У Китаї частина сміттєспалювальних електростанцій (waste-to-energy) відчуває нестачу відходів для завантаження потужностей на тлі швидкого розширення сектора і змін в поводженні з побутовим сміттям, повідомляють китайські ЗМІ.
У країні діє понад 1 тис. сміттєспалювальних ТЕЦ, при цьому вже в 2022 році їх сукупна потужність зі спалювання відходів перевищувала обсяг зібраного побутового сміття (333 млн тонн проти 311 млн тонн).
Експерти пов’язують проблему не з тим, що «сміття закінчилося», а з надлишком потужностей і дисбалансом між тим, де утворюються відходи, і тим, де побудовані об’єкти. Зокрема, в Китаї частка переробки міських побутових відходів шляхом спалювання зросла до 79% у 2024 році, а кількість сміттєспалювальних об’єктів, за даними Dialogue Earth, збільшилася приблизно з 104 у 2010 році до близько 1 тис. на даний час.
ЗМІ відзначають, що частина підприємств для підтримки роботи розширює «географію» підвезення сміття, переключається на промислові відходи і вдається до так званого landfill mining – виїмці «старих» відходів зі звалищ для подальшого спалювання.
Разом з тим заяви про можливий імпорт сміття для завантаження потужностей впираються в діючі обмеження: влада КНР раніше оголосила про повну заборону імпорту твердих відходів з 1 січня 2021 року.
Аналітики також вказують на ризик неправильних стимулів: дискусії про «нестачу сміття» можуть підштовхувати ринок до спроб наростити обсяги відходів, проте профільні автори підкреслюють, що пріоритетом повинні залишатися скорочення, повторне використання і переробка, а не зростання сміттєутворення заради завантаження печей.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що позачергові парламентські вибори в країні можуть пройти в жовтні, листопаді або грудні 2026 року, повідомило агентство Beta.
За словами Вучича, дата проведення виборів буде залежати від домовленостей політичних учасників, якщо вони будуть готові до діалогу.
Студентські групи раніше вимагали призначення позачергових виборів, тоді як частина опозиції стверджує, що влада не поспішає з їх оголошенням.
Засновник холдингу UFuture Василь Хмельницький в рамках намічених на 2026 рік бізнес-цілей планує, зокрема, створити навчальний центр в індустріальному парку «Біла Церква», написав підприємець.
«На початку року я завжди фіксую свої цілі. Знаю, що на 100% план не виконаю, тому що не можу точно передбачити, які виклики принесе 2026 рік. Але цілі потрібні – вони тримають фокус», – йдеться в пості Хмельницького у Facebook.
Серед п’яти визначених бізнес-цілей також початок реалізації школи та арт-алеї в UNIT.City.
Крім того, Хмельницький має намір зберегти і розвивати команду та погасити не менше $10 млн кредитів.
«Далі розподілю ці цілі на конкретні завдання і почну діяти», – зазначив він.
UFuture – холдинг Хмельницького, що об’єднує його комерційні та соціальні проекти. Має диверсифікований портфель активів у сферах нерухомості, інфраструктури, промисловості, відновлюваної енергетики, фармацевтики та IT. Вартість активів UFuture оцінюють у $500 млн, а загальна капіталізація бізнесів, в які холдинг інвестував, становить до $1 млрд.
ІП «Біла Церква» і «Біла Церква 2» включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території парку діє 19 резидентів, серед яких, крім залучених з 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і переміщеної з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання і переробки зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
Як повідомлялося, влітку 2025 року ІП «Біла Церква» підписав договір з виробником упаковки для харчової промисловості «Гуалапак Україна», «дочірньої» італійської Guala Pack, про будівництво комплексу промислових будівель загальною площею близько 10 тис. кв. м з метою релокації заводу, який працював у Сумах і був частково перезапущений на орендованих площах у Тернопільській області. Заплановані інвестиції – EUR12 млн.
Інноваційний парк UNIT.City, створений у Києві на території колишнього мотозаводу, об’єднує стартапи, ІТ-компанії, R&D-центри та освітні простори для розвитку інноваційної екосистеми.
Держпідприємство «Національна енергетична компанія (НЕК) »Укренерго” 6 січня відкрило пропозиції учасників тендеру на послуги добровільного страхування відповідальності директорів і вищих посадових осіб (членів правління, ЛОТ1) і відповідальності членів наглядової ради (ЛОТ2).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, єдиним учасником за двома лотами є СК «Колоннейд Україна», пропозиція якої за кожним із них становила 2,850 млн грн. Загальна очікувана вартість закупівлі послуг становить 5,7 млн грн.
Компанія очікує остаточного рішення.
Як повідомлялося, СК «Колоннейд Україна» була переможцем аналогічного тендера в травні минулого року.
«Укренерго» експлуатує магістральні та міждержавні лінії електропередач, а також здійснює централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни. НЕК є державним підприємством, що перебуває в підпорядкуванні Міністерства енергетики України.
У парламенті Кіпру розглядаються ініціативи, які можуть помітно посилити правила придбання нерухомості громадянами третіх країн і компаніями з іноземним контролем, на тлі дискусії про доступність житла і ризики неконтрольованого продажу землі.
Зокрема, партія AKEL внесла до Палати представників два законопроекти, що передбачають введення вимірюваних обмежень для покупців з країн поза ЄС. Пропонується дозволити громадянам третіх країн придбавати тільки один житловий об’єкт з обмеженням за площею (до 200 кв. м), а також один офіс (до 300 кв. м) і один магазин (до 200 кв. м). При цьому компанії з іноземними інтересами, згідно з ініціативою, повинні бути повністю позбавлені права купувати житло.
Ще один блок пропозицій стосується посилення контролю за структурами володіння: передбачається обов’язкове розкриття кінцевого бенефіціарного власника за угодою, щоб припинити покупки через кіпрські або європейські компанії, фактично контрольовані нерезидентами з третіх країн.
Також AKEL пропонує заборонити покупки нерухомості в зонах біля критичної інфраструктури, включаючи порти і аеропорти, а також в прибережних і буферних районах, і повністю заборонити продаж лісових і сільськогосподарських земель іноземним покупцям з країн поза ЄС.
У партії заявляють, що метою ініціатив є захист права на житло для місцевих домогосподарств, зниження тиску на ціни та врахування факторів безпеки. Обговорення законопроектів, як очікується, розпочнеться в профільному комітеті після свят Богоявлення.
Хто в основному купує нерухомість на Кіпрі
За даними аудиторської служби, в 2024 році 4 321 угода з 15 797 (27,4%) припала на покупців з країн поза ЄС, при цьому в звіті зазначається, що реальна частка може бути вищою через покупки через компанії, зареєстровані в ЄС або на Кіпрі.
Статистика, представлена в парламенті міністром внутрішніх справ Константіносом Іоанну за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року, показує, що серед найбільш активних іноземних покупців фігурують британці, ізраїльтяни і росіяни, також помітні угоди громадян Греції, Лівану і Румунії. У розрізі регіонів, наприклад, в Пафосі лідирували британці (890 покупок), далі ізраїльтяни (683) і росіяни (327), а в Лімассолі найбільшими покупцями називалися росіяни (846) та ізраїльтяни (571).
Громадяни України в різні роки також фігурували в рейтингах серед топ-10 найбільш активних покупців нерухомості на Кіпрі.
ПАТ «Укрнафта» 8 січня оголосило про намір укласти з СК «Арсенал Страхування» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, за очікуваної вартості придбання послуг 2,461 млн грн цінова пропозиція компанії становила 2,456 млн грн.
У тендері також брала участь СГ «ТАС» із пропозицією 2,461 млн грн.
Як повідомлялося, СК «Арсенал Страхування» була переможцем аналогічного тендера в жовтні роком раніше.
