Міжнародний реєстр збитків, заподіяних агресією РФ проти України, розпочав прийом заяв ще за однією категорією – пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, повідомляє сайт президента України.
«Кожна подана заява – це не просто бюрократична дія, а внесок у відновлення справедливості і чіткий сигнал: жодна втрата, спричинена російською агресією, не залишиться без відповіді», – зазначила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
Як зазначається, потерпілі можуть подати заяву про компенсацію за нежитлове нерухоме майно, знищене або пошкоджене після 24 лютого 2022 року. Зокрема, йдеться про офісні приміщення, магазини, склади та виробничі об’єкти. Подати відповідну заяву можна через веб-портал або додаток «Дія».
Зокрема, власнику приміщення буде відшкодовано повну вартість у разі знищення та витрати на ремонт або відновлення у разі пошкодження. На даний момент вже відкрито 10 категорій. Загалом Реєстр складатиметься з 43 категорій щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
“Крім пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, це пошкодження або знищення житла, смерть близького члена сім’ї, вимушене переміщення громадян всередині країни через російську агресію, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень в результаті дій агресора, випадки сексуального насильства, вчиненого окупантами, тортури, жорстоке або принижуюче гідність поводження, незаконне утримання в полоні, примусова праця або служба”, – зазначили у відомстві.
Міжнародний Реєстр збитків – перший етап на шляху до міжнародного компенсаційного механізму. Наступним кроком стане створення Комісії з розгляду заяв, яка визначатиме конкретні суми компенсацій потерпілим. Після цього буде сформовано Компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати.
«Всього до Реєстру збитків надійшло вже близько 30 тис. заяв», – заявили на сайті глави держави.
Українські підприємства у січні-квітні 2025 року імпортували мідь та мідні вироби на $61,62 млн, що на 16,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Експорт зріс на 16,1% — до $29,13 млн. У квітні імпорт становив $15,13 млн, експорт — $7,78 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Україна станом на 16 травня засіяла яровими зерновими та зернобобовими культурами 4,95 млн га, що складає 87% плану, але дещо відстає від минулорічного показника в 5,1 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства у п’ятницю.
Згідно з його даними, за тиждень було засіяно 631,5 тис. га. При цьому в 11 областях сіють гречку, у 20 – сою.
Як зазначило Мінагрополітики, кукурудзою наразі вже засіяно 3,5 млн грн (2,9 млн га тижнем раніше), ячменем – 743,1 тис. га (733,4 тис. га), ярою пшеницею – 215,2 тис. га (212,6 тис. га), горохом – 208,9 тис. га (205,7 тис. га), вівсом – 157 тис. га (157 тис. га), гречкою – 16,3 тис. га (7 тис. га), просом – 25,2 тис. га (15,7 тис. га).
Відповідно до плану посіви кукурудзи досягли 87%, ячменю – 96%, ярої пшениці – 95%, гороху – 97%, вівса – 98%, гречки – 24%, проса – 33%.
У минулому році на 16 травня кукурудзою було засіяно 3,56 млн грн, пшеницею – 249 тис. га, ячменем – 781,6 тис. га, горохом – 162,1 тис. га, вівсом – 166,7 тис. га, гречкою – 48,1 тис. га, просом – 43,1 тис. га.
Відповідно до інформації Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Полтавська – 533,4 тис. га, Чернігівська – 435 тис. га, Вінницька – 368,2 тис. га, Кіровоградська – 362,6 тис. га та Київська область – 359,2 тис. га.
Технічні культури засіяні на площі 3,9 порівняно із 3,432 млн га тижнем раніше. У тому числі посіви під соняшником досягли – 3,9 млн га (3,5 млн га тиждень тому та 4,6 млн га торік), сої – 1,73 млн га (1,3 млн га та 1,64 млн га) та цукрових буряків – 0,22 млн га (0,22 млн га та 0,25 млн га).
Мінагрополітики зазначає, що посіви соняшнику наразі складають 77% від плану, сої – 72%, а цукрового буряку – 99%.
Страхова компанія “Універсальна” (Київ) у січні-березні 2025 року зібрала 619,325 млн грн валових страхових премій, що на 40,6% більше, ніж за аналогичній період 2024 року, повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-рейтинг”.
Агентство оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) СК “Універсальна” на рівні uaAAА за національною шкалою на підставі аналізу роботи за вказаний період.
Згідно з оприлюдненими даними, надходження від фізичних осіб збільшилися на 45,14% до 364,518 млн грн, а від перестрахувальників, навпаки, скоротились на 49,77% – до 2,413 млн грн. Таким чином, за підсумками першого кварталу 2025 року, фізичні особи переважали у клієнтському портфелі компанії.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за січень-березень 2025 року скоротились на 15,92% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 11,803 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях скоротився на 1,28 п.п. – до 1,91%.
Чисті премії страховика виросли на 42,46% – до 607,522 млн грн, а чисті зароблені премії показали приріст на 31,15% – до 634,173 млн грн.
Обсяг страхових виплат, здійснених ПрАТ “СК “Універсальна” за перший квартал 2025 року виріс на 28,26% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 273,782 млн грн, рівень виплат скоротився на 4,25 п.п. – до 44,21%.
За підсумками перших трьох місяців 2025 року порівняно з тим самим періодом 2024 року операційний прибуток страховика виріс на 74,34% – до 77,435 млн грн, а чистий прибуток – на 58,05% до 81,719 млн грн.
Активи компанії на 1 квітня 2025 року виросли на 3,61% – до 2,017 млрд грн, власний капітал показав приріст на 8,39% – до 1,056 млрд грн, зобов’язання знизились на 1,18% до 960,603 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти виросли на 9,55% – до 630,669 млн грн.
РА підкреслює, що на звітну дату “СК “Універсальна” була дуже добре забезпечена власним капіталом який на 9,93% перевищував його зобов’язання.
Крім того, РА зазначає, що СК “Універсальна” сформувала портфель поточних фінансових інвестицій з ліквідних інструментів в обсязі 1,255 млрд грн, який складався з банківських депозитів (1,008 млрд грн) та ОВДП (247,056 млн грн). Отже, станом на початок другого кварталу 2025 року грошові кошти та їх еквіваленти покривали 65,65% зобов’язань ПрАТ “СК “Універсальна”, а ліквідні активи (грошові кошти, банківські депозити та державні облігації) в 1,96 раза перевищували зобов’язання страховика.
Основним акціонером СК “Універсальна” є Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.
Рада директорів Світового банку (СБ) схвалила рішення про додаткове фінансування України в розмірі $84 млн за проєктом “HOPE” для відновлення житла, пошкодженого внаслідок російської агресії, повідомляє сайт Міністерства фінансів України.
“Україна отримає 84 млн доларів США додаткового фінансування від Світового банку за проєктом “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE). Кошти буде спрямовано на відновлення житла, пошкодженого внаслідок російської агресії, за програмою “єВідновлення”, – сказано в повідомленні.
Зазначається, що 15 травня угоду про додаткове фінансування між Україною та Міжнародною асоціацією розвитку підписали віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом.
У Мінфіні зазначили, що Рада директорів СБ схвалила відповідне рішення 9 травня.
Очікується, що завдяки цьому фінансуванню понад 25 тис. домогосподарств зможуть відремонтувати свої оселі.
Проєкт “НОРЕ” спрямовано на вирішення невідкладних та критичних потреб у ремонті частково пошкоджених індивідуальних та багатоквартирних житлових будинків у територіальних громадах, підконтрольних уряду України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації.
Як повідомлялося 18 квітня, Україна залучить $84 млн від Світового банку в межах проєкту “HOPE”. Відповідне рішення Кабінет міністрів ухвалив 18 квітня.
Україна у 2024 році увійшла до трійки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу, повідомив Eurostat.
Згідно з оприлюдненою інформацію, найбільша частина імпорту в ЄС припала на Бразилію – 8,8% (EUR17,1 млрд), Велику Британію – 8,5% (EUE16,6 млрд), Україну – 6,7% (EUR13,1 млрд), США – 6,1% (EUR12,0 млрд). Поміж основних постачальників агропродукції в ЄС також опинилися Китай – 5,1%, Норвегія – 4,7%, Туреччина – 4%.
Основним партнером ЄС щодо експорту його сільгосппродукції в 2024 році була Великобританія з часткою 23,0% (EUR54,0 млрд), за нею слідували США (12,8%; EUR30,1 млрд), Швейцарія (5,4%; EUR12,6 млрд) та Китай (5,3%; EUR12,3 млрд).
Eurostat також відзначив, що в 2024 році ЄС експортував сільгосппродукцію на суму EUR234,1 млрд і імпортував на EUR194,9 млрд, що дало профіцит у розмірі E39,2 млрд. Порівняно з 2023 роком як експорт, так і імпорт збільшилися – на 2,8% та 6,7% відповідно.
Обсяг торгівлі сільгосппродукцією в ЄС у період з 2014 до 2024 року зріс на 59%, при цьому експорт виріс на 58%, а імпорт — на 60,2%, що еквівалентно середньорічному зростанню на 4,7% для експорту та на 4,8% для імпорту.
Як повідомлялося, ЄС у 2022 році скасував обмеження на український імпорт і запровадив так званий митний безвіз. З 6 червня 2025 року, за інформацією європейських ЗМІ, набувають чинності нові правила — мита і квоти на український експорт повертаються. Наразі ЄС готує перехідний режим, який обмежить обсяги безмитного агроекспорту: під обмеження потраплять зерно, мед, яйця, цукор та інша продукція.
Ініціатором змін стала Польща, яка заявила про необхідність захисту європейських фермерів. Низка країн ЄС підтримала посилення умов торгівлі з Україною.
За оцінками уряду України, відмова від поточних правил призведе до втрати країною близько EUR3,5 млрд на рік.
