Перший електровоз Alstom UA8AC “Укрзалізниця” планує отримати у І кварталі 2027 року, а загалом до кінця 2029 року компанія очікує на 55 таких локомотивів, повідомив директор офісу міжнародних проєктів АТ “Укрзалізниця” Володимир Шемаєв.
“Це буде така незначна перебудова парку вантажних електровозів, які слугуватимуть певною основою парку на наступні роки”, – зауважив Шемаєв під час VIII міжнародної конференції “Залізниці України: розвиток та інвестиції” в Києві.
Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста на конференції проінформував, що від початку повномасштабного вторгнення Росії було уражено більш ніж 300 локомотивів, близько 50 знищено без будь-якої можливості відновлення.
За даними “Укрзалізниці”, за перше півріччя 2025 було пошкоджено 9 тепловозів, за друге – 119, за перший квартал 2026 року – 81.
Як повідомлялось, контракт із Alstom Transport на суму EUR473 млн “Укрзалізниця” підписала за підсумками міжнародного тендера Світового банку. Згодом до реалізації проєкту долучився Європейський банк реконструкції та розвитку.
Серед інших міжнародних проєктів, які “Укрзалізниця” планує реалізовувати, він згадав підписаний між урядами України та Іспанії договір про співпрацю щодо створення монтажного візка, який може змінювати ширину без зупинки в русі. За його словами, перший етап передбачає розробку проєктної документації на такий візок.
“В Україні десь через два роки буде зроблений такий візок, після чого почнеться випробування. Якщо буде позитивний результат цих випробувань, можна тоді казати про комерційне виробництво таких візків і відповідно вагонів, як для українського ринку, так і для європейських”, – зазначив директор офісу міжнародних проєктів “Укрзалізниці”.
Шемаєв також повідомив, що нещодавно відбулась зустріч з корейськими партнерами, з якими “Укрзалізниця” впродовж трьох років планує підготувати техніко-економічне обґрунтування високошвидкісної залізниці від Києва до Львова і далі до польського кордону.
Окремо директор офісу міжнародних проєктів “Укрзалізниці” у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” повідомив, що “Укрзалізниця” увійшла за дорученням уряду в проєкт будівництва децентралізованої газової генерації. Зокрема, обладнання потужністю 40 МВт вже доставлено, наразі тривають підготовчі роботи до його монтажу.
Крім того, завершено тендер за правилами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на додаткові 160 МВт, його результати перебувають на стадії підписання, а постачання обладнання очікується в термін до 8 місяців.
Шемаєв нагадав, що відповідний проєкт “Укрзалізниця” реалізує спільно з ЄБРР та Європейською комісією, він підтриманий грантом EUR41 млн, а ще 20 млн фунтів у вигляді обладнання передає Велика Британія.
ПрАТ “Національна енергетична компанія (НЕК) “Укренерго”” 24 квітня оголосило тендер на послуги добровільного страхування автотранспорта (КАСКО).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 6,991 млн грн.
Останній день подання заявок на участь – 4 травня.
Під час урядового візиту Азербайджан надав Україні п’ять пасажирських автобусів у якості гуманітарної допомоги для потреб громад, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“З 2022 року Азербайджан неодноразово робив свій внесок у підтримку українського народу. Зокрема, він надав гуманітарну допомогу на суму понад $45 млн, включаючи потужні генератори, трансформатори та критично важливе обладнання, яке допомагає підтримувати роботу нашої енергетичної системи в умовах постійних атак”, – написав він у соцмережі Х.
Міністр зазначив, що країна також надає підтримку українським дітям.
“Понад 500 українських дітей взяли участь у реабілітаційних програмах на території Азербайджану – це особливо цінно в умовах війни. Ми глибоко цінуємо цю солідарність, адже вона допомагає Україні стояти на ногах і рухатися вперед”, – зазначив Сибіга.
Влада Греції посилює контроль за шахрайськими схемами в програмі Golden Visa після випуску нового циркуляра № 1/2026 Міністерства міграції та притулку. Як випливає з роз’яснень щодо циркуляра та публікацій профільних видань, грецька влада тепер передаватиме відомості про оманливу рекламу та фіктивні інвестиційні угоди до податкової служби AADE та до грецького органу з боротьби з відмиванням грошей, а підтверджені порушення можуть призвести до санкцій аж до анулювання посвідки на проживання інвестора.
Приводом для посилення контролю стали схеми, за якими інвестору формально показували об’єкт як такий, що відповідає мінімальному порогу програми, але частина коштів потім фактично поверталася через приховані знижки, попередньо оплачені договори оренди, компенсації за меблі або виплати готівкою. Профільні учасники ринку відзначають, що після підвищення порогів входу в програму у вересні 2024 року на ринку почастішали рекламні пропозиції з об’єктами за ціною нижче законодавчо встановленого мінімуму, що й привернуло додаткову увагу влади.
Новий циркуляр має ширший характер, ніж лише антишахрайські заходи. За даними роз’яснень юристів та галузевої преси, документ також усуває розбіжності у застосуванні правил між регіональними офісами, уточнює порядок подання заяв та закріплює більш жорсткий контроль за відповідністю об’єктів та заявників вимогам програми. Це має одночасно підвищити передбачуваність адміністрування та посилити тиск на сумнівні схеми.
Посилення відбувається на тлі збереження високого попиту на грецьку Golden Visa. За даними, наведеними в галузевих публікаціях, у 2025 році кількість схвалень досягла 8 879, майже подвоївшись порівняно з 4 535 роком раніше. Це робить програму однією з найбільш затребуваних у Європі, а тому посилює й стимули для зловживань на ринку нерухомості.
Уряд Аргентини підтвердив готовність відновити двосторонні переговори з Великою Британією щодо суперечки про суверенітет над Фолклендськими островами, які Буенос-Айрес називає Мальвінськими. Як повідомляє Reuters, з такою заявою виступив міністр закордонних справ Аргентини Пабло Кірно після того, як представник прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера знову наголосив, що суверенітет над островами належить Сполученому Королівству.
За словами Кірно, Аргентина вкотре заявляє про готовність повернутися до переговорів, щоб знайти «мирне й остаточне рішення» спору щодо суверенітету та покласти край тому, що в Буенос-Айресі називають особливою колоніальною ситуацією. Британська сторона, у свою чергу, підтвердила незмінність своєї позиції та наголосила на праві мешканців островів на самовизначення.
Нинішній сплеск дискусії виник на тлі повідомлень про внутрішній лист Пентагону, де нібито розглядалася можливість перегляду американської позиції щодо Фолклендських островів як одного з інструментів тиску на Лондон через розбіжності щодо війни з Іраном. Після цього офіційний Лондон окремо заявив, що його позиція щодо островів не змінилася.
Ситуація важлива не тільки в дипломатичному дискурсі, але й у геоекономічному контексті. Фолклендські острови мають невелике населення, але зберігають стратегічне значення в Південній Атлантиці завдяки рибальській зоні, контролю морських маршрутів, потенціалу освоєння вуглеводнів і військовій присутності Великої Британії. За офіційними даними уряду островів, рибальство залишається найбільшим сектором економіки і забезпечує близько 58% номінального ВВП території за підсумками 2024 року.
Історія конфлікту навколо островів сягає XIX століття. Аргентина вважає їх своєю територією з початку 1800-х років, однак Велика Британія встановила контроль над архіпелагом у 1833 році і відтоді відкидає аргентинські претензії. Найгострішим епізодом став збройний конфлікт 1982 року, коли Аргентина спробувала силою повернути острови, але після короткої війни британські війська відновили контроль над архіпелагом.
З того часу суперечка залишається невирішеною, але розвивається переважно в дипломатичній площині. Велика Британія спирається на принцип самовизначення мешканців островів, які на референдумі 2013 року майже одностайно висловилися за збереження статусу британської заморської території. Аргентина цей підхід не визнає і продовжує наполягати на переговорах щодо суверенітету.
Таким чином, нинішня заява Буенос-Айреса не означає негайного прориву в переговорах, але показує, що тема Фолклендів знову може повернутися до міжнародного порядку денного на тлі більш широкої турбулентності у відносинах між західними союзниками.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про укладення шести угод з Азербайджаном під час візиту до цієї країни, серед яких окремо відзначив питання безпеки.
«Ми сьогодні підписали шість документів. Наші команди обов’язково поділяться деталями пізніше. Це різні напрямки. Сьогодні напрямок номер один – це безпека, це оборонно-промисловий комплекс», – сказав Зеленський під час спільної заяви з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у місті Габала в суботу.
Також президент України повідомив про домовленості щодо спільного виробництва та про роботу українських експертів в Азербайджані.
«Безумовно, ми будемо розвивати нашу співпрацю, ко-продакшн. Це дуже важливі напрямки, які точно збільшать і безпеку наших країн, наших народів, і товарообіг, який ми дійсно дуже хочемо збільшити між нашими країнами», – сказав він.
Зеленський заявив про «дуже серйозний крок» у вигляді підписання документів про спільний розвиток оборонно-промислових комплексів країн.
Він також подякував Алієву за 11 пакетів підтримки у сфері енергетики та допомогу евакуйованим з прикордонних територій дітям, а також повідомив про домовленості у сфері освіти, зокрема навчання азербайджанських студентів в Україні.
Алієв, у свою чергу, зазначив, що між Україною та Азербайджаном зараз ведеться «досить серйозна співпраця» і вона під час візиту Зеленського «була ще раз підтверджена».
«Щодо військово-технічного співробітництва, ми також обговорювали це питання. Воно має досить широкі перспективи як в Україні, так і в Азербайджані. Ми бачимо розвиток військових галузей, ОПК, і ми можемо розглянути спільне виробництво. Але й загалом у виробництві у нас є чудові можливості. І сьогодні у нас також були широкі переговори з цього приводу», – розповів він.
Також, за словами глави Азербайджану, президенти обговорили необхідність розвитку товарообігу між країнами. «Він зараз становить понад 500 мільйонів доларів США, і, я думаю, буде зростати й надалі. Бо у нас є всі можливості», – сказав він.
Крім політичних діалогів, сторони також обговорили співпрацю у сфері енергетики. «Є певні досягнення, яких ми досягли. Сокар протягом багатьох років успішно працює в Україні. І зараз є дуже хороші перспективи. У нас є спільні проєкти, у нас є спільні ініціативи, інвестиції. Усі ці питання широко обговорені сьогодні», – розповів Алієв.
