Щонайменше 27 судових рішень, у яких авторам контенту OnlyFans вдалось оскаржити та частково або повністю скасувати штрафи від Державної податкової служби, знайдено наразі у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Загалом OnlyFans-моделі намагалися оскаржити дії Податкової у 94 справах. Майже третину з них вони виграли. У 92% випадків причиною поразок Податкової стали процедурні помилки.
Кількість судових рішень на користь авторів контенту OnlyFans, які оскаржують штрафи та донарахування від Податкової стрімко зростає за даними пошуковика по судових рішеннях “Бабуся”. Щонайменше 27 справ завершилися повністю або частково на користь позивачів. Це майже третина від 94 випадків, де моделі намагалися відстояти свої права.
Цьогоріч суди вже ухвалили 13 рішень на користь авторів контенту. Рекордним став лютий: 5 рішень.
У 92% випадків суди ставали на бік позивачів через порушення процедур з боку ДПС. Найчастіше Податкова надсилала документи на старі адреси. Листи поверталися, але перевірки все одно проводилися. У результаті суди визнавали такі перевірки незаконними, а разом із ними — і всі нарахування.
Водночас Податкова часто спиралася на листи від британських податкових органів щодо виплат від компанії Fenix International Ltd, яка управляє OnlyFans. Але суди послідовно наголошують: такі листи — лише привід для перевірки, а не доказ доходу. Без банківських виписок, контрактів чи інших первинних документів донарахування визнаються необґрунтованими.
Кожну третю виграну справу зафіксовано на Одещині — 8 судових рішень. Наслідує Дніпропетровщина із 5 справами. Проте у деяких регіонах, зокрема, в Житомирській та Рівненській областях, попри відкриті провадження, виграних справ поки що немає.
Найбільший штраф, який вдалось скасувати, зафіксовано у Києві — понад 3 млн грн податків, нарахованих на нібито майже 400 тисяч доларів доходу. Позивачка надала власні банківські виписки, які не підтвердили ці суми — і суд став на її бік.
На Черкащині суд скасував понад 1,3 мільйона гривень податків і штрафів через повну відсутність первинних документів. А на Одещині причиною скасування штрафу на понад півмільйона стала банальна помилка з адресою: податкова не змогла належним чином повідомити людину про перевірку, яку суд визнав незаконною.
На Івано-Франківщині позивачка самостійно звернулася до британського податкового органу і отримала офіційну відповідь: жодної інформації про неї туди не передавали. Фактично ДПС посилалася на дані, яких не існувало. Відповідно, суд скасував усі нарахування.
https://opendatabot.ua/analytics/onlyfance-courts

Україна за підсумками 2025 року експортувала 19,6 тис. тонн яловичини, що на 1,5% менше за показник попереднього року та на 15% нижче середнього показника за останні п’ять років, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Бізнес-об’єднання зауважило, що загальне виробництво яловичини минулого року склало 222 тис. тонн. Попри воєнні ризики виробники продовжують активно реагувати на високий міжнародний попит через низьку активність внутрішнього ринку. Ключовими напрямками експорту стали країни Європи поза межами ЄС (44,7% загального обсягу) та Азія (40,5%).
Аналітики асоціації зазначили, що галузь продовжує стикатися зі скороченням поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ). Станом на 2025 рік кількість ВРХ становить 2,0 млн голів, що на 10% менше порівняно з 2024 роком і на 24% нижче середнього п’ятирічного показника. Найбільше скорочення зафіксовано у приватних домогосподарствах і східних регіонах країни.
“Оскільки внутрішній ринок є менш активним, виробники оптимізують продажі, фокусуючись на більш прибуткових зовнішніх ринках. Глобальний попит на м’ясо стимулює українських фермерів і підприємства збільшувати відвантаження за кордон, що робить зовнішню торгівлю стратегічним фактором підтримки галузі”, – пояснили експерти.
За даними УКАБ, частка ВРХ на підприємствах наразі становить 45% (0,9 млн голів), тоді як у господарствах населення зосереджено 55% (1,1 млн голів).
Імпорт яловичини у 2025 році становив 2 тис. тонн, що на 35% менше порівняно з 2024 роком і в 4,5 раза нижче середнього показника за останні п’ять років.
Як повідомляє Сербський Економіст, FAS/USDA прогнозує виробництво кукурудзи в Сербії у 2025/2026 МР (починається в жовтні 2025 року) на рівні 7,1 млн тонн при площі збирання 950 тис. га.
Експорт кукурудзи у 2025/26 МР оцінено у 2,5 млн тонн, внутрішнє споживання — у 4,25 млн тонн, а кінцеві запаси — у 827 тис. тонн. В огляді зазначається, що попит на сербську кукурудзу на умовах FOB дунайських портів стримується сильною конкуренцією з боку України та Росії.
https://t.me/relocationrs/2622