Президент Сербії Олександр Вучич прибув до Одеси для участі в саміті «Україна – Південно-Східна Європа». Це його перший візит до України за 12 років перебування на посаді .
На заході, організованому президентом України Володимиром Зеленським, були присутні лідери з 12 країн регіону. Після офіційних переговорів відбулася особиста зустріч Вучича і Зеленського.
Під час дискусії обговорювалася допомога у відновленні України після руйнувань, спричинених російськими ракетно-дроновими ударами. Вучич також заявив про готовність Сербії внести свій внесок у відновлення інфраструктури, підкресливши при цьому важливість відновлення регіонального балансу і стабільності.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1065
Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) і союз «Мукомоли України» у 2024 році другий рік поспіль відмовилися від підписання меморандуму з Міністерством аграрної політики та продовольства і зерновими асоціаціями через зневагу інтересами та аргументами переробників, повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник ВАП Олександр Тараненко.
“Меморандум – це документ, за порушення якого ніхто не несе юридичної відповідальності. Крім того, ВАП і союз «Мукомоли України» виступали проти обсягів, прописаних у меморандумі (ліміт на експорт зерна обсягом 16,2 млн тонн), оскільки це призводить до вивезення з України дуже великих обсягів продовольчого зерна, що істотно впливає на внутрішні ціни на хліб”, – пояснив він.
Тараненко наголосив, що переробні підприємства наполягають на розмежуванні продовольчого та фуражного зерна при фіксуванні обсягів зернового експорту. При цьому вони нічого не мають проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо.
Говорячи про продовольче зерно, експерт зазначив, що в останні роки в результаті різних подій – і кліматичних змін, і військових дій, і економічних ситуацій – якість врожаю зерна в Україні істотно погіршилася.
“Якщо в 2020 році в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то в 2024 році – тільки 27%. Відповідно обсяги придатного для переробки зерна ще менші, тому що в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. Далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка за результатами врожаю 2024 року була придатною для переробки на борошно, в загальній структурі залишалося менше 20%”, – констатував Тараненко.
За його словами, під час експертизи зерна ці нюанси абсолютно не враховуються. На початку жнив з першою хвилею експорту на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці, що і викликає зростання внутрішніх цін на хліб.
Якби влада вжила певних заходів, наприклад, запровадила сегментацію експорту, сформувала внутрішні запаси, створила державні резерви або фінансувала їх створення, то подорожчання хліба не було б таким істотним і різким, переконаний керівник галузевої асоціації.
Тараненко нагадав, що раніше за таким принципом працювали Держрезерв, Аграрний фонд і Державна продовольча зернова компанія. Вони скуповували за прийнятними цінами зерно під час його масового продажу, закладали на зберігання, переробляли і під час різкого зростання виходили з інтервенцією на ринок – виставляли на продаж певну кількість борошна і стримували подорожчання.
«Цей механізм існував і непогано працював. Відмовилися від нього через мишей, які з’їли десятки тисяч тонн зерна. Насправді це свідчить не про неефективність механізму, а про недостатній контроль. А сам механізм здатний забезпечити стабільність цін і продажів хліба», – резюмував керівник ВАП.
Група компаній DIM запускає власну програму довгострокової розстрочки в гривні зі ставкою 10% річних для придбання житла в проектах девелопера, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» прес-служба групи.
“До нас звертаються покупці, які мріють про власну квартиру або потребують поліпшення житлових умов, проте з тих чи інших причин не підпадають під критерії державних програм. Саме для них ми розробили новий продукт компанії, щоб задовольнити зростаючий попит серед українців, які не можуть скористатися державною програмою «еОселя», але зацікавлені в придбанні якісного житла в сегменті «комфорт+» і вище”, – цитується в повідомленні керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський.
Згідно з умовами програми, розстрочка надається терміном на 10 років з можливістю дострокового погашення. Ціна квадратного метра фіксується в договорі в гривні. Перший внесок – від 30% вартості. Процентна ставка становить 10% річних, а для військових, працівників ДСНС та військових-медиків – 8%.
Девелопер буде тестувати пілотний проект розстрочки в столичних житлових комплексах «Метрополіс», Lucky Land і Park Lake City, а також обмежено в клубному будинку Olegiv Podil в червні-липні, щоб оцінити реальний попит серед громадян. У планах DIM масштабувати програму на всі житлові проекти забудовника.
Як повідомлялося, група компаній DIM відзначає доцільність збільшення граничного розміру кредиту, що видається за державною програмою «еОселя», пропорційно зростанню вартості квадратного метра. На думку Насиковського, в 2025 році вартість житла зросте на 15-20%.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. В експлуатацію введено понад 3,6 тис. квартир, побудовано понад 356 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають шість проектів загальною площею понад 346 тис. кв. м.
Україна станом на 11 червня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 39,256 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 884 тис. тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно із повідомленням, станом на 12 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 48,381 млн тонн, у тому числі 1,449 млн тонн у червні.
При цьому з початку поточного сезону експортовано пшениці – 15,184 млн тонн (у 2023/2024 МР – 17,839 млн тонн), ячменю – 2,312 млн тонн (2,437 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,169 млн тонн (27,57 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 11 червня оцінюється в 66,7 тис. тонн (у 2023/24 МР – 94,6 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 62,3 тис. тонн (89,3 тис. тонн).
АТ «Кіровоградобленерго» 11 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна придбання послуг становить 900 тис. грн. Останній день подання заявки на участь – 19 липня. Переможцем аналогічного тендеру рік тому була СК «ВУСО».
Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) припускає подорожчання хліба в країні на 20% до кінця 2025 року, проте це навряд чи підірве бюджет української сім’ї, заявив в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна” її очільник Олександр Тараненко.
“Не здивуюся, якщо так станеться. Все до того йде”, – сказав він.
Говорячи про 20%-ну перпективу підвищення цін на хлі, Тараненко розповів, що наразі відпускна ціна 1 кг хліба з хлібзаводу становить трохи більше 40 грн. При цьому маржа супермаркетів на хлібі за різними маркетинговими механізмами подеколи досягає 30%, хоча законодавчо не має перевищувати 10%.
“Не будемо брати вітчизняну статистику – вона не відповідає дійсності через наявність “тіньового” ринку та інші нюанси. Об’єктивно зараз українець споживає 150-200 г хліба щодня, тобто на місяць – близько 5 кг. Отже, щомісяця громадянин України витрачає на хліб 200-210 грн. Якщо ціна за рік збільшиться на 20%, то людина витрачатиме щомісяця на хліб на 40 грн більше. Так, для наших пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення 40 грн – це гроші. Проте говорити, що 40 грн на місяць підірвуть бюджет української сім’ї, мабуть, було б перебільшенням”, – підкреслив експерт.
Серед причин продорожчання хлібу він назвав зростання цін на всі складові товару – борошно, дріжджі, жири, цукор. До них також додаються вартість електроенергії, логістика, а також вимога держави для підприємств, критично важливих для економіки та з правом бронювати персонал, підвищити зарплати до 20 тис. грн.
“З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тис. грн. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13-15-16 тис. грн незалежно від підприємства. Згодьтеся, невисока зарплата. Але коли хтось каже, що пекарі наживаються, це зовсім не так. Підвищення зарплати навіть на 20-30% – це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не можемо”, – пояснив фахівець і додав, що рентабельність хлібного бізнесу наразі становить трохи вище нуля, а часто по деяких сортах хліба – нижче нуля.
Тараненко навів дані Держстату, згідно з якими в Україні зареєстровано понад 3 тис. виробників хліба.
“Нехай не всі вони сьогодні працюють з різних причин, але навіть якщо з них працює дві тисячі, то теоретично уявити, що всі змовилися і мають надприбутки, – це нісенітниця”, – відкинув думку про наявність галузевої змови щодо підвищення цін на хліб в Україні очільник ВПП.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.