Українська мережа ресторанів Lviv Croissants вийшла на ринок США, де разом із партнером інвестувала $220 тис. у відкриття пекарні та виробництво заморожених круасанів у передмісті Атланти, штат Джорджія.
“Lviv Croissants тепер в Америці! Перша пекарня Lviv Croissants у США розташована в передмісті Атланти (штат Джорджія) і вже приймає перших гостей. Місцеві жителі обожнюють якісну здорову їжу, а ми вміємо її готувати, тому це total match. А ще ми вміємо дивувати розмаїттям смаків, створювати дружню атмосферу та відчуття місця, де можна бути собою”, – повідомляється на сайті компанії.
Засновник Lviv Croissants Андрій Галицький у рамках Форуму підприємців Forbes розповів, що компанія два роки готувалася до виходу на ринок США, тоді як на підготовку до виходу на європейські ринки пішло близько п’яти місяців. Це вже третя експансія української мережі за кордон після Польщі та Словаччини.
Співвласником і CEO американського ресторану став місцевий підприємець Бретт Ларрабі, з яким Галицький познайомився на виставці франчайзингу в Нью-Йорку 2018 року. Ларрабі 37 років працює у сфері ресторанного франчайзингу, зокрема розвивав американські бренди Five Guys, Famous Daves BBQ, Little Caesars, Subway і Pancheros, пише Forbes.
Lviv Croissants – українська міжнародна франчайзингова мережа ресторанів, заснована 2015 року. Спеціалізується на виготовленні круасанів, налічує 177 закладів в Україні, 11 у Польщі та 1 у Словаччині. Входить до групи компаній Fast Food Franchising Group.
ТОВ “Фаст Фуд Франчайзинг Груп” заснована 2015 року у Львові.
Чистий збиток компанії у 2023 році становив 598,3 тис. грн порівняно з 483 тис. грн чистого прибутку роком раніше. Дохід за минулий рік збільшився на 55,1%, до 6,939 млн грн, боргові зобов’язання – у 9,7 раза, до 188,9 тис. грн, водночас активи скоротилися на 19%, до 1,89 млн грн.
Бенефіціарами підприємства є ПП “Фірма “Інфобуд”, якій належить 50% акцій, Євген і Андрій Галицькі (по 20%), а також Юрій Загродський (10%).
Lviv Croissants, відкриття пекарні, заморожені круасани, мережа ресторанів, ринок США
Україна в січні-липні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,772 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 22,8% – до $980 тис.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (63,81% поставок у грошовому виразі), Китаю (28,64%) та Іспанії (7,54%).
Реекспорт бокситів у зазначений період цього року, як і в січні-липні-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Ціни на нафту еталонних марок у понеділок підвищуються п’яті торги поспіль через побоювання щодо можливих перебоїв з поставками через ескалацію конфлікту на Близькому Сході.
“Напруженість на Близькому Сході, яка може загостритися в будь-який момент і ще більше підняти ціни, надає підтримку”, – вважає аналітик із сировинних ринків Commerzbank Барбара Ламбрехт. За її словами, “геополітичні ризики, ймовірно, продовжать чинити суттєвий вплив на цінові тенденції на ринку нафти” цього тижня, повідомляє MarketWatch.
Крім того, опубліковані минулого тижня в США статдані виявилися кращими за прогнози, що заспокоїло тривоги з приводу ймовірної рецесії в економіці країни, пише Trading Economics. Також вони підтвердили впевненість трейдерів у тому, що Федеральна резервна система знизить процентні ставки вже наступного місяця. Це може сприяти підвищенню попиту на паливо.
Котирування жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:01 кч становило $79,88 за барель, що на $0,22 (на 0,3%) вище рівня на закриття попередніх торгів. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $0,5 (на 0,6%) – до $79,66 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці зростають на $0,36 (на 0,5%) – до $77,2 за барель. За підсумками попередньої сесії ціна цих контрактів збільшилася на $0,65 (на 0,9%) і склала $76,84 за барель.
За підсумками минулого тижня вартість Brent піднялася на 3,7%, WTI – на 4,5%.Таким чином, нафта завершила “в плюсі” перший тиждень із п’яти.
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр
Джерело: Open4Business.com.ua
Україна завершила виступи на Олімпійських іграх-2024 із 12 медалями.
“Золото” Україні принесли: Олександр Хижняк (бокс до 80 кг); Ярослава Магучіх (стрибки у висоту); Ольга Харлан, Аліна Комащук, Олена Кравацька та Юлія Бакастова (командна шабля).
Срібні медалі вибороли: Парвіз Насібов (греко-римська боротьба до 67 кг); Ірина Коляденко (вільна боротьба до 62 кг); Людмила Лузан та Анастасія Рибачок (веслувальний спринт на каное-двійці, 500 м); Ілля Ковтун (вправи на паралельних брусах); Сергій Куліш (стрільба з гвинтівки з 50 м із трьох положень).
Бронзовими призерами стали: Жан Беленюк (греко-римська боротьба до 87 кг); Михайло Кохан (метання молота); Ірина Геращенко (стрибки у висоту); Ольга Харлан (шабля).
Станом на 15:00 Україна посідає 22-гу позицію в медальному заліку.
Олімпійські ігри-2024 проходили в Парижі з 26 липня по 11 серпня.
ТОВ “ТАС Дніпровагонмаш” (ТАС ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” Сергія Тігіпка, 7 серпня зареєструвало в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) випуск корпоративних облігацій на $1 млн.
Згідно з інформацією в проспекті емісії, випускають 1 тис. облігацій номіналом $1 тис. Строк обігу облігацій – п’ять років, із 8 серпня 2024 року до 26 серпня 2029 року зі щоквартальною виплатою купона.
Відсоткову ставку в перший рік обігу визначено на рівні 6% річних, в інші роки обігу встановлюватимуть за рішенням дирекції товариства, з огляду на ринкову кон’юнктуру, але вона не може бути нижчою за 1% і вищою за 15% річних.
Дострокове погашення облігацій на вимогу їхніх власників не передбачено, як і дострокове погашення товариством усього випуску за власною ініціативою.
Термін погашення облігацій – з 27 серпня по 29 вересня 2029 року.
Як повідомлялося, рішення про розміщення іменних відсоткових звичайних корпоративних облігацій серії “Е” було ухвалено наглядовою радою товариства 28 травня.
Андеррайтером виступить ТАСкомбанк.
Залучені фінансові ресурси планується спрямувати на технічне переоснащення та розвиток потужностей для реалізації проєкту виходу компанії на європейський ринок.
Як повідомлялося, в липні 2020 року “Дніпровагонмаш” розмістив п’ятирічні облігації серій “А”-“D” на загальну суму 200 млн грн (по 50 млн грн кожної серії) в рамках рішення про випуск підприємствами “Групи ТАС” корпоративних облігацій на загальну суму 1 млрд 885 млн грн і EUR3 млн.
На початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні поточного року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У рамках проекту завод спочатку відвантажував полегшені модульні вантажні вагони (MultiBOX) для експлуатації на залізницях Євросоюзу, а потім вагони-платформи.
Минулого тижня підприємство на сайті повідомило про акцепт 1500 різних вагонів міжнародною компанією,
“Проєкт спрямований на відновлення логістичних ланцюгів поставок і забезпечення стійкості експорту української продукції (агро-, металургійної, хімічної, переробної та ін.) і розрахований не на один рік роботи”, – зазначається в повідомленні.
Насамперед будуть випущені вагони-зерновози з об’ємом кузова 126 кубометрів і масою тари 22,5 т, що дає змогу перевозити 71,5 тонн зерна у вагоні.
Зазначається, що наразі всі компоненти вагона випускаються в Україні, тоді як до 2022 року комплектуючі імпортувалися. Зокрема, “ТАС Дніпровагонмаш” освоїв випуск і сертифікував поглинаючий апарат одного класу, на завершальній стадії сертифікація та випробування апаратів ще двох класів.
Агентству “Інтерфакс-Україна” на підприємстві не надали інформацію щодо терміну проєкту і компанії-покупця, зазначивши, що подробиці буде оголошено пізніше.
У поточному році компанія планує інвестувати 100,2 млн грн у розвиток європейського напрямку (придбання обладнання).
“ТАС Дніпровагонмаш” завершив січень-червень 2024 року з чистим прибутком 18,85 млн грн, що втричі менше, ніж за той самий період 2023 року за умови зростання виручки на 37,8% – до 796,47 млн грн.
За півріччя випущено 317 вантажних вагонів.
