Україна спільно з Румунією в рамках Карпатського економічного форуму (C8 Summit) підписали меморандум про взаєморозуміння, в основу якого покладено оновлену Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, що враховує потреби в контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Згідно з повідомленням Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України, відповідний документ підписали міністр Микола Калашник та державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну.
Передбачається, що в рамках меморандуму країни працюватимуть над модернізацією та розвитком автомобільних пунктів пропуску (ПП) і під’їзних доріг, посиленням залізничного сполучення, а також спрощенням процедур контролю на кордоні та розширенням можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Серед іншого, планується збільшити пропускну здатність існуючих ПП та розвивати нові маршрути; зокрема, в оновленій Стратегії визначено 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Підписаний меморандум визначає конкретні напрямки цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну здатність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — цитуються в прес-релізі слова міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві наголосили, що наступним етапом стане перехід до реалізації відповідних проєктів, а також залучення фінансування для їх виконання.
За даними Fixygen, ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло»), що є оператором державної іпотечної програми «еОселя», працює над підготовкою випуску після завершення війни, розв’язаної Росією, сек’юритизованих цінних паперів на міжнародні ринки капіталу, обсяг якого може становити приблизно 1 млрд євро, повідомив голова правління Євген Мецгер.
«Ми готуємося і справді є тією компанією, яка, мабуть, першою проводитиме сек’юритизацію. У нас є JP Morgan, він нас консультує, виводить нас на відкриті ринки капіталу», — сказав він під час обговорення перспектив фондового ринку в Україні, організованого Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня.
Мецгер зазначив, що для цього «Укрфінжитло» сформує іпотечні пули на суму, еквівалентну 2–3 млрд доларів.
Голова «Укрфінжитла» уточнив, що ще потрібно зрозуміти, на які ринки виходити, оскільки американський і європейський ринки мають істотні відмінності. «Ми маємо бути готові і до того, і до іншого», — додав він.
За його словами, шлях для випуску сек’юритизованих цінних паперів відкрив закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям (№ 15172), який розроблявся спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Мецгер зазначив, що на міжнародному ринку є дуже багато інвесторів, які працюють на ринку житлових інструментів, наприклад бельгійський фонд Revive.
«Давайте будемо відверті. Ми сподіваємося, що сек’юритизація або випуски іпотечних євробондів можливі після війни. Я не вважаю, що ми зараз – цього року чи наступного року, або під час війни – зможемо це зробити», – водночас наголосив голова «Укрфінжитла».
Він додав, що також необхідно ухвалити підзаконні акти та регуляторні норми, які дозволять добре підготуватися до випуску сек’юритизованих цінних паперів.
«Тому ми рухаємося вперед, сподіваємося, що цей і наступний рік витратимо з користю для того, щоб підготуватися до сек’юритизації», – підсумував Мецгер.
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський відвідав сербський павільйон на першому Карпатському економічному форумі в Буковелі, який проходить 18–19 вересня в рамках саміту нового регіонального формату Carpathian Eight (C8). Про це повідомила Торгово-промислова палата Сербії.
Сербію на форумі представляють ТПП Сербії, Агентство розвитку Сербії, Expo 2027 Belgrade, а також сербські компанії, серед яких Mind Park і Millennium Team. Головне завдання участі — презентувати інвестиційні можливості Сербії та налагодити нові контакти з компаніями, інвесторами та фінансовими організаціями регіону.
Сам форум став великим бізнес-майданчиком: за даними Офісу президента України, у ньому беруть участь близько 1,4 тис. осіб із 25 країн, зокрема представники майже 400 компаній країн C8. Загальний інвестиційний портфель форуму включає 95 проєктів вартістю понад 42,5 млрд євро в енергетиці, промисловості, транспорті та логістиці, технологіях, агросекторі, нерухомості та інших сферах.
Для Сербії особливо цікаві проєкти в галузі енергетики, залізниць та автомобільних доріг, логістики, промисловості та транскордонної торгівлі. На саміті Олександр Вучич заявив, що товарообіг Сербії та України в першому півріччі 2026 року зріс на 42%.
Новий формат C8 об’єднує Сербію, Україну, Румунію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію та Угорщину. Його учасники розраховують розвивати інфраструктурні та енергетичні зв’язки, інвестиційні проєкти та тіснішу інтеграцію Карпатського та Дунайського регіонів.
C8, FORUM, ІНВЕСТИЦІЯ, Сербія, УКРАЇНА
Рух низки потягів АТ “Укрзалізниці” по всій країні здійснюється із затримкою на 2-16 годин, йдеться в інформації про рух потягів на сайті компанії у понеділок.
Згідно з останніми оновленнями станом на 10:43, найбільшу затримку у русі має потяг 121/122 Миколаїв Пас. – Київ-Пас. – 16 год. 33 хв., а також 109/110 Миколаїв Пас. – Львів – 12 год. 37 хв., тоді як потяги 233/234 Кривий Ріг-Головний – Чернівці та 293/294 Кривий Ріг-Головний – Рахів здійснюють рух із затримкою на 11 год. 58 хв.
Щодо інших потягів, то 3/4 Дніпро-Головний – Ужгород затримується на 10 год. 24 хв., 285/286 Львів – Дніпро-Головний та 41/42 Трускавець – Дніпро-Головний курсують із затримкою на 7 год. 36 хв.
“Укрзалізниця” уточнює, що затримку потягів розраховано автоматично, тому можуть бути зміни. Серед іншого зазначається, під час тривог, евакуацій та об’їздів затримка руху потягів може зростати, а коли потяг пришвидшується – скорочуватися.
На сайті компанії з інформується, що загалом рух із затримкою здійснюють близько 50 потягів по всій Україні.
Українська зернова асоціація (УЗА) пропонує Верховній Раді та уряду скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак, повідомила асоціація.
За оцінкою асоціації, у 2025/26 маркетинговому році Україна експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, а ріпаку – 1,82 млн тонн проти 3,2 млн тонн. УЗА вважає запровадження експортного мита однією з ключових причин скорочення експорту цих культур.
В асоціації зауважують, що додаткове 10% експортне мито вилучає частину доходу з ланцюга виробництва та посилює фінансове навантаження на агровиробників, особливо малих і середніх, для яких реалізація врожаю за конкурентною експортною ціною є важливою для розрахунків за кредитами, оренду землі, пальне, добрива, засоби захисту рослин та оплату праці.
УЗА також зазначає, що уряд удосконалив процедуру підтвердження права агровиробників на звільнення від мита на власновирощену продукцію через Державний аграрний реєстр. Однак, на думку асоціації, цей механізм не вирішує системної проблеми, оскільки значна частина української сої та ріпаку проходить через торговельний ланцюг.
За даними УЗА, обмеження експорту створюють дисбаланси на внутрішньому ринку та звужують можливості виробників обирати найбільш економічно доцільний канал реалізації. Асоціація вважає важливим збереження можливості експортувати продукцію на ринки, де на неї є попит і виробник може отримати конкурентну ціну.
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка працює на українському ринку з 2004 року, планує зменшувати поріг для входу інвесторів в її проєкти та запускати роздрібні інвестиційні продукти, повідомив керуючий директор інвестиційно-банківського департаменту Concorde Capital Ігор Сотник.
“Ми цю інфраструктуру вже підготували і плануємо запускати продукти, в тому числі ОВДП, інші продукти, які будуть доступні для ринку в роздріб, розвивати цей сегмент”, – сказав він на організованому Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня обговоренні перспектив фондового ринку в Україні.
Сотник зазначив, що інвестгрупа почала з інститутів спільного наставання, “вклалася в інфраструктуру, в застосунок, в компанію з управління активами”.
“Цифри показують, що гроші є на внутрішньому ринку і люди все одно інвестують”, – пояснив він плани Concorde Capital з розвитку таких інвестпродуктів.
Директор департаменту додав, що успішним прикладом став проєкт спільних інвестицій в розподілену генерацію та системи зберігання енергії Encraft, в яких вдалося залучити інвесторів та запустити першу стадію.
Окрім того інвестгрупа запустила мобільний застосунок та цифрову інвестиційну платформу “Статок” (Statock), на якій наразі зазначено три проєкти з найнижчим порогом інвестування $9 тис.
В той же час на сайті Statock заявлено, що у третьому кварталі цього року планується запуск інвестиційного модуля з порогом інвестицій всього 1 тис. грн в ОВДП, акції та облігації, ETF-фонди, з накопичувальними рахунками, автоматичним реінвестом та управлінням портфелем.
Окрім того в цьому ж кварталі передбачений старт роботи robo-advisor на базі штучного інтелекту для підбору інструментів та PFM – персональний фінансовий менеджер, а у четвертому кварталі цього року – запуск брокерських сервісів
Зазначається, що Statock – це фінтех-продукт дочірньої IT-компанії Concorde Capital, ТОВ “Конкорд Фінтех”, яка разом з партнерами створює програмне забезпечення для автоматизації роздрібного інвестиційного бізнесу в Україні.
Інвесткомпанія Concorde Capital, засновником та керівником якої є Ігор Мазепа, декларує на своєму сайті, що за більш ніж 20 років роботи на ринку забезпечила для клієнтів $4 млрд інвестицій, здійснила більше 100 угод, має більше 1000 корпоративних клієнтів та більше 100 тис. інвесторів, залучених інвестиціями у реальний бізнес.
