається з 65 тис. пристроїв, з них 1,29 тис. – “АТМ-Recycler”, через які можна міняти інвалюту.
За даними Нацбанку України, на 1 листопада 2024 року за розміром загальних активів ПриватБанк посідав 1-ше місце (767,64 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за десять місяців 2024 року склав 50,26 млрд грн, тоді як за аналогічний період 2023 року він становив 47,10 млрд грн.
Дональд Трамп заявив, що США абсолютно необхідно встановити контроль над Гренландією. Він уже хотів купити острів під час першого президентського терміну. Він написав про це в соцмережі Truth Social.
«З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю», – написав він.
Видання нагадує, що США неодноразово, починаючи з 1867 року, намагалися купити Гренландію – найбільший у світі острів, який не є континентом. Гренландія вважається частиною континенту Північна Америка, але має тісні геополітичні зв’язки з Європою і отримує фінансування від Євросоюзу, оскільки класифікується як заморська територія, пов’язана з блоком через Данію.
Природні ресурси Гренландії включають золото, срібло, мідь і уран, а у водах біля берегів цієї території, як вважають, є значні запаси нафти.
Трамп висунув ідею купівлі Гренландії США 2019 року під час свого першого президентського терміну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен тоді відкинула цю пропозицію, назвавши її «абсурдною». Після цього Трамп скасував свою поїздку в Данію.
За даними Worldsteel, у листопаді-2024 зафіксовано зростання виплавки сталі до листопада-2023 у більшості країн першої десятки, крім Японії, США, РФ і Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками листопада має такий вигляд: Китай (78,4 млн тонн, +2,5% до листопада-2023), Індія (12,384 млн тонн, +4,5%), Японія (6,888 млн тонн, -3,1%), США (6,378 млн тонн, -2,8%), РФ (5,450 млн тонн, -9,2%), Південна Корея (5,190 млн тонн, -3,6%), Іран (3,074 млн тонн, +0,1%, Туреччина (3,011 млн тонн, +0,7%), Німеччина (2,909 млн тонн, +8,6%) і Бразилія (2,774 млн тонн, +1,9%).
Загалом у листопаді поточного року виплавка сталі зросла на 0,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 146,831 млн тонн.
За 11 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі виглядає наступним чином: Китай (929,190 млн тонн, -2,7%), Індія (135,932 млн тонн, +5,9%), Японія (77,102 млн тонн, -3,6%), США (72,879 млн тонн, -2,2%), РФ (64,885 млн тонн, -7%), Південна Корея (58, 297 млн тонн, -4,9%), Німеччина (34,490 млн тонн, +5,3%), Туреччина (33,915 млн тонн, +11,2%), Бразилія (31,168 млн тонн, +5,6%) та Іран (28,030 млн тонн, +0,5%).
Загалом у січні-листопаді 71 країна виробила 1 млрд 694,593 млн тонн сталі, що на 1,4% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас Україна за 11 місяців 2024 року виробила 7,028 млн тонн сталі, що на 23,1% вище за обсяги за січень-листопад 2023 року. Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 11 місяців-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
