Держава Сербія підписала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на отримання кредиту в розмірі 50 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на модернізацію централізованих систем опалення та підвищення їх енергоефективності в різних містах країни.
Мета проекту — зниження споживання енергії та шкідливих викидів, а також скорочення експлуатаційних витрат для підприємств, що забезпечують теплопостачання. Влада наголошує, що поліпшення відчують як установи, так і пересічні споживачі.
Як зазначив міністр фінансів Сініша Малі, підписана угода підтверджує стійку орієнтацію Сербії на «зелений перехід». За його словами, проект передбачає реконструкцію теплових підстанцій, заміну трубопроводів, установку систем автоматизації, а в деяких випадках — перехід на екологічно чисті джерела енергії, такі як біомаса або сонячні колектори.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович Ханданович додала, що реалізація проекту дозволить забезпечити стабільне і якісне теплопостачання в зимовий період, а також сприятиме зниженню залежності від імпортних енергоносіїв.
Проект стане частиною більш широкої програми з енергомодернізації об’єктів комунального господарства, яку ЄБРР вже підтримував раніше. За попередніми оцінками, модернізація дозволить знизити споживання енергії на 25-30% в оновлених системах.
Представники ЄБРР заявили, що розглядають Сербію як одного з ключових партнерів на Балканах і продовжать фінансувати стійкі проекти в сферах енергетики, транспорту та інфраструктури.
Джерело: https://t.me/
RELOCATION, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, ЄБРР, КРЕДИТ, ОПАЛЕННЯ, Сербія
У своїй інавгураційній промові в січні цього року Дональд Трамп заявив, що його найголовнішим досягненням буде роль «миротворця та об’єднувача», пообіцявши, що США «покладуть край усім війнам і принесуть новий дух єдності у світ, який був сповнений гніву, насильства та абсолютно непередбачуваний».
П’ять місяців по тому, на початку другого терміну його президентства, ми спостерігаємо вражаюче крах цих високих прагнень.
Президент, який обіцяв покласти край глобальним конфліктам – включаючи той, який, за його словами, він мав намір вирішити протягом перших 24 годин свого президентства, – натомість став свідком їх ескалації, зокрема нещодавнього загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном.
Хронологія останнього конфлікту вкотре свідчить про разючу невідповідність між амбіціями Трампа та реальністю: хвиля ізраїльських авіаударів сталася лише за кілька годин після того, як Трамп закликав Ізраїль не нападати на Іран.
Марко Рубіо, держсекретар Трампа, намагався описати ізраїльську атаку як «односторонню», наголосивши, що США «не брали участі в ударах по Ірану», але Трамп наполягав, що він був добре поінформований про плани Ізраїлю, і попередив, що подальші атаки будуть «ще жорстокішими».
Посланець Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф, який став головним дипломатичним переговорником Трампа на Близькому Сході та в Україні, як повідомляється, все ще планує поїхати до Оману цього вікенду для переговорів щодо ядерної програми Тегерана, але, як видається, іранці навряд чи візьмуть у них участь.
Заплутана програма Трампа щодо миру була в хаосі ще задовго до атак у четвер.
Перемир’я в Газі, яке його адміністрація допомогла укласти, провалилося за кілька тижнів, Ізраїль відновив масові бомбардування і ввів тримісячну повну блокаду гуманітарної допомоги на цю територію, де кількість загиблих вже перевищила 55 000 осіб.
В Україні, де Трамп колись хвалився, що покладе край конфлікту в перший день свого повернення на посаду, російські війська продовжують літній наступ, вперше за три роки увійшовши в Дніпропетровську область і накопичуючи додаткові сили, що свідчить про те, що Путін не зацікавлений у мирних ініціативах Трампа і має намір розширювати війну.
Тим часом раптове оголошення Трампом про припинення вогню між Індією та Пакистаном викликало бурхливу реакцію в Нью-Делі, де офіційні особи заперечили його твердження про посередництво в укладенні угоди.
І хоча міністр оборони Піт Хегсет визнав перед Конгресом, що Пентагон розробив плани на випадок надзвичайних ситуацій для захоплення Гренландії та Панами військовим шляхом, незрозуміло, як територіальні завоювання вписуються в визначення Трампа про встановлення миру.
За перший термін його президентства не було закінчено жодної війни, ледь не спалахнув конфлікт з Іраном, а його головним «мирним» досягненням стали угоди Авраама, які нормалізували відносини між Ізраїлем і країнами, які й так не воювали з ним.
Частина привабливості Трампа для виборців полягала саме в обіцянці уникнути закордонних конфліктів. На трибунах під час перегляду інавгурації прихильники розповіли Guardian, як вони цінують його стриманість у військових діях і підтримують його підхід «Америка понад усе», який ставить внутрішні проблеми вище за міжнародну допомогу та втручання. Існує думка, що для Трампа мир – це не відсутність конфліктів, а дистанція Вашингтона від них.
Існує одне потенційно оптимістичне тлумачення останніх ударів по Ірану. Алекс Ватанка, директор з питань Ірану в Інституті Близького Сходу у Вашингтоні, припустив, що атака Ізраїлю може бути обдуманим ризиком, щоб змусити Іран піти на серйозні переговори. Теорія полягає в тому, що Ізраїль переконав Трампа дозволити обмежені удари, які б чинили тиск на Тегеран, не спричиняючи зміни режиму, по суті використовуючи військові дії для відновлення застряглої дипломатії. У п’ятницю Трамп припустив, що удар по Ірану міг навіть підвищити шанси на укладення ядерної угоди.
«Це навряд чи поверне Іран за стіл переговорів», – сказав Ендрю Борен, виконавчий директор з глобальної безпеки Flashpoint і колишній співробітник офісу директора національної розвідки США. «Це знаменує початок ще одного швидко розширюваного осередку напруженості в глобальному контексті нової гібридної холодної війни, яка буде вестися як на землі, так і в найтемніших куточках Інтернету».
Успіх цієї стратегії повністю залежить від реакції Ірану. Режим може або повернутися до переговорів, покаявшись, або взагалі відмовитися від дипломатії і ще агресивніше прагнути до створення ядерної зброї. Перші ознаки вказують на те, що Тегеран може бути не в примирливому настрої після бомбардування своїх об’єктів і вбивства лідерів.
Але навіть якщо більш оптимістичні прогнози виявляться правильними, це не змінить загальної ситуації: всі великі конфлікти, які Трамп успадкував або обіцяв вирішити, загострилися за його президентства.
Трамп обіцяв бути миротворцем. Натомість він веде кілька воєн, а його дипломатичні ініціативи руйнуються на очах. Від Гази до України та Ірану світ здається більш нестабільним і небезпечним, ніж п’ять місяців тому, коли він складав присягу.
Розуміння того, що відбувається на Близькому Сході, є важливішим ніж будь-коли.
Завдання Guardian – розшифрувати це, і завдяки репортерам, які цілодобово передають останні новини, ми маємо всі можливості надавати вичерпні, перевірені факти репортажі, щоб допомогти нам усім зрозуміти події, що змінюють світову політику. Але без вашої підтримки ми не зможемо цього зробити.
На відміну від багатьох інших, Guardian не має акціонерів і мільярдерів, які фінансують нас. Ми покладаємося на щедрість наших читачів, чия підтримка допомагає нашим кореспондентам залишатися на місцях і робити репортажі, вільні від комерційного чи політичного впливу.
Ми розуміємо, що не всі можуть дозволити собі платити за новини, але якщо ви можете, чи можемо ми розраховувати на вашу підтримку в цей небезпечний час? Ось три вагомі причини, щоб вирішити підтримати нас сьогодні:
1. Наша якісна журналістська розслідування є силою, що контролює владу.
2. Ми незалежні і не маємо мільярдерів-власників, які контролюють нашу діяльність, тому ваші гроші безпосередньо фінансують нашу журналістику.
3. Це не коштує багато і займає менше часу, ніж прочитати це повідомлення.
Вибір щомісячної підтримки має найбільший вплив, що означає, що ми можемо продовжувати висвітлювати події з усіх боків: конфлікт, тяжке становище постраждалих і те, що все це означає для майбутнього Близького Сходу та світу.
https://www.theguardian.com/us-news/2025/jun/14/trump-gaza-ukraine-iran-israel
Чисельність особового складу армій
ВПС і ПРО
Ракетний і дроновий арсенал
Розвідка та спецпідрозділи
Висновки.
За військовою міццю Іран виграє кількісно: солдати, ракети, дрони, чисельний флот. Однак Ізраїль якісно перевершує: сучасні винищувачі, ПРО, кіберінфраструктура, ядерний потенціал та інноваційні технології. У разі війни Іран має ресурси для довгострокової і масштабної кампанії, але Ізраїль, можливо, зможе завдати рішучого технологічного удару раніше — за підтримки США і завдяки домінуванню в критичних сферах.
Державний Укргазбанк (Київ) надав Львову кредит на 650,5 млн грн строком на п’ять років для ремонтів шкіл, лікарень, вулиць та благоустрою парків.
Як повідомляється на сайті банку у четвер, кредит спрямують на оновлення об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури та міської інфраструктури.
За словами директорки департаменту фінансової політики Львівської міської ради Вікторії Довжик, вони свідомо беруть зобов’язання з довгостроковим ефектом для інвестицій в місто.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна“, кредит буде виданий строком на п’ять років, але інші умови кредиту не розголошуються.
За даними Нацбанку України, у квітні 2025 року за розміром загальних активів Укргазбанк посідав п’яте місце (220,0 млрд грн або 5,9%) серед 60 банків, що діяли в країні.
Як повідомлялось, Укргазбанк у першому кварталі цього року видав два кредити Кривому Рогу на загальну суму 105,5 млн грн строком на 7 років та з пільговим періодом у 12 місяців. Ставка за кредитом на 87,6 млн млн становить 14,5% річних у перший рік, а з другого року – змінювана UIRD 12M +3% з щорічним переглядом, однак не більше, аніж 23%. Другий кредит на 17,9 млн видається зі ставкою на перший рік 16% річних, яка з другого року становить UIRD 12М + 3,62% із щорічним переглядом, але теж не більше, ніж 23%. Пояснювалось, що 3,62% – це 16% за мінусом поточного UIRD 12M на рівні 12,38%.
Ціни закупівлі на свинину на початку червня залишилися відносно сталими і становили 92-94 грн/тонна, повідомили в асоціації “Свинарі України” (АСУ) за результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін.
“Перші торги літа завершилися сталістю котирувань для більшості операторів чи незначною корекцією на 0,5–1 грн/кг для окремих гравців ринку. Тож ціни на живець цього тижня здебільшого коливалися в межах 92–94 грн/кг, хоча присутні як вищі, так і нижчі пропозиції. Останні, зокрема, стосуються реалізації тварин гірших кондицій”, – пояснили аналітики.
За їх інформацією, завдяки позитивній зміні цін на Сході та Півдні, де нестача живця відчувається гостріше, середньоринкова позначка зупинилася на рівні 92,8 грн/кг, що на 0,3% вище ніж тижнем раніше.
Водночас експерти констатували, що зелені свята для ринку м’яса минули практично непомітно. Відтак м’ясопереробники здебільшого не очікують сплесків споживчої активності найближчим часом. Частина з них сподівається, що покращення погодних умов та наближення сезону відпусток дозволить пожвавити торгівлю та уникнути відмов/повернень кінцевої ланки реалізації.
Водночас заготівельники готуються до посилення тиску сезонних факторів на пропозицію свинини. Хоча відгуки та настрої представників переробки наразі різняться, більшість схильні вважати, що ціни закупівлі на прийдешніх торгах не зміняться, адже стабільно малоактивну реалізацію збалансовує стримана пропозиція кондиційного живця, резюмували в галузевій асоціації.
Полтавський олійно-екстракційний завод (ПОЕЗ) агрохолдингу “Кернел” офіційно перейшов на використання відновлювальних джерел енергії, сертифікованих міжнародною організацією Bureau Veritas Group, повідомила пресслужба компанії в Facebook.
Згідно з повідомленням, агрохолдинг повністю забезпечуватиме ПОЕЗ відновлювальною енергією з лушпиння соняшнику, таким чином знизивши залежність від викопного палива та скоротивши викиди парникових газів більш як на 11 тис. тонн щороку. Крім того, автономне виробництво електроенергії забезпечить безперервність виробництва та знизинь ризики для продовольчої безпеки.
“Це ще один крок до трансформації України в сталу, енергонезалежну та інноваційну державу, яка вміє перетворювати аграрні ресурси на стратегічні переваги. Тож тепер наші споживачі мають змогу робити свідомий вибір та свій внесок у “зелене” відновлення економіки країни, підтримуючи виробника сертифікованої сталої олії”, – підкреслили в “Кернел”.
Уточнюється, що ПОЕЗ став першим підприємством в харчовому секторі України, який долучився до Ініціативи науково обґрунтованих цілей (Science Based Targets Initiative – SBTi). Крім того, він має намір підтримувати громади і надлишкову “зелену” енергію постачати в енергосистему України.
“Цей крок є частиною дій “Кернел” в декарбонізації та забезпечення кліматичної стійкості на кожному етапі нашої роботи: від поля до логістики”, – резюмували в агрохолдингу.
Полтавський ОЕЗ агрохолдингу “Кернел” спеціалізується на виробництві соняшникової олії під ТМ “Стожар”. Раніше олію під цим брендом виготовляли у Вовчанську (Харківська обл.) Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну робота ОЕЗ у Вовчанську була припинена, йог потужності були перенесені в Полтавську область. Переробні потужності Вовчанського ОЕЗу до війни становили 330 тис. тонн соняшникового насіння на рік. У свою чергу, Полтавський ОЕЗ розрахований на переробку до 430 тис. тонн соняшника на рік, виробляє олію рослинну нерафіновану, рафіновану, гідратовану, а також шрот.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за дяв’ять місяців цього 2025 ФР збільшив чистий прибуток на 7% – до $218 млн за зростання виручки на 19% – до $3 млрд 92 млн, EBITDA зросла на 4% – до $398 млн.
