Американська інженерна, будівельна, проектна компанія Bechtel Corporation має зацікавленість у виході на український ринок будівництва доріг та інших складніших інфраструктурних об’єктів, повідомила посол України в США Оксана Маркарова.
“Мала честь виступити на круглому столі Ukraine Invest про важливість активної конкуренції України за інвестиції, залучення американських інвесторів до України та спільних американсько-українських проектів у важливих для нас галузях і одразу після цього провели з командою зустріч зі Стюартом Джонсом, президентом з питань регіональних і корпоративних зв’язків компанії Bechtel Corporation, американською інженерною/будівельною компанією/проектною компанією з доходами у $17,6 млрд, яка впроваджує інфраструктурні проекти у всьому світі і має зацікавленість у виході на український ринок будівництва доріг та інших складніших інфраструктурних об’єктів”, – написала Маркарова у Facebook у п’ятницю.
Вона запевнила, що посольство України в США активно працюватиме з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, Офісом президента Володимира Зеленського, “Укравтодором” та Міністерством інфраструктури України, а також IFIs та американськими фінансовими установами, щоб цю зацікавленість перетворити в нові проекти, інвестиції та робочі місця для України.
Джерело: https://www.facebook.com/oksana.markarova/posts/3984431808300244
ТОВ “Група компаній “Сатер-Екоенерго” має намір побудувати в Україні декілька десятків об’єктів із переробки твердих побутових відходів із об’ємом інвестицій від EUR30 млн до EUR50 млн на одному проекті, повідомив директор компанії Анатолій Сторожук під час круглого столу “Закон про інвестнянь: проекти на перший мільярд” у п’ятницю.
“Наша компанія розробила прив’язану до українських реалій технологію переробки побутових відходів, і ми готові побудувати в країні декілька десятків об’єктів із залученням інвесторів в Україну”, – сказав Сторожук.
За його словами, “інвестиція у нас від EUR30 млн до EUR50 на проекті, тобто це значні інвестиції, і від 200 до 400 робочих місць”.
За даними системи розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), засновниками ТОВ “Група компаній “Сатер-Екоенерго” є Анатолій Сторожук (із часткою в СК 20%), Дмитро Сторожук (20%), Олег Арапов (30%) і Олександр Арапов (30%).
ТОВ “Група компаній “Сатер-Екоенерго” спеціалізується на спорудженні об’єктів біоенергетики.
Компанія, зокрема, є генеральним підрядником БіоТЕС Вінницька птахофабрика потужністю 12 МВт, яка була введена в експлуатацію у жовтні 2019 року.
На засіданні Ради національної безпеки і оборони України порушувалося питання державних земель і будинків у Конча-Заспі та Пущі-Водиці та осіб, у користуванні яких вони перебувають.
“Крім того, сьогодні ми торкнулися важливого питання – це державні землі та будинки у Конча-Заспі та Пущі-Водиці, а також особи, у користуванні яких вони перебувають. Загалом йдеться про майже 400 гектарів заповідної землі та понад 100 державних будівель і дач”, – сказав Зеленський у відеозверненні за результатами РНБО.
За словами Зеленського, наприкінці 2014 року, згідно з постановою уряду, було скасовано перелік категорій осіб, що мають право на пільгове проживання.
“Що, на перший погляд, виглядає непогано, а насправді – легалізує перебування на цих землях і в резиденціях, за дуже символічну плату, низки незрозумілих осіб. Це колишні судді, прокурори, правоохоронці, митники, податківці, люди на прізвище Піскун, Ландік, Васюник…”, – зазначив глава держави.
Серед переліку осіб також міністри часів екс-президента Віктора Януковича – Дмитро Табачник і Раїса Богатирьова, колишній віце-прем’єр Геннадій Зубко та директор департаменту корпорації “Богдан” Олександр Ільїн.
Так, Зеленський повідомив, що ці та низка інших людей отримали договори на користування будівлями, робили там ремонт, отримували відшкодування витрат на ремонт у розмірі 50% і “за символічну плату могли там жити”.
“Сьогодні я поставив завдання провести повний аудит земель і резиденцій Конча-Заспи та Пущі-Водиці, встановити повний перелік осіб, які там проживають, за яких умов вони отримали це право. Тобто всю необхідну інформацію, після якої ми розпочнемо велике переселення цих народів”, – заявив президент.
Пізніше секретар РНБО Олексій Данілов під час свого брифінгу, відповідаючи на запитання журналістів, уточнив, що аудит земель проводиться для того, щоб зрозуміти “хто, чому і за які заслуги там перебуває”.
“Я розумію, коли там живуть президенти або міністри – це зрозуміло, але коли там живе директор департаменту корпорації “Богдан” або дружина якогось віце-прем’єр-міністра, який працював п’ять років у минулому або інші люди, які на сьогодні не мають стосунку до державного управління, то тут є дивне запитання, у який спосіб вони там залишилися і що вони там роблять. Саме про це і йдеться наразі для того, щоб суспільство розуміло, що відбувається на цих 365 гектарах заповідної землі. Ще раз нагадаю: у Конча-Заспі 71 будинок, у Пущі-Водиці 32 будинки. Може вони (жителі цих будинків – ІФ) там і мають бути, але ми всі з вами маємо розуміти, чому і за які заслуги вони там перебувають”, – наголосив секретар РНБО.
Водночас він додав, що “необхідно буде розібратися, звідки на заповідній землі взагалі взялися будинки”.
“Потрібно розібратися, у який спосіб 365 гектарів заповідної землі опинилися або у власності, або в користуванні, звідки там взялися будинки, як це взагалі процесуально відбувалося”, – підсумував Данілов.
Київська міська рада затвердила рішення про викуп в Ощадбанку земельних ділянок загальною площею 6,4 га для створення в Дніпровському районі столиці парку відпочинку “Микільська слобідка”.
Як повідомила прес-служба міськради, рішення на засіданні в четвер підтримали 82 депутати.
Викуп ділянок і створення парку дасть змогу виконати роботи з озеленення та благоустрою території.
“З огляду на те, що в Дніпровському районі не вистачає зелених зон, місцева громада повністю підтримує обладнання нових зелених територій загального користування та активно виступає проти їх забудови”, – наведено в повідомленні слова депутата Київради, голови постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Михайла Терентьєва.
Президент України Володимир Зеленський візьме участь у Всеукраїнському форумі “Україна 30. Земля”, повідомляє прес-служба форуму.
“Участь у форумі “Україна 30. Земля” візьмуть президент України, представники Кабінету Міністрів України, Верховної Ради. Досвідом з того, як вдалося іншим країнам реалізувати вільний земельний ринок і як він сприяв розвитку під час заходу з нами поділяться іноземні експерти, представники дипломатичних представництв та міжнародних організацій”, – ідеться в повідомленні на сторінці у Facebook.
“Україна 30. Земля” відбудеться 24-26 травня.
У Полтавській області розпочалися роботи зі зведення нового вантового моста через р. Дніпро в Кременчуці, повідомило Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор).
Згідно з повідомленням “Укравтодору”, будівництво нового моста здійснюється у рамках президентської програми “Велике будівництво”.
Водночас старий Крюківський міст планують реконструювати та перетворити на залізничний.
За даними “Укравтодору”, новий міст будуватимуть паралельно старому: він буде сполучений з трасою Н-08 Бориспіль-Маріуполь, Літературним провулком, Флотською вулицею і Великою набережною. Новий міст дасть змогу вирішити транспортні проблеми найбільшого промислового вузла Полтавської області.
“Перетнути річку Дніпро в Кременчуці сьогодні можна тільки Крюківським мостом. Нагадаю, що він побудований майже 150 років тому – і нині він уже в передаварійному стані”, – коментує початок будівництва глава “Укравтодору” Олександр Кубраков.
Найближчі до Кременчука автомобільні мости, що відповідають умовам сучасного руху, розташовані в радіусі 500 км.
“Саме тому, як і запорізькі мости, міст у Кременчуці має не лише регіональне, а й загальнонаціональне значення. Наше завдання – завершити проект за три роки”, – зазначив глава “Укравтодору”.
Будівельники розпочали випробувальні роботи: 5 паль майбутнього моста заганяють на глибину 30 метрів, щоб перевірити здатність витримувати проектні навантаження.
Сам міст з ансамблем переходів буде понад 3 км завдовжки. На ньому плануються чотири смуги руху, по дві в кожному напрямку. Роботи виконує переможець тендера турецька компанія Dogus Insaat Ve Ticaret.
Будівництво є частиною Національної програми відновлення мостів, за якою вже побудовано й відновлено 158 штучних споруд на дорогах державного значення.
Як повідомлялося, в лютому 2021 року “Укравтодор” підписав договір на будівництво нового моста в Кременчуці за 11,249 млрд грн (скоротивши очікувану вартість проекту на 11%) з турецькою компанією Dogus Insaat Ve Ticaret.
Новий міст дасть можливість поліпшити оптимізацію логістичних маршрутів у центрі України за рахунок скорочення часу поїздок для автомобільного транспорту. Це буде досягнуто завдяки збільшенню допустимої швидкості для:
– вантажних автомобілів з 36,8-53,3 км/год до 72,9 км/год;
– автобусів з 35,7-53,4 км/год до 71,1 км/год;
– легкових автомобілів з 39,6-55,3 км/год до 81,5 км/год.
