ЄС погодив відповідні мита на американські товари на суму близько EUR21 млрд ($23,2 млрд), повідомляє Bloomberg.
«Європейський Союз схвалив тарифи на американські товари на суму близько EUR21 млрд ($23,2 млрд) у відповідь на 25-відсоткові мита, які президент Дональд Трамп запровадив минулого місяця на експорт сталі та алюмінію з блоку», – йдеться в повідомленні Bloomberg у середу.
Повідомляється, що більшість із 27 держав-членів ЄС у середу проголосували за санкції, деякі з яких почнуть діяти з середини квітня. Тарифи будуть націлені на політично чутливі американські штати і охоплюватимуть такі продукти, як соєві боби з Луїзіани, батьківщини спікера Палати представників Майка Джонсона, а також алмази, сільськогосподарську продукцію, птицю і мотоцикли.
«Європейська комісія, виконавчий орган блоку, заявила, що контрзаходи можуть бути припинені в будь-який час, «якщо США погодяться на справедливий і збалансований результат переговорів», – наголошується в повідомленні.
«Цей крок посилює зростаючу трансатлантичну торговельну війну, оскільки США також застосували універсальний 20-відсотковий тариф майже на весь європейський експорт, а також окреме 25-відсоткове мито на автомобілі та деякі автозапчастини. Трамп заявив, що оголосить про додаткові тарифи на пиломатеріали, напівпровідникові чіпи та фармацевтичну продукцію. Усі нові тарифи Трампа вдарили по товарах ЄС на суму близько 380 млрд євро», – зазначають у Bloomberg.
Як повідомлялося, ЄС зіткнувся з митами в 25% на імпорт сталі, алюмінію та автомобілів, а також новими широкими митами в розмірі 20% майже на всі інші товари відповідно до політики Трампа, спрямованої на країни, які, за його словами, запроваджують високі бар’єри для імпорту зі США.
Європейська комісія, яка координує торговельну політику ЄС, у понеділок запропонувала додаткові мита здебільшого в розмірі 25% на низку імпортних товарів зі США. Імпорт включає мотоцикли, птицю, фрукти, деревину, одяг і зубну нитку, згідно з документом, з яким ознайомилося Reuters. Минулого року вони становили близько EUR21 млрд ($23 млрд), що означає, що відповідні дії ЄС стосуватимуться товарів вартістю менше ніж EUR26 млрд експорту металів з ЄС, які постраждали від тарифів США.
Агрохолдинг “Агрейн” у сезоні-2025 відведе від ярові культури понад 26 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Згідно із повідомленням, під кукурудзу буде відведено близько 14 тис. га, соняшник – 12 тис. га і невеликі площі під бобові та льон для диверсифікації.
“Група компаній “Агрейн” працює за принципом “кожна крапля вологи – на вагу золота”. Використовуються сучасні технології, що допомагають мінімізувати втрати води та створити оптимальні умови для проростання й розвитку культур”, – розповів головний агроном агрохолдингу Тарас Корнієнко.
Для збереження вологи, за його словами, на полях агрохолдингу проводять боронування та закриття вологи, впроваджують технологію Strip-Till, вирощують посухостійкі гібриди, підбираючи для цього гнучкі строки сівби.
В “Агрейн” додали, що озимі в агрохолдингу перебувають у доброму стані завдяки своєчасному внесенню добрив та захисту від шкідників.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
Згідно з даними Державної митної служби, у січні-березні 2025 року Україна різко збільшила імпорт електрогенераторних установок і перетворювачів, що обертаються (УКТ ЗЕД 8502), – до $432,9 млн, що в 7,7 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
У березні імпорт склав $88,2 млн: це в 6,3 раза вище, ніж у березні 2024-го, але на 47% менше, ніж у лютому 2025-го.
Основні постачальники:
– Чехія – $85,7 млн (19,8%)
– США – $77,3 млн (17,85%)
– Австрія – $58,7 млн (15,87%)
Для порівняння: у 2024 році імпорт генераторів зріс на 3,7% і досяг $732,5 млн. Нагадаємо, з липня 2024 року Україна звільнила ввезення генераторів від ПДВ і мита.
Основні виробники і бренди генераторів, чия продукція активно представлена в українському імпорті:
– Honda Power (Японія)
– Kohler (США)
– SDMO (Франція)
– Geko (Німеччина)
– Endress (Німеччина)
– FG Wilson (Великобританія)
– Tedom (Чехія)
Україна наростила випуск загального прокату в січні-березні 2025 року на 3,3% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 1,435 млн тонн, згідно з даними «Укрметалургпрому».
У березні вироблено 478,4 тис. тонн прокату, що трохи вище, ніж у лютому (476,9 тис. тонн).
За підсумками 2024 року було випущено 6,222 млн тонн прокату (+15,8% до 2023 року), у 2023-му – 5,372 млн тонн (+0,4%), а 2021 року – 19,079 млн тонн. У 2022 році виробництво скоротилося більш ніж на 70%.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні-березні 2025 року в грошовому вираженні перевищив $1,131 млрд, що майже дорівнює показникові за перший квартал торік ($1,134 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) України, в березні цьогоріч в Україну ввезено легкових авто на $411,23 млн, що на 16,6% перевищило показник березня-2024, тоді як у січні спостерігалося падіння на 17,8% порівняно з січнем-2024, а в лютому приріст становив 3% до лютого минулого року.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну в січні-березні цьогоріч увійшли Німеччина, США і Японія, тоді як торік це були США, Німеччина та Китай.
Зокрема, поставки авто з Німеччини зросли на 35,7% – до $228,94 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів становила 20,24% проти 14,88% роком раніше.
Із США в Україну ввезено автомобілів на $181,39 млн (на 14% менше). Японія, яка торік не входила до трійки країн з найбільшим автоімпортом, цьогоріч постачила їх за три місяці на $108,35 млн.
Що примітно, до трійки лідерів не увійшов Китай, імпорт легкових авто з якого до України рік тому становив $138,18 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за вказаний період становив $612,58 млн супроти $615,58 млн за торішній перший квартал.
Водночас в першому кварталі цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $2,51 млн, зокрема в ОАЕ (51,6% експорту), Чехію і Словаччину, тоді як рік тому в аналогічний період країна постачила їх на зовнішні ринки на $5,5 млн, здебільшого Канаді, OАЕ і США.
За даними ДМС, в загальній структурі імпорту товарів в Україну в січні-березні частка легкових авто становила 6,13%, в структурі експорту – 0,03%.
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Влада Китаю ухвалила рішення підняти мита на продукцію США з 34% до 84%, повідомляє в середу The Global Times з посиланням на Комісію з митних тарифів при Держраді КНР. Нові тарифи мають набути чинності 10 квітня з 12:01 за місцевим часом (7:01 кв).
Своєю чергою китайські державні ЗМІ повідомили, що влада КНР додала 6 фірм США до списку неблагонадійних організацій і 12 американських структур до переліку юросіб, щодо яких діє експортний контроль.
Раніше президент США Дональд Трамп, не отримавши сигналів про поступки від Пекіна, підписав указ про підвищення мит на товари з Китаю. Згідно з указом, раніше оголошені Трампом додаткові 34% мита змінюються на 84%. Таким чином, з урахуванням мит у 20%, які Трамп ввів на товари з Китаю в перший термін його президентства, тепер мита становлять 104%.
Минулого тижня влада Китаю ухвалила рішення з 10 квітня запровадити додаткові мита в розмірі 34% на товари зі США.
Телеканал CNBC зазначав, що США були готові переглянути свою позицію щодо підвищення мит на китайські товари, якби Китай відмовився від відповідних мит на американські товари. Однак у Пекіні заявляли, що не збираються йти на поступки.
