Опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром здобуває перемогу на парламентських виборах в Угорщині, випереджаючи правлячу партію «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана, свідчать попередні результати підрахунку голосів та дані екзитполів.
Згідно з оцінками соціологічних компаній Závecz Research та Medián, «Тиса» може отримати від 127 до 139 мандатів у 199-місцевому парламенті, що забезпечує їй стійку більшість. Зокрема, Závecz Research оцінювала результат партії на рівні 127–133 місць, тоді як Medián прогнозувала 131–139 мандатів.
Станом на 22:00 за місцевим часом, після підрахунку 60% голосів, партія Мадяра набирає близько 53% підтримки та, за попередніми даними, отримує 136 місць у парламенті. Ще на ранніх етапах підрахунку, після обробки 21,54% бюлетенів, «Тиса» вже демонструвала впевнене випередження «Фідес», що свідчило про стабільну тенденцію до зміни політичного балансу.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан визнав результати виборів і заявив, що його політична сила переходить в опозицію. За його словами, результат голосування є очевидним, хоча й болісним для команди. Як передає Reuters, Орбан також зазначив, що вже привітав партію-переможця.
Раніше лідер «Тиси» Петер Мадяр повідомив, що отримав телефонне привітання від Орбана. «Прем’єр-міністр Віктор Орбан привітав нас з перемогою по телефону», – написав він у соціальних мережах.
Таким чином, багаторічне домінування партії «Фідес» у політичній системі Угорщини фактично завершується. Політична сила Орбана перебувала при владі понад десятиліття, формуючи стабільну парламентську більшість і визначаючи ключові напрями внутрішньої та зовнішньої політики.
Експерти пов’язують перемогу «Тиси» із запитом суспільства на оновлення політичних еліт, а також із мобілізацією протестного електорату на тлі економічних викликів і критики урядової політики. Серед ключових факторів також називають зростання інфляційного тиску та напружені відносини з Європейським Союзом у попередні роки.
Очікується, що перемога опозиції призведе до коригування зовнішньополітичного курсу країни. У своїй передвиборчій програмі Петер Мадяр наголошував на необхідності відновлення конструктивних відносин з Європейським Союзом, а також на більш збалансованій і прагматичній політиці в регіоні. Зокрема, у його заявах звучала підтримка посилення співпраці з Україною, включаючи гуманітарний напрям, транскордонні проєкти та координацію в межах європейської політики безпеки. Водночас він підкреслював важливість захисту прав угорської меншини в Україні як складової двостороннього діалогу.
Остаточні результати виборів мають бути підтверджені Центральною виборчою комісією Угорщини після завершення підрахунку голосів. Водночас уже наявні дані свідчать про формування нової парламентської більшості та зміну політичної конфігурації в країні.
Аналітики наголошують, що у разі підтвердження результатів «Тиса» отримає можливість для проведення структурних реформ і перезапуску державної політики. Водночас перед новою владою постануть виклики щодо стабілізації економіки, збереження соціального балансу та налагодження ефективної взаємодії з міжнародними партнерами.
Нагадуємо, що за результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, ставлення українців до Угорщини напередодні виборів зберігало чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті залишило без змін прогноз врожаю кукурудзи в Україні у 2025-2026 маркетинговому році (МР) на рівні 30,7 млн тонн та експорту — 22,0 млн тонн.
Оцінка кінцевих запасів кукурудзи в Україні також не переглядалася і становить 2,95 млн тонн.
На світовому рівні USDA підвищило прогноз виробництва кукурудзи у 2025-2026 МР до 1 301,07 млн тонн, експорту — до 207,29 млн тонн, а кінцевих запасів — до 294,81 млн тонн. Коригування в сегменті кукурудзи в квітневому звіті відомство в основному пов’язує з Південною Африкою, де підвищено оцінки врожаю та експорту, тоді як показники для Аргентини та Бразилії залишено без змін.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті знизило прогноз експорту пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР) до 12,5 млн тонн з 13,5 млн тонн, тобто на 1,0 млн тонн (на 7,4%). При цьому оцінка врожаю пшениці в Україні залишена без змін — 24,0 млн тонн, а прогноз кінцевих запасів підвищено до 3,93 млн тонн із зростанням на 0,8 млн тонн.
Загалом у світі USDA підвищило прогноз виробництва пшениці у 2025-2026 МР до 844,15 млн тонн, при цьому оцінка світового експорту знижена до 221,88 млн тонн, а кінцеві запаси можуть зрости до 283,12 млн тонн. Серед основних експортерів відомство підвищило оцінку врожаю для ЄС до 145,11 млн тонн і РФ до 90,3 млн тонн, а прогноз експорту РФ збільшило до 44,5 млн тонн.
Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють стабільно позитивне, але водночас більш диференційоване ставлення українців до Польщі. Загалом 56,4% респондентів оцінюють Польщу позитивно, тоді як 14,7% — негативно. У порівнянні з серпнем 2025 року частка позитивних оцінок майже не змінилася (56,7%), натомість негативні оцінки зросли з 12,7% до 14,7%.
Структура відповідей свідчить про переважання поміркованих оцінок. Частка «повністю позитивного» ставлення становить 19,3%, тоді як «здебільшого позитивного» — 37,1%. Водночас значною залишається і частка нейтральних оцінок — 27,5%. Це означає, що для значної частини респондентів Польща не викликає чітко визначених емоційних реакцій, а сприймається скоріше через прагматичну призму.
Негативне ставлення також має переважно помірний характер: 12,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», і лише 2,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, є мінімальною (1,4%), що свідчить про достатній рівень сформованості уявлень про країну серед українців.
Динаміка змін між 2025 і 2026 роками вказує на певне зростання критичності у сприйнятті Польщі. При збереженні загального позитивного балансу, поступово скорочується частка однозначно позитивних оцінок і водночас збільшується частка негативних. Така тенденція може свідчити про перехід від емоційно позитивного до більш зваженого і раціонального сприйняття.
Важливо, що при цьому Польща залишається країною з переважаючим позитивним іміджем в українському суспільстві. Співвідношення позитивних і негативних оцінок більш ніж у три рази на користь позитиву свідчить про збереження високого рівня довіри та загалом сприятливого ставлення. Водночас зростання негативної складової сигналізує про появу нових факторів, які впливають на громадську думку.
Окремої уваги заслуговує висока частка нейтральних відповідей. Це може вказувати на те, що для частини респондентів Польща не є емоційно поляризуючим фактором, а сприймається як важливий, але не беззаперечний партнер. У такій ситуації навіть незначні зміни інформаційного фону або практичної взаємодії можуть впливати на баланс оцінок у майбутньому.
«Українці не сприймають світ чорно-біло і доволі об’єктивно оцінюють інші країни. Там, де є більше інформації та досвіду взаємодії, формується більш зважене ставлення. Водночас навіть невеликі зміни в політичному чи інформаційному середовищі можуть впливати на динаміку оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження свідчать, що ставлення до Польщі в Україні залишається стабільно позитивним, але поступово стає більш складним і багатовимірним. Це відображає загальну тенденцію до раціоналізації громадської думки, коли країни оцінюються не лише на основі емоцій, а й з урахуванням конкретного досвіду взаємодії та актуального контексту.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Польща посідає друге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, з показником понад $13 млрд., поступаючись лише Китаю. Водночас Польща залишається одним із ключових торговельних партнерів України в ЄС, хоча баланс торгівлі також є від’ємним для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
АТ «НАЕК «Енергоатом» (Київ) 8 квітня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляють у системі електронних державних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 250 998 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів за тендером – 16 квітня.
ПАТ «Черкасиобленерго» 9 квітня оголосило тендер на страхування тролейбусів за програмою обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомляється в системі електронних державних закупівель «Прозорро» .
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 3,364 млн грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 17 квітня.
Переможцем аналогічного тендеру роком раніше була «УПСК».
