Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у листопаді становили 3,742 тис. од., що на 13% менше, ніж у листопаді минулого року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Водночас порівняно з жовтнем поточного року попит знизився на 12,5%.
Як повідомлялося, в серпні-2024 на хвилі чуток про введення 15%-го військового збору з покупців авто попит на електромобілі зріс на 68% до серпня-2023 – до 6,445 тис. од.
Однак уже у вересні цей ринок перейшов до невеликої негативної динаміки, яка прискорилася в наступні два місяці.
За даними “Укравтопрому”, у листопаді скоротилася і частка нових машин у реєстраціях – до 18% проти 19% у листопаді-2023 і 21% у жовтні поточного.
Основну масу зареєстрованих за минулий місяць електромобілів традиційно становили легкові – 3,597 тис. од. (нових – 669 од., старих – 2,928 тис. од.), а серед 145 комерційних новими були тільки 18 авто.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів листопада очолила Honda M-NV з падінням реєстрацій до жовтня поточного року майже вдвічі – до 99 од., далі йдуть BYD Song Plus (з приростом на 12 машин) – 86 од.; Zeekr 001 – 73 од.; Volkswagen ID.4 – 71 од.; Audi Q4 e-tron – 35 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих склали Nissan Leaf – 384 од.; Tesla Model 3 – 301 од.; Tesla Model Y – 298 од.; Hyundai Kona – 194 од. і KIA Niro EV – 156 од.
Загалом у січні-жовтні 2024 року першу реєстрацію в Україні пройшло майже 48 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення (на 45,5% більше, ніж роком раніше), з них: 20% нові та 80% б/в.
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Українське дунайське пароплавство виставило на продаж шість суховантажів, повідомив гендиректор компанії Дмитро Москаленко.
Приймання заявок від охочих узяти участь в аукціоні розпочато на майданчику zakupivli.pro 5 грудня, і триватиме до 12 грудня. Усі шість суден виставляються єдиним лотом. Його ціна – 440,68 млн грн (без ПДВ).
“УДП починає реалізацію морського флоту. Болісне, але єдино правильне рішення. Ключовий сегмент УДП – вантажні річкові перевезення. Ми маємо позбутися збиткових непрофільних активів і спрямувати ресурси на модернізацію річкового флоту. Саме в сегменті вантажних річкових перевезень у пароплавства є перспективи розвитку”, – написав Москаленко у фейсбуці у п’ятницю.
За його словами, судновласників, найімовірніше, зацікавлять відремонтовані “Вилково” та “Izmail”, з документами, готові до роботи.
“Однак важливо, щоб покупця знайшли також “Татарбунари”, “Виана ду Каштело”, “Килия” та “Рени”, які вже багато років перебувають у відстої”, – зазначив гендиректор УДП.
За словами Москаленка, минулого року УДП почало відновлювати морський флот.
“Під час блокування портів Одеси уряд поставив завдання забезпечити вивезення агропродукції з Дунайських портів. За торішніх фрахтових ставок відновлення флоту було вигідною інвестицією з коротким терміном окупності. Але після зняття блокади з портів Одеси фрахтові ставки впали в кілька разів. Дунайські порти спорожніли. І подальша тенденція невтішна”, – повідомив він.
За словами гендиректора УДП, низка приватних компаній працюють і за низьких ставок, оскільки “оптимізують податки, оперують сотнями одиниць флоту різного тоннажу, працюють у різних сегментах, на різних ринках із гарантованим зворотним завантаженням суден”.
“Ми – державна компанія, яка сумлінно сплачує всі податки. У таких нерівних умовах, маючи робочий флот у два невеликих морських судна (решта чотири в неробочому стані), конкурувати майже неможливо”, – наголосив Москаленко.
Він зазначив, що УДП опрацьовувало всі можливі варіанти: розглядали пропозиції щодо передачі суден у тайм-чартер. Однак дохід від чартеру не буде перекривати майбутні витрати на обслуговування і ремонт суден. Проєкт міг стати свідомо збитковим для держави.
“Вічно тримати судна у відстої також не варіант. Утримання флоту – значні щомісячні витрати. Нашим суднам понад 30 років, тож за деякий час доведеться знову витрачатися на продовження терміну дії документів”, – резюмував Москаленко, зазначивши, що рішення реалізувати флот підтримано акціонером – Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виробництво чавуну – на 19,8%, до 6,524 млн тонн.
У листопаді було вироблено 542,9 тис. тонн чавуну, тоді як у попередньому місяці – 624,9 тис. тонн чавуну. Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна у 2022 році скоротила виробництво чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн. За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року).
Туреччина за підсумками листопада 2024 року обійшла незмінного лідера, Іспанію, в імпорті української кукурудзи, повідомив народний депутат, член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук у фейсбуці.
“У фізичній вазі показники значні – 2,5 млн тонн експорту в листопаді, з них 620 тис. тонн купила Туреччина”, – написав він.
Депутат зазначив, що в листопаді загалом було експортовано агропродукції на $2,3 млрд, із них кукурудзи – лише $512 млн.
Як повідомлялося, Туреччина 10 жовтня 2024 року запровадила квоти на імпорт 1 млн тонн кукурудзи і знизила мито до 5% до кінця грудня 2024 року.
Згідно з інформацією об’єднання «Укрметалургпром», українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виплавку сталі на 23,1% – до 7,028 млн тонн.
У листопаді було вироблено 540,8 тис. тонн сталі, тоді як у попередньому місяці – 603,8 тис. тонн сталі.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн. За 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі (103,6%).
9 грудня 2024 року найбільший оператор електронних комунікацій святкує 27 річницю. За цей час компанія пройшла шлях від невеликого мобільного оператора до провідного цифрового провайдера, котрий забезпечує сучасні комунікаційні послуги для мільйонів українців, послідовно розширюючи географію та якість покриття по всій країні, утримуючи при цьому лідерські позиції на ринку.
Київстар розпочав діяльність як невеликий телекомунікаційний бізнес під брендом «Bridge». 9 грудня 1997 року було здійснено перший дзвінок у мережі оператора, що стало початком нового етапу в історії українського мобільного зв’язку. За цей час компанія «Київстар» стала невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів українців та надійним партнером для держави та бізнес-клієнтів. Сьогодні компанія є частиною міжнародної групи VEON, акції якої котуються на фондовій біржі Nasdaq у Нью-Йорку.
Сьогодні Київстар — це:
• 21 мільйон дзвінків та 5,2 мільйона SMS щодня
• 469 мільйонів ГБ мобільного інтернет-трафіку щомісяця
• понад 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку (станом на 3 кв. 2024 р.)
• більше ніж 1,1 млн користувачів Домашнього Інтернету (станом на 3 кв. 2024 р.)
«Ми пишаємося тим, що вже 27 років залишаємося міцною підтримкою для мільйонів українців. Наш пріоритет — це якість, інновації, розвиток галузі електронних комунікацій та турбота про суспільство. Сьогодні увага Київстар зосереджена на кількох ключових напрямах. Перш за все, це розвиток мережі. Наша стратегічна ціль — збільшити доступ до технології 4G в нашій мережі для близько 98% населення на підконтрольних територіях України до кінця 2026 року», — зазначає Олександр Комаров, СЕО Київстар. — «Другий напрямок — посилення енергостійкості. Ми активно працюємо над збільшенням автономності мережі. Третім пріоритетом є активний пошук та інвестування в нові бізнес-напрямки, які відповідають нашій стратегії цифрового оператора».
Сьогодні швидкісний мобільний інтернет від Київстар доступний для понад 95,6% населення на території, підконтрольній Україні. Мережа оператора має найбільшу кількість базових станцій стандарту 4G, розміщених на території України.
«Домашній Інтернет» від Київстар обирають понад 1,1 млн користувачів. Протягом наступних 2 років компанія планує розгорнути технологію GPON другим шаром у найбільших містах України, включаючи Київ, інвестує в GPON-технологію для оптимізації роботи інтернет-послуги в умовах блекаутів, досягнувши 100% покриття оптоволокном цих міст.
Київстар розвиває екосистему цифрових сервісів. Платформа кіно та телебачення Київстар ТБ, найбільша платформа цифрової медицини в Україні Helsi демонструють активне зростання. Крім цього, Київстар активно впроваджує інтегровані рішення для бізнесу: мобільний зв’язок та інтернет для бізнесу, Big Data, Cloud, IP-телефонія, рішення на базі ШІ тощо.
У період повномасштабної війни, будучи частиною критичної інфраструктури, компанія демонструє системну підтримку держави та суспільства, забезпечуючи життєво важливі послуги зв’язку та комунікації для українців. При цьому Київстар разом зі своєю материнською компанією VEON продовжує активно інвестувати в економіку України, забезпечуючи надійними робочими місцями близько 4 тис. українців та сплачуючи мільярди податків щороку.
Київстар залишається й одним з найбільш соціально відповідальних бізнесів воєнного часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 2,4 млрд грн на гуманітарні потреби, підтримку Збройних Сил України, лікарень та переселенців.
Одним з активних проєктів є збір з розмінування країни «Нам тут жити 2.0», який Київстар реалізує разом з фондом «Повернись живим» та за інформаційної підтримки Міністерства економіки України. Станом на листопад 2024 року на реалізацію проєкту зібрано вже понад 56 млн грн, з яких зокрема 22,4 мільйона гривень — завдяки абонентам, які підключили благодійну Суперсилу «Допомога ЗСУ» або SMS-підписку. Київстар зі свого боку перерахував 30 мільйонів гривень на цей проєкт.
Довідка про Київстар:
Київстар — найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2024 року обслуговував близько 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар розвиває в Україні нові телеком технології і протягом 2023-2027 років планує інвестувати в цей напрямок 1 млрд дол. США. Компанія допомагає Україні долати виклики воєнного часу і за останні два роки виділила понад 2 млрд грн для підтримки ЗСУ, абонентів, на реалізацію соціальних проєктів. Акціонер Київстар — міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк). Київстар 26 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на ринку електронних комунікацій, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією. Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
