Олександр Усик завоював звання абсолютного чемпіона світу, перемігши Даніеля Дюбуа нокаутом у 5 раунді поєдинку.
Бій відбувся за звання абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі за версіями WBA, WBC, IBF і WBO. Це був поєдинок-реванш: вперше боксери зустрілися на рингу в серпні 2023 року і тоді Усик нокаутував Дюбуа в 9 раунді. Усик повернув собі титул чемпіона за версією IBF, від якого змушений був відмовитися, оскільки свого часу не зміг провести обов’язковий захист титулу, і захистив чемпіонство за трьома іншими версіями.
У першій половині 2025 року “ДТЕК Енерго” інвестував приблизно 4 млрд грн у ремонти та відновлення пошкоджених внаслідок масованих атак ТЕС, що більше, ніж за весь 2024 рік, коли було інвестовано 3,6 млрд грн, повідомив департамент з комунікацій “ДТЕК”.
Згідно з його релізом у п’ятницю, під час цьогорічної ремонтної кампанії, яка постійно триває, уже виконано значний обсяг робіт, хоча роботи ще багато і на цей рік, і на наступний.
“Наші енергетики відновлюють не лише обладнання, а й упевненість у подальшому надійному функціонуванні теплової генерації та енергосистеми загалом. Електрика – це основа всього, і ми робимо все можливе, щоб її вистачало навіть у найтяжчі моменти”, – прокоментував генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
Зазначається, що РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну завдала по ТЕС “ДТЕК” вже 205 ударів. В цілому минулого року енергетична інфраструктура пережила 13 масштабних атак. З лютого 2022 року від обстрілів ТЕС “ДТЕК Енерго” постраждало 56 енергетиків станцій, 4 загинули.
Як повідомлялося, в ніч на 18 липня під час обстрілу російськими окупантами Дніпропетровської області машиніст “Укрзалізниці” загинув, а машиніста тепловоза “ДТЕК” було поранено.
Олександр Усик виборов звання абсолютного чемпіона світу перемігши Даніеля Дюбуа нокаутом у 5 раунді поєдинку.
Бій відбувся за звання абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі за версіями WBA, WBC, IBF и WBO. Це був поєдинок-реванш: вперше боксери зустрілися на рингу в серпні 2023 року і тоді Усик нокаутував Дюбуа в 9 раунді. Усик повернув собі титул чемпіона за версією IBF, від якого змушений був відмовитися, оскільки свого часу не зміг провести обов’язковий захист титулу, і захистив чемпіонство за трьома іншими версіями.
“Хочу подякувати всій Україні, всім хлопцям, що боронять нашу країну. Отримав безліч повідомлень від різних підрозділів, що боронять Україну”, – сказав Усик по закінченні бою.
У червні 2025 року громадяни України посіли друге місце за кількістю придбаної нерухомості в Туреччині серед іноземних громадян. Про це свідчать свіжі дані Статистичного інституту Туреччини (TÜİK). Згідно з опублікованою інформацією, українці придбали 111 об’єктів нерухомості, поступившись лише росіянам, які традиційно залишаються головними іноземними інвесторами в турецький ринок житла — 326 угод за місяць.
На третьому місці опинилися громадяни Ірану (109), далі йдуть Ірак (97), Німеччина (95), Азербайджан (71), Казахстан (66), Китай (54), США (41) і Палестина (40).
Експерти пов’язують зростання інтересу до турецької нерухомості з наступними факторами:
Безвізовий режим і розвинене авіасполучення між Україною і Туреччиною;
Відносно низький поріг входу: вартість житла в Анталії, Аланії та Мерсині залишається привабливою в порівнянні з європейським ринком;
Можливість використовувати житло як засіб збереження капіталу і варіант евакуаційної адреси в умовах триваючої війни.
Крім того, в червні Туреччина зафіксувала приплив покупців з України у зв’язку з активним туристичним сезоном і інвесторами, які бажають отримати орендний дохід у валюті.
Незважаючи на загальне зниження покупок нерухомості росіянами в порівнянні з піковими значеннями 2022-2023 років, росіяни в червні 2025 року знову стали найбільшими іноземними покупцями в Туреччині. Це підтверджує триваючий тренд релокації, в тому числі у форматі постійного або тимчасового проживання на тлі міжнародної ізоляції РФ.
З урахуванням поточних геополітичних умов і привабливості турецького ринку, Україна може зберегти високі позиції в рейтингу іноземних покупців нерухомості в Туреччині і в найближчі місяці. При цьому очікується пожвавлення інтересу і з боку країн Центральної Азії та Близького Сходу.
В цілому Туреччина залишається одним з провідних напрямків для інвестицій в нерухомість серед громадян пострадянського простору.
Європейський Союз опублікував список фізичних та юридичних осіб, які потрапили до 18-го пакету санкцій проти Російської Федерації, до нього увійшли 22 російських і два китайських банки, чотири компанії, пов’язані з російським фондом прямих інвестицій, ️26 нових суб’єктів, пов’язаних з російським ВПК, а також вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі.
Санкційний список опубліковано в суботу, 19 липня, в Офіційному віснику.
Так, під санкції потрапили 22 російських банки:
Т-банк, банк «Санкт-Петербург», банк «Центрокредит», Яндекс банк, Сургутнефтегазбанк, Меткомбанк, Севергазбанк, Генбанк, Бистробанк, Енерготрансбанк, Татсоцбанк, банк «Зеніт», Трансстройбанк, банк “Фінам”, Озон банк, Експобанк, Локко Банк, банк «Дом.РФ», МСП Банк, Ланта Банк, Банк 131 і банк «РостФінанс».
Вперше під санкції ЄС потрапили два китайських банки за надання криптовалютних послуг: Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank.
Також до санкційного списку внесено вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі: Белвнешпромсервіс, ОКБ ТСП, КБ «Безпілотні вертольоти», завод «Легмаш», науково-технічний центр “ЛЕМТ” БелОМО, ТОВ «Лазерні прилади та технології», Вістан, Рухсервомотор.
До санкційного списку внесено 14 осіб і 41 організацію, відповідальних за дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Таким чином, загальна кількість фізичних та юридичних осіб, включених до санкційного переліку, перевищила 2500.
За словами верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Каї Каллас, цей пакет є «одним з найжорсткіших на сьогодні». “Кожна санкція послаблює здатність Росії вести війну. Послання чітке: Європа не відступить у своїй підтримці України. ЄС буде продовжувати посилювати тиск, поки Росія не припинить війну”, – підкреслила вона.
Як повідомлялося, Комітет постійних представників ЄС (Corеper) вранці 18 липня затвердив 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії.
Україна має наразі 22 млн тонн потужностей для переробки олійних культур, і олійно-екстраційні заводи (ОЕЗ) ще будуються, тож найближчим часом обсяги переробки можуть досягти 25 млн тонн, однак забезпечити їх сировиною буде непросто, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“У нас, як показує оцінка, до 22 млн тонн потужностей (ОЕЗ – ІФ-У), і (ОЕЗ – ІФ-У) ще будуються, тобто буде 22-25 млн. Відверто, що на такий об’єм (забезпечення сировиною переробних підприємств – ІФ-У) вийти буде непросто. Суто агрономічно, агротехнологічно”, – прокоментував він на засіданні Trend&Hedge Club прийняття парламентом рішення про встановлення мита на експорт сої та ріпаку.
Висоцький пояснив, що аграрії не зможуть за рік збільшити виробництво сої за рахунок додаткового зрошення 1 млн га. Подібна інвестиція окупається впродовж 5-15 років і є “довгою історією”. Хоча таке розширення суттєво покращило б ситуацію переробників.
Не бачить заступник міністра і перспектив суттєвого потенціалу для розширення площ і збільшення врожайності для ріпаку.
“Може бути не 3-3,5 млн тонн (прогноз Мініагрополітики щодо виробництва ріпаку на сезон-2025 – ІФ-У), може бути 5 млн тонн, як 2022 року, чи 4,8 млн тонн, як 2023-го.”, – констатував він, зазначивши, що говорити про збільшення виробництва до щорічних 8-10 млн тонн складно, хоча і землі, і всі ділянки, всі території для вирощування є.
На думку Висоцького, українські аграрії можуть виростити соняшнику не 12 млн тонн у сезоні-2025, а 15 млн тонн, у перспективі максимальний врожай культури сягнути навіть 25 млн тонн.
“Це буде стеля, я заявляю, яку можна в межах контрольованих територіях України виростити. В межах контрольованих Україною територій із нинішніх 20,5 млн тонн (виробництва соняшнику – ІФ-У) реально вийти на понад 23 млн тонн. Якщо все складеться – на 25 млн тонн. Але продовж найближчих років це неможливо”, – пояснив він.
Перший заступник міністра наголосив, що галузь переробки виросла більше, ніж її можна забезпечити сировиною на перспективу до 2030 року.
“З точки зору логіки в державі мав би залишатися ринок продавця, але й питання щодо закупівель сировини на переробку не повинно так (гостро – ІФ-У) стояти”, – резюмував він.
Як повідомлялося, Верховна Рада на засіданні 16 липня підтримала законопроєкт №13134 щодо запровадження 10% експортного мита на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%.
За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує в сезоні-2025 виробництво олійних культур на рівні 20,5 млн тонн, зокрема, ріпаку – 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, врожай соняшнику у південних областях під загрозою через посуху і може бути нижчим за 13 млн тонн.
