Чисельність населення на підконтрольних територіях України наразі становить 29 мільйонів осіб, зазначає директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
У випуску спецпроєкту Open Reality вона повідомила, що така спільна оцінка Державної служби статистики (Держстат) та Інституту демографії, зроблена без перепису, ґрунтується на даних мобільних операторів та державних реєстрів. «На сьогодні це спільна оцінка Держстату та нашого Інституту — 29 мільйонів. Я завжди кажу, що плюс-мінус десь 300 тисяч», – зазначила Лібанова.
Оскільки перепису населення в Україні не проводилося з 2001 року, за основу дослідники взяли дані трьох мобільних операторів, доповнивши їх іншими джерелами.
«Ми брали за основу цю базу даних, а до неї додавали для перевірки та уточнень різні наявні джерела інформації: це ринок праці; дані Пенсійного фонду, агреговані з даними податкових органів, де вказані не лише пенсіонери; дані Міграційної служби та Мін’юсту з демографічного реєстру; використовували також «шкільний реєстр» та EHealth», – розповіла експертка.
Лібанова визнала, що такий метод не є ідеальним, однак на даний момент альтернативи йому немає.
Вона також зазначила, що, за даними Євростату, у країнах Європейського Союзу наразі проживають близько 4,3 млн українців.
При цьому достовірних даних про кількість українців, які виїхали до РФ після початку повномасштабної війни, за словами Лібанової, немає. При цьому вона зазначила, що на тимчасово окупованих територіях РФ проводиться політика демографічного заміщення: українське населення витісняють, а замість нього заселяють людей з інших регіонів РФ, що, на її думку, є продовженням практики асиміляції населення.
«Кернел», один із найбільших українських агрохолдингів, у четвертому кварталі 2026 фінансового року (ФР, квітень–червень 2026 року) скоротив переробку олійних культур на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 645 тис. тонн, повідомила компанія в операційному звіті в понеділок.
«Загальний обсяг переробки олійних культур за 2026 ФР склав 3,185 млн тонн, що на 8% менше, ніж за 2025 ФР, через обмежену доступність насіння соняшнику на внутрішньому ринку внаслідок одного з найгірших врожаїв соняшнику в Україні за останнє десятиліття», – йдеться в документі.
Водночас «Кернел» зазначив, що це зниження було частково компенсоване переробкою альтернативних олійних культур, зокрема сої та ріпаку.
Згідно зі звітом, реалізація харчової олії в четвертому кварталі скоротилася на 12% – до 338 тис. тонн, що відображає зниження обсягів переробки олійних культур протягом кварталу.
«Проте продажі залишалися відносно високими завдяки реалізації запасів рослинної олії, накопичених у попередніх кварталах. Загальний обсяг продажів харчової олії за 2026 фінансовий рік досяг 1,407 млн тонн, що на 2% більше, ніж за 2025 фінансовий рік», — йдеться у звіті.
З квартального обсягу на бутильовану соняшникову олію припало 14 тис. тонн порівняно з 19 тис. тонн у попередньому кварталі.
Водночас обсяг заготовленого зерна на елеваторах (силосах) у квітні–червні цього року становив 320 тис. тонн проти лише 34 тис. тонн за той самий період минулого року. Завдяки цьому загальний обсяг прийому за 2026 ФГ досяг рекордного рівня — 4,341 млн тонн, що на 60% більше, ніж за 2025 ФР.
«Річне зростання було зумовлене насамперед більшою часткою кукурудзи у структурі врожаю Групи за 2025 рік, що призвело до збільшення обсягів переробки зерна, а також до зростання обсягів прийому зерна від сторонніх постачальників», — йдеться в документі.
Обсяг експорту зерна компанією «Кернел» з України в останньому кварталі 2026 фінансового року склав 2,011 млн тонн, що на 33% більше, ніж у попередньому кварталі, і більш ніж удвічі перевищує показник за відповідний період попереднього року. «Це було зумовлено збільшенням пропозиції зерна на внутрішньому ринку, оскільки фермери прискорили продаж зерна наприкінці сезону. Загальний обсяг експорту зерна з України за 2026 фінансовий рік досяг 6,265 млн тонн, що на 15% більше, ніж за 2025 фінансовий рік», – зазначається у звіті.
Перевалка через експортні термінали у четвертому кварталі 2026 фінансового року склала 2,699 млн тонн, що на 3% більше, ніж у попередньому кварталі, і на 49% перевищила показник четвертого кварталу 2025 фінансового року. З цього обсягу на зерно припадало 80%, на харчові олії – 12%, а решту становив рослинний шрот.
«За підсумками року термінали компанії «Кернел» перевантажили рекордні 9,587 млн тонн сільськогосподарської продукції, що на 5% більше, ніж у попередньому році, завдяки значним обсягам експорту зерна у другій половині фінансового року», – зазначається в документі.
Агрохолдинг «Кернел» – найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових і олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За підсумками дев’яти місяців 2026 фінансового року «Кернел» скоротив чистий прибуток на 5% — до $208 млн, тоді як його виручка збільшилася на 0,4% — до $3 млрд 92 млн, а EBITDA — на 1%, до $403 млн.
Найбільшими постачальниками пива до Китаю у першому півріччі 2026 року були Німеччина (на 53,2 млн доларів), Нідерланди (на $45,8 млн), Іспанія (на $41,5 млн), як повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
У січні-червні Китай закуповував пиво у 54 країнах, при цьому експортував своє пиво до понад 100 країн світу.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»» (Київ) 17 липня оголосило тендер на страхування відповідальності суб’єктів господарювання на об’єктах підвищеної небезпеки, про що повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 94,4 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 27 липня.
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно зі страховими компаніями, аграрним бізнесом та профільними органами влади розробляє додаткові механізми страхового захисту портової логістики та аграрної продукції від військових ризиків, повідомила пресслужба міністерства.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що масштаби пошкоджень портової інфраструктури, логістичних об’єктів та аграрної продукції внаслідок останніх масованих атак вимагають подальшого вдосконалення існуючих механізмів підтримки.
«Морський експорт має критичне значення для аграрного сектору та економіки України. В умовах посилення російських атак бізнес повинен мати зрозумілі та доступні інструменти захисту», – процитувала прес-служба міністра.
Особливу увагу учасники наради приділили державним механізмам підтримки бізнесу у сфері страхування військових ризиків, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.
Наразі підприємства можуть скористатися двома інструментами. Перший – часткова компенсація вартості майна, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії РФ. Максимальний розмір компенсації становить до 30 млн грн для підприємств, що працюють у 10 регіонах підвищеного ризику.
Другий інструмент — компенсація страхових премій за договорами страхування від військових ризиків. Держава компенсує частину вартості страхування, що перевищує 1 % страхового тарифу, у розмірі до 3 млн грн, що дає змогу бізнесу значно знизити витрати на страхування виробничих активів.
У Мінагрополітики зазначили, що стабільна робота Українського морського коридору має критично важливе значення для аграрного сектору, адже вона забезпечує експорт продукції, валютні надходження до бюджету та підтримує глобальну продовольчу безпеку. З моменту відкриття коридору в серпні 2023 року через українські порти вже експортовано 209 млн тонн вантажів, з яких 123 млн тонн — зернова продукція.
Токіо, яке раніше вважалося одним із найдорожчих міст світу, перетворилося на один із найдоступніших великих мегаполісів серед розвинених економік, йдеться в дослідженні Deutsche Bank.
Оренда трикімнатної квартири в японській столиці становить приблизно чверть вартості аналогічного житла в Нью-Йорку. Купівля квартири обходиться приблизно втричі дешевше, ніж у Гонконзі чи Сеулі, і майже вдвічі дешевше, ніж у Лондоні.
Вечеря на двох у Токіо коштує менше, ніж у Варшаві чи Празі, і приблизно втричі дешевше, ніж у Цюріху та Нью-Йорку. Японія також виявилася найдешевшим із досліджуваних ринків для купівлі iPhone з урахуванням податків.
Головною причиною зміни міжнародного становища Токіо стало ослаблення ієни. З 2012 року японська валюта втратила близько 51% вартості щодо долара, тоді як сукупне зростання внутрішніх цін було значно меншим.
У результаті розрахунковий рівень цін у Японії за паритетом купівельної спроможності знизився зі 125 пунктів у 2012 році до приблизно 60 пунктів.
Для іноземних туристів та осіб, які отримують доходи в доларах або євро, Японія стала доступнішою. Однак для місцевого населення слабка ієна означає вищу вартість імпорту та закордонних поїздок.
