Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.05.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
АТ “Укргазвидобування” спрямувало до зведеного бюджету країни 11,02 млрд грн рентних платежів за підсумками січня-червня 2024 року.
“Із цієї суми 5%, або 551,03 млн грн, надходять до бюджетів місцевого та обласного рівнів у регіонах, на території яких компанія здійснює видобуток вуглеводнів”, – повідомляється на сайті компанії в середу.
Зокрема, Харківська область отримає 284,66 млн грн, Полтавська – 220,36 млн грн, Львівська – 22,76 млн грн, Дніпропетровська – 10,76 млн грн, інші – 12,49 млн грн.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” 2022 року виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж 2022-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних у 2024 році на 2,8 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 71,8 млн тонн, повідомила пресслужба асоціації.
«Поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку вносять свої корективи. Чергове зниження прогнозу врожаю в новому сезоні спричинене спекотною та посушливою погодою в Україні в липні цього року, що негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур», – зазначається в повідомленні.
На думку експертів, за таких умов експорт у новому сезоні 2024/2025 становитиме 41 млн тонн, що на 2,5 млн тонн менше за попередній прогноз. Минулого сезону, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн тонн зернових та олійних. Отже, падіння експорту порівняно з минулим сезоном може скласти понад 16 млн тонн.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА оцінює на рівні 19,8 млн тонн (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали майже 1 млн тонн.
УЗА звернула увагу, що в Україні через війну та значний відтік населення за кордон знизилося споживання пшениці. За оцінкою Мінагрополітики України споживання пшениці знизилося з 8 млн тонн – до трохи більше ніж 6 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може скласти 4,95 млн тонн, що на 350 тис. тонн більше за попередню оцінку (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР очікується на рівні близько 2 млн тонн (торік експорт ячменю становив майже 2,5 млн тонн).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через тривалий посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 23,4 млн тонн, що на 2,1 млн тонн нижче за попередню оцінку та на 6,2 млн тонн менше за торішній врожай, який становив 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може скласти близько 18,5 млн тонн (минулого сезону експорт становив 29,3 млн тонн, зокрема за рахунок перехідних запасів кукурудзи).
Урожай соняшнику 2024 року можна очікувати на рівні 12,8 млн тонн, що на 0,9 млн тонн нижче за попередню оцінку (2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. тонн, тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може досягти 12,5 млн тонн. Минулого сезону переробка склала 13,5 млн тонн.
УЗА у 2024 році очікує врожай ріпаку на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР – 3,4 млн тонн (поточного сезону – 3,7 млн тонн).
Щодо сої, то незважаючи на те, що аграрії збільшили площі під нею, несприятливі погодні умови не дадуть змоги отримати більший урожай через більш низьку врожайність культури, впевнені експерти. За їхньою оцінкою, врожай сої можна очікувати 2024 року на рівні 4,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн менше за попередню оцінку (2023 року – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може становити 3,5 млн тонн (минулого сезону – майже 3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА у 2023 році оцінювала зібраний урожай на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Open4Business, провідний український інформаційний портал на тему економіки та бізнесу, тепер виходитиме п’ятьма мовами. Новою мовною версією сайту стала іспанська. Цей крок, на думку редакції порталу, значно поліпшення доступ іноземних компаній до українського ринку та пошуку ділових партнерів.
Open4Business, створена для задоволення потреб іноземних інвесторів, спеціалізується на наданні консалтингових послуг для компаній, які прагнуть вийти на український ринок. Компанія використовує індивідуальний підхід до кожного проекту, залучаючи внутрішніх та зовнішніх експертів з необхідних галузей.
Нова іспаномовна версія сайту спрямована на полегшення взаємодії з іспаномовними клієнтами та партнерами, а також на забезпечення більш глибокого розуміння унікальних можливостей, які пропонує український ринок. Ця ініціатива відображає розширення міжнародної присутності проекту Open4Business та його можливостей сприяти глобальній інтеграції та розвитку українського бізнес-середовища.
“Цей крок є важливою віхою у наших зусиллях забезпечити іноземним компаніям легкий доступ до українського ринку та зміцнення міжнародних ділових зв’язків, адже в 28 іспаномовних країнах зараз проживає понад 500 млн людей, там успішно розвиваються мільйони бізнес-проектів, багато з яких могли б стати інвесторами в українську економіку”, – зазначив керівник проекту Open4Business Максим Уракін.
Отже, запуск іспанської версії сайту Open4Business відкриває нові можливості для іспаномовних бізнесменів, зацікавлених у входженні на український ринок.
Відень, 31 липня 2024 року – ICMPD поповнився ще одним членом: Ірландія стала 21-ю державою-членом, яка долучилася до роботи ICMPD з пошуку інноваційних рішень регіональних міграційних викликів. Ірландія приєдналася до МЦРМП останньою після Німеччини (2020 рік), Греції (2021 рік) та Нідерландів (2023 рік), які приєдналися до організації в останні роки.
“Глобальна міграція стає все більш складною та багатогранною. Ірландія не може пройти через це наодинці; ефективна міграційна політика не може бути розроблена або реалізована в ізоляції. Вступ Ірландії до Міжнародного центру з розробки міграційної політики дуже вітається і приносить багатий досвід, який стане безцінним ресурсом для ірландських політиків», – заявила міністр юстиції Ірландії Хелен МакЕнті Т.Д.
Ірландія та МЦРМП співпрацюють протягом останніх 20 років, реалізуючи низку дослідницьких проектів у сфері управління міграцією. Серед них, зокрема, дослідження нелегальної міграції, тенденцій і результатів політики регуляризації, а також аналіз реалізації різних політик (MIrreM); оцінка структури і практики Загальноєвропейської системи притулку (CEASEVAL); підготовка доказів на підтримку політики ЄС щодо додаткових шляхів прийому дорослих біженців на основі технічних і професійних навичок (REF-VET) та багато інших.
Крім того, Ірландія відіграє активну роль у діалогах з питань міграції, що підтримуються МЦРМП, таких як Будапештський та Празький процеси, а також у розробці посібника з інтеграції нещодавно прибулих мігрантів у регіоні (SPRING); політичних дослідженнях, обміні інформацією та розбудові потенціалу в рамках ініціативи «Медична країна походження» (MedCOI); а також у розробці методів і стратегій допомоги жертвам торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації дітей, особливо тих, що вчиняються з використанням онлайн каналів (HEROES).
“Ми раді вітати Ірландію як нашу нову державу-члена.
Держави-члени МЦРМП представляють групу країн, які мають велике значення та унікальну позицію у вирішенні питань, пов’язаних з міграцією; і Ірландія була активним учасником цих зусиль. Як держава-член, Ірландія і надалі зміцнюватиме стратегічний вимір нашої взаємодії з Європейським Союзом і за його межами», – заявив Генеральний директор МЦРМП Міхаель Шпінделеггер.
«Окрім того, що Ірландія є країною призначення для мігрантів, активна співпраця з МЦРМП та досвід країни у вирішенні різних міграційних питань посилить наші можливості для спільного та більш ефективного реагування на можливості та виклики, а також сприятиме вдосконаленню міграційних систем на регіональному рівні», – додав пан Шпінделеггер.
МЦРМП був заснований за ініціативою Австрії та Швейцарії у 1993 році, коли міграційна реальність в Європі була кардинально змінена політичними змінами у Східній Європі та балканськими конфліктами. Кількість країн-членів вперше зросла в 1990-х роках, коли до неї приєдналися Угорщина в 1995 році та Словенія в 1998 році. У 2001 році до них приєдналася Чехія, у 2003 році – Швеція, Польща та Болгарія, у 2004 році – Португалія та Хорватія, а у 2006 році – Словаччина.
Румунія і Сербія були наступними, хто приєднався в 2011 році, а потім Боснія і Герцеговина в 2012 році і Північна Македонія в 2015 році. Мальта і Туреччина приєдналися у 2018 році, Німеччина – у 2020 році, а Греція – у 2021 році.
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 31.05.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
