Европейское фармацевтическое объединение Medicines for Europe, Министерство здравоохранения и ассоциация “Производители лекарств Украины” (АВЛУ) подписали меморандум о партнерстве в сфере критических лекарств. Подписание меморандума состоялось на полях Конференции по восстановлению Украины (URC2025) в Риме на прошлой неделе.
По словам генерального директора Medicines for Europe Адриана Ван Ден Говена, участие Украины в Альянсе критических лекарственных средств и опыт обмена реагирования вместе с регуляторной интеграцией в системы ЕС на основе согласования с техническими и процедурными правилами ЕС, антикоррупционными мерами, созданием независимого агентства по лекарственным средствам в Украине и взаимное признание сертификатов GMP становятся ключевыми приоритетами для фармацевтического сотрудничества ЕС и Украины.
Со своей стороны генеральный директор фармкомпании “Интерхим” (Одесса) Анатолий Редер отметил, что меморандум даст возможность украинским фармкомпаниям участвовать в производстве активных фармацевтических ингредиентов (АФИ) для стран Евросоюза.
“Меморандум свидетельствует, что Украина очень развита в сфере фармпроизводства и готова принять участие в обеспечении стран Евросоюза критическими лекарствами. Мы уже имеем определенные позиции из перечня критических лекарств и очень быстро можем обеспечить производство остальных. Мы можем производить АФИ в количестве, которое необходимо для ЕС”, – сказал он.
По мнению Редера, производство АФИ и препаратов из списка критических будет удобным как для Украины, так и для ЕС.
“В Украине есть очень развитая и современная система контроля за производством. Требования к производству лекарств в Украине иногда выше, чем в европейских странах, поэтому мы можем обеспечить надежные поставки качественной продукции”, – сказал он.
Вместе с тем Редер отметил, что для запуска проекта по производству критических лекарств должна быть поддержка для европейских производителей со стороны европейских официальных органов, чтобы производители могли включить в досье производственные площадки Украины как дополнительные источники АФИ.
Medicines for Europe, MEMORANDUM, партнерство, фармпроизводители
У 2025 році завершується 10-річний період співпраці “Нової пошти” з СЕО Олександром Бульбою, повідомляє пресслужба компанії.
Зазначається, що під керівництвом Бульби компанія досягла найамбітніших результатів.
“Нова пошта” з 2015 по 2025 рр. збільшила річний обсяг доставок із 93 млн до 500 млн (за планом на кінець 2025 року). До кінця поточного року мережа компанії охоплюватиме 50 тис. точок сервісу по всій країні — у 25 разів більше, ніж на початку співпраці з Бульбою. Посилки по Україні стабільно доставляються менш ніж за 24 години, а міжнародний напрям демонструє впевнене зростання.
Окремої уваги, підкреслюється в прессрелізі, заслуговує період повномасштабної війни. Попри мобілізацію команди, постійні атаки на інфраструктуру та зруйновані логістичні маршрути компанія не лише втримала стійкість, а й продовжила розвиватися, впроваджувати нові сервіси та підтримувати економіку країни.
“Успіхи “Нової пошти” — результат послідовної роботи СЕО та великої команди, якою він керував. Уже багато років поспіль Олександра Бульбу визнають одним із найефективніших керівників в Україні. Водночас будь-який успіх має свою ціну, а навіть найуспішніші проєкти потребують свіжого погляду. Саме тому співвласники компанії разом з Олександром ухвалили спільне рішення: 2025-й стане завершальним роком його перебування на посаді СЕО “Нової пошти”. До кінця року Бульба й надалі очолюватиме компанію, фокусуючись на реалізації затвердженої стратегії розвитку”, – говориться у релізі.
Таким чином, 31 грудня 2025 року “Нова пошта” отримає нового СЕО. Співвласники та наглядова рада висловлюють глибоку подяку Бульбі за роки плідної співпраці та його неоціненний внесок у розвиток компанії.
Верховна Рада підтримала законопроєкт про запровадження експортного мита в 10% на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%, повідомив народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”) у телеграм-каналі.
Нардеп додав, що одночасно буде створено спецфонд – “Державний фонд підтримки сільськогосподарських товаровиробників”, який, враховуючи наявні обсяги експорту (без коригування на зменшення вартості/обсягів) олійних культур в 10% становитиме майже $500 млн.
“Але – за збільшення переробки, зміни експортних цін, зменшення обсягів сировини – надходження впадуть. Та й складно буде не віддати частину надходжень до держбюджету. Тому якщо вдасться зібрати 3–5 млрд грн для фонду – це вже буде перемога”, – зазначив Лабазюк.
Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”) у гелеграм уточнив, що законопроєкт підтимало 245 народних депутатів.
“Це просто ганьба. Протащили в законопроєкті про промислові забруднення — мита для аграріїв. Обіцяли служити народу, а служать схемам”, – прокоментував він документ.
Як повідомлялося, “соєві правки” – це зміни до Податкового кодексу України, запроваджені наприкінці 2017 року. Вони стосувалися порядку відшкодування ПДВ (податку на додану вартість) під час експорту сої та ріпаку.
Генеральний директор асоціації “Укроліяпром ” Степан Капшук кілька років поспіль пропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей, яким, зокрема 2024 року, суттєво не вистачало сировини.
Згодом заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підготував законопроєкт №13134, в якому правкою №40 передбачалося запровадження 10%-го експортного мита на ріпак та сою. Він аргументував свою ініціативу тим, що українські заводи з переробки сої та ріпаку недозавантажені на 35%, і якщо їх задіяти, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, а додаткові $238 млн дадуть змогу побудувати десятки заводів, створити тисячі нових робочих місць.
Низка асоціацій розкритикувала ідею законопроєкту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу”, яка передбачала встановлення мита на експорт сої та ріпаку з України. На переконання бізнес-об`єднань, вони є дискримінаційними по відношенню до малих та середніх виробників, мають на меті збільшення прибутків переробників за рахунок малих і середніх аграріїв та порушують угоду про асоціацію Україна-ЄС.
Верховна Рада 18 червня не підтримала цю ініціативу.
Випуск № 1 – липень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України: липень відкриває новий етап для валютної стратегії
Початок другого півріччя 2025 року приносить низку системних сигналів, які можуть вплинути на довгострокову валютну стратегію як держав, так і приватних інвесторів.
На глобальному рівні долар США втрачає статус абсолютної «валюти-прихистку»: за оцінками Goldman Sachs, він дедалі частіше поводиться як ризиковий актив — падає одночасно з фондовими ринками й облігаціями. Це підриває його привабливість в очах інвесторів і змінює логіку формування валютних резервів: частка долара у світових ЗВР знижується, а от євро, франка та фунта зростають. Усі ці зміни поки що не кардинальні, але вже не мають випадкового характеру.
В Україні валютний ринок зустрічає липень зростанням попиту на готівкову валюту та зміщенням фокусу населення з долара на євро. У червні українці купили євро на 577 млн доларів та лише на 44 млн доларів перевищили продаж долара: частка євро у структурі попиту домінує над доларом, особливо в готівковому сегменті. Українці прагнуть «зловити тренд зростання» євровалюти для примноження заощаджень.
Індекс девальваційних очікувань українців зріс до 139,3 пункту, що свідчить про поступове повернення нервозності на побутовому рівні. Якщо не буде сильних стабільних сигналів про збереження потенціалу підтримки курсу гривні, настрої українців можуть стати ключовим джерелом тиску на курс вітчизняної валюти, а попит домогосподарств — драйвером девальваційного тренда. Сукупність цих факторів може стати причиною обмежувальних заходів на валютні операції з боку банківського регулятора або самих учасників валютного ринку.
Разом із тим фундаментальна стабільність гривні зберігається завдяки потужному ресурсу зовнішньої підтримки: за червень Україна отримала понад $4 млрд валютної допомоги, що дозволило наростити резерви Національного банку до $45,1 млрд, попри майже $3 млрд валютних інтервенцій. Це дозволяє НБУ утримувати контроль над курсом без жорстких обмежень, при цьому поступово тестуючи варіанти валютної лібералізації.
На перетині цих факторів — нова фаза валютного позиціонування. Стратегії, що працювали протягом 2022–2024 років, уже не гарантують стабільності. Долар більше не є «залізобетонною основою», хоча й зберігає ключову розрахункову роль у міжнародній торгівлі, в тому числі для України, а євро набуває ваги навіть без фундаментальних переваг. Втім, Євросоюз, який стикається із ризиком введення торговельних мит адміністрацією США, рано чи пізно може задіяти механізми ребалансування курсу євро проти долара, аби компенсувати курсовим фактором зростання мит і підтримати цінову привабливість і конкурентність європейського експорту. Саме це демонструє, що поточні тренди — лише ознаки змін, які можуть розвернутись у протилежний бік у разі зміни значущих обставин.
Валютний ринок дедалі більше перетворюється на поле сценарного планування, яке вимагає гнучкості, здатності до швидкого маневру та відмови від жорстких «курсофіксів».
Окремої уваги потребує відстежування обсягів і динаміки допомоги міжнародних фінансових і безпекових партнерів України — уряд офіційно озвучив нестачу понад $40 млрд зовнішнього фінансування у 2026 році. Втім, явна активізація міжнародних зусиль з військової та економічної підтримки України дає привід вважати, що ця різниця буде значною мірою компенсована — це дозволить гарантувати макроекономічну та курсову стабільність. З цієї причини поки що ми оцінюємо ризики девальвації як стримані, а довгострокові позиції гривні залежатимуть менше від ринку, але більше від архітектури бюджетної політики та зовнішньої підтримки.
Внутрішній валютний ринок перебуватиме у стані нового балансу з огляду на внутрішні та глобальні процеси.
Курс долара США: динаміка й аналіз
У липні курс долара до гривні продовжив демонструвати стабільність із незначною корекцією у вузькому діапазоні.
На короткій дистанції перших тижнів місяця ринок залишався у стабільному коридорі: середній курс купівлі банками утримувався близько позначки 41,55 грн/$, продажу — 42,05–42,06 грн/$ із ситуативними просадками до 41,95 грн/$. Офіційний курс коливався в діапазоні 41,8–41,83 грн/$. Його близькість до ринкових індикаторів свідчить про наявність консенсусу між ринком і політикою регулятора та про збереження балансу попиту й пропозиції.
Спреди між курсами купівлі та продажу, а також приблизно рівновіддалене відхилення цих значень від офіційного курсу НБУ, залишаються стабільними. Це свідчить про відсутність дисбалансу на ринку чи нервозності серед його учасників. Ринок не формує додаткових премій за ризики чи запобіжних заходів, що вказує на збереження передбачуваної ситуації та відсутність спекулятивного тиску.
Ключові фактори впливу:
Прогноз:
Курс євро: динаміка й аналіз
Упродовж липня курс євро до гривні демонструє високу чутливість до зовнішньої кон’юнктури, зокрема — до глобального ослаблення долара. Після тривалого зростання євро дещо скоригувався на короткій дистанції після локального піка: курс купівлі знизився з 48,85 до 48,62 грн/€, курс продажу — з 49,55 до 49,22 грн/€, а офіційний курс — із 49,02 до 48,90 грн/€. Корекція супроводжувалась поступовим звуженням спреду між купівлею та продажем, що може вказувати на стабілізацію очікувань після хвилі активного попиту з боку населення.
Ключові фактори впливу:
Прогноз:
Загалом ринок євро в Україні демонструє явні ознаки стабілізації, про що свідчить менша волатильність на коротких (1-2 тижні) та довших (3-4 тижні) дистанціях, а також помітне звуження спредів між курсами купівлі та продажу, які лише упродовж кварталу в готівковому сегменті знизилися з 2-2,5 грн до 60-80 копійок на кожному євро. Оператори ринку призвичаїлися до рухів євровалюти, не закладаючи надмірних страховок від його зростання чи просідання. І, зрештою, ще одна ознака стабілізації ринку та наявності курсового консенсусу між операторами та регулятором — збереження незначних і відносно сталих відхилень ринкових курсів купівлі-продажу євро від офіційного курсу НБУ.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Поточна ситуація на валютному ринку — це перехід до нового режиму позиціонування. Головний висновок: гнучкість і сценарне планування мають стати основою валютної стратегії в другому півріччі 2025 року.
Ліквідність — понад усе
Зберігайте можливість швидко реагувати: активи мають бути або повністю ліквідними, або легко переміщуваними між інструментами. Строкові депозити, облігації без дострокового виходу й одновалютна стратегія — небезпечні пастки в нестабільному середовищі. У фокусі не прибутковість, а мобільність.
Євро — новий фаворит, але вже не перегрітий
Частка євро в попиті з боку населення та бізнесу істотно зросла, але ринок поступово входить у фазу стабілізації. Оптимальна стратегія — поступова переоцінка частки євро в портфелі, особливо якщо ваша операційна модель прив’язана до цієї валюти. Після хвилі активного попиту — час консолідації.
Долар зберігає функцію базового захисту
Навіть попри глобальне послаблення долар залишається важливою опорою в разі непередбачених подій і не втрачає ліквідності та значущості як глобальний універсальний розрахунковий інструмент. Зберігайте його частку в портфелі, особливо на випадок осінньо-зимових девальваційних сценаріїв або послаблення зовнішньої допомоги. Він може не демонструвати стрімкого зростання, але не буде швидко та глибоко падати, коли все інше валиться.
Спреди — індикатор ринкових очікувань
Звуження спредів — сигнал стабілізації. Розширення — знак нервозності. У парі USD/UAH спреди залишаються стабільними, а в EUR/UAH — коливаються. Це підказка щодо дій: не поспішайте з операціями, коли спред широкий, і використовуйте вузький спред як момент для оптимізації.
Відмовтеся від фіксованих «орієнтирів»
Жорстко зафіксовані курси чи «психологічні позначки» (на кшталт 42 або 50 грн) — пастка. Для прогнозування фокусуйтеся на діапазонах, а не на абсолютних цифрах у моменті. Тестуйте свою валютну структуру на різні сценарії — від стриманої девальвації до ситуативної ревальвації, не забуваючи включати до власної моделі сценарії рухів ключових валют на міжнародних ринках.
Гривня — лише на операційні потреби
Навіть стабільна гривня — це валюта з обмеженим потенціалом збереження накопичень. Не тримайте більше, ніж потрібно для поточних витрат. Надлишок варто конвертувати у тверді валюти або інструменти з прив’язкою до них.
Валютна лібералізація — маркер, а не інструкція
Наявні сигнали пом’якшення валютних обмежень — це лише «промацування ґрунту» з боку НБУ. Реальні зміни, швидше за все, будуть не раніше осені. До того часу варто зберігати обережність. Уникайте кроків, що ґрунтуються лише на «очікуваному» полегшенні правил — це пастка. Розгляньте інструменти, що менше залежать від рішень регулятора чи банків (наприклад, готівку або стейблкоїни на основі євро чи долара).
Тримайте фокус на змінах у новинах
Найближчим орієнтиром мають стати макроекономічні та курсові показники, які уряд і НБУ закладуть у проєкт бюджету-2026. Це маркер курсової політики й очікувань, які визначатимуть поведінку ринку та прогнозування імовірних курсових траєкторій.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) покриє ризики Креді Агріколь Банку (Київ) на EUR100 млн за новими кредитами бізнесу в різних секторах економіки – агробізнес, виробництво, енергетика та логістика, а також для підтримки енергетичної безпеки України.
Як повідомив банк на сайті, угоду про розподіл ризиків на EUR100 млн для активізації кредитування середнього та великого бізнесу у сферах агробізнесу, виробництва, енергетики та логістики, а також для підтримки енергетичної безпеки, підписано 11 липня 2025 року
Близько 30% кредитних коштів планується спрямувати на фінансування проєктів з виробництва відновлюваної енергії малого масштабу, впровадження кліматично виважених рішень у сільському господарстві та заходів з енергоефективності.
Програма реалізується за фінансової підтримки уряду Франції, Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії в рамках Гарантійної платформи Групи Світового банку.
За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року Креді Агркіоль Банк посідав 11-е місце за загальними активами серед 60 банків країни – 119,6 млрд грн, або 3,2% ринку.
Мережа продуктових супермаркетів Varus інвестує 150 млн грн у встановлення дахових сонячних електростанцій (СЕС) на 48 об’єктах зі 115, повідомив Українська рада торгових центрів (УРТЦ).
Згідно з повідомленням, загальна потужність СЕС сягне 4,8 тис. кВт*год, що дозволить генерувати понад 5 млн кВт електроенергії на рік. Строк окупності проєкту оцінюється у два роки.
Планова генерація складе 21% від річного споживання супермаркетів, економія щорічно становитиме 50 млн грн. Зазначається, що компанія обрала модель прямого споживання генерованої енергії через високу вартість систем накопичення. При цьому СЕС покриватиме 95% потреб в електроенергії супермаркетів у денний час.
У планах компанії – подальше розширення проєкту на всю мережу супермаркетів та вивчення можливості встановлення газових дизель-генераторів.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) видав мережі Varus кредит у $25 млн на реконструкцію та модернізацію обладнання в існуючих магазинах, оренду нового складу, а також встановлення СЕС для зменшення залежності від електромережі.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин мережі відкрито 2003 року в Дніпрі, загальна кількість – 114 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві. Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин varus.ua.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Омега” є кіпрська “Вейгант ентерпрайзіс лімітед”, кінцевими бенефіціарами вказані Валерій Кіптик і Руслан Шостак.
Згідно з фінрезультатами компанії за 2024 рік, її виторг збільшився на 14,3% порівняно з попереднім роком і склала 20 млрд грн. Чистий прибуток підприємства зменшився на 80,9%, до 38,2 млн грн.
