Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) підписав із німецьким виробником техніки CLAAS угоду щодо придбання 29 одиниць сільськогосподарської техніки на виставці AGRITECHNICA-2023, що проходить у Ганновері.
“Нове обладнання дасть змогу департаменту агровиробництва “Нібулона” зайти у весняно-польові роботи сезону 2024 року з новою інноваційною технікою. У компанії розраховують, що це дасть змогу в стислі строки якісно здійснювати основні технологічні операції та заощаджувати паливо й інші ресурси”, – написала компанія у Facebook.
Згідно з повідомленням, CLAAS поставить “Нібулону” 10 комбайнів, 15 тракторів і 4 телескопічні навантажувачі.
Оновлення техніки відбувається в рамках проєкту реформи напряму та удосконалення технології виробництва, ініційованого агродепартаментом “Нібулона” 2023 року. Агрономічний напрямок має намір зменшити собівартість виробництва та вийти на конкурентоспроможний рівень по відношенню до інших виробників сільгосппродукції. Такий курс передбачає зменшення кількості техніки за одночасного підвищення ефективності та точності операцій.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
“Метінвест” за підсумками січня-вересня поточного року знизив виплавку сталі на 43% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,531 млн тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V. за підсумками третього кварталу і дев’яти місяців цього року в середу.
За вказаний період виробництво чавуну знизилося на 46% – до 1,344 млн тонн, коксу – на 31%, до 948 тис. тонн, зокрема товарного коксу зросло на 7% – до 644 тис. тонн.
Водночас наголошується, що у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу роботу низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема МК “Азовсталь”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили виробництво.
На сьогодні українські підприємства групи, крім розташованих у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
У третьому кварталі 2023 року виробництво чавуну знизилося на 10% порівняно з попереднім кварталом – до 425 тис. тонн переважно через зупинку на плановий капремонт доменної печі №1 на “Каметсталі”. У результаті виробництво сталі знизилося на 8% – до 499 тис. тонн. За дев’ять місяців виплавка чавуну і сталі групи знизилася на 46% і 43%. Зупинка виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року була частково компенсована обсягами на “Каметсталі”.
У третьому кварталі виробництво товарних напівфабрикатів склало 159 тис. тонн, що на 27% менше, ніж у попередньому кварталі, переважно через зростання внутрішнього споживання на наступних стадіях виробництва.
Крім того, за дев’ять місяців 2023 року випуск товарних напівфабрикатів знизився на 26% – до 657 тис. тонн через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року. Це частково було компенсовано збільшенням виробництва товарної заготовки на потужностях “Каметсталі”.
У третьому кварталі випуск “Метінвестом” готової продукції знизився на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 583 тис. тонн. При цьому виробництво плоского прокату зменшилося на 27 тис. тонн – до 267 тис. тонн – через скорочення портфеля замовлень на перекатних заводах в Італії та Великобританії. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва оцинкованого холоднокатаного рулону на “Юністіл” в Україні внаслідок запуску четвертого індуктора після зупинки на капремонт у другому кварталі.
Водночас виробництво довгого прокату зросло на 9 тис. тонн – до 316 тис. тонн – переважно завдяки збільшенню портфеля замовлень на арматуру на “Каметсталі”.
За дев’ять місяців 2023 року випуск готової продукції впав на 26% – до 1,728 млн тонн. При цьому виробництво плоского прокату знизилося на 666 тис. тонн – до 847 тис. тонн внаслідок зупинки маріупольських комбінатів. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва гарячекатаного товстого листа на перекатних заводах в Італії та Великій Британії на тлі налагодження поставок слябів від третіх осіб.
Своєю чергою, випуск довгого прокату зріс на 72 тис. тонн – до 881 тис. тонн завдяки стабілізації виробництва заготовки на “Каметсталі” і нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.
Випуск рейкової та трубної продукції був відсутній, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.
Обсяг виробництва коксу в третьому кварталі зменшився на 9% порівняно з попереднім кварталом – до 299 тис. тонн переважно через зниження потреби в коксі на “Каметсталі”. За дев’ять місяців цей показник впав на 31% – до 948 тис. тонн внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” і АКХЗ.
Як повідомлялося, у січні-березні 2023 року “Метінвест” знизив виплавку сталі на 75% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 491 тис. тонн, чавуну – також на 75%, до 448 тис. тонн, коксу – на 59%, до 318 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 1% – до 213 тис. тонн.
У першій половині 2023 року група скоротила виплавку сталі на 57% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,032 млн тонн, чавуну – на 59%, до 918 тис. тонн, коксу – на 40%, до 648 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 7% – до 429 тис. тонн.
“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з 2021 роком – до 2,918 млн тонн, чавуну – на 72%, до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Нацрада з питань телебачення і радіомовлення в четвер поповнила перелік аудіовізуальних медіа-сервісів держави-агресора, заборонених до трансляції в Україні, ще 16 сервісами та збільшила його до 22 позицій, повідомила пресслужба Нацради в четвер.
Згідно з інформацією на сайті регулятора, до списку ввійшли 24ТВ, “Амедиатека”, Baskino, Filmix, HD REZKA, KINOGO, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas, Kion, Viju, “ГидОнлайн”, “Лайм HD TV”, “Смотрешка”, “Триколор Кино и ТВ онлайн” і “Цифровое ТВ 20 каналов бесплатно”. Повний перелік заборонених ресурів дивіться на UABlocklist.
Причинами для внесення відповідних медіаресурсів до сервісів держави-агресора стали невідповідність структури власності цих суб’єктів та/або їх повна чи переважна спрямованість на територію і аудиторію держави-агресора.
Національна рада обіцяє поінформувати НКЕК, платформи цифрової дистрибуції мобільних застосунків, виробників телевізійних приймачів і кінцевих (термінальних) обладнань, НБУ, а також міжнародні платіжні системи для вжиття ними заходів реагування щодо відповідних медіаресурсів.
Раніше до списку сервісів держави-агресора було внесено російські ОТТ-сервіси Ivi, Tvigle, Premier, Start, More.tv і Okko.
Ціни на нафту еталонних марок помірно зростають вранці в середу, інвестори оцінюють дані про інфляцію в США і чекають щотижневого звіту про запаси палива в країні.
Ціна січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кв становить $82,7 за барель, що на $0,23 (0,28%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подешевшали на 5 центів – до $82,47 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,18 (0,23%) і становили $78,44 за барель. За підсумками минулої сесії вони не змінилися в ціні і становили $78,26 за барель.
Темпи зростання споживчих цін (індекс CPI) у Штатах у жовтні скоротилися до 3,2% у річному вираженні з 3,7% у вересні, повідомило міністерство праці. Базова інфляція (індекс CPI Core), що не враховує динаміки цін на харчові продукти та енергоносії, сповільнилася до 4% з 4,1% місяцем раніше. Консенсус-прогноз експертів, опитаних Trading Economics, передбачав ослаблення інфляції до 3,3% і збереження темпів зростання індексу CPI Core на рівні 4,1%.
Дані про динаміку інфляції уважно відстежує Федеральна резервна система (ФРС) під час ухвалення рішень щодо грошово-кредитної політики.
Тим часом напередодні Міжнародне енергетичне агентство підвищило прогноз зростання глобального попиту на нафту 2023 року на 113 тис. барелів на добу (б/д) – до 2,367 млн б/д. Таким чином, організація очікує, що світовий попит поточного року становитиме 101,96 млн б/д.
Також учасники ринку оцінюють сигнали про зміну запасів енергоносіїв у США.
За даними Американського інституту нафти (American Petroleum Institute, API), минулого тижня запаси в Штатах зросли на 1,34 млн барелів. Тижнем раніше резерви підскочили на 11,9 млн барелів.
Офіційні дані Міненерго опублікують о 16:30 кв. м. у середу, причому відразу за два тижні. Опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що вони вкажуть на зростання запасів нафти на 1,8 млн барелів.
Міністерство сільського господарства та добробуту фермерів Індії включило Україну до переліку країн, які не обробляють зернові культури фумігантами з діючою речовиною метилбромід (СН3Br), повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з посиланням на Посольство України в Республіці Індія.
“Це дасть змогу звільнити вітчизняних експортерів від сплати передбачених місцевим законодавством додаткових платежів (пені) та експортувати зернові вантажі під час знезараження препаратами на основі фосфіду алюмінію”, – зазначено в повідомленні Держпродспоживслужби у вівторок.
У відомстві уточнили, що українське зерно для експорту в Індію має бути знезаражено препаратами виключно на основі фосфіду алюмінію. При цьому нагадується, що робота з відновлення експорту українського зерна в Індію велася з 2016 року.
Керівник українського офісу NEQSOL Holding Володимир Лавренчук, який у 2005-2019 рр. очолював найбільший в Україні іноземний банк Райффайзен банк, очолив наглядову раду державного Ощадбанку (Київ), незалежним членом якого він став у липні цього року після ухваленого трьома місяцями раніше рішення уряду.
“Розпочала роботу оновлена наглядова рада Ощадбанку. На першому своєму засіданні вона обрала головою Володимира Лавренчука”, – йдеться в повідомленні банку у вівторок.
Уточнюється, що Лавренчук має 36 років досвіду в банківській сфері, з них 27 років – у топменеджменті Ощадбанку та Райффайзен банку, а з 2020 року є керівником українського офісу NEQSOL Holding із фокусом на інвестиційну діяльність та управління портфелем активів і членом наглядової ради Vodafone Україна.
Згідно з релізом, Лавренчук також очолив комітет із питань призначень і винагород, тоді як головою комітету з ризиків і комплаєнсу стала незалежна членкиня наглядової ради Елізабет Нельсон, що у 2012-2019 рр. була віцепрезиденткою з управління ризиками та комплаєнсу, директоркою з управління ризиками в Європейському банку реконструкції та розвитку.
Її колега Хуан Енріке Перес Калота очолив комітет з аудиту, тим часом як член наглядової ради, представник президента України Олександр Роднянський став головою комітету зі стратегії та трансформації.
Ощад нагадав, що внаслідок передбаченого чинним законодавством оновлення складу наглядової ради серед незалежних членів до неї приєдналися чотири експерти фінансового ринку – Міхал Крупінський, Лавренчук, Нельсон і Філіп Хізлі, тоді як Перес Калот і Антон П’ятигін зберегли свої місця в наглядовій раді.
Крім того, до числа членів наглядової ради також входять три представники держави – Юлія Пашко від комітету Верховної Ради, Роза Тапанова від Кабінету міністрів і Роднянський від президента України.
За даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, Ощадбанк посідав друге місце за загальними активами (337,99 млрд грн) серед 64 чинних банків країни і перше за кількістю відділень – 1182.
