Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club демонструють складну та суперечливу структуру ставлення українців до Китаю. Загалом позитивне ставлення висловили 20,3% респондентів, тоді як негативне — 42,0%. Порівняно з серпнем 2025 року позитивні оцінки зросли (з 12,0%), однак негативні також дещо збільшилися (з 40,7%), що свідчить не про зміну балансу, а про загострення поляризації.
Детальніша структура відповідей показує, що лише 7,7% опитаних мають «повністю позитивне» ставлення до Китаю, тоді як 12,6% — «здебільшого позитивне». Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 34,3%, що свідчить про відсутність чіткої позиції у значної частини респондентів.
Негативний сегмент є домінуючим і має переважно помірний характер: 33,1% обрали варіант «здебільшого негативне», ще 8,9% — «повністю негативне». Це означає, що негативне сприйняття Китаю не є різко радикалізованим, але залишається стійким і поширеним. Частка тих, хто не визначився, становить 3,5%.
Порівняльна динаміка свідчить про певне зростання інтересу або переоцінки Китаю, що проявляється у збільшенні позитивних оцінок. Однак паралельне зростання негативу вказує на відсутність єдиного тренду. Скоріше йдеться про формування більш виражених позицій — як позитивних, так і критичних.
«Українці сьогодні досить чітко розрізняють економічну вагу країни та її сприйняття в політичному і суспільному контексті. У випадку Китаю це проявляється особливо яскраво: з одного боку є усвідомлення його ролі у світовій економіці, а з іншого — стримане або негативне ставлення. Саме тому ми бачимо одночасне зростання як позитивних, так і негативних оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Висока частка нейтральних відповідей також є важливим показником. Вона може свідчити про обмежений рівень особистого досвіду взаємодії або недостатню інформованість частини респондентів. У таких умовах громадська думка залишається чутливою до змін інформаційного середовища та зовнішньополітичного контексту.
«Сучасна міжнародна економіка формується не лише через торгівлю, а й через довіру та сприйняття партнерів. Якщо країна присутня на ринку, але не асоціюється з інвестиціями, технологіями чи підтримкою, це впливає на її образ у суспільстві. У випадку Китаю ми якраз бачимо приклад такої асиметрії між економічною присутністю і сприйняттям. Наші люди керуються емоціями та картиною, яку подають ЗМІ, а не конкретними справами та статистикою. Слід додати, що якби громадяни України так реально погано ставилися до Китаю, було б побутове самоембарго на купівлю китайської техніки, одягу та іншого, але цього немає, Китай, як і раніше, – номер один у торгівлі, що важко без позитивного або нейтрального ставлення до країни. Інше питання, що Китаю слід посилювати свою присутність в Україні також і в галузі гуманітарної допомоги, освітнього та наукового обміну, культурної дипломатії тощо», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Загалом результати дослідження свідчать, що Китай залишається для українців важливим, але неоднозначним партнером. Позитивні оцінки зростають, однак вони не змінюють загального балансу, в якому переважає стримано-негативне сприйняття. Це вказує на необхідність глибшого аналізу факторів, що формують громадську думку, а також на потенціал її подальшої трансформації залежно від розвитку економічних і політичних відносин.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Китай є лідером за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником понад $21 млрд. При цьому імпорт із Китаю суттєво перевищує експорт українських товарів, що формує значне від’ємне сальдо торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КИТАЙ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
ПрАТ «Національна енергетична компанія (НЕК) «Укренерго» 7 квітня оголосило про намір укласти зі СК «Ультра Альянс» договори на страхування майна ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (Лот 1) та страхування її відповідальності перед третіми особами (Лот 2).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг у Лот 1 становила 514,2 тис. грн, цінова пропозиція компанії – 366,4 тис. грн. У цьому лоті також брали участь СК «Трансмагістраль» – 430,1 тис. грн, та СК «ВУСО» – 513,6 тис. грн.
Цінова пропозиція у Лот 2 становила 321,4 тис. грн, пропозиція СК «Ультра Альянс» – 147,8 тис. грн, СК «Трансмагістраль» – 245,1 тис. грн, та СК «ВУСО» – 319,3 тис. грн.
UKRENERGO, Львівська ізоляторна компанія, СТРАХУВАННЯ, Ультра альянс
9 квітня Управління поліції охорони в Чернівецькій області оголосило про намір укласти зі СК «Гардіан» (Київ) договір добровільного страхування фінансових ризиків за договорами охорони.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція єдиного учасника тендеру – СК «Гардіан» – склала 600 тис. грн, проти очікуваної вартості 630 тис. грн.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020 року отримала статус повноправного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена карта».
Українська промислова компанія «Інтерпайп» долучилася до ще одного проекту в галузі альтернативної енергетики, поставивши труби для вітроелектростанції у Північному морі біля берегів Великої Британії.
Згідно з інформацією компанії, будівництво станції за 69 км від берегів англійського Саффолка перебуває на фінальній стадії – встановленні турбін.
Як уточнюється, труби «Інтерпайпу» вже були використані при складанні опор для майбутніх «вітряків». Продукція компанії служить як система причалів біля опор вітрових турбін, де зможуть швартуватися човни обслуговуючого персоналу. Всього для цього проекту було виготовлено та відвантажено майже 2500 тонн труб різних розмірів.
«Особливість труб для цього замовлення – у товщині стінок і необхідності дотримання геометричних параметрів, а також у вимогах до стійкості металу до корозії в морському середовищі. Для нас дуже важливо відповідати очікуванням клієнтів і кінцевих користувачів», – пояснив менеджер з продажу труб на ринки Європи Хорхе Руїс.
Запуск проєкту заплановано на кінець 2026 – початок 2027 року. Станція вироблятиме не менше 1,4 ГВт·год електроенергії та зможе забезпечувати нею понад 1,3 млн домогосподарств.
«Інтерпайп» – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії поставляється в 70 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2025 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 5,556 млрд грн.
Україна в березні 2026 року експортувала 12,43 тис. тонн молочних продуктів на суму $35,38 млн, що за натуральними обсягами на 25,1% більше, ніж у лютому, а за виручкою – на 44%, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
Як зазначило галузеве об’єднання, натуральний експорт порівняно з березнем 2025 року зріс лише на 1%, тоді як грошові надходження скоротилися на 7%.
Загалом в першому кварталі 2026 року країна поставила на зовнішні ринки 30,56 тис. тонн молочної продукції (-2%) на суму $81,46 млн (-9%). У березні ключовими позиціями стали згущене молоко та вершки (25% експорту), сири (17%), вершкове масло (15%) та казеїн (15%).
Зростання поставок у березні аналітики АВМ пов’язують з війною на Близькому Сході та логістичним колапсом в Ірані, який був потужним конкурентом України на ринках Іраку, країн Перської затоки та Центральної Азії. Через перебої в іранському експорті покупці почали повертатися до українських постачальників, ціни на продукцію яких наразі є майже ідентичними.
Україна в березні відносно лютого 2026 року наростила експорт згущеного молока до 3,6 тис. тонн (+20%), сироватки до 1,71 тис. тонн (+24%), сирів до 1,32 тис. тонн (+14%) та морозива до 1,37 тис. тонн (+96%). Проте відвантаження незгущеного молока впало до 2,01 тис. тонн (-10%). Виручка за згущене молоко зросла до $8,92 млн, за сири – до $6,15 млн.
“Збільшення пропозиції сировини та слабкий попит всередині країни змушують переробників активніше виходити на зовнішні ринки. Попри квотування, частка ЄС у структурі експортної виручки сягнула 36%. Зокрема, Німеччина стала стратегічним ринком для казеїну та свіжих сирів під private label, а Польща, крім імпорту в Україну, активно закуповує наше масло та суху сироватку”, – зазначили в асоціації.
На тлі зростання експорту тиск на внутрішній ринок посилює імпорт. Україна у січні-березні ввезла 16,95 тис. тонн молочки (+10%) на $83,18 млн, де 63% припадає на сири. Експерти попередили, що надлишок європейських сирів, які переспрямовуються з Китаю, загрожує вітчизняним сироварам і може призвести до падіння закупівельних цін на молоко в Україні.
Зовнішньоторговельне сальдо у першому кварталі-2026 залишилося негативним і становило -$1,72 млн.
Для стабілізації ситуації галузеве об’єднання наполягає на запровадженні державних захисних заходів проти неконтрольованого імпорту з ЄС.
Первинні реєстрації нових і вживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у березні 2026 року зросли на 21% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до 247 од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Порівняно з лютим поточного року попит на автобуси збільшився на 44,4%.
При цьому частка нової техніки в цьому обсязі становила 52%, тоді як торік – 34%.
У березні до трійки лідерів серед нових автобусів не увійшов жоден український виробник, найчастіше реєстрували автобуси Isuzu – 29 од., Ford – 23 од. та Citroen – 15 од.
Серед вживаних автобусів найчастіше реєструвались Mercedes-Benz – 57 од. Volkswagen – 10 од. та Van Hool – 9 од.
Всього у першому кварталі поточного року автобусний парк України поповнили 647 автобусів (+6% до аналогічного періоду 2025 року). З них нових – 319 од. (+10%); вживаних – 328 од. (+2,5%).
Як повідомлялось з посланням на дані “Укравтопрому”, автопарк України 2025 року поповнили 2,7 тис. автобусів – на 21% більше, ніж 2024 року, зокрема 1343 нових (+4%), та 1364 од. імпортованих вживаних (+44%).
