Амбасадор Закарпаття у Словаччині Едуард Бураш став радником президента Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолія Кінаха з питань торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва України зі Словацькою Республікою, повідомив виданню Open4Business сам Едуард Бураш.
Бураш активно займається організацією гуманітарної допомоги для Закарпатської області та інших регіонів України.
У новому статусі радника президента УСПП Бураш уже взяв участь у засіданні Ради з питань відбудови України, яка функціонує у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified. Засідання відбулося в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса.
Едуард Бураш багато років займається розвитком українсько-словацької співпраці. Він є амбасадором Закарпаття у Словаччині, раніше був радником прем’єр-міністра Словаччини з питань транскордонного співробітництва з Україною, радником словацького омбудсмена з питань захисту дітей, а також повноважним представником міста Кошице з розвитку транскордонного співробітництва з Ужгородом і Закарпатською областю. Бураш також очолює асоціацію FEMAN і є багаторічним організатором Днів України в Кошице. Крім того, він понад 10 років є організатором Днів України в
Кошице, у межах яких проводилися зустрічі, конференції та заходи за участю українських і словацьких підприємців.
Український союз промисловців і підприємців є всеукраїнською громадською організацією, що об’єднує представників бізнесу, промисловості, підприємницьких структур і роботодавців. Організацію очолює колишній прем’єр-міністр України Анатолій Кінах.
Амбасадор, Едуард Бураш, Закарпаття, ПРЕЗИДЕНТ, радник, СЛОВАЧЧИНА, УСПП
Український Червоний Хрест (УЧХ) за два місяці виплатив понад 94,7 млн грн грошової допомоги вразливим категоріям населення
“Протягом квітня-травня 2026 року Український Червоний Хрест надав грошову допомогу 7 896 людям у прифронтових та постраждалих від війни громадах на загальну суму 94 798 790,5 грн”.
Підтримка надається найбільш вразливим людям, які проживають у межах 50 км від лінії фронту або постраждалим від війни, зокрема у Харківській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Чернігівській, Херсонській, Сумській та Одеській областях.
Грошову допомогу отримали особи з інвалідністю І та II групи, батьки дітей з інвалідністю, одинокі матері й батьки, самотні пенсіонери, домогосподарства, що складаються виключно з людей похилого віку, а також багатодітні родини. Підтримку надали й евакуйованим особам, які були змушені залишити свої домівки через активні бойові дії та обстріли. Допомогу отримали також люди, що постраждали внаслідок обстрілів – через пошкодження або руйнування житла, поранення чи загибель членів родини.
Як повідомлялося, з 1 квітня 2026 року УЧХ перейшов на новий підхід до надання грошової допомоги населенню, яке постраждало внаслідок війни. Багатоцільову грошову допомогу замінила грошова допомога за визначеними пріоритетами, що дозволяє більш адресно підтримувати людей відповідно до їхніх потреб та життєвих обставин.
УЧХ реалізує цю програму за підтримки уряду США, Данського та Норвезького Червоного Хреста, Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Норвегія виділяє понад 9 млн євро на відновлення захисного саркофагу над Чорнобильською АЕС після пошкодження російським безпілотником, повідомило посольство Норвегії в Україні.
“Норвегія виділяє 100 мільйонів крон (близько 9,1 млн євро – ІФ-У) на ремонт захисної конструкції, що накриває 4-й реактор на закритій атомній електростанції в Чорнобилі. Конструкція була пошкоджена внаслідок російського удару безпілотником у лютому 2025 року”.
Допомога буде надаватися через фонд Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) International Chornobyl Cooperation Account (ICCA).
Про надання підтримки оголосив державний секретар Ейвінд Вад Петерссон під час візиту до Києва, згадавши також про інцидент 7 червня, коли під російський удар потрапило сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні.
“Ці атаки також становлять загрозу для європейської та міжнародної безпеки. Норвегія докладе зусиль, щоб зменшити ризик радіоактивних викидів та забезпечити, щоб Чорнобильська АЕС і надалі експлуатувалася безпечно”, – заявив Петерссон.
США у квітні висловили готовність надати до $100 млн у межах спільних зусиль Групи семи для ремонту нового саркофагу над Чорнобильською АЕС. ЄС до 40-ї річниці аварії на ЧАЕС закликав РФ зупинити атаки на ядерні об’єкти в Україні.
В Україні 913 чинних депутатів і суддів задекларували отримання пенсійних виплат у 2025 році, свідчать дані Opendatabot на основі Єдиного державного реєстру декларацій.
Йдеться про 55 чинних депутатів і 858 суддів, що становить близько 14% від загальної кількості посадовців, які подали щорічні декларації за минулий рік.
Найбільшу пенсію серед депутатів задекларував Василь Німченко, який раніше працював суддею Конституційного суду України. За рік він отримав 2,3 млн грн пенсійних виплат, або понад 192 тис. грн на місяць.
Друге місце серед депутатів посів Михайло Новіков із пенсією 1,46 млн грн на рік, або майже 122 тис. грн на місяць. Третім став Андрій Кожем’якін, який задекларував 973 тис. грн пенсії за рік, або понад 81 тис. грн на місяць.
Водночас найвищі пенсійні виплати серед суддів виявилися ще більшими. Абсолютним рекордсменом став суддя Верховного суду України Віктор Школяров, який у 2025 році пішов у відставку. Його річна пенсія становила майже 3 млн грн, або в середньому 249,9 тис. грн на місяць.
Друге місце серед суддів посіла суддя Верховного суду України Тетяна Жайворонок із пенсією 2,85 млн грн на рік, або 237,6 тис. грн на місяць. Третім став суддя П’ятого апеляційного адміністративного суду Степан Домусчі, який задекларував 2,72 млн грн пенсії за рік, або понад 226 тис. грн на місяць.
Попри значну різницю між рекордними виплатами, типова пенсія серед депутатів і суддів є майже однаковою. Медіанна пенсія серед депутатів становить 229,6 тис. грн на рік, серед суддів – 227,1 тис. грн. Це означає, що половина отримувачів у кожній із цих груп має виплати вище цього рівня, а половина – нижче.
Для порівняння, середня пенсія в Україні наразі становить 7 236 грн на місяць, або приблизно 85 тис. грн на рік. Таким чином, максимальна щомісячна пенсія судді більш ніж у 34 рази перевищує середню пенсію по країні.
В Opendatabot зазначають, що спеціальні пенсії для народних депутатів були скасовані для нових отримувачів, однак частина чинних парламентарів продовжує отримувати високі пенсійні виплати. Переважно йдеться про осіб, які набули право на спецпенсію до пенсійної реформи, зберегли її через судові рішення або мають додаткові звання.
Пасажиропотік через український західний кордон у тиждень з 6 по 12 червня збільшився на 7,6% – до 596 тис.: з завершенням шкільного року та настанням літа традиційно для цього часу зростає потік подорожуючих з України, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 340 тис. з 292 тис. тижнем раніше, тоді як на в’їзд навпаки навіть трохи зменшилася – до 256 тис. з 262 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, на цьому тижні також зросло – до 127 тис. зі 125 тис. на минулому тижні, тоді як число машин із гуманітарними вантажами залишилося незмінним – 469.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею у пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” та “Краківець”– 40 та 35. Менші черги були в ПП “Нижанковичі” – 15, ПП “Угринів” та “Рава-Руська” – по 10.
На кордоні з Угорщиною на ПП “Лужанка”, “Косино”, “Тиса” та “Дзвінкове” проходження кордону очікували по 28-20 легкових авто.
На кордоні зі Словаччиною черга у 15 машин була на ПП “Малий Березний”, тоді як на ПП “Ужгород” проходження контролю очікували 10 авто.
На кордоні із Румунією, за даними Держприкордонслужби, машини накопичилися тільки на одному ПП “Дяківці” – 34, тоді як на решті ПП черги були відсутні, як і на кордоні із Молдовою.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень був майже таким самим – 600 тис., і так само забезпечений сезонним зростанням перетинів на виїзд з України (334 тис.). Кількість авто торік також відповідає показнику цього року – 127 тис. Наступні три тижні фіксувалося подальше зростання, яке сумарно склало ще 25%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 125 тис.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,2 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
В той же час УВКБ ООН після деякої паузи оголосило нові дані про кількість українських біженців, згідно з якими у Європі станом на 30 квітня 2026 року вона зменшилася до 5,213 млн з 5,375 млн на 19 лютого, а загалом у світі – до 5,762 млн з 5,924 млн.
У самій Україні, за останніми даними ООН на січень 2026 року, 3,70 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,34 млн на липень та 3,76 млн на квітень 2025 року.
Гірничорудні підприємства України у січні-травні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10 млн 12,526 тис. тонн із 13 млн 545,967 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у травні було експортовано 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За перші п’ять місяців року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 28,6% – до $766,946 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,10% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (18,09%) і Польщі (14,73%).
Крім того, Україна за січень-травень 2026 року імпортувала 224 тонни ЗРС на суму $62 тис. з Нідерландів (38,71%), Польщі (32,26%) та Італії (29,03%), тоді як у січні-травні-2025 імпортувала 65 тис. тонн на $46 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
