Румунія і Болгарія вступили до Шенгенської зони в середу, з 1 січня 2025 року на сухопутних кордонах цих країн з країнами Шенгенської угоди і між ними скасовано прикордонний контроль.
«Румунія і Болгарія, ласкаво просимо до Шенгену», – написала голова Європейського парламенту Роберта Мецола в соцмережі Х у ніч на 1 січня.
«Відсьогодні більше не буде перевірок під час перетину сухопутних кордонів між Болгарією або Румунією та будь-якою країною-учасницею Шенгенської угоди», – повідомляється в соцмережі Х Європарламенту.
У Європарламенті нагадали, що прикордонні перевірки для повітряних і морських подорожей було скасовано ще в березні 2024 року.
У Головному управлінні з міграції та внутрішніх справ Європейської комісії назвали 2025 рік історичним для Румунії, Болгарії та її народу. «Повний вступ до Шенгенської зони відповідає європейським обіцянкам і законним очікуванням. Це знаменує важливу віху в нашій історії», – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося в соцмережі Х головування Угорщини в Раді ЄС 12 грудня, міністри внутрішніх справ «щойно ухвалили рішення про скасування контролю внутрішніх сухопутних кордонів із Болгарією та Румунією і між ними з 1 січня 2025 року». Раніше Австрія виступала проти цього через високий рівень нелегальної міграції в Болгарії та Румунії, але згодом зняла вето.
Шенгенська зона – європейський простір, де скасовано прикордонний контроль на внутрішньому кордоні. Вступ країн сприятиме розвитку подорожей, торгівлі та туризму.
Джерело: http://relocation.com.ua/rumuniia-ta-bolhariia-ofitsijno-vstupyly-do-shenhenskoi-zony/
Польща з 1 січня вдруге перебирає на себе обов’язки голови Ради Європейського союзу, через 20 років після вступу країни до ЄС.
Польська влада заявила, що головною метою головування країни в Раді ЄС є реалізація пріоритетів, пов’язаних зі зміцненням безпеки. Варшава мотивує такий вибір, зокрема, загрозою для Євросоюзу, яку вона вбачає з боку Росії.
«Польське головування підтримає діяльність зі зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: зовнішньому, внутрішньому, інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному», – йдеться в програмі держави-голови Ради ЄС.
Польське головування обіцяє докласти зусиль для дотримання та просування принципів і цінностей ЄС, підкреслюючи при цьому особливу роль громадянського суспільства.
Пояснюючи свої пріоритети, польське головування вказує на «зростання геополітичної напруженості, ерозію міжнародного порядку, заснованого на правилах, і гібридні атаки, спрямовані проти європейської демократії та безпеки». Усе це, на думку Варшави, «зобов’язує захищати цінності, на яких ґрунтується спільнота, такі як демократія, свобода і верховенство права».
«Для Європи це час випробувань і рішень. ЄС повинен захищати себе і своїх громадян і піклуватися про своїх найближчих сусідів. Він повинен дати європейцям відчуття безпеки і перспективи розвитку… Щоб зробити Європу безпечнішою, нам необхідна єдність Європейського Союзу і його готовність працювати разом із партнерами, які поділяють наші цінності, включно з тими, хто прагне членства в ЄС. Ми підтримаємо розширення ЄС на основі заслуг – прийом нових членів є геополітичним імперативом і можливістю поширити стабільність та економічне зростання на всьому континенті», – наголошується в програмі.
Польське головування заявляє про плани «постійної підтримки України та її відновлення», а також намір «посилювати тиск на Росію та її союзників».
Визначаючи завдання в галузі оборони, Польща наполягає на «узгоджених і амбітних діях, що доповнюють зусилля НАТО». «Необхідно підвищити готовність до оборони на основі збільшення військових витрат, зміцнення оборонної промисловості та усунення прогалин в оборонному потенціалі. Польське головування підтримуватиме ці заходи і домагатиметься поглибленого обговорення фінансування оборони в ЄС. Водночас держави-члени повинні збільшити витрати на оборону і підтримувати їх на рівні, що відповідає загрозам», – заявляють у Варшаві.
Польське головування приходить на зміну угорському і за правилами ротації голів Ради ЄС забезпечуватиме цю функцію протягом шести місяців. З липня 2025 року головуючі повноваження перейдуть до Данії.
Митне оформлення з метою вільного обігу та перша держреєстрація в Україні нових легкових автомобілів (і ввезених, і вироблених в Україні) з 1 січня 2025 року здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче ніж Євро 6.
Це передбачено законом України щодо вимог відповідності транспортних засобів екологічним нормам, який ухвалила Верховна Рада 17 грудня 2024 року і підписав президент України Володимир Зеленський 30 грудня.
Виняток становлять нові легкові авто, ввезені або вироблені в Україні до 31 грудня 2024 року.
Водночас, як повідомлялося, законом відтерміновано до 1 січня 2027 року запровадження еконорм Євро-6 для транспортних засобів (нових і вживаних) за кодами УКТЗЕД 8701 20 (трактори), 8702 (автобуси), 8704 (вантажні авто), 8705 (спецавтомобілі).
Обсяг перевезення вантажів в Україні в січні-вересні 2024 року зріс на 11,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 263,5 млн тонн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
Як повідомило відомство, показник вантажообігу за 9 місяців цього року збільшився на 15,7% – до 138,17 млрд тонна-км.
За даними Держстату, кількість перевезених пасажирів у січні-вересні цього року збільшилася на 9% – до 1,62 млрд осіб, тоді як пасажирообіг зріс на 12,7% – до 32,51 млрд пас.-км.
Зазначається, що динаміка зростання цих показників сповільнюється. Зокрема, за підсумками першого кварталу зростання вантажообігу становило 24%, тоді як за підсумками півріччя – 18,6%, пасажирообігу – відповідно 23,9% і 17,2%.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких точилися (точаться) бойові дії.
В Україні з 1 січня 2025 року набули чинності положення закону про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Згідно з передбаченими законом №3817-IX змінами, поміщення цих товарів у певні митні режими дозволяється винятково за наявності відповідних чинних ліцензій або в місця зберігання, внесені до реєстру Держподаткової служби.
ДМС нагадала компаніям, які здійснюють переміщення через митний кордон України спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, про необхідність врахувати цю інформацію під час наступного митного оформлення товарів, які експортуються.
За результатами 2024 року обсяг видобутку природного газу в Україні оцінюють у 19,1 млрд куб. м, що на 400 млн куб. м перевищує показник 2023 року (18,7 млрд куб. м) і на 600 млн куб. м – 2022-го (18,5 млрд куб. м), повідомив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ) Артем Петренко.
«За попередніми підрахунками нашої асоціації, цього року видобуток газу в Україні становитиме близько 19,1 млрд куб. м. Якщо порівнювати з 2023 роком, ми бачимо зростання більш ніж на 400 млн куб. м», – сказав він під час онлайн-зустрічі за підсумками року та перспективи розвитку енергетичного сектору України в Energy Club, що відбулася 30 грудня.
За словами виконавчого директора, позитивний тренд нарощування газовидобутку за підсумками 2024 року забезпечили як державні АТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», так і компанії приватного сектору.
«Із серпня від’ємний тренд по приватних компаніях було зламано, наразі ми фіксуємо із серпня приріст видобутку газу з боку приватних компаній, і за п’ять місяців їм вдалося наростити середньодобове виробництво газу на понад 25%», – поінформував Петренко.
Також, за попередніми даними АГКУ, в Україні 2024 року було розпочато буріння понад 140 свердловин.
«Це фактично повторює рекордний 2023 рік, коли було розпочато буріння понад 150 свердловин. Загалом за майже три роки повномасштабного вторгнення газовидобувні компанії заклали понад 360 нових свердловин», – доповнив експерт.
За його словами, загалом починаючи з 2018 року, коли держава надала стимули для буріння українським газовидобувникам, державні та приватні компанії розпочали буріння на території країни понад 720 свердловин.
Як зазначив Петренко, НАК «Нафтогаз України» в умовах заборони на експорт газу продовжує прозоро викуповувати газ на Українській енергетичній біржі (УЕБ) не тільки у видобувників, а й у всіх учасників ринку, готових продавати газ на умовах НАК. За даними АГКУ, «Нафтогаз» із 2023 року викупив на УЕБ майже 2 млрд куб. м газу.
«В умовах закритого експорту це єдиний дієвий механізм співпраці між «Нафтогазом» і учасниками, який є стимулом для нарощування видобутку газу з боку приватних компаній», – наголосив він.
Водночас виконавчий директор вважає, що 2025 року негативним фактором для українського газовидобутку виявиться рівень тарифів на передачу газу, які Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила для ТОВ «Оператор ГТС України» з 1 січня для внутрішніх точок входу до ГТС більше ніж у 4,5 раза.
«Це вплине не тільки на державні, а й приватні компанії, оскільки в умовах мораторію на підвищення вартості газу це знизить інвестиційні можливості компаній, які вони могли б спрямовувати в нарощування українського газовидобутку», – заявив Петренко.
Як повідомлялося, тарифи на транспортування газу для внутрішніх точок входу в ГТС України з 1 січня 2025 року збільшаться в 4,6 раза – зі 101,93 грн за 1 тис. куб. м/доба до 464,37 грн за 1 тис. куб. м/доба, а для зовнішніх – у 4 рази, зі 124,16 грн за 1 тис. куб. м/доба до 501,97 грн за 1 тис. куб. м/доба.
