Аналітики оператора ринку обміну валют «КІТ Group» разом із колегами з банку «Глобус» і «Юнекс банку» (обидва – Київ) сходяться на думці, що середньорічний курс 2025 року буде близький до позначки 45 грн/$1, що відповідає показнику, закладеному в державний бюджет на наступний рік.
«Найімовірніший сценарій – це близький до урядового прогнозу, що відображений у держбюджеті-2025, середньорічний курс 45 грн/$1, що допускає його коливання протягом року в межах 44-46 грн/$1 із тяжінням до вищої позначки до кінця року – поки що ми не маємо підстав недооцінювати ризики подальшої довгострокової девальвації», – повідомили в “КІТ Group” на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
Експерти очікують ослаблення офіційного курсу до 42,2-42,5 грн/$1 під кінець поточного року. Вони вказують, що прогноз на початок 2025-го залежить від макроекономічних чинників, зокрема від подальшої динаміки міжнародної підтримки, монетарної політики Федеральної резервної системи (ФРС) США і курсового паритету на міжнародних ринках долара США і євро.
«У разі стабільного надходження фінансової підтримки від партнерів і союзників та за умови низької волатильності зовнішніх ринків курс гривні буде відносно передбачуваним, хоча й триматиметься надалі девальваційного фарватеру», – підкреслюють аналітики.
Зі свого боку голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов зазначає, що в прогнозах офіційного курсу на наступний рік він також переважно покладається на закладений у бюджеті показник 45 грн/$1.
«Розуміємо, що вартість долара може залежати від низки чинників та обставин, серед яких можна виділити обсяг міжнародної фінансової підтримки, що спрямовується на покриття бюджетного «розриву» між видатками та доходами», – пояснює він.
Серед важливих чинників, що впливають на курсову динаміку, банкір назвав темпи зростання ВВП, рівень інфляції та військові дії, які можуть створювати тиск на валютному ринку, спонукаючи до активнішої купівлі інвалюти як на безготівковому, так і на готівковому ринках.
«Ми не можемо виключити, що прогноз може збутися не повністю. Однак середньозважений курс у 45 грн/$1 – це вже орієнтир, на який спирається бізнес, плануючи свою діяльність на 2025 рік, зокрема девелопери житла, які розпочали свої проєкти у другому півріччі 2024 року з плановим завершенням будівництва у 2026 році», – навів приклад Мамедов.
За розрахунками банку «Глобус», гривня до кінця 2025 року може послабитися до рівня 46-47 грн/$1.
«Відсьогодні цифри, закладені в бюджет, виглядають цілком реалістичними, і на кінець наступного року, якщо не буде значних змін у ситуації з безпекою, курсовий діапазон 45-47 грн/$1 є високоймовірним», – зазначила в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Ганна Золотько.
«Однак я зараз би не поспішала з будь-якими прогнозами. Імовірність, що війна завершиться у 2025-му, не є нульовою. І за умови отримання надійних гарантій безпеки ситуація в економіці швидко змінюватиметься, зокрема й щодо курсу гривні», – додала банкір.
За її словами, у разі реалізації позитивного сценарію – закінчення військових дій – варто очікувати припливу іноземних інвестицій. У зв’язку з цим Золотько не виключає, що в певний період може скластися ситуація, коли регулятору доведеться замість продажу валюти на міжбанківському ринку викуповувати її.
«Очевидно, що зараз такий сценарій виглядає дещо фантастичним, але його не можна виключати», – резюмувала Золотько.
Аналітики «КІТ Group» пояснюють, що рекордний стрибок попиту на інвалюту наприкінці поточного року зумовлений традиційною активізацією розрахунків бізнесу за зовнішніми контрактами і зростанням попиту на готівкову валюту серед населення.
«Утім, протягом року ми спостерігали переважно незначний спред між курсами купівлі та продажу – це яскраве свідчення балансу на ринку. Тоді як у грудні спред між курсами купівлі та продажу долара сягав 0,8-1 грн, що свідчить про зростання тиску на ринок», – коментують ситуацію експерти.
Однак за рахунок завезення рекордних обсягів готівкової валюти та валютних інтервенцій Національного банку курс гривні вдалося зберегти у відносній стабільності, вказують вони.
«Для наступного року важливим фактором стане збільшення податкового навантаження на депозити. Якщо банки не зможуть нівелювати зниження прибутковості вкладів цікавими пропозиціями, існує висока ймовірність перетікання заощаджень і вільної гривневої ліквідності в готівкову валюту поза банками, що також може стати потужним фактором тиску на курс», – пояснюють експерти.
Мамедов зазначає, що, найімовірніше, готівкові курси гривні до долара США 2025 року відрізнятимуться від міжбанківських у діапазоні 0,3-0,5 грн. Таким чином, якщо курс на міжбанку наприкінці року буде на рівні близько 46-47 грн/$1, то на готівковому ринку він може скласти в середньому 46,5-47,5 грн/$1.
«Однак наразі лінійно прогнозувати ситуацію без урахування низки чинників, що динамічно розвиваються або ж можливих чинників, вкрай важко», – сказав банкір.
Зі свого боку Золотько серед ключових чинників рекордних обсягів ввезення готівкової валюти назвала підвищений попит з боку населення на тлі девальваційних очікувань, з урахуванням обмежень на купівлю безготівкової валюти еквівалентом 50 тис. грн/міс. в одному банку, а також істотним поліпшенням каналів поставок готівкової валюти наземним транспортом в Україну.
«Жодної проблеми в самих цифрах немає. Наразі в НБУ достатньо резервів, прогнозовані надходження міжнародної допомоги, принаймні на наступний рік, виглядають переконливо, тож ресурсів для покриття цього надлишкового валютного попиту достатньо. При цьому не варто забувати, що йдеться насамперед про формування заощаджень, тобто якихось «приватних» валютних резервів», – підкреслила банкір.
Як повідомлялося, минулого року офіційний курс гривні девальвував на 4,5% – до 37,9824 грн/$1, тоді як уряд закладав у бюджет-2023 середньорічний показник 42,2 грн/$1, а під кінець року – 45,8 грн/$1.
За поточний рік гривня опустилася на 10,6% – до 42,0390 грн/$1 станом на 31 грудня, тоді як Кабмін заклав у держбюджеті середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1.
Аналітики КІТ Group, банк Глобус, середньорічний курс, ЮНЕКС БАНК
За заявою Народного банку Сербії (НБС), економіка країни у 2024 році досягла вражаючих показників, ставши однією з найстійкіших і найдинамічніше розвиваючихся в Європі. Очікуване зростання ВВП становить 3,8%, що значно вище середньоєвропейських темпів. Це стало можливим завдяки зваженій грошово-кредитній політиці, інвестиційним ініціативам та успішному відновленню ключових галузей економіки після глобальних криз останніх років.
Однією з найбільш значущих подій року стало присвоєння Сербії інвестиційного кредитного рейтингу. Цей статус зміцнює довіру міжнародних інвесторів до країни, відкриваючи доступ до вигідніших фінансових умов і залучення великих інвестицій. Експерти підкреслюють, що цей крок є важливим стимулом для подальшого економічного зростання.
Важливим економічним досягненням стало успішне зниження інфляції до цільових значень у діапазоні 3% ± 1,5%, що було досягнуто в травні 2024 року. Відтоді рівень інфляції залишається стабільним, що свідчить про високу ефективність заходів, вжитих Народним банком.
Упродовж усього року Сербія демонструвала стабільність курсу динара по відношенню до євро. Це не тільки зміцнює довіру населення і бізнесу, а й привертає увагу зарубіжних компаній, які розглядають Сербію як надійного економічного партнера.
Уряд Сербії продовжує активно підтримувати малий і середній бізнес, впроваджуючи пільгові умови кредитування та програми субсидій. У 2024 році також було виділено значні кошти на розвиток інфраструктури, сільського господарства та ІТ-сектору, що дало змогу створити нові робочі місця та покращити умови для підприємництва.
Економічні досягнення 2024 року зміцнюють Сербію на позиції одного з лідерів серед економік Європи, що розвиваються. Попереду – нові виклики та цілі, серед яких подальше зниження інфляції, розвиток експортного потенціалу та поліпшення якості життя населення. Керівництво країни впевнене, що нарощування темпів реформ дасть змогу утримувати позитивну динаміку в найближчі роки.
Ці результати є доказом стійкості сербської економіки та її здатності адаптуватися до сучасних викликів, що зміцнює позиції країни на міжнародній арені.
У Хорватії діє багаторівнева система оподаткування, що охоплює як юридичних осіб, так і індивідуальних підприємців (ІП). Розглянемо основні податки, що застосовуються до цих категорій платників податків.
Основні податки для юридичних осіб у Хорватії:
Окремо представлені податки для індивідуальних підприємців (ІП).
Інші податки та збори
Податкова система Хорватії характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування та обліку при веденні бізнесу.Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
Джерело: http://relocation.com.ua/osoblyvosti-systemy-opodatkuvannia-v-khorvatii/
Корпорація Roshen призупинила виробництво на кондитерській фабриці Bonbonetti в Будапешті (Угорщина), це вже другий закритий майданчик компанії в цій країні, повідомив Forbes Ukraina.
«Фабрика не виробляє продукцію з квітня 2023 року», – пояснив виконавчий директор Roshen Олександр Головащук.
За його інформацією, Roshen у 2023 році виготовив в Угорщині майже в 10 разів менше, ніж на початку роботи. Виручка Bonbonetti, за даними угорського довідника Opten, становила EUR3,3-3,5 млн. Як наслідок, будапештську фабрику закрили через нерентабельність виробництва. Наявні на Bonbonetti потужності не давали змоги покрити витрати.
Фабрику заснували 1868 року, а востаннє модернізували в 30-х роках минулого століття. Розширити виробництво на майданчику було неможливо, тому що підприємство розташоване в щільній забудові, пояснив Головащук.
Він додав, що частину обладнання Bonbonetti перевезли на Вінницьку кондитерську фабрику, частину утилізували.
Корпорація Roshen, згідно з інформацією на сайті, посідає 27 місце серед найбільших виробників кондитерських виробів у світі. Включає Київську, Кременчуцьку, дві Вінницькі кондитерські фабрики та Вінницький молочний завод, Бісквітний комплекс у Борисполі (Україна); Клайпедську кондитерську фабрику (Литва) і фабрику Bonbonetti Choco (Угорщина). Виробнича діяльність Липецької фабрики (РФ) зупинена з 1 квітня 2017 року.
Корпорація виробляє близько 320 видів кондитерських виробів. Загальний обсяг виробництва становить близько 300 тис. тонн продукції на рік.
Мережа фірмових магазинів Roshen в Україні налічує близько 70 магазинів у різних регіонах країни. Перший відкрився 2009 року в Києві.
У 2022 році ПрАТ «Київська кондитерська фабрика “Рошен” отримала 984 тис. грн чистого збитку порівняно з 25,779 млн грн прибутку роком раніше, виручка підприємства скоротилася з 979,286 млн грн до 903,195 млн грн.
Кінцевим бенефіціаром підприємства є син екс-президента України Петра Порошенка Олексій.
За дорученням міністра закордонних справ Антоніо Таяні Італія виділила EUR13 млн до Фонду підтримки енергетики України.
“У той час, коли атаки на енергетичну інфраструктуру України посилюються, це рішення є важливим кроком у зусиллях із відновлення енергетичних систем, пошкоджених конфліктом. Внесок Італії – один із найбільших для однієї країни – допоможе стабілізувати постачання електроенергії мільйонам українців, які постраждали від війни, у цей важкий час”, – повідомляється на сайті МЗС Італії.
Наголошується, що цим внеском Італія підтверджує свою постійну підтримку стійкості енергетичного сектору України, зокрема у зв’язку з конференцією з відновлення України, що відбудеться в Римі в липні наступного року.
Акціонер OTP Bank Plc (Будапешт) на зборах 26 грудня 2024 року ухвалив рішення приєднати ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОТП Банку, свідчать дані емітента в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
“Здійснити державну реєстрацію реорганізації (припинення) ТОВ “ОТП Факторинг Україна” шляхом його приєднання до АТ “ОТП Банк”, – зазначено в ній.
Згідно з даними Національного банку України (НБУ), на 1 листопада 2024 року за розміром загальних активів ОТП Банк посідав 11-те місце (78,4 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Фінустанова за 10 місяців цього року заробила 4,82 млрд грн чистого прибутку проти 5,29 млрд грн за аналогічний період минулого року.
За даними YouControl, виручка “ОТП Факторинг” за січень-вересень цього року становила 0,12 млн грн проти 0,86 млн грн за той самий період минулого, проте чистий прибуток зріс до 22,81 млн грн з 14,27 млн грн завдяки іншим операційним доходам на 37,55 млн грн.
Капітал компанії на початок жовтня становив 703,86 млн грн.
