Військова агресія росії проти України має глибокий негативний вплив на світову продовольчу безпеку. Україна досі залишається важливою ланкою у світовому продовольчому ланцюжку, і відновлення її повноцінного сільськогосподарського виробництва та експортних можливостей є критично важливим для стабілізації світових продовольчих ринків та запобігання масштабній продовольчій кризі, пише SEEDS.
Про це у блозі на сайті громадської платформи Світ.UA, пише співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO, експерт з агроекспорту зернових культур та логістики, галузевий лідер ГО Світ.UA Денис Василенко.
«Через війну Україна втратила значну частину своїх традиційних експортних маршрутів. Блокування чорноморських портів, руйнування транспортної інфраструктури та постійні загрози безпеці створили значні бар’єри для агроекспорту. Перебої в постачанні продовольства з України призвели до зростання світових цін на агропродукцію. Це особливо сильно вдарило по бідних країнах, які критично залежать від її імпорту.
Водночас з’явилися нові можливості для українських фермерів, зокрема скасування митних зборів у ЄС, що полегшило вихід на європейський ринок», – вважає Денис Василенко.
Ключові напрями експорту та нові можливості
Сільське господарство забезпечує значну частину ВВП країни та є ключовим фактором економічної стійкості. Повномасштабне вторгнення показало, наскільки важливо для України зберігати логістику, а особливо роботу морських шляхів та портів для стабільного постачання продукції на світові ринки.
«Основна мета нашої роботи — інтеграція українського зерна на європейський ринок. Експортний потенціал України на 2025 рік є дуже залежним від багатьох факторів, головним з яких є припинення війни та встановлення миру. У випадку позитивного сценарію, Україна має значний потенціал для відновлення та зростання експорту, використовуючи можливості євроінтеграції, міжнародної підтримки та внутрішніх реформ. За негативного сценарію наші експортні можливості будуть критично обмежені», – наголошує експерт з агроекспорту зернових культур та логістики.
Нам вдалося вибити російські компанії з італійського ринку
Проте ЄС залишається для України досі головним торгівельним партнером, підкреслив Денис Василенко.
«У січні 2025 року обсяг експорту до ЄС сягнув $1,8 млрд. 57% експорту нашого продовольства перетинає кордон ЄС, з них 52% залишається в країнах Євросоюзу. Нам вдалося вибити російські компанії з італійського ринку. Хоча все одно дуже важко конкурувати з ними по цінах. Тепер ринки Італії та Іспанії для нас відкриті, але потрібно там закріпитися. Не лише продукцією, яку ми туди продаємо. Потрібно мати гарну репутацію та якісно працювати на довгострокову перспективу.
Щодо світових ринків, то тут потрібно також наполегливо працювати та шукати можливості. Після того, як ми майже втратили Китай, Єгипет і Туреччину, африканські країни для нашої пшениці мають дуже велике значення. Зараз експорт в ці країни збільшився з 3% до 13%. Це гарна тенденція», – вважає співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO.
За його словами, блокування портів, руйнування інфраструктури, порушення транспортних шляхів, безпекові ризики – все це створює надзвичайні виклики для аграріїв.
«Війна кардинально змінила логістичні маршрути українського агроекспорту і призвела до пошуку альтернативних експортних шляхів (залізницею, річкою, через західні кордони). Для стабілізації експорту важливо мати ефективну логістичну стратегію, яка включає оптимізацію маршрутів, координацію з європейськими партнерами та залучення нових технологічних рішень у транспортуванні зерна.
Одним із ключових напрямків роботи ГО Світ.UA є адвокація українських виробників перед європейськими урядами та бізнес-спільнотою.
Організація активно працює над тим, щоб забезпечити стабільний доступ української агропродукції до ринків ЄС та підтримувати конкурентоспроможність наших фермерів. Крім того, ГО Світ.UA допомагає виробникам адаптувати свої логістичні процеси, шукає нові можливості для експорту та бере участь у створенні ефективних рішень для покращення агрологістики», – додає Денис Василенко.
Український аграрний експорт стикається з безпрецедентними викликами, але водночас отримує нові можливості, вважає експерт з агроекспорту зернових культур та логістики.
«Закріплення на європейському ринку, освоєння африканського напрямку, пошук нових логістичних рішень та ефективна стратегія просування продукції – ось ключові напрямки, що визначатимуть майбутнє українського агроекспорту.
Україна має всі шанси не лише зберегти, а й зміцнити свої позиції як одного з провідних гравців на світовому продовольчому ринку. І для цього необхідно не лише ефективно вирішувати логістичні питання, а й розбудовувати довгострокові стратегічні партнерства з країнами-імпортерами попри будь-які виклики», – переконаний Денис Василенко.
Уміння правильно відмовляти є важливою навичкою у спілкуванні, особливо якщо мова йде про іноземні контакти. В англомовному середовищі особлива увага приділяється ввічливості та дипломатичності у відмовах. Тому знання відповідних фраз та конструкцій допоможе уникнути непорозумінь і зберегти доброзичливі відносини.
Опанування мови ділового спілкування значно полегшує робочі переговори та комунікацію. Саме тому багато компаній обирають корпоративне навчання англійської мови для своїх співробітників, що допомагає їм упевнено взаємодіяти з міжнародними партнерами.
“That sounds great, but unfortunately, I can’t commit.”
“Unfortunately, my schedule is fully booked.”
“I can’t make it this time, but how about next week?”
“Thank you for thinking of me, but I have other commitments.”
“Not this time, but let’s keep in touch.”
Вміння коректно відмовляти без образ – це ключова складова ефективного ділового та особистого спілкування. Професійні курси English Today допомагають розвинути ці навички, зокрема завдяки корпоративному навчанню англійської мови, яке дозволяє працівникам впевнено вести переговори та листування.
Отже, ввічливі відмови – це не лише спосіб уникнути конфліктів, а й можливість підтримувати гарні відносини з партнерами та клієнтами. Використовуючи правильні фрази, можна проявити повагу до співрозмовника та водночас залишитися вірним своїм планам. Опанування цих навичок значно полегшується за допомогою професійних курсів англійської мови.
Додайте впевненості у діловому спілкуванні разом із Corporate English Today – курсами, створеними для професійного зростання. Обираючи корпоративні курси англійської, компанії інвестують у професійне зростання своїх співробітників і підвищують конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Запишіться на корпоративний курс англійської вже сьогодні та зробіть крок до вільного спілкування без бар’єрів!
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.10.2024 по 31.10.2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Первинні реєстрації в Україні електромобілів (нових і уживаних) у лютому 2025 року зросли на 14% порівняно з лютим 2024 року – до 4,488 тис. од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Порівняно з січнем поточного року, коли було зареєстровано 3,637 тис. електроткарів, попит на них виріс на 23%.
При цьому, за даними асоціації, основну кількість зареєстрованих електромобілів у минулому місяці становили легкові авто – 4,360 тис. од., з яких 632 од. були новими (на 31,7% менше, ніж в лютому-2024), а 3,728 тис. – уживаними (на 26% більше).
Серед 128 комерційних електромобілів новими були 9 авто (у лютому-2024 з 43 од. новими були дві автівки).
Таким чином, частка нових авто у загальній реєстрації електромобілів в лютому скоротилася до 14,3% проти 24% у лютому-2024 і 18,8% у січні поточного.
Лідерську п’ятірку нових електромобілів на ринку в лютому сформували BYD Song Plus EV – 115 од.; Zeekr 001 – 65 од.; Zeekr 7X – 41 од.; Volkswagen ID.4 – 56 од., ZEEKR 001 – 46 од. та Volkswagen ID.Unyx – 45 од.
До першої п’ятірки вперше зареєстрованих вживаних електромобілів увійшли Tesla Model Y – 430 од.; Tesla Model 3 – 429 од.; Nissan Leaf – 407 од.; Hyundai Kona Electric – 245 од. та KIA Niro EV – 231 од.
Суттєве зниження продажів нових електромобілів відмічає і інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting – за її даними, у лютому було зафіксовано зниження на 37% (при загальному падінні ринку нових легкових авто на 20%), а їхня частка скоротилася до 15,6% з 20% у лютому-2024.
Як повідомлялось, за даними “УкрАвтопрому”, у лютому 2024 року попит на електромобілі в Україні збільшився у 2,3 раза порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 3,924 тис. од., зокрема, частка нових збереглася на рівні 24%.
Торік, за даними “УкрАвтопрому”, реєстрації електромобілів (нових і уживаних) зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., зокрема легкових на 37% – до 50,458 тис., комерційних на 64% – до 1,264 тис., також зареєстровано два електробуси. Частка нових складала 20%.
Україна зберігає зростання виробництва сталі в перші два місяці 2025 року, незважаючи на втрату ключової для галузі шахти з видобутку коксівного вугілля в Покровську на сході країни, показали в суботу дані української профспілки виробників сталі.
Українська металургійна компанія «Метінвест» призупинила роботу на єдиній в Україні шахті з видобутку коксівного вугілля, посилаючись на погіршення ситуації з безпекою в міру просування російських військ.
Виробництво сталі зросло на 9,9% у січні-лютому 2025 року до 1,18 млн метричних тонн, показали дані.
Виробництво сталі постраждало після вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року, що призвело до руйнування провідних металургійних підприємств.
Україна, яка раніше була великим виробником і експортером сталі, повідомила про падіння виробництва на 70,7% у 2022 році до 6,3 млн тонн. У 2023 році він знизився до 6 мільйонів тонн, але у 2024 році зріс до 7,58 мільйона.
Профспілка сталеливарників заявила в жовтні, що потенційне закриття Покровського рудника може призвести до зниження виробництва сталі до 2-3 мільйонів тонн у 2025 році.
Виробники заявили, що сподіваються знайти коксівне вугілля – інгредієнт для виробництва сталі – в інших регіонах України, якщо шахту захоплять російські війська, однак знадобиться імпорт, що призведе до зростання витрат.
KOKS, ВИРОБНИЦТВО, ВУГІЛЛЯ, СТАЛЬ, ШАХТА
Київський метрополітен знову оголосив тендер на придбання 50 вагонів у межах проєкту “Модернізація міського транспорту м.Києва ІІ”, що фінансується за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), повідомив метрополітен.
Згідно із повідомленням, тендер передбачає придбання 10 п’ятивагонних поїздів із вільним проходом між вагонами (“труба”), з урахуванням постачання запасних частин, витратних матеріалів, устаткування та інструментів для обслуговування й ремонту рухомого складу.
Закупівлю проводитимуть у форматі відкритих торгів із попередньою кваліфікацією. Кінцевий термін подання пропозицій для першого етапу – травень 2025 року.
Як повідомлялось, перший аналогічний тендер у серпні 2023 року виграв Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ), який запропонував 10 поїздів за EUR79,2 млн (з ПДВ), щ обуло на 37% дешевше, ніж пропозиція другого учасника – чеської Skoda.
КВБЗ запропонував метропоїзд з асинхронним тяговим приводом з трьома моторними та двома причіпними немоторними вагонами, з візками вітчизняного виробництва, довжиною 97 м із загальною пасажиромісткістю 1650 осіб.
Але у листопаді того ж року “Київський метрополітен” скасував своє рішення про присудження контракту КВБЗ, а вагонобудівний завод, в свою чергу, намагався оскаржити у Господарському суді Києва це рішення, але безрезультатно.
Рішення суду, яким КВБЗ було відмовлено у позові, набрало чинності в листопаді 2024 року.
Як йдеться в матеріалах суду, Київ обґрунтував рішення про скасування присудження контракту тим, що КВБЗ намагався замінити постачальника основного обладнання (зокрема, систем управління, тягової енергії і обладнання, тягових редукторів, системи керування метропоїздом), з іспанської CAF (що було погоджено з ЄБРР) на польську або японську компанії.
При цьому КВБЗ вказував, що зміна постачальника зумовлена тим, що CAF відмовила заводу у постачанні обладнання у зв’язку із завантаженістю виробничих ліній. Однак метрополітен відмовив заводу у заміні постачальника, бо це суперечило умовам тендеру.
Як повідомлялось, у лютому 2021 року ЄБРР та КП “Київський метрополітен” підписали кредитний договір у розмірі EUR50 млн на закупівлю 50 нових вагонів метро.
Метропоїзди –”труби” планується закупити для Сирецько-Печерської лінії метрополітену в напрямку житлового масиву Виноградар, будівництво якої відновлено у 2024 році.
За повідомленням Київського метрополітену, наразі його інвентарний парк налічує понад 830 вагонів. Водночас найближчим часом термін експлуатації завершиться близько 100 вагонів.
