Фонд державного майна (ФДМ) реалізував на приватизаційному аукціоні ДП “Одеський науково-дослідний і проектний інститут землевпорядкування” за 25,8 млн грн, повідомив глава відомства Віталій Коваль.
“Ціна на ЕМК ДП “Одеський науково-дослідний і проєктний інститут землеустрою” зросла в 5,17 раза. Майже з 5 млн грн до переможних 25,8 млн грн”, – написав він у Telegram.
Покупець також зобов’язаний додатково сплатити 5,16 млн грн ПДВ. Відповідно, загальний економічний ефект від приватизації підприємства становитиме 30,96 млн грн.
Комплекс інституту розташований у центрі Одеси. Новий власник отримає частку в розмірі 81/100 інженерно-лабораторного корпусу з господарськими будівлями і спорудами, автотранспортні засоби та інше майно.
Згідно з умовами продажу, покупець зобов’язаний погасити прострочену кредиторську заборгованість і не допустити звільнення працівників протягом шести місяців.
Держслужба з лікарських засобів та контролю за наркотиками призупинила дію ліцензії лабораторії Інституту громадського здоров’я імені Марзєєва.
“З огляду на системність виявлених порушень, дію свідоцтва про галузеву атестацію, виданого лабораторії, призупинено до усунення зауважень”, – повідомляють на сайті Держлікслужби.
У Держслужбі зазначили, що дію свідоцтва призупинено за підсумками обстеження загального рівня відповідності лабораторії критеріям галузевої атестації з організації лабораторного контролю лікарських засобів, яке було проведено 18-19 липня.
За інформацією служби, під час обстеження “було встановлено невідповідності, які стосуються системи управління якістю, обладнання та проведення випробувань лікарських засобів”.
“Основні висновки свідчать, що численні порушення цілісності даних ставлять під сумнів результати контролю якості лікарських засобів, які були перевірені під час обстеження. Встановлено проведення досліджень за методами, які не відображені в затверджених в Україні методах контролю якості”, – повідомляє Держлікслужба.
Крім того, у держслужбі зазначили, що лабораторія не поінформувала Держлікслужбу, зокрема, про відсутність ресурсів для проведення досліджень і неузгодження субпідрядних робіт, порушення поводження зі зразками лікарських засобів.
Держлікслужба наголошує також, що наразі окрім лабораторії інституту ім. Марзєєва прекваліфікацію ВООЗ мають ще дві лабораторії: Центральна лабораторія Держлікслужби та лабораторія фарманалізу ДП “Державний експертний центр (ДЕЦ) МОЗ”. Крім того, ДП “Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів та медпродукції” акредитована Європейським директоратом з якості лікарських засобів (EDQM) і входить до загальноєвропейської мережі лабораторій OMCL.
Як повідомлялося, раніше лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва звернулася до президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра, керівництва СБУ і МОЗ із проханням запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки. У лабораторії наголосили, що “держконтроль якості лікарських засобів переводять у руки приватного бізнесу, при цьому Держлікслужба використовує у своїх цілях приватну уповноважену лабораторію ТОВ “Добробут-Лікілаб”, створену під себе”.
Як повідомлялося раніше, лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра, керівництво СБУ та Міністерства охорони здоров’я запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки.
3авідувачка лабораторії інституту ім. Марзєєва Наталія Останіна вважає, що керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію з ринку контролю якості лікарських засобів, передаючи направлення на контроль якості від Держлікслужби приватній лабораторії ТОВ “Добробут Лікілаб”.
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім. Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників. Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою, Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018. Лабораторія єдина серед наукових держустанов була прекваліфікована ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
Україна в січні-липні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 68,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 107,341 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 55,1% – до $549,282 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (34,90% поставок у грошовому виразі), Єгипту (13,19%) і Польщі (9,82%).
У січні-липні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-липні-2023 ввезла 92 тонни напівфабрикатів на $169 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
Дистанційна школа Optima School планує відкрити в Україні та за кордоном хаби онлайн-оффлайн освіти, повідомив її засновник Робертс Вайшла на пресконференції в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
“Зараз наша мета відкрити в Україні й не тільки в Україні хаби змішаної офлайн-онлайн освіти, де діти зможуть навчатися не тільки дистанційно, а й очно. Там будуть впроваджуватися додаткове заняття, гуртки тощо – так, щоб було цікаво”, – сказав Вайшла.
Він зазначив, що Optima планувала відкрити офлайн-простір для навчання минулого року, побудувавши першу в Україні школу змішаного навчання. Однак, за його словами, за ділянку, на якій планувалося будівництво школи, триває судовий спір.
“Школа придбала ділянку землі для побудови, і зараз триває судова справа. І ми не знаємо, що з цим проєктом буде. Мені як громадянину іншої країни не дуже зрозумілі аргументи, якими державні органи призупинили нашу роботу”,- додав Вайшла.
Зі свого боку директор Optima School Ольга Білодід розповіла, що школа відкриє освітній хаб у Києві.
“Нехай це буде не Optima-простір, і він буде значно меншим, але все-таки ідея буде реалізована, і ось у Києві такий простір стартує”,- розповіла Білодід.
За її словами, у хабах будуть реалізовані курси, націлені на практичну складову.
“Якщо це вивчення мови, літератури, то це будуть заняття з журналістики, з ораторського мистецтва, якщо це хімія-фізика – це лабораторії. Якщо це, наприклад, іноземна мова – це дискусійні клуби. Тобто ми хочемо дати більше практики нашим дітям”, – пояснила Білодід.
Optima School була створена й отримала ліцензію 2015 року. Зараз школа налічує 20 тис. учнів.
Українські підприємства в січні-липні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 26,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $85,210 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 12% – до $49,199 млн млн.
У липні імпортовано міді на $10,103 млн, експортовано – на $7,644 млн.
Крім того, Україна в січні-липні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів у 2 рази порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $16,980 млн (у липні – $4,026 млн), алюмінію та виробів із нього – на 21,8%, до $250,075 млн (у липні – $41,276 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 14,4% – до $610 тис. (у липні – $50 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 7,8% – до $1,536 млн (у липні – $185 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 35,4%, до $33,361 млн (у липні – $5,011 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за сім місяців 2024 року зріс на 16,8% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $64,382 млн (у липні – $10,207 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 27,8% – до $6,492 млн (у липні – $1,089 млн), нікелю та виробів становив $423 тис. (у липні був відсутній), тоді як у січні-липні-2023 він був $126 тис.
Експорт цинку за сім місяців цього року становив $120 тис. (у липні – $21 тис.), тоді як у січні-липні-2023 він був $86 тис. Експорт олова та виробів становив $331 тис. (у липні – $150 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Моніка Барбара Спадло-Коляно, яка очолювала ПрАТ “Страхова компанія “МетЛайф” з липня 2018 по жовтень 2020 року, призначена головою наглядової ради компанії.
Як повідомляють в інформації страховика, розміщеній у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, таке рішення акціонери ухвалили на зборах 6 серпня.
У повідомленні наголошується, що вона є представником акціонера MetLife Global Holding Company II LLC, протягом останніх п’яти років обіймала посади: з 1 травня 2022 року до сьогоднішнього дня – генеральна менеджерка MetLife Hungary, з 9 жовтня 2020 року і до травня 2022 року – генеральна менеджерка MetLife Poland (підрозділ MetLife Europe d.a.c. (MetLife EMEA).
Крім того, членами наглядової ради було обрано Павола Дорчака і Блера Джона Маколіффа.
Як повідомлялося, ПрАТ “МетЛайф” є лідером на ринку страхування життя України. Частка компанії за обсягом страхових резервів за підсумками 2023 року становить 31,3%.
Згідно зі звітністю, за 2023 рік обсяг страхових премій становив 2,489 млрд грн, страхові резерви – 6,186 млрд грн.
За 2023 рік страховик виплатив страхові відшкодування в обсязі 516,6 млн грн.
ПрАТ “МетЛайф” входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків і критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
