Україна в січні цього року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі в 10,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 765 тонн з 8,331 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні-2025 було експортовано 2,461 тис. тонн феросплавів.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень впав в 8,1 раза – до $1,066 млн з $8,655 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (55,91% у грошовому вимірі), Румунії (17,92%) та Узбекистану (14,35%).
Крім того, минулого місяця Україна імпортувала 3,169 тис. тонн цієї продукції – зниження на 40,2% до січня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 42,3% – до $4,870 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (55,03%), Індії (22,85%) та Казахстану (5,48%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходиться у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Також повідомлялось, що феросплавні заводи у 2025р наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з попереднім роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, у 2024 році Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна у січні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі порівняно з попереднім роком – до 97 тонн з 31 тонни.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні імпорт бокситів складав 5,556 тис. тонн.
За січень-2026 імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс до $83 тис. з $27 тис.
Імпорт здійснювався з Китаю (100% поставок у грошовому вимірі).
Реекспорт бокситів у 2026-му, як і у 2025, Україна не здійснювала.
Як повідомлялось, Україна в 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн, у грошовому вимірі – на 15,8%, до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному виразі на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому виразі скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), який наразі простоює.
У Lufthansa 12 лютого 2026 року запланований одноденний страйк, який, як очікується, призведе до масштабних скасувань і затримок рейсів по всій маршрутній мережі групи.
Профспілка пілотів Vereinigung Cockpit (VC) оголосила 24-годинну акцію протесту з 00:01 до 23:59 за місцевим часом. Страйк торкнеться рейсів, що вилітають з аеропортів Німеччини і виконуються основною авіакомпанією Lufthansa, а також Lufthansa Cargo. Причина – розбіжності щодо умов корпоративних пенсійних програм для приблизно 4 800 пілотів.
Паралельно профспілка бортпровідників UFO оголосила свою акцію, яка, за даними Reuters, стосується регіонального перевізника Lufthansa CityLine і пов’язана з трудовим спором навколо реструктуризації та переговорів про соцпакет.
У сервісному повідомленні для партнерів Lufthansa вказала, що очікує «масові скасування» і рекомендує пасажирам заздалегідь перевіряти статус рейсу. Там же наголошується, що рейси низки авіакомпаній групи та партнерів – Austrian Airlines, Brussels Airlines, Eurowings, SWISS, Air Dolomiti, Discover Airlines, Edelweiss і Lufthansa City Airlines – не повинні бути зачеплені, а нормальний графік планується відновити з 13 лютого.
Lufthansa також нагадує, що при скасуванні внутрішнього рейсу по Німеччині або рейсу між Німеччиною і Базелем квиток можна обміняти на поїзд Deutsche Bahn.
AgriAcademy відкриває реєстрацію на новий безкоштовний практико-орієнтований курс «Застосування технологій штучного інтелекту в аграрному виробництві», розроблений для представників малого та середнього аграрного бізнесу, управлінців агропідприємств, агроконсультантів та технологічних спеціалістів.
Курс створено командою громадської організації «Клуб експертів», яка приймала участь у відкритому конкурсі пропозицій на розробку навчальних онлайн-курсів, що був проведений Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством освіти і науки України у 2025 році з метою подолання дефіциту професійних знань і навичок у агросекторі, харчовій та переробній промисловості з фокусом на представників малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні.
Аграрний сектор входить у фазу, де конкурентоспроможність визначається не лише технологіями виробництва, а й якістю роботи з даними. Якщо ще кілька років тому ШІ сприймався як експериментальна технологія, сьогодні він стає базовим інструментом управління врожайністю, ресурсами, ризиками та ринковими стратегіями. Новий курс допомагає перейти від теоретичного розуміння ШІ до практичного впровадження з вимірюваним економічним результатом.
Що отримають учасники
Після завершення курсу слухачі зможуть:
Програма курсу: від базових принципів до управлінських рішень
Вступ. ШІ як нова інфраструктура агровиробництва
Перехід від інтуїтивного управління до data-driven підходів. Як почати з пілота і швидко оцінити ефект.
Модуль 1. Можливості штучного інтелекту для агробізнесу
Практика: аналіз можливостей впровадження IoT і Big Data у власному бізнесі.
Модуль 2. Оптимізація ресурсів і підвищення продуктивності
Практика: створення прототипу моделі прогнозу врожайності на основі мультисенсорних даних.
Модуль 3. Впровадження ШІ в управління підприємством
Практика: розробка плану впровадження ШІ для власного підприємства.
Головний результат навчання
Курс формує системне бачення використання штучного інтелекту – від збору даних до управлінських рішень. Учасники Agriacademy навчаться не просто тестувати технології, а будувати економічно обґрунтовані цифрові рішення для реального агробізнесу.
Автори та викладачі курсу
До викладання залучені експерти на перетині ІТ, науки, бізнесу та управління:
Для кого цей курс
Як долучитися
Реєстрація вже відкрита на платформі AgriAcademy!
Курс стане практичним інструментом для тих, хто прагне перейти від реактивного управління до прогнозної, інформаційно-орієнтованої моделі агробізнесу.
Навчання на курсі є безкоштовним і відкритим для всіх зареєстрованих користувачів платформи AgriAcademy.
Учасники можуть проходити матеріали у зручному для себе режимі онлайн, без обмежень у часі, а після успішного завершення фінального тестування отримують Сертифікат.
Нагадаємо, що AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
Як інформує Fixygen, ПрАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів» (МЗВКК) проведе електронні позачергові загальні збори акціонерів 17 лютого 2026 року, випливає з повідомлення емітента.
Збори пройдуть у форматі електронного голосування. Реєстрація акціонерів для участі в зборах заявлена 17 лютого з 09:00 до 16:00, час проведення – 16:00. Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь, – 12 лютого 2026 року.
До порядку денного включені питання про призначення аудитора для обов’язкового аудиту фінансової звітності за 2025 рік і про надання повноважень на укладення та підписання договору на аудит. У проєкті рішень зазначено призначення ТОВ «Кроу Ерфольг Україна» і доручення на підписання договору голові ради директорів Олександру Жукотанському з правом передоручення.
ПрАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів» (ЄДРПОУ 00951770) зареєстровано 13 червня 1996 року, статутний капітал – 40 млн грн. Основний вид діяльності в реєстрових даних – виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у 2025 році зросли на 5,8% порівняно з 2024 роком, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, зростання цін на будівельно-монтажні роботи 2025 року дещо уповільнилося порівняно з попередніми періодами: 2024 року зростання становило 7,9%, 2023 – 15,8%, 2022 – 27,4%.
Минулого року ціни зросли в усіх сегментах будівництва: в житловому будівництві на 6,3% порівняно з 2024 роком, у нежитловому – на 6%, інженерному – на 5,4%. Водночас у грудні-2025 порівняно з груднем-2024 ціни зросли на 5,7%, 5,8% та 5,3% відповідно.
Держстат зазначив, що у грудні-2025 до листопада-2025 зростання цін становило 0,4%.
