Консерватори набрали більшість голосів на парламентських виборах в Ірані, повідомила в понеділок низка іранських ЗМІ.
4 березня виборча комісія завершила підрахунок голосів на виборах до законодавчого органу країни. За попередніми підсумками підрахунку, консервативні кандидати лідирують у всіх провінціях Ірану, включно з Тегераном, пишуть місцеві ЗМІ.
За 45 із 290 місць у парламенті кандидати змагатимуться у другому турі.
Приблизно 25 млн громадян Ірану взяли участь у виборах, що відбулися 1 березня, до парламенту країни і Ради експертів. За попередніми неофіційними даними, явка становила приблизно 41%.
До участі в парламентських виборах допустили рекордну кількість кандидатів – понад 15,2 тис. осіб, що становило майже 75% від загальної кількості претендентів, які спочатку зареєструвалися. Близько 1,7 тис. допущених до виборів кандидатів – жінки.
Згідно з Конституцією Ірану, п’ять місць у 290-місцевому парламенті мають відійти представникам релігійних меншин. 144 кандидати боролися за 88 місць у Раді експертів, яка обирає Верховного лідера країни.
Багатьом кандидатам, які виступають за проведення реформ в Ірані, заборонили брати участь у парламентських виборах, а деяких політичних діячів, зокрема колишнього президента Ірану Хасана Рухані, не допустили до виборів до Ради експертів, зазначали іранські ЗМІ.
Перше засідання парламенту нового скликання відбудеться наприкінці травня.
Раніше аналітичний центр Experts Club зробив відео присвячене ТОП-10 виборам у світі цього року. Детальніше аналіз доступний за посиланням
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-лютому поточного року збільшив випуск прокату в 2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 395,3 тис. тонн з 196 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період зросла в 2,25 раза – до 471,1 тис. тонн, чавуну – на 75,7%, до 512,3 тис. тонн.
У лютому на “Запоріжсталі” було вироблено 248,8 тис. тонн чавуну, 235,4 тис. тонн сталі, відвантажено 198,5 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Акціонери страхової компанії “Форте Лайф” (Київ) на зборах 23 лютого ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу на 31 млн грн до 48 млн грн, повідомляється в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР).
При цьому зазначається також, що номінальна вартість однієї акції становить 1 тис. грн, ціна розміщення – 4,541 тис. грн.
Мета розміщення цінних паперів: приведення розміру статутного капіталу у відповідність до норм закону України “Про страхування”. Отримані кошти планується спрямувати на розміщення на депозитних рахунках у банківських установах, придбання облігацій внутрішньої державної позики, придбання інших активів, прийнятних відповідно до закону України “Про страхування” та нормативно-правових актів Національного банку.
У повідомленні також уточнюється, що розміщення акцій може призвести до зміни власника великого пакета акцій емітента. На момент ухвалення рішення власником 99,8% статутного капіталу товариства є Оксана Кулешина.
Як повідомлялося, СК “Форте Лайф” (раніше – СК “Страховий союз життя”), зареєстрована 2005 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері страхування життя.
У лютому 2021 року компанія повідомила, що ТОВ “Аструм Україна”, яке володіє 99% акцій страхової компанії “Форте Лайф” (Київ), скоротило свій пакет акцій до 0%, власником цього пакета акцій стала Оксана Кулешина.
З моменту російського вторгнення 24 лютого 2022 року і дотепер на румунський ринок вийшло понад 775 українських компаній, тільки за 2023 рік розпочало роботу в Румунії понад 300 українських компаній, повідомив президент Торгово-промислової палати Румунії (The Chamber of Commerce and Industry of Romania, CCIR) Міхай Дарабан (Mihai Daraban) агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Від самого початку агресії CCIR підтримав релокацію українських компаній. Залежно від секторів діяльності ми вважаємо, що переїзд буде своєчасним рішенням для українського бізнесу, оскільки в румунській економіці є сектори, які можуть прийняти нові компанії”, – повідомив він.
Серед понад 300 українських компаній, які розпочали роботу в Румунії 2023 року, значна частина представляє IT-сектор (121 компанія), на другому місці за популярністю – сервісні послуги (47), на третьому – будівельні роботи житлових і нежитлових будівель (33). Є також компанії, що здійснюють торгівлю, автомобільні перевезення товарів, а також консалтинг у сфері бізнесу та управління.
Загалом, за даними Державної митної служби України, співпраця наших країн зросла більш ніж удвічі з 2022 року. Імпорт із Румунії в Україну зріс за підсумками 2023 року до $1,6 млрд (із $0,8 млрд 2021 року та $1,5 млрд 2022 року), у товарному вираженні – до 1,1 млн тонн (0,5 млн тонн 2021-го та 1,1 млн тонн за 2022-й). Експорт з України до Румунії за підсумками 2023 року становить $3,8 млрд ($1,5 млрд 2021-го і $3,9 млрд 2022 року), 11,7 млн тонн (3,4 млн тонн 2021-го та 11 млн тонн 2022-го).
За словами Дарабана, румунські компанії зацікавлені в розвитку в Україні таких галузей, як зелена енергетика, інформаційні технології, оборонна промисловість і транспорт, промисловість будівельних матеріалів, технології з доданою вартістю та аеронавтика.
Минулого року між ТПП України та ТПП Румунії було підписано меморандум, яким, зокрема, було передбачено створення та спільне управління платформою використання економічних можливостей, пов’язаних із майбутнім відновленням України. Однак, як повідомили в CCIR, платформа все ще перебуває у стадії розробки.
“Наразі ми не маємо необхідної інформації щодо конкретних проєктів реконструкції та їхньої пріоритетності, оскільки це прерогатива української влади. Прагматично оцінюючи складну ситуацію в Україні, Торгово-промислова палата Румунії підтримує постійний діалог з румунськими компаніями, які висловили зацікавленість бути частиною процесу відновлення України. Завдяки співпраці з ТППУ ми зможемо об’єднати ці компанії з українськими колегами, коли це дозволить ситуація”, – повідомив Дарабан.
Він підтвердив, що поточна ситуація загострила проблеми, з якими стикаються румунські компанії на українському ринку.
“Важливо більше працювати над прозорістю динаміки економічного середовища в Україні, надаючи міжнародній бізнес-спільноті детальнішу інформацію про митне та податкове законодавство, нормативну та загальну правову базу України. Крім того, більший акцент на нормальній конкурентоспроможності, передбачуваності та інструментах захисту іноземних інвестицій в Україні зможе підвищити інтерес румунського бізнесу до українського ринку”, – прокоментував він.
Торгово-промислова Палата Румунії (www.ccir.ro), створена 1868 року, охоплює мережу 42 територіальних торгово-промислових палат, зокрема двосторонні торговельні палати та професійні асоціації; працює в напрямі створення стабільного ділового клімату, сприятливого для розвитку приватного сектору та для консолідації стійкого, відкритого ринку.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що в рамках реформування уряду передбачається скоротити кількість міністерств на третину.
“Ведемо роботу зі зміни формату уряду. Зокрема, скорочення кількість кількість міністерств. Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців”, – сказав Шмигаль на прес-конференції в Києві в понеділок.
Також прем’єр зазначив, що влада працює над створенням сильного Центру уряду, де будуть зосереджені допоміжні, адміністративні функції.
“Міністерства повинні мати невелику кількість дуже хороших спеціалістів, які формуватимуть державну політику, а Центр уряду буде надавати юридичну підтримку в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері, а також Центр уряду повинен швидко готувати документи для того чи іншого міністерства”, – додав він.
Як повідомлялося, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов допускає запуск Центру уряду до 2025 року.
На конкурс із відбору незалежних членів наглядової ради НАЕК “Енергоатом” подано понад 40 заявок, повідомив в.о.голови правління компанії Петро Котін.
“Наскільки я знаю, заявок понад 40. Ми вітаємо, що охочих увійти до наглядової ради “Енергоатома” так багато. Багато і представників міжнародних організацій, і приватних осіб”, – сказав Котін журналістам на заході, присвяченому другій річниці окупації російськими військовими Запорізької АЕС (4 березня 2022 року).
Водночас він зазначив, що процес відбору членів наглядової ради може тривати близько місяця.
“І після цього ми сподіваємося отримати наглядову раду. Ми стільки до цього йшли. Будемо працювати по-новому”, – прокоментував Котін.
Як повідомлялося, приймання заявок на конкурс із добору членів НР “Енергоатому” закінчується 4 березня.
