Економіка – Сторінка 88 – Ukraine open for business

“Агротрейд” збільшив посіви конопель на 100 га

Агрохолдинг “Агротрейд” завершив посів технічних конопель, під які відвів 330 га у Чернігівській області, що на 100 га більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба агрохолдинга у Facebook у середу.

Розширення виробничих площ в агрохолдингу пояснили вищою дохідністю технічних конопель порівняно з іншими культурами.

В “Агротрейді” також привернули увагу до агрономічної специфіки конопель: їх висівають пізніше, ніж основні культури, а технологія вирощування потребує ретельної підготовки.

“Технічні коноплі компанія вирощує третій рік поспіль у межах передпроєкту. Цей сезон — завершальний. Після збору врожаю буде ухвалено рішення щодо подальшої долі напряму. За три роки ми зібрали достатньо даних, аби прийняти зважене рішення на основі економічного обґрунтування — масштабувати цей напрям або закрити його”, — пояснив директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.

Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.

Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.

Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.

Агротрейд, конопля

“Київстар” збільшив виручку на 49,5%, подвоїв капітальні інвестиції до 2,4 млрд грн

Найбільший в Україні оператор мобільного зв’язку “Київстар” у січні-березні 2025 року збільшив виручку на 49,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 10,72 млрд грн, подвоївши інвестиції до 2,42 млрд грн.

Як випливає з оприлюдненої материнською компанією VEON звітності, у доларовому еквіваленті виручка оператора у першому кварталі збільшилась на 36,9% – до $257 млн.

Дохід “Київстар” за перший квартал 2025 року зріс на 49,5% завдяки зростанню ARPU (середній дохід від одного користувача), який збільшився на 53,9% – до 140,6 грн.

“Вражаючі показники були досягнуті завдяки коригуванню цін, стабільності бази 4G та зростаючим впровадженням цифрових послуг “Київстар”, що, у свою чергу, призвело до зростання споживання мобільного інтернету. Динамічне зростання доходу відображає ефективне відновлення після кібератаки попереднього року”, – йдеться у повідомленні VEON.

Основну частину виручки “Київстар” у вказаний період складали доходи від телеком-послуг, які зросли на 47,8% – до 10,39 млрд грн. Втім, доходи від цифрових послуг збільшились у 2,4 раза – до 329 млн грн.

Показник EBITDA збільшився на 64,2% – до 5,95 млрд грн, EBITDA margin – на 5 відсоткових пункти (в.п.), до 55,6%. У доларовому еквіваленті EBITDA зросла на 50,6% – до $143 млн. Показник EBIT зріс на 99% – до 4,18 млрд грн, EBIT margin – на 9,8% в.п., до 39,1%.

Абонентська база “Київстар” у першому кварталі 2025 року зменшилась на 4,9% – до 22 млн абонентів. Також на 4,3% скоротилась база абонентів 4G – до 14,3 млн.

“Зменшення кількості користувачів 4G, в основному, пов’язане з загальним скороченням мобільних абонентів. Це було більш ніж компенсовано 21,2% зростанням споживання даних на одного користувача та збільшенням кількості абонентів у роумінгу”, – йдеться у повідомленні VEON.

“Київстар” за січень-березень зафіксував зростання обсягу Data usage (обсяг гігабайтів, які споживає користувач) на 21,2% – до 11,4 Гб. Показник цифрового MAU (Monthly Active Users) зріс на 32,9% – до 10,3 млн.

За вказаний період дохід цифрової платформи Helsi зріс на 41% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На кінець першого кварталу платформа мала 1,8 млн користувачів додатку, що на 30% більше, ніж у першому кварталі минулого року. Кількість медичних фахівців на платформі також зросла на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Станом на кінець березня кількість активних лікарів на платформі сягала 39 тис.

“Київстар TV” продемонстрував вражаюче зростання доходу на 177%, завдяки зростанню кількості абонентів на 34,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зростання відбулось завдяки привабливим контент-пропозиціям, серед яких ексклюзивний запуск спортивного каналу Setanta Premium та оновлений спортивний розділ у додатку, зазначили у VEON. Україномовний контент наразі досяг 81% каталогу платформи. Крім того, додаток “Київстар ТБ” розширив своє охоплення за рахунок запуску на пристроях Xbox.

Капітальні інвестиції “Київстар” у січні-березні зросли на 126% – до 2,42 млрд грн і були спрямовані переважно в зміцнення енергостійкості мережі і розширення покриття 4G.

ВИРУЧКА, ІНВЕСТИЦІЯ

Україна за січень-квітень завезла з Китаю трансформаторів на $279 млн

Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-квітні 2025 року зріс у 2,5 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $338 млн, свідчить статистика Державної митної служби. Згідно з оприлюдненими даними, за цей період продукція ввозилася переважно з Китаю – на $279 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $66,1 млн (48,4%), тобто імпорт збільшився в 4,2 рази.

Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $17,4 млн) і Туреччини (на $13,9 млн), тоді як у січні-квітні-2024 імпорт з Туреччини становив $37,1 млн, з Італії – майже $5 млн. Зокрема, у квітні імпорт цього обладнання збільшився на 50% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, але скоротився на 22,3% порівняно з березнем цього року – до $55,2 млн. Частка Китаю склала 48,7%.

Водночас Україна за чотири місяці поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $8,37 млн проти $5,64 млн минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.

Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт до України трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено в 2,5 рази більше – на $400,48 млн.

КИТАЙ, трансформатор

Нинішнє фінансування науки не дозволяє українським вченим захищати інтелектуальні права за кордоном

Умови фінансування наукових досліджень не дозволяють українським вченим повною мірою захистити свої інтелектуальні права та розробки за кордоном, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.

«Патенти на всі наші розробки – це переважно патенти на території України. Що стосується отримання захисту інтелектуальних прав за кордоном, то це більш складне питання, яке вимагає в десятки разів більших фінансових витрат. Умови фінансування наукової сфери поки не дозволяють в повному обсязі захистити інтелектуальні права за кордоном», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Він зазначив, що публікація у відкритому доступі в найбільш авторитетних наукових виданнях теж вимагає значного фінансування. «Але нам вдається знаходити можливості для публікацій наших результатів у провідних наукових виданнях Європи, США, знайомлячи наукову спільноту з нашими розробками і підтверджуючи таким чином пріоритет української науки», – зазначив він.

Водночас Задорожній додав, що навіть в умовах війни інституту вдається презентувати себе на міжнародному рівні, серед іншого беручи участь, зокрема дистанційно, в найважливіших міжнародних наукових подіях і конференціях, а також проводити щорічну міжнародну конференцію «Філатовські читання».

Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram

інтелектуальні права, КОРДОН, НАУКА, ФІНАНСУВАННЯ

Імпорт тракторів до України знизився на 2,6% у січні–квітні

Імпорт в Україну тракторів у січні-квітні 2025 року становив $294,2 млн, що на 2,6% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).

Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (21,3% загального імпорту цієї техніки, або $62,5 млн), Німеччини (16,8% або $52,2 млн) та Китаю (16% або $47,3 млн ), тоді як роком раніше це були Німеччина ($49,34 млн), Нідерланди ($38,6 млн) та Польща ($37 млн).

У квітні поточного року імпорт тракторів зменшився на 2,1% до квітня-2024 – до $85,1 млн, тоді як у березні приріст становив 13,3% до березня-2024, склавши $98,62 млн.

Згідно зі статистикою, на експорт за чотири місяці цьогоріч було поставлено трактори лише на $1,63 млн, здебільшого до Румунії, Замбії та Німеччини.

Як повідомлялось, імпорт тракторів в Україну 2024 року склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.

IMPORT, трактор

Астарта та IFC інвестують $40 млн у перший в Україні завод соєвого протеїну

Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали кредитну угоду в розмірі $40 млн, які будуть спрямовані на будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.

В “Астарті” зауважили, що ця інвестиція є частиною пакету фінансування обсягом до $80 млн, схваленого радою директорів IFC 1 квітня 2025 року.

Зазначається, що кошти захищені гарантіями Єврокомісії в рамках Ukraine Investment Framework та уряду Нідерландів на підтримку програми IFC Economic Resilience Action (ERA). Інвестиція сприятиме створенню робочих місць, підвищенню конкурентоспроможності агросектору та диверсифікації експорту.

“Ця інвестиція — приклад того, як стратегічне міжнародне партнерство перетворює виклики на довгострокові можливості для України. Запускаючи перше в країні виробництво соєвого протеїнового концентрату, ми інтегруємо нашу державу у світові продовольчі ланцюги, сприяємо економічному відновленню, модернізації промисловості та створенню нових робочих місць. “Астарта” реалізовує цей проєкт як частину стратегії сталого розвитку агробізнесу”, – підкреслив генеральний директор і засновник агропромхолдингу Віктор Іванчик.

Віцепрезидент IFC з питань Європи, Латинської Америки та Карибського басейну Альфонсо Ґарсія Мора висловив упевненість, що ця інвестиція допоможе Україні виробляти більше високовартісної агропродукції та підніматися вгору ланцюгом доданої вартості.

“Підвищуючи конкурентоспроможність агросектору та його інтеграцію до європейських ринків, ми прагнемо підтримати відновлення, створення робочих місць і зміцнення стійкості”, – сказав він.

За словами посолки Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової, чиї слова теж наведено в повідомленні, новий завод “Астарти” – приклад того, як спільні зусилля приносять реальні результати для майбутнього України.

Своєю чергою посол Королівства Нідерландів в Україні Алле Доргаут зазначив, що Нідерланди раді зробити внесок у будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.

“Програма IFC Economic Resilience Action (ERA) надає підтримку критично важливим секторам під час російського вторгнення, зокрема агробізнесу (…) Інвестиції IFC в Україну мають вирішальне значення, особливо в умовах війни, для забезпечення життєво необхідного відновлення української економіки. У цьому контексті міжнародні фінансові інституції, зокрема IFC як частина групи Світового банку, відіграють ключову роль”, – підкреслив він.

В “Астарті” додали, що у партнерстві з урядом Чехії IFC також підтримуватиме агрохолдинг у проведенні ринкових і маркетингових досліджень в Україні й надаватиме консультації щодо підтримки місцевих громад, молоді та працівників старшого віку, сприяючи реінтеграції ветеранів.

Як повідомлялося, IFC 1 квітня затвердила проєкт з надання “Астарті” пакету фінансування $80 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Пакет складатиметься з: (i) Кредиту А у розмірі до $50,7 млн за рахунок власних коштів IFC, (ii) кредиту на суму до 24,4 млн від IFC, що діє в якості виконавця Програми економічної стійкості для України (ERA) за підтримки Нідерландів та (iii) Кредиту Б у розмірі до $40 млн на рахунок учасників, за умови, що загальна сума кредитів не перевищуватиме $80 млн

“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.

“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.

“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.

“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.

ASTARTA, IFC, ЗАВОД, соєвий протеїн

Business news from Ukraine