Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ЕКСПЕРТ ІГОР СТАКОВИЧЕНКО РОЗПОВІВ, ЯКОЮ МАЄ СТАТИ УКРАЇНА ПІСЛЯ ВІЙНИ

За 4,5 місяці війни українській економіці завдано значної шкоди. Багато експертів говорять про суми, що вже перевищують трильйон у доларовому еквіваленті. При цьому на конференції з відновлення України, що пройшла на минулому тижні у швейцарському Лугано обговорювалася сума в 750 млрд фінансової допомоги. На що підуть ці астрономічні кошти і якою може стати післявоєнна економіка нашої країни, порталу Open4busines розповів експерт у галузі фінансів та нерухомості Ігор Стаковиченко.

На його думку, ті бюджетні програми та плани розвитку, які були представлені на конференції представниками центральної та регіональної влади, ще не раз переглядатимуться та обговорюватимуться, оскільки основа багатьох із них закладалася ще до війни, а зараз обставини багато в чому змінилися і вимагають радикального перегляду застарілих підходів.

“Давайте візьмемо, наприклад, енергетичний сектор. Чи варто нам відбудовувати наново розбомблені НПЗ чи виділяти великі кошти на підтримку ГТС? Думаю що ні. Зараз енергетика у світі розвивається у бік екологічних та енергоефективних галузей. Це насамперед воднева енергетика та відновлювані джерела. Щодо водню вже є успішні кейси в Японії та Південній Кореї, Європа також рухається у цьому напрямку. Саме на це потрібно направити більшу частину коштів, і сконцентруватися не на відновленні старого, а на створенні нового”, – вважає Ігор Стаковиченко.

За словами експерта, зараз Україна має всі шанси стати лідером постіндустріальної економіки, перебудувавши виробничі цикли та освоївши виробництво продукції з високою доданою вартістю. Ігор Стаковиченко впевнений, що багато старих промпідприємств, які постраждали в ході бойових дій, після війни змушені будуть або змінити профіль діяльності або згорнути виробництво.

“Після повернення наших територій на сході ми отримаємо повністю зруйновані промислові зони, які раніше концентрувались на металургії та сировинному виробництві. Відновити їх у колишньому вигляді буде просто неможливо. А багато з цих підприємств були містоутворюючими. Як дати роботу людям та запустити економіку у цих регіонах? Лише шляхом розвитку та впровадження інноваційних виробництв на базі частково переобладнаних підприємств, коли на місці зруйнованих доменних печей та ливарних цехів запрацюють установки 3D-друку або підприємства з виробництва високотехнологічної продукції”, – зазначив Ігор Стаковиченко.

Експерт переконаний, що Україна має зараз унікальний історичний шанс відбудувати сучасну економіку із чистого аркуша, отримавши необхідне для цього фінансування. На думку, Ігоря Стаковиченка цією можливістю необхідно скористатися.

, , , , , , ,

ПРИБУТОК ПРИВАТБАНКУ В I ПІВ. СКОРОТИВСЯ В 1,8 РАЗА – ДО 6,3 МЛРД ГРН

Прибуток державного ПриватБанку (Київ) у січні-червні 2022 року становив 6,3 млрд грн, що в 1,8 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (11,6 млрд грн), повідомила пресслужба банку в четвер.

“Ми завершили півріччя з прибутком, однак усвідомлюємо, що попереду складний період. Сьогодні передбачити всі ризики неможливо, але ПриватБанк вступив у війну в чудовій фінансовій формі і робить усе для забезпечення стійкості в умовах воєнного стану”, – наводить пресслужба слова першого заступника голови правління Анни Самаріної.

Згідно з повідомленням, суму недоодержаних доходів за період війни банк оцінює у більш ніж 5,5 млрд грн.

Зазначено, що на покриття кредитних ризиків за перші шість місяців 2022 року банк сформував 6,9 млрд грн резервів.

,

МУЗЕЙ ВИДАТНИХ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ, МИКОЛИ ЛИСЕНКА, ПАНАСА САКСАГАНСЬКОГО, МИХАЙЛА СТАРИЦЬКОГО ПРЕЗЕНТУЄ ВИСТАВКУ “ГРАФІКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ”

15 липня 2022 року о 17.00 запрошуємо на презентацію виставки «ГРАФІКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» Василя Чебаника, яка відбудеться у виставковій залі Музею Лесі Українки за адресою: вул. Саксаганського, 97.

Чи знаєте ви, що українська мова починає свою історію ще у VI столітті? Ми чуємо українську, але не бачимо її. Мова – це звук плюс графічний його начерк, а ми не маємо своєї абетки, натомість користуємось «гражданскім шріфтом», запровадженим Петром І для російської мови в 1708-10-их рр. (є версія, що він сам «начєртал» новий алфавіт і втілив за допомогою голландських майстрів). Перехід на латиницю, котрий донедавна активно обговорювався українською спільнотою, був би слушним, якби ми не мали своєї, вже створеної абетки!

Визначний каліграф і художник-графік, Заслужений діяч мистецтв України, Член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор Василь Якович Чебаник з 1971-го р. займається графічним втіленням звучання української мови. Ним створений проект української абетки  Рутенії,  що графічно одразу виділяє нашу мову з-поміж інших. Проект синтетичний, котрий увібрав риси начертань Київської Русі і Козацької доби, класичної кирилиці і латині, зафіксував мелодійність (одну з найкращих у світі) в лінії. В ній знайшли відображення і знаки-символи, притаманні нашому менталітету і виражені в образах народної творчості. До того ж, перехід на такий варіант абетки не потребуватиме великих зусиль і матиме мінімум незручностей.

В 2019 р. за цей проект Василь Якович отримав Шевченківську премію. Подія виявила значимість потреби візуальної самоідентифікації української мови, котру громадянське суспільство сприйняло з захватом. Надіємось, що до громадськості приєднаються і ті, хто символізує і втілює державну волю. Особливо наразі, коли війна з російською навалою іде на всіх фронтах, і не менш запекла вона в гуманітарній і духовній сферах.

Виставка експонуватиметься у звичайному режимі з 16 липня 2022 року.

Експозиція працює щодня з 10:00 до 17:00 (крім вівторка!)

Телефон для довідок: 044 289 1651

Локація: Музей Лесі Українки

Вхід на виставку за вартістю вхідного квитка до музею (60 грн/30 грн)

Детальніше: https://www.facebook.com/mvduk

,

MATIERE ПЕРЕДАСТЬ УКРАЇНІ 36 ЛЕГКОЗБІРНИХ МОСТІВ – КУЛІБА

Французька компанія Matiere передасть Україні 36 легкозбірних мостів, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

“Разом із французьким урядом та федерацією французьких промисловців MEDEF ми домовилися про передання Україні 36 легкозбірних мостів завдовжки від 23 до 46 метрів від кампанії Matiere. Ці конструкції зможуть швидко замінити зруйновані українські мости, а згодом замінити їх на постійній основі”, – сказав Кулеба на онлайн-брифінгу у середу.

За його словами, французька компанія Matiere має багаторічний досвід роботи із швидкого розгортання мостових переходів для автомобільного та залізничного транспорту, особливо у країнах, де війна зруйнувала інфраструктуру.

“Вже 25 липня інженери компанії прибудуть до України та проведуть спільну оцінну місію з інженерами “Укравтодору”. Потенційно компанія розглядає можливість розгортання виробництва цих мостових переходів в Україні”, – зазначив Кулеба.

ЗАРЯДНІ СТАНЦІЇ ДЛЯ ЗСУ НА СОНЯЧНІЙ ЕНЕРГІЇ

Зарядні станції «Сонце для Армії» працюють на сонячній енергії та дозволяють заряджати будь-які електронні пристрої (телефони, дрони, рації, тепловізори тощо). Їх виготовляє київська команда волонтерів.

Понад 300 станцій уже використовуються українськими артилеристами, розвідниками та бійцями спеціальних підрозділів.

Головні компоненти станції – це сонячні панелі загальною потужністю 100 Вт і літій-іонний акумулятор ємністю 760 Вт*год. Вона генерує 700-800 Вт енергії, цього достатньо, наприклад, для заряджання до 50 телефонів або безперебійної роботи станції Старлінк.

«На початку війни ми дізналися, що ЗСУ має проблеми з доступом до електромережі. Водночас бензогенератори не завжди можна використовувати: вони шумні, потребують палива, також їх просто виявити за допомогою тепловізора. Наші зарядні станції вирішують ці проблеми» – кажуть волонтери.

Вдеоогляд https://www.facebook.com/sun4UArmy/videos/995802191138086

Часто станції використовуються в засідках, коли необхідно тиждень просидіти безвилазно в точці Х і водночас бути постійно на зв’язку. Також є кейси, коли станція живить систему відеоспостереження: це забезпечує безперебійний відеоконтроль у найнесподіваніших для орків місцях :).

Волонтери «Сонце для Армії» продають станції за собівартістю лише військовим, які перебувають у гарячих точках (на дачу чи блокпост на Львівщині замовити станцію не вийде).

Для замовлення див. розділ «Контакти» на сайті https://sun4uarmy.com/.

, ,

МІНСІЛЬГОСП США У ЛИПНІ ЗМЕНШИВ НА 2 МЛН ТОНН ОЦІНКУ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ У 2022/2023 МР

Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті скоротило порівняно з червневим прогноз урожаю української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 2 млн тонн – до 19,5 млн тонн, при цьому оцінку її експорту збережено на рівні 10 млн тонн.

“Виробництво в Україні знижено на 2 млн тонн – до 19,5 млн за рахунок скорочення посівних площ, як зазначено у наданій урядом країни статистиці”, – зазначається у звіті Мінсільгоспу США, оприлюдненому у вівторок.

Згідно з документом, на 1 млн тонн знижено оцінку внутрішнього споживання пшениці в Україні – з 11,2 млн тонн до 10,2 млн тонн, зокрема для корму – з 6 до 5 млн тонн, випливає з липневого звіту USDA.

Крім того, з 6,01 млн тонн до 5,24 млн тонн скорочено прогноз перехідних залишків на кінець поточного маркетингового року порівняно з 5,84 млн тонн на його початок.

Мінсільгосп США в новому прогнозі зберіг прогноз експорту кукурудзи з України в 2022/2023 МР на рівні 9 млн тонн, а її врожаю – 25 млн тонн. При цьому прогноз її внутрішнього споживання в Україні також залишено на колишньому рівні 10,7 млн тонн.

Згідно зі звітом, загалом прогноз урожаю фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР збережено на рівні 31,76 млн тонн, а його експорту – 10,83 млн тонн.

Як повідомлялося, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів.

Загалом у 2021/2022 МР країна поставила на зовнішні ринки 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше проти аналогічної дати 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).

Урожай пшениці минулого року становив 33 млн тонн, фуражного зерна – 53,5 млн тонн, зокрема кукурудзи – 42,13 млн тонн.

, ,