Норвегія виділяє додатково NOK50 млн ($4,5 млн) на ініціативу “Зерно з України”.
Як повідомляють на сайті норвезького уряду, новий внесок підкреслює прихильність Норвегії підтримці глобальної продовольчої безпеки й наданню допомоги країнам, які найбільше постраждали від голоду й високих цін на продовольство.
“Розширення підтримки з боку Норвегії підкреслює її прихильність запобіганню голоду й зміцненню стабільності в регіонах, які найбільше постраждали від світових криз. Ми підтримуємо цю ініціативу, а також підтримуємо збільшення місцевого виробництва продуктів харчування в країнах Близького Сходу та Африки”, – заявила міністр з розвитку співробітництва Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм.
Ініціатива “Зерно з України”, запущена президентом України Володимиром Зеленським у листопаді 2022 року, забезпечує безпечне транспортування українського зерна до країн, що розвиваються, особливо країн Глобального Півдня. Ця програма стала особливо важливою після виходу Росії з Чорноморської угоди щодо зерна в липні 2023 року, що викликало негайне зростання світових цін на продовольство.
У рамках ініціативи було поставлено понад 170 тис. тонн українського зерна до таких країн, як Сомалі, Ефіопія, Кенія, Ємен і Сектор Гази. Завдяки цим життєво важливим поставкам такі регіони, як Сектор Гази, де понад 90% населення стикаються з гострою нестачею продовольства, отримали таку необхідну допомогу.
Останній внесок Норвегії в розмірі NOK50 млн відбувся після більш раннього виділення NOK100 млн на цю ініціативу. Загалом програма отримала зобов’язання на суму понад $250 млн від більш ніж 25 країн. Це фінансування сприяло експорту українського зерна й олії, на частку якого до війни припадало понад 15% світового експорту зерна й понад 50% експорту соняшникової олії.
На європейському ринку протягом понеділка-вівторка спостерігається зниження цін на пшеницю і кукурудзу, а на ріпак і сою вони можуть зберегтися через загострення воєнних дій в Україні минулого тижня, повідомило німецьке видання Agrarheute.com.
Аналітики кажуть, що ринок пшениці, який більшу частину минулого тижня підтримувався загостренням ситуації в Україні, перебуває під тиском через відсутність нових елементів, пише видання.
Зниження цін на пшеницю і кукурудзу німецькі експерти пов’язують із падінням євро щодо долара: його курс минулої п’ятниці було зафіксовано на рівні $1,0333, що є дворічним мінімумом.
“Падіння курсу євро фактично підтримує європейський експорт пшениці (і ціни на пшеницю) і сповільнює високий імпорт кукурудзи та ріпаку”, – звернув увагу ресурс.
Тим часом, на думку більшості аналітиків, домінування чорноморської пшениці залишається фактором, що чинить тиск на європейський ринок, особливо з урахуванням нещодавнього падіння цін на російську пшеницю. При цьому дедалі більшого значення на ринку набуває пшениця з південної півкулі.
Agrarheute послалося на дані Європейської Комісії, згідно з якими Європейський Союз від початку 2024-2025 маркетингового року станом на 17 листопада вже імпортував 3,5 млн тонн м’якої пшениці, з яких 2,5 млн тонн, або приблизно 70%, надійшло з України, а інша частина – з Канади, Молдови, США та Сербії. Основними одержувачами були Іспанія (майже 2 млн тонн) та Італія (530 тис. тонн).
“З 1 грудня Україна запровадить систему мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Мінімальні ціни розраховуватиме Міністерство аграрної політики щомісяця, і експорт нижче за ці ціни заборонений”, – звернуло увагу видання.
Експерти наголосили на складності прогнозування ситуації на світовому аграрному ринку у зв’язку із запровадженням Україною механізму встановлення мінімальних експортних цін на агропродукцію та його впливу на структуру врожаю та українського експорту.
“Ми швидко наближаємося до сезону відпусток, а це означає, що на зернових ринках менше фундаментальних даних для торгівлі, ніж ми зазвичай отримуємо в іншу частину року”, – процитувало видання стратега з хеджування та ринкового аналітика AgMarket.net Кадена Суїні.
Оскільки грудневий звіт USDA завжди аналогічний листопадовому звіту, у нас, імовірно, не буде нових даних про попит і пропозицію до 10 січня, резюмувало Agrarheute.
Підвищення цін на молоко-сировину в другій половині листопада відбулося на тлі зростання інтересу європейських трейдерів до вершкового масла вітчизняного виробництва, але зниження попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку може стабілізувати ціни в другій половині грудня, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
За інформацією аналітиків, станом на 20 листопада середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку за місяць підвищилася на 1 грн/кг, до 19,40 грн/кг без ПДВ, вищого – на 1,20 грн/кг, до 18,65 грн/кг без ПДВ, першого – на 1 грн/кг до 17,7 грн/кг.
Відповідно, середньозважена ціна трьох сортів становила 18,58 грн/кг без ПДВ, що на 1,07 грн більше, ніж місяцем раніше.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зазначив, що на чергове підвищення цін на молоко-сировину в Україні вплинула активізація попиту на масло на зовнішніх ринках у листопаді.
“Оскільки новозеландське вершкове масло подорожчало до $7 тис. / тонна, то європейські трейдери почали звертатися до українських виробників із бажанням придбати масло за привабливішими цінами. Після несуттєвого зниження попиту на біржові товари на початку місяця зараз на зовнішніх ринках спостерігається зростання інтересу до вершкового масла і сиру”, – пояснив експерт.
Водночас у АВМ вказують на зниження в листопаді попиту на молоко-сировину з боку українських молокопереробних підприємств порівняно з вереснем-жовтнем. При цьому темпи зростання закупівельних цін поступово сповільнюються, що пов’язано зі зменшенням споживчого попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку.
“Українські споживачі з доходами, нижчими за середній, почали відмовляти собі в молочних продуктах через зростання цін не лише на молочну низку, а й на інші продукти харчування. У країні зростає споживання спредів як дешевшої альтернативи вершковому маслу”, – констатували в галузевій асоціації.
Зростання цін на сире молоко стримують високі ціни на готову продукцію та ускладнення її реалізації споживачам на внутрішньому ринку. За таких умов можливе несуттєве підвищення закупівельних цін на початку грудня з перспективою подальшої стабілізації в другій половині місяця, прогнозують в АВМ.
Цукрові заводи-учасники Національної асоціації цукровиків “Укрцукор” з початку сезону 2024/25 станом на 21 листопада виробили 1,165 млн тонн цукру, повідомила пресслужба об’єднання.
“Цукрові заводи України вже прийняли на переробку 9 млн тонн цукрових буряків, з яких виробили 1,165 млн тонн цукру, що практично дорівнює показникам на аналогічну дату минулого року”, – наголошується в повідомленні.
У галузевій асоціації звернули увагу, що в сезоні 2024/2025 МР переробку цукрових буряків в Україні здійснюють 29 цукрових заводів, 28 з яких є учасниками асоціації.
Водночас в Україні майже завершилося збирання цукрових буряків, яких накопано 11,9 млн тонн із площі 251,2 тис. га із середньою врожайністю 47,6 т/га.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна” з посиланням на дані асоціації “Укрцукор”, в Україні в 2023 році працювало 37 цукрових заводів. Один завод у Харківській області, який розташований на деокупованій території, не був готовий увійти в сезон переробки, оскільки аграрії області не посіяли цукрові буряки.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку планує 10 грудня 2024 року розглянути надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на EUR55 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR235 млн. Кредит строком на 16 років буде надано ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує 4 грудня 2024 року затвердити надання вищезазначеному ТОВ довгострокового кредиту на EUR62 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) придбати понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”.
Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ «Ріміні» (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО “OKKO” Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
IFC, БУДІВНИЦТВО, ВЕС, ЄБРР
Війна змінила підходи до бізнесу та суттєво вплинула на атмосферу у трудових колективах. Тепер працівники змушені не лише забезпечувати стабільну роботу підприємств, але й захищати кордони держави від ворога. Наприклад, серед співробітників Київського картонно-паперового комбінату кожний 10-й сьогодні перебуває у лавах ЗСУ.
Серед виробничих задач власник ККПК Хайнц Ціннер (Heinz Zinner) ставить пріоритетним завданням турботу про людей, зокрема у складний воєнний час. Особлива увага на тих, хто наразі є мобілізованим. Профспілка комбінату постійно перебуває на зв’язку з колегами-військовослужбовцями, знає про солдатські потреби та здійснює їх підтримку у різний спосіб:
– покупка спорядження;
– грошова допомога для реабілітації поранених;
– придбання обладнання для військових підрозділів;
– забезпечення речами першої необхідності, медикаментами тощо.
Установка РЕБ від підприємства та профспілки ККПК на замовлення наших захисників
Завдяки інвестиціям д-р Хайнца Ціннера (Heinz Zinner) із Австрії, його картонно-паперовий бізнес не лише сьогодні стабільно працює за напрямками виробництва санітарно-гігієнічної продукції, сучасної гофроупаковки та виготовлення картону, але й виконує соціально відповідальну функцію. Не є виключенням і мобілізовані працівники: щомісяця їм здійснюються виплати середнього заробітку. Власник та керівництво заводу впевнені, що це необхідно для підтримки родин. Минулоріч на цю програму Київським КПК було виділено понад 51 млн грн.
Тільний Дмитро, старший різальник картонноробного цеху, нині військовослужбовець:
«Приємно, що весь цей час маю підтримку від трудового колективу, адже неодноразово звертався і до профспілкової організації ККПК, і до благодійного фонду «Картонник», і до керівництва комбінату. Допомагали з формою, зі спорядженням. Добре, що на підприємстві знайшли можливість продовжувати виплати середнього заробітку мобілізованим, за це особлива подяка».
Силами команди Київського картонно-паперового комбінату та учнів навчальних закладів Обухівської громади та району, де працює підприємство, було проведено декілька творчих акцій.
Сотні дитячих малюнків для покращення настрою земляків Київський картонно-паперовий комбінат передає на фронт.
Діти робили малюнки для захисників, обереги та писали листи, які разом з гуманітарними вантажами від підприємства потім відправлялися на передову. За відгуками солдатів: то були найбажаніші звісточки від маленьких земляків, які в них по-справжньому вірять та з нетерпінням чекають на їхнє повернення.
За 10 років війни ККПК втратив у боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України 19 працівників. Власник комбінату д-р Хайнц Ціннер (Heinz Zinner), члени Наглядової ради підприємства та колеги не полишають їх сім’ї без матеріальної та моральної підтримки. Імена полеглих у боях за Україну назавжди закарбовані в історії найбільшого промислового підприємства Київщини.
