Ціни на молоко в Україні продовжують знижуватися, станом на 25 березня середня закупівельна ціна молока ґатунку “екстра” становила 16,35 грн/кг (без ПДВ), що на 0,45 грн менше ніж місяць тому, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
Згідно повідомлення, молоко вищого ґатунку у середньому коштує 16,15 грн/кг (без ПДВ), що на 0,50 грн менше відносно минулого місяця, першого ґатунку – 15,65 грн/кг (без ПДВ, на 0,35 грн нижче).
Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків становить 16,20 грн/кг (без ПДВ), що на 0,40 грн менше ніж місяць тому.
“Закупівельні ціни в Україні продовжили рухатись вниз у другій половині березня. Однак, надлишки молока-сировини на ринку, які тиснуть на закупівельні ціни, зменшилися відносно першої половини березня через збільшення обсягів експорту молочної продукції з України та певне збільшення споживання всередині країни”, – зауважив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
Він додав, що українські споживачі звикли до високих цін на молочні продукти. Споживання молочної продукції в Україні стимулюють молокопереробні заводи шляхом проведення акційних знижок на свої товари у торгівельних мережах. Рентабельність виробництва сухого знежиреного молока та вершкового масла покращилась, але у випадку сирного продукту та казеїну погіршилася.
У галузевій асоціації прогнозують, що станом на 1 квітня може відбутися незначне зниження ціни на молоко-сировину в Україні на 0,2-0,3 грн/кг.
У перерахунку на євро ціни на молоко-сировину в Україні вищі ніж у Новій Зеландії та країнах Південної Америки, які активно експортують свою молочну продукцію у країни Азії та Африки та конкурують с українськими та європейськими експортерами.
Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині і ймовірність поширення хвороби на Польщу та Австрію створюють перспективи для подальшого зниження закупівельних цін. Молокопереробні підприємства Польщі та Австрії експортують значні обсяги молочних продуктів і, у разі карантину, вони можуть перейти на виробництво продукції тривалого зберігання, у тому числі вершкового масла чи сухого молока.
“Дані товари є ключовими статтями українського молочного експорту. Накопичення масла та сухого молока на складах в Європі може вплинути на зниження цін на аналогічну продукцію та молоко-сировину в Україні. Також існує ризик поширення ящуру в Україні з сусідніх країн, що може призвести до значних збитків для молочної галузі”, – попередили в АВМ.
В асоціації припускають, що фактором зниження цін на молоко-сировину в Україні може стати відміна 5 червня 2025 року з боку ЄС пільгового митного режиму для сільгосппродукції українського виробництва, у тому числі молочних продуктів. Відновлення мит, вірогідно, вплине на скорочення обсягів експорту молочних продуктів з України навіть у треті країни, оскільки їх постачання здійснюється через морські порти Польщі та Румунії.
“Скоріш за все, надлишки молока-сировини в Україні будуть збільшуватися, а закупівельні ціни йти вниз у разі розвитку подій за подібним сценарієм”, – резюмували в галузевому об`єднанні.
3-4 квітня ц.р. у Самарканді відбудеться перша в історії зустріч на вищому рівні між ЄС і країнами Центральної Азії. Ця знакова подія відкриє нову сторінку у відносинах між регіонами, ознаменувавши перехід на якісно новий рівень багатостороннього співробітництва.
З моменту появи нових незалежних держав у Центральній Азії ЄС розпочав роботу зі встановлення двосторонніх партнерських зв’язків з ними. З 1991 року розвиток стратегії ЄС у ЦА пройшов кілька важливих етапів, які були зумовлені змінами в системі міжнародних відносин, динамікою європейської інтеграції та роллю ЦА у світовій політиці.
Першою масштабною програмою співробітництва стала «Технічна допомога Співдружності Незалежних Держав» (ТАСІС, 1991-2006 рр.), у рамках якої надавали підтримку країнам регіону в проведенні політичних та економічних реформ, переході до ринкової економіки та зміцненні верховенства права. У рамках цієї ініціативи було реалізовано понад 3000 проектів на загальну суму понад 7 млрд євро. Ключовим досягненням ТАСІС стало укладення Угод про партнерство та співробітництво з країнами ЦА.
Наступним важливим етапом стало ухвалення у 2007 році першої Стратегії ЄС щодо ЦА. Цей період ознаменувався початком сприйняття ЦА як єдиного регіону. Було створено механізм щорічних зустрічей на рівні міністрів закордонних справ країн.
Політика сусідства і регіонального партнерства, що реалізується Республікою Узбекистан під керівництвом Президента Ш.Мірзієєва, зробила значний внесок у переосмислення стратегії. У результаті спільних зусиль у ЦА сформувалася абсолютно нова політична атмосфера. За кілька років було вирішено багато проблем, які накопичувалися десятиліттями. Як наслідок, регіон стає простором взаємовигідного співробітництва та сталого розвитку.
Іншими словами, Центральна Азія вже не просто міст між Сходом і Заходом, як це традиційно сприймалося, а самостійний актор у міжнародних відносинах.
Держави Центральної Азії зацікавлені в залученні європейських інвестицій, технологій та інновацій для сталого розвитку. ЄС активно співпрацює з регіонами в політиці, безпеці, торгівлі, інвестиціях та культурно-гуманітарних відносинах, зміцнюючи нормативно-правову базу взаємодії. Казахстан і Киргизстан уже підписали угоди про партнерство з ЄС, а Туркменістан, Таджикистан і Узбекистан готуються підписати свої. У жовтні 2023 року було ухвалено Спільну дорожню карту для поглиблення зв’язків ЄС і Центральної Азії.
Останніми роками Брюссель будує відносини з п’ятьма державами Центральної Азії в рамках Угод про всеосяжне партнерство і співробітництво. На сьогодні Казахстан і Киргизстан уже підписали такі угоди з ЄС. У березні 2024 року Туркменістан підписав протокол до Угоди, а Таджикистан і Узбекистан завершують підготовку до підписання документа.
Додатковий імпульс розвитку співробітництва дало ухвалення в жовтні 2023 року Спільної дорожньої карти з поглиблення зв’язків між ЄС і Центральною Азією.
Європейський Союз залишається найбільшим інвестором у ЦА, забезпечуючи понад 40% прямих іноземних інвестицій за останні десять років (понад 100 млрд євро).
Одним із напрямів стратегічного партнерства є розробка та переробка корисних копалин. В умовах диверсифікації поставок критично важливих матеріалів країни ЦА відіграють дедалі вагомішу роль на світовому ринку. Підписані Меморандуми про взаєморозуміння з Казахстаном (2022 р.) та Узбекистаном (2024 р.) дають змогу європейським компаніям активізувати співробітництво з країнами регіону у високотехнологічних сферах.
Серед інфраструктурних проєктів, спрямованих на розвиток логістичного потенціалу регіону, особливу роль відіграє проєкт будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
Новий імпульс розвитку співробітництва дали підсумки першого інвестиційно-транспортного форуму країн Центральної Азії та ЄС, що відбувся в січні 2024 року в Брюсселі. Під час заходу було оголошено про виділення 10 мільярдів євро на модернізацію Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, що з’єднує Азію з Європою.
Ще одним важливим напрямком партнерства з ЄС стала цифрова інтеграція Центральної Азії у світову економіку. У березні цього року, під час регіонального візиту комісара ЄС Й. Сікели, було запущено проєкт TEI Digital Connectivity, спрямований на розвиток супутникового зв’язку, розширення широкосмугового доступу до Інтернету, підтримку цифрових інновацій та підвищення кібербезпеки.
Ключовим аспектом взаємодії залишається боротьба зі зміною клімату та перехід до сталого розвитку, головними ініціативами є проєкт «SECCA» в рамках стратегії «Команда Європи», Водно-енергетична програма CAWEP і «Зелена Центральна Азія».
ЄС залишається для регіону не тільки важливим торговельно-економічним та інвестиційним партнером, а й ключовим орієнтиром у галузі сталого розвитку, цифрової трансформації та екологічної програми.
Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» 31 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тролейбусів) і страхування відповідальності перевізника, повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Зазначено також лот на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами під час господарської діяльності юридичними або фізичними особами – підприємцями та добровільного страхування майна.
Очікувана вартість придбання послуг становить 12,501 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 8 квітня.
Чистий прибуток ПАТ “Укрнафта” за результатами 2024 року склав 16,38 млрд грн, повідомив директор компанії Сергій Корецький у Facebook у вівторок.
“Тепер вже офіційно (…) Crowe Erfolg завершила незалежний міжнародний аудит “Укрнафта”. Кожна цифра підтверджена офіційною звітністю”, – написав він.
За словами CEO, компанія другий рік поспіль продемонструвала збільшення видобутку нафти та газу, ріст продажів нафтопродуктів та збільшення ринкової долі у сегменті АЗК.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 546 АЗК – 462 власних і 84 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
27 березня 2025 року під патронатом Посольства Ірландії в Україні та у співпраці з Project Dandelion, глобальною кампанією за кліматичну справедливість під керівництвом жінок у Києві відбувся спеціальний показ фільму «Місіс Робінсон» про першу жінку — президента Ірландії Мері Робінсон.
Показ відвідали численні поважні гості: глави дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих в Україні, представники керівництва органів державної влади, у тому числі, Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, депутати Верховної Ради, освітяни та представники ірландської громади в Києві.
Перед початком сеансу до присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Ірландії в Україні Джонатан Конлон, який коротко зупинився на основних досягненнях першої жінки-президента Ірландії Мері Робінсон (1990-1997), глави держави, яка була і залишається надзвичайно популярною в народі.
Юристка-реформаторка і сенаторка на початку своєї кар’єри, Мері Робінсон спровокувала виборчий землетрус, перемігши на президентських виборах в Ірландії в 1990 році.
Пізніше, будучи Верховним комісаром ООН з прав людини (1997-2002), вона створила міцну спадщину та безстрашно боролася за права людини в усьому світі.
Згодом стала головою Ради старійшин (2018-2024), незалежної групи світових лідерів, заснованої Нельсоном Манделою, які працюють за мир, справедливість і права людини.
Вона є лауреатом численних відзнак і нагород, включаючи Президентську медаль свободи від Президента США Барака Обами.
Мері Робінсон протягом півстоліття залишається пристрасним прихильником гендерної рівності, участі жінок у розбудові миру, людської гідності та кліматичної справедливості.
Джерело: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic?locale=ru_RU
FILM, Місіс Робінсон, Посольство Ірландії, президент Ірландії
Стратегія розвитку провідного українського виробника кормів для домашніх тварин Kormotech передбачає використання зеленої енергетики, компанія ставить за мету забезпечити до 15% власної генерації до 2027 року, повідомив операційний директор Kormotech Ігор Параняк в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Наша стратегія передбачає кроки до використання зеленої енергетики. На даний момент ми вже на першій фабриці у Литві реалізували проєкт по встановленню сонячної станції, потужністю 630 кВт. На новій фабриці (Кедайняй, Литва) також плануємо встановити сонячні станції на даху фабрики; враховуючи теж доволі велику площу, майже 17 тис. кв. м, це буде велика СЕС. Вона не у рамках цього (з залученням кредитних коштів ЄБРР – ІФ-У) проєкту, ми будемо реалізовувати її окремо, але плануємо, що в цілому до 2027 року матимемо 15% власної генерації електроенергії”, – повідомив Параняк.
Як повідомлялось, Kormotech розпочав будівництво нового заводу вологих кормів для тварин у Литві, в який інвестує EUR60 млн, із яких EUR40 млн надано ЄБРР. Планова потужність нового заводу – 40 тис. тонн, буде створено 200 робочих місць. Першу чергу цієї фабрики планують запустити у другому кварталі 2026 року, всі чотири – до кінця 2028 року.
Kormotech — глобальна сімейна компанія з українським корінням, що з 2003 року виробляє високоякісне харчування для котів і собак під брендами Optimeal, Delickcious, Club 4 Paws, Гав!, Мяу! My Love Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС. Асортимент налічує понад 650 позицій. Kormotech – лідер в Україні, входить у ТОП-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-20 найбільш динамічних петфуд-брендів. Kormotech реалізує у 46 країни світу продукцію своїх брендів та власних торгових марок партнерів.
Група компаній Kormotech завершила 2024 рік із $162,7 млн обороту, що на 6,5% більше, ніж за 2023 р. Сумарно, протягом минулого року група компаній продала 83 тис. тонн сухих та вологих раціонів для котів та собак, що в цілому майже на 7,5% перевищує показники 2023 року.
