Україна за останні три з половиною роки отримала понад $145 млрд міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки, заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час низки двосторонніх зустрічей із міністрами фінансів та економіки країн G7 та ЄС, представниками Єврокомісії та МВФ 20 вересня у Копенгагені.
“З огляду на те, що війна продовжується, виклики для фінансової системи зберігаються, продовження зовнішньої підтримки вкрай важливе. Тільки у 2025 році вже залучено понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування, потреба на поточний рік – $39,3 млрд”, – цитує його слова Мінфін у пресрелізі на сайті.
Зазначається, що міністр обговорив з колегами варіанти додаткової фінансової підтримки України, зокрема, можливість реалізації нещодавно презентованої ініціативи Єврокомісії щодо Репараційного кредиту під гарантії заморожених російських активів.
Як уточнив Мінфін, в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом $50 млрд за рахунок прибутків із заморожених активів Росії Україна з кінця минулого року отримала від партнерів близько $23 млрд.
Марченко відзначив підтримку Урядів Канади та ЄС відповідної ініціативи. Зокрема, внесок Канади в ERA складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд), ЄС – EUR18,1 млрд (близько $20 млрд).
Окрім того, наголосив міністр, уряд продовжує працювати над впровадженням необхідних реформ щодо реалізації фінансового інструменту Ukraine Facility від ЄС на 2024-2027 роки в обсязі EUR50 млрд, у межах якого вже залучено понад EUR22,6 млрд.
Мінфін уточнив, що відбулися перемовини з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем, міністеркою економіки Данії Стефані Лозе, єврокомісаркою з фінансових послуг, збережень та інвестицій Марією Луїс Альбукерке та директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Кеммером. Сторони обговорили стан фінансової системи України, бюджетні потреби на 2026 рік, нові механізми бюджетної підтримки України та реформи.
Зокрема з Кеммером Марченко обговорив можливість започаткування нової програми співпраці з МВФ до кінця року, запит про яку українська сторона нещодавно направила до Фонду.
Раніше міністр фінансів оцінив потреби бюджету України у зовнішньому фінансуванні у 2026 році у $45,5 млрд, а загальний обсяг необхідного зовнішнього фінансування на період дії нової 4-річної програми з МВФ – від $150 до $170 млрд.
Як повідомлялося, нинішня 4-річна програма розширеного фінансування EFF з МВФ обсягом $15,6 млрд, яку було затверджено в березні 2023 року, спершу передбачала сукупний обсяг зовнішнього фінансування України за участі міжнародних партнерів $115 млрд у базовому варіанті та $140 млрд – у негативному, але із затягуванням війти ці показники було збільшено відповідно до $153 млрд і $165 млрд.
Іноземці активно скуповують житло в Болгарії, формуючи значну частку угод на ринку нерухомості, повідомляють місцеві профільні асоціації та агентства.
За даними Болгарської асоціації нерухомості, у 2024-2025 роках найбільший інтерес виявляють громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії та України. Найбільш затребувані об’єкти на узбережжі Чорного моря (Варна, Бургас, Несебр) і в гірських регіонах, популярних для зимового туризму (Банско, Пампорово).
ТОП-10 країн покупців нерухомості в Болгарії (2024-2025):
Велика Британія
Німеччина
Греція
Ізраїль
Румунія
Туреччина
Італія
Росія
Україна
Польща
Експерти зазначають, що попит іноземців стимулює зростання цін: за рік вартість житла на морських курортах збільшилася в середньому на 8-10%, у Софії – на 6-7%. Популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента (від €60 тис.), а також апартаменти для здачі в оренду туристам.
Українці міцно закріпилися в першій десятці іноземних покупців: їхній інтерес зумовлений як тимчасовою релокацією через війну, так і інвестиційними мотивами – можливістю здачі житла в оренду в курортних містах.
При цьому аналітики прогнозують подальше зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю, а також пожвавлення інтересу з країн ЄС, де ціни на житло значно вищі, ніж у Болгарії.
Основними інвесторами в український готельний ринок у 2023–2025 роках залишаються українські бізнесмени та представники діаспори, вважає партнер Apartel resorts Євген Кудрявченко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми бачимо активність місцевих підприємців, які шукають можливості для довгострокового інвестування. Водночас все частіше виявляють інтерес українці, які працюють за кордоном і хочуть інвестувати в батьківщину. Зарубіжні фонди поки що займають вичікувальну позицію, але інтерес до сегменту вже з’явився», – розповів він.
За словами експерта, в найближчі роки можна очікувати поступового розширення кола інвесторів, в тому числі з боку іноземних девелоперських компаній і фондів нерухомості.
Apartel resorts – девелоперська компанія, що спеціалізується на проектах апарт-готелів і готельної нерухомості в Україні.
Хлібопекарська галузь України працює в умовах жорсткої конкуренції та низької рентабельності, повідомив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
«У нас, у пекарів, про 10% рентабельності знають тільки з розповідей. Більшість підприємств працює з маржею в 5%, а іноді і нижче. При цьому витрати постійно зростають. Наприклад, подорожчання електроенергії додало 1% до собівартості, і це зростання неможливо відразу перекласти на ціну – це займає місяці», – сказав він.
За його словами, саме тому прогнози про зростання цін на хліб масових сортів на 15–20% пов’язані не з бажанням виробників збільшити прибуток, а з необхідністю компенсувати зрослі витрати.
«Пекарі змушені підвищувати ціни. Це не прагнення нажитися, а спроба вижити. Коли собівартість зростає, а ціну неможливо оперативно змінити, компанії просто йдуть у мінус», – підкреслив Тараненко.
ТОВ “Афіна-Груп” (Afina Group), бенефіціарами якого є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик, сплатило 608,1 млн грн за 100% акцій приватизованого ПрАТ “Вінницяпобутхім”, повідомила пресслужба Фонду державного майна України (ФДМУ).
“Ми вчергове бачимо гарний результат великої приватизації: націоналізований актив, який раніше належав підсанкційному російському бізнесу, повернувся в економіку України. Це подвійна перемога для держави: ми позбавляємось впливу країни-агресора та одночасно отримуємо понад 600 млн грн, які вже надійшли до бюджету і працюватимуть на відновлення країни. Приватизація показує, що навіть у складних умовах війни ми можемо залучати інвестиції, зберігати робочі місця та створювати нові можливості для розвитку бізнесу й економіки загалом”, – наголосила в.о. голови ФДМУ Іванна Смачило.
Кошти вже надійшли до бюджету і будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – на відновлення країни.
Як повідомлялося, у серпні AFINA Group здобула перемогу в онлайн-аукціоні з приватизації націоналізованого ПрАТ “Вінницяпобутхім”, запропонувавши 608,136 млн грн проти початкової ціни 301,406 млн грн.
Раніше повідомлялося, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції щодо застосування до російського АТ “Нєвская косметика” санкції у вигляді стягнення в дохід держави 100% акцій українського ПрАТ “Вінницяпобутхім”.
У липні 2022 року заарештовані активи ПрАТ “Вінницяпобутхім” було передано в управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За результатами проведеного у липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати управителем активів підприємством отримало ТОВ “Крайтекс-Сервіс” з Afina Group. Пізніше “Крайтекс-сервіс” заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на “Вінницяпобутхімі”.
АРМА припинила управління активом у квітні 2025 року та передала його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.
Під час управління заводом, на його потужностях Afina Group запустила виробництво власних брендів “Вухастик” та Sarmix. Як раніше коментували агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, планується подальше виробництво цих брендів після завершення всіх передбачених законом етапів оформлення права власності: проведення розрахунків та підписання договору купівлі-продажу з Фондом держмайна, проходження комплексної перевірки щодо відповідності учасника вимогам законодавства, підтвердження відсутності заборон і санкцій, а також офіційного передання об’єкта новому власнику.
Згідно з даними ресурсу YouControl, у першому півріччі 2025 року ТОВ “Афіна Груп” збільшила виручку на 10.8% – до 1 млрд 517,25 млн грн, його чистий збиток склав 156,09 млн грн проти чистого прибутку 44,01 млн грн за перше півріччя 2024 року.
Більшість українців висловлюють позитивне ставлення до Швейцарії, хоча значна частина респондентів залишаються нейтральними. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними, 60,3% українців позитивно оцінюють Швейцарію (42,0% — здебільшого позитивне, 18,3% — повністю позитивне). Негативне ставлення висловили лише 1,7% респондентів (1,3% — здебільшого негативне, 0,3% — повністю негативне). Водночас 36,7% залишаються нейтральними, а 1,7% зазначили, що не мають достатньо інформації про цю країну.
«Швейцарія для українців асоціюється з надійністю, стабільністю та гуманітарною підтримкою, яку країна надає у складні часи. Високий рівень довіри свідчить про позитивний імідж Швейцарії, попри певну відстороненість у питаннях глобальної політики», — прокоментував співзасновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, засновник Experts Club Максим Уракін акцентував увагу на економічних зв’язках:
«За перше півріччя 2025 року товарообіг між Україною та Швейцарією перевищив 928 млн доларів. При цьому український експорт становив лише 44 млн доларів, тоді як імпорт із Швейцарії сягнув майже 884 млн доларів. Негативне сальдо у понад 839 млн доларів є значним, що свідчить про суттєву залежність України від імпортних поставок із цієї країни», — підкреслив він.
Опитування стало частиною ширшої програми досліджень міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, ШВЕЙЦАРИЯ
