Політика – Сторінка 206 – Ukraine open for business

Дефіцит якісної пропозиції замість відновлення – що чекає на ринок складської нерухомості України у 2026 році – Experts Club

Аналітичний центр Experts Club оцінює ситуацію на ринку складської нерухомості України у 2026 році як фазу переходу від післяшокового відновлення до нового циклу зростання, у якому головним обмеженням стає не попит, а дефіцит якісних площ, високі витрати на будівництво та безпекові ризики.

Після різкого падіння у 2022 році, коли значна частина складської інфраструктури Київського регіону була пошкоджена або знищена, ринок поступово відновив активність у 2023-2025 роках. Найбільш помітне пожвавлення відбулося у Київському регіоні та на заході України, насамперед у Львівській області.

За підсумками 2025 року Київський складський ринок продемонстрував найвищу активність за останнє десятиліття. Валове поглинання складських площ сягнуло близько 217 тис. кв. м, що на 30% більше, ніж роком раніше. Обсяг нового введення становив близько 216 тис. кв. м, а загальна пропозиція фактично повернулася до довоєнного рівня – близько 1,57 млн кв. м.

Вакантність на Київському ринку залишилася дуже низькою – близько 3,5%. Це означає, що попри введення значного обсягу нових площ, ринок швидко їх поглинає. Для орендарів це створює проблему пошуку великих якісних лотів, особливо понад 5-10 тис. кв. м. Для девелоперів і власників об’єктів це, навпаки, формує умови для поступового зростання ставок та запуску нових проєктів.

У 2026 році Experts Club очікує більш збалансовану динаміку. Після рекордного 2025 року обсяг нового введення в Київському регіоні може знизитися приблизно до 90 тис. кв. м. Це означає, що приріст пропозиції буде значно меншим, ніж торік, тоді як попит з боку ключових груп орендарів зберігатиметься.

Основними драйверами попиту залишаються ритейл, e-commerce, 3PL-оператори, фармацевтичний сектор, дистриб’ютори, FMCG-компанії та бізнеси, які перебудовують логістику під воєнні умови. У структурі попиту зростає роль компаній, яким потрібні не просто “сухі склади”, а сучасні об’єкти класу А і В з енергоефективністю, автономністю, кращою безпекою, доковою інфраструктурою, можливістю температурного контролю та адаптацією під фармацевтичні чи харчові стандарти.

Орендні ставки залишаються стійкими. У Київському регіоні прайм-ставка у 2025 році була близько $5,3 за кв. м на місяць без ПДВ та операційних витрат, що відповідає довоєнному піковому рівню. У гривневому еквіваленті ставки для сухих складів зросли приблизно на 9% з початку року і перебували в діапазоні 200-250 грн за кв. м на місяць. У 2026 році ймовірним є подальше помірне підвищення ставок, особливо в сегменті якісних об’єктів з дефіцитними характеристиками.

Львівський регіон залишається другим ключовим центром розвитку складської нерухомості. Його переваги – відносна безпека, близькість до кордону з ЄС, роль західного логістичного хабу, попит з боку релокованого бізнесу, e-commerce, ритейлу та міжнародних операторів. Середні ставки у Львівській області для складів класу А і В у 2025 році становили приблизно $5-5,5 за кв. м на місяць, а за окремими оцінками – $6-6,5 у якісних об’єктах.

Разом із тим у Львівському регіоні вже помітне локальне зростання вакантності через введення нових черг складських комплексів. Це не означає перенасичення, але свідчить про поступовий перехід ринку до більш конкурентної фази. Найбільш перспективними залишаються напрямки до польського кордону, траси у бік Києва, а також зони майбутніх індустріальних парків.

Для центральних регіонів, зокрема Вінницької, Хмельницької та Тернопільської областей, попит формується насамперед аграрними компаніями, локальними виробниками, дистриб’юторами та бізнесом, який прагне розміщувати склади ближче до внутрішнього споживача. Ці регіони поступаються Києву та Львову за ліквідністю, але мають потенціал для розвитку складів класу В, агрологістики, виробничо-складських комплексів і регіональної дистрибуції.

Східні та прифронтові регіони залишаються найбільш ризиковими. Там попит здебільшого зберігається на тимчасові або нижчі за класом складські приміщення, але інвестиційна активність обмежена безпековими чинниками. Дніпро зберігає значення великого промислового і логістичного вузла, однак проєкти там оцінюються інвесторами з вищою премією за ризик.

Ключовою тенденцією 2026 року стає посилення попиту на спеціалізовані формати. Йдеться про мультитемпературні склади, фармацевтичні склади, food logistics, об’єкти для e-commerce, last-mile логістику поблизу великих міст, а також build-to-suit-проєкти під конкретного орендаря. У таких форматах дефіцит пропозиції є найбільш відчутним.

Окремий фактор – енергетична стійкість. Після атак на енергосистему орендарі дедалі частіше оцінюють склад не лише за локацією і ставкою, а й за наявністю генераторів, альтернативних джерел енергії, якісної інженерії, можливістю резервного живлення, пожежної безпеки та стабільної роботи в умовах перебоїв.
Інвестиційний інтерес до складської нерухомості відновлюється, але залишається вибірковим. Найбільш привабливими активами є готові або майже готові склади класу А у Київському та Львівському регіонах, а також проєкти з надійними орендарями і довгостроковими договорами. Для інвестора ключове питання – не лише дохідність, а й ліквідність активу, якість орендаря, безпека локації та вартість добудови.
Поточна ринкова дохідність якісних складських активів в Україні може залишатися вищою, ніж у більшості країн ЄС, через воєнну премію за ризик. Однак саме ця премія і є головним обмеженням для широкого приходу інституційного капіталу. Іноземні інвестори цікавляться сегментом, але переважно займають вичікувальну позицію або розглядають партнерства з локальними гравцями.

Для девелоперів 2026 рік буде складним через високу собівартість будівництва. Подорожчання матеріалів, енергії, логістики, страхування, фінансування та будівельних робіт обмежує запуск нових проєктів, особливо без попереднього контракту з орендарем. Тому частка спекулятивного будівництва залишатиметься обмеженою, а build-to-suit і phased development будуть більш популярними моделями.

Основні ризики ринку у 2026 році:

безпекові загрози та ризик пошкодження інфраструктури;
дефіцит якісних земельних ділянок біля ключових транспортних коридорів;
висока вартість будівництва і фінансування;
валютні ризики при гривневих орендних платежах;
нестача великих готових лотів;
обмежений доступ до довгострокового капіталу;
нестабільність енергопостачання;
обережність іноземних інвесторів.

Водночас фундаментальний попит на складську нерухомість залишається сильним. Український ринок досі структурно недозабезпечений якісними логістичними площами порівняно з країнами Центральної Європи. Війна прискорила зміну логістики: бізнесу потрібні більш гнучкі склади, ближчі до споживача, з кращою інженерією, автономністю та можливістю швидко змінювати ланцюги постачання.
За базовим сценарієм Experts Club, у 2026 році ринок складської нерухомості України зберігатиме помірне зростання орендних ставок, низьку вакантність у Київському регіоні, активність у Львівській області та поступове розширення якісної пропозиції у центральних регіонах. Найбільший попит буде на об’єкти класу А, мультитемпературні склади, фармацевтичну логістику, last-mile склади та build-to-suit-проєкти.

Оптимістичний сценарій передбачає активніше повернення іноземного капіталу, запуск нових індустріальних парків і прискорення будівництва на заході та в центрі України. Негативний сценарій пов’язаний із посиленням безпекових ризиків, новими пошкодженнями логістичної інфраструктури, зростанням вартості фінансування і зниженням інвестиційної активності.
Висновок Experts Club: складська нерухомість залишається одним із найстійкіших сегментів комерційної нерухомості України. У 2026 році цей ринок уже не виглядає як кризовий, але ще не є повністю нормалізованим. Його головна характеристика – дефіцит якісної пропозиції при збереженні реального попиту з боку ритейлу, логістики, e-commerce, фармацевтики та дистрибуції.

Для девелоперів це означає можливість запускати нові проєкти за умови чіткої роботи з орендарями. Для інвесторів – шанс увійти в сегмент із вищою дохідністю, але з підвищеним ризиком. Для орендарів – необхідність планувати складські потреби заздалегідь, оскільки знайти якісний великий склад “тут і зараз” в Україні стає дедалі складніше.

https://www.experts.news/posts/rynok-skladskoyi-nerukhomosti-ukrayiny-u-2026-rotsi-perekhodyt-vid-vidnovlennya-do-defitsytu-yakisnoyi-propozytsiyi-experts-club

EXPERTS CLUB, складська нерухомость

OpenAI подала заявку на IPO з можливою оцінкою до $1 трлн — Reuters

Американська компанія OpenAI, розробник ChatGPT, конфіденційно подала заявку на первинне публічне розміщення акцій у США, повідомляє Reuters з посиланням на джерела.

За даними агентства, компанія може орієнтуватися на оцінку до $1 трлн, а розміщення може відбутися вже у вересні 2026 року. При цьому конкретні параметри IPO, обсяг розміщення та терміни виходу на біржу поки що офіційно не розкриваються.

Можливе IPO OpenAI може стати одним із найбільших розміщень в історії технологічного сектору та важливим тестом для ринку штучного інтелекту. Інтерес інвесторів до AI-компаній залишається високим на тлі зростання попиту на генеративний штучний інтелект, хмарну інфраструктуру, дата-центри та обчислювальні потужності.

OpenAI стала однією з найвідоміших компаній у сфері штучного інтелекту після запуску ChatGPT у 2022 році. Сервіс швидко став масовим продуктом і посилив конкуренцію між найбільшими технологічними компаніями за лідерство в генеративному AI.

Вихід OpenAI на біржу може надати компанії додатковий капітал для розвитку інфраструктури, навчання нових моделей та конкуренції з іншими гравцями ринку. Водночас публічний статус вимагатиме від компанії більшої фінансової прозорості та регулярного розкриття показників перед інвесторами.

OpenAI була заснована у 2015 році як дослідницька організація у сфері штучного інтелекту. Компанія відома продуктами ChatGPT, API для розробників, моделями сімейства GPT, інструментами генерації зображень і відео, а також корпоративними AI-рішеннями. Серед ключових інвесторів і партнерів OpenAI — Microsoft, яка активно інтегрує технології компанії у власні продукти та хмарну платформу Azure.

Основними конкурентами OpenAI на ринку штучного інтелекту є Anthropic, розробник Claude, Google DeepMind з моделями Gemini, Meta з сімейством Llama, xAI Ілона Маска з Grok, французька Mistral AI, а також Perplexity, Cohere та низка інших компаній, що розвивають генеративний AI, корпоративні мовні моделі та AI-пошук.

Конкуренція в секторі посилюється не тільки за рахунок якості моделей, але й за рахунок доступу до чіпів, дата-центрів, корпоративних клієнтів та дистрибуції. У цьому контексті IPO OpenAI може стати не просто фінансовою подією, а новим етапом боротьби за лідерство на світовому ринку штучного інтелекту.

IPO, OpenAI

ICU погіршила прогноз зростання ВВП України у 2026 році до 0,8%

Інвестиційна група ICU погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до рівня менше ніж 1% (очікується 0,8%) порівняно з попередньою оцінкою у грудні на рівні 1,2%.

“Слабке економічне зростання буде новою нормою у наступні роки, якщо безпекова ситуація не покращиться суттєво”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU.

В ICU зазначили, що приватне споживання домогосподарств та державні інвестиції у військові проєкти залишаються основними опорами економіки, проте міцність цих складових потроху послаблюватиметься, тому інвесткомпанія знизила прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,2% у грудневому макропрогнозі до 0,8% в оновленому у червні макропрогнозі.

Як йдеться у пресрелізі компанії, скорочення ВВП у першому кварталі 2026 року оцінюється на рівні 0,5%, що дещо нижче за більшість оцінок, в ICU вважають що потенціал зростання в середньостроковій перспективі залишається досить обмеженим.

Згідно із пресрелізом, аналітики погіршили прогноз інфляції на 2026 рік – до 9-10% порівняно з попередніми очікуваннями на рівні близько 7%. Такий тренд пов’язують із первинними та вторинними ефектами впливу кризи на Близькому Сході та іранської війни на світові споживчі ціни.

В ICU вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для нівелювання тимчасового інфляційного тиску, тому ймовірність підвищення облікової ставки НБУ до кінця року оцінюють у межах не більше ніж 50% (прогноз ставки на 2026 рік – 15%).

Через значне зростання дисбалансів на валютному ринку та збільшення інтервенцій НБУ з продажу валюти за п’ять місяців поточного року до $18,1 млрд (проти $14,3 млрд за аналогічний період минулого року), інвестгрупа очікує прискорення темпів послаблення гривні. За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг наблизитися до $42-43 млрд, через що прогноз обмінного курсу наприкінці 2026 року переглянуто до 45,8 грн/$1 порівняно з попередніми 45,0 грн/$1.

Водночас дефіцит бюджету у 2026 році (прогнозується на рівні 21% ВВП без урахування грантів) буде повністю перекритий зовнішньою допомогою, що дозволить Міністерству фінансів уперше від початку повномасштабної війни скоротити внутрішній борг. Затвердження кредиту підтримки України (USL) від ЄС дасть змогу НБУ зберегти міжнародні резерви на кінець року на рівні $60 млрд.

Згідно з оновленою таблицею макропоказників, ICU також прогнозує за підсумками 2026 року номінальний ВВП обсягом $229 млрд, дефіцит поточного рахунку на рівні 18% ВВП та зростання держборгу до 107% ВВП. Базове припущення прогнозу базується на тому, що в середньостроковій перспективі безпекові ризики принципово не зміняться: мирну угоду підписано не буде, але й нових територіальних здобутків ворог не матиме.

Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%, а у 2028 році очікує його прискорення до 3,7%. Щодо інфляції, то НБУ погіршив її прогноз на 2026 рік у квітні з 7,5% до 9,4%, а на 2027 рік – з 6% до 6,5% та очікує її зменшення до 5% вже у 2028 році.

Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.

ЄБРР в свою чергу погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026р з 2,5% до 2,2%, Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%, а Світовий банк – на рівні 1,2%.

ICU, ВВП, ГРИВНЯ, ІНФЛЯЦІЯ

Cкільки платитимуть українці після введення податку на доходи з цифрових платформ – Experts Club

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ підтримали 241 народний депутат.

Якщо закон підпише президент, в Україні зміняться правила оподаткування доходів громадян, які заробляють через онлайн-платформи. Йдеться про продаж товарів, оренду майна, надання особистих послуг, оренду транспорту та інші операції через цифрові сервіси.

На практиці закон може торкнутися користувачів маркетплейсів, сервісів оголошень, платформ доставки, таксі, оренди житла, фріланс-сервісів та інших майданчиків, через які фізичні особи отримують дохід.

Головна зміна — платформи повинні будуть передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів і в ряді випадків виконувати функції податкового агента. Тобто податок може утримуватися автоматично, без окремої декларації з боку громадянина.

Для користувачів це означає вихід частини доходів із «сірої зони». Якщо раніше продаж товарів або послуг через інтернет часто не декларувався, то після запуску нового механізму інформація про такі доходи надходитиме до податкової.

У фінальній редакції законопроєкту було пом’якшено частину спірних норм. З тексту прибрали обов’язкове відкриття спеціальних рахунків для продавців і норми про розкриття банківської таємниці. Також фінальна версія передбачає пільгову ставку ПДФО 5% для доходів через цифрові платформи. При цьому з урахуванням військового збору реальне податкове навантаження для громадян може становити близько 10% від доходу.

Це означає, що при доході 1 тис. грн через платформу податкове навантаження може становити близько 100 грн, при 5 тис. грн — близько 500 грн, при 10 тис. грн — близько 1 тис. грн, при 20 тис. грн — близько 2 тис. грн.

Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, якщо людина отримує через платформу 30 тис. грн на місяць, її додаткові податкові витрати можуть становити близько 3 тис. грн на місяць, або 36 тис. грн на рік. При доході 50 тис. грн на місяць — близько 5 тис. грн на місяць, або 60 тис. грн на рік.

Для громадян, які продають особисті речі нерегулярно, ефект може бути обмеженим, але для тих, хто фактично веде постійну комерційну діяльність через маркетплейси або сервіси оголошень, витрати помітно зростуть.

Орієнтовний розрахунок:

Дохід через платформу 5 тис. грн на місяць — податок близько 500 грн, чистий дохід близько 4,5 тис. грн.

Дохід 10 тис. грн на місяць — податок близько 1 тис. грн, чистий дохід близько 9 тис. грн.

Дохід 20 тис. грн на місяць — податок близько 2 тис. грн, чистий дохід близько 18 тис. грн.

Дохід 50 тис. грн на місяць — податок близько 5 тис. грн, чистий дохід близько 45 тис. грн.

Дохід 100 тис. грн на рік — податок близько 10 тис. грн.

Дохід 300 тис. грн на рік — податок близько 30 тис. грн.

Дохід 600 тис. грн на рік — податок близько 60 тис. грн.

Для покупців можливий другий ефект: частина продавців може спробувати перекласти податок на ціну товару або послуги. Щоб зберегти колишній чистий дохід, продавцю доведеться підняти ціну приблизно на 11%.

Наприклад, якщо продавець раніше хотів отримати «чистими» 1 тис. грн, то при утриманні 10% йому потрібно виставити ціну близько 1 111 грн. Тоді після податку залишиться приблизно 1 тис. грн.

Якщо колишня ціна послуги становила 5 тис. грн, то для збереження того ж чистого доходу ціна може зрости приблизно до 5 556 грн. Для товару або послуги за 10 тис. грн — приблизно до 11 111 грн.

Однак автоматичного зростання всіх цін чекати не варто. У конкурентних категоріях частина продавців може взяти податкове навантаження на себе, щоб не втратити покупців. У менш конкурентних сегментах податок з більшою ймовірністю буде частково закладений у ціну.

Для держави закон важливий не тільки як податковий інструмент. Його прийняття є частиною зобов’язань України перед міжнародними партнерами, включаючи МВФ та ЄС. Документ пов’язаний із впровадженням міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією про доходи через цифрові платформи.

Для ринку це означає посилення прозорості онлайн-торгівлі та сервісів. Для громадян — необхідність враховувати, що доходи через платформи поступово перестають бути «невидимими» для податкової.

Головний висновок: закон не вводить податок на сам факт користування платформами, але робить доходи через них контрольованими. Для тих, хто продає товари або надає послуги регулярно, додаткові витрати можуть становити близько 10% від обороту, якщо враховувати ПДФО та військовий збір. Якщо продавці перекладатимуть ці витрати на клієнтів, кінцеві ціни можуть зрости приблизно на 10-11%.

EXPERTS CLUB, ПОДАТКИ

NovaPay розмістив 14-й випуск облігацій на 200 млн грн

Міжнародний фінансовий сервіс NovaPay (ТМ NovaPay) з групи Nova розмістив у повному обсязі 14-й випуск облігацій – серії “N”, емітентом яких є його дочірня компанія “НоваПей Кредит”, номінальною вартістю 200 млн грн.

Згідно з інформацією компанії, що облігації емітовані традиційним номіналом по 1 тис. грн із виплатою купона за ставкою 18% річних під час погашення та використовуватимуться у операціях РЕПО, які є альтернативою депозитів.

Кошти, залучені від розміщення серії “N”, фінансовий сервіс планує спрямувати на розвиток кредитних продуктів.

“Серія N – це продовження курсу, якого ми послідовно дотримуємося з 2023 року. Ми першими з бізнесу запропонували українцям публічні корпоративні облігації під час повномасштабної війни, і вже цього травня у повному обсязі погасили другий такий випуск”, – цитуються у релізі слова в.о. заступниці СЕО з роздрібного бізнесу NovaPay Яни Левади.

На сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) повідомляється, що звіт щодо розміщення облігацій був затверджений 22 травня 2026 року.

В той же день Комісія зареєструвала 15 випуск облігацій NovaPay – серії “О” загальною номінальною вартістю 200 млн грн, який здійснюватиметься шляхом публічної пропозиції.

У компанії наголосили, що на початок 2026 року власниками облігацій NovaPay стали більш ніж 7,9 тис. клієнтів, загальний портфель досягнув понад 4 млрд грн.

У лютому NovaPay повідомляв про розміщення у повному обсязі облігації серії “М”, номінальною вартістю 200 млн грн.

Загалом протягом 2023-2025 років NovaPay здійснив 13 випусків облігацій загальним номіналом 1 млрд 390 млн грн. Цінні папери всіх серій, окрім трьох, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay та виплата відсотків по ним запланована один раз при погашені. Виплата ж відсотків за облігаціями для інституційних інвесторів здійснюється щоквартально. За ними також передбачена щорічна оферта, а номінальна ставка доходності на перший рік обігу – 18% річних. Серія “K” стала третьою для інституційних інвесторів, але перша така серія “А” на суму 100 млн грн була погашена цього року.

NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. Компанія першою в Україні серед небанківських фінансових установ отримала 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дало змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першою серед небанків наприкінці минулого року запустила власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.

NovaPay у 2025 році збільшила виручку на 10,4% – до 10,01 млрд грн, тоді як її чистий прибуток зменшився на 22% – до 2,58 млрд грн.

У першому кварталі 2026 року компанія збільшила обсяг переказів на 53% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до понад 200 млрд грн, тоді як кількість транзакцій зросла на 12% – до 126 млн.

За даними Національного банку України, компанія займає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

NovaPay, ОБЛИГАЦИЯ

Vchasno Group збільшила частку в сервісі “Медікс Опіка” до 73,5%

Група українських продуктових ІТ-компаній Vchasno Group уклала угоду про збільшення своєї частки в сервісі медичної допомоги вдома “Медікс Опіка” (ТОВ “Медікс Опіка” та “Медікс Компанія Управління”), співпраця з яким розпочалася у 2025 році, до 73,5%, йдеться у повідомленні компанії в соціальній мережі LinkedIn у вівторок.

“Інтерес до “Медікс Опіки” був зумовлений операційною моделлю сервісу, потенціалом до масштабування та значною роллю цифрових інструментів у роботі компанії”, – цитуються у релізі слова співзасновника та CEO Vchasno Group Миколи Палієнка.

Згідно з повідомленням, до кінця 2026 року планується масштабування присутності медичного сервісу в громадах та районних центрах, розвиток спеціалізованих напрямів медичної допомоги, а також збільшення обсягу послуг для ветеранів після важких поранень.

За інформацією на офіційному сайті Vchasno Group, протягом минулого року “Медікс Опіка” масштабувала діяльність у 8 разів. Зокрема, наразі компанія обслуговує більш ніж 8 тис. пацієнтів, надає послуги у 19 областях України та залучає понад 350 лікарів різних спеціалізацій, які створюють мультидисциплінарні команди в регіонах присутності.

Зазначається, що сервіс медичної допомоги працює за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та надає медичні послуги в умовах домашнього догляду. Діяльність сервісу передбачає стабілізацію стану пацієнтів, медичний догляд у домашніх умовах, а також навчання родичів реагуванню на ситуації.

Vchasno Group – група українських продуктових IT компаній, яка створює цифрові рішення для бізнесу та держави, співвласником та CEO групи є Микола Палієнко. Серед проєктів компанії – сервіс “Вчасно” та майданчик для державних і комерційних закупівель Zakupivli.Pro.

Сервіс “Вчасно” призначений для компаній та фізичних осіб і дозволяє, підписувати, обмінюватися та зберігати електронні документи. До екосистеми входять сервіси “Вчасно.КЕП”, “Вчасно.EDI”, “Вчасно.Звіт”, “Вчасно.Каса”, “Вчасно.ТТН” та “Вчасно.Кадри”.

Згідно з даними ресурсу YouControl, у 2025 році ТОВ “Медікс Компанія Управління” (Хмельницький) збільшило виручку у 4,4 рази – до 127,94 млн грн, тоді як його чистий прибуток зріс у 11,3 рази – до 15,38 млн грн.

Окрім ТОВ “Закупівлі.Про”, якому належить 73,75%, співласниками “Медікс Опіка” є також директор Володимир Бужан – 5%, Олександр Русін – 15%, Дмитро Мацюк та Сергій Москальчук – по 2,5%, а також Олексій Марунчак – 1,25%, тоді як бенефіціарами вказані Палієнко – 41,25% та Русін – 33,75%.

IT, VCHASNO GROUP, медичні послуги, Медікс Опіка, НСЗУ

Business news from Ukraine