ПрАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) в період з 29 травня по 1 листопада поточного року виплатить акціонерам дивіденди на загальну суму 223,314 млн грн з розрахунку 1 тис грн на одну акцію (номіналом 400 грн).
Згідно з публікацією у системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення про виплату дивідендів прийняли загальні збори акціонерів товариства 28 квітня, про порядок і строки виплати – наглядова рада 5 травня.
За даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2024 року президенту компанії Георгію Скударю належить понад 8,97% акцій ПрАТ “НКМЗ”, пакетами майже 33,586% і 33,63% володіють відповідно Галина Савенко та Олена Яковлєва (за даними ЗМІ, доньки Скударя – ІФ-У). Наглядову раду ПрАТ “НКМЗ” із грудня 2023 року очолює віцепрезидент компанії Дмитро Скудар.
Як повідомлялось, на виплату дивідендів акціонери спрямували весь отриманий в 2024 році чистий прибуток у розмірі 36,33 млн грн, а також частину не використаного раніше прибутку у розмірі 186,98 млн грн
За даними компанії, нерозподілений прибуток станом на початок поточного року перевищував 2,34 млрд грн.
Чистий дохід НКМЗ, за його даними, 2024 року зріс у 3,2 раза до попереднього року – 1 млрд 146 млн грн, зокрема на експорт в країни Європи та Азії поставлено продукції на 941,3 млн грн (82%).
При цьому у 2024 році до найбільших країн-імпортерів продукції НКМЗ поряд з Узбекистаном, Казахстаном (куди експорт скоротився за рік у 12,3 раза), та Індією (експорт зріс у 31 раз) додались Словаччина, Литва, Єгипет та Люксембург. Поставки по Україні зросли у 5,2 раза – до 204,6 млн грн.
У 2023 році завод отримав 856,93 млн грн збитку.
Як повідомлялося, НКМЗ, потужності якого вимушено законсервували з початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну, з 1 жовтня 2023 року почав частково відновлювати роботу.
У минулому році робітники були у вимушеному простої з 29 січня по 1 березня “у зв’язку з неритмічною виробничо-господарською діяльністю, відсутністю централізованого опалення виробничих підрозділів та економією паливно-енергетичних ресурсів”.
НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.
На початок 2023 року середньооблікова чисельність його працівників перевищувала 7,2 тис. осіб, а на початок 2025 року становила 5,660 тис.
Національний банк України (НБУ) за відсутності купівлі валюти збільшив її продаж на міжбанківському ринку минулого тижня на $123,8 млн, або на 20,0% – до $742,70 млн, свідчить статистика регулятора на його сайті. Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать про зміну ситуації на готівковому ринку валюти: якщо в понеділок продаж перевищив купівлю на $6,4 млн, то вже у вівторок купівля стала більшою за продаж на $6,8 млн, а в четвер негативне сальдо склало $40,6 млн.
«Активність домогосподарств на готівковому ринку знижується третій місяць поспіль: середньодобовий попит впав з $41 млн у лютому до $17 млн у квітні. Це свідчить про зменшення панічних настроїв, насичення ринку і/або вичерпання купівельної спроможності населення на тлі слабкого економічного зростання. Ще одним фактором міг стати цикл весняних свят, які є традиційним періодом розпродажу валютних заощаджень для святкування та фінансування короткострокових відпусток», – прокоментували ситуацію на готівковому ринку в КИТ Group.
Офіційний курс гривні в першій половині тижня зміцнився з 41,75 грн/$1 до 41,4706 грн/$1, але під кінець тижня знову ослаб до 41,7091 грн/$1. На готівковому ринку курс, незважаючи на збільшення від’ємного сальдо, істотно не змінився, і за вихідні долар навіть подешевшав на 5 коп.% купівлі – до 41,40 грн/$1, продаж – до 41,50 грн/$1.
На думку експертів КИТ Group, курс долара залишиться в вузькому коридорі.
«Короткостроковий горизонт (2-4 тижні): найбільш імовірний рух у бік значень 41,20-41,80 грн/$1 з незначними відхиленнями (±20-30 копійок). Волатильність низька, спекулятивний попит обмежений. Середньостроковий горизонт (2-4 місяці): можлива корекція до 42,00-42,50 грн/$1 у разі активізації імпорту, прискорення інфляції або ослаблення зовнішнього фінансування», – прогнозують у компанії.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1067965.html
За підсумками першого туру президентських виборів в Румунії, що відбулися 4 травня 2025 року, до другого туру вийшли два кандидати з протилежними політичними поглядами: ультраправий націоналіст Джордже Сіміон і проєвропейський Нікушор Дан.
Згідно з даними Центрального виборчого бюро Румунії, після обробки майже всіх бюлетенів:
Джордже Сіміон, лідер партії «Альянс за єдність румунів» (AUR), отримав 40,96% голосів (3 862 404 виборців).
Нікушор Дан, незалежний кандидат і мер Бухареста, набрав 20,99% голосів (1 979 711 виборців).
Кандидат від правлячої коаліції PSD-PNL-UDMR Крін Антонеску поступився Дану ближче до кінця підрахунку голосів і не пройшов до другого туру.
Другий тур виборів призначено на 18 травня 2025 року.
Політичні погляди кандидатів
Джордже Сіміон
Лідер ультраправої партії AUR, Сіміон відомий своєю націоналістичною та євроскептичною риторикою. Його основні позиції включають:
Останні новини та головні заголовки
Скептицизм щодо ЄС і НАТО: критикує керівництво ЄС і виступає проти посилення інтеграції.
Протидія військовій допомозі Україні: вважає, що Румунія не повинна надавати військову допомогу Україні.
Підтримка ідеї Великої Румунії: виступає за відновлення кордонів Румунії до Другої світової війни, включаючи території Молдови та України.
Близькість до ідеології Дональда Трампа: висловлює підтримку колишньому президенту США і його політиці.
Сіміон також заявляв про намір включити до уряду Келіна Георгеску, раніше усунутого від участі у виборах через звинувачення у проросійських зв’язках.
Нікушор Дан
Чинний мер Бухареста, Дан позиціонує себе як проєвропейський реформатор. Його ключові положення:
Підтримка членства Румунії в ЄС і НАТО: виступає за зміцнення зв’язків із західними союзниками.
Боротьба з корупцією: акцентує увагу на необхідності реформ і прозорості в державному управлінні.
Поліпшення міської інфраструктури: як мер, зосереджений на розвитку міського середовища та поліпшенні якості життя громадян.
Вплив на внутрішню і зовнішню політику
Результати виборів можуть істотно вплинути на курс Румунії:
У разі перемоги Симіона:
Можливий відхід від проєвропейського курсу і посилення націоналістичної політики.
Потенційне погіршення відносин з ЄС і сусідніми країнами, особливо в контексті територіальних претензій.
У разі перемоги Дана:
Збереження і зміцнення зв’язків з ЄС і НАТО.
З березня Державна податкова служба (ДПС) розпочала активний моніторинг грошових переказів на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі товарів. 1,4 мільйона транзакцій на загальну суму 1,6 мільярда гривень зафіксувала Податкова за менш ніж місяць. Додаткову увагу привернули 11 тисяч українців, які отримали понад 50 переказів на рахунки. Середній чек таких транзакцій — 1142 грн.
1,4 мільйона транзакцій на загальну суму 1,6 мільярда гривень зафіксувала Податкова за менш ніж місяць — з 1 по 20 березня. Під нагляд потрапили 11 тисяч осіб, які отримали понад 50 переказів у 2025 році.
В середньому, за цей період на одну людину припадало 127 переказів. Проте в окремих випадках кількість операцій на одного одержувача досягала кількох сотень. Водночас середній чек таких транзакцій склав 1142 грн.
Зазначимо, що з 1 березня 2025 року Державна податкова служба (ДПС) розпочала активний моніторинг грошових переказів на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі товарів. Новий інструмент контролю — доступ до Системи обліку даних РРО — дозволяє автоматично виявляти фізичних осіб та підприємців, які систематично отримують кошти, але не зареєстровані як підприємці або не використовують касову техніку.
Наразі ДПС не притягувала таких осіб до відповідальності. Проте ризики для порушників серйозні. Так, штраф за діяльність без реєстрації може сягати від 17 000 до 85 000 грн із конфіскацією майна. Додатково — до 200% вартості товарів чи послуг, які були реалізовані без використання РРО.
Загалом моніторинг охоплює фізичних осіб, які регулярно отримують кошти за товари/послуги (особливо через маркетплейси або соцмережі) та фопів, які не зареєстрували касовий апарат, хоча повинні це зробити.
Разом із тим, Податкова не бере до уваги разові продажі особистих речей через OLX або подібні платформи чи маркетплейси.
https://opendatabot.ua/analytics/dps-personal-research
ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” виконало майже 40% запланованих у 2025 році ремонтних робіт з метою підготовки енергоінфраструктури міста до стабільної роботи у пікові періоди споживання, зокрема в періоди спеки або осінньо-зимового періоду.
“Наразі ми вже виконали майже 40% від запланованих на 2025 рік заходів. Зокрема відремонтували понад 90 трансформаторних підстанцій різного класу напруги та виконали понад 300 ремонтів кабельних ліній”, – повідомила компанія з посиланням на генерального директора “ДТЕК Київські електромережі” Дениса Бондаря.
Загалом у 2025 р. енергетики оператора системи електропередачі планують виконати ремонтні роботи на шести високовольтних підстанціях, а також 802 розподільчих та трансформаторних пунктах. Окрім того, планується відремонтувати майже 60 кілометрів повітряних ліній електропередачі, 60 трансформаторів, 217 вимикачів та провести 2150 ремонтів на кабельних підземних електричних лініях.
Як зазначили у товаристві, енергетики столиці проводять огляди, діагностику обладнання та електричних ліній, зокрема за допомогою тепловізорів, мобільних електролабораторій, аналізу технічних рідин тощо, і на основі отриманих даних визначають слабкі місця, де може виникнути аварія.
Як повідомлялося, ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” за минулий рік відремонтувало та реконструювало 797 енергооб’єктів та 62 км ліній електропередачі і виконало 5 тис. ремонтів кабельних ліній, вклавши у ці проєкти майже 1 млрд грн.
Україна у квітні 2025 року експортувала 4,1 млн тонн агропродукції, що на 23,4% менше аналогічного показника попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу.
“Така динаміка скорочення експорту є типовою для цього сезону. Переважна кількість вирощеної продукції вже експортована, залишаються незначні обсяги для експорту”, – пояснили аналітики.
Експерти зауважили, що майже всі групи товарів у квітні 2025 року демонструють падіння обсягів експорту. Виняток становлять лише рослинні олії, обсяги експорту яких зростають. Це пов’язано з нетиповою ситуацію на українському ринку соняшникової олії, обсяги виробництва якої цього року були розтягнуті в часі.
За їх інформацією, у структурі експорту агропродукції у квітні 2025 року превалювали рослинні олії, яких було поставлено на зовнішні ринки 525,8 млн тонн, що на 6% більше, ніж місяцем раніше. При цьому на частку соняшникової олії припадав 91% обсягів експорту, соєвої – 9%.
Експорт зернових культур скоротився на 33% і склав 2,4 млн тонн, де на частку кукурудзи припало 65%, пшениці – 32%, ячменю – 2%; олійних культур – на 3% до 421,2 тис. тонн (соя – 78%, ріпак – 20% та льон – 1%), макухи після вилучення рослинних олій – на 14% до 423,0 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), інших видів агропромислової продукції – на 2% до 357,0 тис. тонн.
