Україна станом на 15 січня від початку 2024-2025 маркетингового року (липень 2024-го – червень 2025-го) експортувала 23,616 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,388 млн тонн відвантажено в поточному місяці, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 20,563 млн тонн, зокрема в січні – 2,097 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 10,326 млн тонн (у січні – 413 тис. тонн), ячменю – 2,008 млн тонн (9 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 10,868 млн тонн (959 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 15 січня оцінюється в 39,4 тис. тонн (у січні – 1,8 тис. тонн), зокрема пшеничного – 36,1 тис. тонн (1,6 тис. тонн).
Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН) хоче схвалити додаткові поставки зброї Україні на три мільярди євро перед федеральними виборами, навіть якщо вони будуть фінансуватися за рахунок призупинення дії боргового гальма. Допомога можлива лише через окремі запозичення, «бо інакше грошей немає», – сказав він в інтерв’ю RTL.
Шольц вже виступав з такою пропозицією під час переговорів щодо бюджету на 2025 рік, коли коаліція була розбита. «Я б навіть зараз вирішив, що якщо всі приєднаються до рішення: ми додатково фінансуємо це за рахунок кредитів». Але тоді «декому доведеться перестрибнути через свою тінь», – сказала канцлер. Той, хто не хоче сказати, звідки повинні бути взяті кошти, яких бракує, повинен сказати. Шольц оцінив діру в ще не прийнятому бюджеті в 26 мільярдів євро до 2025 року.
В інтерв’ю «Вестфальським новинам» і «Вестфальському листу» Шольц уточнив, що навіть якщо припустити, що всі гроші не витрачаються протягом року, то, ймовірно, існує прогалина в покритті щонайменше 16 мільярдів євро. «Якщо ми хочемо прийняти рішення про виділення ще трьох мільярдів євро на двосторонню допомогу Україні у сфері озброєнь, це буде непокритий чек».
Голова СДПН і колишній міністр фінансів Крістіан Лінднер виключає призупинення дії боргового гальма. Він хоче фінансувати допомогу Україні та «зеленим» через «позапланову емісію». Однак, згідно зі статтею 112 Основного закону, це можливо лише за певних умов. «Вона може бути надана лише у випадку непередбаченої і непідтвердженої потреби». Прикладом такої необхідності було надання миттєвої допомоги постраждалим від повені у 2013 році після сильних паводків у деяких частинах Німеччини.
Джерело: https://www.zeit.de/news/2025-01/15/scholz-will-ukraine-milliarden-nur-ueber-schulden-finanzieren
ПАТ «Укрнафта» 15 січня оголосило про намір укласти з СК «Арсенал Страхування» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ). Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії становила 2,552 млн грн за очікуваної вартості закупівлі послуг за тендером 2,772 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «СГ “ТАС” із пропозицією на 1 грн більше і СК “Країна” – 2,607 млн грн.
СК «Арсенал Страхування» є правонаступником СК «Арсенал-Дніпро», що працює в Україні з 2005 року. Представлена у всіх обласних центрах і деяких великих містах країни.
Ціни на поліси обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів («автоцивілка», ОСЦПВ) після набрання чинності новим законом з 1 січня 2025 року, зросли в середньому від 70% до 100%, свідчать дані опитування провідних страхових компаній на цьому ринку, проведеного інформаційним агентством «Інтерфакс-Україна».
Так, за словами радника голови правління НАСК «Оранта» Олени Машари, вартість «автоцивілки» як у компанії, так і загалом по ринку зросла в середньому на 80-90% порівняно з попереднім роком. Однак, якщо врахувати поліси з нульовою франшизою, то підвищення страхових платежів становить приблизно 50%.
При цьому вона підкреслила, що це зростання не є рівномірним, оскільки зараз страховики отримали можливість сегментувати ринок гнучкіше і детальніше, ніж раніше, коли діяло цінове регулювання. Наприклад, у компанії «Оранта» збитковість договорів ОСЦПВ, укладених на електромобілі, була в кілька разів вищою, ніж в інших типах транспортних засобів. Як наслідок, підвищення вартості страхових платежів для цього сегмента є більш суттєвим, ніж для решти видів транспорту.
У СК «Європейський страховий альянс» вартість «автоцивілки» збільшилася від 70% до 110% і визначається залежно від типу авто, місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (ТЗ), зазначає начальник відділу продукт-менеджменту моторних ризиків компанії Віталій Базик.
У СК VUSO це зростання склало 80-100%, що зумовлено вагомими змінами в умовах страхування, зокрема значним підвищенням страхових лімітів на виплати потерпілим.
«Нові ліміти дають змогу забезпечити нашим клієнтам суттєво більший захист у разі ДТП, покриваючи збитки, які раніше могли перевищувати межі попередньої суми покриття», – зазначили в компанії.
Своєю чергою в СК «Експрес Страхування» зазначили, що вартість їхніх полісів ОСЦПВ зросла в середньому на 70-75%, що зумовлено новими вимогами законодавства, які передбачають збільшення страхових сум за життям і здоров’ям – із 320 тис. до 500 тис. грн, за майном – зі 160 тис. грн. до 250 тис. грн., скасування врахування зносу для ремонту авто, франшизи та ліміту за європротоколом.
На думку СК ARX, порівнювати ціни старої «автоцивілки» (до оновлення законодавства – ІФ-У) і нової немає сенсу – це абсолютно різні продукти за наповненням. Це як порівнювати поїзд плацкарт і літак, адже змінилися умови врегулювання, відшкодування вартості складових частин і деталей авто здійснюватиметься без вирахування зносу, і всі страховики-учасники повинні приєднатися до прямого врегулювання, пояснюють у компанії. При цьому страховик уточнив, що загалом вартість його поліса варіюється в діапазоні 3500-6000 грн залежно від віку водія і ТЗ, а також від типу автомобіля і регіону реєстрації.
Що стосується середньої ціни на цю страховку, то в СК «Експрес Страхування» для легкових авто з об’ємом двигуна до 1600 см³ ціна полісів ОСЦПВ коливається в межах 2200-5600 грн.
«Ми продовжуватимемо аналізувати динаміку витрат на врегулювання збитків і за необхідності коригувати тарифи для певних категорій клієнтів», – підкреслили в компанії.
У СК ARX вартість «автоцивілки» для автомобіля В1 1988 року випуску, Київ, вік власника 50-55 років становить 3243 грн (мінімальна), а для автомобіля В4 2020 року випуску, Київ, вік власника 18-22 років – 12 771 грн (максимальна). При цьому середній платіж за полісами, укладеними на нових умовах, за першу декаду січня становить 3520 грн.
Згідно з даними СК VUSO, у них середня вартість поліса ОСЦПВ зараз становить близько 4000 грн. Що стосується мінімальної ціни, то вона становить 500 грн для транспортного засобу типу «мотоцикл» і 50 тис. для автобуса, зареєстрованого в Києві.
За словами Машари, за перші дні 2025 року середня вартість «автоцивілки» в «Оранті» становила 2375 грн, що дещо нижче початкових очікувань компанії.
«Це пов’язано з тим, що до страхового ринку приєднався новий сегмент клієнтів – учасники бойових дій та інші пільгові категорії автовласників, які раніше мали право не укладати договори ОСЦПВ. До 2025 року наслідки ДТП за їхньою участю компенсувалися за рахунок коштів Фонду захисту постраждалих МТСБУ, а тепер, згідно з новим законом «Про ОСЦПВ», такі особи мають укладати договори страхування зі знижкою 50% від страхового платежу», – зазначила експертка.
При цьому вона наголосила, що наразі вже укладено майже 5 тисяч договорів із новими клієнтами, а середня вартість пільгового поліса становить 1440 грн.
Відповідаючи на запитання, що найбільше впливає на ціну, всі компанії зазначили, що це тип ТЗ (легкове авто, електрокар, вантажний, автобус тощо) та його підтип (об’єм двигуна, вантажопідйомність), сфера використання (надання платних послуг з перевезення чи ні), термін дії договору страхування та чи має страхувальник право на пільгу. Важливим фактором є регіон експлуатації ТЗ: у містах з високою інтенсивністю дорожнього руху, таких як Київ, премії значно вищі, ніж у більш спокійних регіонах. Крім того, зараз страховики почали більш активно враховувати вік і стаж водіїв, допущених до керування ТЗ, характер експлуатації авто.
В ARX додали, що компанія давно ввела додатковий коефіцієнт.
«Наприклад, у нас водій 45-50 років отримає зовсім іншу ціну, ніж водій, якому 18 років, навіть якщо вони мають однакову марку авто в Києві», – пояснили в компанії, уточнивши, що такий фактор, як історія збитковості (наявність ДТП), при цьому не впливає на вартість поліса.
Випуск 1 – січень 2025 року
Метою цього огляду є аналіз поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз обмінного курсу гривні до основних валют на основі останніх даних. Ми розглядаємо поточні умови, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації
На початку 2025 року український валютний ринок демонструє відносну стабільність після сезонних коливань, що були характерні для кінця попереднього року. Національний банк України (НБУ) продовжує активно підтримувати ринок вербальними та ресурсними інтервенціями, не наражаючи свої резерви на значні ризики. Це допомагає уникати різких курсових коливань та підтримує впевненість економічних суб’єктів у передбачуваності курсу національної валюти.
Водночас високі інфляційні та девальваційні очікування серед домогосподарств і підприємств можуть стимулювати підвищений попит на іноземну валюту. Це може стати додатковим і більш відчутним фактором тиску на гривню. Згідно з опитуваннями УНБ, бізнес очікує помірного зростання інфляції та обмінного курсу, що впливає на рішення щодо інвестицій та розвитку, а також на планування цін на товари та послуги, які можуть перевищити поточний обмінний курс протягом року та мати негативний інфляційний вплив, розкручуючи девальваційний маховик негативних очікувань.
Прогнози обмінного курсу долара
Короткостроковий прогноз
У короткостроковій перспективі очікується, що обмінний курс гривні залишиться в коридорі 42-43 грн/$, враховуючи стабілізацію валюти після сезонного збільшення попиту на неї наприкінці минулого року. Низька економічна та ділова активність у січні сприятиме утриманню обмінного курсу на стабільному рівні в короткостроковій перспективі. Про це свідчить спред між курсами купівлі та продажу долара США: він залишається відносно стабільним, що вказує на збалансованість попиту та пропозиції на українському валютному ринку.
Середньостроковий прогноз
У першій половині 2025 року курс гривні, ймовірно, поступово наближатиметься до 44 грн/$, що повністю відповідає урядовому бюджетному прогнозу на 2025 рік. Уникнення екстремальних курсових коливань у першому півріччі дозволить НБУ та економічному блоку уряду зберегти валютний резерв для утримання курсу гривні в межах очікуваних параметрів середньорічного обмінного курсу 45 грн/$. Контрольована девальвація може стати одним з інструментів наповнення бюджету за рахунок тарифів та інших зборів, зафіксованих в іноземній валюті, в тому числі деяких акцизів.
Прогноз обмінного курсу євро
Короткостроковий прогноз
Євро продовжує девальвувати по відношенню до гривні, досягнувши рівнів 43,25-44,15 грн/євро. Незважаючи на тенденцію до зниження курсу євро, спред між курсами купівлі та продажу залишається відносно стабільним, що також свідчить про збалансованість ринку. У короткостроковій перспективі очікується збереження курсу євро в межах цього діапазону з подальшим рухом до 43-44 грн/євро з урахуванням поточних тенденцій на міжнародних ринках та внутрішньоекономічних чинників.
Середньостроковий прогноз
У найближчі місяці курс євро може зазнати значних коливань, що може бути пов’язано з можливими «курсовими війнами» між США та ЄС, на що вказують представники майбутньої адміністрації новообраного президента США Дональда Трампа. Вони заявляють, що зміна паритету долара до євро є одним із джерел зміцнення американської економіки.
Ці вербальні інтервенції, якщо вони трансформуються в реальні дії, можуть викликати турбулентність на міжнародному валютному ринку, що закономірно відобразиться на курсах основних світових валют в Україні.
Ключові фактори, що впливають на валютний ринок
Зовнішньоекономічні фактори. Можливі «валютні війни» між США та ЄС, про які повідомляють міжнародні економічні ЗМІ, можуть вплинути на світові валютні ринки і, відповідно, на курс гривні до основних валют.
2. Інфляційні та девальваційні очікування. Високі очікування домогосподарств та бізнесу стимулюють попит на іноземну валюту, створюючи додатковий тиск на гривню. Згідно з опитуваннями УНБ, бізнес очікує помірного зростання інфляції та обмінного курсу.
3. Монетарна політика НБУ. НБУ продовжить політику контрольованої гнучкості обмінного курсу та вдаватиметься до інтервенцій для стримування різких коливань.
4. Податкові зміни. Підвищення податкових ставок на депозитні доходи може стимулювати попит на готівку, що створить додатковий тиск на обмінний курс гривні.
5. Бізнес-клімат. Повідомлення про масове закриття бізнесу внаслідок збільшення податкового навантаження не варто розглядати як однозначний симптом зниження ділової активності, оскільки це може бути лише ознакою тінізації бізнесу, що може стати додатковим драйвером попиту на іноземну валюту.
Рекомендації для компаній та інвесторів
Короткострокові стратегії: зосередьтеся на підтримці ліквідності. Використовуйте валютні депозити або короткострокові облігації для збереження капіталу. Період підвищеної волатильності – ідеальний час для досвідчених інвесторів, тоді як недосвідченим інвесторам варто уникати ризикованих вкладень.
Середньострокові стратегії: формуйте збалансований валютний портфель з переважанням долара США, враховуючи його стабільність у міжнародній економіці. Якщо ви маєте економічні зв’язки з країнами єврозони, їх валюти стають все більш привабливими для поступового поповнення заощаджень. Валюти країн-членів ЄС можуть стати тимчасовим притулком для заощаджень у періоди турбулентності на міжнародних ринках. Інвесторам, які не схильні до ризику, варто зосередитися на інструментах з фіксованою дохідністю.
Довгострокові стратегії: Захистіть свої заощадження від девальваційних ризиків, тримаючи більшу частину капіталу у твердій валюті або шукаючи стабільні джерела доходу в довгостроковій перспективі. Розгляньте можливість диверсифікації у «тихі гавані» та альтернативні активи, такі як золото або криптовалюти.
Управління ризиками: Цей фактор виходить на перший план. Постійно відстежуйте податкові та регуляторні зміни, які стають ключовим фактором ризику у сфері легальних фінансових операцій та банківської діяльності. Уникати надмірного накопичення короткострокових та середньострокових активів у гривні. Розглянути можливість географічної диверсифікації активів та операцій у більш регуляторно стабільних юрисдикціях.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії і відображає їх професійні та аналітичні судження. Інформація, надана в цьому огляді, носить виключно інформаційний характер і не повинна розглядатися як рекомендація до дії.
Компанія та її аналітики не роблять жодних заяв і не несуть жодної відповідальності за будь-які наслідки, що можуть виникнути в результаті використання цієї інформації. Вся інформація надається «як є», без будь-яких інших гарантій повноти, своєчасності або зобов’язань щодо її оновлення чи доповнення.
Користувачі цього матеріалу повинні самостійно оцінювати ризики та приймати обґрунтовані рішення на основі власної оцінки та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які, на їхню думку, є достатньо кваліфікованими. Ми рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим консультантом перед прийняттям будь-якого інвестиційного рішення.
ДОВІДКА
KИT Group – міжнародна мультисервісна фінтех-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним з флагманських напрямків діяльності компанії є валютні операції. KИT Group є одним з найбільших гравців у цьому сегменті українського фінансового ринку, входить до числа найбільших вкладників і є одним з лідерів галузі за темпами зростання активів і капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів місцях та оснащені сучасним обладнанням, що забезпечує зручність, безпеку та конфіденційність кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає нормативним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів ЄС, має філію в Польщі та планує транскордонну експансію в європейські країни.
Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у 2024 році збільшила випуск гофротари на 19,1% порівняно з 2023 роком – до 98,8 млн кв. м.
Як повідомлялося, протягом року фабрика практично зберігала аналогічний темп приросту виробництва – зокрема, за підсумками січня-листопада він становив 18,7%.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином фабрика продовжує стабільно входити до трійки лідерів з випуску цієї продукції після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За минулий рік підприємство збільшило також виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) на 2,6% – до 80,4 тис. тонн, а паперу – на 24%, до 0,95 тис. тонн.
Водночас у грудні вона знизила випуск гофроящиків на 14% до грудня-2023, але наростила на 10,6% до листопада-2024 – до 12,8 млн кв.м. Випуск паперу та картону скоротився відповідно на 6% і на 4,7% – до 7,3 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКПФ-Україна” за рік випустила продукції на 2 млрд 732,4 млн грн (+15,3%).
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за 2024 рік в Україні випуск картонних ящиків зріс на 12,3% до 2023 року – до 590,1 млн кв. м., паперу та картону на 3,1% – до 601 тис. тонн (зокрема, виробництво картону знизилося на 0,7% до 463,5 тис. т, паперу зросло на 18,2% – до 137,5 тис. т).
Понінківська фабрика (раніше – Понінковський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає переважно гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КПФ-Україна” (Волинська обл.), яка торік (за даними “Укрпапір”) випустила 63,7 тис. тонн різного картону (на 3,4% менше) та 48,8 млн кв. м гофроящиків проти 17,4 млн кв.м роком раніше.
Як повідомлялося, “ПКПФ-Україна” 2023 року випустила продукцію майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 27 млн грн.
