Компанія Apple до кінця вересня 2026 року розширить пакет iCloud+ в Україні, включивши до всіх платних тарифів доступ до стримінгового сервісу Apple TV та ігрової платформи Apple Arcade без додаткової плати.
Україна офіційно увійшла до переліку понад 100 країн і територій, у яких Apple запроваджує нову модель підписки. Одночасно Apple TV розширюється на 59 нових ринків і після завершення запуску буде доступний приблизно у 170 країнах світу.
Згідно з українською сторінкою iCloud, найдешевший тариф iCloud+ на 50 ГБ коштує $0,99 на місяць і включатиме Apple TV та Apple Arcade. Тариф на 200 ГБ коштує $2,99, 2 ТБ – $9,99, 6 ТБ – $34,99, а 12 ТБ – $69,99 на місяць.
Apple TV надає доступ до оригінальних серіалів, фільмів і документальних проєктів Apple Originals, тоді як Apple Arcade містить понад 200 ігор без реклами та внутрішньоігрових покупок.
Підпискою iCloud+ можна ділитися ще з п’ятьма членами сім’ї через Family Sharing. При цьому персональні файли, налаштування та рекомендації кожного користувача залишаються окремими.
Для користувачів, які вже оплачують iCloud+, Apple TV та Apple Arcade мають бути додані автоматично без додаткових витрат. Якщо користувач окремо передплачував Apple TV або Apple Arcade, Apple передбачає переведення доступу до складу iCloud+, при цьому прогрес і збереження в іграх Apple Arcade залишаються доступними.
На офіційній українській сторінці Apple новий пакет поки позначений як такий, що з’явиться «незабаром», оскільки компанія запускає його поступово до кінця вересня.
Крім України, до програми включені Сербія, Чорногорія, Молдова, Грузія, Вірменія, Туреччина, Казахстан, Азербайджан, країни Західних Балкан, а також Індія, Сінгапур, ОАЕ, Саудівська Аравія та десятки держав Африки, Азії й Близького Сходу.
Акціонери страхової компанії “Княжа Вієнна іншуранс Груп” (“Княжа ВІГ”, Київ) на зборах 8 вересня 2026 року прийняли рішення про збільшення статутного капіталу з 129,964 млн грн до 162,453 млн грн (на 24,998%), шляхом додаткової емісії акцій, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Згідно з повідомленням, збільшення статутного капіталу проводитиметься за рахунок додаткових вкладів шляхом емісії 2,137 млн акцій номіналом 15,2 грн кожна, загальною номінальною вартістю 32,489 млн грн, та ринковою вартістю 219,622 млн грн.
Також зазначається, що збільшення статутного фонду здійснюватиметься за спрощеною процедурою, переважне право на придбання акцій має Міжнародна фінансова корпорація (IFC).
В протоколі рішення загальних зборів також зазначається, що акціонерами компанії які приймали рішення Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe -90,5612%, та ТОВ “Єйтібіайєйч” (АTBIH CmbH Австрія) – 9,4388%.
Як повідомлялось, Національний банк України 29 червня 2026 погодив International Finance Corporation (IFC, США) набуття істотної участі в розмірі по 19,999% в ПрАТ СК “Українська страхова група” (УСГ) та ПрАТ СК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (обидві – Київ).
Раніше у грудні 2026, IFC, член Групи Світового банку, повідомила, що придбає частки в СК “Княжа Віенна Іншуранс Груп” і СК “УСГ”, що належать Vienna Insurance Group (VIG), шляхом збільшення капіталу.
ПрАТ “СК “Княжа Вієна Іншуранс Груп” входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine,
За даними НБУ за 6 міс. 2026 року, компанія посідає сьому позицію за зібраними преміями серед ризикових компаній України (47).
ПАТ «Центренерго» «Зміївська теплова електростанція» 16 вересня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єкті підвищеної небезпеки, повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 66,581 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів на тендер – 2 жовтня.
Як повідомляє «Сербський економіст», відразу п’ять країн ЄС — Нідерланди, Хорватія, Естонія, Литва та Латвія — виступили за паузу перед подальшим закриттям переговорних розділів з Чорногорією, повідомляє підгорицька газета Dan з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
Ініціатором виступили Нідерланди, які вимагають додаткового аналізу виконання Чорногорією європейських критеріїв та більш послідовного застосування встановлених стандартів. До цієї позиції згодом приєдналися Хорватія та три балтійські країни.
Це вже вплинуло на графік переговорів. Запланована на вересень міжурядова конференція ЄС — Чорногорія, на якій Подгориця розраховувала закрити нові розділи, не відбудеться.
При цьому офіційна версія Брюсселя звучить м’якше. Представник ЄС заявив, що кілька держав поки що не завершили внутрішні процедури узгодження, оскільки багато переговорних розділів є технічно складними.
«Бажання досягти прогресу є. Робота практично завершена. Йдеться скоріше про фактор часу, ніж про що-небудь інше», — заявив представник ЄС.
Найбільш оптимістичний варіант наразі — проведення наступної міжурядової конференції в середині жовтня в Люксембурзі.
Чорногорія залишається кандидатом, який найбільше просунувся у процесі вступу до ЄС. Країна відкрила всі 33 переговорні розділи, з яких 18 уже тимчасово закрито. Остання конференція відбулася 14 липня, коли було закрито розділи 8 «Конкурентна політика» та 29 «Митний союз».
Окремою проблемою залишається позиція Хорватії. У липні Загреб не погодився на закриття розділу 14 «Транспортна політика», зокрема через питання каботажу та авіаційних карт. Хорватія також продовжує блокувати розділ 31 «Зовнішня політика, безпека та оборона» через невирішені двосторонні питання з Чорногорією.
Рада ЄС офіційно підтверджує, що прогрес Чорногорії триває і триває робота над новими переговорними позиціями.
АТ “Укрзалізниця” на саміті “Карпатської вісімки” у Буковелі запропонувала проєкт створення спільного з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту із інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн.
Згідно з проєктом, розміщеним на сайті саміту, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема до Будапешту, Братислави, Варшави, Відня та Берліну.
В рамках проєкту планується закупити сучасні поїзди для колії європейського стандарту.
Зазначається, що проєкт перебуває на стадії поглибленої підготовки, а термін його реалізації – орієнтовно чотири роки.
“Укрзалізниця” сподівається, що цей проєкт зацікавить залізничних та автомобільних перевізників з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Як повідомлялося, наприкінці 2018 року та у червні 2019 року на маршрути з Мукачево, куди доходить європейська колія, почали курсувати потяги державних залізничних компаній MÁV-START Угорщини та ZSSK Словаччини відповідно до Будапешту та Кошице.
На тому ж напрямку з березня 2024 року з Чопу до Праги здійснює рейси чеський приватний перевізник – RegioJet, який також співпрацює з “Укрзалізницею” на рейсах до прикордонного з Україною польського Перемишля.
Окрім того у жовтні 2023 року польська компанія SKPL (Stowarzyszenie Kolejowych Przewozów Lokalnych) першою запустила пасажирські рейси на євроколії за маршрутом Варшава – Рава-Руська, де пасажири пересідали на поїзди “Укрзалізниці” до Львова чи Коломиї. З грудня 2024 року на цьому маршруті почав працювати ще й державний оператор PKP Intercity, а SKPL пішла з нього з вересня 2025 року.
“Укрзалізниця” має також проєкти подовження європейської колії до Чернівців та до Львову, до повномасштабної російської агресії війни також розглядалася можливість побудови нового швидкісного руху між Варшавою та Києвом.
Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський зазначав, що у рамках першого Карпатського економічного форуму вже досягнуто домовленостей про інвестиції на $1 млрд.
На сайті C8 Summit, вказано близько 90 проєктів у восьми галузях. Більше всього з них у енергетиці – 33, ще 11 припадає на транспорт і логістику, 17 – на промисловість і виробництво, 12 – на інфраструктуру і нерухомість.
Що стосується регіонів, найбільшу кількість проєктів вказано на Львівщині – 30, ще 14 на Закарпатті, 13 – на Чернігівщині, 11 – на Полтавщині, а у Буковині 3 проєкти.
Перший установчий саміт “Карпатської вісімки” (Carpathian 8 Summit) проходить на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
Як повідомляє Еxperts.news, кількість слів, які люди вимовляють у повсякденному житті, помітно скоротилася за останні півтора десятиліття, що потенційно може впливати на соціальні зв’язки, психологічне благополуччя та комунікацію на роботі, свідчить дослідження психологів Університету Міссурі в Канзас-Сіті та Університету Арізони.
Згідно з роботою, опублікованою в науковому журналі Perspectives on Psychological Science, у період з 2005 по 2019 рік середня кількість слів, що вимовляє людина, скорочувалася приблизно на 338 слів на день з кожним наступним роком спостереження. У результаті розрахункове зниження за весь період склало близько 28%.
Дослідження базується на даних 2 197 осіб віком від 10 до 94 років, які брали участь у 22 наукових проєктах, що проводилися переважно в США, а також у Мексиці, Австралії та Європі. Для оцінки використовувалися періодичні аудіозаписи природного повсякденного життя учасників, а не їхні власні спогади про те, скільки вони розмовляли.
У більш ранній роботі 2007 року, виконаній із використанням аналогічної методики, середня людина вимовляла близько 15 959 слів на день. У пізнішій об’єднаній вибірці цей показник становив уже близько 12 792 слів.
Найбільш виражене зниження вчені зафіксували серед молодих людей. У учасників віком до 25 років кількість вимовлених слів скорочувалася приблизно на 451 слово на день за кожен рік, тоді як серед людей старше 25 років — приблизно на 314 слів. Таким чином, темпи зниження серед молоді виявилися приблизно на 44% вищими.
Автори не встановили конкретну причину такої динаміки. Період дослідження збігся зі стрімким поширенням смартфонів, соціальних мереж, месенджерів, електронної пошти та інших форм письмового цифрового спілкування, проте вчені підкреслюють, що наявні дані не дають змоги довести, що саме технології стали причиною скорочення розмов.
Дослідники також звертають увагу на те, що листування не обов’язково повністю замінює психологічні та соціальні функції живої розмови. Голосова комунікація містить інтонацію, паузи, емоційні сигнали та негайний зворотний зв’язок, які складніше передати за допомогою тексту.
Автори роботи пов’язують цю проблему з ширшою тенденцією до зростання соціальної ізоляції. Попередні дослідження показують стійкий зв’язок самотності з погіршенням низки показників фізичного та психічного здоров’я, хоча зменшення кількості вимовлених слів саме по собі ще не доведено як безпосередню причину таких наслідків.
На можливі наслідки цієї тенденції для бізнесу 10 вересня звернуло увагу видання Fast Company. Лікарка та спеціалістка з корпоративного здоров’я Талія Варлі зазначає, що скорочення живих розмов на робочому місці потенційно означає менше неформальних контактів між співробітниками, менше можливостей обговорювати проблеми та висловлювати незгоду, а також слабші зв’язки всередині команд.
За її оцінкою, особливо важливими є невеликі щоденні контакти — коротка розмова з колегою, обговорення ідеї поза формальною нарадою або кілька хвилин неробочого спілкування. Такі взаємодії можуть здаватися незначними окремо, проте саме вони поступово формують довіру та соціальні зв’язки в колективі.
Поширення дистанційної роботи та штучного інтелекту може додатково змінювати структуру комунікації. Цифрові інструменти дозволяють швидше обмінюватися інформацією та автоматизувати частину листування, але водночас здатні скорочувати кількість ситуацій, у яких людям необхідно безпосередньо розмовляти один з одним.
При цьому дослідники застерігають від надмірно спрощеного висновку, що людям потрібно лише механічно збільшити кількість вимовлених слів. Якість розмови, характер стосунків і соціальний контекст можуть мати не менш важливе значення, ніж тривалість спілкування.
Проте автори дослідження зазначають, що додаткові 300 слів на день можуть відповідати лише кільком хвилинам розмови — наприклад, короткому спілкуванню з сусідом чи колегою або більш докладній відповіді на звичне запитання «Як минув день?».
Таким чином, зафіксоване зниження розмовної активності може бути одним із показників більш масштабних змін у тому, як люди підтримують соціальні зв’язки в епоху цифрових комунікацій. Однак для оцінки довгострокового впливу цього процесу на здоров’я, самотність та продуктивність необхідні додаткові дослідження.
