Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) в 2024 році видав 1,7 млрд грн кредитів, повідомила прес-служба компанії.
“2024 рік став для NovaPay періодом активного розвитку кредитного напряму. За цей час компанія запустила нові кредитні продукти – розстрочку і кредити для бізнесу, а загальна сума виданих кредитів склала 1,7 млрд грн”, – ідеться в повідомленні прес-служби “НоваПей” у вівторок.
Зокрема, сума позик видана торік малому і середньому бізнесу склала 281,4 млн грн. З моменту запуску в липні 2024 року послуги розстрочки було видано 97 тис. кредитів на 600 млн грн. Середній чек за розстрочкою склав 6,2 тис. грн, повідомили в прес-службі.
Торік було оформлено 123 тис. угод на 746 млн грн в рамках послуги “Посилка в кредит”. Середній чек склав 6 тис. грн.
“НоваПей” в 2025 році розширюватиме можливості кредитування, запускаючи нові кредитні продукти для українців та бізнесу, запевнили в компанії.
Раніше повідомлялось, що кількість клієнтів, які використовують мобільний застосунок міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay), з моменту запуску 13 грудня 2023 року сягнула пів мільйона,
NovaPay засновано 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. Компанія надає платіжні сервіси онлайн та офлайн у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.
Верховна Рада визнала результати навчання, отримані громадянами України за кордоном, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у соціальній мережі «Телеграм». За його словами, відповідний закон №12375 у цілому підтримали 282 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу.
Нардепи внесли зміни до ст. 6 закону «Про повну загальну середню освіту».
Закон формалізує право громадян України на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти в суб’єктів освітньої діяльності, розташованих за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою державою агресором або державою-окупантом).
Проросійського кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску (Călin Georgescu) затримали в середу.
«Келін Джорджеску збирався подати свою нову кандидатуру на пост президента. Приблизно 30 хвилин тому система зупинила його на дорозі і забрала на слухання в прокуратуру! Де демократія, де партнери, які повинні захищати демократію?» – ідеться в повідомленні його комунікаційної команди, опублікованому на особистій сторінці Джорджеску у Facebook у середу.
Раніше того ж дня він повідомив про масові обшуки у його прихильників, назвавши чинну владу «комуністично-більшовицькою системою», а також закликав усіх зібратися на акцію протесту на площі Перемоги в Бухаресті в суботу, 1 березня.
Як повідомлялося, Джорджеску вийшов у лідери першого туру виборів, що відбулися в країні 24 листопада, його підтримали 22,94% виборців. Друге місце з 19,18% голосів виборців посіла лідерка ліберал-прогресистської партії «Союз порятунку Румунії» Олена Ласконі. Однак один із кандидатів у президенти Крістіан Тергес, якого підтримує Румунська національно-консервативна партія, заявив про фальсифікації на виборах. Конституційний суд Румунії одноголосно ухвалив рішення перерахувати всі дійсні та недійсні бюлетені, а 6 грудня одноголосно ухвалив рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів за два дні до другого. Скасування виборів відбулося на тлі розсекречення інформації від спецслужб, що свідчить про втручання РФ у вибори.
Пізніше правляча коаліція в Румунії визначилася з датою нових президентських виборів, вони відбудуться 4 травня і 18 травня.
Джорджеску називав Україну «вигаданою державою», а також заявляв, що її території розділять сусідні країни. За його словами, у разі обрання він не допустить продовження експорту українського зерна через Румунію і подальшої військової допомоги Києву. Він також заявляв, що Бухарест не зобов’язаний дотримуватися зобов’язань НАТО щодо витрат на оборону, і піддав сумніву ефективність використання коштів ЄС, які сприяли економічному зростанню і розвитку інфраструктури в Румунії. Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі в 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
Представники материнської компанії найбільшого українського мобільного оператора «Київстар» – VEON, які побували в Україні, підтвердили намір інвестувати в країну $1 млрд у 2023-2027 рр., а також провести опосередкований лістинг «Київстару» на фондовій біржі Nasdaq (США).
«Голова правління і засновник компанії Огі Фабела та СЕО VEON Каан Терзіоглу зустрілися з командою «Київстару», щоб вшанувати третю річницю війни і підтвердити зобов’язання компанії інвестувати у відновлення і реконструкцію України… Делегація наголосила на важливості негайних інвестицій у відновлення країни та наголосила на планах інвестувати в Україну $1 млрд протягом 2023-2027 рр.», – повідомила пресслужба “Київстару”. », – повідомила прес-служба «Київстар» у середу.
За її даними, представники топ-менеджменту VEON разом із CEO «Київстар» Олександром Комаровим узяли участь у спеціальній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), що відбулася в Києві 24 лютого. Під час зустрічей з представниками уряду, зокрема з віцепрем’єр-міністром з питань інновацій, освіти, науки і технологій – міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, віцепрем’єр-міністром – міністром національної єдності Олексієм Чернишовим, було проінформовано про роботу з підтримки критично важливої для країни галузі зв’язку та цифрових послуг. Сторони обговорили прогрес опосередкованого лістингу «Київстар» на біржі Nasdaq Stock Market LLC.
Як повідомив Федоров за підсумками зустрічі, що з Фабелою, Терзіоглу і Комаровим обговорювали можливі спільні проєкти АІ та впровадження інноваційних рішень у сфері мобільного зв’язку.
«Зустрівся з топменеджментом VEON і СЕО «Київстар»… В умовах війни компанія займає проактивну позицію і робить усе можливе, щоб українці завжди залишалися на зв’язку. Наша команда зараз активно працює над розвитком штучного інтелекту в Україні. На зустрічі з Оггі Фабелою, співзасновником і головою правління VEON, CEO VEON Кааном Терзіоглу та СЕО «Київстар» Олександром Комаровим зосередились на можливих спільних проєктах зі штучним інтелектом та впровадженні інноваційних рішень у сфері мобільного зв’язку», – написав він у фейсбук.
Крім того, міністр повідомив про запуск «Київстаром» нових великих проєктів, зокрема, щоб забезпечити зв’язком основні автомагістралі країни.
«VEON глибоко віддана майбутньому України і тій важливій ролі, яку приватний сектор і міжнародні інвестиції мають відігравати у відновленні країни. Для нас велика честь бути в Україні в цей історично важливий час і обговорювати наші інвестиційні плани, які сприятимуть розвитку майбутнього України», – цитує прес-служба VEON Фабелу за підсумками візиту в Україну.
Він наголосив, що VEON разом із «Київстаром» продовжить підтримувати Україну, інвестуючи в її цифрову інфраструктуру, розширюючи інвестиційні можливості для української економіки та впроваджуючи інноваційні технології, що змінюють правила гри. Зокрема, продовжить розвивати послугу супутникового зв’язку Direct to Cell від Starlink.
VEON, зі штаб-квартирою в Дубаї, надає цифрові послуги майже 160 млн клієнтів, працюючи в шести країнах, де проживає понад 7% населення світу. Акції VEON розміщені на біржі Nasdaq.
Зміна споживчих цін у 2023-2024 р., %
Джерело: Open4Business.com.ua
Загальний експорт з України зернових і олійних культур за липень-січень 2024/25 маркетингового року (МР) липень 2024-го – червень 2025-го) оцінюється в $11 млрд, що на 13,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли він становив проти $9,7 млрд, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) в Facebook.
Згідно з повідомленням, в групі зернових культур лідирує експорт кукурудзи, який в липні-січні 2024/25 МР оцінюється у $2,412 млрд проти $2,098 млрд за такий самий період попереднього МР, пшениці – $2,084 млрд ($1,488 млрд), ячменю – $350 млн ($212млн).
При цьому в сегменті олійних культуру збільшились відвантаження соєвих бобів та насіння ріпаку – відповідно до $909 млн ($718 млн) та $1,452 млрд ($1,145 млрд), тоді як експорт насіння соняшнику скоротився до $22 млн ($57 млн).
Україна у поточному сезоні за вказаний період скоротила експорт соняшникової олії – до $2,701 млрд ($2,777 млрд) та шротів – до $682 млн ($774 млн). Відвантаження інших рослинних олій зменшилися – до $393 млн ($438 млн).
