Українська корпорація з виноградарства та виноробної промисловості «Укрвинпром» і державний «Укргазбанк» уклали угоду про співпрацю, спрямовану на підтримку розвитку української виноробної галузі, реалізацію спільних проєктів, розвиток винного туризму та впровадження сучасних фінансових інструментів для підприємств галузі, повідомила корпорація.
Як повідомив у коментарі «Інтерфакс-Україна» генеральний директор «Укрвинпрому» Володимир Кучеренко, мета угоди — створення можливостей для подальшої співпраці та доступу виноробів до фінансових інструментів банку.
Угода не передбачає фіксованої суми фінансування. Доступ підприємств галузі до фінансових інструментів банку здійснюватиметься за потреби та в рамках конкретних проєктів відповідно до умов банківських програм.
«Для нас важливо, що саме ця домовленість відкриває додатковий інструмент підтримки наших виноробів та підприємств галузі. За окремими напрямками цієї співпраці ви побачите конкретні результати, думаю, вже найближчим часом, навіть до кінця цього року», – сказав він.
За словами Кучеренка, співпраця також охоплюватиме розвиток винного туризму та збереження української виноробної культурної спадщини.
«Ми бачимо необхідність відродження, збереження, вивчення та реставрації так званого Мазепинського винного погребу. Ми бачимо й інші напрямки, які зараз вивчаємо. Сподіваємося, що за допомогою «Укргазбанку» та інших меценатів нам вдасться відродити нашу українську виноробну спадщину. І не тільки відродити та зберегти, а й примножити досягнення наших виноробів», – зазначив Кучеренко.
Він додав, що «Укрвинпром» відкритий для співпраці з усіма учасниками ринку. На першому етапі корпорація планує допомагати своїм членам отримувати доступ до спеціальних програм, розроблених спільно з банком, а також інформувати учасників ринку про доступні можливості.
Угода була укладена 18 вересня під час V Міжнародного форуму «Українське вино – частина світової культурної спадщини. Від Трипілля до наших днів» у Києві. Однією з тем форуму були можливості фінансування інвестицій у виноробство та винний туризм.
Мережа книгарень Book.ua відкрила нову локацію в Києві на вул.Спаська, 5, книгарня на Подолі наразі працює у тестовому режимі, повідомила пресслужба компанії.
“Знайомимося з новою локацією, налагоджуємо всі процеси й готуємось до офіційного відкриття Але чекати на “ідеальний момент” не хочемо. Бо книжки вже на поличках, кава готується, команда на місці – і ми дуже хочемо нарешті побачити вас тут”, – зазначила мережа у Facebook.
Як повідомлялося, російська атака 28 серпня знищила склад мереж Readeat, Book.ua та низки видавців у Святопетрівському, звідки відправляли книги по всій Україні.
Book.ua працює з 2023 року, має книжковий інтернет-магазин та книгарні-кав’ярні: сім у Києві та одну у Хмельницькому.
Трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за перше півріччя 2026 року в Україні зі значним відривом сформували оператори мобільного зв’язку: ПрАТ “Київстар” – 24,87 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) –13,75 млрд грн та ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 8,88 млрд грн.
Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) на її сайті, порівняно з аналогічним періодом 2025 року зростання доходів “Київстару” становило 17,3%, “Vodafone-Україна” – 10,2%, lifecell – 17,1%.
Як повідомлялося, за 2025 рік цей показник у компаній становив відповідно 20,3%, 13,1% та 19,1%.
До п’ятірки лідерів за доходами у першому півріччі 2026 року також увійшов оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Укртелеком”, який порівняно з аналогічним періодом 2025 року скоротив доходи на 5,1% – до 2,19 млрд грн.
“Сестринська” компанія “Київстару” ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” (ЮТК) замкнула першу п’ятірку лідерів за доходами у першому півріччі цього року, збільшивши їх на 21,5% – до 1,73 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другій п’ятірці за доходами від телекомунікаційних послуг попереду оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Датагруп” з групи DVL, який порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшив їх на 35% – до 1,21 млрд грн.
Слідом йде оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Фарлеп-Інвест”, підконтрольний “ВФ Україна”, який наростив доходи в 1,5 раза – до 0,57 млрд грн та піднявся із 9-го місця у 2025 році на 7-ме місце цьогоріч.
Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення йде восьмим із 0,52 млрд грн, що на 14% більше порівняно із першим півріччям минулого року, коли він посів 7-ме місце.
ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, баштова компанія “Vodafone Україна”, у першому півріччі 2026 року збільшила доходи в 1,7 раза – до 0,49 млрд грн, а 10-м йде ТОВ “Науково-промислова компанія “Хоум-Нет”, якому вдалося збільшити доходи на 23,8% – до 0,44 млрд грн.
Згідно з даними регулятора, за обсягами капітальних інвестицій у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року лідерами також є трійка мобільних операторів: “Київстар” скоротив їх порівняно з 2025 роком на 38% – до 3,24 млрд грн, “Vodavone-Україна” зберіг на рівні 3,16 млрд грн, тоді як lifecell збільшив на 43,9% – до 2,62 млрд грн.
“Фарлеп-Інвест” теж збільшила інвестиції у першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним торішнім періодом – на 20,7%, до 0,61 млрд грн, посівши 4-те місце замість 5-го до цього, тоді як ЮТК через скорочення інвестицій на 23,9% – до 0,57 млрд грн опустилася з 4-го на 5-те місце.
Зменшення обсягів інвестицій га 49,8% також зафіксовано у “Юкрейніан Нетворк Солюшнс” – до 0,20 млрд грн.
“Укртелеком” скоротив інвестиції у першому півріччі 2026 року всього на 1,5% – до 0,19 млрд грн, тоді як “Датагруп” – на 22,4%, до 0,09 млрд грн.
Натомість “Хоум-Нет” збільшила цей показник у першому півріччі 2026 року у 3,9 раза – до 0,07 млрд грн та піднялася з 17-го місця торік до 9-го цього року.
Закриває другу п’ятірку за обсягами інвестицій ТОВ “Ланет Телеком”, який інвестував у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року 0,04 млрд грн, скоротивши їх порівняно із першим півріччям минулого року приблизно на 2,5 млн грн.
Як повідомлялось, у першому кварталі 2026 року лідерами за доходами стали ПрАТ “Київстар – 12,08 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) – 6,69 млрд грн, ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 4,18 млрд грн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦБФР) вбачає можливості для відродження ринку муніципальних облігацій в Україні, активно працює над цим та підтримує законопроект про пільгове оподаткування доходів фізичних осіб за цими інструментами, заявив голова комісії Олексій Семенюк.
«Я вважаю, що це можливо (відродження ринку муніципальних облігацій). Більше того, цей процес відбувається досить широко», – сказав він під час обговорення перспектив фондового ринку в Україні, організованого Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня.
Семенюк уточнив, що попередньо на 2 жовтня запланована зустріч із представниками міст із населенням від 100 тис., у якій також візьмуть участь представники Міністерства фінансів, для обговорення основних проблем, що заважають просуванню цього процесу.
«Основні проблеми там зрозумілі, виявлені… Хочу зазначити, що я вірю в муніципальні облігації», – підкреслив голова Комісії.
За його словами, міста мають бюджети розвитку, зараз у них існують значні потреби у швидкому переході до енергонезалежності, тому облігації для них є цікавим інструментом.
Семенюк вважає, що муніципальні облігації також могли б зацікавити інвестиційні фонди та місцеві бюджетутворюючі підприємства.
Водночас заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса висловив сумнів у тому, що муніципальні облігації зацікавлять інвесторів у нинішніх умовах, коли Мінфін розміщує на ринку облігації внутрішньої державної позики, дохід за якими звільнений від оподаткування.
«Це був би хороший інструмент, але, знову ж таки, у нас є ОВГЗ та їхня прибутковість, а також необхідність надати премію відповідно до ризику. Я, до речі, не дуже розумію — це буде питання для аналітиків — як оцінювати платоспроможність міст в Україні. Наразі я не дуже бачу цей попит», — зазначив експерт.
За його словами, зараз основними покупцями є фізичні особи, які орієнтуються на дохідність та податкові пільги.
Голова НКЦБФР повідомив, що наразі розглядається можливість просування через Верховну Раду двох законопроектів про пільги. Він уточнив, що перший – про інвестиційні рахунки зі звільненням від податку на доходи фізичних осіб за умови інвестицій строком не менше трьох років, другий – про «5+5»: 5% ПДФО та 5% військовий збір замість нинішніх 18% + 5%. Семенюк додав, що щодо останнього законопроекту триває обговорення з Мінфіном.
Десятки тисяч працівників автомобільної промисловості Німеччини беруть участь у акціях протесту з вимогою до влади та керівництва зберегти робочі місця, повідомляє в понеділок The Guardian.
У протестах беруть участь працівники Volkswagen, BMW, Mercedes-Benz та низки інших торгових компаній.
Раніше у Volkswagen оголосили про плани скоротити протягом найближчих трьох років 100 тис. робочих місць. BMW та Mercedes також скорочують штат співробітників.
Протестувальники закликають владу підтримати галузь, зокрема, через субсидії.
The Guardian зазначає, що криза німецького автопрому пов’язана, зокрема, з розвитком китайської індустрії електромобілів, які дешевші й часто оснащені більш сучасними функціями порівняно з німецькими аналогами.
Як повідомляє проект Relocation, депутати латвійської партії «Прогресивні» подали до Сейму законопроект про скасування можливості отримання тимчасового дозволу на проживання за інвестиції у розмірі не менше 150 тис. євро у державний альтернативний інвестиційний фонд.
Законопроект № 1521/Lp14 було подано 3 вересня, а 10 вересня Сейм 65 голосами проти 17 вирішив передати його на розгляд парламентських комісій.
Новий Закон про імміграцію, який набирає чинності 15 вересня 2026 року, дозволяє іноземцю отримати тимчасовий дозвіл на проживання строком до п’яти років за умови інвестування не менше 150 тис. євро на строк щонайменше п’ять років через створеного державою керуючого альтернативним інвестиційним фондом. Додатково інвестор повинен перерахувати 10 тис. євро до державного бюджету.
Пропозиція «Прогресивних» передбачає виключення цієї норми із закону. Автори ініціативи пояснюють свою позицію ризиками у сфері національної безпеки, протидії відмиванню грошей, дотримання санкційного режиму та міжнародної репутації країни. Це позиція ініціаторів законопроекту, а не вже ухвалене рішення Сейму.
При цьому законопроект не скасовує інший інвестиційний механізм отримання посвідки на проживання — через вкладення в капітал латвійської компанії. Згідно з чинним законом, іноземний інвестор може претендувати на тимчасовий дозвіл на проживання, зокрема, при вкладі від 50 тис. євро у компанію з чисельністю до 50 працівників та річним оборотом або балансом до 10 млн євро, або від 100 тис. євро у більшу компанію. При первинному оформленні також передбачено платіж у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Новий Закон про імміграцію був ухвалений Сеймом 20 серпня і набрав чинності 15 вересня 2026 року. Він замінив попереднє регулювання інвестиційних дозволів на проживання та, зокрема, виключив раніше використовувані підстави, пов’язані з купівлею нерухомості та субординованими банківськими вкладеннями.
Фондовий механізм було включено до нового закону після тривалих дискусій у Сеймі. Президент Латвії Едгар Рінкевич у червні повернув закон до парламенту на повторний розгляд і окремо звернув увагу на норму, яка дозволяє видавати посвідку на проживання за вклад у розмірі 150 тис. євро в альтернативний інвестиційний фонд та внесок у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Поки що йдеться лише про законодавчу ініціативу. Для скасування інвестиційної підстави отримання посвідки на проживання поправки мають пройти подальший розгляд і бути ухвалені Сеймом.
ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАТВИЯ, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання
