ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» (ВКО, Черкаська обл.) за підсумками роботи у 2023 році скоротило чистий збиток на 24,5% порівняно з 2022 роком – до 119,720 млн грн зі 158,506 млн грн. В оголошенні компанії про проведення дистанційних річних зборів акціонерів 6 грудня поточного року повідомляють, що через збитки у 2022-2023 роках дивіденди за цей період не нараховувати і не виплачувати.
Акціонери мають намір затвердити звіти за 2022 і 2023 роки, схвалити значні правочини, оновити склад наглядової ради і припинити повноваження членів ревізійної комісії.
Крім того, на порядку денному значиться питання зміни назви компанії на ПрАТ «Імеріс Багачеве».
Як повідомлялося, ВКО 2021 року знизив чистий збиток на 25% порівняно з попереднім роком – до 47,192 млн грн із 62,958 млн грн, нерозподілений прибуток на кінець 2021 року становив 141,884 млн грн.
Ватутінський комбінат вогнетривів створено на базі розроблюваного з 1963 року Новоселицького каолінового кар’єру та запущеного 1970 року шамотообпалювального заводу, до яких із 1982 року приєднався Мурзинський каоліновий кар’єр. Спеціалізується на видобутку і переробці вторинних каолінів для спеціалізованих підприємств вогнетривкого комплексу з виробництва алюмосилікатних вогнетривів для металургії, енергетики, машинобудування та будівництва.
Проєктна потужність печей ВКО становить 320 тис. тонн на рік каоліну (шамоту) кальцинованого.
За даними НДУ на другий квартал 2024 року, основним акціонером комбінату є французька компанія Іmerys Refractory Minerals Clerac, що володіє 89,3858% акцій.
Статутний капітал ВКО становить 5,911 млн грн.
Ухвала ВАКС про скасування запобіжного заходу щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ексдепутата Дмитра Крючкова, змусить суди ретельніше обґрунтовувати ризики переховування і повернутися до більш демократичних запобіжних заходів, вважає адвокат АО Barristers Ольга Кукуюк.
“Ця ухвала стала важливим прецедентом для національної судової практики, оскільки наголосила на необхідності більш ретельного підходу до визначення обґрунтованості ризиків, зокрема ризику переховування. АП ВАКС чітко вказала, що оголошення особи в міжнародний розшук саме по собі не може вважатися достатньою підставою для виправдовування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Адвокат вважає, що “це рішення стало значущим кроком на шляху до вдосконалення судової практики в Україні, статистичні дані за 2023 рік свідчать про серйозні проблеми в системі ухвалення рішень щодо запобіжних заходів”.
Кукуюк наводить статистику судових рішень щодо застосування запобіжних заходів. Так в 2023 році АП ВАКС розглянула 1182 справи, з яких 999 стосувалися апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. З цих рішень 132, або 13,2%, були скасовані, що вказує на значну кількість помилок у рішенні судів першої інстанції.
На думку адвоката, “статистика наголошує на необхідності підвищення якості обґрунтування та ретельного аналізу фактів з боку слідчих суддів»”.
“Недостатня увага до деталей справи або неправильна інтерпретація ризиків у справах може призвести до необґрунтованого та неспівмірного обмеження прав та свобод підозрюваних й обвинувачених”, – вважає вона.
Кукуюк також звернула увагу на статистику відмов у застосуванні запобіжних заходів: у 2023 році рівень відмов у застосуванні запобіжних заходів знизився до 5,9%, тоді як у 2019 році цей показник становив 23,8%.
“Тенденція до зменшення відмов у застосуванні запобіжних заходів викликає занепокоєння. З одного боку, це може свідчити про більш жорсткий підхід з боку суддів під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Однак, з іншого боку, такі показники можуть свідчити про тенденцію до обмеження прав осіб через необґрунтоване застосування запобіжних заходів”, – вважає адвокат.
Крім цього, Кукуюк звернула увагу, що обмеження права на касаційне оскарження рішень слідчих суддів щодо запобіжних заходів додатково ускладнює ситуацію, оскільки особи, які оскаржують запобіжні заходи, у переважній більшості випадків не мають можливості перевірити законність рішень суддів вищих інстанцій.
Згідно зі статистикою за 2023 рік, із 128 поданих касаційних скарг на рішення Апеляційної палати ВАКС, 31,2% було відхилено через те, що вони не підлягають касаційному оскарженню.
“Цей факт свідчить про обмеження доступу до правосуддя для підозрюваних та обвинувачених осіб. Водночас 4,6% скарг було задоволено через значні порушення кримінального процесуального закону, а 1,6% — через неправильне застосування закону, що вказує на необхідність підвищення якості судових рішень”, – сказала Кукуюк.
“З власного досвіду вважаю за необхідне додати, що практика АП ВАКС не має єдиного підходу щодо визначення процесуальних наслідків оголошення особи в міжнародний розшук для кримінального провадження в контексті встановлення факту переховування особи від органів досудового розслідування та суду”, – зазначила адвокат.
Кукуюк наголосила, що сторона обвинувачення у кожному конкретному випадку має довести належними доказами, що підозрюваний ухиляється від слідства або суду, “проте, АП ВАКС неодноразово ігнорувала висновок суду вищої інстанції”.
“Загалом, рішення АП ВАКС щодо скасування запобіжного заходу у справі Дмитра Крючкова є позитивним сигналом для української судової системи щодо необхідності вдосконалення правозастосовчої практики, забезпечення прав і свобод громадян та мінімізації можливих зловживань під час розгляду кримінальних проваджень”, – наголосила адвокат.
Як повідомлялося у жовтні 2020 року, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершило розслідування за підозрою у зловживаннях в.о. голови правління “Черкасиобленерго” (Світлана Кузьмінська та Олексій Безпалий), в.о. генерального директора “Запоріжжяобленерго” (Ігор Корніленков) і голова правління “Енергомережа” (Дмитро Крючков). Крючков фігурує у справі про привласнення 346 млн грн “Запоріжжяобленерго”, де понад 60% акцій належать державі.
АТ “Укргазвидобування” і ПАТ “Укрнафта” в січні-жовтні 2024 року збільшили видобуток товарного газу на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12,3 млрд куб. м, повідомляється на сайті “Нафтогазу України”.
“Незважаючи на воєнні дії, наші фахівці продовжують бурити нові свердловини і стабільно нарощувати видобуток газу. Ми робимо все можливе, щоб гарантувати українцям безперервне проходження опалювального сезону на власному паливі”, – зазначив глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов.
Як повідомлялося, у консолідованому квартальному звіті “Нафтогазу” прогнозується, що видобуток товарного газу групи 2024 року становитиме 14,6 млрд куб. м. Чернишов у лютому зазначав, що мета групи на цей рік – наблизитися до видобутку 15 млрд куб. м.
Виручка найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” у січні-вересні 2024 року зросла на 4,7% – до 26,86 млрд грн, а в доларах скоротилася на 4% – до 674 млн, повідомляється на сайті материнської компанії VEON у четвер.
За 9 місяців 2024 року компанія скоротила EBITDA на 2,6% – до 15,13 млрд грн, а EBITDA margin – на 4,2 в.п., до 56,4%.
Виручка оператора в липні-вересні зросла на 17,9% – до 10,25 млрд грн, у доларах – на 4,8%, до 250 млн. У третьому кварталі оператор наростив EBITDA на 6,9% – до 5,92 млрд грн, скоротивши EBITDA margin на 5,9 в.п. – до 57,7%.
“Виручка і EBITDA “Київстар” у третьому кварталі демонстрували впевнене зростання, що забезпечує стійкість і безперервність, незважаючи на низку проблем, включно з вимкненням електроенергії”, – йдеться на сайті VEON.
Капітальні інвестиції “Київстар” у третьому кварталі зросли на 62,5% – до 2,62 млрд грн. Загалом від початку року капінвестиції зросли на 57,5% до 5,97 млрд грн. Повідомляється, що оператор нарощував інвестиції в стійкий зв’язок для України та подальший розвиток 4G.
Крім того, “Київстар” розгорнув в Україні 2,3 тис. генераторів і 124 тис. акумуляторних батарей, які можуть забезпечити автономну роботу базових станцій без електроживлення протягом чотирьох годин. Також, в межах реалізації програми “4G всюди” “Київстар” у липні-вересні встановив понад 300 базових станцій 4G.
Кількість користувачів 4G “Київстар” зросла в третьому кварталі на 4,3% до 15,3 млн, що становить 65,4% від загальної абонентської бази – на 4,8% в.п. більше ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас мобільна абонентська база “Київстар” у третьому кварталі скоротилася на 3,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 23,3 млн осіб. Вплив на абонентську базу чинила кількість українців, які проживають за межами України, йдеться в повідомленні.
Материнська компанія VEON у третьому кварталі продемонструвала впевнене зростання виручки на 9,8%, проти аналогічного періоду минулого року, до $1,038 млрд. Показник EBITDA досяг $438 млн, знизившись на 1,5%, порівняно з аналогічним періодом. Капінвестиції компанії в третьому кварталі збільшилися на 51,2% до $198 млн.
Загальна сума грошових коштів та їхніх еквівалентів на 30 вересня 2024 року становила $1,019 млн (включно з $143 млн, які стосуються банківських операцій у Пакистані, та за вирахуванням $211 млн в українських суверенних облігаціях, класифікованих як інвестиції), з яких $453 млн зберігалися на рівні штаб-квартири.
ТОВ “СП «Нібулон»”, один із найбільших операторів зернового ринку України, завершило посівну кампанію озимих сільгоспкультур, під які виділило на 16,1 тис. га, повідомила пресслужба зернотрейдера на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, на полях “Нібулону” було посіяно 8,6 тис. га озимої пшениці та 7,5 тис. га озимого ріпаку. Переважно ці посіви сконцентровані в Миколаївській області. Згідно зі стратегією розвитку аграрного напряму у 2024 році, площу посіву ріпаку було збільшено майже втричі, тоді як озимої пшениці менше на 20% порівняно з попереднім роком.
Розширення площ під посіви ріпаку зумовлено високою рентабельністю цієї культури, що робить її економічно привабливою навіть в умовах мінливого клімату, пояснили в агрохолдингу.
У “Нібулоні” зазначили, що в сезоні-2024 аграрний підрозділ агрохолдингу змушений був зважати на несприятливі погодні умови та коригувати свою роботу: другий рік поспіль посів проводили в сухий ґрунт, а насіння “консервували”, очікуючи сприятливої погоди.
“За таких обставин існують ризики провокативних опадів, які спричиняють проростання насіння, але є недостатніми для розвитку рослини і можуть призвести до її загибелі. Таким чином ми втратили і змушені були пересівати частину ріпаку. Але, незважаючи на такі обставини, переважна більшість сходів вижила, розвинулась і заходить у зиму в задовільному та доброму стані»”, – наголосив директор агровиробництва агрохолдингу Олег Веселов.
За його інформацією, вирішити ситуацію допомогли технології вологозбережного обробітку ґрунту, впроваджувані в компанії, що покращували якість та економіку посівів навіть в умовах посухи та обмеженого доступу до вологи.
ТОВ “СП «Нібулон» створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Україна в січні-жовтні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 46,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 19,842 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, яку оприлюднила Державна митна служба (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 50,9% – до $2,681 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (70,31% постачань у грошовому вираженні), Китаю (26,67%) та Іспанії (2,91%).
Реекспорт бокситів у зазначений період цього року, як і в січні-жовтні-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% постачань у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
