Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану, повідомляє прес-служба САП.
Зазначається, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
“Такі рішення ухвалено за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів при закритті цього кримінального провадження та за результатами наради за участю прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування”, – пояснюється в повідомленні.
Уточнюється, керівник САП виявив ” численні проблеми у висновках і аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження ” .
“Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу”, – наголосили в САП.
Там нагадали, що 21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня того ж року про відмову у задоволенні скарги на рішення про закриття кримінального провадження.
За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ “Нікопольський завод феросплавів” та АТ “Запорізький завод феросплавів” на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.
“САП очікує на повний текст зазначеного рішення суду. Правова позиція суду, викладена у повному тексті рішення, буде врахована при подальшому здійсненні досудового розслідування та прийняття рішень у справі. Водночас незаконність і необґрунтованість рішення прокурора про закриття цього провадження не викликає у керівника САП жодних сумнівів”, – підсумували у прокуратурі.
Прибуток українських банків у січні-серпні 2022 року склав 8,4 млрд грн, що у 5,4 разу менше, ніж за аналогічний період минулого року (45,6 млрд грн), повідомила прес-служба Національного банку України ( НБУ) у четвер.
Згідно з повідомленням, прибуток українських банків за серпень склав 5,05 млрд грн, що на 37% менше, ніж прибуток за липень (8,05 млрд грн).
Регулятор зазначив, що прибутки банків у серпні зросли на 20,3%, а витрати на 17,9%.
За даними регулятора, доходи банків за 8 місяців поточного року зросли на 32% проти показника за аналогічний період минулого року – до 227,5 млрд. грн. У тому числі комісійний дохід зріс у 2,25 рази – до 130,846 млрд. грн.
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 39,617 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 1 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-серпень 2022 року зросли на 72% рази порівняно з цим показником 2021 року – до 219 млрд. грн., у тому числі відрахування до резервів – у 12,4 раза, до 89,4 млрд. грн. У той же час, комісійні витрати зросли на 0,8% – до 21,93 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки у 2021 році подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн у 2020 році.
Київський міжнародний інститут соціології відзначає багаторазове падіння частки охочих виїхати на постійне проживання до США чи країн ЄС у разі отримання громадянства цих країн з осені 2020 року.
“У жовтні 2020 року КМІС проводив всеукраїнське телефонне опитування, де серед іншого ставилося питання “А якби Вам зараз без умов надали громадянство США чи ЄС, Ви поїхали б для постійного проживання в ці країни?”. На той момент 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати за кордон… У вересні 2022 року ми повторно порушили це питання… Частка тих, хто готовий виїхати жити в США/ЄС, знизилася в 4 рази – з 28% до 7%, у той же час – з 69% до 91% побільшало тих, хто не хотів би виїжджати”, – йдеться у прес-релізі за результатами дослідження.
При цьому в КМІС зазначають, що наразі близько 10% дорослих українців зараз перебувають за кордоном як біженці. “Втім, навіть якщо половина з них відповіли б так на це питання (недавні опитування українців біженців свідчать, що насправді більшість таки хочуть повернутися додому, тобто відповідей “так” було б, швидше за все, менше половини), то зниження еміграційного настрою також було б значним – з 28 до близько 13%”, – наголошується в прес-релізі.
Згідно з результатами дослідження, у всіх регіонах України абсолютна більшість населення (90-92%) не хотіла б виїжджати за кордон.
У віковому розрізі молодші респонденти більшою мірою готові емігрувати, але насправді серед усіх вікових груп абсолютна більшість (не менше 84%) не хотіли б виїжджати жити до США/ЄС. “У 2020 році практично половина (46%) молоді до 30 років хотіли б виїхати, зараз – 13%”, – наголосили у КМІС.
Опитування проводилося 7-13 вересня методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) серед 2000 респондентів з усіх регіонів України, підконтрольних до 24 лютого, і не охоплювало громадян, що виїхали за кордон. Статистична похибка вибірки за звичайних обставин (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників близьких до 50% та 1,1% – для показників близьких до 5%. В умовах війни до похибки додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність, зазначають у КМІС.
Необхідно домогтися продовження стамбульської продуктової угоди, оскільки це допоможе нагодувати світ, заявив президент США Джо Байден під час виступу на Генасамблеї ООН.
“Я вдячний за роботу ООН, у тому числі за лідерство генсека Антоніу Гутерріша, завдяки яким вдалося створити механізм, що дозволяє експортувати зерно з українських портів у Чорному морі… Нам потрібно добитися того, щоб його продовжили”, – заявив Байден під час свого виступу, наголосивши “віру в необхідність нагодувати світ”.
Президент США додав, що Росія намагається звинуватити у виникненні продовольчої кризи санкції, які західні країни запровадили проти неї. Однак, за його словами, “наші санкційні режими абсолютно чітко дозволяють Росії експортувати продовольство та добрива”.
Байден також повідомив, що США пожертвують $2,9 млрд на гуманітарну допомогу та сприяння у забезпеченні продовольчої безпеки цього року.
Агрохолдинг KSG Agro розпочав експорт соняшникової олії до Польщі та Італії, також першу партію ріпаку у 2 тис. тонн відправлено до Словаччини, повідомляється у прес-релізі аграрної групи у четвер.
“Наразі склалися дуже хороші умови для агровиробників з експорту до ЄС – фактично відсутні податки (зокрема, ПДВ) та ввізне мито. Отже, якщо вирішити проблеми з транспортуванням, налагодити ефективну логістику, можна мати непогане джерело поповнення валютних доходів”, – цитує агрохолдинг свого власника Сергія Касьянова.
За його даними, експорт сільгосппродукції до ЄС ускладнює зростання вартості логістики та збільшення її термінів. Так, якщо раніше одне постачання в ЄС у середньому здійснювалося за 5-7 днів, то в умовах російського військового вторгнення та черг на прикордонних переходах доставка може тривати 20-30 днів.
Уточнюється, що постачання соняшникової олії до Польщі та Італії здійснюватиметься за допомогою флекситанків – полімерних ємностей, призначених для перевезення рідких вантажів на звичайних вантажних автомобілях.
Крім того KSG Agro в даний час веде переговори з партнерами щодо можливості налагодити розлив і рафінацію соняшникової олії в країнах ЄС для оперативного нарощування його експорту та продажу вже готової до споживання продукції.
“Нам вдалося побудувати ефективні логістичні ланцюжки для експортних поставок як зернових, так і продукції з високою доданою вартістю (рослинної олії) на ринки країн Євросоюзу, незважаючи на блокаду морських портів. У 2022-2023 рр. ми плануємо сфокусуватися на розвитку експорту нашої продукції для збільшення валютних доходів. Для цього є всі передумови, скажімо, високий попит у ЄС на зернові і той же ріпак”, – підсумував Касьянов у повідомленні.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
У 2021 році холдинг наростив чистий прибуток у 16 разів порівняно з 2020 роком – до $20,27 млн, виторг – на 44%, до $30,75 млн, при цьому збільшив EBITDA удвічі – до $12,28 млн.
Власником та головою ради директорів KSG Agro є Сергій Касьянов.
Долар США продовжує зміцнюватись у парі з євро на торгах у четвер після стрибка напередодні на підсумках засідання Федеральної резервної системи (ФРС).
Американський ЦП підвищив базову процентну ставку в середу на 75 базисних пунктів (б.п.) до 3-3,25% річних. Голова Федрезерва Джером Пауелл заявив на прес-конференції за підсумками засідання про необхідність подальшого піднесення ставки для стримування інфляції.
Медіанний прогноз керівників ФРС передбачає, що ставка досягне 4,4% річних до кінця поточного року і становитиме 4,6% до кінця 2023 року.
Пара євро/долар за даними на 9:05 за київським часом у четвер торгується на рівні $0,9828 в порівнянні з $0,9839 на закриття попередньої сесії. Напередодні євро втратив 1,31% у парі із доларом.
“ФРС, окрім чергового підвищення ставки на 75 б.п. у середу, дала зрозуміти, що бачить необхідність у збереженні ставки на високому рівні протягом тривалого часу”, – зазначає валютний аналітик MUFG Bank Софія Нг, слова якої наводить Dow Jones.
Курс ієни до долара оновив 24-річний мінімум у четвер після публікації підсумків засідання Банку Японії.
Японський ЦБ залишив незмінними основні параметри грошово-кредитної політики: короткострокова відсоткова ставка за депозитами комерційних банків у ЦП залишена лише на рівні мінус 0,1% річних, цільова доходність десятирічних держоблігацій – близько нуля.
Банк Японії також підтвердив, що має намір утримувати ставку “на поточному рівні або нижче”.
За даними на 9:05 мск пара долар/ієна торгується на рівні 144,89 єни проти 144,08 єни на закриття попередньої сесії. У ході торгів курс долара піднімався до 145,37 єни.
Фунт стерлінгів дешевшає у парі з доларом перед засіданням Банку Англії. Курс фунта опустився до $1,1241 порівняно з $1,1271 напередодні.
Експерти вважають, що британський ЦБ може підняти базову ставку у четвер на 75 б.п., що стане максимальним підвищенням із 1989 року. У цьому випадку ставка сягне 2,5% річних.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,89%, ширший WSJ Dollar Index – 0,31%.
