Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Укрзалізниця» отримала від Японії 2 тисячі тонн рейок для ремонту залізниць

АТ “Укрзалізниця” отримала від японського виробника Nippon Steel 2 тис. тонн високотехнологічних рейок Р-65, а до кінця січня очікується постачання ще 1 тис. тонн, йдеться у пресрелізі Міністерства розвитку громад та територій у четвер.

Згідно з релізом, реалізація цієї співпраці стала можлива в межах третьої фази програми екстреного відновлення через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA).

“Це стало результатом системної взаємодії та успішних домовленостей із японськими партнерами з боку Міністерства на початку 2025 року. В Україні наразі немає власного виробництва рейок, тож залучення партнерської підтримки є необхідним та вирішальним для функціонування української залізниці”, – наголосило міністерство.

Зазначається, що наразі співпраця передбачає передачу 3 тис. тонн рейок на загальну суму близько $4 млн.

У відомстві уточнили, що для зварювання рейок безпосередньо на коліях та процесу термічного з’єднання стиків ,залізничники використовують мобільні комплекси, в результаті чого, створюється так звана “оксамитова колія” без стиків, що підвищує термін її експлуатації та забезпечує плавний рух поїздів.

“Ми щиро вдячні Уряду Японії за стратегічну підтримку, яка дозволяє нам не просто підтримувати мережу, а проводити капітальний ремонт за найвищими світовими стандартами, забезпечуючи надійне сполучення навіть у найскладніші часи”, -зауважили у релізі заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк.

Мінрозвитку нагадало, що підтримка від уряду Японії та JICA триває від самого початку повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, за цей період поставлено майже 25 тис. тонн рейок, що надало можливість оновити понад 193 км колій на стратегічних напрямках Львівської, Південно-Західної, Придніпровської, Південної та Одеської залізниць.

Крім того, залізничники також отримали 24 одиниці будівельної та вантажно-розвантажувальної техніки марок Komatsu, Toyota та Sonalika, з них 22 одиниці -колійна техніка, а загальна вартість техніки та матеріалів, поставлених в межах перших двох фаз програми, перевищила $42 млн, зауважили у відомстві.

“Поставлена техніка, а саме колісні екскаватори, навантажувачі та бульдозери, вже напрацювала понад 13 тисяч мотогодин на аварійно-відновлювальних роботах”, – підкреслили у відомстві.

, , , ,

Експортно-кредитне агентство збільшило обсяги підтримки українського експорту на 39%

Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у 2025 році підтримало на 10,43 млрд грн, що перевищує показник попереднього року (7,53 млрд грн) майже на 39%, повідомляється на сайті агентства.

Упродовж року ЕКА застрахувало 84 кредитні договори та підтримало 106 експортних угод для 75 українських експортерів, що перевищує відповідні показники 2024 року (87 кредитів, 98 угод і 69 експортерів).

Лідерами серед банків-партнерів у 2025 році стали: Кредитвест Банк, Ощадбанк та Укргазбанк.

Найбільші обсяги підтриманого експорту було зафіксовано у Львівській, Хмельницькій, Тернопільській та Волинській області, а також Києві. Серед країн-імпортерів: Польща, Австрія, Чехія, Литва та Німеччина.

У структурі підтриманого експорту у 2025 році найбільшу частку зайняла продукція деревообробної та харчової промисловості, а також аграрного сектору.

До п’ятірки ключових товарних позицій увійшли виробництво дерев’яної тари, виробництво олії та тваринних жирів, а також діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.

,

Литва передає Україні понад 90 генераторів на суму 2 мільйони євро

Литва надсилає в Україну понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури, повідомила прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінєнє.

“Українці стикаються з серйозною нестачею електроенергії та опалення через безперервні обстріли Росією енергетичної інфраструктури – навмисної, жорстокої стратегії, яка використовується щозими з початку війни, цього разу з особливою інтенсивністю та безрозсудністю. Литва надсилає понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури”, — написала вона у соціальній мережі Х.

Премʼєрка наголосила, що Литва твердо стоїть на боці України.

“У День Соборності України ми надсилаємо тепло з Литви – генератори електроенергії вартістю понад 2 мільйони євро. Литва підтримує Україну. Слава Україні!”, – написав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соцмережі Х.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що мав розмову з литовським колегою та другом Кястутісом Будрісом, подякував за оголошену допомогу.

“Щиро вдячний за важливу новину про те, що Литва надає Україні вкрай необхідну додаткову енергетичну допомогу — велику кількість генераторів для зміцнення нашої стійкості.

“Це життєво важлива та своєчасна допомога”, – написав Сибіга.

Він поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та останню динаміку мирних переговорів.

Міністри домовилися про подальші контакти на різних рівнях і скоординували позиції напередодні міжнародних заходів, що відбудуться наступного тижня.

Окрему увагу вони приділили наступним крокам у просуванні інтеграції України до ЄС.

“У цей символічний день — День Соборності України — я висловив Кястутісу вдячність за його особисті зусилля на підтримку України та привітав його з нагородженням орденом “За заслуги” від президента Володимира Зеленського”, – зазначив Сибіга.

,

У 2025 році Україну покинуло та не повернулося майже 290 тисяч громадян

Понад 37 млн перетину кордону зафіксувала Державна прикордонна служба України за 2025 рік. В’їздів і виїздів майже порівну: 18,4 мільйона разів проти 18,7 мільйона. За рік 290,3 тисячі українців виїхали за кордон і так і не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом 3,1 млн громадян офіційно поїхало з України за 4 роки повномасштабної. З них 72% у перший рік великої війни.

37 088 261 офіційний перетин кордону було зафіксовано в Україні у 2025 році. 18,4 мільйона разів люди заїжджали в Україну і 18,7 мільйона разів — виїжджали з неї.

86% перетинів здійснили саме громадяни. Загалом мандрували українці частіше: торік кордон перетинали близько 2,7 мільйона разів щомісяця. До порівняння, у попередніх роках цифра була меншою й трималася на рівні 2,5 мільйона.

Попри те, що рік до року кордон перетинають частіше, кількість умовних неповернень — себто різниця між громадянами, що виїхали, та тими, хто повернувся — поступово скорочується. За рік з України виїхали 16,1 мільйона українців, а повернулися — 15,8 мільйона. Різниця — 290 тисяч громадян, які не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році — тоді додому не повернулось майже 443 тисячі.

Загалом 3,1 мільйона громадян офіційно виїхало з підконтрольної території України та не повернулось за чотири роки повномасштабної війни. 72% з них зробили це в перший рік повномасштабного вторгнення.

https://opendatabot.ua/analytics/ukrainians-emigration-trend-2025-12

,

Бюджет підготовки Белграда до виставки EXPO 2027 становить 17,8 мільярда євро

Як повідомляє Сербський Економіст, підготовка Сербії до міжнародної спеціалізованої виставки EXPO 2027 у Белграді супроводжується дискусією про масштаб інвестицій та їхню порівнянність з ефектом від подібних заходів у світі. Відкриття виставки заплановано на 15 травня 2027 року, закриття – на 15 серпня 2027 року.

Сербська влада раніше презентувала програму «Leap into the Future – Serbia 2027», що охоплює 323 проєкти в усій країні, загальний обсяг яких оцінювали в €17,8 млрд. Водночас міністр фінансів Синиша Малі наголошував, що прямі витрати на саму виставку становитимуть приблизно €1,2 млрд, а решту сум – на ширших інфраструктурних і девелоперських ініціативах.

Окремо оргструктури EXPO 2027 вказують, що «вартість проєкту EXPO» в їхньому трактуванні оцінюють приблизно в €1,29 млрд, і вона охоплює майданчик виставки та низку супутніх об’єктів і комунікацій (зокрема транспортні та інженерні компоненти), а не національну інвестпрограму загалом.

Паралельно проєкт уже відбивається в бюджетній архітектурі. В ухваленому Сербією бюджеті на 2026 рік Сербський Економіст виділяє найбільшу окрему статтю капвитрат на EXPO 2027 – 47,5 млрд динарів.

Порівняння з досвідом інших виставок зазвичай показує, що прямі доходи рідко компенсують загальний рахунок, а ключовим стає «спадщина» – інфраструктура, турпотоки, ділові зв’язки та повторне використання об’єктів. Так, World Expo 2010 у Шанхаї зібрало близько 73 млн відвідувачів, а Expo 2015 у Мілані – близько 21,5 млн, тоді як Expo 2020 Dubai відзвітувала про 24,1 млн візитів. Для Белграда, як спеціалізованої виставки, очікувані масштаби нижчі: на офіційному ресурсі EXPO 2027 йдеться про очікування «понад 4 млн» відвідувачів.

У сербському кейсі ключове питання – наскільки ефективно будуть «приземлені» витрати в довгострокову економіку: завантаження нової виставкової інфраструктури після серпня 2027 року, вплив на туризм і міський розвиток, а також здатність утримати бюджетні ризики й уникнути недовикористання об’єктів.

https://t.me/relocationrs/2142

 

, ,

Україна ризикує втратити наукові кадри через недофінансування – Experts Club

Чисельність персоналу в сфері досліджень і розробок (R&D) в Україні за роки незалежності скоротилася в рази, а витрати на науку в частці ВВП опустилися до одного з мінімальних рівнів, повідомляє інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів».

Згідно з наведеними в матеріалі даними, частка витрат на дослідження і розробки у ВВП України в останні роки становить близько 0,33%, тоді як у 2010 році оцінювалася в 0,75%. В абсолютному вираженні витрати на R&D у 2023 році вказані на рівні 21,35 млрд грн.

Автори матеріалу зазначають, що кадрова база науки деградує на тлі низького фінансування та статусу професії: чисельність працівників, зайнятих у R&D, знизилася з понад 400 тис. осіб у 1991 році до 63,8 тис. у 2024 році. У публікації також наводиться приклад рівня оплати праці – зарплата старшого наукового співробітника НАН України оцінюється в 13 034 грн.
Окремо в матеріалі згадується вплив війни: з посиланням на звіт UNESCO вказується, що в результаті російської агресії 12% вчених були змушені емігрувати або переміститися всередині країни, при цьому близько 30% почали працювати віддалено.

Як зазначається, паралельно посилюється проблема старіння кадрів: найбільш численна вікова група в науці – вчені старше 65 років, а частка дослідників у віці 55+ оцінюється приблизно в 40%.

Experts Club також описує ініціативи держави щодо підтримки кадрового потенціалу науки, в тому числі концепцію «Національна система дослідників України», і перераховує запропоновані заходи – виконання норми про фінансування науки на рівні 1,7% ВВП, підвищення оплати праці вчених і розширення конкурсного фінансування наукових колективів.
Автор матеріалу – Володимир Хаустов, вчений секретар ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; джерело – інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів» та авторський матеріал Хаустова, розміщений на сайті інформаційного агентства Інтерфакс-Україна – https://interfax.com.ua/news/blog/1134413.html

,