4 грудня в Києві відбувся форум Petroleum&LPG Ukraine 2025 – багаторічне місце зустрічі операторів ринку нафтопродуктів України. Конференція зібрала 280 делегатів зі 120 компаній паливного сектору, представників державних органів і компаній. Організатор форуму – Консалтингова група «А-95».
Одним з провідних питань конференції стало міжнародне співробітництво. В обговоренні взяли участь представники Міністерства енергетики України, НАК «Нафтогаз України», «Укрнафти» і польського енергетичного концерну ORLEN S.A. Як зазначив директор офісу стратегії та стратегічної трансформації ORLEN S.A. Роберт Квятковський, Україна є стратегічним напрямком поточної діяльності й розвитку для компанії.
«Ми розуміємо, що якщо не будемо допомагати Україні, це може бути нашою найбільшою помилкою», – заявив польський топменеджер.
Наразі ORLEN – найбільший постачальник в Україну світлих нафтопродуктів: за даними Консалтингової групи «А-95», у 2023-2025 роках постачання бензинів зросло у три рази, дизпального – у півтора раза. Також компанія є великим постачальником дорожнього бітуму, змащувальних матеріалів і нафтохімічної продукції.
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький надзвичайно високо оцінив співпрацю НАК з польським концерном.
«ORLEN настільки глибоко інтегрувався в український ринок, що рано чи пізно, ймовірно, з’являться й власні активи компанії в Україні», — заявив очільник НАК, який активно розвиває співпрацю з польським концерном з імпорту LNG і на інших напрямах.
Зі слів заступника міністра енергетики Миколи Колісника, інтеграція в ЄС є запорукою довгострокового розвитку українського паливного ринку. Він зазначив, що перехід українського паливного ринку до стандартів ЄС вимагає впровадження високих екологічних норм і сучасних підходів до перероблення відходів нафтопродуктів.
Податковій дисципліні було присвячено окрему сесію, в якій взяла участь велика делегація провідних посадовців Державної податкової служби на чолі з в.о. голови Лесею Карнаух. Вона віддала перевагу публічному спілкуванню з учасниками форуму, які мали унікальну можливість поставити будь-які запитання. Найбільший інтерес був до механізму потрапляння підприємств до переліку «ризикованих», а також підходів податківців до нормативів сплати податків.
«Без взаємодії з ринком, що прагне справедливих умов, ми не зможемо ефективно працювати. Ми не каральний орган, наша мета — справедливе визначення податкових зобов’язань», – заявила за результатами спілкування Леся Карнаух.
Своєю чергою в «А-95» порахували, що у 2023-2025 роках сплата операційних податків найбільшими мережами АЗС зросла більш ніж у 2 рази – майже на 10 млрд грн.
Серед інших питань предметом глибокого обговорення на Petroleum&LPG Ukraine 2025 також стали післявоєнний розвиток морської й залізничної інфраструктури, створення запасів нафтопродуктів, розвиток біоетанольної галузі й застосування спиртовмісних бензинів, електромобілізація, розширення непаливного напряму роботи автозаправних станцій.
«Ринок пального залишається найстійкішим енергетичним сектором завдяки всебічній перебудові географії й логістики постачань 2022 року. Попри постійні обстріли і втрати, компанії цього ринку – надійна опора для споживачів і держави, забезпечуючи стабільні постачання пального й сплачуючи обсяги податків, що зростають з року в рік», – заявив модератор заходу, директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Партнерами конференції традиційно виступили найбільші оператори ринку: ORLEN S.A., АТ «Укрнафта», ОККО, UNIMOT S.A. (Польща), UPG, Kemexon (Швейцарія), «АТ Енерго Трейд», Західна паливно-енергетична компанія, AGTG (Швейцарія).
Форум Petroleum&LPG Ukraine 2025 щорічно проводиться Консалтинговою групою «А-95» з 2023 року. З 2009 до 2019 року компанія це була конференція Petroleum Ukraine, а з 2010 до 2020 року – LPG Ukraine.
2022 року в Варшаві також було започатковано щорічний форум Petroleum Ukraine. Warsaw, який є одним з найбільших заходів у Східній Європі, присвячених ринку моторного пального.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
У понеділок, 15 грудня, на значній території України очікується невеликий мокрий сніг, вдень з дощем, на дорогах ожеледиця; на заході та південному заході країни без опадів, повідомляє Укргідрометцентр. У західних, північних і центральних областях вночі та вранці місцями туман. Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; на сході та північному сході вночі 3-8° морозу, вдень близько 0°.
У Києві 15 грудня невеликий мокрий сніг, вдень з дощем; на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 0-2° морозу, вдень 2-4° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві 15 грудня найвища температура вдень була 9,4° в 1950 р., найнижча вночі -20,1° в 1921 р.
16 грудня в Україні без опадів, лише вночі на Лівобережжі невеликий мокрий сніг, на дорогах ожеледиця.
В Україні вночі та вранці місцями туман. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; у східних областях вночі 0-5° морозу, вдень від 2° морозу до 3° тепла.
У Києві 16 грудня також без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 0-2° тепла, вдень 4-6° тепла.
Різке зростання світових цін на оперативну пам’ять (DRAM) і можливе завершення пільгових контрактів Apple з ключовими постачальниками Samsung і SK Hynix в 2026 році можуть призвести до подорожчання iPhone, Mac та інших пристроїв компанії. При цьому сама Apple поки не оголошувала про підвищення цін, а оцінки експертів залишаються прогнозами.
За даними галузевих джерел, довгострокові угоди Apple на поставку DRAM близькі до завершення, і вже з січня 2026 року компанія може бути змушена платити Samsung і SK Hynix помітно вищу ціну за пам’ять. Про це, зокрема, пише видання Wccftech, відзначаючи, що переговорні позиції виробників пам’яті посилилися на тлі глобального дефіциту і буму попиту з боку ШІ-центрів обробки даних.
Ринок DRAM вже переживає масштабне ралі цін. За оцінкою TrendForce, вартість передової пам’яті за 2025 рік зросла приблизно на 50%, а в IV кварталі очікується додаткове зростання близько 30% з можливим подальшим збільшенням на 20% на початку 2026 року. У сукупності це може призвести до подвоєння цін на високопродуктивну пам’ять за відносно короткий період.
Окремо агентство Reuters повідомляло, що Samsung наприкінці 2025 року підняла контрактні ціни на 32-гігабайтні модулі DDR5 до 239 дол. проти 149 дол. у вересні – збільшення майже на 60% на тлі загострення дефіциту і переорієнтації поставок в сегмент серверів і ШІ.
Аналітики відзначають, що Apple традиційно захищена від короткострокових цінових стрибків завдяки великим довгостроковим контрактам і обсягам закупівель. За даними Macworld, саме такі угоди досі дозволяли компанії утримувати внутрішню собівартість пам’яті під контролем, незважаючи на зростання цін на відкритому ринку. Однак у міру закінчення цих контрактів і переходу постачальників до більш короткострокових і дорогих угод тиск на собівартість пристроїв буде посилюватися.
На цьому тлі частина дослідницьких і галузевих ресурсів прогнозує, що в 2026 році виробники смартфонів і ноутбуків, включаючи Apple, опиняться перед вибором: або підвищувати роздрібні ціни, або скорочувати обсяг оперативної пам’яті в базових конфігураціях, або приймати зниження маржі. Ряд аналітичних оглядів вже попереджає про можливе подорожчання смартфонів і ПК в 2026 році через дефіцит пам’яті і зростання її вартості.
При цьому ніяких офіційних заяв Apple про планове підвищення цін на продукцію у зв’язку з ситуацією на ринку DRAM поки немає. Опитані профільні медіаексперти підкреслюють, що остаточне рішення буде залежати від стратегії компанії: частина зростання витрат може бути врахована через більш дорогі апгрейди пам’яті, частина – через точковий перегляд цін на нові моделі, а частина – за рахунок внутрішніх резервів і оптимізації.
Україна у січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 95,2% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за 11 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).
Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 441 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,125 млн з Іспанії (72,98%), Чехії (12,89%) та Китаю (11,82%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалось, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Учасники панелі «Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership» на форумі з відбудови України в Бухаресті наголосили, що розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проєктів є ключовою умовою для розкриття економічного потенціалу українсько-румунського співробітництва, насамперед у прикордонних регіонах Чернівецької та Закарпатської областей.
Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк та перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.
За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторговельного обороту регіону припадає на Румунію. Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо було відзначено можливості для розвитку спільних проєктів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту. «Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок – переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів», – зазначив Павлиюк.
Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності. На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції – у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску – є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проєктів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу й зайнятості по обидва боки кордону.
З огляду на складну ситуацію в енергетиці ДП “Ліси України” ухвалило рішення підтримати українські домогосподарства та залишити незмінною ціну на дрова для населення (у межах соціальної норми 15 куб. м) та соціальної сфери до кінця опалювального сезону, повідомила преслужба держпідприємства в Telegram
Зазначається також, що за перші десять днів грудня держпідприємство реалізувало приблизно 100 тис. куб. м паливних дров, що відповідає споживанню першої декади листопада, тобто попит на дрова на дрова є високим, але стабільним. При цьому населенню та соціальній сфері компанія щоденно відвантажує 12-15 тис. куб. м дров, що не перевищує показник минулих років.
“Попри тривалі відключення світла українці не стали купувати більше дров. У вересні-листопаді нам інколи телефонували мешканці великих міст, які планували переїзд в села. Запитували про умови купівлі дров, можливість дистанційної оплати. Останній місяць таких запитів майже не фіксується. Мешканці міст або їдуть до родичів, які вже запаслись дровами, або залишаються вдома”, – розповіло держпідприємство.
Дрова є в наявності практично в кожному лісництві ДП “Ліси України”. Заготівля здійснюється на високому рівні, а запас постійно становить не менше ніж 150 тис. куб. м. Поставки для військових частин теж виконуються за графіком і у повному обсязі.
“Паливні дрова, як і раніше, не виставлятимуться на аукціони – всі поставки будуть спрямовані для забезпечення населення”, – запевнили в “Лісах України”.
