Україна за 11 місяців 2024 року скоротила імпорт свинцю та виробів із нього на 30,4%, до $1,198 тис.
Експорт свинцю також знизився на 23,1%, до $10,818 млн. У листопаді імпорт свинцю становив $421 тис., експорт – $1,038 млн.
Основне застосування свинця наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Третій за величиною мобільний оператор в Україні lifecell розширить парк акумуляторних батарей на базових станціях (БС) до 33 тис., доведе час їхньої автономної роботи до 10 годин, повідомив CEO “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) Михайло Шелемба.
“Перша партія з 6 тис. нових батарей для базових станцій lifecell вчора приїхала на наші склади. Плануємо щотижня отримувати по 6-7 тисяч батарей, чого достатньо, щоб живити 1,2 -1,3 тис.базових станцій на 10 годин. У повному обсязі замовлення в майже 33 тис. батарей отримаємо протягом січня і максимально швидко встановимо на базові станції по всій країні”, – написав Шелемба у фейсбук-дописі у вівторок.
За його словами, на мережі оператора вже встановлено 15 тис. літієвих батарей, що надає змогу забезпечити автономну роботу протягом 4-6 годин під час відключень електроенергії.
Встановлення додатково 33 тис. батарей надасть змогу мережі працювати автономно протягом більше ніж 10 годин.
“На додачу до батарей закуплено і встановлено більш потужні джерела безперебійного живлення для швидкого заряджання, нові кліматичні шафи для безпечного використання батарей і обладнання”, – зазначив Шелемба, уточнивши, що п’ята частина обладнання живиться від стаціонарних і пересувних генераторів.
Раніше повідомлялося, що постачальник послуг фіксованого доступу та мобільного зв’язку “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) розробив трирічний план розвитку мережі, реалізація якого надасть змогу наростити покриття і збільшити ємність мережі lifecell. Компанія має амбітний план розвитку мобільного оператора lifecell і докладає зусиль, спрямованих на збільшення енергостійкості оператора.
Також повідомлялося, що у вересні 2024 року NJJ Holding під керівництвом французького інвестора Ксав’є Ньєля завершила придбання національного постачальника послуг фіксованого доступу до інтернету Датагруп-Volia і третього за величиною мобільного оператора lifecell. Активи було об’єднано в групу DVL. Станом на кінець третього кварталу 2024 року lifecell обслуговував 9,9 млн абонентів.
Американський виробник електромобілів Tesla планує до кінця поточного року завершити будівництво в Шанхаї заводу, на якому випускатимуть накопичувачі енергії Megapack, повідомило агентство «Сіньхуа» з посиланням на заяву місцевого представництва компанії.
Будівництво підприємства почалося наприкінці травня. Завод займає територію площею близько 200 тис. кв. метрів, а загальний обсяг інвестицій у цей проект оцінюють приблизно в 1,45 млрд юанів ($202 млн).
Підприємство стане першим проектом Tesla з виробництва накопичувачів енергії за межами США і другим заводом компанії в Шанхаї після гігафабрики з випуску електромобілів, загальні інвестиції в яку перевищили 50 млрд юанів.
Масовий випуск Megapack на новому підприємстві, як очікується, розпочнеться в першому кварталі 2025 року. На початковому етапі обсяг виробництва становитиме 10 тис. накопичувачів на рік, що еквівалентно приблизно 40 ГВт.год електроенергії.
Megapack – це акумулятор для накопичення енергії та підтримки енергозабезпечення потужністю 3,9 МВт.год, його використання сприяє стабільності електромереж і запобігає перебоям у їхній роботі, йдеться на сайті Tesla. В американської компанії вже є завод із виробництва Megapack у Каліфорнії, потужність якого становить 10 тис. одиниць на рік.
Українські агровиробники з початку року отримали допомогу в розмірі 1,98 млрд грн за підтримки Світового банку, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, допомогу отримали 27 614 фермерських господарств та інші виробники сільгосппродукції.
При цьому уточнено, що 10447 аграріїв отримали бюджетну субсидію на 1 га для здійснення с/г діяльності на загальну суму понад 1,15 млрд грн, 15 252 – дотацію для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності на суму понад 620 млн грн, 1915 – спеціальну бюджетну дотацію для утримання маточного поголів’я кіз та/або овець на суму понад 207 млн грн.
Мінагрополітики пообіцяло продовжити реалізацію держпрограм підтримки аграріїв і 2025 року.
Державний ПриватБанк у жовтні 2024 року скоротив чистий прибуток до вересня в 2,6 раза – до 1 млрд 911,5 млн грн, зберігши за собою лідерство в п’ятірці найприбутковіших банків країни, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, за Приватом йде Ощадбанк, який у жовтні наростив чистий прибуток до попереднього місяця на 43,1% – до 939,79 млн грн. Замкнув трійку лідерів Універсал Банк (monobank), збільшивши прибуток на 68,5% у тому ж порівнянні – до 725,37 млн грн.
Слідом за ним ідуть ОТП Банк з 648,71 млн грн (-5,7% до вересня) і Укрсиббанк – з 601,30 млн грн (+24,8%).
Другу п’ятірку найприбутковіших банків жовтня очолив Райффайзенбанк, який збільшив свій чистий прибуток у жовтні на 4,7% до вересня – до 561,99 млн грн. До неї також увійшли: Сіті Банк – 533,94 млн грн (+16,3%), ПУМБ – 518,17 млн грн (+2,3%), Креді Агріколь Банк – 380,72 млн грн (+1%) і Кредобанк – 209,66 млн грн (у вересні – збиток 57,98 млн грн).
Кількість банків, чистий прибуток яких перевищив 100 млн грн, скоротилася з шести у вересні до трьох у жовтні: Сенс Банк – 204,22 млн грн (-78,2%), Укргазбанк – 170,37 млн грн (-66,1%) і ПроКредитБанк – 111,50 млн грн (-21,2%).
Ще у п’яти фінустанов чистий прибуток у жовтні становив понад 50 млн грн: А-Банк – 90,37 млн грн, “ІНГ Банк Україна” – 89,59 млн грн, Укрексімбанк – 87,63 млн грн, банк “Кредит Дніпро” – 63,20 млн грн, а також Ідея Банк із 59,97 млн грн.
Водночас трійку найзбитковіших банків у жовтні сформували банк “Кліринговий дім” із чистим збитком 90,49 млн грн, банк “Альянс” – 73,29 млн грн і Агропросперіс Банк – 30,45 млн грн відповідно.
Перелік найприбутковіших банків загалом за десять місяців цього року також із великим відривом очолює Приват – 50 млрд 263,4 млн грн, за яким іде Ощадбанк із 12 млрд 775,9 млн грн.
За ними йдуть Райф – 6 млрд 713,58 млн грн, Укрексім -5 млрд 959,42 млн грн, ПУМБ – 5 млрд 702,26 млн грн, Укрсиб – 5 млрд 641,10 млн грн, «Креді Агріколь» – 5 млрд 497,69 млн грн, Універсал (mono) – 5 млрд 139,57 млн грн, Укргазбанк – 4 млрд 843,37 млн грн. Закриває десятку лідерів за прибутком за січень-жовтень ОТП Банк з 4 млрд 820,43 млн грн чистого прибутку.
Що стосується збиткових банків, то за підсумками десяти місяців цього року їх в Україні налічується 10 із 62. Найгірший показник у Правекс Банку – 150,29 млн грн, за ним іде банк “Грант” – 65,45 млн грн та Індустріалбанк -38,42 млн грн.
Загалом за січень-жовтень 2024 року чистий прибуток банків становив 125,55 млрд грн, що на 2,3% більше за результат за аналогічний період минулого року. При цьому, за жовтень чистий прибуток банківської системи становив 7,92 млрд грн, тоді як у вересні цього року – 11,55 млрд грн.
Кабінет Міністрів України виділив додатково 400 млн грн на придбання житла ветеранам у 2024 році.
“Додаткові кошти надають можливість Мінветеранів забезпечити виплату грошової компенсації для придбання житла цього року ще для 186 осіб. Кошти будуть направлені на рахунки отримувачів протягом поточного місяця”, – йдеться в повідомленні Міністерства у справах ветеранів.
Зазначено, що завдяки додатковим коштам 2024 року 10,5 млрд грн спрямовано на забезпечення власним житлом 4619 ветеранів і їхніх сімей.
