Ставлення українців до Угорщини у березні 2026 року зберігає чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників. За результатами дослідження, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, частка позитивних оцінок зросла до 18,6% проти 16,0% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення дещо знизився — з 55,7% до 52,2%.
Попри цю динаміку, загальна структура відповідей демонструє домінування негативних оцінок. Найбільшу частку становлять респонденти, які оцінюють ставлення до Угорщини як «здебільшого негативне» — 34,3%, ще 17,9% — «повністю негативне». Таким чином, сумарний рівень негативного сприйняття перевищує половину всіх відповідей.
Позитивні оцінки залишаються значно нижчими: лише 4,9% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а 13,8% — «здебільшого позитивне». Водночас 27,3% українців займають нейтральну позицію, що свідчить про наявність сегмента аудиторії, який не має сформованого або чітко вираженого ставлення до цієї країни. Ще 1,9% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняння з серпнем 2025 року демонструє, що зміни носять еволюційний, а не радикальний характер. Зростання позитивних оцінок і зниження негативних є відносно незначними, що вказує на стійкість сформованого негативного образу Угорщини в українському суспільстві. Водночас сама тенденція до покращення може свідчити про поступове пом’якшення оцінок або про вплив окремих факторів, що змінюють інформаційне тло.
Важливою особливістю є те, що навіть за умов певного зростання позитиву, Угорщина залишається однією з небагатьох країн, де негативні оцінки суттєво переважають над позитивними. Це відрізняє її від більшості інших держав регіону, де баланс або позитивний, або принаймні близький до нейтрального.
Наявність значної частки нейтральних відповідей — понад чверть опитаних — водночас свідчить про потенціал для зміни громадської думки. Частина українців не має чітко сформованого ставлення, що створює можливості для корекції іміджу країни за рахунок активнішої комунікації, економічної співпраці та публічної дипломатії.
«Опитування ми проводили на початку березня, і вже зараз видно, що політичний контекст навколо окремих країн може швидко впливати на оцінки. У випадку Угорщини цей фактор залишається визначальним для формування негативного сприйняття. Водночас навіть невелике зростання позитиву показує, що ці оцінки не є абсолютно статичними», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати дослідження демонструють, що Угорщина наразі сприймається українцями як країна з переважно негативним іміджем, який має системний характер. Попри незначні позитивні зрушення, баланс оцінок залишається суттєво зміщеним у бік критичного сприйняття, що визначає особливості громадської думки щодо цієї держави.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Угорщина посідає дев’яте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $3,30 млрд. Імпорт угорських товарів перевищує український експорт, що формує негативне сальдо для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Ставлення українців до Сербії у березні 2026 року демонструє помірне покращення позитивних оцінок на фоні зниження рівня негативного сприйняття, однак загальна картина залишається неоднозначною. Частка позитивного ставлення зросла до 21,7% проти 13,7% у серпні 2025 року, тоді як негативне скоротилося з 26,0% до 19,6%. Про це свідчать результати опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Попри ці зміни, ключовою характеристикою сприйняття Сербії залишається нейтральність: 55,0% опитаних не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни. Це свідчить про відсутність стабільного образу Сербії в українському суспільстві та значну частку невизначеності у сприйнятті її ролі в міжнародному контексті.
Структура відповідей показує, що позитив формується переважно за рахунок помірних оцінок: лише 5,6% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», тоді як 16,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативні оцінки також мають значну вагу: 16,3% респондентів висловили «здебільшого негативне» ставлення, а ще 3,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 3,7%.
Динаміка змін свідчить про певне пом’якшення ставлення до Сербії: зростання позитиву супроводжується одночасним зниженням негативу. Водночас ці зміни не призвели до формування чітко позитивного образу країни, оскільки домінування нейтральних оцінок зберігається.
У ширшому контексті це означає, що Сербія сприймається українцями як країна з неоднозначною позицією у міжнародних процесах. Вона не викликає різко негативної реакції, однак і не асоціюється з безумовною підтримкою України, що обмежує рівень довіри та емоційної прихильності.
«Результати по Сербії показують, що українське суспільство досить чутливо реагує на зовнішньополітичну поведінку країн. Зростання позитивних оцінок свідчить про певне пом’якшення сприйняття, однак високий рівень нейтральності означає, що образ країни залишається невизначеним. У таких випадках ключову роль відіграє послідовність дій і сигналів, які формують довіру на рівні суспільства», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, він додав, що за останній рік ставлення українців до Сербії значно покращилось, що не в останню чергу, зумовлене діяльністю посольства республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Посолом Андоном Сапунджи.
«Активність сербського представництва на чолі з новим послом в гуманітарних ініціатиівах та налагодженні міждержавного діалогу, безумовно, позитивно вплинула на відношення українців до цієї балканської держави в порівнянні з минулорічним показником», – додав Уракін.
Таким чином, ставлення до Сербії можна охарактеризувати як перехідне: воно демонструє позитивну динаміку, але ще не трансформувалося у стійкий позитивний образ. Подальші зміни значною мірою залежатимуть від того, наскільки чіткою та послідовною буде позиція країни у питаннях, важливих для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Сербія посідає 40-ве місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $444,1 млн. При цьому імпорт сербських товарів перевищує український експорт, через що сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним на рівні $92,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, Сербія, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Церемонія запалення благодатного вогню відбулася у Велику суботу в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Священний вогонь з’явився в кувуклії (невеликій каплиці, спорудженій над місцем поховання Ісуса) під час молитви патріарха Єрусалимського Феофіла III, як це буває щороку напередодні Великодня за юліанським і новоюліанським календарями. З’явлення вогню супроводжувалося оваціями близько тисячі присутніх у храмі, яким патріарх після церемонії передав святиню.
Віруючі запалили від благодатного вогню свічки, переважно в традиційних зв’язках по 33 за віком Христа, після чого поділилися святинею з сотнями християн, які зібралися за межами храму.
З Благодатним вогнем пов’язана поширена в православній традиції легенда: вважається, що його щорічне сходження є знаменням Божої милості, а якщо одного разу вогонь не зійде, це буде сприйматися як передвістя великих потрясінь і кінця світу.
АТ «Укрзалізниця» провело обмежені переговори з 1 по 8 квітня з членами ad hoc групи (AHG) власників її єврооблігацій на суму $1055 млн за номіналом, під час яких представило свою пропозицію щодо їх реструктуризації, але поки що безрезультатно.
«…власники облігацій зазначили, що, хоча вони підтримують консенсусну реструктуризацію облігацій, вони не бажають брати участь у пропозиції «Укрзалізниці» і на даному етапі не подали контрпропозиції», – йдеться в повідомленні компанії в п’ятницю.
Зазначається, що група власників облігацій вирішила не домагатися продовження обмежених переговорів після закінчення зазначеного періоду.
«Хоча »Укрзалізниця« та власники облігацій з обмеженими правами не дійшли згоди щодо умов реструктуризації облігацій протягом обмеженого періоду, “Укрзалізниця” має намір продовжувати сумлінну взаємодію з AHG, зокрема через відповідних радників сторін, з метою досягнення згоди», – зазначається в повідомленні.
Згідно з повідомленням, до «Укрзалізниці» приєдналися її юридичні радники Clifford Chance LLP і Sayenko Kharenko, а також її фінансові радники Rothschild & Cie і FinPoint LLC, тоді як до власників облігацій з обмеженими правами – юридичні радники AHG Hogan Lovells International LLP.
Як йдеться в презентації реструктуризації, «Укрзалізниця» пропонувала списати 20% основної суми, відстрочити остаточне погашення єврооблігацій до червня 2033 року та розпочати їх м’яку амортизацію з грудня 2030 року – шістьма рівними виплатами по $150 млн.
Водночас компанія додатково хоче прив’язати обсяг цих виплат до обсягу перевезень вантажів. «Кожна окрема сума виплати в розмірі $150 млн може бути скоригована в бік збільшення або зменшення в діапазоні $112–168 млн залежно від обсягу вантажних перевезень», – зазначається в презентації.
Що стосується відсотків, то в перший рік (з червня 2026 по червень 2027 року) їх пропонувалося виплачувати грошима лише 1,5%, у другий – 2%, у третій – 4%, у четвертий – 6% і в останні три – по 7,75%.
Що стосується прострочених відсотків, сума яких на 30 червня цього року сягне $83 млн, то «Укрзалізниця» хотіла б також списати 20% цієї суми, а з залишку в $67 млн сплатити грошима 20%, або 1,3 цента на долар номіналу, а решту капіталізувати в новий інструмент.
У разі прийняття такої пропозиції компанія цього та наступного року сплатила б за єврооблігаціями грошима відповідно лише $20 млн і $16 млн, тоді як у 2028 році – $77 млн, 2029-му – $121 млн, 2030-му – $240 млн, 2031-му – $389 млн, 2032-му – $434 млн і 2033-му – $155 млн.
Як повідомлялося, у січні 2025 року «Укрзалізниця» капіталізувала перенесені в результаті реструктуризації у 2022 році купонні виплати за єврооблігаціями-2026 зі ставкою 8,25% на суму $108,28 млн та за єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму $51,9 млн. Це збільшило обсяги цих випусків відповідно до $703,2 млн та $351,9 млн.
У січні цього року компанія відмовилася здійснювати $45 млн купонних виплат за єврооблігаціями 2026 року та 2028 року, які припадають відповідно на 9 та 15 січня, та заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію своїх фінансових зобов’язань за кредитними угодами, що стосуються облігацій, за участю кваліфікованих фінансових та юридичних консультантів.
Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала тривале скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, яке у 2025 році становитиме близько 17%, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У лютому міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) АТ «Укрзалізниця» до рівня «RD» (Restricted Default, обмежений дефолт) з «C», а довгострокові рейтинги його єврооблігацій з погашенням у 2026-му та 2028 році – до «D» з «C».
Згідно з презентацією, у 2025 році «Укрзалізниця» зменшила виручку на 15,6% – до $2 млрд 189 млн, EBITDA – на 30,2%, до $293 млн, з яких $270 млн склала бюджетна підтримка. Співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club демонструють складну та суперечливу структуру ставлення українців до Китаю. Загалом позитивне ставлення висловили 20,3% респондентів, тоді як негативне — 42,0%. Порівняно з серпнем 2025 року позитивні оцінки зросли (з 12,0%), однак негативні також дещо збільшилися (з 40,7%), що свідчить не про зміну балансу, а про загострення поляризації.
Детальніша структура відповідей показує, що лише 7,7% опитаних мають «повністю позитивне» ставлення до Китаю, тоді як 12,6% — «здебільшого позитивне». Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 34,3%, що свідчить про відсутність чіткої позиції у значної частини респондентів.
Негативний сегмент є домінуючим і має переважно помірний характер: 33,1% обрали варіант «здебільшого негативне», ще 8,9% — «повністю негативне». Це означає, що негативне сприйняття Китаю не є різко радикалізованим, але залишається стійким і поширеним. Частка тих, хто не визначився, становить 3,5%.
Порівняльна динаміка свідчить про певне зростання інтересу або переоцінки Китаю, що проявляється у збільшенні позитивних оцінок. Однак паралельне зростання негативу вказує на відсутність єдиного тренду. Скоріше йдеться про формування більш виражених позицій — як позитивних, так і критичних.
«Українці сьогодні досить чітко розрізняють економічну вагу країни та її сприйняття в політичному і суспільному контексті. У випадку Китаю це проявляється особливо яскраво: з одного боку є усвідомлення його ролі у світовій економіці, а з іншого — стримане або негативне ставлення. Саме тому ми бачимо одночасне зростання як позитивних, так і негативних оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Висока частка нейтральних відповідей також є важливим показником. Вона може свідчити про обмежений рівень особистого досвіду взаємодії або недостатню інформованість частини респондентів. У таких умовах громадська думка залишається чутливою до змін інформаційного середовища та зовнішньополітичного контексту.
«Сучасна міжнародна економіка формується не лише через торгівлю, а й через довіру та сприйняття партнерів. Якщо країна присутня на ринку, але не асоціюється з інвестиціями, технологіями чи підтримкою, це впливає на її образ у суспільстві. У випадку Китаю ми якраз бачимо приклад такої асиметрії між економічною присутністю і сприйняттям. Наші люди керуються емоціями та картиною, яку подають ЗМІ, а не конкретними справами та статистикою. Слід додати, що якби громадяни України так реально погано ставилися до Китаю, було б побутове самоембарго на купівлю китайської техніки, одягу та іншого, але цього немає, Китай, як і раніше, – номер один у торгівлі, що важко без позитивного або нейтрального ставлення до країни. Інше питання, що Китаю слід посилювати свою присутність в Україні також і в галузі гуманітарної допомоги, освітнього та наукового обміну, культурної дипломатії тощо», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Загалом результати дослідження свідчать, що Китай залишається для українців важливим, але неоднозначним партнером. Позитивні оцінки зростають, однак вони не змінюють загального балансу, в якому переважає стримано-негативне сприйняття. Це вказує на необхідність глибшого аналізу факторів, що формують громадську думку, а також на потенціал її подальшої трансформації залежно від розвитку економічних і політичних відносин.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Китай є лідером за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником понад $21 млрд. При цьому імпорт із Китаю суттєво перевищує експорт українських товарів, що формує значне від’ємне сальдо торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КИТАЙ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
ПрАТ «Національна енергетична компанія (НЕК) «Укренерго» 7 квітня оголосило про намір укласти зі СК «Ультра Альянс» договори на страхування майна ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (Лот 1) та страхування її відповідальності перед третіми особами (Лот 2).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг у Лот 1 становила 514,2 тис. грн, цінова пропозиція компанії – 366,4 тис. грн. У цьому лоті також брали участь СК «Трансмагістраль» – 430,1 тис. грн, та СК «ВУСО» – 513,6 тис. грн.
Цінова пропозиція у Лот 2 становила 321,4 тис. грн, пропозиція СК «Ультра Альянс» – 147,8 тис. грн, СК «Трансмагістраль» – 245,1 тис. грн, та СК «ВУСО» – 319,3 тис. грн.
UKRENERGO, Львівська ізоляторна компанія, СТРАХУВАННЯ, Ультра альянс
