Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Мережа приватних медичних центрів Оксфорд Медікал відзначає ювілей – 20 років

Мережа приватних медичних центрів Оксфорд Медікал відзначає ювілей – 20 років, і продовжує працювати задля безперервної турботи про здоров’я українців. І одним з неймовірних подарунків стане відкриття найбільшого медичного центру повного циклу в мережі за адресою: м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 7а, яке відбудеться вже в грудні!

Найпершими стануть доступні:

– Поліклінічний прийом за всіма напрямками: терапія, педіатрія, кардіологія, гінекологія, урологія, дерматологія, гастроентерологія, неврологія, естетична медицина та інші;

– Сучасна діагностика: КТ, МРТ, мамографія, рентген, УЗД (включаючи 3D/4D), ендоскопія та лабораторні дослідження.

Згодом будуть відкриті й інші відділення, серед яких: хірургічне відділення та стаціонар, реанімація, терапевтичний стаціонар, дитяче відділення зі стаціонаром, інфекційне відділення та інші.

Оксфорд Медікал – це постійне вдосконалення. Наші лікарі регулярно проходять стажування в провідних європейських клініках, беруть участь у міжнародних конференціях, впроваджують сучасні протоколи діагностики та лікування.

В роботі застосовується обладнання виключно від світових лідерів, що гарантує точність і безпеку процедур.

Невідкладна допомога з виїздом у будь-який район Києва чи передмістя прибуває протягом 30–60 хвилин, а запис можливий онлайн на сайті https://oxford-med.com.ua/ та за номером  +38 (044) 204 40 40.

Ми працюємо – ми лікуємо!

,

Кабмін України продовжив заборону експорту необробленої деревини

Мораторій на експорт необробленої деревини з України, який був введений з 1 листопада 2015 року на 10 років, тимчасово продовжений рішенням Кабінету міністрів України до кінця року у вигляді нульової квоти на експорт.

“На запит бізнесу Уряд прийняв важливе рішення – тимчасово заборонив експорт необробленої деревини. Це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств і зменшити навантаження на екологію”, – написала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в п’ятницю в Телеграмі за результатами поїздки в Рівненську область.

Вона зазначила, що обсяг лісозаготівлі в Україні істотно скоротився за час повномасштабного вторгнення РФ. “Підприємства, які могли б працювати, простоюють або працюють на мінімальних потужностях через брак деревини. Армія потребує деревини для своїх потреб. Від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала глава уряду.

Крім того, за словами Свириденко, війна завдала значної шкоди навколишньому середовищу, оскільки частина лісів тимчасово окупована або пошкоджена бойовими діями. «Тому експорт деревини створюватиме додаткове навантаження на навколишнє середовище», – зазначила прем’єр.

«Рішення передбачає ліцензування експорту – нульову квоту до кінця року. Продовжуємо напрацьовувати подальші кроки для системного вирішення дефіциту деревини», – повідомила Свириденко.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль раніше зазначив агентству, що згідно з прийнятим у 2015 році законом, з 1 листопада 2025 року закінчується мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів усіх деревних порід, крім сосни (на неї 10-річний мораторій був введений з 1 січня 2017 року).

Смаль уточнив, що продовження мораторію на час воєнного стану і ще 10 років після нього передбачено законопроектом про ринок деревини, який зараз готується до першого читання.
«10 років точно, на мою думку, достатньо для того, щоб відновитися після всіх цих потрясінь і з точки зору виробництва та інвестицій», – сказав глава Держлісагентства.

Він вважає, що мораторій пішов на користь, тому що в Україні розширилася і відкрилася велика кількість виробництв. «Якщо ми подивимося на структуру нашого експорту, то побачимо, що глибина нашої деревообробки залишає бажати кращого. Варто намагатися робити не дошку, не брус, не піддон, а дитяче ліжечко, кухонний стілець, стіл і експортувати його», – водночас додав Смаль.

Як повідомлялося, в січні-серпні 2025 року було експортовано з України деревини та виробів з неї на $1131,3 млн, що на 15,5% більше, ніж у січні-серпні 2024 року. Зате імпортовано було за той же період деревини та виробів з неї на $160,5 млн, що на 8,8% більше, ніж за січень-серпень 2024 року.

Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів була за цей час експортована на $186,2 млн (на 19,1% більше, ніж у січні-серпні 2024 року), імпортована на $594,3 млн (на 1,7% менше, ніж у січні-серпні 2024 року).

, , ,

Європейський інвестиційний банк розглядає фінансування проекту забезпечення Миколаєва питною водою вартістю EUR70 млн

Європейський інвестиційний банк розглядає проект вартістю EUR70 млн, спрямований на забезпечення Миколаєва питною водою.

“Підпроект спрямований на відновлення доступу Миколаєва до питної води після серйозних пошкоджень його інфраструктури водопостачання в результаті знищення російськими військовими Каховської ГЕС у 2023 році. Реалізація підпроекту принесе значну екологічну та соціальну користь, зокрема поліпшення якості води, зниження рівня забруднення та підвищення енергоефективності”, – йдеться в описі проекту.

Крім того, на період будівництва інфраструктурних елементів будуть створені тимчасові робочі місця, зазначається в документі.

За інформацією на сайті банку, бенефіціарами фінансування є державні органи та компанії. Проект є частиною Програми розвитку муніципальної інфраструктури України, розпочатої в 2015 році з фінансуванням у вигляді рамкового кредиту в розмірі EUR400 млн.

Як повідомлялося, у вересні 2024 року уряд досяг попередніх домовленостей з ЄІБ щодо залучення донорських коштів на будівництво водозабору з річки Південний Буг і магістрального водопроводу в Миколаїв.

ЄІБ працює в Україні з 2007 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році Банк посилив свою фінансову підтримку, щоб допомогти зміцнити стійкість країни і відновити її інфраструктуру. З того часу ЄІБ надав Україні EUR4 млрд фінансування.

, , , ,

“Укрпошта” збільшила квартальний збиток на 10% — до 152 млн грн

Національний поштовий оператор зв’язку “Укрпошта” у третьому кварталі 2025 року отримав 151,8 млн грн чистого збитку, що на 10,4% більше порівняно з показником за третій квартал 2024 року, тоді як планувалося зменшити збиток до 56,2 млн грн, зазначається у квартальному звіті.

Згідно з ним, “Укрпошта” у липні-вересні зменшила виручку на 6,2% порівняно з третім кварталом 2024 року – до 3 млрд 18,1 млн грн, що на 18% менше плану, тоді як EBІTDA за звітний період склала 100,4 млн грн проти 298,6 млн грн а аналогічний період 2024 року.

Компанія наголосила, що основними причинами відхилень є фактичний курс долара у ІІІ кварталі 2025 року нижчий від курсу долара, закладеного в державному бюджеті на 2025 рік, за яким формувались планові доходи на 2025 рік, втрата ринків та майна компанії через продовження агресії Росії, стагнація внутрішнього попиту на послуги, в першу чергу на посилки та комунальні платежі через несприятливу економічну ситуацію.

Іншими причинами погіршення фінрезультатів названі затримки з впровадженням додаткових сервісів для клієнтів, перехід пенсіонерів на обслуговування в банківську систему, подальша цифровізація платежів та зменшення населення, а також перенесення продажів нерухомості з ІІІ кварталу 2025 року на ІV квартал.

Зазначається, що за третій квартал 2025 року “Укрпошта” прийняла 19,6 млн внутрішніх та міжнародних листів (у третьому кварталі 2024 року – 20,6 млн), 10,2 млн посилок (11,3 млн) та 20,8 млн. платежів (21,7 млн).

Згідно зі звітом, “Укрпошта” на сьогоднішній день має 5,1 тис. стаціонарних точок, які обслуговують 11,1 тис. точок надання послуг, та 2 тис. пересувних точок, що обслуговують 20,1 тис. точок надання послуг.

Середньооблікова чисельність штатних працівників за ІІІ квартал 2025 року становила 27,1 тис. співробітників (роком раніше – 30,2 тис.), а середня заробітна плата – 18,5тис. грн (17,1 тис. грн).

Окремо додано інформацію про те, що на засіданні наглядової ради розроблено план заходів з покращення фінансового стану. Зокрема, йдеться про утримання рівня якості доставки не нижче 95%, покращення клієнтського досвіду, додаткову інтеграцію з ключовими клієнтами та маркетплейсами для збільшення обсягів пересилань та запуск перших агентських пунктів видачі посилок та поштоматів для покращення пішої доступності.

Що стосується платежів, то проводиться оновлення фронт системи та перехід на нову платіжну систему, переглянутий тариф на платежі для збільшення доходів. Також прийнято рішення про продаж нерухомості, що не використовується в операційній діяльності, відбувається поступова оптимізація персоналу під зменшені обсяги традиційних послуг (з 28,8 тис працівників у січні 2025 року до 27,1 тис працівників у вересні) та відтермiнований перегляд зарплат виробничому персоналу через невиконання фінансових показників.

“Укрпошта” додала, що планує на ІV квартал 2025 року розширити функціонал нового мобільного застосунку для клієнтів, де тепер автоматично будуть підвантажуватися посилки, платежі та інші послуги. Також ведеться підготовка до зими, зокрема перегляд процесів, маршрутів, закупівля додаткових ліхтарів, павербанків та палет.

Згідно зі звітом, непогашена частина боргу ЄБРР складала на кінець третього кварталу 1 млрд 325,9 млн грн з датою погашення 20 червня 2032 року.

Як повідомлялося, “Укрпошта” в першому півріччі 2025 року збільшила виручку на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6 млрд 505,0 млн грн, скоротивши чистий збиток на 27,2% – до 311,8 млн грн.

,

Дніпровський стрілзавод наростив чистий прибуток на 70%

АТ “Дніпровський стрілочний завод” (ДнСЗ, Дніпро), великий український виробник стрілочних переводів для магістральних залізничних колій, у січні-вересні 2025 року збільшив чистий прибуток на 69,6% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 503,16 млн грн.

Згідно зі звітом про фінрезультати на сайті компанії, чистий дохід від реалізації за цей період скоротився на 2,7% – до 1 млрд 542,5 млн грн.

Від операційної діяльності ДнСЗ отримав 625,3 млн грн прибутку (на 50% більше), а валовий прибуток становив 657,1 млн грн (+8,2%).

Як повідомлялось, у першому півріччі 2025 року завод збільшив чистий прибуток у 2,2 раза до аналогічного періоду 2024 року – до 249,2 млн грн за зростання виторгу на 24,2% – до 796,7 млн грн.

Таким чином, у третьому кварталі 2025 року ДнСЗ збільшив чистий прибуток на 39,3% до липня-вересня-2024 – до 254 млн грн, а чистий дохід скоротився на 21% – до 745,8 млн грн.

Заснований у 1916 році, ДнСЗ наразі випускає різні типи стрілочних переводів для магістрального і промислового транспорту, метрополітенів, а також елементи верхньої будови колії. Має повний цикл виробництва продукції, зокрема власне конструкторське бюро.

Завод завершив 2024 рік із консолідованим чистим прибутком 540,41 млн грн, що на 6% більше за аналогічний показник 2023 року, з якого 78% (420 млн грн) направив на виплату дивідендів. Консолідована виручка зросла на  77% – до 1 млрд 790 млн грн.

Неконсолідований чистий прибуток, за даними звіту компанії на її сайті, збільшився на 6,7% – до 544,22 млн грн за зростання виручки на 31,1% – до 2 млрд 346 млн грн.

Доля експорту у 2024 році склала 5,6%. Продукція відвантажувалась до Грузії, Азербайджану, Молдови, Болгарії, Німеччини та країн Балтії.

,

“Одескабель” збільшив чистий дохід на 10%

Великий український кабельний завод “Одескабель” у липні-вересні поточного року отримав чистий дохід від реалізації в сумі 734,4 млн грн, що на 10% більше за аналогічний показник третього кварталу минулого року.

Згідно з описом господарської діяльності у проміжному звіті компанії, за цей період вона випустила кабельно-провідникову продукцію за вагою міді 2103 тонн на суму 696,4 млн грн, тоді як за третій квартал минулого року – 1531 тонн на 578,2 млн грн.

Середньореалізаційні ціни на кабельну продукцію за звітний період 2025 року, як і в 2024 році, залежно від маркорозміру коливались від 600 тис. до 1,5 млн грн/км.

На експорт у липні-вересні-2025 поставлено продукції на 171,9 млн грн, що становить 23,3% обсягу реалізації, тоді як торік за цей період експорт склав 148,7 млн грн (22,3%).

Як і у минулому році, завод у звітному періоді використовував обладнання на 70-80%.

В звіті відсутні дані про фінансові результати за січень-вересень як 2025, так і 2024 року.

Як повідомлялось, у першому кварталі поточного року завод збільшив чистий дохід на 70,2% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до 738 млн грн, у другому – на 33,5% до того ж періоду торік, до 737,4 млн грн.

ПАТ “Одескабель” випускає широкий асортимент кабелів зв’язку, радіочастотних, а також цифрових та LAN-кабелів, номенклатура яких є найширшою на ринках Східної Європи. Також випускає силові та нагрівальні кабелі, проводи та шнури.

В Україні споживачами продукції компанії є, зокрема, оператори зв’язку та енергетичні мережі.

Станом на 1 жовтня 2025 року на заводі працювало майже 820 осіб.

,