Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Посольство Республіки Індонезія в Україні організувало «День батика»

Посольство Республіки Індонезія в Україні спільно з Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ) провело в Києві урочистий прийом з нагоди Національного дня батика, визнаного ЮНЕСКО частиною нематеріальної спадщини людства.

У заході взяли участь близько 150 гостей — представники дипломатичного корпусу, органів влади, студенти та наукова спільнота.

У вітальному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні Аріф Мухаммад Басаламах зазначив, що батик — це не просто тканина, а культурна спадщина, яка втілює історію, цінності та ідентичність народу Індонезії.

«Батик — це історія гармонії, творчості та мудрості, переданої через покоління. Одягаючи батик, ми несемо в собі цінності та ідентичність, які плекалися століттями», — підкреслив дипломат.

Ректор НАКККіМ Валерій Марченко привітав індонезійську делегацію і вручив послу звання Почесного професора Академії, наголосивши на важливості культурного обміну та подальшого розвитку академічного співробітництва.

Програма свята включала презентацію про батик, танцювальні та вокальні виступи студентів, а також виконання національних гімнів Індонезії та України на українській бандурі. У холі університету була організована виставка батиків та інструментів для їх створення. Завершився захід дегустацією традиційних страв індонезійської кухні — наси горенг, мі горенг, бакван і куе лумпур.

Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією встановлені 5 червня 1992 року. Посольство України в Джакарті відкрилося в 1995 році, а Посольство Індонезії в Києві розпочало роботу в 1994 році.

В останні роки країни також розвивають співпрацю в сферах освіти, культури та туризму. У 2024–2025 роках Індонезія підписала два протоколи про доступ на ринок продукції українського походження — гороху та водних біоресурсів, що має стимулювати подальше збільшення торгівлі агропродукцією.

 

, ,

“ДТЕК Енерго” інвестував 4,9 млрд грн у розвиток шахт за 8 місяців

“ДТЕК Енерго” у січні-серпні 2025 року спрямував на розвиток вугільних підприємств 4,9 млрд грн, що дозволило підтримувати виробничі потужності та впроваджувати сучасні технології.

“Для підтримки належного рівня вуглевидобутку компанія продовжує підготовку нових лав. З початку року введено в експлуатацію 14 нових вибоїв, що дає змогу підтримувати необхідний обсяг видобутку палива для теплової генерації України”, – повідомили у пресрелізі компанії.

Всього з початку повномасштабної війни інвестиції компанії у підтримку шахт, ремонт та модернізацію обладнання, а також у заходи з підвищення безпеки персоналу склали майже 23 млрд грн.

“Ми продовжуємо інвестувати у відновлення генеруючих потужностей, у вугільні підприємства, адже наша головна мета напередодні початку нового опалювального періоду – зберегти надійність теплової генерації та енергосистеми в цілому”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.

“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність в тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року складала 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створений повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного устаткування.

 

,

У вересні молочні продукти в Україні подорожчали на 1–6% за місяць

В Україні у вересні 2025 року подорожчали більшість молочних продуктів на тлі обмеженого внутрішнього попиту, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).

У галузевій асоціації зазначили, що молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в плівці в середньому коштує 48,21 грн/кг, що на 2,75 грн (+6%) більше порівняно з попереднім місяцем, але на 8,89 грн (+23%) більше відносно торішнього періоду. Цей товар у пластиковій пляшці коштує 65,42 грн/кг, що на 1,25 грн (+1,9%) більше порівняно з попереднім місяцем і на 12,50 грн/кг (+24%) більше відносно торішнього періоду.

Кефір жирністю 2,5% у плівці в середньому коштує 56,74 грн/кг, що на 97 коп. (+2%) більше ніж місяць тому, але на 9,53 грн (+20%) дорожче ніж торік. Вартість продукту у пластиковій пляшці наразі становить 76,45 грн/кг, що на 2,57 грн (+3%) більше ніж місяць тому і на 14,55 грн (+25%) більше ніж торік.

Сметана жирністю 15% в стаканах в середньому коштує 187,22 грн/кг, що на 0,93 грн (+0,5%) більше порівняно з попереднім місяцем, але на 37,79 грн/кг (+25%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на йогурт питний жирністю від 1,6% до 2,8% в пластикових пляшках становила 115,79 грн/кг, що на 1,39 грн (+1,2%) більше відносно попереднього місяця, але на 20,12 грн (+21%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на сир кисломолочний жирністю 9% становила 293,44 грн/кг, що на 7,41 грн (+3%) більше відносно попереднього місяця і на 64,38 грн (+28%) більше відносно минулорічного періоду.

Вершкове масло жирністю від 72,5% до 73% вітчизняного виробництва в середньому коштує 586,64 грн/кг, що на 7,58 грн (+1,3%) більше відносно попереднього місяця, але на 123,36 грн (+27%) дорожче ніж торік.

Сир “Гауда” жирністю 45% від українських компаній в середньому коштує 584,59 грн/кг, що на 21,21 грн (+4%) більше відносно попереднього місяця, але на 95,38 грн (+19%) дорожче ніж торік.

“В Україні у другій половині вересня ціни на більшість молочних продуктів залишаються високими, що може бути пов’язано з продовольчою інфляцією. Водночас, внутрішній попит на молочну продукцію обмежений. Спостерігалося скорочення реалізації товарів торгівельними мережами та зменшення попиту на молоко-сировину з боку молокопереробних підприємств”, – пояснив аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.

Він зазначив, що імпортні сири, які завозяться в Україну переважно з Польщі, більш привабливі в плані ціни ніж продукція вітчизняних виробників.

“В умовах призупинення молочного експорту в ЄС молокопереробні підприємства працюють на склад, що разом зі зниженням цін на біржові товари на експортних ринках, зокрема на вершкове масло, може тиснути на ціни в перспективі. Певне пожвавлення споживчого попиту на свіжу молочну продукцію ймовірне взимку”, – резюмували в АВМ.

Німеччина, Іспанія та Польща — топ-імпортери українського жому

Україна за підсумками 2024-2025 маркетингового року (вересень 2024-го – серпень 2025- го) експортувала 158 тис. тонн гранульованого жому сумарно на $23,2 млн, повідомила Національна асоціація виробників цукру ” Укрцукор” у Facebook.

У галузевій асоціації зазначили, що найбільшими імпортерами українського жому стали Німеччина із 22% загального обсягу його експорту з України, Іспанія та Польща мають по 21%, далі йдуть Італія із 12% та Нідерланди з 9%.

Лідерами з експорту бурякового жому, за даними бізнес-об`єднання, стали “Радехівський цукор”, “Алмейда Груп” та “Укрпромінвест-Агро”, які разом експортували 83% всього обсягу.

“Виробництво та експорт гранульованого жому — це не лише ефективне використання побічного продукту цукрового виробництва, що підвищує маржинальність бурякоцукрової галузі в цілому, а й додаткова експортна виручка, яка так потрібна країні сьогодні”, – резюмував “Укрцукор”.

 

, , , , ,

Рівень безробіття за мот, % в 2016-2026 роках

Рівень безробіття за мот, % в 2016-2026 роках

Джерело: Open4Business.com.ua

Данія призначила нового посла в Києві

Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко в четвер, 2 жовтня, прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла Королівства Данія в Україні Томаса Лунд-Серенсена, повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ. Як повідомляється на сайті МЗС, Міщенко зазначив, що широкий професійний досвід нового посла буде надзвичайно цінним для подальшого розвитку двосторонніх відносин.

Він також високо оцінив лідерство Данії під час головування в Раді ЄС у другому півріччі 2025 року та безпрецедентну підтримку України. Данія є абсолютним світовим лідером за показником допомоги щодо ВВП – 2,89%, загальний обсяг військової допомоги досяг EUR9,4 млрд.

У свою чергу Лунд-Серенсен підкреслив налаштованість Данії на подальшу підтримку України, зміцнення її обороноздатності, сприяння на шляху до вступу в ЄС і взаємну вигоду від застосування «датської моделі», яка одночасно є інвестицією в безпеку всієї Європи.

 

, ,