У неділю, 18 травня, Папа Лев XIV відслужив на площі Святого Петра у Ватикані Святу Месу з нагоди початку Петрова служіння, повідомляє Vatican News.
У своїй першій проповіді в якості Папи Лев XIV закликав до «єдності і любові».
«У наш час ми досі бачимо занадто багато розбрату, занадто багато ран, спричинених ненавистю, насильством, упередженнями, страхом перед відмінностями, економічною парадигмою, яка експлуатує земні ресурси і маргіналізує бідних. І ми серед цього випробування хочемо бути маленькою закваскою єдності, спільності, братерства», – зазначив він.
У Польщі в неділю о 7:00 за місцевим часом (8:00 за Києвом – ІФ-У) розпочалося голосування на президентських виборах, повідомляє Польське агентство преси (PAP).
У виборчих перегонах беруть участь 13 кандидатів. Голосування триватиме до 21:00. До завершення голосування в країні діє виборча тиша.
«Право голосу мають майже 29 млн громадян. Виборчі дільниці відкриті по всій країні – понад 32 тис., ще 511 дільниць працюють за кордоном», – йдеться в повідомленні.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут — https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=QeURHol_f1zN_jLE
Голосування на президентських виборах розпочалося в Румунії о 7:00 в неділю, у другому турі беруть участь представник правого «Альянсу за єдність румунів» Джордже Сіміон і чинний мер столиці країни Бухареста Нікушор Дан, які набрали найбільше голосів під час першого туру 4 травня.
«Ми голосували за те, щоб наше майбутнє вирішували тільки румуни, за румунів і за Румунію«, – сказав Сіміон представникам преси перед виборчою дільницею.
«Ми вирішуємо, якою країною ми хочемо бути: країною надії, діалогу і розвитку», – написав Дан у Facebook.
Як пише Reuters, незважаючи на те, що 38-річний Сіміон набрав у першому турі аж 41% голосів, а 55-річний Дан тільки 21%, електоральні опитування показують, що у них майже однакові шанси на перемогу, або демонструють незначну перевагу Сіміона. Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут —
Україна у січні-квітні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному вираженні на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 256,628 тис. тонн з 156,255 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу у грошовому вираженні за цей період збільшився на 47,8% – до $82,920 млн. Його завезли переважно з Польщі (86,87% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (11,54%) та Чехії (1,57%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів (УКТ ЗЕД 8502) в січні-квітні 2025 року збільшився в грошовому вимірі у сім разів порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $516,31 млн, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).
Згідно з даними ДМС, найчастіше електрогенератори та перетворювачі ввозилися з Чехії (18% загального експорту цієї продукції або $93,7 млн), Австрії (15,6%, або $80,3 млн) і США (15% або $77,3 млн), тоді як роком раніше це були Чехія ($15,36 млн), Австрія ($15,2 млн) і Китай ($14,1 млн).
Зокрема у квітні імпорт цього обладнання збільшився майже уп’ятеро порівняно з торішнім квітнем, але скоротився на 6% до березня поточного року – до $83,14 млн.
Експортувала електрогенератори Україна у січні-квітні в незначних обсягах ($1,9 млн), переважно у Латвію, Болгарію і Туреччину.
Крім того, згідно з даними ДМС, за чотири місяці імпорт в Україну електричних акумуляторів та сепараторів до них збільшився в 2,3 раза– до $288,35 млн, здебільшого їх завозили з Китаю (78,4%), а також з Тайваню (5,3%) та Болгарії (4,1%).
Водночас у квітні імпорт цієї продукції зріс більш як на 81% до квітня-2024 – до $70,52 млн, що також на 7% перевищує показник лютого-2025.
Україна за чотири місяці експортувала акумулятори на $17,1 млн, переважно у Польщу (27,9%), Францію (15,9%) і Німеччину (11,3%).
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання та акумуляторів.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт електрогенераторів та перетворювачів в Україну збільшився на 3,7% порівняно з 2023 роком – до $732,5 млн, акумуляторів – більш ніж вдвічі, до $950,6 млн.
Україна у січні-квітні поточного року значно збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,494 тис. тонн зі 163 тонни.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс у 10,9 раза – до $1,476 млн зі $136 тис.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (82,24% поставок у грошовому вимірі) та Китаю (17,76%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
