Портфель укладених державним Ощадбанком кредитних договорів із підприємствами агросектору, харчових і переробних підприємств у сегменті великого корпоративного бізнесу за період війни збільшився втричі і станом на 1 жовтня 2024 року сягнув 9,9 млрд грн порівняно з 3,3 млрд грн 2021 року, повідомив заступник голови правління банку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його інформацією, обсяг укладених угод для підтримки підприємств зазначених сегментів серед клієнтів корпоративного бізнесу Ощаду за 2024 рік становив 1,4 млрд грн, або 20% від загального обсягу укладених договорів за цей період.
“Ми фінансуємо підприємства, які постраждали від військової агресії, наприклад, “Нібулон”. Ми профінансували першу військову посівну, показавши приклад усім іншим банкам почати кредитування. Завдяки цьому ми збільшили наш кредитний портфель у сегменті корпоративного бізнесу серед компаній аграрного сектору, харчових і переробних підприємств за рік, із 2022 до 2023 року, у понад два рази – з 4 млрд грн до 8,8 млрд грн. На 1 жовтня 2024 року такий портфель корпоративного бізнесу досяг 9,9 млрд грн”, – сказав він.
Каціон також повідомив, що наразі частка Ощаду у фінансуванні бізнесу всіх галузей досягла 14% всього ринку – це друге місце серед українських банків. Крім того, Ощад тримає друге місце за всіма юридичними особами у фінансуванні в сегменті аграрного бізнесу та виготовленні харчових продуктів. У портфелі фінустанови на ці кредити закладено 23,7 млрд грн, або понад 15%.
Заступник голови правління додав, що обсяг укладених кредитних угод у сегменті аграрної, харчової та переробної промисловості, торгівлі харчовими продуктами в сегменті великого корпоративного бізнесу 2021 року становив 0,87 млрд грн, 2022-го – 4,6 млрд грн, 2023-го – 11 млрд грн, за 2024 рік – 4 млрд грн. Загалом за період війни Ощад надав майже 20 млрд грн на кредитні угоди для корпоративного бізнесу.
Кількість клієнтів Ощаду в цьому сегменті досягла 15 бізнес-груп, або 30 компаній. Водночас понад 80% із них уперше почали кредитуватися в банку під час війни.
“Від початку 2023 року ми збільшили нашу частку ринку в 1,5 раза. Тільки за цей рік приріст – 4%”, – резюмував відповідальний за корпоративний бізнес Ощадбанку.
За оцінкою фінустанови, перша п’ятірка банків у фінансуванні АПК має такий вигляд: Райффайзен, Ощадбанк, Укрексімбанк, ПУМБ, Креді Агріколь Банк.
Згідно з даними Національного банку України, станом на 1 вересня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (425,75 млрд грн) за загальними активами серед 62 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за вісім місяців цього року становив 11,18 млрд грн.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року скоротили споживання металопрокату на 9,93% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 617,7 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 1 млн 35,7 тис. тонн, або 39,25% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-жовтні-2024 метпідприємства виробили 5,264 млн тонн металопрокату (120,6% до аналогічного періоду 2023 року). З них, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,682 млн тонн, або 69,9%. За цей період частка експорту становить 54,9% (2,398 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,365 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-жовтні-2024 становить 46,31%, що дещо перевищує показник січня-жовтня-2023 (44,87%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках дещо перевищує минулорічний показник (39,35% і 37,07% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча – 14,34% проти 18,06%.
“За 10 місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 2 млн 617,7 тис. тонн металопрокату, з яких 1 млн 35,7 тис. тонн, або 39,25%, припадає на імпорт. У січні-жовтні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 2 млн 906,4 тис. тонн, з яких 939,4 тис. тонн, або 32,42%, було імпортовано. Таким чином, за 10 місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку щодо 10 місяців 2023 року на 9,93% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,83%”, – констатують у пресрелізі.
Структура імпорту за 10 місяців 2024 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,50% і 18,93% відповідно). У січні-жовтні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 80,51% і 18,62%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-жовтні 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (70,1%), Африки (11,1%) та іншої Європи (7,6%).
Серед металургійних імпортерів за зазначений період перше місце посідають інші країни Європи (49,6%), на другому ЄС-27 (28,2%), на третьому – країни Азії (20,4%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
Виробник міського транспорту концерн “Електрон” поставив комунальному підприємству (КП) “Ужгородський муніципальний транспорт” перші чотири 12-метрові автобуси “Електрон А18501” із передбачених договором 13, повідомила компанія у фейсбуці.
“До кінця року ще дев’ять автобусів поповнять автопарк комунального підприємства”, – уточнюється в повідомленні.
Концерн поінформував, що в Ужгороді вже експлуатується 27 автобусів цієї марки, тобто по завершенню поставки їх стане 40.
“На відміну від багатьох інших міст, Ужгород практикує системний і прагматичний підхід до оновлення автобусного парку. Місто свідомо поповнює його транспортом однієї марки, що полегшує обслуговування та ремонт рухомого складу. Автобуси “Електрон” експлуатуються в обласному центрі з 2018 року”, – зазначає компанія.
Як повідомлялося, договір на поставку 13 низькопідлогових автобусів “Електрон” на загальну суму 126,5 млн грн уклали 29 вересня 2023 року після перемоги заводу “Електронмаш”, що входить до концерну, у відповідному тендері.
Термін поставки було визначено до 31 серпня 2023 року.
Тендерні пропозиції подавали також компанія “Зернотрейд”, яка пропонувала китайські автобуси за 127,8 млн грн, і ТОВ “Бас Мотор” з автобусами “Богдан” за 130 млн грн.
Крім того, Торговий дім “Еталон Авто” намагався оскаржити дискримінаційні, на його думку, умови тендеру в Антимонопольному комітеті України, однак безуспішно.
ПАТ «Укрнафта» 11 листопада оголосило тендер на послуги зі страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість -208,412 тис. грн. Документи приймаються до 25 листопада.
TENDER, UKRNAFTA, перевезення небезпечних вантажів, СТРАХУВАННЯ
Обраний президент США Дональд Трамп призначить свого головного радника з питань імміграції Стівена Міллера заступником глави адміністрації з політичних питань, повідомляє в понеділок Associated Press.
«Трамп вибрав … Стівена Міллера заступником глави адміністрації з політичних питань», – пише видання.
Обраний віцепрезидент США Джей Ді Венс відреагував на новину в соціальній мережі X, привітавши Міллера і назвавши його «прекрасним вибором президента».
Міллер – давній прихильник Трампа. Він обіймав позицію старшого радника Білого дому в період першого президентства Трампа. CNN зазначає, що він активно виступає за посилення імміграційної політики. Міллер є одним із головних «архітекторів» планів Трампа щодо масової висилки нелегальних мігрантів.
http://relocation.com.ua/tramp-obrav-sobi-zastupnyka-hlavy-administratsii/
Загальне відношення податків і відрахувань на соціальні потреби до ВВП в Європейському союзі в 2023 році становило 40%, що нижче за показник за попередній рік (40,7%), повідомило статистичне управління ЄС.
У єврозоні цей показник також зменшився до 40,6% торік порівняно з 41,4% у 2022 році.
В абсолютному вираженні 2023 року доходи від податків і соцвнесків у ЄС збільшилися на 308 млрд євро і становили 6,883 трлн євро.
Коефіцієнт співвідношення податків до ВВП істотно різниться за країнами, водночас найвищі частки було зафіксовано у Франції (45,6%), Бельгії (44,8%) і Данії (44,1%). Найнижчі показники в Ірландії (22,7%), Румунії (27,0%) і Мальти (27,1%).
Минулого року підвищення показника відбулося в 11 державах ЄС, найзначніше він зріс на Кіпрі (до 38,8% з 35,9% у 2022 році) і в Люксембурзі (до 42,8% з 40,2%). У 12 країнах було зафіксовано зниження, найістотніше – у Греції (до 40,7% з 42,8%) і Франції (до 45,6% з 47,6%).
http://relocation.com.ua/podatky-stanovyly-40-vvp-v-ievropejskomu-soiuzi-v-2023-rotsi/
