Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Щорічний благодійний різдвяний ярмарок «Charity Fair 2025» від Асоціації «Дружини українських дипломатів» відбувся в Києві

Щорічний благодійний різдвяний ярмарок «Charity Fair 2025», який традиційно організовується Асоціацією «Дружини українських дипломатів» за підтримки Міністерства закордонних справ України, відбувся в Києві в суботу.

Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», цього року захід відвідали представники дипломатичних місій з 29 країн, які представили свої національні традиції та культуру. До спільної благодійної ініціативи також приєдналися українські художники, майстри традиційних ремесел, виробники крафтових виробів, дизайнери та громадські організації.

Захід особисто відвідав міністр закордонних справ України Андрій Сібіга разом з дружиною Тетяною Сібігою, яка є співзасновницею Асоціації «Дружини українських дипломатів».

Як зазначили в МЗС, всі зібрані кошти будуть спрямовані на благодійні цілі, зокрема: закупівлю хімічних грілок для військовослужбовців в рамках проекту «Зігрій Захисника»; підтримку дітей ВПО; допомогу дітям та людям з інвалідністю; підтримку літніх людей; допомогу притулкам для тварин; інші спільні проекти Асоціації подружжя українських дипломатів, Клубу подружжя послів Києва та IWCK.

Гості мали можливість придбати подарунки до свят або створити їх разом з дітьми на тематичних майстер-класах.

Кожна оплата за квиток зараховується як благодійний внесок до загального збору Charity Fair 2025.

 

, , , ,

ДП «Ліси України» стане акціонерним товариством

Кабінет міністрів переводить ДП «Ліси України» в статус акціонерного товариства, але 100% акцій залишаються у власності держави, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

“Сьогодні на засіданні уряду прийняли ряд рішень, які важливі для стабільності та розвитку лісової галузі. ДП «Ліси України» переходить у статус акціонерного товариства. Робимо це для того, щоб забезпечити більш ефективну модель корпоративного управління з прозорою звітністю та підвищити конкурентоспроможність підприємства”, – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в п’ятницю.

За її словами, перетворення підприємства на акціонерне товариство не передбачає приватизації – 100% акцій залишаються у власності держави.

Згодом повідомлення прем’єра було відредаговано, і інформацію про це рішення прибрали.

,

Суд повернув державі Кам’янський спиртзавод

Черкаський господарський суд за зверненням Черкаської обласної прокуратури повернула державі майновий комплекс ДП “Кам’янський спиртогорілчаний комбінат” площею 26 тис. кв м і вартістю 451 млн грн, повідомляється на сайті прокуратури.

Облпрокуратура нагадала, що Фонд державного майна України (ФДМУ) 2024 року продав комплекс ДП “Кам’янський спиртогорілчаний комбінат” на електронних торгах. Під час перевірки прокуратура встановила, що покупець не виконав умови договору, зокрема не погасив заборгованість перед бюджетом.

Через невиконання зобов’язань прокуратура звернулася до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу. Суд підтримав її позицію.

“Рішення суду виконано: до Державного реєстру речових прав внесено відомості про повернення майнового комплексу у власність держави в особі Фонду держмайна України”, – наголосила Черкаська обласна прокуратура.

Як повідомлялося, на торги із продажу “Кам’янського спиртогорілчаного комбінату” 2024 року прийшов один покупець – ТОВ “Агро Магнус”. За єдиний майновий комплекс підприємства, яке не працює з 2010 року, компанія запропонувала 7,78 млн грн.

Раніше ТОВ “Агро Магнус” намагалося придбати Коростишівський спиртовий комбінат (Житомирська обл.), але програло переможцю торгів, запропонувавши тоді за актив на одну гривню менше. 2021 року компанія також претендувала на приватизацію найбільшого в Черкаській області Косарського спиртзаводу, однак теж поступилася іншим учасникам.

Кам’янський спиртзавод на момент продажу мав 9,78 млн грн кредиторської заборгованості, на все нерухоме майно підприємства накладено арешт.

, ,

«Метінвест-Шіппінг» отримав 114 млн грн прибутку за 9 місяців

Компанія “Метінвест-Шіппінг”, логістичний підрозділ групи “Метінвест”, в січні-вересні цього року отримала чистий прибуток у розмірі 114,146 млн грн проти чистого збитку 16,227 млн грн за аналогічний період минулого року.

Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі 2025 року її прибуток становив 81,299 млн грн. Дохід за цей період знизився на 13% – до 1 млрд 752,366 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 1 млрд 367,237 млн грн.

ТОВ завершило 2024 рік зі збитком 67,393 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 729,472 млн грн.

ТОВ “Метінвест-Шіппінг” входить до складу групи “Метінвест” з 2006 року. Компанія має філії в Маріуполі (діяльність тимчасово зупинено) та Одесі. Діяльність компанії охоплює весь спектр послуг з транспортного обслуговування вантажів: організація перевезень автомобільним та залізничним транспортом, митне оформлення, експедиція, суднове агентування, фрахтування морського флоту.

З 2019 року компанія займається інспекцією металопродукції підприємств групи “Метінвест”. За 2010-2024 роки “Метінвест-Шіппінг” здійснила експедицію понад 364 млн тонн вантажів, надала послуги з агентування понад 9 тис. суден, близько 896 млн тон вантажу було перевезено залізницею. У власності компанії – понад 2,3 тис. одиниць рухомого складу, враховуючи 11 тепловозів.

Станом на 31 грудня 2024 року середньооблікова кількість працівників в компанії становила 220 осіб.

ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест-Шіппінг ”

Статутний капітал ТОВ – 25,012 млн грн.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.

Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

,

Імпорт томатів та огірків зріс у січні-жовтні 2025 року

Україна в січні-жовтні 2025 року наростила імпорт помідорів на 4,3%, до 81,82 тис. тонн, а огірків – на 13,6%, до 109,56 тис. тонн відносно аналогічного періоду минулого року, повідомила Державна митна служба.

Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт помідорів за звітний період збільшився на 18,2%, до $16,92 млн, а огірків – на 30%, до 23,39 млн.

Основний імпорт помідорів в цей час здійснювався з Туреччини (64,3% усіх поставок), Польщі (11,7%), Нідерландів (11,18%). До трійки найбільших постачальників огірків в Україну увійшли Туреччина (88,2%), Іспанія (3,7%) та Фінляндія (2%).

Рік тому основними постачальниками томатів в Україну в січні-жовтні були Туреччина (73,6%), Польща (12,3%) і Марокко (5,9%), огірків – Туреччина (85,2%), Польща (4%) та Нідерланди (3,1%).

Експорт помідорів у січні-жовтні поточного року становив 393 тонни проти 301 тонни рік тому. Цьогоріч їх купували Молдова (60,6%), Польща (36,4%) та Сингапур (0,8%), торік – Молдова (87,4%), Литва (7,6%) і Малайзія (1%).

Українських огірків за 10 місяців 2025 року було поставлено на зовнішні ринки 2,44 тис. тонн проти 1,01 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Найактивніше їх купували Польща (52,3%), Естонія (37,5%) і Молдова (8%). Рік тому ця трійка лідерів була такою самою, лишень відрізнялися їхні частки у структурі закупівель: на Естонію припало тоді 54,7% поставок, Польщу – 26,3%, Молдову – 10,5%.

Як повідомлялося, Україна в липні 2025 року запровадила антидемпінгові мита на імпорт свіжих огірків та помідорів з Туреччини у розмірі 20,1% і 26,9% відповідно терміном на 5 років. Ці заходи було застосовано для захисту українських виробників від демпінгового імпорту, який завдав шкоди вітчизняним тепличним господарствам.

, ,

ArcelorMittal посилив безпеку та вантажність у ремонтному цеху

Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) придбав та ввів в експлуатацію новий козловий кран у ремонтному цеху (РЦ) гірничого департаменту (ГД).

Згідно з інформацією компанії у корпоративній газеті “Металург”, використання нового крану зробило переміщення вантажів безпечнішим.

При цьому уточнюється, що проєкт із заміни крана реалізовано в рамках роботи над досягненням рівнів корпоративних стандартів FPS з охорони праці.

Провідний інженер управління реалізації проєктів ГД Любов’ю Євсєєнко відзначила, що подібні крани виготовляють індивідуально під потреби тих, хто буде ними користуватися.

“Спочатку ми разом з експертами з ремонтного цеху прописали, що за устаткування їм необхідне. На основі цього було виготовлене креслення, описані параметри майбутнього крана. Потім була робота з підприємствами, які здатні виготовити такий кран якісно, відповідно до стандартів та у терміни, які нас задовольнили б. З кількох варіантів вибрали той, що найбільше відповідав критеріям. Почалася робота з виготовлення обладнання”, – сказала вона.

Начальник РЦ ГД Ігор Малий високо оцінив роботу підрядників, які виготовляли кран, а потім брали участь у його монтажі та налаштуванні.

“Наш цех виконує роботи з ремонтів та виготовлення металоконструкцій, запчастин, вузлів, механізмів. Такий кран нам був дуже потрібний. Він став на заміну старому, роботу на якому вже не можна було вважати безпечною. А ще була нагальна потреба у потужнішому обладнанні: старий кран мав вантажність 5 тонн, але за останній час ми стали частіше працювати з масивнішими виробами та матеріалами”, – пояснив начальник цеху.

Він додав, що підрядник – Київський завод підіймально-транспортного обладнання – виготовив кран швидко, якісно, відповідно до вимог. Разом з краном замінили ще й рейковий шлях, яким він рухається.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

, ,