Найбільша мережа АЗК України UKRNAFTA у 2026 році вдвічі збільшила обсяги закупівлі пального проти минулого року, щоб гарантувати аграріям стабільність на період посівної, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління компанії Богдан Кукура.
“У нас є перші поставки дизеля зі Штатів. Завданням від уряду було забезпечити (внутрішній ринок – ІФ-У), щоб не було дефіциту. Ми це виконуємо: враховуючи сезон і підвищену потребу, закупили пального вдвічі більше, ніж раніше. Дефіциту не буде. Ми повністю законтрактовані, і на квітень взагалі не вбачаємо жодних проблем”, – наголосив очільник компанії.
За його словами, виконуючи запит уряду, UKRNAFTA вперше у своїй історії почала використовувати інструменти постімпортного кредитування. Перші партії американського пального придбані за рахунок кредитних ліній від державних Укргазбанку та Ощадбанку. Топменеджер зауважив, що цей механізм працює лише близько місяця, але вже довів ефективність у забезпеченні енергобезпеки.
Голова правління також пояснив, що в умовах волатильності ринку UKRNAFTA відмовилася від контрактів із фіксованою ціною, оскільки вони збиткові для постачальників через неможливість передбачити ризики. Наразі робота з клієнтами базується виключно на “формулі контракту” з прив’язкою до світових котирувань Platts або Argus.
Окремо Кукура прокоментував структуру продажів: частка роздрібних клієнтів (B2C) становить близько 50-70%, тоді як корпоративний сегмент (картки та талони B2B) займає 30-50%. При цьому він уточнив, що аграрії зазвичай купують пальне через дрібний гурт.
Як запевнив голова правління UKRNAFTA, завдяки стратегічним запасам і новій логістиці приводів для паніки немає. Компанія продовжує активно працювати з банками, створюючи “ефективні кейси для наповнення ринку”, тож український бізнес може бути впевнений у наявності пального на АЗС.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року UKRNAFTA збільшила обсяги реалізації пального в сегменті B2B до 391,6 млн л, що на 61,7% більше за показник попереднього року та майже у вісім разів перевищує результат 2023 року. Кількість активних корпоративних клієнтів за цей період зросла втричі – до 9,7 тис. компаній. За три роки компанія подвоїла середньодобову реалізацію пального на одну АЗК, а середній чек у магазинах мережі збільшився втричі – до 180 грн.
UKRNAFTA – одна з найбільших мереж АЗК в Україні, що об’єднує близько 700 об’єктів і входить у ТОП-3 за обсягами реалізації пального. До структури мережі інтегровано активи компаній “Глуско” (85 АЗК) та Shell (118 АЗК). Крім того, під брендом UKRNAFTA на умовах франчайзингу працює 21 комплекс компанії “Укргазвидобування” (U.Go).
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» має намір провести річні загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційній формі шляхом опитування. Датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 27 квітня 2026 року.
Згідно з опублікованим повідомленням, до порядку денного включено звіт наглядової ради за 2025 рік, звіт генерального директора про результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та основні напрямки роботи на 2026 рік, затвердження підсумків діяльності за 2025 рік, розподіл прибутку або покриття збитків, розгляд висновків аудиторського звіту, а також затвердження нової редакції статуту товариства. Окремо акціонерам запропоновано розглянути питання щодо узгодження значних угод, укладених у 2022–2025 роках.
Серед найпомітніших пунктів порядку денного — питання про залучення консорціумного кредиту на суму до 30 млрд грн під державні гарантії для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності та безпеки держави. Також акціонерам запропоновано надати згоду на укладення контракту на продаж товарів для таких програм, договору про погашення заборгованості перед державою за гарантійними зобов’язаннями та наділити наглядову раду і керівництво товариства відповідними повноваженнями щодо визначення умов і підписання документів.
У проекті рішення щодо розподілу прибутку зазначено, що чистий підтверджений нерозподілений прибуток товариства за 2025 рік становить 1,408 млрд грн. З цієї суми 1,127 млрд грн пропонується спрямувати на виплату дивідендів із розрахунку 7,89 грн на одну просту іменну акцію, а 282,0 млн грн залишити нерозподіленими. За даними товариства, станом на дату складання переліку осіб, яким надсилається повідомлення про збори, загальна кількість простих іменних акцій становить 142,8 млн штук, з них голосуючих — 141,85 млн.
ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» зареєстровано 14 липня 1995 року, зараз юридично знаходиться в Перечині Закарпатської області, його керівником вказано Віталія Загудаєва, а основний вид діяльності — виробництво металообробних верстатів. Розмір статутного капіталу становить 49,98 млн грн. Згідно з розкритою структурою власності на корпоративному сайті, кінцевим бенефіціаром товариства є Максим Єфімов з часткою 97,699%, тоді як решта розподілена між юридичними та фізичними особами з часткою кожного не більше 0,5422%.
Страховики продовжують пропонувати дедалі більшій кількості підприємств та фізичним особам послуги з покриття воєнних ризиків хоча ця лінія поки що залишається збитковою з комбінованим коефіцієнтом у 111,11%, повідомляється в “Огляді страхового ринку за 2025 рік” підготовлений Національною асоціацією страховиків України (НАСУ).
Крім того, зазначається, що страхування від воєнних ризиків, зокрема, дало зростання на 30% страхових премій у майнові лінії бізнесу, що прямо пов’язано з запитом суспільства на страхування нерухомості від наслідків війни. При цьому 75% клієнтів – це юридичні особи. Український бізнес активно шукає захисту і знаходить його завдяки залученню закордонних перестрахових ємностей, зокрема, таких глобальних гігантів, як Lloyd’s of London.
Згідно з інформацією, починаючи з 2016 року вітчизняний ринок залишили 304 страхові компанії.
“Це був болючий, але критично необхідний шлях очищення. Галузь пройшла через революцію цифровізації, витримала посилення вимог до платоспроможності у 2019-му, пережила масштабний “Спліт” у 2020-му та імплементувала новий, прогресивний закон України “Про страхування”. І все це відбувалося на тлі повномасштабного вторгнення росії та безпрецедентної безпекової невизначеності”, – зазначається в інформації.
Станом на кінець 2025 року у секторі ризикового страхування (non-life) працює 47 компаній, а у страхуванні життя (life) їх залишилося лише 10.
“Сьогодні це висококонцентроване та жорстко конкурентне середовище, де перша десятка компаній акумулює 74,3% усього ринку non-life. У сегменті страхування життя ситуація ще показовіша, і весь ринок це і є згадані 10 гравців, причому майже 50% галузі тримає на собі один єдиний страховик”, зазначається в інформації.
Підкреслюється також, що незважаючи на війну та надскладні умови роботи, компанії продемонстрували вражаючу стійкість. Чистий фінансовий результат обох сегментів склав 6,8 млрд грн, і лише дев’ять страховиків завершили рік зі збитками. При цьому ринок у цілому залишається надійно капіталізованим, адже прийнятні активи для дотримання вимог до платоспроможності склали 86,2 млрд грн, що на 31% більше за показники 2024 року.
“Про міцне операційне здоров’я ризикового сектору найкраще свідчать цифри, де збитковість портфеля становить 49,1%, комбінований коефіцієнт збитковості впав нижче психологічної межі та дорівнює 97%, а операційна ефективність зафіксувалася на високому рівні у 88,6%. Такі результати нашого non-life ринку можна лише щиро привітати”, – підкреслюється в інформації.
Українські металургійні підприємства у січні-березні 2026 року збільшили виплавку чавуну на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,802 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, у березні було вироблено 690,2 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виплавку чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) 8 квітня повідомила про намір укласти із СК “Ультра Альянс” (Київ) договір на закупівлю послуг добровільного страхування транспортних засобів.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, СК “Ультра Альянс” запропонувала ціну по КАСКО в розмірі 3,812 млн грн при очікуваній вартості 5,824 млн грн.
В тендері також брала участь СК “Країна” с пропозицією 4,987 млн грн.
СК “Ультра Альянс” надає страхові послуги з 2004 року.
За даними НБУ, компанія займає 28-у позицію серед non-life страховиків України (47) за зібраними преміями у 2025 році.
Муніципалітет Фаріні в італійському регіоні Емілія-Романья запустив програму продажу будинків за символічною ціною 1 євро, щоб стимулювати відновлення занедбаної нерухомості та оживити населений пункт. Як випливає з повідомлення комуни, йдеться про об’єкти, передані приватними власниками, які планується залучити до житлового, туристичного, комерційного та іншого використання. На офіційному сайті Фаріні також зазначено, що в комуні проживає 1 047 осіб.
Влада заявляє, що мета ініціативи — реновація занедбаних будівель, залучення нових мешканців та підвищення економічної привабливості території. Подати заявку можуть усі зацікавлені особи, навіть якщо вони не проживають у Фаріні, а також організації третього сектору, що працюють у місцевій громаді. Натомість покупці зобов’язані відремонтувати придбаний об’єкт і підтримувати його в належному стані.
На муніципальному сайті вже показано щонайменше один об’єкт у рамках вітрини будинків за 1 євро — кам’яний чотириповерховий житловий будинок у місцевості Valle di Cogno San Bassano. В описі зазначено, що будівля не підпадає під спеціальні обмеження і може бути відновлена не тільки як житло, але й для комерційної, туристичної або ремісничої діяльності.
Програма Фаріні привернула увагу ринку ще й тому, що подібні схеми зазвичай асоціюються з півднем Італії, тоді як у даному випадку йдеться про північну частину країни. Для невеликих муніципалітетів такі ініціативи залишаються одним із інструментів боротьби з депопуляцією, розширення туристичної бази та повернення до використання порожнього фонду.
