Як повідомляє Сербський Економіст, в Албанії у 2025 році посилилася залежність від імпорту зернових на тлі скорочення внутрішнього виробництва і зростання площ занедбаних сільгоспземель, при цьому основним постачальником зерна стала Сербія, повідомляє сайт Pamfleti.
У 2025 році Албанія ввезла понад 374 тис. тонн зерна, що майже на 40 тис. тонн більше, ніж у 2024 році, водночас основний імпорт припав на пшеницю і кукурудзу.
Агроекономіст Зеф Г’єта пов’язав зростання імпорту з відсутністю реальних реформ і державного фінансування агросектору, наголосивши, що без підтримки фермерів країна втрачає виробничий потенціал і стає більш залежною від зовнішніх поставок.
Структура поставок змінилася – Сербія вийшла на перше місце серед експортерів зерна в Албанію, тоді як раніше значні обсяги надходили з Росії та Румунії. При цьому витрати на закупівлю, за оцінкою джерела, залишилися близькими до рівня 2024 року через коротшу логістику та зміцнення національної валюти Албанії, незважаючи на зростання фізичних обсягів.
Албанія також експортувала 248 тонн зерна на суму близько 28 млн леків, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше, проте ці обсяги залишаються незначними. Площа сільгоспугідь у країні оцінюється приблизно в 700 тис. га, при цьому площі під зерновими культурами скорочуються, а площі занедбаних земель зростають, попереджають експерти.
https://t.me/relocationrs/2148
Пішов з життя Борис Володимирович Лупкін – доктор технічних наук, професор кафедри технології виробництва літальних апаратів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, повідомив університет.
За інформацією ХАІ, Лупкін народився в 1939 році, закінчив ХАІ в 1963 році і почав кар’єру на Київському авіаційному заводі, де працював інженером. Пізніше він багато років працював в Українському науково-дослідному інституті авіаційної технології в Києві, а в 1983 році очолив інститут.
В університеті зазначили, що Лупкін брав участь у розробці теплозахисних плиток для орбітального корабля «Буран». У 1995-1999 роках він працював головним інспектором-консультантом Адміністрації президента України, а в 2002 році повернувся до ХАІ в якості професора. Державної премії України в галузі науки і техніки він був удостоєний в 1995 році.
Україна у 2027 році буде повністю інтегрована до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу, заявив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
“Зараз у парламенті є великий законопроєкт – кількасот сторінок про фінальну інтеграцію енергоринку України з ЄС. Він підготовлений до другого читання, і, думаю, у лютому ми зможемо його ухвалити”, – сказав він на Українському сніданку у Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму у четвер, організованого Фондом Віктора Пінчука.
За словами Качки, вказаний документ являє собою сотні сторінок технічних оцінок, над яким роками працювали фахівці.
“Саме завдяки цій роботі у 2027 році ми будемо повністю інтегровані до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу”, – наголосив віцепремʼєр-міністр.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада прийняла за основу з/п №12087-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергоринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики”. Як повідомило Міністерство енергетики, відповідна законодавча пропозиція була розроблена на основі дев’яти актів енергетичного законодавства ЄС і має на меті створити необхідне законодавче підґрунтя для повної інтеграції ринку е/е України до єдиного європейського ринку на принципі взаємності.
Документ передбачає, зокрема, інтеграцію короткострокових (спотових) ринків е/е України та ЄС (market coupling) та балансуючих ринків, що означає підвищення ліквідності ринку, спрощення умов торгівлі е/е з ЄС, ефективне використання пропускної спроможності міждержавних перетинів, посилення гнучкості енергосистеми та доступ до резервів ЄС.
Також проєкт закону передбачає додаткові механізми захисту прав споживачів та посилення їхньої ролі на ринку шляхом збільшення прозорості умов постачання і запровадження інструментів порівняння пропозицій постачальників, а також створення умов для долучення споживачів до участі в інших сегментах ринку, зокрема ринку допоміжних послуг.
У відомстві зазначили, що ухвалення документу у цілому дозволить забезпечити синхронізацію ринків електроенергії на початку 2027 року.
Попит на замовлення з початком масованих грудневих відключень електроенергії у сервісі кур’єрської доставки Glovo зріс на 7,7%, тоді як в онлайн-сервісі Bolt Food – приблизно на 6% порівняно з минулим роком, повідомили компанії у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Загалом у періоди відключень електроенергії ми бачимо зростання попиту на доставку”, – зауважив генеральний менеджер Bolt Food в Україні В’ячеслав Левченко.
У Glovo додали, що спостерігають поступове зростання середнього чека, зокрема з минулого місяця він збільшився на 1,7%, а щодо аналогічного періоду 2025 року– на 19,4%.
У Bolt Food повідомили, що у порівнянні з минулим роком середній чек подорожчав приблизно на 60 грн.
У той же час, за даними Glovo, частка замовлень із ресторанів знизилася на три відсоткові пункти (в.п.) порівняно з періодом до масованих відключень електроенергії та на 6 в.п. – порівняно з минулим роком, натомість українці стали частіше замовляти з продуктових магазинів, частка яких зросла на 2 в.п. відносно періоду до блекаутів та на 5 в.п. рік до року, прокоментували у Glovo.
У Bolt Food зауважили, що значну частку попиту формують великі мережеві заклади та відомі бренди, зокрема McDonald’s, KFC, BUFET, Eurasia, Lviv Croissants, Domino’s Pizza та інші.
“Такий вибір зумовлений їхньою широкою представленістю, впізнаваністю брендів і стабільною якістю сервісу”, – додала компанія у коментарі на запит агентства.
Крім того, українці останнім часом все частіше обирають гарячі та ситні страви, а найбільшим попитом є супи, бургери, піца та шаурма, зазначили у Bolt Food.
Крім того, вибір страв також змінюється, зокрема попит на бургери знизився на 10-15%. Проте замовлення супів, комплексних обідів та основних страв (як-от локшина вок чи поке) зросли приблизно втричі. Що стосується категорії піци та суші, ситуація майже не змінилася, однак фіксується зростання на 1-2%, уточнили у Glovo.
“Люди стали значно частіше замовляти через Glovo доставку гарячих та поживних страв — те, що може замінити повноцінний обід, який зараз не завжди є змога приготувати вдома”, – підкреслили у компанії.
У Glovo також зафіксували зростання попиту на товари для тварин більш ніж на 50%, понад 48% – м’ясні вироби.
Що стосується попиту на товари першої потреби, показник зріс на більш ніж на 36%, ліки – на 25%, а частка попиту на алкоголь зросла на 6%. Водночас, попит на квіти, заморожені товари знизився в середньому на 10-15%.
Зазначається, що Київ та Одеса демонструють ідентичну до загальнонаціональної динаміку. У Львові, Дніпрі та Вінниці також фіксується стабільний інтерес до замовлень обідів та ланчів, а попит на ці страви подвоївся.
Водночас, у Харкові попит на “швидкі” страви , як-от шаурма, піца, тако та страви з курки, навпаки, збільшився на 30-35%, натомість готові комплексні ланчі у місті стали замовляти рідше, додали у Glovo.