Екскерівницю патронатної служби Міністерства закордонних справ України Ольгу Нікітченко призначено на посаду посла України в Литві.
«Призначити Нікітченко Ольгу Юріївну надзвичайним і повноважним послом України в Литовській Республіці», – йдеться в тексті указу президента України Володимира Зеленського №875/2024 від 21 грудня, опублікованого на сайті глави Української держави в суботу.
Президент України Володимир Зеленський звільнив із займаних посад посла України в Китаї Павла Рябікіна, посла України в Литві Петра Бешту, посла України в Японії Сергія Корсунського, посла України в Словенії Андрія Тарана та посла України в Руанді Андрія Праведника.
Також глава держави звільнив Василя Гамяніна з посади посла України в Індонезії та з посади представника України в Асоціації держав Південно-Східної Азії, яку він обіймав за сумісництвом.
Відповідні укази №№863-868/2024 від 21 грудня опубліковано на сайті глави держави в суботу.
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про призначення Юлії Федів послом України в Республіці Філіппіни, В’ячеслава Яцюка – послом України в Республіці Руанда, а Василя Гамяніна – послом України в Демократичній Республіці Конго.
Відповідні укази №№874/2024, 873/2024 і 878/2024 від 21 грудня опубліковано на сайті глави Української держави в суботу.
Перед цим Зеленський звільнив Гамяніна з посади посла України в Індонезії та з посади представника України в Асоціації держав Південно-Східної Азії, яку він обіймав за сумісництвом. Також глава держави звільнив із займаної посади посла України в Руанді Андрія Праведника.
Яцюк у 2016-22 роках був послом України в Норвегії, раніше був директором політичного департаменту МЗС, очолював робочу групу в ОБСЄ. Федів була раніше керівником Українського культурного фонду (УКФ), розглядали її кандидатуру в міністри культури України.
Міністерство охорони здоров’я порушує права громадян на медпослуги та перешкоджає входженню приватних клінік у єдиний медичний простір, вважають в Асоціації приватних медичних закладів України.
«МОЗ України не допускає до формування спроможної мережі та маршрутів надання медичної допомоги населенню заклади охорони здоров’я приватної форми власності, тим самим витісняючи їх з єдиного медичного простору. Наразі проводяться спроби створити штучну інфраструктуру медзакладів, які отримають пріоритетне та пільгове фінансування з державного та місцевого бюджетів, що не враховує потужність приватної медицини та перешкоджає її розвитку, а також порушує право пацієнтів на вибір медзакладу для отримання медичної допомоги», – заявила асоціація у відкритому листі на адресу державним органам.
На думку учасників ринку приватної медицини, такі дії перешкоджають впровадженню якісних прогресивних моделей надання меддопомоги, прозорих фінансових розрахунків і сприяють поширенню практики неформальних платежів для пацієнтів, потенціюючи розвиток корупційних схем у сфері охорони здоров’я.
«Систематично створюються штучні перепони для участі медзакладів приватної форми власності в програмі медичних гарантій через постійну зміну правил, норм та критеріїв можливості укладення договорів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), що є суттєвою загрозою зміни курсу задекларованої реформи охорони здоров’я в Україні та створює ризики нераціонального витрачання коштів держбюджету на створення нових потужностей у державних медзакладах замість використання та залучення вже існуючих.
Учасники ринку приватної медицини зазначають, що приватні медзаклади «відтепер позбавлені рівноправної можливості закупівлі препаратів крові та можуть придбати їх винятково в разі наявності надлишків таких препаратів у центрах крові».
Також оператори ринку приватної медицини наголошують на «дискримінаційних нормах щодо медпрацівників, які працюють у приватних медзакладах».
Зокрема, в асоціації заявляють, що МОЗ, використовуючи адміністративний ресурс, активно просуває 100%-ву квоту можливості бронювання медпрацівників, які працюють саме в медзакладах держ- і комунальної власності, грубо порушує права приватних медзакладів щодо визнання їх критично важливими та запроваджує дискримінаційні норми.
«Така державна політика створює вкрай несприятливі умови для залучення інвестицій у приватну медицину, адже відсутність держгарантій, несприятливе середовище для розвитку бізнесу, слабкий захист інвестицій через створення дискримінаційних норм з боку влади прямо перешкоджатиме стабільній участі потенційних міжнародних та національних інвесторів і сприятиме формуванню негативного міжнародного іміджу нашої держави», – наголосили в асоціації.