За даними Fixygen, минулого тижня крипторинок зберігав помірно позитивний настрій, хоча ближче до кінця періоду темпи зростання знизилися. Bitcoin у п’ятницю торгувався близько $77,8 тис., а Ethereum — близько $2,31 тис., випливає з ринкових даних на 24 квітня.
Найсильніший рух ринок показав у середині тижня. За даними Reuters, 22 квітня bitcoin піднімався до $78,866 тис., додаючи за день 4,13%, а Ethereum зростав до $2,398 тис. з денним підвищенням на 3,48%. Це відбувалося на тлі поліпшення глобального апетиту до ризику та загального зростання фондових майданчиків.
Однак уже в другій половині тижня імпульс ослаб. Reuters 23 квітня відзначав відкат криптовалют на тлі зростання цін на нафту, напруженості навколо Близького Сходу та більш обережних настроїв інвесторів: тоді біткойн знижувався до $77,682 тис., а Ethereum — до $2,316 тис. До 24 квітня ринок стабілізувався, але без нового сильного ривка вгору.
Ключовим фактором підтримки для bitcoin цього тижня залишалися інституційні гроші. За даними профільних видань, приплив коштів у spot bitcoin ETF продовжився, а компанія Strategy придбала ще 34 164 BTC приблизно на $2,54 млрд, що стало її найбільшою покупкою з кінця 2024 року. Це посилило сприйняття біткойна як активу, який, як і раніше, активно викуповується великими гравцями навіть після березнево-квітневого відновлення.
Додатковим позитивним сигналом для сектора стало й подальше просування традиційних фінансових компаній у бік крипторинку. Reuters раніше повідомляв, що Charles Schwab планує запустити спотову торгівлю криптовалютами, що ринок трактує як ще один крок до подальшої інституціоналізації цифрових активів.
У підсумку тиждень для крипторинку завершився скоріше на користь биків, але без повноцінного прориву. Bitcoin зумів утриматися поблизу $78 тис. і залишався недалеко від локальних максимумів тижня, тоді як Ethereum показав меншу стійкість і до кінця періоду відійшов від району $2,4 тис. Якщо зовнішній фон не погіршиться, ринок може зберегти спроби зростання, однак залежність від геополітики та загального ставлення інвесторів до ризику залишається високою.
Демографія дедалі помітніше стає одним із головних факторів, які визначатимуть економіку, політику та глобальний баланс сил у XXI столітті. Новий відеоролик аналітичного центру Experts Club, присвячений зміні чисельності населення у 20 найбільших країнах світу, показує, що демографічний центр тяжіння поступово зміщується зі Східної Азії до Південної Азії та Африки. Цей висновок загалом збігається з останніми оцінками ООН: за базовим сценарієм населення світу зросте з 8,2 млрд у 2024 році приблизно до 10,3 млрд у середині 2080-х, після чого вийде на плато і почне повільно знижуватися.
Головна зміна вже відбулася на вершині світового рейтингу. Індія обійшла Китай і закріпилася у статусі найбільш населеної країни світу. При цьому подальші траєкторії цих країн розходяться: Індія ще певний час утримуватиметься на дуже високих рівнях, а Китай уже увійшов у фазу довгострокового демографічного спаду.
Якщо дивитися на першу двадцятку ширше, стає видно, що колишній демографічний баланс світу відходить у минуле. Китай, Японія, Росія та низка європейських країн стикаються або зі стагнацією, або зі скороченням чисельності населення, тоді як Нігерія, Пакистан, Ефіопія, Демократична Республіка Конго та інші країни глобального Півдня, що швидко зростають, посилюють свої позиції. ООН прямо вказує, що зростання населення до кінця століття дедалі більшою мірою концентруватиметься у країнах Африки на південь від Сахари, тоді як у низці великих країн Азії та Європи вже почалося або очікується стійке скорочення кількості жителів.
Особливу увагу в цьому контексті привертає Африка. За прогнозами ООН, Нігерія протягом XXI століття закріпиться серед найбільших країн світу і стане одним із найважливіших демографічних центрів планети. Одночасно дуже швидко зростає населення Демократичної Республіки Конго та Ефіопії. Це означає, що через кілька десятиліть саме африканські держави значно сильніше впливатимуть на глобальний попит, ринки праці, урбанізацію, споживання продовольства та інвестиційні потоки.
«Ми вступаємо в епоху, коли демографія знову стає стратегічною силою. Не нафта, не газ і навіть не окремі технології, а саме чисельність, вікова структура та динаміка населення визначатимуть, де з’являться нові ринки, нові центри виробництва і нові політичні лідери світу. Країни, які сьогодні нарощують населення, завтра претендуватимуть на більший вплив у світовій економіці та міжнародній політиці», — зазначив співорганізатор аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних та історичних наук Максим Уракін.
Для світової економіки це не просто статистика. Демографічне зростання створює майбутні ринки споживання, але одночасно потребує робочих місць, інфраструктури, систем освіти та охорони здоров’я. У країнах, де населення швидко збільшується, головним викликом стає перетворення демографічної маси на економічний ресурс. У країнах, де населення скорочується і старіє, проблема інша — тиск на пенсійні системи, нестача робочої сили та уповільнення внутрішнього попиту. У матеріалах ООН підкреслюється, що в десятках країн пік чисельності населення вже пройдений, і це дедалі сильніше впливатиме на економічну архітектуру світу.
На цьому тлі відео Experts Club підкреслює ще одну важливу думку: питання вже не лише в тому, скільки людей живе в країні сьогодні, а й у тому, в який бік іде тренд. Одні держави поки залишаються у топ-20 за інерцією, але поступово втрачатимуть демографічну вагу. Інші, навпаки, лише піднімаються у світовому рейтингу, але саме вони формують нову архітектуру XXI століття. Це особливо помітно на прикладі Китаю та Індії, а також Нігерії, Пакистану і ДР Конго.
Окремо Experts Club звертає увагу на український кейс. Згідно зі свіжим дослідженням, опублікованим Open4Business із посиланням на візуалізацію Visual Capitalist на основі даних ООН, Україна стала світовим лідером за спадом населення з 2000 року. У топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки Україна посіла перше місце з показником -32,5%. Далі в цьому антирейтингу йдуть Маршаллові Острови, Болгарія, Латвія, Молдова, Литва, Пуерто-Рико, Румунія, Сербія та Албанія.
Для України цей результат особливо тривожний, оскільки йдеться вже не просто про природний демографічний спад, а про поєднання низької народжуваності, старіння населення, еміграції та наслідків повномасштабної війни. Open4Business також зазначає, що лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що додатково посилило демографічний тиск на країну.
«Україна сьогодні — це один із найбільш показових прикладів того, як демографічна криза перетворюється на питання національного майбутнього. Якщо країна за чверть століття стає світовим лідером за спадом населення, це вже не соціальна аномалія, а фундаментальний виклик для економіки, ринку праці, системи освіти, пенсійної моделі і навіть для повоєнного відновлення. Демографія вже стала питанням економічної безпеки, і в найближчі роки її значення лише зростатиме», — підкреслив Уракін.
Для України та Європи такі глобальні зрушення означають посилення конкуренції за людський капітал, інвестиції та ринки. Якщо Європа залишається простором старіння і низької народжуваності, то глобальний Південь стає простором масштабного демографічного розширення. У результаті політична та економічна вага світу дедалі помітніше перерозподілятиметься на користь тих країн, де населення продовжує швидко зростати. Це вже не гіпотеза, а довгострокова тенденція, підтверджувана міжнародними демографічними дослідженнями.
Саме тому демографія стає однією з центральних тем для стратегічного аналізу. Зміна чисельності населення у найбільших країнах світу — це водночас історія про економіку, геополітику і майбутнє світової системи загалом. Відео Experts Club показує цю трансформацію в наочній формі: світ XXI століття буде не просто більш численним, а іншим за своїм демографічним центром тяжіння.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку Китаю в першому кварталі зменшився на 7,3% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 249,6 млрд юанів ($36,35 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 71,46 млрд юанів, сектор послуг – 174,6 млрд юанів. Зокрема, інвестиції у високотехнологічні галузі зросли на 30,7% і сягнули 102,73 млрд юанів.
Люксембург збільшив ПІІ майже вдвічі (на 96,8%), Швейцарія – на 50,4%, Франція – на 42,3%, Південна Корея – на 35,2%, наводить дані відомства агентство «Сіньхуа».
У січні-березні в КНР було зареєстровано 13 987 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 11% перевищує показник за аналогічний період 2025 року.
Як повідомлялося, обсяг FDI за підсумками 2025 року скоротився на 9,5% — до 747,7 млрд юанів.
Уряд готується до розширення державної програми “Доступні ліки” з 1 липня 2026 року, повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Додамо значну кількість препаратів для лікування серцево-судинних захворювань за всіма діючими речовинами, доступними в Україні. Отримати їх можна буде безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом. Заслухала про це доповідь міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка”, – написала Свириденко в телеграм-каналі.
Вона наголосила, що серцево-судинні захворювання спричиняють близько 60% смертей в Україні. Щороку понад 800 тис. людей отримують діагноз ішемічної хвороби серця, майже 50 тис. – інфаркт. Значну частину випадків можна попередити за умови регулярного лікування і контролю.
“Програма “Доступні ліки” – ключовий інструмент підтримки. Нею вже скористалися 6,18 млн українців, препарати доступні у 17 348 аптеках. У програмі вже 748 позицій, найбільший попит – на препарати для серцево-судинних захворювань. Для багатьох людей це щоденне лікування, тому важливо, щоб воно було доступним і безоплатним”, – наголосила прем’єр.
Вона додала, що у другому півріччі до програми увійдуть препарати за всіма доступними в Україні діючими речовинами, необхідними для амбулаторного лікування таких захворювань відповідно до медичних протоколів. Міністерству охорони здоров’я доручено провести консультації з ринком і підготувати рішення для запуску.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок довгострокової оренди житла в Чорногорії у 2026 році увійшов у фазу охолодження: після бурхливого зростання попередніх років надлишок пропозиції почав змінювати баланс на користь орендарів.
Зараз студії в Чорногорії в середньому пропонуються за ціною 300–400 євро на місяць, однокімнатні квартири — 400–800 євро, двокімнатні — 600–1 200 євро, будинки — від 1 000 євро. У преміальному сегменті вілли та елітні об’єкти можуть коштувати від 2 000 до 10 000 євро на місяць і вище.
Основними причинами стагнації на ринку стали зменшення кількості іноземних мешканців, які залишаються в країні на тривалий термін, та накопичене насичення пропозиції. За словами представника місцевого агентства нерухомості, власники житла все частіше стикаються з тим, що квартири залишаються порожніми довше, ніж рік тому, а орендарі отримують більше простору для переговорів щодо ціни та умов.
Ринок перестає працювати за моделлю 2022–2024 років, коли власники могли швидко здавати об’єкти на тлі напливу іноземців та обмеженої пропозиції. Тепер у низці локацій орендарі дедалі частіше обирають між кількома варіантами, домагаються знижок або вимагають кращих умов щодо договору, меблів та комунальних платежів.
Для Чорногорії цей зсув важливий не тільки для сектору житла, але й для ширшої моделі попиту, яка в останні роки багато в чому спиралася на приплив іноземців, релокантів та інвесторів. Якщо кількість довгострокових орендарів і надалі скорочуватиметься, частина власників може активніше переводити квартири в короткострокову оренду або переглядати цінові очікування в бік зниження.
https://t.me/relocationrs/2698
Україна за підсумками 2025 року поставила на зовнішні ринки 436 тис. тонн м’яса птиці, що на 2% менше порівняно з попереднім роком, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В бізнес-об’єднанні зазначили, що попри незначне річне просідання поточні обсяги експорту на 1% перевищують середній показник за останні п’ять років. Ключовими споживачами української продукції залишаються країни ЄС (30,6%), Близького Сходу (27,2%) та європейські держави поза межами Євросоюзу (22,6%).
За інформацією аналітиків, загальне виробництво м’яса птиці у 2025 році склало 1 390 тис. тонн. При цьому галузь поступово відновлюється: поголів’я на початок 2026 року зросло до 192,3 млн голів (+3%). Частка птиці на промислових підприємствах становить 64%, у господарствах населення та на невеликих фермах – 36%.
“Зростання підтримується переважно промисловими підприємствами, які інвестують у модернізацію та біобезпеку, що дозволяє тримати ефективність попри високу вартість кормів”, – пояснили в асоціації.
Окремим трендом року стало різке скорочення імпорту – до 46 тис. тонн, що на 73% нижче за середнє п’ятирічне значення. В УКАБ це пов’язують із посиленням самозабезпеченості ринку та зростанням потужностей вітчизняних виробників, які успішно заміщають іноземну продукцію.
“Галузь птахівництва працює під тиском економічних та енергетичних викликів, проте зберігає виробничий потенціал. Посилення ролі середніх і регіональних виробників, а також їхні інвестиції в модернізацію відіграють ключову роль у підтримці внутрішнього ринку та нарощуванні експорту, – резюмували в УКАБ.
