Українські підприємства у 2024 році скоротили споживання металопрокату на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 1 млн 235,4 тис. тонн, або 37,57% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у 2024 році метпідприємства виробили 6,222 млн тонн металопрокату (на 15,8% вище щодо 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано приблизно 4,169 млн тонн, або 67%.
У 2023 році частка експорту становила 55,4% (2,985 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,372 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках минулого року склала 46,05%, що помітно перевищує показник роком раніше – 42,04%. Водночас питома вага плоского прокату в експортних поставках у 2024 році майже на рівні показника 2023 року – 40,27% і 39,22% відповідно. Тоді як для сортового прокату минулого року була значно нижчою, ніж роком раніше – 14,73% проти 17,69%.
Структура імпорту у 2024 році характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,61% і 18,83% відповідно). Також у 2023 році домінування плоского прокату над сортовим також було значним – 81,02% і 18,06% відповідно.
“У 2024 році ємність внутрішнього ринку становила 3288,4 тис. тонн металопрокату, з яких 1235,4 тис. тонн, або 37,57%, припадає на імпорт. У 2023 році ємність внутрішнього ринку становила 3507,9 тис. тонн, з яких 1120,9 тис. тонн, або 31,95%, імпортовано. Таким чином, спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку за 2024 рік відносно 2023 року на 6,26% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,61%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у 2024 році, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (70,7%), Африки (10,1%), інших країн Європи (8,3%).
Серед металургійних імпортерів за 2024 рік лідирують інші країни Європи (51,8%), на другому місці – ЄС-27 (27,7%), на третьому – країни Азії (19,2%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
За підсумками 2024 року в Узбекистані вперше зафіксовано переважання імпорту електричних і гібридних автомобілів над традиційними бензиновими. Згідно з даними Митного комітету, оприлюдненими «Газета.uz», за рік у країну ввезено 80 235 легкових автомобілів загальною вартістю 1,9 млрд доларів. Водночас це на 7% менше у кількісному вираженні (−5710 одиниць) і на 33,1% менше у грошовому (−632,6 млн доларів) порівняно з 2023 роком.
Імпорт автомобілів із бензиновими двигунами скоротився на 36,3%, склавши 32 928 одиниць (проти 51 699 роком раніше). Вартість ввезення також суттєво зменшилася — з 1,18 млрд до 707,2 млн доларів (−40%). Частка бензинових авто в загальному обсязі імпорту знизилася з 64,4% до 44,2%.
Імпорт гібридних автомобілів збільшився на 42%, досягнувши 17 480 одиниць. Їх загальна вартість склала 339,3 млн доларів, що на 17% більше, ніж у 2023 році. Частка гібридів у загальному обсязі імпорту зросла з 15,3% до 23,4%.
Електромобілі продемонстрували ще більш вражаюче зростання: кількість ввезених авто збільшилася в 1,5 раза — з 16 084 до 24 095 одиниць. Водночас їхня вартість зменшилася на 48,2%, склавши 224,8 млн доларів. Частка електромобілів в імпорті зросла з 20% до 32,3%.
Середня вартість імпортованого електромобіля знизилася майже втричі — з 26 972 до 9 330 доларів (без урахування ПДВ і митних зборів). Гібридні автомобілі також подешевшали, але менш суттєво: середня ціна впала на 17,6% — з 23 570 до 19 410 доларів. Для бензинових авто зниження становило лише 6% — з 22 858 до 21 476 доларів.
Зростаючий попит на екологічний транспорт стимулюється податковими та митними пільгами. Імпорт електромобілів звільнено від акцизів, митних зборів і автомобільних зборів. Таксисти, які використовують електричні та гібридні машини, звільнені від ліцензійних зборів до 2030 року. Для підприємців діють пільги на встановлення зарядних станцій, запроваджені з 2023 року.
Крім того, реєстрація електромобілів та гібридів коштує дешевше, ніж бензинових авто. Так, вартість реєстрації екологічного транспорту становить 1,5 БРВ, тоді як для бензинових машин — 6,84 БРВ.
Проблеми із заправками зрідженим газом та висока вартість бензину також сприяють переходу водіїв на електромобілі. У результаті частка екологічного транспорту в імпорті досягла 55,8% (33 564 одиниці), перевищивши частку бензинових автомобілів (44,2%, 32 928 одиниць).
IMPORT, бензиновий автомобіль, гібрид, УЗБЕКИСТАН, ЭЛЕКТРОМОБИЛЬ
Україна наростила імпорт цинку та виробів із нього на 27,5% – до $58,610 млн (у грудні – $3,802 млн). Експорт цинку зріс до $563 тис. проти $130 тис. у 2023 році, у грудні – $100 тис.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у 2025 році продовжить забезпечувати українських аграріїв Херсонської області шляхом надання їм обладнання для навантаження/розвантаження рукавів зберігання зерна, координуватиме тестування ґрунтів, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“ФАО у 2025 році фокусується на трансформації агросектору та нагальних потребах. Тому домовилися про передання обладнання для навантаження/розвантаження рукавів для аграріїв Херсонської області. Також наголосив на важливості подальшої підтримки фермерів на прифронтових територіях. Крім того, разом координуватимемо аналіз ґрунтів після розмінування. Щоб такі землі були безпечні та могли використовуватися для посівної. Від цього напряму залежить продовольча безпека”, – процитувала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства його слова на зустрічі з виконувачем обов’язків Глави Офісу ФАО в Україні Мохаммедом Азукою.
Міністр зазначив, що ще одним напрямом буде продовження співпраці з ФАО щодо Державного аграрного реєстру.
Віталій Коваль та Мохаммед Азука підписали проєктний документ “Збереження засобів до існування через підтримку малих виробників вина через Продовольчу коаліцію”. Проєкт передбачає створення сприятливого середовища для малих виробників вина в Одеській та Закарпатській областях. Йдеться про надання їм технічної підтримки, доступу до фінансування для відновлення після наслідків війни та зниження продуктивності виноградників, для нарощування виробництва.
30,11 млн разів громадян перетнули кордони держави у 2024 році за даними Адміністрації державної прикордонної служби України. 2% з тих, хто виїхав, не повернулися назад — близько півмільйони громадян. За рік кількість неповернень українців додому виросла втричі.
2% українців, що виїжджали торік, не повернулися до України — 443 тис. Це у 3,3 раза більше, аніж у 2023 році — тоді різниця між виїхавшими та тими, хто повернувся, склала лише 134 тис. У 2024 році найбільше людей загубилося у червні – 194 тис.
Лише 3 місяці торік мали позитивну динаміку, коли громадян, які повернулися в країну було більше ніж тих, хто поїхав. Серед них квітень – +58 тис., липень – +23 тис. та серпень – +89 тис.
Загалом близько 3 млн громадян не повернулося за 3 роки повномасштабної війни, за офіційними даними Держприкордонслужби. Це майже стільки ж, як за 11 років, що передували повномасштабному вторгненню — тобто з 2011 по 2021 рік (3.3 млн).
Варто зауважити, що дані Прикордонної служби України відбивають лише інформацію щодо громадян, які виїжджали на офіційний пунктах пропуску. Достовірних даних щодо українців, які залишили ТОТ або виїхали нелегально, наразі немає.
4,2 мільйони українців мали статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу станом на 31 серпня 2024 року, за офіційними даними ЄС. 60% від загальної кількості наших біженців прихистили разом у Німеччині (1,1 млн), Польщі (975 тис.) та Чехії (376 тис.).
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainians-emigration-trend-2024
Президент України Володимир Зеленський візьме участь у Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ), який проходить у Давосі (Швейцарія).
«@ZelenskyyUa, президент України, приєднається до щорічної зустрічі @wef 2025 у Давосі, Швейцарія», – ідеться в повідомленні, опублікованому в акаунті ВЕФ у соцмережі Х у вівторок.
