Україна станом на 2 травня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 3,407 млн га, що в 1,5 раза більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 240,7 тис. га (223,3 тис. га тижнем раніше), ячменем – 775,7 тис. га (761,5 тис. га), горохом – 161,1 тис. га (159,2 тис. га), вівсом – 159,9 тис. га (146,6 тис. га), просом – 16,7 тис. га.
За минулий тиждень аграрії посіяли 861 тис. га ярих культур. Тижнем раніше цей показник становив 492,9 тис. га і 792,6 тис. га ще тижнем раніше. У лідерах аграрії Сумської області, де за тиждень посіяно 97,4 тис. га.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла 31,3 тис. га пшениці, 43,1 тис. га ячменю, 5,8 тис. га гороху і 6 тис. га вівса. га вівса; Дніпропетровська – 28 тис. га пшениці, 50 тис. га ячменю, 14,17 тис. га гороху, 1 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху і 5,1 тис. га вівса; Сумська – 18,2 тис. га пшениці, 17,9 тис. га ячменю, 5,6 тис. га гороху і 9,8 тис. га вівса; Житомирська – 16,5 тис. га пшениці, 19,3 тис. га ячменю, 3 тис. га гороху і 26 тис. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Вінницька – 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху і 1,1 тис. га вівса.
Крім того, соняшнику посіяно 2 967,5 тис. га, сої – 566,7 тис. га, цукрових буряків – 248,4 тис. га.
Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ «СП “Нібулон” (Миколаїв) отримав EUR12,8 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO), на які буде придбано 74 одиниці сучасної сільгосптехніки, повідомила прес-служба зернотрейдера у Facebook.
«Ми вдячні данським партнерам, які підтримують український бізнес, який зараз в умовах війни працює не завдяки, а всупереч. Нам дійсно життєво необхідно все більше таких позитивних сигналів, як переконливих прикладів для наслідування. Лише в такий спосіб ми зможемо якнайшвидше відбудувати Україну”, – зазначила фінансовий директор “Нібулону” Ірина Левковська.
Генеральний директор EIFO Педер Лундквіст висловив упевненість, що фінансування допоможе компанії збільшити врожайність зернових за рахунок модернізації сільгосптехніки та зміцнить довгострокове фінансове становище компанії.
«У EIFO ми пишаємося тим, що можемо внести невеликий внесок у величезну роботу з відновлення, яка чекає на Україну і зараз є однією з найважливіших справ для її громадян. Ми з нетерпінням чекаємо на майбутню співпрацю з «Нібулоном» та іншими українськими та данськими компаніями, що працюють в Україні”, – сказав він під час підписання кредитної угоди в бомбосховищі Міністерства фінансів під час повітряної тривоги.
Згідно з повідомленням «Нібулона», фінансування виділено в рамках соціальної програми данського інвестиційного фонду, створеного для допомоги Україні. Про її запуск було оголошено в травні 2023 року під час Українського інвестиційного форуму в Копенгагені. Програма фінансуватиме проєкти із залученням найкращих данських технологій та інноваційних рішень і буде доступною як державному, так і приватному секторам.
ТОВ «СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
«Нібулон» до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток «Нібулона» через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
КП “Міські дороги” (Одеса) 2 травня оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Цінова пропозиція компанії становила 408,598 тис. грн за очікуваної вартості закупівлі послуг – 617,799 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “ББС Іншуранс” із майже такою самою пропозицією та СК “Країна”-601,058 тис. грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Експорт соняшникової олії з України у вересні-квітні 2023-2024 маркетингового року (МР) склав понад 4,4 млн тонн, що на 17% перевищило показник за аналогічний період попереднього сезону та стало другим за величиною обсягом експорту за всю історію після 2019-2020 МР, коли він досяг 4,49 млн тонн за цей самий період, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ».
«Підвищенню попиту на дану продукцію поточного сезону з боку ключових світових імпортерів сприяла більш приваблива ціна на соняшникову олію порівняно з іншими рослинними оліями, внаслідок чого українські заводи активно нарощували переробку соняшнику», – пояснили аналітики.
Вони також вказали, що важливим фактором є забезпечення відносно стабільних відвантажень олії морським транспортом.
Експерти агентства нагадали, що оцінювали експорт соняшникової олії на сезон-2023/24 на рівні 5,6 млн тонн (+4% до квітневої оцінки; -1% до 2022-2023 МР). Однак, враховуючи, що вже близько 79% прогнозу експортовано, до кінця сезону очікується значне зниження помісячних обсягів відвантаження.
«Скорочення експорту даної продукції вже в травні-серпні поточного сезону може бути обумовлено зниженням переробки соняшнику на тлі вичерпання його запасів, які в цілому по країні на початок травня оцінюються як мінімальні за останні три сезони», – резюмували в «АПК-Інформ».
Українські сировари зіткнулися з проблемою зниження продажів як через високу ціну українських сирів, так і через зростання імпорту, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство «Інфагро».
«У березні імпорт сиру зріс більш ніж на 40%, а у квітні цей показник може збільшитися ще на 15-20%. Тобто частка європейських сирів уже знову становить близько третини загальної реалізації сирів в Україні”, – зазначили аналітики.
Вони підкреслили, що частка імпорту на внутрішньому ринку України поки що менша, ніж до війни, але це повинно змусити виробників вживати заходів, щоб утриматися на власному ринку.
«Через девальвацію гривні експорт сиру стає ще вигіднішим. Водночас експорт сирного продукту, наприклад, до Казахстану, стрімко падає. Українські сирні продукти російські виробники вже практично витіснили з ринку Казахстану. Якщо експорт сирного продукту до Казахстану припиниться, його виробництво доведеться суттєво зменшити”, – прогнозують в “Інфагро”.
Міністерство освіти і науки України затвердило розподіл 18,8 млрд грн видатків державного бюджету між 134 закладами вищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління Міносвіти.
Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, розмір виділених державних коштів для кожного університету визначено з урахуванням 5 основних критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.
Зокрема, основний критерій розподілу – контингент здобувачів, які навчаються за кошти бюджету, а також ідеться про такі показники, як: наукова діяльність – кількість коштів, що виш заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки; інтернаціоналізація – місце в міжнародних рейтингах або участь в європейських проєктах Еразмус+; працевлаштування – відсоток працевлаштованих випускників; регіональний коефіцієнт – для підтримання закладів освіти, що є найбільш розвинутими в Європі; регіональний коефіцієнт – для підтримання закладів освіти, що розташовані в регіоні.
Так, найбільше коштів отримають: Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут імені Сікорського” (1 530,9 млн грн), Національний університет “Львівська політехніка” (980,1 млн грн), Національний університет біоресурсів і природокористування (620 млн грн). ), Львівський національний університет імені Франка (568,4 млн грн.), Національний авіаційний університет (498,8 млн грн.), Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (496,6 млн грн.), Харківський національний університет імені Каразіна (412 млн грн.).
“МОН розробляє методичні рекомендації щодо використання резерву, сума якого налічує 504 млн грн. Передбачено, що частина цього резерву буде спрямована на розв’язання проблем, пов’язаних із функціонуванням переміщених закладів освіти”, – ідеться в повідомленні.
